Мал. 5. Динаміка показників у процесі лікування за опитувальником загального здоров’я GHQ-28.
За даними РЕГ, в основній групі у процесі лікування реографічний систолічний індекс (РСІ), підвищився з 0,074±0,005 ОМ до 0,091±0,004 ОМ (р<0,001, p1<0,05). Час максимального наповнення, знизився з 0,14±0,007 с. до 0,12±0,005 с. (p<0,001, p1<0,01). Діастолічний індекс (ДІ) зменшився з 0,77±0,02 до 0,72±0,015 (p<0,01, p1>0,05). р – порівняння показників до і після лікування. р1 – порівняння результатів лікування в основній і контрольній групі.
Перед проведенням КЦГ, на ЕЕГ хворих були виявлені наступні порушення: дизритмічна активність у 47 хворих (100 %), десинхронізація фону у 43 (91,5±4,1 %), гіперсинхронна ЕЕГ у 12 (25,5±6,4 %), плоска ЕЕГ у 26 (55,3±7,3 %). Міжпівкульна асиметрія перевищувала норму у 16 (34,04±7 %). Стертість зональних розходжень була виявлена у всіх 47 хворих (100 %). Реакція активації на відкривання очей була недостатньо виражена у 38 (80,85±5,8 %). Пароксизмальна активність у 16 хворих ( 34,04±7 %), епілептиформна у 8 (17,02±5,5 %). Патологічна b-активність відзначалася у 31 хворого (65,96±7 %), патологічна повільнохвильова активність в 26 (55,3±7,3 %), білатерально синхронна активність у 13 (27,66±6,6 %).
В основній групі після КЦГ дизритмічна активність частково редукувалася у 18 (38,3±7,16 %) хворих. Десинхронізація фону частково редукувалася в 9 (19,15±5,8 %). Ознака плоска ЕЕГ редукувалася цілком у 13 (27,66±6,3 %) і частково в 3 (6,38±3,6 %) хворих. Виразність міжпівкульної асиметрії знизилася до припустимих меж у 9 (19,15±5,8 %) і зменшилася в 4 (8,5±4,1 %) хворих. Реакція активації на відкривання очей відновилася у 18 (38,3±7,2 %). Пароксизмальная активність цілком зникла в 9 (19,5±5,8 %) і частково редукувалася в 3 (6,38±3,6 %) хворих. Патологічна b-активність цілком редукувалася в 13 (27,66±6,6 %) і частково в 9 (19,15±5,8 %) хворих. Прояви патологічної повільнохвильової активності частково редукувалися в 18 (38,3±7,2 %) хворих. Білатерально-синхронна активність цілком редукувалася в 6 (12,76±4,9 %) хворих і частково в 4 (8,5±4,1 %).
В основній групі виявлені достовірні розходження до і після лікування за наступними ознаками: дизритмічна активність, плоска ЕЕГ, міжпівкульна асиметрія, стертість зональних розходжень, пароксизмальна активність, патологічна b-активність, патологічна повільнохвильова активність. У контрольній групі виявлені достовірні розходження до і після лікування за наступними ознаками: дизритмічна активність, патологічна повільнохвильова активність.
При візуальній оцінці комп’ютерних томограм у пацієнтів основної групи були виявлені наступні зміни: ознаки зовнішньої гідроцефалії відзначалися у 34 пацієнтів (72,3 %), ознаки внутрішньої гідроцефалії відзначалися в 28 (59,6 %), ознаки кортикальної гіпотрофії в 9 (19,15 %).
Після проведеного лікування в основній групі: ознаки зовнішньої гідроцефалії цілком редукувалися в 14 хворих (29,79 %), частково редукувалися в 18 (38,29 %). Ознаки внутрішньої гідроцефалії цілком редукувалися в 9 хворих (9,19 %), частково в 19 (40,43 %). Ознаки кортикальної гіпотрофії збереглися без динаміки.
У контрольній групі хворих, що одержували тільки медикаментозне лікування також відзначається позитивна динаміка, але менш виражена в порівнянні з основною групою.
