Визначені рівні та показники прояву особистісної тривожності, на основі уточнених та систематизованих критеріїв їх розрізнення: високий – дитина не здатна адаптуватися до подразника, знизити рівень його значущості, тому майже завжди переживає фрустрацію і відчуває страх, агресію чи апатію (в залежності від індивідуально-типологічних особливостей); середній — частоне здатна адаптуватися і тому переживає незадоволення та відчуває хвилювання, напругу, роздратування; низький — інколи відчуває незадоволення та емоційний дискомфорт, але здатна адаптуватися до подразника.
Спеціальна програма роботи по забезпеченню психологічних і педагогічних умов та впровадженню системи практичних психогімнастичних тренінгових вправ для подолання особистісної тривожності, дотримання яких на початковому етапі шкільного навчання закономірно запобігає виникненню та закріпленню особистісної тривожності молодших школярів.
Застосування комплексної програми подолання особистісної тривожності у дітей молодшого шкільного віку, яка поєднує дотримання психолого-педагогічних умов та впровадження системи практичних психогімнастичних вправ, засвідчує можливість успішного вирішення даної проблеми в напрямку попередження виникнення, розвитку і закріплення тривожності або ж зниження її до оптимального рівня, що проявляється в адекватному психічному розвитку молодших школярів і забезпечує сприятливі умови для формування їх особистості.
Подальші перспективи дослідження цієї проблеми ми вбачаємо у більш ґрунтовному аналізі проблеми шкільної тривожності в системі міжособистісних та сімейних стосунків, у визначенні конкретного впливу тих факторів, які провокують виникнення і закріплення тривожності саме в цих сферах життєдіяльності молодшого школяра.
Список використаної літератури
1. Абдульханова К.А., Буянова И.Б., Васина Н.В. Психология и педагогика. – М.: Совершенство, 1998. – 320 с;
2. Абрамова Г.С. Возрастная психология. – М., 1997. – 704 с;
3. Аверин В.А., Дандарова Ж.К. Психология человека от рождения до смерти. Младенчество. Детство. Юность. Взрослость. Старость. – СПб.: прайм-ЕВРОЗНАК, 2003. – 411 с;
4. Адаптація дитини до школи / С.Максименко. – К.: Мікрос-СВС, 2003 – 111 с;
5. Александровская Э.М., Гильяшева И.Н. Адаптированный модифицированный вариант детского личностного опросника Р. Кэттелла. // Методические рекомендации. — М.: Фолиум, 1995;
6. Бернс Р. Развитие „Я- концепции” и воспитания. – М.: Прогресс, 1986. – 264 с;
7. Бодалев А.А. Психология общения. – М.: Педагогика, 1996 . – 256 с;
8. Божович Л.И. Проблемы формирования личности: Избранные психологические труды / под ред. Д.И. Фельдштейна. – М.: Педагогика, 1995. – 209 с;
9. Бодалев А.А., Столин В.В. Практикум по психодиагностике. – М., 1980. – 116 с;
10. Вершловский С.Г., Димура И., Зубрицкая Н.В. Личность, семья, школа (проблемы социализации учащихся). – СПб.: Речь, 1996. – 220 с;
11. Вікова психологія. – К.: Педагогіка, 1976. – 269 с;
12. Волошина В.В., Волинська Л.В., Лохвицька Л.В. Розвиток пізнавальних інтересів у дошкільників та молодших школярів. – К.: НПУ ім. Д.Драгоманова, 2003. – 214 с;
13. Готовність дитини до навчання / С.Максименко. – К.: Мікрос-СВС, 2003 – 112 с;
14. Грановская Р.М. Элементы практической психологии. – СПб: Речь, 2003. – 655 с;
15. Данилова Е.Е. Детский тест «Рисуночной фрустрации» С. Розенцвейга. — М.: Московский городской психолого-медико-социальный центр, 1997;
16. Захаров А.И. Как помочь нашим детям избавиться от страха. — СПб.: Гиппократ, 1995;
17. Захаров А.И. Как предупредить отклонения в поведении ребенка. — М.: Просвещение, 1986.
