Цинк, як і мідь, є біомікроелементом, входить до складу близько 80 ферментів. У продуктах харчування цинк переважно природного походження. Дослідження показали, що віндустріальному регіоні питома вага зразків, в яких вміст цинку був нижчим за поріг визначення складала 53 %, з вмістом до 0,5 МДР – 37 %, від 0,5 до 1,0 МДР – 7,4 %. Питома вага проб харчових продуктів, які містили концентрацію цинку понад МДР склала 2,6 %. Серед досліджених проб харчових продуктів індустріального регіону найбільші концентрації цинку накопичували жири (до 10,0 мг/кг, що перевищувало МДР практично у 2 рази), хлібобулочні вироби ( до 48,5 мг/кг – у 1,5 рази), овочі (до 13,1 мг/кг – у 1,5 рази).
На відміну від індустріального регіону в контрольному регіоні в продовольчій сировині та харчових продуктах не виявлено залишкових концентрацій миш'яку. Свинець, кадмій, ртуть, мідь і цинк містилися в харчових продуктах обох регіонів, причому вміст свинцю вище в індустріальному регіоні (р<0,01) в м’ясі та м’ясопродуктах , яйцях курячих, (р<0,05) в рибі та рибопродуктах, кадмію (р<0,01) в хлібобулочних виробах, міді (р<0,05) у жирових продуктах, (р<0,01) у м’ясопродуктах, рибопродуктах, хлібі та хлібобулочних виробах, овочах та фруктах, цинку (р<0,05) в рибопродуктах, та (р<0,01) в хлібобулочних виробах, жирових продуктах, овочах та фруктах (табл. 2).
Таблиця 2
Порівняльні дані вмісту свинцю, кадмію та ртутів харчових продуктах індустріального і контрольного регіонів (мг/кг)
Групи продуктів |
Індустріальний регіон (М1 ±m1 ) |
Контрольний регіон (М2 ±m2 ) |
||||
| свинець | кадмій | ртуть | свинець | кадмій | ртуть | |
| М’ясо и м’ясопродукти | 0,200 ±0,020 |
0,017 ±0,005 |
0,017 ±0,004 |
0,096 ±0,002** |
0,0150 ± 0,0015 |
0,0002 ±00001 |
| Молоко та молокопродукти | 0,060 ± 0,010 |
0,017 ±0,004 |
Нижче за поріг визначення | 0,053 ±0,018 |
0,011 ±0,001 |
0,0001 ±0,00002 |
| Риба та рибопродукти | 0,270 ±0,060 |
0,024 ± 0,007 |
0,021 ± 0,010 |
0,118 ±0,021* |
0,019 ± 0,003 |
0,0002 ±0,0001 |
| Хліб та хлібобулочні вироби | 0,120 ± 0,010 |
0,075 ± 0,045 |
0,007 ± 0,002 |
0,170 ± 0,040 |
0,017 ±0,002** |
0,0002 ± 0,0001 |
Борошномельно-круп’яні вироби |
0,160 ± 0,040 |
Нижче за поріг визначення | 0,004 ± 0,001 |
0,159 ± 0,004 |
0,016 ± 0,002 |
0,0003 ±0,0001 |
| Овочі | 0,100 ± 0,020 |
0,014 ± 0,005 |
0,001 ± 0,0001 |
0,195 ± 0,004* |
0,010 ± 0,001 |
0,0002 ± 0,0001 |
| Фрукти | 0,080 ± 0,020 |
0,010 ± 0,003 |
0,019 ± 0,001 |
0,155 ±0,003 |
0,010 ± 0,001 |
0,0002 ±0,0001 |
| Жири та продукти їх переробки | Нижче за поріг визначення | 0,430 ± 0,001 |
Нижче за поріг визначення | 0,043 ± 0,009 |
0,009 ±0,001 |
0,0002 ±0,0001 |
Примітка: *– р<0,05; ** – р<0,01
