Програма реабілітації передбачає поєднання методик лікувального масажу сегментарного та точкового й спеціально спрямованого масажу при сколіозі, механотерапію, рухливі ігри й фізіотерапію.
Механотерапію у всіх періодах використовували для розвитку сили м'язів, поліпшення координації рухів і формування правильного рухового стереотипу.
У комплексах лікувальної гімнастики застосовували рухливі ігри, тому що вони позитивно впливають не тільки на розвиток фізичних якостей, але й на стан психоемоційної сфери дітей, сприяють розвитку уваги, мислення й комунікативності, знижують агресивність.
На першому етапі програми застосовували фізичні вправи з акцентом на м'язи, які беруть участь у формуванні ортоградної пози, сегментарний масаж, у поєднанні із точковим, для зняття спастичності м'язів, фізіотерапію.
На другому етапі програми фізичні вправи в комплексах лікувальної гімнастики виконувалися у вихідних положеннях: стоячи, лежачи на спині, лежачи на животі, лежачи на боці вершини дуги скривлення.
Під час проведення занять лікувальною гімнастикою дотримувалися таких положень:
використовували пасивні, активні, активно-пасивні й пасивно-активні вправи;
активні вправи виконували з опором і без нього;
вправи виконували із предметами й без них;
при виконанні вправ, спрямованих на підвищення статичної сили, використовували тільки симетричні вправи, які дозволяються при сколіозі I-II ступеня (Фонарев М.І., Фонарева Г.О., 1988; Шкляренко О.П., Петьков В.О., 2001);
спеціальні вправи підбиралися індивідуально, ретельно розучувалися й змінювалися у процесі реабілітації залежно від розв'язуваних у конкретний період завдань;
фізичні вправи виконувалися в повільному й середньому темпі;
моторна щільність заняття не більше 50-60%.
Виконання вправ на профілакторі Євмінова передбачало:
нахил профілактора 15°-20°;
виконання вправ динамічного характеру;
виконання вправ з малою амплітудою (до 40% від можливого обсягу);
повільний темп виконання фізичних вправ;
чергування вправ на профілакторі Євмінова із вправами у вихідному положенні лежачи.
Масаж, що використовується при сколіозі, чергували з методиками масажу, що застосовуються при ДЦП, фізіотерапією.
На третьому етапі застосовували лікувальну гімнастику з використанням профілактора Євмінова, сегментарний масаж з елементами точкового, рухливі ігри, механотерапію, а також фізіотерапію.
У п'ятому розділі "Оцінка ефективності програми фізичної реабілітації дітей 9 років зі спастичною диплегією, ускладненою сколіозом I-II ступеня" представлений порівняльний аналіз оцінки ефективності запропонованої нами програми фізичної реабілітації й програми, що рекомендована для даної установи.
Ефективність програми оцінювалася у двох групах основній та контрольній. Дослідження проводились на базі Дніпропетровського будинку-інтернату.
1-а група (n=20) контрольна; корекційні заходи в даній групі включали лікувальну гімнастику, масаж, фізіотерапію за методикою, що затверджена до використання для дітей даної нозології.
2-а група (n=20) займалася за запропонованою нами програмою фізичної реабілітації.
Аналіз результатів дослідження після закінчення реалізації реабілітаційних програм свідчить про поліпшення функціонального стану м'язів, що формують ортоградну позу в обох групах, однак у дітей основної групи статична силова витривалість м'язів спини була вищою, ніж у контрольній групі на 22,4%, м'язів живота - на 24,3% (Р<0,05) (рис.2).
По закінченню педагогічного експерименту поліпшились морфологічні показники дітей. Так, різниця у відстані від С7 до кутів лопаток у дітей основної групи зменшилася, в середньому на 8,2%; скоротилася й різниця у відстані від яремної вирізки до верхніх клубових остей на 8,8%. У дітей контрольної групи спостерігається тенденція до збільшення даних показників, але статистично не достовірно (Р>0,05).
Показники біогеометричного профілю постави дітей у сагітальній площині покращилися в обох групах, однак більш значуще в основній. Поліпшення стану постави у фронтальній площині відбулося тільки в основній групі кут асиметрії лопаток зменшився з 2,18±0,07° до 1,80±0,06°(Р<0,05), у контрольній групі, навпаки, спостерігалося збільшення цього показника з 2,28±0,12° до 2,65±0,13° (Р<0,05), що свідчить про збільшення деформації хребта.