18. Ковалев С.В. Психология современной семьи. – М.: Просвещение, 1988. – 184 с;
19. Лешли Дж. Работать с маленькими детьми, поощрять их развитие и решать проблемы. – М.: Просвещение, 1991. – 162 с;
20. Липкина А.И. Самооценка школьника. – М.: Просвещение, 1976.– 116 с; Люблинская А.А. Детская психология. – М.: Просвещение, 1971. –С.384-409 с;
21. Липкина А.И., Рыбак Л.А. Критичность и самооценка в учебной деятельности. – М.: Просвещение, 1968.– 218 с.;
22. Лисянська Т.М., Ставицька С.О. Практичні рекомендації вивчення мислення молодших школярів. // Матеріали конференції “Початкова освіта – шляхи розвитку”. – Запоріжжя, 1995. — Ч.І — с. 106 – 110;
23. Мир детства: Младший школьник / А.Г.Хрипкова. – М.: Просвещение, 1981 – C. 261-280;
24. Никольская И.М., Грановская Р.М. Психологическая защита у детей. — СПб.: Речь, 2000;
25. Овчарова Р.В. Практическая психология в начальной школе. — М., 1999;
26. Оклендер В. Окна в мир ребенка. — М.: Независимая фирма «Класс», 1997;
27. Панфилова М.А. Игротерапия общения. – М.: «Гном и Д», 2002. – 160 с.;
28. Прихожан А.М. Детский вариант шкалы явной тревожности // Иностранная психология. 1997. — № 8;
29. Прихожан А.М. Тревожность у детей и подростков: Психологическая природа и возрастная динамика. — М., 2000;
30. Психологическая служба школы. Учебное пособие для студентов / Под ред. И.В. Дубровиной – М.: Международная педагогическая Академия, 1995 – 222 с;
31. Ставицька С.О. Взаємозв’язок успішності та шкільної тривожності у дітей молодшого шкільного віку. Наукові записки аспірантів. (Академія наук вищої школи, Волинський Академічний дім). Випуск 4. — Луцьк, 1997. – с.78-85;
32. Ставицька С.О. Вивчення особистісної тривоги у дітей молодшого шкільного віку проективними методами. // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Методи підготовки фахівців до професійного спілкування”. Книга І. — Черкаси – 1997.– с.109-119;
33. Ставицька С.О., Кутішенко В.П. Специфіка роботи практичного психолога в початковій школі. // Вісник Тернопільського експериментального інституту педагогічної освіти. // Матеріали міжнародної конференції “Психологічна служба школи: минуле, сучасне, майбутнє”. – Тернопіль, 1996. – с. 98-99;
34. Ставицька С.О. Підготовка практичного психолога до роботи з профілактики і подолання особистісної тривоги молодших школярів. // Збірник статей за матеріалами Всеукраїнської науково-практичної конференції “Соціальна робота у сфері освіти: проблеми, професійної підготовки та діяльності”. – Кам’янець-Подільський, 1997. — с.58-67;
35. Ставицька С.О. Прояв та подолання особистісної тривожності у школярів. Психологія. Збірник наукових праць. Випуск 2 (МО України, НПУ імені М.П. Драгоманова, Київ, 1998). — с. 168-173;
36. Ставицька С.О. Психолого-педагогічні умови подолання особистісної тривожності у дітей молодшого шкільного віку. Психологія на перетині тисячоліть: Збірник наукових праць учасників П’ятих Костюківських читань: В 3-х т. — К.: Гнозис. — 1998. — Т.3. — С.220-227;
37. Ставицька С.О. Теоретичні основи вивчення особистісної тривоги у молодших школярів Збірник наукових праць. Випуск 1 (МО України, НПУ імені М.П.Драгоманова, Київ, 1998). — с.135-139;
38. Тест тревожности (Р.Тэммл, М.Дорки, В.Амен) / Дерманова И.Б. Диагностика эмоционально-нравственного развития — СПб., 2002. — С.19-28;
39. Шкала явной тревожности CMAS (адаптация А.М.Прихожан) / Диагностика эмоционально-нравственного развития. Ред. и сост. И.Б.Дерманова. — СПб., 2002. — С. 60-64.
