З акцентуаціями характеру були пов’язані й психосексуальні типи обстежених. Усі пацієнти зі збудливою і більшість жінок з демонстративною акцентуаціями належали до агресивних варіантів типу чоловік-чоловік та жінка-жінка. До цих самих варіантів належала й більшість осіб із дистимічною акцентуацією. Серед чоловіків із тривожною та застрягаючою акцентуацією переважав тип чоловік-батько, з педантичною – чоловік-син, а серед жінок із педантичною, застрягаючою та тривожною акцентуацією – жінка-мати, психосексуальний тип жінка-дочка частіше траплявся за емотивної акцентуації характеру. Було виявлено також залежність між психосексуальним типом чоловіка і жінки та типом специфічного розладу особистості. Так, більшість чоловіків і всі жінки з емоційно нестійким розладом належали до агресивних варіантів, як і більшість демонстративних жінок і всі особи з дисоціальним розладом особистості.
Дослідження оцінки безробітними своєї сексуальності за методикою W.Snell, D.Papini показало, що у чоловіків і жінок із соматизованим розладом відзначалися низькі показники сексуальної можливості й сексуальної заклопотаності та високі – сексуальної депресії. В чоловіків і жінок з іпохондричним розладом спостерігалися високі показники сексуальної можливості та середні – сексуальної депресії та сексуальної заклопотаності. У обстежених другої групи, тобто при специфічному розладі особистості, у чоловіків відзначалися високі показники сексуальної можливості, середні – сексуальної депресії та сексуальної заклопотаності, а у жінок – високі показники сексуальної можливості та сексуальної заклопотаності й середні – сексуальної депресії. Інтегральний показник багатомірного феномена подружньої адаптації – рівень подружнього щастя – був дещо вищий у першій групі обстежених, тобто за соматоформних розладів, та в обох групах у жінок був вищим, ніж у чоловіків.
Здобуті в цих дослідженнях дані дозволили класифікувати функціональність (адаптивність) шлюбу обстежених безробітних. Виявилося, що й у першій, і у другій групі переважали нефункціональні – відповідно 65±9 і 54±10% – шлюби, решта були умовно функціональними. Умовна функціональність та нефункціональність сімей була підтверджена під час визначення типології шлюбу в наших пацієнтів. Виявилося, що в більшості випадків у них мав місце антагоністичний шлюб (61±5% у першій і 62±7% у другій групі), відповідно 25±5 та 20±6% становили негативно доповнюючі шлюби, серед решти спостерігалися псевдопозитивно доповнюючий і в поодиноких випадках – псевдосимбіотичний та псевдосинергічний типи шлюбу.
У всіх одружених безробітних можна було спостерігати патологію загальної та сексуальної комунікації. Як правило, були порушені всі компоненти спілкування: особистісний через наявність у подружжя дисгармонійних рис, інформаційний – через некомпетентність у питаннях культури спілкування та психогігієни статевого життя, емоційний – через неадекватні реакції на труднощі, що неминуче виникають у житті, та поведінковий – через неправильні форми поведінки.
Загалом результати системно-структурного аналізу сексуального здоров’я безробітних чоловіків і жінок із соматоформними та особистісними розладами дали змогу виокремити варіанти й форми наявних у них сексуальних порушень і таким чином класифікувати їх. Виявлено три варіанти: перший – соматоформний варіант сексуальної дисфункції та сексуальної дезадаптації, який складається з трьох форм (комунікативної, дезактуалізаційної та аверсійної); другий – соціокультурний варіант сексуальної дезадаптації з двома формами (статеворольовою та сексуально-еротичною); третій – конституціональний варіант сексуальної дезадаптації.
Основною причиною комунікативної та аверсійної форм сексуальної дисфункції та дезадаптації стали наявні в пацієнтів внутрішньоособистісні та міжособистісні конфлікти, зумовлені наявністю рис особистості та характеру, що утруднювали спілкування, а причиною дезактуалізаційної форми – конфлікти, пов’язані із втратою інтересу до сексуального життя одним із подружжів. Особливістю вторинного сексуального розладу за соматоформного варіанта дезадаптації є те, що в основі його лежала несексуальна психотравма, головним чином втрата роботи.
Причиною статеворольової форми дезадаптації стала відсутність статеворольової комплементарності за порушення статеворольової поведінки в парі, а сексуально-еротичної форми – низький рівень поінформованості в питаннях психогігієни статевого життя.
Конституціональний варіант сексуальної дезадаптації був наслідком порушення нейрогуморальної регуляції статевої функції, зумовленого уповільненим пубертатним розвитком.