При аналізі результатів дослідження фізичного розвитку спостерігається їх покращення в основній групі за показником маси тіла і окружності грудної клітки (Р<0,05), тоді як у контрольній групі змін за даним показником не відбулося.
Дослідження функціонального стану кардіореспіраторної системи показало зменшення в основній групі кількості дітей зі скаргами на слабкість і швидку стомлюваність порівняно з контрольною на 25%, зі скаргами на періодично виникаючі колючі болі в області серця - на 20%. У дітей основної групи зменшилася ЧСС порівняно з вихідним рівнем на 9,6% (Р<0,05), у той час як у контрольній групі визначена лише тенденція до зниження частоти.
Дані комп'ютерної спірографії показали більш високий ефект впливу розробленої програми на функціональний стан органів дихання дітей 9 років зі спастичною диплегією, ускладненою сколіозом І-ІІ ступеня.
Відношення фактичної величини ЖЄЛ до належної у дітей основної групи було на 5,6% вищим, ніж у контрольній групі й склало 74,79±0,81% (Р<0,05), а величини МВЛ - на 6,6% і дорівнювали 75,43±0,98% (Р<0,05) (табл.1).
Таким чином отримані результати педагогічного експерименту свідчать про те, що розроблена програма фізичної реабілітації для дітей зі спастичною диплегією, ускладненою сколіозом І-ІІ ступеня, дозволила поліпшити функціональний стан хребта, позитивно вплинула на кардіореспіраторну систему і фізичний розвиток.
У шостому розділі "Аналіз і обговорення результатів досліджень" представлена повнота рішення поставлених завдань. У процесі дослідження були отримані 3 групи результатів: ті, які підтверджують розробки, доповнюють їх і нові дані.
Наші дослідження підтвердили, що у дітей із ДЦП знижена статична силова витривалість м'язів, що формують ортоградну позу, й це сприяє розвитку сколіозу. Деформація хребта й, як наслідок, грудної клітки призводить до порушення функцій дихальної й серцево-судинної систем (Єпіфанов В.А., 1987; Климовицький В.Г. та співавт. 1998; Козявкін В.І., 1999; Аббасов Ш.К., 2003).
Результати нашої роботи істотно доповнили дані ряду авторів (Бадалян Л.О. та співавт, 1988; Лунь Г.П., 1999; Лук'яненко В.Н., Якименко С.В., 2003) про зміни з боку кардіореспіраторної системи у дітей 9 років зі спастичною диплегією, ускладненою сколіозом І-ІІ ступеня.
У роботі вперше виявлені особливості формування біогеометричного профілю постави у дітей зі спастичною диплегією, ускладненою сколіозом I-II ступеня. Обґрунтована й розроблена програма фізичної реабілітації, спрямована на корекцію деформації хребта й профілактику прогресування сколіозу. У нашій програмі вперше при ДЦП, ускладненому сколіозом I-II ступеня, використовувався профілактор Євмінова для виконання спеціальних фізичних вправ. Показано доцільність його застосування в комплексному лікуванні дітей із ДЦП.
Таблиця 1
Динаміка показників зовнішнього дихання в дітей 9 років зі спастичною диплегією (n=40)
| Показники дихання | ЖЄЛ, л | МВЛ, л | ЧД, хв |
ХОД, л |
Дихальні проби, с |
||||||||
| Н | Ф | Ф/Н % |
Н | Ф | Ф/Н % |
Штанге | Генча | ||||||
До реабілітації |
ОГ (n=20) |
Статистичні показники |  |
2,0 | 1,3* | 64,6* | 91,5 | 59,7* | 65,5* | 25,6* | 10,7 | 12,8* | 6,2* |
| m | 0,07 | 0,05 | 1,32 | 3,25 | 2,07 | 1,32 | 0,92 | 0,30 | 1,32 | 0,29 | |||
КГ (n=20) |
|
2,00 | 1,3 | 65,1 | 94,2 | 61,2 | 66,8 | 25,2 | 10,1 | 13,4 | 7,0 | ||
| m | 0,06 | 0,06 | 1,52 | 3,73 | 2,52 | 1,46 | 1, 20 | 0,34 | 1,7 | 0,44 | |||
Після реабілітації |
ОГ (n=20) |
|
2,2 | 1,6 | 74,79** | 102,8 | 77,5** | 75,43** | 21,5 | 10,1 | 24,3** | 12,0** | |
| m | 0,07 | 0,05 | 0,81 | 3,65 | 2,69 | 0,98 | 0,46 | 0,26 | 1,81 | 0,52 | |||
КГ (n=20) |
|
2,2 | 1,5 | 69,2 | 100,0 | 68,5 | 68,8 | 23,0 | 10.01 | 17,3 | 9,9 | ||
| m | 0,06 | 0,06 | 1,11 | 3,22 | 1,99 | 1,24 | 0,80 | 0,30 | 0,67 | 0,60 | |||
Примітки: * - вірогідність розходжень у групі до й після реабілітації; (Р<0,05) ** - вірогідність розходжень між основною (ОГ) і контрольною групами (КГ) після реабілітації; Н - належна величина; Ф - фактична величина; Ф/Н - відношення фактичної величини до належної; ЖЄЛ - життєва ємність легенів, МВЛ - максимальна вентиляція легенів; ЧД - частота дихання; ХОД - хвилинний об’єм дихання
ВИСНОВКИ
1. Аналіз літератури, присвячений проблемі реабілітації дітей із церебральним паралічем, дозволив зробити висновок про те, що в наукових дослідженнях продовжує залишатися актуальним завдання розробки програм фізичної реабілітації, спрямованих на корекцію деформації хребта, профілактику прогресування сколіозу й нормалізацію функції кардіореспіраторної системи дітей молодшого шкільного віку.