Додат о к
Шкала явної тривожності СМAS (адаптація А.М. Прихожан)
Призначення тесту
Шкала явної тривожності для дітей (The Children’s Form of Manifest Anxiety Scale - CMAS) призначена для виявлення тривожності як стійкого утворення у дітей 8-12 років.
Опис тесту
Шкала була розроблена американськими психологами A.Castaneda, В.R.McCandless, D.S.Palermo в 1956 році на основі шкали явної тривожності (Manifest Anxiety Scale) Дж.Тейлор ( J.A.Taylor, 1953), призначеної для дорослих. Для дитячого варіанта шкали було відібрано 42 пункти, оцінених як найбільш показові з погляду прояву хронічних тривожних реакцій у дітей. Специфіка дитячого варіанта також у тому, що про наявність симптому свідчать тільки стверджувальні варіанти відповідей. Крім того, дитячий варіант доповнений 11 пунктами контрольної шкали, що виявляє тенденцію дитини давати соціально схвалювані відповіді. Показники цієї тенденції виявляються за допомогою як позитивних, так і негативних відповідей. Таким чином, методика містить 53 питання.
У Росії адаптація дитячого варіанта шкали проведена й опублікована А.М.Прихожан. За даними авторів і користувачів, дитячий варіант шкали доводить досить високу клінічну валідність і продуктивність її застосування для широкого кола професійних завдань. Шкала пройшла стандартну психометричну перевірку, у якій брали участь близько 1600 школярів 7-12 років з різних регіонів країни.
Інструкція до тесту
На наступних сторінках надруковані пропозиції. Біля кожного з них два варіанти відповіді: вірно й невірно. У пропозиціях описані події, випадки, переживання. Уважно прочитай кожну пропозицію й виріши, чи можеш ти віднести її до себе, чи правильно вона описує тебе, твоє поводження, якості. Якщо так, постав галочку в колонку Вірно, якщо ні — у колонку Невірно. Не думай над відповіддю довго. Якщо не можеш вирішити, вірно або невірно те, про що говориться в пропозиції, вибирай те, що буває, як тобі здається, частіше. Не можна давати на одну пропозицію відразу дві відповіді (тобто підкреслювати обидва варіанти). Не пропускай пропозиції, відповідай на всі підряд. Давай потренуємося:
| Затвердження | Вірно | Невірно |
| 1. Ти хлопчик. | ||
| 2. Тобі подобається грати на вулиці, а не вдома. | ||
| 3. Твій улюблений урок — математика. |
Примітка
Методика може проводитися як індивідуально, так і в групах, з дотриманням стандартних правил групового обстеження. Для дітей 7-8 років переважніше індивідуальне проведення. При цьому якщо дитина зазнає труднощів у читанні, можливий усний спосіб пред'явлення: психолог зараховує кожний пункт і фіксує відповідь школяра. При груповому проведенні такий варіант пред'явлення тесту, природно, виключений.
Зразковий час виконання тесту - 15-25 хв.
