Стан та динаміка змін властивостей основних нервових процесів учнів з різним рівнем фізичного розвитку. Визначено, що функціональна рухливість нервових процесів у обстежуваних хлопців і дівчат в групах з високим, середнім та низьким рівнем ФР, в основному, виявилася майже однаковою і змінювалася в сторону зростання (р<0,05). У віковому періоді від 13 до 16 років не виявлено достовірних відмінностей функціональної рухливості за параметрами середніх значень поміж груп учнів з різним рівнем фізичного розвитку (р>0,05) (рис. 1). Стосовно сили нервових процесів, то отримано аналогічні результати, що і для ФРНП. Віковий період з 13 до 16 років характеризувався поступовим її зростанням (підвищенням), що проявлялося у збільшенні кількості переробленої інформації (р<0,05).При цьому показники сили нервових процесів в групах хлопців і дівчат з різним рівнем ФР суттєво не відрізнялися (р>0,05). Кореляційний аналіз, що був проведений в кожній віковій і статевій групі, не виявив вірогідних зв’язків між ФР і ФРНП та СНП (р>0,05).
Сенсомоторна реактивність учнів з різним рівнем фізичного розвитку. Найдовший час реакції мали учні 13 – річного віку, а найменший - в учні 16 – річного віку (р<0,05). В жодному з вікових періодів час простих зорово-моторних реакцій, РВ1-3 та РВ2-3 подразників поміж груп обстежуваних достовірно не відрізнявся. Спостерігалася тенденція, що хлопці і дівчата з високим рівнем фізичного розвитку характеризувалися дещо меншим часом латентних періодів різної складності, ніж учні з середнім та низьким рівнем ФР (р>0,05). Аналізкоефіцієнтів кореляції КФР з ПЗМР, РВ1-3 і РВ2-3 не виявив достовірних зв’язків між досліджуваними перемінними в жодній віковій групі (р>0,05).
|
|
|
|
Рис.1 Функціональна рухливість нервових процесів хлопців (А) і дівчат (Б) 13-16 років з - високим,- середнім, - низьким рівнем фізичного розвитку
Примітка: # - достовірність відмінностей між 13 і 16 річними учнями з різним рівнем фізичного розвитку
Короткочасна зорова пам’ять учнів старших класів з різним рівнем фізичного розвитку. Виявлено, що учні з високим рівнем фізичного розвитку мали дещо вищий обсяг пам’яті на числа і фігури, ніж їх однолітки з середнім і низьким рівнем (р>0,05). Закономірність зростання обсягу пам’яті з 13 до 16 років збереглася, що повністю співпадає з даними, отриманими великою кількістю науковців (р<0,05). Кореляційний аналіз обсягу короткочасної зорової пам’яті на різний матеріал і коефіцієнтом фізичного розвитку обстежуваних виявив наявність зв’язків між ними лише у хлопців 15 років на фігури (r=0,41; р<0,05), тоді як у дівчат зв’язки були відсутні (р>0,05).
Функція уваги учнів з різним рівнем фізичного розвитку. В учнів старших класів рівень фізичного розвитку не впливає на властивості переключення, розподілу, швидкості та продуктивності уваги. Зберігається лише тенденція в тому, що особи з високим рівнем фізичного розвитку характеризуються дещо вищими середніми значеннями даних властивостей, ніж учні з середнім і низьким рівнем КФР (р>0,05). Незалежно від фізичного розвитку, переключення, розподіл, швидкість та продуктивність уваги з віком поступово зростали (р<0,05). Кореляційний аналіз між досліджуваними властивостями уваги (переключенням, розподілом, швидкістю та продуктивністю) і КФР виявив наявність зв’язків лише у хлопців 13 років (переключення уваги) і 15 років (швидкість і продуктивність) (р<0,05). У хлопців і дівчат інших вікових груп цей зв’язок був відсутній (р>0,05).
Успішність навчання учнів з різним рівнем фізичного розвитку. Аналіз результатів успішності навчання учнів з усіх шкільних предметів та успішності навчання з фізкультури і співставлення їх поміж груп з різним рівнем фізичного розвитку показав, що між ними не існує достовірних відмінностей (р>0,05). Як і по всіх інших властивостях спостерігається тенденція дещо вищої середньої групової успішності у групі осіб з високим рівнем ФР, але і ці відмінності виявилися недостовірними.
