Облік амортизації основних засобів 2

48000

2001

48000 × 0,4

19200

51200

28800

2002

28800 × 0,4

11520

62720

17280

2003

17280 × 0,4

6912

69632

10368

2004

10368–5000

5368

75000

5000

Суму амортизації останнього року розраховують у такій спосіб, щоб залишкова вартість об’єкта в кінці періоду його експлуатації була не меншою, ніж його ліквідаційна вартість.

Кумулятивний метод

За цим методом річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується, та кумулятивного коефіцієнта.

Кумулятивний коефіцієнт (К_к ) розраховується діленням кількості років, що залишаються до кінця очікуваного строку використання об’єкта (Т_к ), на суму чисел років його корисного використання (ΣТ_к.в ):

ΣА_р = АВ × К_к (3.6)

де АВ – вартість, яка амортизується , грн.;

К_к – кумулятивний коефіцієнт.

К_к = Т_к / ΣТ_к.в (3.7)

де Т_к – кількість років, що залишаються до кінця очікуваного строку використання об’єкта;

ΣТ_к.в – сума чисел років його корисного використання.

Сума чисел років – це результат сумування порядкових номерів тих років, протягом яких функціонує об’єкт.

Її можна визначити за такою формулою:

_, (3.8)

де п – строк корисного використання об’єкта.

Звідси:

.

У нашому прикладі кумулятивний коефіцієнт дорівнює:

у 2000 році 5 / 15

у 2001 році 4 / 15

у 2002 році 3 / 15

у 2003 році 2 / 15

у 2004 році 1 / 15

Розрахунок амортизації з використанням цих коефіцієнтів наведений у табл. 3.3

Таблиця 3.3

Розрахунки амортизації верстата кумулятивним методом

Виробничий метод. За цим методом нарахування амортизації здійснюється на основі сумарного виробітку об’єкта за весь період його експлуатації у відповідних одиницях виміру (кількість виготовленої продукції, відпрацьованих годин тощо). Сума амортизації (Σ_ам.м ) визначається як добуток фактичного обсягу продукції за звітний період (ОП_м ) та виробничої ставки амортизації (ВС_ам ). У свою чергу, виробнича ставка амортизації обчислюється діленням вартості об’єкта, яка амортизується, на загальний обсяг продукції, який підприємство очікує виробити з використанням цього об’єкта: Σ_ам.м = ОП_м × ВС_ам (3.9)

де Σ_ам.м – місячна сума амортизації, грн.;

ОП_м – фактичний місячний обсяг продукції, грн.;

ВС_ам – виробнича ставка амортизації, %.

ВС_ам = АВ_о / ОП_заг . (3.10)

де АВ_о – вартість об’єкта, яка амортизується;

ОП_заг. – загальний обсяг продукції, який підприємство планує виробити.

Припустимо, що в нашому прикладі верстат було придбано для виготовлення 150000 одиницю продукції.

Тоді норма амортизації на одиницю продукції становитиме:

(грн. / од).

Протягом строку експлуатації верстата фактично виготовлено одиниць продукції:

1-й рік – 30000;

2-й рік – 45000;

3-й рік – 40000;

4-й рік – 20000;

5-й рік – 15000.

Виходячи із цього розрахуємо суму амортизації за кожний рік експлуатації верстата (табл. 3.4).

Підприємство може застосовувати норми і методи нарахування амортизації основних засобів, передбачені додатковим законодавством.

Таблиця 3.4

Розрахунки амортизації верстата виробничим методом

Амортизація інших необоротних матеріальних активів нараховується по методах, приведених в пп. 1 і 5 пункту 26 П(С)БУ 7 "Основні засоби". Амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фундацій може нараховуватися в першому місяці використовування об'єкту в розмірі 50% його вартості, що амортизується, а решта 50% вартостей в місяці їх витягання з активів (списання з балансу) унаслідок невідповідності критеріям визнання активом або в першому місяці використовування об'єкту 100% його вартості.

Метод амортизації обирається підприємством самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від його використовування.

Метод амортизації об'єкту основних засобів переглядається у разі зміни очікуваного способу отримання економічних вигод від його використовування. Нарахування амортизації по новому методу починається з місяця, наступного за місяцем ухвалення рішення про зміну методу амортизації.