Донецька область належить до великого індустріального регіону, в якому досить розвинуте сільськогосподарче виробництво, тому питання контролю якості сільгоспродуктів залишаються актуальними в зв'язку з важкими наслідками порушення екологічного балансу. Результати досліджень показали (рис.2), що 38,9 % відібраних проб харчових продуктів та сільськогосподарської сировини Донецької області містили залишкові кількості пестицидів, у тому числі 5,6 % проб продовольчої сировини та харчових продуктів містили пестициди в концентраціях, що перевищують МДР.%
Не відповідали регламентам 9,4 % досліджених проб м’ясопродуктів, за рахунок високого вмісту ГХЦГ (12,3 %) та карбофосу. У м’ясі та м’ясопродуктах також були виявлені залишкові кількості актеліку та реглону. Не відповідали вимогам стандартів по вмісту пестицидів 5,6 % досліджених проб молока та молокопродуктів, за рахунок вмісту ГХЦГ (6,7 %), гептахлору (14,2 %), хлорофосу (8,3 %), та 2,4Д (14,3 %). Основним забруднювачем риби та рибопродуктів є ГХЦГ та його ізомери, 30 % якої містили його залишкові кількості, а 25 % в концентраціях, що перевищує МДР. Не відповідали вимогам стандартів 2,3 % проб зернових та борошно-круп’яних виробів, за рахунок високої питомої ваги вмісту 2,4Д (7,7 %). Пріоритетними забруднювачами для цукру, 25 % якого не відповідало санітарним нормам, є ГХЦГ та фозалон. Насторожує той факт, що 49,4 % овочів містили залишкові кількості пестицидів, а 3,6 % з них перевищували допустимі регламенти (децис, метафос, хлорофос, бордоська рідина, актелік,ріпкорд, арцерид). У індустріальному регіоні найбільша питома вага проб (8,1 %), які перевищують МДР, припадала на хлорорганічні пестициди. Серед фосфорорганічних пестицидів і синтетичних пиретроїдів, питома вага відхилень складала 1,7 % та 3,9 % відповідно. Мідьвмісні препарати (мідний купорос, бордоська рідина, хлор окис міді, цинеб), які застосовують при вирощуванні овочів та фруктів в якості фунгіцидів, визначалися практично в усіх досліджених пробах.
Провідне місце у визначеній питомій вазі продовольчої сировини та харчових продуктів з залишковою кількістю пестицидів та з перевищенням МДР належить хлорорганічним пестицидам, зокрема ГХЦГ та його ізомерів, залишкові кількості якого містили 52,4 % продуктів, у тому числі 10 %, вище встановлених МДР нормативів, що підтверджується даними літератури[ NeumannH.G.,1996; Філонов В.П., Мурах В.І. і співавт., 2001].
Таким чином, у промисловому регіоні існує потенційна небезпека виникнення харчових отруєнь і екологічних уражень організму пестицидами. Найбільш посиленого санітарно-гігієнічного контролю потребують хлорорганічні пестициди, особливо ГХЦГ та його ізомери, що мають високу кумулятивну здатність.
|
Таблиця3
Вміст нітратів в продуктах рослинногопоходження індустріального регіону (мг/кг)
| Продукти | Досліджено проб | Вміст нітратів мг/кг |
МДР мг/кг |
Кількість проб з перевищенням МДР | ||
(C min- C max) |
(M±m) | |||||
| абсолютне число | % | |||||
| Картопля | 147 | 10-1095 | 108,5±11,9 | 250 | 39 | 26,5 |
| Капуста | 200 | 12-1222 | 37,4±3,23 | 900 | 27 | 13,5 |
