5. Показано, що прогнозоване добове надходження свинцю з раціоном харчування дітей до 3 років та від 3 до 6 років в індустріальному регіоні перевищує рекомендовані ФАО/ВООЗ норми ДДН (0,06мг/добу) більш, ніж у 2 рази і становить 0,127±0,003 мг/добу та 0,144±0,004 мг/добу відповідно. Середньодобове надходження свинцю з продуктами харчування для дітей до 3 років контрольного аграрного регіону становить до 0,089±0,0009мг/добу, а від 3 до 6 років – 0,132±0,0011 мг/добу, що перевищує ДДН у 1,5 – 2 рази. Для дітей іншого віку, обох регіонів середньодобове надходження свинцю не перевищувало встановлені норми ДДН. Середньодобове надходження кадмію з раціоном харчування в індустріальному регіоні також представляє небезпеку для дітей до 3 років (0,032±0,001мг/добу) та для дітей від 3 до 6 років (0,037±0,002мг/кг),оскільки перевищує рекомендовані ФАО/ВООЗ норми ДДН (0,02 мг/добу) більш, ніж в 1,6 та 1,8 рази відповідно.
6. Прогнозоване надходження нітратів з раціоном харчування для дітей віком до 3 років і від 3 до 6 років індустріального регіону перевищує встановлені ФАО/ВООЗ показники ДДД (2,5 мг/кг) у 1,4 рази і складає 3,55±0,28 мг/кг та 3,34±0,33 відповідно. В контрольному регіоні надходження нітратів з продуктами харчування для дітей усіх вікових групстановить потенційну небезпеку виникнення нітратної інтоксикації, оскільки перевищує встановлені ФАО/ВООЗ показники ДДД і становить 4,3±0,38 мг/кг для дітей віком до 3 років, 4,3±0,21мг/кг від 3 до 6 років, 3,7±0,13 мг/кг від 6 до 10 років, 3,4±0,26 мг/кг від 10 до 13 років, 2,6±0,08 мг/кг для підлітків, яким більш 13 років.
7. Встановлено, щов раціонах фактичного харчування дорослого працездатного населення ІІ-ІV груп інтенсивності праці (КФА1.6-2.3) індустріального регіону вміст свинцю перевищує ДДН на 8%, 25% та 33% відповідно, а кадмію на 8,6%, 21,4%, 37,1% , що становить реальну потенційну небезпеку. Середньодобове навантаження іншими ксенобіотиками для усіх вікових та професійних груп населення індустріального регіону не перевищувало межі ДДН, встановленої ВООЗ. В контрольному регіоні перевищення середньої добової норми надходження свинцю з фактичним раціоном харчування становило лише 9% та 23% відповідно у працездатного населення ІІІ-ІV груп(КФА1.9 – 2.3) інтенсивності праці.
8. Визначено, що фактичні раціони харчування дорослого працездатного населення індустріального регіону за рівнем умовного токсичного навантаження пріоритетними токсикантами перевищували індекс сумарного навантаження комплексу забруднювачів в 2,2 рази для І групи інтенсивності праці(КФА1.4), в 2,7 рази для ІІ групи(КФА1.6), в 3,1 рази для ІІІ групи (КФА1.9), та в 3,4 рази для ІV групи(КФА2.3). В контрольному аграрному регіоні сумарний рівень комплексного надходження пріоритетних ксенобіотиків з фактичним раціоном харчування для всіх професійних груп дорослого населення, перевищував індекс сумарного навантаження від 1,58 до 2,4 разів.
9. На підставі вивчення контамінації продовольчої сировини і харчових продуктів токсичними елементами, пестицидами, нітратами, розрахунків ксенобіотичного аліментарного навантаження на організм різних вікових та професійних груп населення індустріального регіону, нами запропонований комплекс заходів щодо зменшення та попередження надходження до організму людини різних шкідливих контамінантів хімічного походження. Серед найважливіших, розроблених нами заходів профілактики, слід вважати наступні: визначення екологічно-небезпечних зон для вирощування та виробництва продовольчій сировини та харчових продуктів рослинного та тваринного походження; визначення пріоритетних забруднювачів продовольчої сировини та харчових продуктів; збільшення частоти відбору проб на вміст пріоритетних забруднювачів; впровадження в систему контролю нових, більш чутливих приладів для визначення залишкових кількостей ксенобіотиків; обмеження використання потенційно небезпечних харчових продуктів в харчуванні організованих колективів; впровадження нових технологій виготовлення харчових продуктів з більш глибоким очищенням продовольчої сировини.