Нарахування амортизації проводиться щомісячно. Підприємства з сезонним характером виробництва річну суму амортизації нараховують протягом періоду роботи підприємства в звітному році.

Місячна норма амортизації при застосуванні методі? залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, прямолінійного і кумулятивного визначається розподілом річної суми амортизації на 12.

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, в якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використовування.

Нарахування амортизації припиняється починаючи з місяцем, наступним за місяцем вибуття об'єкту основних засобів.

Суму нарахованої амортизації всі підприємства відображають збільшенням суми витрат підприємства і зносу необоротних активів.

Одночасно на суму нарахованої амортизації об'єкту зовнішнього впорядкування і житлових будівель, що перебувають на балансах житлово-комунальних організацій, які відносяться до сфери управління органів місцевого самоврядування і місцевих органів виконавської влади, а також автомобільних доріг загального користування, збільшуються доходи цих підприємств і організацій із зменшенням Додаткового капіталу, а при його недостатності - Статутного капіталу.

Організації, звичайна діяльність яких не направлена на оновлення житлових будівель і інших будов, можуть також застосовувати норму частини другої цього пункту.

РОЗДІЛ 4. Аудит основних засобів

Майно банку складається з товарно-матеріальних цінностей, будівель і споруд, куплених банком за свій рахунок, внесених засновниками в статутній капітал або отриманих безвідплатно. Облік ТМЦ ведеться на балансових рахівницях 604 (920), 607 (930), 609 (925), 610 (940), 611 (942) залежно від їх вартості, терміну служби і т.д. Для обліку ТМЦ ведуться картки реєстрації і журнали. Підставою для постановки ТМЦ на баланс служать накладна або акт прийому-передачі. У міру функціонування частина вартості основних засобів і будівель переноситься на собівартість за допомогою амортизації, яка і нараховується по нормах, встановленою ухвалою Поради Міністрів від 22.10.90г. № 1072. Відповідно до Положення про амортизацію від 29.12.90 р. нарахування амортизації відбувається щомісячно, починаючи з наступним місяцем з часу введення основних фундацій в експлуатацію.

Що стосується МБП, то на підставі що проводиться банком політики знос нараховується або у розмірі 100% при введенні в експлуатацію /або 50% при введенні в експлуатацію і 50% — при вибутті МБП.

Щорічно проводиться переоцінка основних фундацій, що знаходяться на балансі банку. Умови переоцінки приводяться в наказах Мінфіну і ухвалах Уряду. Проводиться переоцінка по коефіцієнтах, Держкомстатом, або прямим перерахунком, що розробляється, до ринкових цін. Підтвердженням ринкової ціни можуть служити:

· дані про ціни на аналогічну продукцію від підприємства-виготівника;

· відомості про рівень цін, отримані в органах ціноутворення, держстатистики, торгових інспекціях і т.д.;

· відомості про рівень цін, опубліковані у пресі;

· експертні висновки про ринкову ціну основних засобів.

Нараховується переоцінка таким чином:

Дт 604 Кт 10601 — на суму переоцінки.

В бухгалтерському обліку покупка ОЗ відображається таким чином: Дт 60311 Кт 30102 — перерахування коштів на покупку ОЗ;

Дт 60701 Кт 60311 — придбання ОЗ;

Дт 604 Кт 60701 — оприбутковування ОЗ;

Дт 10702 Кт 10703 — віддзеркалення джерела покупки ОЗ

(дана проводка може не робитися, але в цьому випадку банк «проїдає» засоби статутної фундації);

При нарахуванні амортизації робляться проводки:

Дт 702 Кт 606 — на суму місячної амортизації.

При продажу ОЗ робляться проводки:

Дт 10601 Кт 604 — на суму нарахованої переоцінки;

Дт 606 Кт 604 — на суму нарахованого зносу;

Дт 30102 Кт 604 — на вартість ОЗ, що залишилася;

Дт 30102 Кт 701 — віддзеркалення доходу;

Дт 30102 Кт 603 — віддзеркалення ПДВ, що підлягає внеску до бюджету.

При вибутті не повністю доамортизаційних ОЗ або продажу їх нижче залишковій вартості отриманий збиток відноситься на чистий прибуток.