Оцінка рівня психофізіологічного та фізичного розвитку хлопців і дівчат 13 – 16 років. Розроблена оціночна таблиця, яка враховує не тільки кількісні середньостатистичні показники фізичного розвитку і типологічних властивостей ВНД, сенсомоторних функцій, окремих видів короткочасної пам’яті та довільної уваги учнів старших класів, а і якісні їх характеристики. На основі отриманих даних розроблені критерії комплексної оцінки рівня психофізіологічного та фізичного розвитку учнів з урахуванням фізичного, нейродинамічного і когнітивного розвитку. Результати кореляційного та факторного аналізу дозволили зробити узагальнення, яке має практичне значення і запропонувати для оцінки рівня психофізіологічного та фізичного розвитку хлопців і дівчат від 13 до 16 років зосередити увагу лише на мінімумі найбільш інформативних показниках. Використання єдиної нормативної таблиці для обстежуваних різного віку вимагало диференційованого підходу до оцінки запропонованого рівня. Тому, для порівняння індивідуальних психофізіологічних властивостей та фізичних ознак обстежуваних 13-16 років ми запропонували шкалу їх оцінок (вона може уточнюватися), яка представлена у виді п’яти рівнів: 1 – високий рівень, 2 – вище середнього, 3 – середній, 4 – нижче середнього, 5 – низький (табл. 1).
Таблиця 1. Оцінка рівня психофізіологічного та фізичного розвитку учнів старшого шкільного віку
Вікові і статеві групи | Низький | Нижче середнього | Середній | Вище середнього | Високий |
13 Х Д |
≤31 ≤28 |
32 – 43 29 - 38 |
44 - 53 39 - 47 |
54 - 65 48 - 57 |
66≤ 58≤ |
14 Х Д |
≤28 ≤35 |
29 - 36 36 - 44 |
37 - 43 45 – 53 |
44 - 51 54 - 62 |
52≤ 63≤ |
15 Х Д |
≤35 ≤40 |
36 - 43 41 - 51 |
44 - 48 52 - 61 |
49 - 56 62 - 72 |
57≤ 73≤ |
16 Х Д |
≤29 ≤48 |
30 - 36 49 - 57 |
37 - 44 58 - 65 |
45 - 51 66 - 74 |
52≤ 75≤ |
Нас цікавили відмінності в успішності навчання у групах обстежуваних з різним рівнем психофізіологічного та фізичного розвитку. Для цього експертні оцінки успішності навчання співставляли між групами учнів, розподілених на п’ять груп в залежності від рівня їх розвитку (рис. 2).
Рис. 1 Розподіл (%) учнів за балом успішності навчання між групами з - високим, - вище середнього, - середнім, - нижче середнього, - низьким рівнем психофізіологічного та фізичного розвитку
Видно, що серед учнів з низьким та нижче середнім рівнем було найбільше обстежуваних з низьким балом успішності навчання (20,4 – 22,7%). Тоді як серед обстежуваних з високим та вище середнього рівнем таких осіб було значно менше (всього 12,7%). Разом з тим серед осіб, які характеризувалися високим та вище середнім рівнем, найбільше було учнів (44 – 48%) з високим балом успішності навчання, а серед обстежуваних з низьким рівнем – їх не перевищувало 9%. Наведені результати характеризують зв’язок між досліджуваними перемінними. Коефіцієнт кореляції між показником рівня психофізіологічного та фізичного розвитку учнів і успішністю навчання дорівнював 0,58 (р<0,01).
Таким чином, результати статистичного та кореляційного аналізу даних дозволяють зробити узагальнення про зв’язок коефіцієнту психофізіологічного та фізичного розвитку учнів з успішністю навчання.
Запропонований комплексний підхід до оцінки психофізіологічного та фізичного розвитку учнів старших класів можливо визнати оригінальним і прогресивним початком, який свідчить про новизну дослідження та може бути використаний для оптимізації навчального-виховного процесу.
Одержані результати дослідження засвідчили їх узгодженість з поставленими в дисертації завданнями та теоретичним припущенням і дозволили зробити загальні висновки.
Висновки
1. Встановлено, що хлопці і дівчата старших класів характеризуються поступовим і нерівномірним підвищенням параметрів фізичного розвитку, властивостей нейродинамічних та когнітивних функцій. У групах осіб з високим рівнем інтегрального показника психофізіологічного та фізичного розвитку морфофункціональні ознаки, властивості основних нервових процесів, сенсомоторна реактивність різного ступеня складності, короткочасна зорова пам’ять, довільна увага та успішність навчання упродовж всіх етапів обстеження були достовірно вищими ніж у осіб з середнім та низьким його рівнем.
2. У групах осіб з високим рівнем фізичного розвитку морфофункціональні ознаки, властивості основних нервових процесів, сенсомоторна реактивність різного ступеня складності, короткочасна зорова пам’ять та довільна увага протягом всіх етапів обстеження зберігали тенденцію до кращого їх прояву, ніж у осіб з середнім та низьким рівнем фізичного розвитку.
3. Не виявлено достовірних зв’язків між функціональною рухливістю, силою нервових процесів, сенсомоторною реактивністю, окремими властивостями пам’яті та уваги з коефіцієнтом фізичного розвитку, як і достовірних відмінностей середніх величин досліджуваних властивостей поміж груп обстежуваних з різною градацією рівнів фізичного розвитку.
