Особливості біохімічного складу сполучної тканини аорти та процесів вільнорадикального окиснення при аневризмі аорти із загрозою розриву

Таким чином, зміни біохімічних показників у тканині аорти у хворих з АА1, що відбивають зниження механічної міцності стінки аорти, корелюють із значеннями деяких показників запалення в сироватці крові, що свідчить про посилення запальної реакції в тканині аорти зі збільшенням загрози розриву. Це відкриває перспективи для використання біохімічних показників інтенсивності запальної реакції в прогнозуванні розриву АА.

У хворих з АА1 ми також установили значущу негативну кореляцію між рівнем ДК у сироватці крові й Х-S у тканині аорти (r=-0,999), рівнем МДА в сироватці крові й співвідношенням гіалуронова кислота/Х-S у тканині аорти при загрозі розриву аневризми, (r=-0,91), а також з сумарними ГАГ сироватки крові (r=0,99), що узгоджується з нашими даними й даними літератури (Бабаева О. И, 2003; Theoharis, 2001) про вихід у кров Х-6-S при АА1 з аорти й про зміни в тканині аорти співвідношень різних видів ГАГ. Оскільки накопичення в сироватці крові продуктів ПОЛ стимулює компенсаторне підвищення в ній АОА, між зниженням вмісту Х-S у тканині аорти й підвищенням АОА в крові існує значуща кореляція (r=-1,0). Слід зазначити, що при АС значущі кореляційні зв'язки виникають між зміною рівнів продуктів ПОЛ в сироватці крові й іншими, ніж при АА1, показниками стану стінки аорти – між МДА й гепарансульфатом (r=-0,97), МДА й співвідношенням ∑ГАГ/Х-S (r=-0,98), МДА й ∑ГАГ/гепарансульфат (r=-0,99). У такий спосіб, відповідно до динаміки кореляційних зв'язків, найбільші деструктивні зміни сполучної тканини судин відбуваються при АА1 і СЛ, а із трьох видів досліджуваних клітин найбільш істотний внесок у ці зміни вносять нейтрофіли й еритроцити.

Таким чином, лабораторними критеріями загрози розриву аневризми аорти є: вміст сіалових кислот, гексоз, глікопротеїнів, хондроїтин-6-сульфату, загального білка, інтерлейкіну-4, інтерлейкіну-6, дієнових кон’югатів, середньомолекулярних пептидів та антиоксидантної системи у сироватці, швидкість осідання еритроцитів в крові, а також малонового діальдегіду, дієнових кон’югатів і шифових основ в клітинах крові.

На мал.4 відображено спрямованості змін біохімічних показників при аневризмі аорти із загрозою розриву. Збільшення у порівнянні з контрольними значеннями ШОЕ до 520-660%, сіалових кислот – до 146-252%, гексоз – до 140-150%, глікопротеїнів – до 164-186%, фібриногену – до 130-150%, хондроїтин-6-сульфату – до 152-169%, дозволяє діагностувати можливість розриву аневризми аорти.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведене нове вирішення проблеми прогнозування розриву стінки аорти при аневризмі аорти шляхом дослідження взаємозв`язків між змінами складу біохімічних компонентів стінки аорти із ступенем і характером змін рівня метаболітів сполучної тканини, показників запалення і інтенсивності процесів вільнорадикального окиснення у сироватці крові, яке полягало у розробці на цій основі діагностичних критеріїв стану стінки аорти при захворюваннях серцево-судинної системи.

1. Захворювання серцево-судинної системи людини, такі як аневризма аорти (АА), атеросклероз (АС), синдром Леріша (СЛ) супроводжуються порушеннями біохімічного складу тканини аорти, що корелює із змінами вмісту в ній компонентів сполучної тканини – колагенових і неколагенових білків, глікопротеїнів і протеогліканів.