При оцінці кількісних показників, виявлено, що збільшений індекс тіл бічних шлуночкі – 25,18±0,5, ширина центральних відділів бічних шлуночків: лівий – 11,5±0,63 мм., правий – 11,3±0,56мм. Також у хворих відзначається розширення субарахноїдальних просторів. Так максимальна ширина передніх відділів міжпівкульної щілини – 6,24±0,46 мм., а максимальна ширина сильвієвої борозни – 5,88±0,42 мм.
Після проведеного лікування позитивна динаміка відзначається в пацієнтів обох груп, але в основній групі вона значніша.
Після проведеного лікування в основній групі індекс тіл шлуночків зменшився до 23,42±0,38 (р<0,01, р1<0,05), лінійні розміри тіл шлуночків зменшилися: лівого до 9,61±0,53 мм. (p<0,01, р1<0,05), правого до 9,42±0,46 мм. (p<0,01, р1<0,01). Максимальна ширина передніх відділів міжпівкульної щілини після лікування 4,92±0,31 мм. (p<0,01, р1<0,05), сильвієвої борозни 4,77±0,32 мм. (p<0,01, р1<0,05). р – порівняння показників до і після лікування. р1 – порівняння результатів лікування в основній і контрольній групі.
Таким чином, терапевтична ефективність КЦГ пов'язана із впливом на центр терморегуляції гіпоталамуса, що призводить до зміни стану вегетативної нервової системи, а саме до переваги парасимпатичного її відділу. Надалі цей вплив призводить до поліпшення церебральної гемодинаміки, зменшення виявленості загальмозкових змін і пароксизмальної активності, зменшення ознак внутрішньої і зовнішньої гідроцефалії. У результаті цих відбудовних процесів відбувається редукція астенічного симптомокомплекса, афективних порушень, параноїдного синдрому і відновлення когнітивних функцій.
Катамнез протягом 3 років відомий у 29 хворих. У всіх пацієнтів протягом 1-го року психічний стан характеризувався як задовільний. Протягом наступних 2-х років у 4 хворих відбулося загострення психічного захворювання, у зв’язку з чим вони були госпіталізовані. 10 пацієнтів паралельно з лікуванням у невропатолога продовжують амбулаторне спостереження у психіатра, 1-2 рази на рік отримують підтримуючу терапію невеликими дозами психотропних медикаментів. Інші 15 пацієнтів скарг на психічний стан не висловлюють, при огляді у них формальних психічних порушень не виявлено, лікуються у невропатологів.
ВИСНОВКИ
1. Представлено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що виявляється у визначенні ефективності застосування методу КЦГ в терапії психічних порушень у хворих із психічними розладами, внаслідок ХГДЕ. На підставі комплексного підходу, розроблений оптимальний для даного контингенту хворих режим КЦГ.
2. Визначені психопатологічні синдроми. У хворих були виявлені: органічний емоційно-лабільний розлад (F 06.6), з провідним астено-невротичним синдромом (17 хворих, 36 %), органічний депресивний розлад (F 06.3), з переважаючим тривожно-депресивним синдромом (21 хворий, 44,7 %) і органічний маячний розлад (F 06.2), з переважаючим депресивно-параноїдним синдромом (9 хворих, 19,15 %). Зворотньому розвитку під впливом КЦГ піддалися: астено-невротичний синдром – повна редукція в 64,7 %, часткова у 35,3 % хворих, тривожно-депресивний синдром – повна редукція в 38,09 %, часткова в 57,14 % хворих, депресивно-параноїдний синдром – повна редукція в 55,6 %, часткова в 44,4 %. Більш значна редукція психопатологічних синдромів відзначена при органічному емоційно лабільному розладі. При органічному депресивному розладі і маячному розладі ряд симптомів редукувався не цілком, що пов’язано з важчим станом цих груп хворих до лікування.
3. Відзначено зменшення виявленості депресії. Показники по шкалі MADRS, знизилися у хворих органічним емоційно лабільним розладом з 15,59±1,97 до 2,12±1,67, органічним депресивним розладом з 27,33±3,52 до 8,24±2,87, органічним маячним розладом з 34,89±5,57 до 9,56±2,56.