2. Результати констатуючого експерименту свідчать про наявність деформації хребта у дітей із ДЦП. Так, кут, утворений горизонталлю й лінією, що з'єднує найбільш виступаючу точку лобової кістки й підборідний виступ, більший, ніж показник здорових дітей на 26,4% і становить, відповідно, 107,10±1,210 (P<0,05); кут, утворений вертикаллю й лінією, що з'єднує остистий відросток хребця С7 і остистий відросток хребця L5, перевищував у 3,9 рази показник здорових дітей і становить 9,87±0,280 (Р<0,05); кут асиметрії лопаток, що характеризує поставу у фронтальній площині був вищим, ніж показник здорових дітей у 2,4 рази 2,23±0,070 (Р<0,05).
Аналіз показників фізичного розвитку дітей із ДЦП свідчить про наявність у них зниження маси тіла і окружності грудної клітки (Р<0,05).
Істотні розходження, порівняно зі здоровим контингентом, виявлені у функціональному стані м'язових груп, що формують ортоградну позу. У дітей із ДЦП статична силова витривалість м'язів спини склала 10,13±0,40 с, живота - 8,35±0,41 c, що відповідно на 51,8% і 52,1% нижче, ніж показники здорових дітей.
3. Встановлено, що розвиток сколіозу при ДЦП призводить до істотних порушень функціонального стану кардіореспіраторної системи. Показник відношення фактичної величини життєвої ємності легенів до належної величини у дітей із церебральним паралічем склав 64,88±0,99%, що на 18,0% нижче, ніж у здорових дітей (Р<0,05), а відношення величини фактичної максимальної вентиляції легенів до належної величини нижче на 19,0% і дорівнювало 65,72±1,87% (Р<0,05). Частота дихання у групі дітей із ДЦП була вірогідно вищою, ніж у здорових на 24,6%, хвилинний об’єм дихання - на 13,6%. Непрямі показники функціонального стану кардіореспіраторної системи (гіпоксичні проби Штанге й Генча) у дітей із ДЦП були нижче, ніж у здорових у 2,5 і 2,3 рази.
4. На підставі даних констатуючого експерименту розроблена програма фізичної реабілітації дітей молодшого шкільного віку зі спастичною диплегією, ускладненою сколіозом І-ІІ ступеня, яка складалась з трьох етапів вступний, основний і заключний. Програма включає застосування спеціальних коригуючих вправ у вихідних положеннях, що сприяє розвантаженню хребта, виконання фізичних вправ на профілакторі Євмінова з метою декомпресії хребців, профілактики їх торсії й збільшення сили глибоких м'язів спини, які формують м'язовий корсет. Програма реабілітації передбачає поєднання методик лікувального масажу сегментарного й точкового, що використовуються при ДЦП, і спеціально спрямованого масажу при сколіозі, рухливі ігри, механотерапію, фізіотерапію.
5. Розроблена програма фізичної реабілітації дітей 9 років зі спастичною диплегією, ускладненою сколіозом I-II ступеня, сприяє посиленню стабільності хребта за рахунок впливу на м'язи, що беруть участь у формуванні ортоградної пози. Так, у дітей основної групи статична силова витривалість м'язів спини склала 17,5±0,71 с, в контрольній 14,3±0,75 с (Р<0,05), м'язів живота, відповідно, 14,3±0,64 с і 11,5±0,56 с (Р<0,05).
