Організація дослідження рівня пам‘яті учнів початкових класів

пам’яті молодших школярів необхідно виділити ще один аспект, пов’язаний з оволодінням в цьому віці знаковими і змістовими засобами, перш за все письмовою мовою і малюнком. Формування письмової мови йде ефективно тоді, коли вимагається не просте відтворення тексту, а побудова контексту. Тому для засвоєння письмової мови потрібно не переказувати тексти, а складати. У молодшому шкільному віці найбільш адекватний вид творчості - складання найбільш адекватний вид творчості - складання казок. Молодший шкільний вік сенситивний для формування вищих форм довільного запам’ятовування, тому цілеспрямована робота по розвитку і оволодінню немічною діяльністю є в цей період найбільш ефективною. Важливими умовами виконання цієї роботи є врахування індивідуальних характеристик пам’яті дитини: її об’єму, модальності (зорова, слухова, моторна). Але незалежно від цього кожен учень повинен засвоїти основне правило ефективності запам’ятовування: щоб запам’ятати матеріал правильно і надійно, необхідно з ним активно попрацювати і організувати певним чином.

Доцільно ознайомити молодших школярів із інформацією про різні прийоми запам’ятовування і допомогти оволодіти тими з них, які виявляться найбільш ефективними для кожної дитини. При проведенні занять по розвитку пам’яті у молодших школярів, слід дотримуватись рекомендацій, розроблених психологами.1. Обробка інформації, запис і відтворення, значно полегшуються свідомому виборі стимулів і концентрації на них уваги.2. Одночасне врахування логічних і емоційних реакцій гарантує кращий запис матеріалу в пам'яті, а чим краща якість запису, тим легше його відтворення.3. Існує два види пам'яті: короткочасна і довготривала. Короткочасна пам'ять поверхнева і неміцна. Щоб інформація з неї не зникла уже через кілька секунд, необхідно повторювати її. Довготривала пам'ять підкріплена пошуком значення матеріалу, який запам'ятовується. Цей вид пам'яті пов'язаний зі складними розумовими операціями.4. Пам'ять суб'єктивна і піддається викривленням, спогади змінюються після кожного їх відтворення. Ці положення закладені в основі вправ, які рекомендовані для занять з учнями, які мають низький рівень розвитку пам'яті. Пам'ять - це складний психічний процес, дослідженню якого присвячені праці багатьох вчених. Їх результати дозволяють уже тепер проводити ефективні заняття по її розвитку, використовувати нетрадиційні способи переробки і збереження інформації. При проведенні таких занять, вчителі, шкільні психологи, батьки повинні враховувати не тільки фізіологічний аспект функціонування процесу пам'яті, але й також психологічний.


Розділ ІІ. Експериментальне дослідження рівня пам яті учнів початкових класів

2.1 Організація експериментального дослідження

Ми вирішили організувати експериментальне дослідження короткочасного та опосередкованого запам‘ятовування учнів 2-4 класів вибравши такі методики: "Піктограма", "Асоціації", "Запам‘ятання слів", "Запам‘ятання геометричних фігур" та "Запам‘ятання чисел". Кожна з методик має свої особливості їх легко можна застосувати на уроках математики, української мови, навіть на читанні. За ними можна виявити, який вид пам‘яті переважає у того чи іншого учня, які види чи типи пам‘яті пошкодження чи малорозвинені. Дані методики використовують для розвитку пам‘яті, збільшення обсягу короткочасної та опосередкованої пам‘яті для розвитку розумового абстрактного мислення, конкретно-образного.

Методика №1.Піктограма"

Мета: Дослідження особливостей опосередкованого запам’ятання і його продуктивності, а також характеру мислительної діяльності.

Необхідний матеріал: Чисті аркуші паперу, прості та кольорові олівці, секундомір.

Хід проведення : Учням роздаються чисті аркуші паперу, олівці. Інструкцією є слова: “Зараз ми перевіримо вашу пам’ять. Я назву вам слова і словосполучення, а ви до кожного слова намалюєте картинку, по якій ви зможете згадати потім це слово“.

Для запам’ятання було дано такі слова:

велике свято;

тяжка робота;

смачна вечеря;

хвороба;

печаль;

щастя;

розлука;

дружба;

ворожість;

подвиг;

перемога.

Через 40 хвилин учні відтворили матеріал, підписуючи малюнки. Проводилася методика на уроці читання (2-В клас) та української мови (4-В клас).

Методика №2. "Асоціації"

Мета: Досліджують опосередковане запам’ятання та особливості мислення.

Необхідний матеріал: Набори з 30 карточок з зображенням предметів та 15 карточок зі словами, чисті аркуші паперу.

