Повышение эффективности управления потоковыми процессами

Матеріали класу В. Визначаються економічні розміри і момент видачі повторного замовлення.

Здійснюється звичайний контроль і збір інформації про запаси, що дозволяє своєчасно виявити основні зміни у використанні матеріальних запасів.

Матеріали класу С. Ніяких розрахунків не виробляється. Розмір повторного замовлення встановлюється так, щоб постачання здійснювати протягом 1-2 років. Поповнення запасів реєструється, але поточний облік рівня запасів не ведеться.

Перевірка наявних запасів проводиться періодично один раз на рік. Хід виконання постачальником зобов'язань по постачанню матеріалів класу А і В контролюється шляхом створення безперервної або періодичної системи обліку запасів [26, c. 43].

ТОВ «Хлібокомбінат Бурозський» використовує близько 50 найменувань різних матеріалів. У таблиці. 2.1. приведені дані, що характеризують прямі витрати по закупівлі для семи найменувань матеріалів.

В таблиці під порядковими номерами розміщується така сировина: 1- пшенична мука, 2 – житня мука, 3 – яйця, 4 – цукор, 5 – дріжджі, 6 – сіль, 7 – мак.

Інформація, що міститься в таблиці. 2.1, отримана таким чином ( додаток 1):

1. Розраховано річний обіг за кожним найменуванням матеріалу. Він визначений шляхом множення закупівельних цін на кількість одиниць матеріалу, споживаних протягом року.

2. Всі позиції матеріалу розподілені по мірі зменшення річного звороту.

3. Всім позиціям привласнені порядкові номери, не залежні від номенклатурних.

4. Річні звороти прораховані наростаючим підсумком, тому, наприклад, матеріалу з порядковим номером 5 відповідає сумарний річний зворот по перших п'яти позиціях.

5. Розрахована процентна доля річного звороту наростаючим підсумком і процентне відношення порядкового номера до загальної кількості найменувань матеріалів.

Таблиця 2.1

Витрати при закупівлі

З таблиці. 2.1 видно, що велика частина витрат пов'язана із закупівлею трьох найменувань матеріалів, а саме солі, дріжджів та маку.

Результати ABC представлені в таблиці. 2.2. Графічно вони інтерпретуються кривою Лоренца (рис. 2.4).

З графіка видно, що приблизно 66% витрат доводиться на 14% від загальної кількості матеріалів і лише 8% – на матеріали, що становлять 57% в загальній кількості.

Питома вага в

загальних

витратах

на матеріали,%

Питома вага матеріалу в загальній номенклатурі

Рис. 2.4. Крива Лоренца

Таблиця 2.2

Результати АВС-аналізу

Для того, щоб АВС-аналіз став можливим, на заводі необхідна наявність єдиного класифікатора матеріально-технічних ресурсів в інформаційній базі, в кодах якого закладенио облік їх надходження, витрати і складські запаси. Коли процедура АВС-аналізу проводиться вперше, встає питання, наскільки детально має бути відбита інформація по вступу матеріально-технічних ресурсів (по позиціях, підгрупах, групах і т. д.). Як показує практика деталізація по позиціях є зайвою і можна обмежитися рівнем підгруп.

Процентні кордони для визначення груп А, В і С також можуть декілька варіюватися залежно від галузі. Не слід забувати, що основна мета АВС-аналізу — сформувати класи номенклатури, для яких викорис-товуються загальні методи роботи. Сировина і основні матеріали складають близько 80% від загального об'єму закупівель. При цьому що залишилися 20% номенклатур також досить різнорідні і вимагають різних підходів при організації постачання. Тому в цьому випадку можливе проведення АВС-аналізу для всього масиву даних за винятком основної сировини.

Результати АВС-аналізу не повинні прийматися автоматично до виконання. Як правило, особливо на перших етапах потрібне додаткове узгодження результатів фахівцями, а потім їх твердження.