2. При АС і АА із загрозою розриву на "шорсткуватій" ділянці аорти спостері-гається зниження вмісту оксипроліну; у тканині "гладенької" ділянки аорти і при СЛ, навпаки, встановлено підвищення його рівня; зниження вмісту тирозину встановлено на "шорсткуватій" ділянці аорти, а при АС відбувається підвищення величини цього показника. При аневризмі аорти із загрозою розриву тільки на "шорсткуватій" ділянці стінки аорти накопичується гепарансульфат і знижується рівень хондроїтин-сульфатів, що є прогностичним критерієм розриву стінки аорти.

3. При аналізі співвідношень компонентів сполучної тканини аорти хворих на АА із загрозою розриву, СЛ й АС встановлено вірогідне зниження коефіцієнта сумарні ГАГ/гепарин, підвищення коефіцієнтів сумарні ГАГ/хондроїтинсульфат і гіалуронова кислота/хондроїтинсульфат, при аневризмі аорти із загрозою розриву ці зміни були більш вираженими.

4. Максимальне значення ШОЕ спостерігалося при АА із загрозою розриву на фоні підвищення концентрації сіалових кислот, гексоз, глікопротеїнів, інтерлейкінів-4 та - 6, що свідчить про посилення запальної реакції і є критерієм розриву аневризми аорти.

5. У сироватці крові хворих з АА із загрозою розриву і СЛ виявлено більш високий, ніж у при АС й у контролі, вміст дієнових кон’югатів, що супроводжувалося підвищенням активності АОС при АА1 та середньомолекулярних пептидів.

6. У кожній клінічній групі основним джерелом ДК, МДА, ШО, вміст яких корелює із загрозою розриву АА, є різні типи клітин: при АА із загрозою розриву – це нейтрофіли й еритроцити, при АС – це еритроцити, при СЛ – всі три типи клітин: При АА із загрозою розриву найбільш тісні кореляційні зв'язки виявлені між продуктами ПОЛ у сироватці крові та еритроцитах, а також – нейтрофілах.

7. Визначення показників стану сполучної тканини: оксипроліну, тирозину, гексозамнів і гексуронових кислот, сумарних глікозаміногліканів та їх фракцій у тканині аорти, інтерлейкінів-4 та - 6 та показників запалення, ПОЛ, АОС у сироватці крові, а також функціональної активності клітин крові дозволяє одержати вичерпну характеристику стану стінки аорти при її аневризмі з загрозою розриву. Виявлено кореляційний взаємозв'язок між цими показниками, підтверджений за допомогою математичного аналізу.

8. Лабораторними критеріями загрози розриву аневризми аорти є: швидкість осідання еритроцитів – до 520-660%, вміст у сироватці крові, сіалових кислот – до 146-252%, гексоз – до 140-150%, глікопротеїнів – до 164-186%, хондроїтин-6-сульфату – до 152-169%, підвищення інтерлейкіну-4 –в 11,9-15,3 рази, інтерлейкіну-6 – в 3,27-5,47 рази, ДК –в 1,4-1,6 рази, СМП –в 1,1-1,3 рази й АОС –в 1,4-1,6 рази, а також МДА, ДК і ШО –в 1,3-1,5 рази у клітинах крові.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Обстеження пацієнтів при підозрі на аневризму аорти повинне містити проведення вимірювань згідно зі стандартним протоколом, а також клініко-діагностичне лабораторне обстеження з використанням біохімічних методів дослідження. Такий комплексний підхід дозволяє підвищити якість діагностики серцево-судинної патології.

2. Для ранньої діагностики аневризми аорти може бути використано запропонований у роботі перелік лабораторних показників, що дозволяє підвищити якість діагностичних заходів.

3. Для оцінки результатів лабораторних досліджень слід користуватися інтегральною схемою спрямованості біохімічних показників при аневризмі аорти із загрозою розриву. Такий підхід до діагностики аневризми аорти дозволяє вчасно прогнозувати загрозу її розриву.