Виокремлені причини, механізми розвитку й клінічні прояви порушення сексуального здоров’я обстежених безробітних чоловіків і жінок було покладено в основу розробленої нами системи його психотерапевтичної корекції.
Пропонована система психокорекції грунтується на прийнятих у сучасній психотерапії принципах комплексності, диференційованості, послідовності та етапності і складається, відповідно до структури міжособистісної взаємодії, з чотирьох компонентів – інформаційного, емоційного, поведінкового та особистісного; до того ж вона адресується до трьох підсистем особистості – інтраіндивідної, інтеріндивідної та метаіндивідної. Вибір психотерапевтичних методик та їх зміст залежали від форми дезадаптації пацієнтів, її причин, механізмів розвитку та клінічних проявів з урахуванням форми соматоформного розладу або типу розладу особистості. Психотерапію проводили у два основні етапи – вироблення настанови і навчення. За всіх форм дезадаптації застосовували когнітивну (інформаційну) і, у разі необхідності, персоналістичну психотерапію. Використовували також раціональну, групову психотерапію, різні тренінги, з допоміжних методів – бібліотерапію, елементи гештальт-техніки, трансактний аналіз та ін.
Основними методами корекції комунікативної та аверсійної форм сексуальної дезадаптації були комунікаційний тренінг та групова психотерапія з рольовими іграми, за дезактуалізаційної форми – раціональна психотерапія. Головним методом психокорекції статеворольової форми був рольовий психосексуальний тренінг, корекції сексуально-еротичної форми – сексуально-еротичний тренінг. За конституціонального варіанта сексуальної дезадаптації на тлі загальнозміцнювального лікування рекомендували використання спеціальних мазей, що посилюють чутливість ерогенних зон, та сексуально-еротичний тренінг.
У результаті проведення розробленої системи психотерапії стійкий терапевтичний ефект за дворічного катамнезу був досягнутий у 89±3% хворих на соматоформні розлади, у 80±6% із розладами особистості досягнута стійка компенсація психопатологічного процесу. Сексуальне здоров’я було відновлене в усіх пацієнтів із сексуально-еротичною дезадаптацією, у 82±3% – за решти її форм, значне поліпшення спостерігалося у 18±3%; рецидиви протягом 2 років настали у 7±3% пацієнтів, частіше за аверсійної та статеворольової форм сексуальної дезадаптації.
Інтегральним показником реабілітації безробітних, тобто ліквідації дезадаптації на всіх рівнях взаємодії в сім’ях та соціумі, ми вважали їх працевлаштування. До кінця проведення системи психотерапії були влаштовані на роботу всі наші пацієнти: повністю 88±3 і частково 12±3%. Проте через 2 роки частина пацієнтів зі специфічним розладом особистості (20±13% – із дисоціальним і по 14±11% – з емоційно нестійким та шизоїдним) знову втратили роботу, що було пов’язано з декомпенсацією перебігу цієї патології.
ВИСНОВКИ
1. У дисертації наведено теоретичне обгрунтування й дано практичне вирішення завдання медико-психологічної та соціальної реабілітації безробітних чоловіків і жінок із соматоформними розладами та специфічними розладами особистості. Завдання по-новому вирішено з позицій системного підходу до дослідження причин, механізмів розвитку та форм дезадаптації безробітних на різних рівнях функціонування.
2. Серед обстежених безробітних 75±3% хворіють на соматоформні розлади – соматизовані 53±3 та іпохондричні 47±3%. У решти мають місце специфічні розлади особистості: емоційно нестійкий (частіше в чоловіків), демонстративний (переважно у жінок), дисоціальний та шизоїдний.
3. У всіх пацієнтів із соматоформними розладами існують явно виражені акцентуації характеру: за соматизованого розладу в чоловіків найчастіше педантичного (53±9%), у жінок – демонстративного (48±7%), а за іпохондричного розладу – у тих та інших тривожного типу (відповідно 48±9 та 68±8%).
Існують три варіанти усередненого профілю особистості обстежених безробітних. Перший (35±3%) характеризується підвищенням на шкалах депресії, психастенії, соціальної інтроверсії та зниженням на шкалі гіпоманії; другий (27±3%) – підвищенням на шкалах істерії, психопатії, гіпоманії та зниженням – мужньості-жіночності та соціальної інтроверсії; третій (40±3%) позначається підвищенням на шкалах невротичної тріади (іпохондрії, депресії, істерії) та шкалах ригідності, соціальної інтроверсії та зниженням на шкалі психопатії.
Виявлені відмінності особистості сприяють мікросоціальній та соціальній дезадаптації безробітних.