СПИСОК НАУКОВИХ РОБІТ,
ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
У періодичних фахових виданнях, затверджених ВАК України:
(* – особистий внесок здобувача):
1. Ванханен В.Д., Выхованец Т.А., Гончаров Г.Я., Басанская Т.Д., Мороз Л.М., Шаповаленко А.Ф., Шимкова А.Т., Черенков В.М. Гигиенические аспекты профілактики экологических поражений населения Донбасса нитратами и нитритами //Архив клинической и экспериментальной медицины. – 1992 – Т.1, № 1.– С. 32 – 34 (* проведення досліджень, аналіз одержаних результатів на вміст нітратів та нітритів у продовольчий сировині та харчових продуктах).
2. Агарков В.І., Повишева О.О., Грищенко С.В., Коктишев І.В., Бугашева Н.В., Когутницький В.В., Парахіна О.Н., Степанова М.Г., Черенков В.М. Кореляційний аналіз ступеня значимості ксенобіотиків, макро- і мікроелементів екологічного середовища у формуванні підвищення смертності населення в умовах Донбасу // Вісник гігієни та епідеміології. – 1997. – Т.1, № 2. – С. 100 – 103 (* проведення кореляційного аналізу між захворюваністю і смертністю населення індустріального регіону та вмістом ксенобіотиків в продуктах харчування).
3. Ванханен В.Д., Выхованец Т.А., Гончаров Г.Я., Нелепа А.Е., Черенков В.М. Экогигиеническая оценка ксенобиотической нагрузки в промышленном регионе Украины // Архив клинической и экспериментальной медицины. – 1998. – Прил. Т.7, № 2. – С.119-121 (* проведенняаналізуна вміст важких металівта нітратів у продовольчої сировинііхарчових продуктах).
4. Черенков В.М. Содержание нитратов и нитритов в продуктах питания Донецкого региона и оценка их поступления с суточным рационом // Вісник гігієни та епідеміології . – 1999. – Т.3, №2. – С.76-77.
|
(* проведення кореляційного аналізу вмісту важких металів у ґрунті та сільськогосподарських рослинах, визначення концентрацій важких металів, пестицидів і нітратів у продуктах рослинництва).
6. Уманський В.Я., Сергєєва Л.А., Черенков В.М., Цуркан М.А. Вплив забруднень навколишнього середовища на стан здоров’я населення промислових районів // Вісник гігієни та епідеміології – 2003. – Т.7, №1. – С. 9-16 (* визначення аліментарного ксенобіотичного навантаження на організм різних верств населення індустріального регіону).
7. Черенков В.М., Ванханен В.Д., Псарьов В.М. Гігієнична оцінка ксенобіотичного навантаження на організм населення // Актуальные проблемы медицины и биологии: Зб. наук.пр. – К., – 2007. – Т. 1. – С.129–137
Монографії, методичні рекомендації
1. Ванханен В.Д., Гончаров Г.Я., Черенков В.М. Харчові отруєння небактеріальної і грибкової природи, їх профілактика. Чужорідні речовини в їжі // Гігієна харчування: Практичне керівництво /За ред. Ванханена В.Д. і Ципріяна В.І. – Донецьк, 2005. – С.283-295.
2. Ванханен В.Д., Ванханен В.В. Гончаров Г.Я., Литко С.Б., Черенков В.М. Санітарна охорона і державна санітарно-епідеміологічна експертиза продовольчої сировини і харчових продуктів // Гігієна харчування: Практичне керівництво / За ред. Ванханена В.Д. і Ципріяна В.І. – Донецьк, 2005. – С.345 – 376.
3. Ванханен В.Д., Черенков В.М. Отравления и экологические поражения организма примесями химических веществ, попавшими в продукты из окружающей среды // Учение о питании. / Под ред. В.Д. Ванханена. – Донецк, 2005.– Т.2. – С. 79-83
4. Ванханен В.Д., Пидоренко А.И., Черенков В.М. Отравления пестицидами // Учение о питании. / Под ред. В.Д. Ванханена. – Донецк, 2005. – Т.2.– С.83-106.
5. Грищенко С.В., Агарков В.И., Степанова М.Г., Черенков В.М. Принципы и меры по организации мониторинга тяжелых металлов и профилактики их вредного воздействия на здоровье населения экокризисного региона. (Методические рекомендации). – Донецк, 2003. – 30 с.
У інших виданнях
1. Выхованец Т.А., Черенков В.М. Гигиеническийй мониторинг содержания ксенобиотиков в биосфере промышленно развитого региона (на примере центрального Донбасса) // Проблемы профилактической медицины: Сборник статей (Часть 1). Под ред. Ванханена В.Д., Агаркова В.І., Денисенко В.І. – Донецк, 1997. – С.73 – 77.