4. У разі збігу спрямованості результатів лабораторного дослідження із інтегральною схемою, необхідно зіставити діапазони отриманих значень при аневризмі аорти із запропонованими критеріями: збільшенням швидкості осідання еритроцитів – до 520-660%, вмісту у сироватці крові сіалових кислот – до 146-252%, гексоз – до 140-150%, глікопротеїнів – до 164-186%, хондроїтин-6-сульфату – до 152-169%, інтерлейкіну-4 –в 11,9-15,3 рази, інтерлейкіну-6 – в 3,27-5,47 рази, ДК –в 1,4-1,6 рази, СМП –в 1,1-1,3 рази й АОС –в 1,4-1,6 рази, а також МДА, ДК і ШО –в 1,3-1,5 рази у клітинах крові. Це допоможе прогнозуванню розриву і забезпечить своєчасне проведення адекватних лікувальних заходів.

СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Іваннікова С.В., Князєва М.В., Леонтьєва Ф.С. Біохімічна характеристика сполучної тканини аорти у хворих з аневризмою аорти // Буковинський медичний вісник. – (Чернівці). – 2005. – №2. – С.105-106. (Іваннікова С.В. – здійснювала підбір хворих та зразків для дослідження, визначала біохімічні показники та проводила статистичну обробку даних).

2. Іваннікова С.В., Князєва М.В. Перекисне окиснення ліпідів у хворих на гострий інфаркт міокарда і з аневризмою аорти // Медицина сьогодні і завтра. ХДМУ. – 2005. – №3. – С.48-50. (Іваннікова С.В. – здійснювала підбір хворих для дослідження, визначала біохімічні показники та проводила статистичну обробку даних).

3. Князєва М.В., Бабаєва О.І., Гончарова Л.С., Іваннікова С.В. Значення показників сполучної тканини в біологічних рідинах у діагностиці розриву аневризми аорти // Клінічна фармація. – 2002. – Т.6, №1. – С.23-27. (Іваннікова С.В. – приймала участь у визначенні біохімічних показників у сироватці крові (самостійно – глікопротеїнів) та у підборі хворих та зразків для гістологічного дослідження).

4. Knyazyeva M. V., Prokopyuk A. V., Babaeva O.I., Ivannikova S. V. Glycosaminoglycans as an instrument in work of molecular machine of connective tissue // The FEBS Journal, 2007. – Vienna, Austria. – V.274. – Supplement1. – P.213. (Іваннікова С.В. – проводила збір та обробку крові у хворих на аневризму аорти, визначала глікозаміноглікани).

5. Князева М.В., Володось Н.Л., Бабаева О.И., Иванникова С.В. Особенности обмена соединительной ткани при аневризме аорты с угрозой разрыва // Проблеми медичної науки та освіти. – 2002. – №3. – С.10-12. (Іваннікова С.В. – приймала участь у визначенні біохімічних показників у сироватці крові (самостійно – глікопротеїнів) та у підборі хворих для дослідження).

6. Пат.26987 U Україна: МПК (2006) G01N33/48 Спосіб діагностики можливості розриву аневризми аорти / Князєва М.В., Іваннікова С.В., Бабаєва О.І., Лодяна І.М., Володось М. Л.; заявник Харківська медична академія післядипломної освіти. – № u 2007 06634; заявл.13.06. 2007; опубл.10.10. 2007, Бюл. № 16. С.4.3 (Іваннікова С.В. – проводила збір та обробку крові у хворих на аневризму аорти, синдром Леріша та атеросклероз, здійснювала визначення біохімічних показників запалення у сироватці крові та у самостійно виділених клітинах крові (лімфоцитах, нейтрофілах та еритроцитах) визначала вміст продуктів перекісного окислювання).

7. Пат.52386 А Україна: G01N33/48. Спосіб прогнозування розриву аневризми аорти / Князєва М.В., Бабаєва О.И., Володось М.Л., Гончарова Л.С., Іваннікова С. В.; заявник Харківська медична академія післядипломної освіти. – № 2002043258; заявл. 19.04. 2002; опубл.16.12. 2002, Бюл. № 12. С.4.3 (Іваннікова С.В. – приймала участь у визначенні біохімічних показників у сироватці крові, а самє глікозаміногліканів та хондроїтинсульфатів).