При ухваленні управлінських рішень важливо враховувати, що номенклатура групи С має невисоку вартість, але при цьому вимагає дуже великих людських і тимчасових витрат. Незрідка загальна чисельність персоналу відділів закупівлі, що займаються номенклатурою групи А, складає приблизно п'ять чоловік, а групи С — більше 30. Тому поважно правильно вибрати методи роботи з цією номенклатурою, щоб понизити загальні витрати на організацію постачання підприємства. Аналіз витрат системи постачання промислових підприємств показує, що якщо для номенклатури групи А постачальницька націнка складає 5-8% від загальної вартості, то для номенклатури групи С досягає 20%.

Таким чином зробивши АВС-анализ можна надати такі рекомендації підприємству ТОВ «Хлібокомбінат Бурозьський»:

По класу А (пшенична мука) – це найважливіша сировина, на яку доводиться велика частина грошових коштів (66,42% від загальних витрат), вкладених в запаси. Відносно саме цієї сировини треба здійснювати найбільш ретельний контроль і регулювання запасів. Треба ретельно визначати розміри та моменти видачі замовлень. Величину витрат на видачу і оформлення замовлень, зберігання матеріалів передивляти кожен раз при розміщенні чергового замовлення. Встановити суворий контроль і регулювання запасів, а також контроль за розрахунком періоду випередження. Хід виконання постачальником зобов’язань по постачанню муки пшеничної контролювати шляхом створення безперервної системи обліку запасів.

По класу В (житня мука, яйця) – вимагають меншої уваги (25,64% від загальних витрат). Треба визначити по цим найменуванням економічні розміри і момент видачі повторного замовлення.. Здійснювати звичайний контроль і збір інформації про запаси, що дозоляє своєчасно виявити основні зміни у використанні матеріальних запасів. Хід виконання постачальником зобов’язань по постачанню матеріалів контролюється шляхом створення періодичної системи обліку запасів.

По класу С (Цукор, дріжджі, сіль, мак) – складають значну частину в номенклатурі використовуваних матеріалів, але не дорогі, на них доводиться найменша частина вкладень в запаси (7,94% від загальних витрат). По цим продуктам ніяких розрахунків не виробляється. Розмір повторного замовлення встановлюється так, щоб постачання здійснювати протягом 1-2 років. Поповнення запасів реєструється, але поточний облік рівня запасів не ведеться. Перевірка наявних запасів проводиться періодично один раз на рік.

XYZ-аналіз. XYZ - аналіз матеріалів передбачає оцінку їх значущості залежно від частоти вжитку.

Якщо розглядати вжиток окремих видів матеріалів протягом тривалого періоду, то можна встановити, що в їх числі є матеріали, що мають постійний і стабільний попит; матеріали, витрата яких схильна визначеною, наприклад сезонним, коливанням, і, нарешті, матеріали, витрату яких носить випадковий характер.

Тому в межах кожного з класів А, В і C матеріали можуть бути розподілені ще і по мірі прогнозованості їх витрат [27, c. 387].

Для такої класифікації використовуються символи X, Y, Z.

До класу X відносяться матеріали, попит на яких має постійний характер або схильний до випадкових незначних коливань, тому піддається прогнозуванню з високою точністю. Питома вага таких матеріалів в загальній номенклатурі, як правило, не перевищує 50-55%.

До класу У відносяться матеріали, вжиток яких здійснюється періодично або має характер падаючої або висхідної тенденції. Їх прогнозування можливе з середньою мірою точності. Їх питома вага в загальній номенклатурі складає близько 30%.

До класу Z відносяться матеріали, для яких не можна виявити якої-небудь закономірності вжитку. З цієї причини прогнозування їх витрати неможливе (вони складають 15%) загальної номенклатури).