4. Відзначені зміни показників, оцінки неврологічного статусу хворих: головний біль (повна редукція в 40,43±7,23 %, часткова в 53,19±7,35 %), запаморочення (повна редукція в 25,53±6,43 %, часткова в 31,9±6,87 %), шум у голові (повна редукція в 27,66±6,6 %, часткова в 19,15±5,8 %), вегетативні пароксизми (повна редукція в 31,9±6,87 %, часткова в 8,52±4,1 %). Виявлені зміни вегетативних показників: у хворих з вихідною перевагою симпатикотонії, відбулася зміна симпатикотонії парасимпатичною спрямованістю вегетативних реакцій (ВІ -7,58±5,24, ХО – 3024,98±243,76 л.). При вихідній перевазі парасимпатикотонії, відбулося незначне посилення парасимпатичної спрямованості вегетативних реакцій (ВІ –30,9±7,73, ХО – 2731,24±213,05 л.). У більшості хворих у процесі КЦГ відбулася зміна чи посилення парасимпатичної спрямованості вегетативних реакцій.
5. Встановлено, що застосування методу КЦГ у комплексному лікуванні хворих з даною патологією сприяє поліпшенню пам’яті та уваги. За методикою «запам’ятовування 10 слів», відбулося поліпшення короткочасної пам’яті, підвищилася продуктивність запам’ятовування, покращилося відстрочене відтворення. За методикою таблиці Шульте відзначається поліпшення показників стійкості і концентрації уваги, а також зменшення виснажуваності уваги. Кращі результати після лікування відзначені при органічному емоційно лабільному розладі. За методикою САН відбувається поліпшення функціонального стану і зменшення стомлюваності. Поліпшення значніше при органічному емоційно лабільному і органічному депресивному розладах. За опитувальником загального здоров’я GHQ-28 підвищилося психологічне благополуччя, редукувалася емоційна лабільність, зменшилася виразність соматичних симптомів, тривоги і безсоння, а також соціальної дисфункції і депресії.
6. Відзначено, що у хворих відбувається поліпшення кровонаповнення (до нижньої межи вікової норми в обох басейнах у 21,28±6,03 %, у вертебро-базиллярному басейні в 23,4±6,24 %, покращилося кровонаповнення в обох басейнах у 8,51±4,11 %, у вертебро-базиллярному басейні в 10,64±4,55 %), знижується тонус судин (до меж вікової норми у вертебро-базиллярному басейні в 10,64±4,55, часткова редукція в обох басейнах у 63,83±7,08), поліпшується венозний відтік (в обох покращився в 44,69±7,33 %, нормалізувався у вертебро-базиллярном басейні в 8,51±4,11 %), редукується асиметрія кровонаповнення у вертебро-базилярному басейні в 27,66±6,6 %. Відзначено позитивну динаміку біоелектричної активності. На ЕЕГ у 38,3±7,16 % зменшилася виразність загальномозкових змін біоелектричної активності, відновилася реакція активації на відкривання очей, покращилася виразність зональних розходжень. У 19,5±5,8 % хворих редукувалася пароксизмальна активність, 6,38±3,6 % вона стала менш вираженою.
7. Виявлено за даними КТ зменшення ознак зовнішньої (повна редукція ознаки в 29,79 %, часткова редукція в 38,29 %) і внутрішньої гідроцефалії (повна редукція в 19,15 %, часткова в 40,43 %).
8. Розроблений універсальний режим КЦГ для даного контингенту хворих. Визначено, що оптимальним режимом є гіпотермія помірної глибини. Ця методика дозволяє досягти максимально можливого терапевтичного ефекту при мінімальних навантаженнях на організм, що забезпечує повну безпеку при проведенні процедури навіть у соматично ослаблених і хворих похилого віку.
Метод КЦГ може бути рекомендований для використання в комплексному лікуванні хворих із психічними розладами внаслідок хронічної гіпертонічної дисциркуляторної енцефалопатії тому що він дозволяє зменшити застосування фармакологічних препаратів, не дає побічних ефектів, прискорює поліпшення психічного стану.
ПЕРЕЛІК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1.Гончарова І. Є. Динаміка психічних порушень у хворих із хронічною дисциркуляторною енцефалопатією внаслідок гіпертонічної хвороби в процесі лікування методом краніоцеребральної гіпотермії // Український вісник психоневрології. – 2002. – Т. 10, вип. 4 (33). – С. 67-68.