6. Під впливом запропонованої програми відмічається покращення показників біогеометричного профілю постави в сагітальній площині в обох групах, однак більш виражено в основній. У фронтальній площині позитивна динаміка спостерігається тільки в основній групі, що найбільш демонстративно показує кут асиметрії лопаток, який у дітей основної групи зменшився на 17,4% і склав 1,80±0,060, у контрольній групі величина даного кута збільшилася на 16,2% і склала 2,65±0,130 (Р<0,05).
У дітей основної групи покращилися такі показники фізичного розвитку, як маса тіла й окружність грудної клітки. У контрольній групі, навпаки, спостерігалася тенденція до подальшого зниження цих показників.
7. Про ефективність розробленої програми свідчить динаміка показників функціонального стану кардіореспіраторної системи. Так, величина відношення фактичної життєвої ємності легенів до належної у дітей основної групи під кінець застосування реабілітаційних програм була вищою, ніж у контрольній на 5,6%, і склала 74,79±0,81% проти 69, 20±1,11% у контрольній (Р<0,05). Показник вентиляційних можливостей - відношення фактичної величини максимальної вентиляції легенів до належної величини був вищим, ніж показник контрольної групи на 6,6%, і склав 75,43±0,98% (Р<0,05); стійкість до кисневої заборгованості (проба Штанге) вірогідно збільшилася порівняно з контрольною на 40,4%, проба Генча - на 21,2% (Р<0,05). Покращився показник роботи серця - частота серцевих скорочень зменшилася в основній групі на 9,6% (Р<0,05), у контрольній - на 4,3% (Р>0,05). В основній групі зменшилася, порівняно з контрольною, на 25% кількість дітей, які скаржилися на слабкість і швидку стомлюваність.
8. Проведені дослідження з вивчення ефективності розробленої програми фізичної реабілітації підтверджують дані про достовірну перевагу її порівняно із традиційною й дозволяють підвищити ефективність реабілітації дітей молодшого шкільного віку зі спастичною диплегією, ускладненою сколіозом I-II ступеня.
Перспективи подальших досліджень пов'язані з розробкою науково-обґрунтованої програми відновлення природних локомоцій дітей зі спастичною диплегією, ускладненою сколіозом І-ІІ ступеня.
СПИСОК РОБІТ, ЯКІ ОПУБЛІКОВАНІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Афанасьєв С.М. Особливості функціонального стану опорно-рухового апарату дітей з парапарезом і геміпаретичною формою церебрального паралічу // Молода спортивна наука України: Зб. наук. статей в галузі фіз. культури та спорту. Л., 2003. - Т.1. - С.393-396.
2. Луковская О.Л., Афанасьев С.Н., Соловей А.М., Бондаренко Е.В., Пикуш А.Я. Гуманистические аспекты физической культуры и спорта в реабилитации детей-инвалидов. Педагогика, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: Зб. наук. пр. - Харків-Донецьк. - 2005. - № 10. - С.159-161.
Особиста участь дисертанта полягає в розробці ідеї статті і обґрунтуванні актуальності, проведенні дослідження, формулюванні висновків.
3. Луковская О. Л., Афанасьев С.Н. Влияние упражнений на наклонной плоскости на состояние осанки и функцию респираторной системы при детском церебральном параличе // Запорожский медицинский журнал. - 2006. - Т.2, № 5. - С.133-136.
Особиста участь дисертанта полягає в обґрунтуванні теми і актуальності дослідження, проведенні аналізу результатів дослідження, формулюванні висновків.
4. Афанасьєв С.М. Фізична роботоспроможність дітей молодшого шкільного віку з церебральним паралічем, ускладненим сколіозом // Спортивний Вісник Придніпров”я. - 2004. - № 5. - С.80-84.
5. Луковська О. Л, Афанасьєв С. М, Бондаренко К.В., Бережная К.С. Особливості фізичного розвитку і психоемоційного стану дітей молодшого шкільного віку, що страждають церебральним паралічем // Спортивний Вісник Придніпров”я. - 2004. - №6. - С.136-140.
Особиста участь дисертанта полягає в плануванні роботи, обґрунтуванні актуальності дослідження, проведенні обробки і аналізу результатів дослідження, формулюванні висновків.