Як показник, що характеризує можливі коливання у вжитку матеріалів, може використовуватися коефіцієнт варіації:

= * 100%, (2.1)

де σ – стандартне відхилення, що визначає міру фактичної витрати матеріалу протягом аналізованого періоду відносно середньої величини;

Х_t – середня величина розходу матеріалу;

(2.2)

де X_t – фактичний розход матеріалу в t-м періоді;

T – число спостережуваних періодів [28, c. 47].

На підприємстві ТОВ «Хлібокомбінат Бурозьський» попит на матеріал протягом періоду змінюється незначно. Визначимо коефіцієнт варіації попиту, використовуючи дані табл. 2.5.

Таблиця 2.5

Попит на матеріал

X_t =7900/4=1975,

σ = ,

υ = 125/1975 * 100% = 6.33%

Практика витрачання матеріалів з різною мірою передбаченості попиту дозволила встановити кордони зміни коефіцієнтів варіації по класах X, Y і Z залежно від питомої ваги конкретної позиції матеріалу в загальній номенклатурі.

Графічна інтерпретація XYZ розподілу матеріалів представлена на мал.2.4

Варіація

попиту

Питома вага матеріалу в загальній номенклатурі

Рис. 2.4. Розподілення матеріалів за методом XYZ

Техніка xyz-аналізу. Для проведення xyz-аналізу необхідно:

1. Встановити середню витрату кожного виду матеріалу з врахуванням вагання потреби в них по періодах, це можуть бути, наприклад, сезонні коливання.

2. Розрахувати коефіцієнт варіації по кожній номенклатурній позиції.

3. Розташувати матеріали у міру зменшення коефіцієнтів варіації.

4. Підсумовувати дані про кількість матеріалів відповідно до зростання коефіцієнтів варіації, нанести їх на схему.

5. Розбити матеріали на групи залежно від варіації попиту.

Результатом xyz-аналізу є побудова кривої Лоренца.

Скористаємося даними ТОВ «Хлібокомбінат Бурозьський» допустимо, що підприємство використовує близько 50 найменувань матеріалів, попит на яких носить різний характер [29, c. 72].

У таблиці 2.5 приведені дані, що характеризують інтенсивність витрачання по семи номенклатурних позиціях.

Таблиця 2.5

Розподілення матеріаліл в порядку зменшення коефіцієнту варіації

Таблиця побудована таким чином.

1. Розрахованj середньомісячний вжиток за даними про витрачання матеріалів в передплановому періоді.

2. Визначено стандартне відхилення і варіацію вжитку по кожному найменуванню матеріалу.

3. Всі матеріали розподіленj у міру убування коефіцієнтів варіації.

4. Проведено підсумовування матеріалів відповідно до зростання коефіцієнтів варіації.

Результати xyz-аналізу представлені в таблиці. 2.6 і показані графічно на рис. 2.6.

Таблиця 2.6

Підсумки XYZ – аналізу

Варіація

попиту

Питома вага матеріалу в загальній номенклатурі

Рис. 2.6. Крива Лоренца

XYZ-аналіз служить допоміжним засобом при підготовці рішень по вдосконаленню планування матеріального забезпечення виробництва.

Для матеріалів класу X можна рекомендувати закупівлі відповідно до планової потреби синхронній їх витраті у виробництві, для класу Y – створення запасів, а для класу Z – придбання у міру виникнення потреби.

2.3. Ефективність управління потоковими процесами на підприємстві ТОВ «Хлібокомбінат Бурозьський»

У сучасних умовах виробничий процес організується і реалізується з головною метою: задоволення ринкових потреб в товарі (зовнішня мета) і здобуття підприємством на цій основі максимального прибутку (внутрішня мета).

Проблема оцінки ефективності будь-якого здійснюваного людиною процесу і, в першу чергу, процесу виробництва, була і залишається однією з актуальних економічних проблем.

Наукові дискусії про теоретичні, методологічні, методичні і прикладні аспекти цієї проблеми ведуться багато десятиліть. Не припиняються вони і в наші дні.

Основу роботи будь-якого підприємства складають


29-04-2015, 02:46