5. На більш віддалених термінах спостереження (24–32 тиж) спостерігаються явища мозаїчної дегенерації мієлінізованих волокон спинного мозку нижче рівня ураження на фоні заміщення пухкої сполучної тканини в товщі гелевого імплантату грубим фібротичним компонентом.
6. У випадку ізольованого ЛПП, станом на 7-ий тиждень спостереження виявляється достовірний пік середніх значень МА М-відповіді у досліджуваному м’язі ЗІК, що дисонує із значеннями функціональної активності кінцівки на вказаному етапі спостереження і з цієї причини може розцінюватися як прояв посттравматичного розгальмування мотонейронного апарату спинного мозку нижче рівня ураження та компенсаторної гіпертрофії активних рухових одиниць.
7. Імплантація гідрогелю призводить до розчленування динаміки показників електричної активності, описаної для тварин контрольної групи, із формуванням трьох фаз: первинного росту (1–7 тиж), стабілізації (7–23 тиж), декомпенсації і кінцевої регресії (24–32 тиж).
8. Проведення ТКНЦ через 4 тиж після імплантації гідрогелю та через 7 тиж після моделювання ізольованого ЛПП спричиняє достовірне підвищення швидкості відновлення функції ЗІК, що виявляється на 10–11 тиж загального періоду спостереження.
9. Проведення ТКНЦ через 8 тиж після імплантації гідрогелю та через 13 тиж після моделювання ізольованого ЛПП не супроводжується позитивним ефектом на функціональному рівні.
10. ТКНЦ, особливо у випадку проведення її після моделювання ізольованого ЛПП, призводить до зниження значень МА М-відповіді досліджуваного м’язу ЗІК, не впливаючи на часові характеристики динаміки цього показника.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Зозуля Ю.А., Семенова В.М., Лисяный Н.И., Любич Л.Д., Высоцкий Н.С., Стайно Л.П., Медведев В.В. Потенциальные свойства нейроклеток из обонятельной луковицы человека в условиях культивирования // Український нейрохірургічний журнал. – 2006. – №4. – С.84–88.
(Автор брав участь у формуванні ідеї та методології дослідження, вивченні літературних джерел щодо особливостей біології клітин НЦ, їх культуральних особливостей та можливостей клінічного використання; проводив кількісну оцінку динаміки чисельності клітин в культурі у присутності різних живильних середовищ, а також брав участь у інтерпретації морфологічного матеріалу та формулюванні висновків).
2. Медведєв В.В. Вплив трансплантації клітин нюхової цибулини на процеси регенерації спинного мозку після його травматичного пошкодження в експерименті // Український неврологічний журнал. – 2007. – №4. – С. 93–101.
3. Цимбалюк В.І., Медведєв В.В. Вплив трансплантації синтетичного макропористого гідрогелю та клітин нюхової цибулини на процеси регенерації спинного мозку після його травматичного пошкодження в експерименті // Журнал АМН України. – 2008. – Т.14, №1. – С. 74–93.
(Автором проведено культивування клітин НЦ в присутності промітотичних факторів росту, вдосконалено методику ОПП спинного мозку щура у нижньогрудному відділі; здійснено імплантацію гідрогелю та ТКНЦ, проведено облік функціональних та електрофізіологічних результатів, їх статистичну обробку та інтерпретацію).
4. В.М. Семенова, Н.С. Висоцький, В.В. Медведєв, Л.П. Стайно Морфологічні особливості культивування ольфакторної цибулини як джерела нервових стовбурових клітин постнатального мозку // Трансплантологія. – 2004. – Т.7, №7 (Додаток). – Матеріали ІІІ З’їзду трансплантологів України (6–8 жовтня 2004 р., Донецьк). – С. 350–353.
(Автор брав участь у формуванні ідеї та методології дослідження, вивченні літературних джерел щодо особливостей біології клітин НЦ, їх культуральних особливостей та можливостей клінічного використання, а також у інтерпретації морфологічного матеріалу та формулюванні висновків щодо особливостей впливу досліджуваних факторів на нейрогенез в культурі).
5. Медведєв В.В. Посттравматичне відновлення функції спинного мозку після трансплантації синтетичного макропористого гідрогелю та клітин нюхової цибулини. // Укр. наук.-мед. молодіжний журнал. – 2007. – №3 (Спец. вип., присвяч. 61-й Міжнар. наук.-практ. конф. студентів і молодих вчених „Актуальні проблеми сучасної медицини”). – С. 115.