Тестовий матеріал
| № | Затвердження | Вірно | Невірно |
| 1 | Тобі важко думати про щось одному. | ||
| 2 | Тобі неприємно, якщо хтось спостерігає за тобою, коли ти щось робиш. | ||
| 3 | Тобі дуже хочеться у всьому бути краще за всіх. | ||
| 4 | Ти легко червонієш. | ||
| 5 | Всі, кого ти знаєш, тобі подобаються. | ||
| 6 | Нерідко ти зауважуєш, що в тебе сильно б'ється серце. | ||
| 7 | Ти дуже сильно соромишся. | ||
| 8 | Буває, що тобі хочеться виявитися якнайдалі звідси. | ||
| 9 | Тобі здається, що в інших усе виходить краще, ніж у тебе. | ||
| 10 | В іграх ти більше любиш вигравати, ніж програвати. | ||
| 11 | У глибині душі ти багато чого боїшся. | ||
| 12 | Ти часто відчуваєш, що інші незадоволені тобою. | ||
| 13 | Ти боїшся залишитися вдома на самоті. | ||
| 14 | Тобі важко зважитися на щось. | ||
| 15 | Ти нервуєш, якщо тобі не вдається зробити те, що тобі хочеться. | ||
| 16 | Часто тебе щось мучить, а що - не можеш зрозуміти. | ||
| 17 | Ти з усіма й завжди поводишся чемно. | ||
| 18 | Тебе турбує, що тобі скажуть батьки. | ||
| 19 | Тебе легко розлютити. | ||
| 20 | Часто тобі важко дихати. | ||
| 21 | Ти завжди добре поводишся. | ||
| 22 | У тебе пітніють руки. | ||
| 23 | У туалет тобі треба ходити частіше, ніж іншим дітям. | ||
| 24 | Інші діти мають кращу вдачу аніж ти. | ||
| 25 | Для тебе важливо, що про тебе думають інші. | ||
| 26 | Часто тобі важко ковтати. | ||
| 27 | Часто хвилюєшся через те, що, як з'ясовується пізніше, не мало значення. | ||
| 28 | Тебе легко скривдити. | ||
| 29 | Тебе увесь час мучить, чи все ти робиш правильно, так, як треба. | ||
| 30 | Ти ніколи не хвастаєшся. | ||
| 31 | Ти боїшся того, що з тобою може щось трапитися. | ||
| 32 | Увечері тобі важко заснути. | ||
| 33 | Ти дуже переживаєш через оцінки. | ||
| 34 | Ти ніколи не спізнюєшся. | ||
| 35 | Часто ти почуваєш непевність у собі. | ||
| 36 | Ти завжди говориш тільки правду. | ||
| 37 | Ти почуваєш, що тебе ніхто не розуміє. | ||
| 38 | Ти боїшся, що тобі скажуть: «Ти все робиш погано». | ||
| 39 | Ти боїшся темряви. | ||
| 40 | Тобі важко зосередитися на навчанні. | ||
| 41 | Іноді ти злишся. | ||
| 42 | У тебе часто болить живіт. | ||
| 43 | Тобі буває страшно, коли ти перед сном залишаєшся один у темній кімнаті. | ||
| 44 | Ти часто робиш те, чого не варто було б робити. | ||
| 45 | У тебе часто болить голова. | ||
| 46 | Ти турбуєшся, що із твоїми батькам і щось трапиться. | ||
| 47 | Ти іноді не виконуєш свої обіцянки. | ||
| 48 | Ти часто утомлюєшся. | ||
| 49 | Ти часто грубиш батькам і іншим дорослим. | ||
| 50 | Тобі нерідко сняться страшні сни. | ||
| 51 | Тобі здається, що інші діти сміються над тобою. | ||
| 52 | Буває, що ти брешеш. | ||
| 53 | Ти боїшся, що з тобою трапиться щось погане. |
Ключ до тесту
Ключ до субшкали «соціальної бажаності» (номера пунктів CMAS)
Відповідь «Вірно»: 5, 17, 21, 30, 34, 36.
Відповідь «Невірно»: 10, 41, 47, 49, 52.
Критичне значення по даній субшкалі - 9. Цей і більш високий результат свідчать про те, що відповіді випробуваного можуть бути недостовірні, можуть спотворюватися під впливом фактору соціальної бажаності.