| Морква | 166 | 13-1133 | 81,7±5,6 | 250 | 24 | 14,5 |
| Томати | 222 | 12-450 | 71±6,6 | 300 | 96 | 43,2 |
| Огірки | 301 | 11-1550 | 180,6±32,4 | 400 | 104 | 34,6 |
| Буряк | 162 | 30-3087 | 479±25,1 | 1400 | 14 | 8,6 |
| Цибуля ріпчаста | 126 | 16-260 | 46,5±2,9 | 80 | 32 | 25,4 |
| Цибуля перо | 82 | 26-1351 | 203,8±18,3 | 600 | 10 | 12,2 |
| Щавель | 17 | 10-255 | 29±2,7 | 1200 | 0 | 0 |
| Окріп | 22 | 18-541 | 168±33,5 | 1500 | 0 | 0 |
| Кавуни | 30 | 12-319 | 91,9±3,9 | 60 | 7 | 23,3 |
| Перець болгарський | 79 | 20-445 | 90,6±4,5 | 200 | 6 | 7,6 |
| Баклажани | 64 | 9-940 | 231,6±25,4 | 400 | 23 | 35,9 |
| Яблука | 12 | 3-87 | 48,7±3,3 | 60 | 2 | 16,7 |
| Всього | 1630 | 384 | 23,6 | |||
При аналогічних дослідженнях продукції рослинництва контрольного аграрного регіону ( табл.4 ) встановлено, що 12,9% картоплі, 10,5% моркви, 7,7% буряку, 15% цибулі ріпчастій, 20% цибулі перо, 25% перцю, 9% кавунів, 19,6% капусти білокачанній пізній та 13,7% ранній, 38,5% помідорів відкритого ґрунту та 31,7% закритого, 30,7% огірків відкритого ґрунту та 21,1% закритого, 28,6% яблук містили нітрати в концентраціях вище встановлених санітарними нормами рівнів , причому в огірках відкритого ґрунту (326 мг/кг) та в цибулі ріпчастій (164 мг/кг), вміст нітратів перевищував встановлені регламенти більш, ніж у 2 рази.
Таблиця4
Вміст нітратів в продуктах рослинногопоходження
| Продукти | Досліджено проб | Вміст нітратів мг/кг |
МДР мг/кг |
Кількість проб з перевищеннямМДР | ||
(C min- C max) |
(M±m) | |||||
| абсолютне число | % | |||||
| Картопля | 155 | 32-413 | 158,3±8,6 | 250 | 20 | 12,9 |
| Капуста рання | 51 | 81,9-1560 | 561,4±43,8 | 900 | 7 | 13,7 |
| Капуста пізня. | 51 | 52,9-887 | 303,1±29,7 | 500 | 10 | 19,6 |
| Морква | 114 | 34,9-349 | 143,4±28,6 | 250 | 12 | 10,5 |
| Томати відкритого грунту. | 26 | 52,9-210 | 124,0±9,8 | 150 | 10 | 38,5 |
| Томати закритого грунту | 41 | 68-430 | 230,4±34,2 | 300 | 13 | 31,7 |
| Огірки відкритого грунту. | 39 | 29,7-326 | 130,4±12,6 | 160 | 12 | 30,7 |
| Огірки закритого грунту | 41 | 36,6-580 | 257,1±34,7 | 400 | 9 | 21,1 |
| Буряк | 65 | 58-1606 | 701,7±36,2 | 1400 | 5 | 7,7 |
| Цибуля ріпчаста | 113 | 29,9-164 | 67,9±8,3 | 80 | 17 | 15,0 |
| Цибуля перо | 5 | 80,5-681 | 247,4±32,8 | 600 | 1 | 20,0 |
| Баштані культури | 33 | 40,2-80 | 42±17,7 | 60 | 3 | 9,0 |
| Перецьболгарський | 4 | 91,9-277 | 149,5±23,3 | 200 | 1 | 25 |
| Баклажани | 2 | 63,6-103 | 83,3±12,1 | 400 | 0 | |
| Яблука | 7 | 35,7-71,3 | 38,4±7,2 | 60 | 2 | 28,6 |
| Всього | 747 | 122 | 16,3 | |||
контрольного регіону(мг/кг)
Проведений аналіз даних щодо вмісту нітритів у продуктах харчування індустріального регіону показав, що залишкові концентрації вмісту нітритів, були виявлені лише у ковбасних виробах в кількостях, які не перевищують встановлені рівні і безпечних для здоров’я людини.