4. У всіх безробітних чоловіків і жінок спостерігаються порушення сексуального здоров’я, які відповідно до їх причин та механізмів розвитку можуть бути класифіковані так:
І. Соматоформний варіант сексуальної дисфункції та сексуальної дезадаптації (75±3%).
І.1. Комунікативна форма (53±3%).
І.2. Дезактуалізаційна форма (34±3%).
І.3. Аверсійна форма (13±3%).
ІІ. Соціокультурний варіант сексуальної дезадаптації (19±3%).
ІІ.1. Статеворольова форма (49±7%).
ІІ.2. Сексуально-еротична форма (51±7%).
ІІІ. Конституціональний варіант сексуальної дезадаптації (6±3%).
5. Серед родин безробітних переважають нефункціональні – 65±9% за соматоформних розладів та 54±10% – за специфічних розладів особистості, що підтверджує типологія шлюбу обстежених, серед яких відповідно 61±5 та 62±7% належать до антагоністичного типу шлюбу. Решта родин є умовно функціональними і являють собою негативно доповнюючі, в поодиноких випадках – псевдопозитивно доповнюючі, псевдосимбіотичні або псевдосинергічні шлюби.
6. Більшість обстежених безробітних – особи молодого віку (від 21 до 40 років) із середньою освітою, мають дітей і мешкають самостійно у власному житлі. Їхній трудовий стаж до втрати роботи становив найчастіше від 1 до 19 років, вони займалися в більшості випадків фізичною працею і за посадою були виконавцями. Переважна більшість обстежених живуть на утриманні у рідних та близьких (54±3%) або на допомогу у зв’язку з безробіттям (30±3%), решта 16±3% – на випадкові заробітки або власні збереження.
7. Застосована для безробітних психотерапія має являти собою систему, спрямовану на корекцію особистісних та соматоформних розладів міжособистісної, сексуальної, мікросоціальної та соціальної дезадаптації. При цьому мають застосовуватися адекватні до наявних порушень методи й форми з широкого арсеналу сучасної психотерапії: раціональна в індивідуальній та парній формі, групова, персоналістична, когнітивна, бібліотерапія, трансактний аналіз, рольові ігри, комунікаційний, рольовий психосексуальний, сексуально-еротичний тренінг.
Проведення розробленої нами системи психокорекції дає змогу здобути досить високий та стійкий терапевтичний ефект, що складає 89±3% за соматоформних розладів, 80±6% – за специфічних розладів особистості, відновити сексуальне здоров’я у 82±3% й досягнути постійної успішної праці у 92±3% пацієнтів.
СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Мартиненко Н.В. Втрата роботи як патогенний фактор впливу на психічне здоров’я людини: стан та напрямки досліджень (аналітичний огляд літератури) // Архів психіатрії. – 2005. – Т.11, №4. – С.33-40.
2. Мартыненко Н.В. Сексуальное здоровье безработных с соматоформными и личностными расстройствами // Український вісник психоневрології. – 2007. – Т.15, вип.2 (51). – С.76-77.
3. Мартыненко Н.В. Причины и механизмы невротических и соматоформных расстройств у безработных // Український вісник психоневрології. – 2007. – Т.15, вип.1 (50). – С.205-206.
4. Мартыненко Н.В. Особенности полоролевого поведения безработных мужчин // Архів психіатрії. – 2007. – Т.13, №1-2 (48-49). – С.93-95.
5. Мартыненко Н.В. Полоролевое поведение безработных женщин // Архів психіатрії. – 2007. – Т.13, № 3-4 (50-51). – С.94-97.
6. Мартыненко Н.В. Типология супружества безработных с соматоформными и личностными расстройствами // Таврический журнал психиатрии. – 2007. – Т.11, №3 (40). – С.40-43.
7. Мартыненко Н.В. Система психотерапевтической коррекции дезадаптации безработных мужчин и женщин с соматоформными, личностными и сексуальными расстройствами // Медицинская психология. – 2007. – Т.2, №3. – С.37-40.
АНОТАЦІЯ
Н.В.Мартиненко. Дезадаптація безробітних з особистісними, соматоформними та сексуальними розладами та її психокорекція. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 19.00.04 – медична психологія. Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України. – Харків, 2008.
У дисертації на основі системного міждисциплінарного підходу вивчено специфічні розлади особистості, соматоформні розлади та соціологічні характеристики безробітних чоловіків і жінок. Досліджено особистісні відмінності та міжособистісні стосунки безробітних, виявлено клінічну структуру наявних у них порушень психічного стану та сексуального здоров’я. Вивчено причини, механізми розвитку та прояви дезадаптації безробітних на різних рівнях взаємодії, визначено варіанти та форми дезадаптації, досліджено порушення функціонування сім’ї за неможливості когось із членів сім’ї влаштуватися на роботу.