2. Ванханен В.Д., Выхованец Т.А., Денисенко В.И., Гончаров Г.Я., Черенков В.М. Контаминация биосферы токсическими химическими веществами и здоровье населения в промышленно развитом Донецком регионе // Матеріали науково-практичної конференції “Актуальні проблеми екогігієни і токсикології”. – Київ, 1998. – Ч. 1. – С. 18 – 22.
3. Ванханен В.Д., Выхованец Т.А., Гончаров Г.Я., Черенков В.М. Экологическая безопасность продуктов питания // Науково-практична конференція “Донбас – 2020: Охорона довкілля та екологічна безпека” (Збірник доповідей). – Донецьк, 2001. – Т.2.– С.122–123.
4. Черенков В.М., Гончаров Г.Я., Нелепа А.Е. Контаминация пищевых продуктов некоторыми химическими веществами в условиях Донбасса // Міжнародна науково-практична конференція “Харчування як фактор формування здоров’я населення”: Збірка тез доповідей. – Київ, 2003. – С.89 – 90.
5. Черенков В.М. Концептуальная модель охраны внутренней среды организма к воздействию ксенобиотиков биосферы // Міжнародна науково-практична конференція “Харчування як фа ктор формування здоров’я населення”: Збірка тез доповідей. – Київ, 2003. – С. 90 – 91.
6. Ванханен В.Д., Черенков В.М. Гигиеническая оценка в контаминации продовольственного сырья и пищевых продуктов токсичными элементами в условиях промышленного региона Донбасса // Актуальні проблеми гігієни праці, професійної патології і медичної екології Донбасу: Науково-практична конференція з міжнародною участю. – Донецьк, 15-16 листопада 2005. – С.391–392.
АНОТАЦІЯ
Черенков В.М. Гігієнічне обґрунтування хімічної безпеки харчування населення в умовах індустріального регіону. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 – гігієна та професійна патологія. – Донецький національний медичний університет імені М. Горького, Донецьк, 2008.
Дисертація присвячена розробці пріоритетної проблеми забезпечення населення індустріального екокризового регіону безпечними за вмістом ксенобіотиків продовольчою сировиною і харчовими продуктами. Дана гігієнічна оцінка контамінації продовольчої сировини і харчових продуктів токсичними елементами, пестицидами, нітратами. Виявлено, що вміст токсичних елементів у продовольчій сировині і харчових продуктах вирощених та вироблених в індустріальному регіоні перевищував максимально допустимі рівні по свинцю – 4,0 %, кадмію – 1,1 %, ртуті – 0,6 %, миш'яку – 0,2 %, міді – 7,1 %, цинку – 2,6 %. В індустріальному регіоні свинець, кадмій, мідь містилися в концентраціях статистично вірогідно вищих, чим в контрольному. Найбільше забрудненими пестицидами продуктами були молоко і молокопродукти, м'ясо і м'ясопродукти, овочі та фрукти. У індустріальному регіоні найбільша питома вага проб, в яких вміст пестицидів перевищує МДР, припадає на проби з хлорорганічними пестицидами. 23,6 % продуктів рослинництва індустріального регіону та 16,3% контрольного регіону містили нітрати в концентраціях, що перевищують МДР. Визначене ксенобіотичне навантаження на організм різних вікових та професійних груп населення. Встановлено, що токсичність фактичного раціону працездатного населення індустріального регіону перевищує допустимий індекс в 2,18-3,42 рази, а контрольного регіону від 1,58 до 2,4 рази.
Розроблені і обґрунтовані заходи профілактики аліментарних уражень, які дозволяють знизити вміст ксенобіотиків у всіх джерелах їх надходження до харчових продуктів, а з ними до харчового раціону усіх вікових та професійних груп населення.
Ключові слова: ксенобіотики, токсичні елементи, пестициди, нітрати, допустиме добове надходження, токсичне навантаження, заходи профілактики.
АННОТАЦИЯ
Черенков В.М. Гигиеническое обоснование химической безопасности питания населения в условиях индустриального региона. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.01 – гигиена и профессиональная патология.– Донецкий национальный медицинский университет имени М. Горького. Донецк, 2008.
Диссертация посвящена разработке приоритетной проблемы обеспечения населения индустриального экокризисного региона продовольственным сырьем и пищевыми продуктами, безопасными по содержанию ксенобиотиков. Дана гигиеническая оценка контаминации токсичными элементами, пестицидами и нитратами продовольственного сырья и пищевых продуктов выращенных и изготовленных в индустриальном и контрольном аграрном регионах.