Для перевірки майна банку необхідні:

·акти введення в експлуатацію і вибуття;

·реєстраційні картки і журнал обліку;

·первинні документи (невигідні, товарні чеки);

·відомості переоцінки і амортизації;

·договора, кошториси і інші документи по капітальному будівництву, ремонту;

·виписування по рах. 604, 607, 608, 609, 611, 61103 (субрахунки зносу МБП і переоцінки ОЗ), 606, 10702, 10703.

Перевірку доцільно побудувати таким чином:

1. Аналіз виписувань по рахівницях обліку майна на предмет надходження або вибуття товарно-матеріальних цінностей.

Перевірку правильності класифікації ТМЦ документального оформлення та бухобліку.

Часто банки ведуть транзитні субрахунки рах. 603 «Господарські витрати» (або інші аналогічні назви), що значно полегшує перевірку витрат банку, пов'язаних із закупівлею майна. На даному рахунку по дебету враховують проведені витрати на закупівлю ТМЦ, нематеріальних активів і на інші господарські потреби, які потім списуються на рахунки обліку майна або відразу на витрати. Якщо ж такого рахунку немає, то при перевірці формування фінансових результатів необхідно звернути увагу на витрати по придбанню ТМЦ, НА, віднесені на рах. 702 відразу.

2. Ведення аналітичного обліку майна, тобто карток і журналів. Перевірка на звітну дату відповідності аналітичного і синтетичного обліку.

3. Правильність проведення переоцінки ОЗ. Вивіряються відомості переоцінки з виписуваннями по відповідних рахівницях, перевіряється правомірність застосування тих або інших коефіцієнтів переоцінки.

4. Своєчасність і повнота нарахування амортизації ОЗ, НА і зносу по МБП. Бухгалтерське оформлення даних операцій, правильність ведення відомостей нарахування зносу.

5. Перевірка правильності обліку капітального будівництва і ремонту (у тому числі оренди майна) на основі господарських договорів, кошторисів, актів введення в експлуатацію, виписувань по рахівницях.

6. Лізингові операції перевіряються тільки на основі договорів і виписувань по рах. 608 і субрахунку рах. 701 («Доходи по лізингових операціях»).

При перевірці слід звернути увагу на наступні моменти :

1.Прежде всього це класифікація ТМЦ на ОЗ і МБП, яка проводиться виходячи з терміну, функціонування і вартості. Якщо перевірка, виявила порушення встановленої класифікації, то необхідно, перенести ТМЦ на відповідні рахунки. Наприклад, якщо враховано на рахівницях основних засобів, то робляться наступні проводки:

Дт 611 Кт 604 — на вартість ТМЦ;

Дт 606 Кт 61103 — на суму нарахованої амортизації;

Дт 702 Кт 61103 — донарахування зносу МБП.

При помилковому віддзеркаленні ОЗ на рах. 611 робляться проводки:

Дт 604 Кт 611 — на вартість ТМЦ;

Дт 6103 Кт 606 — на суму амортизації, яка б була нарахована при вірному віддзеркаленні ТМЦ;

Дт 61103 Кт 702 — сторніровка на суму перезарахованого зносу при помилковому обліку ОЗ на рах. 611.

2. Поширені випадки обліку ТМЦ вартістю менше 1/20 вартості ОЗ на рах. 611, тоді як вони повинні враховуватися позасистемний і списуватися на витрати при введенні в експлуатацію. Тому необхідно зробити наступні сторніровочні проводки:

Дт 61103 Кт 611 — на вартість ТМЦ, якщо був нарахований знос 100%

або

Дт 61103 Кт 611 — на суму зносу 50%;

Дт 702 Кт 611 — па вартість МБП, що залишилася (при нарахуванні зносу по 50%).

3. При численні амортизації також часто припускаються помилки в основному унаслідок того, що в Указі № 1027 по устаткуванню, у тому числі по обчислювальній техніці, норми дані виходячи з двозмінного режиму роботи, тобто банк завищує свої витрати. В цьому випадку по устаткуванню, яке дійсно може бути використаний у дві зміни, наприклад модем, комп'ютер, налаштований на «Рейтер», і т.д., видається наказ, що обгрунтовує застосування подвоєної ставки амортизації. По решті устаткування у разі перенарахування амортизації унаслідок застосування невірних ставок необхідно провести сторно: Дт 606 Кт 604.

