Класичний масаж як метод фізичної реабілітації

Визначаємо такі показники:

" середнє арифметичне значення величини показника (Х);

" середнє квадратичне відхилення показника ( );

" помилка середньої (m);

" вірогідність різниці середніх величин (t).

Вираховуємо середне арифметичне значення показників: локальна вентиляція легень, ЧДД, проби Штанге та Генче по формулі 2.1 для контрольної та експериментальної на початку експерименту, результати фіксуємо в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 Середнє арифметичне значення показників стану дихальної системи на початку експерименту.

Через два місяці, у кінці експерименту, по вимірених показниках в обох групах, згідно формули (2.1) визначаємо середнє арифметичне і заносимо дані до таблиці 2.6

Таблиця 2.6 Середне арифметичне значення показників стану дихальної системи у кінці експерименту.

Далі, використовуючи метод математичної статистики, щоб знайти середнє квадратичне відхилення , визначаємо R - різницю між максимальним і мінімальним значенням показників: локальної вентиляції легені, ЧДД, проба Штанге та Генче.

Середнє квадратичне відхилення вираховуємо за формулою (2.2), результати вносимо до таблиць 2.7 та 2.8.

Таблиця 2.7 Результати обчислення середнє квадратичного відхилення на початку експерименту

Таблиця 2.8 Результати обчислення середнє квадратичного відхилення в кінці експерименту

Для визначення t - критерію Ст'юдента мі вже знаємо Х, ще треба знаті m - помилку середньої, вираховуємо згідно формули (2.3), дані обчислення заносимо до таблиць 2.9 та 2.10 - на початку та в кінці експерименту відповідно.

Таблиця 2.9 Значення помилки середньої m на початку експерименту.

Таблиця 2.10 Значення помилки середньої m у кінці експерименту.

Оцінку вірогідності різниці показників рівня розвитку фізичних якостей (t) проводимо за критерієм Ст’юдента, формула (2.4).

На основі отриманих даних значень t встановлюємо достовірність або недостовірність різниці у величинах показників стану дихальної системи –локальна вентиляція легень, ЧДД, проби штанге та Генче між контрольною та експериментальною групами. Для цього визначаємо ступінь свободи, користуючись формулою (2.5).

Таким чином ступінь свободи f дорівнює 18.

Згідно додатка В, знаючи ступень свободи, визначаємо гранічні значения t – крітерію Ст’юдента.

t табл = 2,10 – 2,88, при f = 18.

Результати дослідження відображають характеристику показників стану дихальної системи хворих на хронічний бронхіт.

Спираючись на дані результатів дослідження можна сказати, що масаж впливає на стан дихальної системи, головним чином за рахунок підвищення локальної вентиляції легень, на ЧДД немає впливу, а проби Штанге та Генче зазнали мінімальних змін.

Цей висновок на основі розрахунків математично – статистичним методом по Ст’юденту, підтверджує теоретичне припущення про підвищення рівня показників стану дихальної системи.

Висновки

В курсовій роботі були розглянуті основні поняття та методики класичного масажу, дана їх характеристика. Виміряні та порівняні показники стану дихальної системи – локальна вентиляція легень, ЧДД, проби Штанге та Генче – контрольної та експериментальної груп хворих на Хронічний бронхіт

При цьому використані два методи дослідження теоретичний та метод математичної статистики по Стюденту, аналіз показників проводили двічі: на початку та у кінці експерименту.

Таким чином проведені дослідження дають підставу стверджувати, що стан дихальної системи достовірно покращився у кінці експерименту, за рахунок показників локальної вентиляції. Однак, що стосується показників ЧДД, проб Штанге та Генче – гипотеза та результат дослідження не співпадають.

Гипотеза частково доказана та підтверджена.

Отже, додаткові сеансу масажу під час реабілітації хворих експериментальної групи, позитивно впливає на стан дихальної системи.

Список використаної літератури

1. Попов С. Н. Фізична реабілітація. - Ростов на Дону.: Фенікс, 2008

2. Дубровський В.И. Спортивна Медицина - Москва - Владос, 2005

3. Епіфанов В.А. Лікувальна фізкультура і Спортивна медицина - Москва - Медицина, 1999

4. Матеріал Інтернет сайта - http// www. Mymassage.ru

5. Дубровський В.И. Лікувальний масаж - Москва - Владос, 2005

6. Томашевський М.І. Наскрізна програма та методичні рекомендації для виконання навчальної науково-дослідної роботи студентами з першого по п'ятий курсів - Горлівка 2007

7. Велика енциклопедія масажу. - М.: ТОВ "Видавництво Астрель": ТОВ "Видавництво АСТ", 2002р.

8. Л.А.Кунічев. Лікувальний масаж. Практичне керівництво. - К.: Вища школа. Головне изд-во, 1993 р.

9. А.Ф.Вербов. Основи лікувального масажу. М.: "Медицина", 1996р.

10. У.К.Кордес, П.Уибе, Б.Цайбиг. Масаж. - М.: "Медицина", 1993р.