Удельный вес проб продовольственного сырья и пищевых продуктов, выращенных и изготовленных в индустриальном регионе, превышал максимально допустимые уровни по содержанию свинца – в 4,0 % случаев, кадмия – в 1,1 %, ртути – в 0,6 %, мышьяка – в 0,2 %, меди – в 7,1 %, цинка – в 2,6 %. Как показали наши исследования, в отличие от индустриального региона, в контрольном аграрном регионе содержание мышьяка в продовольственном сырье и пищевых продуктах было ниже порога определения. Свинец, кадмий, ртуть, медь и цинк содержались в пищевых продуктах, как индустриального, так и контрольного регионов, причем статистически достоверно выше в индустриальном регионе содержание свинца (р<0,01) в мясе и мясопродуктах, яйце курином, (р<0,05) в рыбе и рыбопродуктах, кадмия (р<0,01) в хлебобулочных изделиях, меди (р<0,05) в жирах и продуктах их переработки, (р<0,01) в мясопродуктах, рыбопродуктах, хлебе и хлебобулочных изделиях, овощах и фруктах, цинка (р<0,05) в рыбопродуктах, и (р<0,01) в хлебобулочных изделиях, продуктах переработки жиров, овощах и фруктах. Исключение составляют молоко и молочные продукты, мукомольные и крупяные изделия, в которых содержание цинка статистически достоверно выше в Сумском аграрном регионе, что объясняется биогеохимическими особенностями этой области.
|
23,6 % исследованных образцов продуктов растениеводства индустриального и 16,3 % проб контрольного аграрного регионов содержали концентрации нитратов, превышающие требования санитарных норм. В индустриальном регионе, удельный вес проб с содержанием нитратов в концентрациях свыше максимально допустимого уровня, составил в картофеле 26,6 %, в капусте белокочанной поздней 13,5 %, свекле столовой 8,6 %, моркови поздней 14,3 %, томатах 43,2 %, огурцах 34,6 %, луке репчатом 25,4 %, луке перо 12,2 %, арбузах и дынях 23,3 %, перце 7,6 %, кабачках 35,9 %.
Суммарное среднесуточное алиментарное поступление свинца и кадмия с фактическим рационом питания для взрослого трудоспособного населения индустриального региона II-IV групп интенсивности труда представляет потенциальную опасность, так как превышало допустимое суточное поступление токсикантов в организм на 8 %, 25 %, 33 % ина 8,6 %, 21,4 %, 37,1 % соответственно.
Условная суммарная нагрузка комплекса приоритетных ксенобиотиков, поступающих с рационом питания в организм трудоспособного населения индустриального региона, превышала допустимый индекс токсичности в 2,18 – 3,42 раза, в зависимости от группы интенсивности труда. В контрольном регионе этот показатель был выше в 1,58 – 2,4 раза.
Разработанный и обоснованный комплекс мероприятий, направленных на повышение безопасности продовольственно сырья и пищевых продуктов, которые включают определение эколого-безопасных зон для их выращивания и производства, определение приоритетных загрязнителей для каждого региона, внедрение в систему контроля более чувствительных современных приборов на определение ксенобиотиков, ограничение использования в питании организованных коллективов потенциально опасных продуктов питания, внедрение новых технологий более тщательной очистки продовольственного сырья от ксенобіотиков.
Предложенные мерыпрофилактики алиментарных поражений, позволяют снизить содержание ксенобиотиковво всех источниках их поступления в пищевые продукты, а с ними в рационы питания различных возрастных и профессиональных групп населения.
Ключевые слова: ксенобиотики, нитраты, токсичные элементы, пестициды, допустимое суточное поступление, токсичная нагрузка, меры профилактики
annotation
Cherenkov V.M. Hygienic foundation of chemical safety in the field of human nutrition in the conditions of industrial region. – manuscript.
Dissertation for the candidate of medical sciences degree in specialty 14.02.01 – hygiene and professional pathology. – M. Gorky National Medical University, Donetsk, 2008.
The dissertation deals with the development of the priority problem of providing the population with raw food and food staffs of guaranteed xenobiotic safety in an ecologically critical industrial region. A hygienic assessment of raw food and food staffs contamination with nitrates, toxic elements, pesticides has been given. It is determined that the content of toxic elements in raw food and food-stuff under conditions of an industrial region, misted the maximum – tolerated of floor about the cuprous – 7,1 %, zinc -2,6 %, plumber – 4,0 %, cadmium – 1,1 %, mercury – 0,6 %, arsenic – 0,2 %.
|
8-09-2015, 21:58