2. Гончарова І. Є. Динаміка нейрофізіологічних показників у хворих із психічними порушеннями, внаслідок хронічної гіпертонічної дисциркуляторної енцефалопатії в процесі лікування методом краніоцеребральної гіпотермії // Архів психіатрії. – 2005. – Т. 11, №4. – С. 93-95.
3. Гончарова І. Є. Зміна стану лікворовмісних просторів головного мозку за даними комп'ютерної томографії у хворих із психічними порушеннями внаслідок хронічної дисциркуляторної енцефалопатії, яка обумовлена гіпертонічною хворобою в процесі лікування методом краніоцеребральної гіпотермії // Журнал психіатрії і медичної психології. – 2006. – №1. – С. 73-76.
4. Бачериков А. М., Гончарова І. Є. Динаміка психічних порушень у хворих із хронічною дисциркуляторною енцефалопатією, внаслідок гіпертонічної хвороби в процесі лікування методом краніоцеребральної гіпотермії // Нові напрямки в діагностиці, лікуванні і профілактиці артеріальної гіпертензії та її ускладнень: Матеріали наукових праць Української науково-практичної конференції. – 2002. – Харків (19-20 листопада). – С. 23-24. (Дисертантом проведено обстеження пацієнтів, робота написана та підготовлена до друку).
5. Бачериков А. М., Гончарова І. Є. Лікування та профілактика депресивних розладів і когнітивних порушень в осіб похилого віку за допомогою методу краніоцеребральної гіпотермії // Матеріали IV Національного Конгресу геронтологів і геріатрів України – 2005. - Київ (11-13 жовтня).С. 116. (Дисертантом проведено обстеження пацієнтів, робота написана та підготовлена до друку)
6.Гончарова І. Є. Лікування та профілактика психічних розладів і когнітивних порушень у хворих на хронічну гіпертонічну дисциркуляторні енцефалопатію за допомогою методу краніоцеребральної гіпотермії // Український вісник психоневрології. – 2007. – Т. 15, вип. 1 (50). – С. 172.
7. Гончарова І. Є. Зміна стану хворих із психічними порушеннями внаслідок хронічної гіпертонічної дисциркуляторної енцефалопатії у процесі лікування методом краніоцеребральної гіпотермії (за даними психодіагностичного дослідження // Український вісник психоневрології. – 2007. – Т. 15, вип. 2 (51). – С. 50-52.
8. Патент 63708 А. МПК А61М19/00 Спосіб лікування психотичних та непсихотичних психічних розладів / Волошин П. В., Бачериков А. М., Шестопалова Л. Ф., Підкоритов В. С., Реміняк В. І., Ткаченко Т. В., Романова Г. О., Гончарова І. Є., Пайкова Л. М., Ломакін І. І., Бабійчук Г. А., ІНПН АМНУ – 3. №2003065046; Заявл. 02.06.2003; Опубл. 15.01.2004, Бюл. 1. (Дисертантом проведено добір матеріалу, патентний пошук)
АНОТАЦІЯ
Гончарова Ірина Євгенівна. Ефективність терапії із застосуванням методу краніоцеребральної гіпотермії в лікуванні психічних розладів внаслідок хронічної гіпертонічної дисциркуляторної енцефалопатії. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.16. – психіатрія. ДУ “Інститут неврології психіатрії і наркології АМН України”. Харків, 2008.
Вивчено 77 хворих із психічними розладами внаслідок ХГДЕ, віком від 40 до 63 років. Були виявлені провідні психопатологічні синдроми. Хворим з основної групи (47) проводилися 1-2 сеансу КЦГ. Контрольна група (30) одержувала тільки медикаментозне лікування. Поліпшення стану відбулося у більшості хворих основної групи. Відбулася зміна чи посилення парасимпатичної спрямованості вегетативних реакцій. Поліпшилися пам’ять та увага. Підвищилося психологічне благополуччя, редукувалася емоційна лабільність, зменшилася виразність соматичних симптомів, тривоги і безсоння, а також соціальної дисфункції і депресії. Відзначено поліпшення церебральної гемодинаміки і біоелектричної активності головного мозку, а також, зменшення проявів зовнішньої і внутрішньої гідроцефалії. Метод КЦГ може бути рекомендований для використання в комплексному лікуванні хворих із психічними розладами внаслідок ХГДЕ.