Ключ до субшкали тривожності
Відповіді «Вірно»: 1, 2, 3, 4, 6, 7, 8, 9, 11, 12,13, 14, 15, 16, 18, 19, 20, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28, 29, 31, 32, 33, 35, 37, 38, 39, 40, 42, 43, 44, 45, 46, 48, 50, 51, 53.
Отримана сума балів являє собою первинну, або «сиру», оцінку.
Обробка й інтерпретація результатів тесту
Попередній етап
1. Переглянути бланки й відібрати ті, на яких всі відповіді однакові (тільки «вірно» або тільки «невірно»). Як ми вже відзначали, в CMAS діагностика всіх симптомів тривожності має на увазі тільки позитивна відповідь («вірно»), що створює при обробці труднощі, пов'язані з можливим змішанням показників тривожності й схильності до стереотипії, що зустрічається в молодших школярів. Для перевірки варто використовувати контрольну шкалу «соціальної бажаності», що припускає обидва варіанти відповіді. У випадку виявлення лівосторонньої (всі відповіді «вірно») або правобічної (всі відповіді «невірно») тенденції отриманий результат варто розглядати як сумнівний. Його варто ретельно проконтролювати за допомогою незалежних методів.
2. Звернути увагу на наявність помилок у заповненні бланків: подвійні відповіді (тобто підкреслення одночасно й «вірно», і «невірно»), пропуски, виправлення, коментарі й т.п. У тих випадках, коли у випробуваного помилково заповнено не більше трьох пунктів субшкали тривожності (поза залежністю від характеру помилки), його дані можуть оброблятися на загальних підставах. Якщо ж помилок більше, то обробку проводити недоцільно. Варто звернути особливу увагу на дітей, які пропускають або дають подвійну відповідь на п'ять або більше пунктів CMAS . У значній частині випадків це свідчить про утрудненість вибору, труднощах в ухваленні рішення, спробі піти від відповіді, тобто є показником схованої тривожності.
Основний етап
1. Підраховуються дані по контрольній шкалі - субшкалі «соціальної бажаності».
2. Підраховуються бали по субшкалі тривожності.
3. Первинна оцінка переводиться в шкальну. Як шкальна оцінка використовується стандартна десятка (стіни). Для цього дані випробуваного зіставляються з нормативними показниками групи дітей відповідного віку й статі.
Тривожність. Таблиця перекладу «сирих» балів у стіни
| Стіни | Статево-вікові групи (результати в балах) | |||||||
| 7 років | 8-9 років | 10-11 років | 12 років | |||||
| д | м | д | м | д | м | д | м | |
| 1 | 0-2 | 0-3 | 0 | 0-1 | 0-3 | 0-2 | 0-6 | 0-5 |
| 2 | 3-4 | 4-6 | 1-3 | 2-4 | 4-7 | 3-6 | 7-9 | 6-8 |
| 3 | 5-7 | 7-9 | 4-7 | 5-7 | 8-10 | 7-9 | 10-13 | 9-11 |
| 4 | 8-10 | 10-12 | 8-11 | 8-11 | 11-14 | 10-13 | 14-16 | 12-14 |
| 5 | 11-14 | 13-15 | 12-15 | 12-14 | 15-18 | 14-16 | 17-20 | 15-17 |
| 6 | 15-18 | 16-18 | 16-19 | 15-17 | 19-21 | 17-20 | 21-23 | 18-20 |
| 7 | 19-21 | 19-21 | 20-22 | 18-20 | 22-25 | 21-23 | 24-27 | 21-22 |
| 8 | 22-25 | 22-24 | 23-26 | 21-23 | 26-28 | 24-27 | 28-30 | 23-25 |
| 9 | 26-29 | 24-26 | 27-30 | 24-26 | 29-32 | 28-30 | 31-33 | 26-28 |
| 10 | 29 і більше | 27 і більше | 31 і більше | 27 і більше | 33 і більше | 31 і більше | 34 і більше | 29 і більше |
Примітка до таблиці норм:
д - норми для дівчат,
м - норми для хлопчиків.