8. Князева М.В., Иванникова С.В. Перекисное окисление липидов как характеристика функционального состояния нейтрофилов при остром инфаркте миокарда и остеохондрозе // Сб. трудов: 4-я Национальная конференция с международным участием "Активные формы кислорода, оксид азота, антиоксиданты и здоровье человека". – Смоленск, 2005. – С.143-145. (Іваннікова С.В. – здійснювала визначення біохімічних показників у сироватці крові та у самостійно виділених клітинах крові (нейтрофілах) визначала вміст продуктів перекісного окислювання у хворих на гострий інфаркт міокарда).

9. Иванникова С.В., Князева М.В., Бабаева О.И. К вопросу об использовании показателей перекисного окисления липидов в диагностике разрыва аневризмы аорты // Матеріали IX Українського біохімічного з’їзду. – Харків, 2006. – Т.2. – С.60. (Іваннікова С.В. – проводила збір та обробку крові у хворих на аневризму аорти та атеросклероз, здійснювала визначення біохімічних показників запалення у сироватці крові та у самостійно виділених клітинах крові (нейтрофілах та еритроцитах) визначала вміст продуктів перекісного окислювання).

АНОТАЦІЯ

Іваннікова С.В. Особливості біохімічного складу сполучної тканини аорти та процесів вільнорадикального окиснення при аневризмі аорти із загрозою розриву. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 03.00.04 – біохімія. – Інститут геронтології АМН України, Київ, 2008.

Встановлена закономірність між змінами показників стану сполучної тканини (ОПР, ТИР, ГА, ГК, сумарних ГАГ та їх фракцій – Х-S, ГС, ГІК) у тканині аорти й показниками запалення (ШОЕ, ГП, ГЗ, СР, СК, Х-S і сумарних ГАГ, СМП, ІЛ-4, ІЛ-6, ДК, МДА, ШО в крові (сироватці), а також показниками функціональної активності клітин крові (нейтрофілів, лімфоцитів, еритроцитів) при аневризмі аорти із загрозою розриву, атеросклерозі й синдромі Леріша.

Це дозволило дати комплексну біохімічну характеристику стану стінки аорти при аневризмі аорти із загрозою розриву. Виявлений взаємозв'язок підтверджений математично за допомогою кореляційного аналізу. Розроблено інтегральну схему спрямованості біохімічних показників при аневризмі аорти із загрозою розриву. Визначено біохімічні критерії розриву стінки аорти, що включають показники запалення, системи вільнорадикального окиснення в сироватці й клітинах крові, що може бути основою прогнозування розриву аорти при аневризмі аорти.

Ключові слова: аорта, аневризма, розрив, прогнозування, компоненти сполучної тканини, показники запалення, продукти ПОЛ.

АННОТАЦИЯ

Иванникова С.В. Особенности биохимического состава соединительной ткани аорты и процессов свободно-радикального окисления при аневризме аорты с угрозой разрыва. – Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 03.00.04 – биохимия. – Институт геронтологии АМН Украины, Киев, 2008.

Диссертация посвящена разработке прогностических критериев разрыва стенки аорты при её аневризме, основанных на использовании биохимических методов исследования ткани аорты и сыворотки крови.

Заболевания сердечно-сосудистой системы человека, такие как аневризма аорты (АА), атеросклероз (АС), синдром Лериша (СЛ) сопровождаются нарушениями биохимического состава соединительной ткани аорты – колагенових и неколагенових белков, гликопротеинов и протеогликанов.

Особенности биохимического состава соединительной ткани аорты, показателей воспаления и процессов свободно-радикального окисления в сыворотке и клетках крови были изучены у 169 человек (лица мужского пола в возрасте от 40 до 60 лет, из них 30 лиц контрольной группы). Проведены исследования величин биохимических показателей, которые отображают состояние обмена соединительной ткани аорты, у больных трех клинических групп (аневризма аорты с угрозой разрыва – АА1, АС и СЛ) и контрольной группы (коарктация аорты – КА) с использованием биопсийного (АА1, СЛ, КА) и секционного материала (АС), а также метаболитов соединительной ткани, показателей воспаления и системы ПОЛ в сыворотке и клетках крови.