Хід проведення: Кожному досліджуваному дають набір із 30 карточок, на яких зображено різні предмети і набір карточок із 15 слів. На столі потрібно розкласти карточки в будь – якому порядку і дати таку інструкцію: “Зараз ми перевіримо вашу пам’ять. Я буду називати слова, а ви до кожного слова виберіть і відложіть таку карточку, яка допоможе згодом тобі його відгадати ”. Таким чином, досліджувані підбирають до кожного слова якусь карточку.

Через 40 хвилин учні запишуть слова до яких вибирали карточки.

На карточках було зображено такі предмети: умивальник, стіл, міст, гривня, ліс, дуб, рій, годинник, гвіздок, олівець, корова, ключ, ліжко, зошити, дерева, поле, кішка, географічна карта, хліб, телеграфний стовп, квітка, гра, пташка, кінь, дорога, ніч, вікна, лійка.

Слова давались такі: вода, обід, річка, копійка, ведмідь, жолудь, бджола, час, долина, папір, молоко, двері, простирадло, учень, гілка.

Дослідження проводилось у 3-А класі на уроці української мови.

Методика №3. "Запам‘ятання геометричних фігур"

Мета: Визначення об’єму короткочасної зорової пам’яті.

Необхідний матеріал: Чисті аркуші паперу, 9 карточок із зображенням геометричних фігур.

Хід проведення: Учням роздають чисті аркуші паперу і дається така інструкція: “Зараз я вам буду показувати фігури і ви за ці 20 секунд повинні їх запам’ятати, а тоді записати якомога більше і точніше”.

Після проведення дослідження було визначено продуктивність пам‘яті (В) та об‘єм короткочасної пам‘яті (А) за такими формулами

Дослідження проводилось в 3-Б та 3-В класах на уроках математики.

Методика №4. "Запам‘ятання”

Мета: Визначення об’єму короткочасної зорової пам’яті.

Необхідний матеріал: Чисті аркуші паперу, 10 карточок з різними словами.

Хід проведення: Кожному учню даються чисті аркуші паперу і така інструкція: “Зараз я вам буду показувати слова і ви за ці 20 секунд повинні їх запам’ятати, а тоді записати якомога більше і точніше ”.

Дослідження проводилось в 3-Б та 3-В класах на уроках української мови.

Методика №5. „Запам’ятання чисел”

Мета: Дослідження короткочасної зорової пам’яті.

Необхідний матеріал: Чисті аркуші паперу, таблиця на якій записано 12 різних двоцифрових чисел.

Хід проведення: Кожному учню даються чисті аркуші паперу і така інструкція: “Я вам покажу таблицю з числами, а ви за 30 секунд повинні їх запам‘ятати і після демонстрації записати ”.

Дослідження проводилось з учнями 2-Б класу на уроці математики.

2.2 Аналіз результатів експериментального дослідження пам’яті молодших школярів

За методикою "Піктограма" проводилося експериментальне дослідження опосередкованої пам’яті учнів – 2-Б (25 учнів) та 4-Б (26 учнів) класів. Інтерпретуючи результати дослідження у другому класі слід наголосити, що учні в основному використовують конкретні та сюжетні види зображення малюнків. Тобто у учнів переважає конкретно образне мислення. Про рівень сформованості розумового мислення свідчить те, наскільки вільно досліджені встановлюють зв’язки між абстрактними поняттями і зображеннями в процесі малювання та відтворення слів за малюнками. У малюнках часто зображуються люди, це свідчить про те, що діти люблять спілкування. В загальному можна сказати, що учні цього класу мають середній рівень розвитку опосередкованої пам’яті.

Результати подано в таблиці 1:

Таблиця 1

№ п/п

Кількість відтворених слів

№ п/п

Кількість відтворених слів

№ п/п

Кількість відтворених слів

1.

3

11.

6

21.

-

2.

-

12.

2

22.

8

3.

2

13.

3

23.

-

4.

-

14.

3

24.

7

5.

-

15.

-

25.

8

6.

6

16.

-

7.

-

17.

3

8.

1

18.

5

9.

6

19.

3

10.

10

20.

6

В учнів 4 – го класу також високо розвинене конкретно–образне мислення і тому можна сказати, що малюнки в основному сюжетні та конкретні. Але в основному діти малювали людей, тобто в них також на першому місці стоїть спілкування.

Кількість відтворених слів учнями 4 – го класу подано у таблиці 2.

Таблиця 2

№ п/п

Кількість відтворених слів

№ п/п

Кількість відтворених слів

1.

11

13.

10

2.

9

14.

11

3.

4

15.

7

4.

9

16.

11

5.

11

17.

10

6.

11

18.

10

7.

11

19.

9

8.

5

20.

10

9.

-

21.

10

10.

10

22.

7

11.

11

23.

11

12.

11

24.

10

Методика “Асоціація” була проведена в 3 –“А” класі (16 учнів).