Ключові слова: психічні розлади, дисциркуляторна енцефалопатія, краніоцеребральна гіпотермія.
АННОТАЦИЯ
Гончарова Ирина Евгеньевна. Эффективность терапии с применением метода краниоцеребральной гипотермии в лечении психических расстройств вследствие хронической гипертонической дисциркуляторной энцефалопатии . – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.16. – психиатрия. ГУ «Институт неврологии психиатрии и наркологии АМН Украины». Харьков, 2008.
Было изучено 77 больных с психическими расстройствами, вследствие ХГДЭ, возрастом от 40 до 63 лет. Все больные женщины. Длительность заболевания составила от 1 года до 10 лет. В результате анализа жалоб больных и данных клинико-психопатологического обследования больных были выявлены ведущие психопатологические синдромы. Больным из основной группы (47) проводились 1-2 сеанса КЦГ. Перед проведением КЦГ все больные принимали медикаменты, показанные при их состоянии (сосудистые препараты, антидепрессанты, транквилизаторы, нейролептики). После проведения сеанса КЦГ больные прекращали прием медикаментов, или доза лекарства уменьшалась в два раза. Больные из контрольной группы (30) получали только медикаментозное лечение. После проведенного лечения улучшение состояния наступило у большинства больных основной группы. В процессе КЦГ произошло изменение или усиление парасимпатической направленности вегетативных реакций. Результаты психодиагностического исследования больных свидетельствуют о том, что применение метода КЦГ у больных с данной патологией способствует улучшению памяти и внимания. Повысилось психологическое благополучие, редуцировалась эмоциональная лабильность, уменьшилась выраженность соматических симптомов, тревоги и бессонницы, а также социальной дисфункции и депрессии. Результаты нейрофизиологического исследования показывают, что применение метода КЦГ существенным образом улучшает церебральную гемодинамику и биоэлектрическую активность головного мозга. Результаты изучения компьютерных томограм свидетельствуют о том, что проведение процедуры КЦГ уменьшает выраженность наружной и внутренней гидроцефалии. Катамнез в течение трех лет (29 пациентов). У всех больных на протяжении первого года психическое состояние характеризовалось как удовлетворительное. На протяжении следующих 2-х лет у 4-х больных обострилось психическое заболевание. 10 пациентов продолжают амбулаторное наблюдение у психиатра, 1-2 раза в год получают поддерживащую терапию психотропными медикаментами. 15 пациентов жалоб на психическое состояние не предъявляют, при осмотре формальных психических нарушений не выявлено, лечатся у невропатологов. Разработан универсальный режим КЦГ для данного контингента больных. Метод КЦГ может быть рекомендован для использования в комплексном лечении больных с психическими расстройствами, вследствие ХГДЭ, так как он позволяет снизить дозы фармакологических препаратов, не дает побочных эффектов, способствует более быстрому улучшению психического состояния
Ключевые слова: психические расстройства, дисциркуляторная энцефалопатия, краниоцеребральная гипотермия.
ANNOTATION
Goncharova, I. Y. The efficient therapy based on the use of the method of craniocerebral hypothermia to treat mental disorders caused by the chronic hypertonic dyscirculatory encephalopathy. – Manuscript.
Dissertation for the candidate of medical science degree in specialty of 14.01. 16- Psychiatry. The Institute for Neurology, Psychiatry and Narcology of the Academy of the Medical Science of Ukraine.State Institution. Kharkov, 2008.
77 patients with mental disorders caused by the chronic hypertonic dyscirculatory encephalopathy were subjected to studies. The patients from the main group (47) were given 1 to 2 CCH sessions. The patients from the screening group (30) were given only medical treatment. The results of the in -dynamics psychodiagnostic examination of patients showed that the use of CCH method for the combined treatment of patients with the given pathology contributes to the improvement of memory and
8-09-2015, 22:25