При АС и АА с угрозой разрыва на "шероховатой" участке аорты наблюдается снижение содержания оксипролина; в ткани "гладкого" участка аорты и при СЛ, напротив, установлено повышение его уровня; снижение содержания тирозина установлено на "шероховатом" участке аорты; при АС происходит повышение величины этого показателя. При аневризме аорты с угрозой разрыва только на "шероховатом" участке стенки аорты накапливается гепарансульфат и снижается уровень хондроитинсульфатов, что является прогностическим критерием разрыва стенки аорты.

При анализе компонентов соединительной ткани аорты больных с АА1, СЛ и АС установлено достоверное снижение коэффициента суммарные ГАГ/гепарин, повышение коэффициентов суммарные ГАГ/хондроитинсульфат и гиалуроновая кислота/хондроитинсульфат, при аневризме аорты с угрозой разрыва эти изменения были более выраженными.

Установлена взаимосвязь между изменениями уровня оксипролина, тирозина, гексозаминов, гексуроновых кислот, суммарных гликозаминогликанов и их фракций – хондроитинсульфата, гепарансульфата, гиалуроновой кислоты в ткани аорты и показателями воспаления: скоростью оседания эритроцитов, гликопротеинами, гексозами, серомукоидами, сиаловыми кислотами, среднемолекулярными пептидами, интерлейкинами-4 и - 6 в сыворотке, а также показателями функциональной активности клеток крови (нейтрофилов, лимфоцитов, эритроцитов) при аневризме аорты с угрозой разрыва, при атеросклерозе и синдроме Лериша.

Это позволило дать комплексную биохимическую характеристику состояния стенки аорты при аневризме аорты с угрозой разрыва. Были определены биохимические критерии разрыва стенки аорты, включающие показатели воспаления, системы свободно-радикального окисления в сыворотке и клетках крови, что может быть основой прогнозирования разрыва аорты при аневризме аорты.

Выявленная взаимосвязь между показателями подтверждена математически с помощью корреляционного анализа. Разработана интегральная схема направленности изменений и взаимосвязей биохимических тестов в ткани аорты и крови при аневризме с угрозой разрыва.

В случае соответствия результатов лабораторних исследований интегральной схеме, необходимо сопоставить диапазоны полученных значений с предложенными критериями: увеличением скорости оседания эритроцитов – на 520-660%, содержания в сыворотке крови сиаловых кислот – на 146-252%, гексоз – на 140-150%, гликопротеинов – на 164-186%, хондроитин-6-сульфата – на 152-169%, интерлейкина-4 –в 11,9-15,3 раз, интерлейкина-6 – в 3,27-5,47 раз, диеновых конъюгатов –в 1,4-1,6 раз, среднемолекулярных пептидов – в 1,1-1,3 раза и антиоксидантной активности – в 1,4-1,6 раз, а также в клетках крови уровня малонового диальдегида, диеновых конъюгатов и шиффовых оснований – в 1,3-1,5 раз. Это поможет прогнозировать розрыв аневризмы аорты и обеспечить своевременное проведение адекватних лечебных мероприятий.

Ключевые слова: аорта, аневризма, прогнозирование, разрыв, соединительная ткань, коллаген, гликозаминогликаны, нейтрофилы, воспаление, интерлейкины, продукты ПОЛ.

annotation

Ivannikova S. V. Peculiarities of biochemical contents of aortic conjunctive tissue and free radical oxidation processes at aortic aneurism with the threaten of disruption. – Manuscript. Dissertation for a Candidate’ of medical sciences degree by speciality 03.00.04 – biochemistry. – Gerontology Institute of Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2008.

The relation between the changes of the conjunctive tissue state parameters (oxiprolin, thyrosin, hexosamines, hexuronic acids, total glycosaminoglycans and their fractions – Х-S, HS, HIК) in aortic tissue and inflammation parameters (ESR, GP, GS, SR, SK, Х-S and total HAG, MMP, IL-4, IL-6, DC, MDA, blood (serum) SB, as well as the parameters of blood cells functional activity (neutrophils, lymphocytes, erythrocytes) at aortic aneurism with the threaten of disruption, atherosclerosis and Leriche syndrome has been


8-09-2015, 22:37