В таблиці 3 дано кількість підібраних карточок, до слів і відтворених слів через 40 хвилин.

Таблиця 3

№ п/п

Кількість підібраних карточок

Кількість відтворених слів

№ п/п

Кількість підібраних карточок

Кількість відтворених слів

1.

12

7

9.

10

9

2.

14

9

10.

11

6

3.

11

11

11.

8

7

4.

15

9

12.

12

7

5.

10

10

13.

15

7

6.

10

8

14.

14

7

7.

12

6

15.

7

7

8.

14

9

16.

6

6

З даної таблиці 3 видно, що учні в більшості могли підібрати до карточок відповідні слова, але всі відтворити змогли лише 4ро чоловік з 16ти . Отже, опосередкована пам‘ять у учнів цього класу за даною методикою має середній рівень. Слід визначити, що за даними методиками видно, що опосередковане запам‘ятовування має середній рівень. В учнів в більшості розвинене конкретно-образне мислення і досить легко встановлюють зв‘язки між абстрактними поняттями і зображеннями в процесі малювання та відтворення слів. В учнів висока комунікабельність.

При дослідженні короткочасної пам’яті використано методику “Запам’ятання геометричних фігур ”, а також методику “Запам’ятання слів”. Дослідження з використанням цих методик проводились в 3 – “В” класі (22 учні) і в 3 – “Б” класі (24 учні).

З проведеної методики у 3 – “В” класі “Запам’ятання геометричних фігур” складено протокол (Додаток №1).

Потім було визначено продуктивність пам’яті (В) та об’єм короткочасної

пам’яті (А) за такими формулами:

(Додаток №2).

Аналогічно було складено протокол по методиці "Запам‘ятання геометричних

фігур" (Додаток №4). І було проведено розрахунки для визначення продуктивності пам’яті та об’єму короткочасної пам’яті учнів 3 – “Б” класу за тими ж формулами (Додаток №5).

Інтерпретуючи результат даного дослідження можна сказати, що в обох класах

учні мають середній рівень розвитку короткочасного зорового запам‘ятання. В час при відтворенні фігур вкладається менша половина учнів з обох класів. З даних обчислень видно, що у учнів 3 – х класів продуктивність короткочасної пам’яті займає в середньому 66,6 %, тобто має середній рівень, а з цього – об’єм короткочасної пам'яті також стоїть на середньому рівні.

З цих двох класів ні один учень не відтворив усі дев’ять фігур. Найбільша кількість відтворених фігур – 7. А з 12 слів найбільша кількість відтворених – 9.

Порівнюючи ці два класи можна сказати, що у учнів 3– “В” класу вищі показники розвитку короткочасної пам’яті ніж в учнів 3 – “Б”. Це видно з даних у таблицях обчислень. В учнів 3 – “В” класу короткочасна пам’ять має 66,6% в середньому, а в 3 – “Б” класі – 55,5 %.

Провівши методику "Запам‘ятання слів" можна також зробити висновок, що в обох класах учні мають середній рівень короткочасного запам‘ятання. Але як і в першому дослідженні даного виду пам‘яті за методикою " запам‘ятання геометричних фігур" так і за цією ж методикою видно, що у учнів 3-В класу рівень короткочасного запам‘ятання вищий ніж у учнів 3-Б класу. При відтворенні слів в час вклалось лише 21 чоловік з обох класів, враховуючи те, що в 3-В класі 22 учні, а в 3-Б – 24 учні. Результати відтворення можна розглянути в протоколах дослідження (Додатки №3, №6).

Досліджуючи короткочасну пам'ять було також проведено методику “Запам’ятання чисел” у 2 – “Б” класі (24 учні).

Щоб обговорити дане дослідження слід записати дане дослідження до таблиці №4.

Таблиця №4

№ п/п

Правильно відтворені

Неправильно відтворені

1.

6

0

2.

4

4

3.

2

0

4.

5

2

5.

5

3

6.

6

2

7.

6

0

8.

5

3

9.

4

2

10

5

0

11.

4

2

12.

5

0

13.

3

2

14.

5

1

15.

5

4

16.

7

1

17.

5

2

18.

3

1

19.

4

0

20.

5

2

21.

5

1

22.

2

4

23.

5

4

24.

3

3

Максимальна кількість інформації, яка може зберігатися в короткочасній пам'яті, - 10 одиниць матеріалу. Середній рівень 6 – 7 одиниць. Тоді можна зробити такий висновок щодо даного 2-го класу учнів – у них короткочасна зорова пам’ять має нижчий від середнього рівень. Найбільша кількість запам’ятовуваних учнями чисел – 7, а найменша – 2. Лише


9-09-2015, 18:51


Страницы: 1 2 3 4
Разделы сайта