4. Не виявлено зв’язку рівня фізичного розвитку з успішністю навчання як у хлопців, так і у дівчат даного періоду онтогенезу. Учні, розподілені на різні групи за рівнем фізичного розвитку, не мали і вірогідних відмінностей успішності з учбових предметів та з фізкультури.
5. Встановлено зв’язок успішності навчання з інтегральним показником психофізіологічного та фізичного розвитку учнів. Особи з високим рівнем психофізіологічного та фізичного розвитку характеризувались високою успішністю навчання.
6. З урахуванням особливостей факторного аналізу та кореляційних зв’язків між фізичним розвитком, нейродинамічними та когнітивними властивостями організму учнів розроблено методику інтегральної оцінки психофізіологічного та фізичного розвитку хлопців і дівчат 13–16 років, яка представлена у вигляді п’яти рівнів: високий, вище середнього, середній, нижче середнього та низький. Для кожної статево-вікової групи рекомендовано кількісні і якісні критерії та алгоритми розрахунку в балах.
7. Запропонована гіпотеза знайшла своє підтвердження у тому, що був встановлений зв’язок нейродинамічних, когнітивних функцій та успішністю навчання з інтегральним психофізіологічним та фізичним розвитком. І не підтвердилась у наявності зв’язку досліджуваних функцій з коефіцієнтом фізичного розвитку.
Перспективи подальшої роботи ми вбачаємо у вивченні наслідків урахування особливостей нейродинамічних та когнітивних функцій осіб з різним рівнем фізичного розвитку в навчально-виховному процесі та впровадженні одержаних знань у психологічну теорію і практику.
Список опублікованих праць за темою дисертації
Основний зміст дисертації відображено у фахових виданнях, що затверджені ВАК:
1. Меньших О.Е. Оцінка рівня психофізичного розвитку учнів старшого шкільного віку / О.Е. Меньших // Актуальні проблеми психології: зб. наук. пр. Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. – К., 2007. – Т. 7. – Вип. 11. – С. 194–199.
2. Меньших О.Е. Функції уваги учнів старшого шкільного віку з різним рівнем фізичного розвитку / О.Е. Меньших // Актуальні проблеми психології: Психофізіологія. Психологія праці. Експериментальна психологія. – К., 2007. – Т.V. – Вип. 6. – С. 221–228.
3. Меньших О.Е. Сенсомоторна реактивність і фізичний розвиток учнів 7-16 років / О.Е. Меньших // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. Проблеми загальної та педагогічної психології. – К., 2007. – Т. ІХ., ч. 6. – С. 266–273.
Зміст дисертації відображено в матеріалах конференцій та семінарів:
4. Явник О.Е. (Меньших О. Е.) Функціональний стан центральної нервової системи за умов переробки інформації різного ступеня складності у осіб з різним рівнем рухливості основних нервових процесів / М.В. Макаренко, В.С. Лизогуб, Ю.О. Петренко, Т.А. Бібік, О.Е. Явник (О.Е. Меньших) , Л.І. Юхименко // Фізіологічний журнал. – 2002. – Т. 48. – №1. – С. 9-14.
5. Меньших О.Е. Особливості фізичного розвитку та типологічних властивостей ВНД у осіб старшого шкільного віку / М.В. Макаренко, В.С. Лизогуб, О.Е. Меньших , Ю.О. Петренко, В.О. Пустовалов // Вісник Черкаського університету. Серія Біологічні науки, 2003. – Вип. 52 – С. 79–86.
6. Явник О.Е. (Меньших О.Е.) Особливості фізичного розвитку школярів з різними типологічними властивостями ВНД / М.В. Макаренко, В.С. Лизогуб, В.О. Пустовалов, Ю.О. Петренко, О.Е. Явник (О.Е. Меньших) // Вісник Черкаського університету. Серія Біологічні науки, 2005. – Вип. 71. – С. 74–81.
7. Меньших О.Е. Зв’язок функціональної рухливості нервових процесів з фізичним розвитком дітей шкільного віку / М.В. Макаренко, В.С. Лизогуб, Ю.О. Петренко, В.О. Пустовалов, О.Е. Меньших // Вісник Луганського національного педагогічного університету ім. Тараса Шевченка, 2005. – №6 (86). – С. 93–97.
8. Меньших О.Е. Зв’язок функціональної рухливості нервових процесів з фізичним розвитком хлопців середнього шкільного віку / М.В. Макаренко, В.С. Лизогуб, Т.В. Борейко, В.О. Пустовалов, Ю.О. Петренко, О.Е. Меньших // BiomedicalandBiosocialAnthropology. – 2005. – № 4. – Р. 11–14.