4. Часто при переоцінці ОЗ знос, нарахований на рах. 606, не переоцінюється або ж переоцінюється по коефіцієнтах, відмінних від переоцінки ОЗ, що суперечить Листу ЦБ від 01.02.96 р., відповідно до якого знос переоцінюється проводкою: Дт 10601 Кт 606 по тих же коефіцієнтах, що і ОЗ.

Для виправлення помилки необхідно довести розмір зносу до необхідного розміру, донарахувавши його проводками Дт 10601 Кт 606 або, навпаки, зменшивши зворотною проводкою.

5. Відповідно до чинного законодавства до нематеріальних активів відносяться права, що виникають з договорів, права па програмне забезпечення, символіку, товарні знаки, ноу-хау, вдачі користування земельними ділянками і т.д.

Раніше вони враховувалися на балансі по залишковій вартості, нарахування амортизації відбувалося щомісячно. Тому була поширена така помилка, як нарахування амортизації аналогічно ОЗ, тобто па рах. 015. В новому Плані рахунків відкритий пасивний рахунок 60903 «Амортизація нематеріальних активів», тому з 1998 р. облік нематеріальних активів ведеться по первинній, а не по залишковій вартості. В даний час амортизація нематеріальних активів нараховується проводкою Дт 702 Кт 60903.

6. Важливий момент перевірки ОЗ — це вибуття недоамортизованих ОЗ, оскільки банки часто відносять недоамортизовану вартість ОЗ па собівартість, що неправомірно, оскільки вона повинна на чистий збиток.

7. Відповідно до Положення про амортизацію від 29.12.90 р. Амортизаційні відрахування нараховуються з наступного місяця з моменту введення ОЗ в експлуатацію. Тому нарахування амортизації щокварталу або за підсумками року є порушенням.

Для виправлення цієї помилки необхідно донарахувати бракуючу амортизацію проводкою

Дт 702 Кт 606 і в подальшому нараховувати її щомісячно.

ВИСНОВКИ

"В даний час в Україні інвестиційна функція амортизації в повному об'ємі не реалізується унаслідок неузгодженості фінансових, податкових і інвестиційних аспектів амортизаційної політики в чинному законодавстві. Підлеглість амортизаційної системи виключно податковому законодавству робить вплив на надходження інвестицій в економіку країни виходячи з ряду причин:

• не створюються передумови зростання амортизаційно-інвестиційних ресурсів. Затверджена Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" нелінійна схема нарахування амортизації унаслідок обмежених капіталовкладень діє як регресивна, тобто база нарахування і об'єми амортизаційно-інвестиційних ресурсів скорочуються. Якщо в 1990 р. фактична норма амортизаційних відрахувань (відсоток від первинної вартості основних засобів) в середньому складала 4,3 %, то в 2000 р. вона зменшилася до 2,6 %;

• не стимулюється інвестиційне використовування амортизаційних засобів".

В умовах системи бухгалтерського обліку, який ґрунтується на принципі нарахування, зокрема витрат на амортизацію, єдиним засобом контролю за цільовим використовуванням засобів на відновлення необоротних активів є акумуляція засобів на окремому рахунку одночасно з нарахуванням їх амортизації.

В існуючому правовому полі такий механізм контролю доцільний і реальний для державних комерційних підприємств.

Для інших підприємств відділити амортизаційні відрахування від прибутку у складі грошових надходжень можна лише за відсутності показників в рядках 030-140 Звіту про рух грошових коштів (форма № 3), тобто змінах в запасах, дебіторській і кредиторській заборгованості, сплаченого податку на прибуток і ін.

Така ситуація на практиці навряд чи може відбутися. Тому слід відмовитися від моніторингу використовування амортизаційних відрахувань і зосередитися на інформації про рух засобів, приведеної в Звіті про рух грошових коштів.

Структура Звіту про рух грошових коштів дозволяє:

· оцінити здатність підприємства забезпечувати грошові кошти, необхідні для продовження і розширення основної діяльності без залучення зовнішніх джерел фінансування;