Розроблено високоефективну систему психотерапевтичної корекції психічних розладів та дезадаптації безробітних на соціальному й мікросоціальному рівні.
Ключові слова: безробітні, особистісні, соматоформні, сексуальні розлади, психокорекція.
АННОТАЦИЯ
Н.В.Мартыненко. Дезадаптация безработных с личностными, соматоформными и сексуальными расстройствами и ее психокоррекция. – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 19.00.04 – медицинская психология. Харьковская медицинская академия последипломного образования МЗ Украины. – Харьков, 2008.
В диссертации на основе системного междисциплинарного подхода изучены специфические расстройства личности, соматоформные расстройства и социологические характеристики безработных мужчин и женщин. Показано, что среди обследованных безработных 75±3% страдали соматоформными расстройствами – соматизированным 53±3 и ипохондрическим 47±3%. У остальных имели место специфические расстройства личности: эмоционально неустойчивое (чаще у мужчин), демонстративное (в основном у женщин), диссоциальное и шизоидное. У всех пациентов с соматоформными расстройствами имелись явно выраженные акцентуации характера: при соматизированном расстройстве у мужчин чаще всего педантического, у женщин – демонстративного, а при ипохондрическом расстройстве – у тех и других тревожного типа.
Выявлены три варианта усредненного профиля личности обследованных безработных. Первый характеризовался подъемом на шкалах депрессии, психастении, социальной интроверсии и снижением на шкале гипомании; второй – подъемом на шкалах истерии, психопатии, гипомании и снижением – мужественности–женственности и социальной интроверсии; третий отличался подъемом на шкалах невротической триады (ипохондрии, депрессии, истерии) и шкалах ригидности, социальной интроверсии при снижении на шкале психопатии.
Установлено, что у всех безработных мужчин и женщин наблюдались нарушения сексуального здоровья, выделены их варианты и клинические формы.
Показано, что среди семей безработных преобладали нефункциональные, относящиеся, главным образом, к антагонистическому типу супружества.
Социологическая характеристика безработных свидетельствует о том, что среди них преобладали лица молодого возраста (от 21 года до 40 лет) со средним образованием, которые имели детей и проживали самостоятельно в собственном жилье. Их трудовой стаж до потери работы составлял чаще всего от 1 года до 19 лет, они занимались в большинстве случаев физическим трудом и по должности были исполнителями. Подавляющее большинство обследованных жили на содержании у родных и близких (54±3%) или на пособие по безработице (30±3%), остальные 16±3% – на случайные заработки или личные сбережения.
Сделан вывод, что применяемая у безработных психотерапия должна представлять собой систему, направленную на коррекцию личностных и соматоформных расстройств, межличностной, сексуальной, микросоциальной и социальной дезадаптации. При этом должны применяться адекватные имеющимся нарушениям методы и формы из обширного арсенала современной психотерапии: рациональная в индивидуальной и парной форме, групповая, персоналистическая, когнитивная, библиотерапия, трансактный анализ, ролевые игры, коммуникационный, ролевой психосексуальный, сексуально-эротический тренинги.
Проведение разработанной системы психокоррекции позволило получить достаточно высокий и стойкий терапевтический эффект, составивший 89±3% при соматоформных расстройствах, 80±6% при специфических расстройствах личности, восстановить сексуальное здоровье у 82±3% и достигнуть постоянной успешной работы у 92±3% пациентов.
Ключевые слова: безработные, личностные, соматоформные, сексуальные расстройства, психокоррекция.
SUMMARY
Martynenko N.V. The desadaptation of unemployed persons with personality, somatoformic and sexual disorders and its psychocorrection. – Manuscript.
Thesis for a candidate of science degree by speciality 19.00.04 – medical psychology. Kharkov medical academy of a postgraduate studies UMH. – Kharkov, 2008.
On the basis of the systemic interdisciplinary approach in the thesis there are studied specific personality and somatoformic disorders and sociological characteristics of unemployed men and women. Personality peculiarities and interpersonality relations of unemployed persons are investigated and there is revealed clinic structure of psychic state and sexual health disorders in them. The causes, development mechanisms and manifestation of unemployed persons desadaptation on different interaction levels are studied, the desadaptation variants and forms are determined, disorders of family functioning at the somebody inability to get a job are examined.
Vary effective psychic disorders and unemployed persons desadaptation on social and microsocial levels psychotherapeutic correction system is developed.
Key words: unemployed persons, personality, somatoformic, sexual disorders, psychocorrection.
8-09-2015, 21:59