Гігієнічна оцінка аліментарного ксенобіотичного навантаження.Згідно методики, запропонованої В.Д. Ванханеном проведений розрахунок споживання основних груп продуктів харчування бюджетним методом[Ванханен В.Д., Петровський К.С.,1981] і отримані дані, щодо надходження пріоритетних ксенобіотиків з раціоном харчування до організму дітей та підлітків. Так прогнозоване добове надходження свинцю з раціоном харчування дітей до 3 років та від 3 до 6 років в індустріальному регіоні перевищувало рекомендовані ФАО/ВООЗ норми ДДН (0,06мг/добу) більш, ніж у 2 рази і становило 0,127±0,003 мг/добу та 0,144±0,004 мг/добу відповідно. Потенційне добове надходження свинцю для дітей контрольного регіону того же віку перевищувало ДДН у 1,5 – 2 рази. Так для дітей до 3 років можливе надходження свинцю до 0,089±0,0009мг/добу, а від 3 до 6 років – 0,132±0,0011 мг/добу. В інших вікових категоріях дітей обох регіонів середньодобове надходження свинцю не перевищувало встановлені норми ДДН. Встановлено, що середньодобове надходження кадмію з раціоном харчування в індустріальному регіоні також представляє небезпеку, оскільки перевищувало рекомендовані ФАО/ВООЗ норми ДДН (0,02 мг/добу) більш, ніж 1,6 рази для дітей до 3 років (0,032±0,001мг/добу) та в 1,8 рази для дітей від 3 до 6 років (0,037±0,002мг/кг). Надходження кадмію з раціонами харчування дітей різного віку в контрольному регіоні, миш’яку та ртуті , як в індустріальному, так і в контрольному регіонах не становило потенційної загрози, оскільки не перевищувало встановлених норм.
Прогнозованенадходження нітратів з раціоном харчування для дітей індустріального регіону віком до 3 років і від 3 до 6 років, перевищувало допустиму добову дозу (ДДД) у 1,4 рази і складало 3,55±0,28 мг/кг та 3,34±0,33 відповідно. В контрольному регіоні надходження нітратів з продуктами харчування для дітей усіх вікових групстановить потенційну небезпеку виникнення нітратної інтоксикації, оскільки перевищувало встановлені ФАО/ВООЗ показники ДДД (2,5 мг/кг) і становило 4,3±0,38 мг/кг для дітей віком до 3 років, 4,3±0,21мг/кг від 3 до 6 років, 3,7±0,13 мг/кг від 6 до 10 років, 3,4±0,26 мг/кг від 10 до 13 років, 2,6±0,08 мг/кг більш 13 років.
На основі існуючих норм та даних фактичного споживання основних продуктів харчування дорослим працездатним населенням індустріального і контрольного регіонів проведений розрахунок і аналіз можливого навантаження пріоритетними ксенобіотиками. Результати наших досліджень показали ( табл. 5 ), що забрудненість раціонів харчування дорослого населення ІІ-ІV груп інтенсивності праці (КФА 1.6-2.3) індустріального регіону свинцем перевищує допустиме добове навантаження (ДДН) на 8 %, 25 %, 33 % відповідно.
Таблиця 5
Вміст пріоритетних ксенобіотиків в добових раціонах працездатного населення індустріального регіону в залежності від фізичної активності ( мг/доб.)
| Ксенобіотики | І (КФА 1,4) |
ІІ (КФА 1,6) |
ІІІ (КФА 1,9) |
ІV (КФА 2,3) |
ДДН (мг/ доб.) |
Свинець |
0,211± 0,024 |
0,26± 0,016 |
0,30± 0,061 |
0,32± 0,017 |
0,24 |
Кадмій |
0,055± 0,003 |
0,076± 0,005 |
0,085± 0,008 |
0,096± 0,013 |
0,07 |
Ртуть |
0,007± 0,0004 |
0,009± 0,0004 |
0,011± 0,0006 |
0,013± 0,0007 |
0,05 |
Миш’як |
0,067± 0,0014 |
0,073± 0,0017 |
0,086± 0,0020 |
0,091± 0,0021 |
2,4 |
| Нітрати | 102,9± 0,27 |
104,5± 0,18 |
114,4± 0,023 |
123,6± 0,017 |
300 |
| УТН | 2,18 | 2,72 | 3,10 | 3,42 |
Примітка: КФА – коефіцієнт фізичної активності груп інтенсивності праці; УТН – умовне токсичне навантаження.