9. Меньших О.Е. Вікова динаміка становлення пам’яті хлопців та дівчат 13-16 років з різним рівнем фізичного розвитку / О.Е. Меньших // Вісник Черкаського університету. Серія Біологічні науки, 2006. – Вип. 91. – С. 108–114.
10. Явник О.Е. (Меньших О.Е.) Онтогенез нейродинамічних функцій людини / В.С. Лизогуб, Д.М. Харченко, С.М. Хоменко, Л.І. Юхименко, Ю.О. Петренко, О.Е. Явник (Меньших О.Е.) // Фізіологічний журн. – 2002. – Т. 48. – № 2. – С. 123–124.
11. Physical development and individual-typological property peculiarities of the schoolchildren’s nervous system/ J. Wojnar,N. Macarenco,D. Nawarecki, E . Menshyh , Y. Petrenco, B. Pustovalov // AnnalesUniversitatisMariaeCurie-Sklodowska.– 2005. –Vol. LX, Suppl. XVI. –№8.–P. 281 –285.
12. Sense-motorreactivityandphysicaldevelopmentofschoolchildaren / J. Wojnar, N. Macarenco, V. Lyzogub, E . Menshyh , Y. Petrenco, B. Pustovalov // AnnalesUniversitatisMariaeCurie-Sklodowska “Promocjazdrowiawhierarchiiwartosci” – 2006. – Vol. LX, Suppl. XVI, – № 8. – P. 325 – 331.
АНОТАЦІЇ
Меньших О.Е. Особливості нейродинамічних та когнітивних функцій учнів старшого шкільного віку з різним рівнем фізичного розвитку. − Рукопис.
Дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.02 − психофізіологія. − Інститут психології імені Г.С. Костюка АПН України, Київ, 2008.
Дисертацію присвячено дослідженню нейродинамічних та когнітивних функцій учнів старших класів, які мають різний рівень фізичного розвитку. У роботі досліджені функціональна рухливість та сила нервових процесів, сенсомоторна реактивність на розумові навантаження різного ступеня складності, пам’ять та увага у хлопців і дівчат 13-16 років з різним рівнем фізичного розвитку.
Показано, що у осіб цього вікового періоду відбувається поступове підвищення рівня фізичного розвитку, властивостей нейродинамічних та когнітивних функцій. Особи з високим рівнем фізичного розвитку мали вищі морфофункціональні якості, властивості основних нервових процесів, сенсомоторну реактивність, пам’ять та увагу протягом всіх етапів обстеження. Не встановлено кореляційних зв’язків між функціональною рухливістю, силою нервових процесів, характером сенсомоторного реагування на розумові навантаження, окремими властивостями пам’яті та уваги з коефіцієнтом фізичного розвитку, як і не виявлено достовірних відмінностей середніх величин досліджуваних перемінних ознак поміж груп обстежуваних з різною градацією рівнів ФР.
З урахуванням кореляційного та факторного аналізу між фізичним розвитком, нейродинамічними та когнітивними властивостями організму учнів розроблено методику інтегрального оцінювання психофізіологічного та фізичного розвитку хлопців і дівчат 13–16 років і представлено її у вигляді п’яти рівнів: високий, вище від середнього, середній, нижчий ніж середній та низький. Рекомендовано кількісні і якісні критерії, а також алгоритми розрахунку в балах по кожній досліджуваній властивості та статевовікової групи. Встановлено зв’язок успішності навчання з інтегральним показником психофізіологічного та фізичного розвитку учнів. Особи з високим рівнем характеризувались високою успішністю.
Ключові слова: рівень фізичного розвитку, нейродинамічні та когнітивні функції, психофізіологічний та фізичний розвиток, успішність навчання.
Меньших О.Е. Особенности нейродинамических и когнитивных функций учеников старшего школьного возраста с различным уровнем физического развития. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата психологических наук по специальности и 19.00.02 - психофизиология. - Институт психологии имени Г.С. Костюка АПН Украины, Киев, 2008.
Диссертация посвящена исследованию нейродинамических и когнитивных функций учеников старшего школьного возраста с разным уровнем физического развития. В работе исследованы функциональная подвижность и сила нервных процессов, сенсомоторная реактивность на умственные нагрузки разной степени сложности, память и внимание у мальчиков и девочек 13-16 лет с разным уровнем физического развития.
Показано, что у лиц этого возрастного периода происходит постепенное повышение уровня физического развития, свойств нейродинамических и когнитивных функций. Ученики с высоким уровнем физического развития имели болем высокие показателиморфофункциональных качеств, свойств основных нервных процессов, сенсомоторную реактивность, память и внимания на протяжении всех этапов исследования.
Разработана оценочная таблица, которая учитывает не только количественные среднестатистические показатели физического развития и типологических
8-09-2015, 22:38