6. Афанасьєв С.М. Порівняльна характеристика просторової організації тіла дітей молодшого шкільного віку, які страждають церебральним паралічем і їх здорових однолітків // Спортивний Вісник Придніпров”я. - 2005. - № 1. - С.91-94.
7. Афанасьєв С.М. Вплив занять лікувальною фізичною культурою на морфофункціональні показники дітей молодшого шкільного віку з церебральним паралічем, ускладненим сколіозом // Спортивний Вісник Придніпров”я. - 2005. - № 3. - С.161-164.
8. Афанасьєв С.М. Вплив нової методики фізичної реабілітації на респіраторну систему дітей 7-10 років з церебральним паралічем, ускладненим сколіозом // Спортивний Вісник Придніпров”я. - 2006. - № 1. - С.91-94.
9. Афанасьев С.Н. К исследованию функционального состояния органов дыхания у детей 7-10 лет с церебральным параличом // Матеріали IV Міжнародної науково-практичної конференції „Динаміка наукових досліджень-2005”. Дніпропетровськ: Наука і освіта. - 2005. - С.45-46.
10. Луковская О.Л., Афанасьев С.Н. Усовершенствование реабилитационного процесса у детей 7-10 лет с церебральными параличами // Матеріали VIII Міжнародної науково-практичної конференції „Динаміка наукових досліджень-2005”. Дніпропетровськ: Наука і освіта. - 2005. - С.26-27.
Особиста участь дисертанта полягає в плануванні роботи, проведенні досліджень, аналізі первинних матеріалів, формулюванні висновків.
11. Афанасьев С.Н. К вопросу о реабилитации детей с церебральным параличом // Материалы YI Международной научной сессии БГУФК и НИИФКиС РБ по итогам НИР за 2003 год. - Минск. - 2004. - С.220-221.
12. Луковська О.Л., Афанасьєв С.М. Використання профілактора Євмінова у фізичній реабілітації дітей з церебральним паралічем, ускладненим сколіозом I-II ступеня // Зб. наук. пр. Актуальні проблеми медико-соціальної експертизи, профілактики інвалідності та реабілітації інвалідів: Дніпропетровськ: Пороги. - 2006. С.146-149.
Особиста участь дисертанта полягає в розробці програми фізичної реабілітації з використанням профілактора Євмінова, аналізі результатів, формулюванні висновків.
13. Савченко В.Г., Луковская О.Л., Афанасьев С.Н. Особенности физической реабилитации детей с церебральным параличом, осложненным сколиозом I –II степени // Материалы IX Международной научной сессии по итогам НИР за 2005 год. - Минск, 2006 г. С.184 - 187.
Особиста участь дисертанта полягає в постановці дослідження й аналізі результатів, формулюванні висновків.
14. Афанасьев С.Н. Повышение эффективности физической реабилитации при детском церебральном параличе, осложненном сколиозом // Матеріали I Міжнародної науково-практичної конференції „Наука: теорія та практика 2006”. Дніпропетровськ, 2006. С.107-108.
15. Луковська О. Л, Афанасьєв С.М. Методика лікувальної гімнастики для дітей молодшого шкільного віку з церебральним паралічем, ускладненим сколіозом I-II ступеня. - Дніпропетровськ, 2006. - 29 с.
Особиста участь дисертанта полягає в розробці концепції програми, в підборі й складанні комплексів фізичних вправ.
АНОТАЦІЇ
Афанасьєв С.М. Фізична реабілітація дітей молодшого шкільного віку з церебральним паралічем, ускладненим сколіозом. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з фізичного виховання і спорту за спеціальністю 24.00.03 Фізична реабілітація. Національний університет фізичного виховання і спорту України, Київ, 2008.
Дисертація присвячена проблемі реабілітації дітей з ДЦП, ускладненим сколіозом I-II ступеня.
Установлено, що в 84,6% дітей із ДЦП у молодшому шкільному віці діагностується сколіотична хвороба різного ступеня тяжкості, прогресування якої підсилюється у віці 8-10 років.
У роботі вперше представлені біогеометричні характеристики сагітального і фронтального профілю постави дітей молодшого шкільного віку з церебральним паралічем, ускладненим сколіозом I-II ступеня, виявлені особливості функціонального стану хребетного стовпа і порушення фізичного розвитку. Доповнені дані про стан дихальної і серцево-судинної систем. Обґрунтована і експериментально підтверджена ефективність програми фізичної реабілітації дітей з ДЦП. У програмі при виконанні фізичних вправ вперше використаний профілактор Євмінова, з метою розвантаження хребетного
8-09-2015, 23:15