В контрольному регіоні перевищення середньої добової норми надходження свинцю з раціоном харчування становило лише на 9% та 23% відповідно у працездатного населення ІІІ-ІV груп інтенсивності праці.
Аналіз вмісту кадмію в основних продуктах харчування свідчить, що середній рівень надходження з фактичним раціоном у ІІ-ІV груп працездатного населення індустріального регіону є небезпечним , оскільки перевищує норми ДДН на 8,6 %, 21,4
%, 37,1 %. Середньодобове надходження ртуті, миш’яку, нітратів з продуктами харчування індустріального регіону не перевищувало встановлені рівні. В контрольному регіоні аліментарне навантаження кадмію, ртуті, нітратів на організм людини з фактичним раціоном харчування також не перевищувало ДДН.
Розрахунки умовного сумарного навантаження комплексу пріоритетних ксенобіотиків показали, що токсичність фактичного раціону працездатного населення індустріального регіону перевищує допустимий індекс в 2,18-3,42 рази, а контрольного регіону від 1,58 до 2,4 рази в залежності від груп інтенсивності праці.
Обґрунтування системи заходів профілактики аліментарних ксенобіотичних уражень організму. Контамінація продовольчої сировини та харчових продуктів ксенобіотиками та її попередження-проблема, яка включає різні аспекти, а головним з них, безумовно, слід вважати зниження негативного впливу ксенобіотиків на організм людини (табл. 6). На підставі вивчення контамінації продовольчої сировини і харчових продуктів токсичними елементами, пестицидами, нітратами, розрахунків ксенобіотичного аліментарного навантаження на організм різних вікових та професійних груп населення індустріального регіону, нами запропонований комплекс заходів щодо зменшення та попередження надходження до організму людини різних шкідливих контамінантів хімічного походження шкідливих контамінантів хімічного походження, який увійшов до методичних рекомендацій «Принципы и меры по организации мониторинга тяжелых металлов и профилактики их вредного воздействия на здоровье населения экокризисного региона»(Донецький національний медичний
університет імені М.Горького, 2003), розроблених у відповідності до рекомендацій ВООЗ по удосконаленню програми безпеки харчових продуктів «Guidelinesforstrengtheninganationalfoodsafetyprogram» [Geneva, WorldHealthOrganization, 2003].
Таблиця6
Контамінація продовольчої сировини та харчових продуктів ксенобіотиками та загальні принцип охорони внутрішнього середовища організму та збереження потенціалу громадського здоров’я.
| Шляхи контамінації харчових продуктів | Аерогений | Гідрогений | Грунтовий | Технологічний | Контактний | |||
| Об’єкти контамінації | Продукти рослинного походження | Продукти тваринного походження | Продукти рік, озер, морів та океанів | |||||
| Контамінанти | Токсичні елементи |
Пестициди | Нітрати та нітріти | Інші ксенобіотики | ||||
Охорона внутрішнього середовища організму |
1. Зменшення рівнів забруднення навколишнього середовища. 2. Зменшення рівнів міграції контамінантів у рослини та організм тварин. 3. Обмеження рівнів споживання потенційно небезпечних продуктів харчування. 4. Технологічні заходи по зменшенню вмісту ксенобіотиків у харчових продуктах та готової їжі. 5. Система контролю за вмістом контамінантів в продовольчий сировині та харчових продуктах. |
|||||||
Збільшення стійкості організму людини |
1. Раціональне харчування окремих груп населення (профілактика аліментарних захворювань). 2. Превентивне харчування груп ризику (профілактика аліментарних захворювань). 3. Впровадження в харчування найбільш вразливих груп населення заходів по неспецифічній детоксикації організму на основі раціоналізації харчування та збільшення споживання харчових волокон. 4. Лікувальне харчування хворих з гострими захворюваннями та хронічними захворюваннями у стадії загострення (аліментарна реабілітація). |
|||||||
| Соціально-медична ефективність | Профілактика екологічних уражень та збереження потенціалу громадського здоров’я. | |||||||
Серед найважливіших розроблених нами заходів профілактики слід вважати наступні: визначення екологічно-небезпечних зон для вирощування та виробництва продовольчій сировини та харчових продуктів рослинного та тваринного походження;визначення пріоритетних забруднювачів продовольчої сировини та харчових продуктів;збільшення частоти відбору проб на вміст пріоритетних забруднювачів;впровадження в систему контролю нових, більш чутливих приладів для визначення залишкових кількостей ксенобіотиків;обмеження використання потенційно небезпечних харчових продуктів в харчуванні організованих колективів;впровадження нових технологій виготовлення харчових продуктів з більш глибоким очищенням продовольчої сировини. Вищезгадані заходи, та контроль за їх виконанням увійшли до річних планів роботи установ державної санітарно–епідеміологічної служби Донецької та Сумської областей.