4. На підставі отриманої шкальної оцінки робиться висновок про рівень тривожності випробуваного.
Характеристика рівнів тривожності
| Стіни | Характеристика | Примітка |
| 1-2 | Стан тривожності випробуваному не властивий | Подібний «надмірний спокій» може мати й не мати захисного характеру |
| 3-6 | Нормальний рівень тривожності | Необхідний для адаптації й продуктивної діяльності |
| 7-8 | Трохи підвищена тривожність | Часто буває пов'язана з обмеженим колом ситуацій, певною сферою життя |
| 9 | Явно підвищена тривожність | Зазвичай носить «розмитий», генералізований характер |
| 10 | Дуже висока тривожність | Група ризику |
Тест тривожності (Р.Теммл, М.Дорки, В.Амен)
Призначення тесту
Визначення рівня тривожності дитини.
Опис тесту
Експериментальний матеріал складається з 14 малюнків. Кожний малюнок являє собою якусь типову для життя молодшого школяра ситуацію.
Кожний малюнок виконаний у двох варіантах: для дівчинки (на малюнку зображена дівчинка) і для хлопчика (на малюнку зображений хлопчик). Обличчя дитини на малюнку не промальовано, даний лише контур голови. Кожний малюнок має два додаткові малюнки дитячої голови, за розмірами точно відповідні контуру обличчя на малюнку. На одному з додаткових малюнків зображене усміхнене обличчя дитини, на іншому - сумне.
Малюнки показують дитині в строго перерахованому порядку один за іншим. Бесіда проходить в окремій кімнаті. Пред'явивши дитині малюнок, вчитель дає інструкцію.
Інструкція до тесту
Гра з молодшими дітьми. «Як ти думаєш, яке обличчя буде у дитини: веселе або сумне? Він (вона) грає з малятами».
Дитина і мати з дитиною. «Як ти думаєш, яке обличчя буде в цієї дитини: сумне або веселе? Він (вона) гуляє зі своєю мамою й малям».
Об'єкт агресії. «Як ти думаєш, яке обличчя буде в цієї дитини: веселе або сумне?»
Вдягання. «Як ти думаєш, яке обличчя буде в цієї дитини? Він (вона) одягається».
Гра зі старшими дітьми. «Як ти думаєш, яке обличчя буде в цієї дитини: веселе або сумне? Він (вона) грає зі старшими дітьми».
Вкладення спати на самоті. «Як ти думаєш, яке обличчя буде в цієї дитини: сумне або веселе? Він (вона) іде спати».
Умивання. «Як ти думаєш, яке обличчя буде в цієї дитини: веселе або сумне? Він (вона) у ванні».
Догана. «Як ти думаєш, яке обличчя буде в цієї дитини: веселе або сумне?»
Ігнорування. «Як ти думаєш, яке обличчя буде в цієї дитини: сумне або веселе?».
Агресивний напад. «Як ти думаєш, яке обличчя буде в цієї дитини: веселе або сумне?»
Збирання іграшок. «Як ти думаєш, яке обличчя буде в цієї дитини: веселе або сумне? Він (вона) забирає іграшки».
Ізоляція. «Як ти думаєш, яке обличчя буде в цієї дитини: сумне або веселе?»
Дитина з батьками. «Як ти думаєш, яке обличчя буде в цієї дитини: веселе або сумне? Він (вона) зі своїми мамою й татом».
Їжа на самоті. «Як ти думаєш, яке обличчя буде в цієї дитини: сумне або веселе? Він (вона) їсть».
Щоб уникнути персеверативних виборів у дитини в інструкції чергуються визначення обличчя. Додаткові питання дитині не задаються.
Вибір дитиною відповідного обличчя й словесні висловлення дитини можна зафіксувати в спеціальному протоколі.
Тестовий матеріал
9-09-2015, 20:10