Таким чином на підставі аналізу результатів досліджень контамінації продовольчої сировини та харчових продуктів в екокризовому індустріальному регіоні нами узагальнено сучасний стан цієї проблеми та запропоновані заходи щодо зменшення аліментарного ксенобіотичного навантаження на організм населення, впровадження яких, вкрай необхідно для збереження потенціалу громадського здоров’я.
ВИСНОВКИ
В роботі вирішено актуальне наукове завдання – проведено дослідження і аналіз забруднення токсичними елементами, пестицидами, нітратами продовольчої сировини та харчових продуктів індустріального регіону, надана гігієнічна оцінка добовому аліментарному надходженню ксенобіотиків в організм різних вікових та професійних груп населення індустріального регіону і розроблено та обґрунтовано систему заходів по зниженню потрапляння ксенобіотиків до організму людини, що має важливе наукове та практичне значення.
|
2. Показано, що в аграрному регіоні в продовольчій сировині та харчових продуктах вміст миш'яку був нижче чутливості метода його визначення. Свинець, кадмій, мідь і цинк містилися в харчових продуктах обох регіонів, причому статистично вірогідно вище в індустріальному регіоні вміст свинцю (р<0,01) в м’ясі та м’ясопродуктах, яйцях курячих, (р<0,05) в рибі та рибопродуктах, кадмію (р<0,01) в хлібобулочних виробах, міді (р<0,05) в жирових продуктах, (р<0,01) в м’ясопродуктах, рибопродуктах, хлібі та хлібобулочних виробах, овочах та фруктах, цинка (р<0,05) в рибопродуктах, (р<0,01) в хлібобулочних виробах, жирових продуктах, овочах та фруктах.
3. Доведено, що в індустріальному регіоні 38,9 % досліджених проб продовольчої сировини та харчових продуктів містили залишкові кількості пестицидів, у тому числі 5,6 % проб – понад максимально допустимі рівні. Найбільшу кількість залишкових концентрацій пестицидів накопичували м'ясо і м'ясопродукти (40 % проб, у т. ч. понад МДР – 9,4 %), молоко і молокопродукти (29,5 % проб, у т.ч. понад МДР – 5,6 %), овочі і фрукти (53 % проб, у т.ч. понад МДР – 3,6 %). Найбільшу потенційну небезпеку становлять хлорорганічні пестициди, так як 8,1% досліджених в індустріальному регіоні проб перевищували встановлені максимально допустимі рівні. Пріоритетним забруднювачем серед усіх хлорорганічних пестицидів є ГХЦГ та його ізомери, залишкова кількість якого виявлялася в 52,4 % досліджених проб, у тому числі 10 % в концентраціях вище встановлених регламентів.
4. З`ясовано, що 23,6 % продуктів рослинництва індустріального регіону та 16,3% контрольного регіону містили нітрати в концентраціях вище допустимих рівнів. Найбільша питома вага проб з підвищеним рівнем вмісту нітратів в індустріальному регіоні зафіксована в томатах - 43,2%, баклажанах – 35,9%, огірках -34,6%, цибулі ріпчастій – 25,4%, кавунах – 23,3%. В контрольному –найбільша питома вага проб, що перевищували МДР приходилася на томати і огірки відкритого та закритого ґрунту( 38,5% і 31,7% та 30,7% і 21,1%
8-09-2015, 21:58