6. Цымбалюк В.И., Семенова В.М., Яминский Ю.Я., Медведев В.В. Посттравматическое восстановление функций спинного мозга на фоне трансплантации полимерного материала гелевого типа // Поленовские чтения: Материалы всерос. науч.-практ. конф., посвящ. 150-летию со дня рождения В.М. Бехтерева (24–27 апреля 2007 г., Санкт-Петербург). – СПб., 2007. – С. 79.
(Автором проведено виділення та культивування клітин НЦ в присутності промітотичних факторів росту, вдосконалено методику ОПП спинного мозку щура у нижньогрудному відділі, здійснено моделювання травматичного пошкодження вказаним чином, імплантацію гідрогелю та ТКНЦ; проведено облік результатів функціонального моніторингу та електрофізіологічного дослідження, їх статистичну обробку, а також інтерпретацію морфологічного матеріалу).
АНОТАЦІЯ
Медведєв В.В. – „Вплив імплантації синтетичного макропористого гідрогелю та трансплантації клітин нюхової цибулини на процеси регенерації спинного мозку після його травматичного пошкодження в експерименті”. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук зі спеціальності 14.01.05 — нейрохірургія. Державна установа «Інститут нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова АМН України», м. Київ, 2008 р.
Дисертація присвячена проблемі відновного лікування наслідків травматичного пошкодження спинного мозку в експерименті.
В роботі проведено дослідження відновного ефекту імплантації синтетичного макропористого гідрогелю та внутрішньотканинної алогенної трансплантації клітин нюхової цибулини (ТКНЦ) після моделювання лівобічного половинного перетину (ЛПП) спинного мозку безпородних щурів-самців віком 5,5 міс та вагою 250–300 г. Імплантацію гідрогелю в зону ЛПП проводили зразу ж після моделювання травми. ТКНЦ в тканину спинного мозку нижче місця травми здійснювали через 7 та 13 тиж після моделювання ЛПП, а також через 4 та 8 тиж після імплантації гідрогелю. Станом на 16-ий тиждень спостереження імплантація гідрогелю призводить до достовірного покращення функції задніх кінцівок на 2–2,44 бала за шкалою ВВВ у порівнянні з тваринами, що перенесли ізольоване ЛПП.Проведення ТКНЦ через 4 тиж після імплантації гідрогелю та через 7 тиж після ЛПП призводить до виникнення достовірного піку швидкості зростання функції задньої іпсилатеральної кінцівки на 4–6 тиж по відношенню до вибірок порівняння. Імплантація гідрогелю супроводжується формуванням фазної динаміки показників електричної активності: фаза зростання показників (1–7 тиж); стабілізація (7–23 тиж, у випадку ізольованого ЛПП відсутня); декомпенсація, пік і регресія (24–31 тиж). ТКНЦ, особливо проведена після ізольованого ЛПП, призводить до зниження надмірної електричної активності у еферентних частинах рухової системи.
Ключові слова: експериментальна травма спинного мозку, відновна нейрохірургія, синтетичний макропористий гідрогель, нюхова цибулина, нейрогенні клітини, нейротрансплантація, електронейроміографія, аксональний ріст.
АННОТАЦИЯ
Медведев В.В. – «Влияниеимплантации синтетического макропористого гидрогеляи трансплантации клетокобонятельной луковицы на процессы регенерации спинного мозга послеего травматического повреждения вэксперименте». – Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.05 — нейрохирургия. Государственное учреждение «Институт нейрохирургии имени академика А.П. Ромоданова АМН Украины», г. Киев, 2008 г.
Диссертация посвящена проблеме восстановительного лечения последствий травматического повреждения спинного мозга в эксперименте.
Цель – изучить влияние имплантации синтетического гидрогеля и трансплантации клеток обонятельной луковицы (ТКОЛ) на регенерационные процессыв спинном мозге белых беспородных крыс (самцыв возрасте 5,5 мес и массой 250–300 гр) после моделированияего левостороннего половинного пересечения (ЛПП) в нижнегрудном отделе.
Материалы и методы. Экспериментальные группы животных: группа „контроль”: моделирование ЛПП спинного мозга в нижнегрудном отделе (n=24); группа „гидрогель”: имплантация синтетического гидрогеля в зону ЛПП непосредственно после нанесения травмы (n=37); группы, животным которых через 4 (n=12) и 8 (n=8) нед послеимплантации гидрогеля в ткань спинного мозга вводили суспензию клетокобонятельной луковицы (ОЛ); группы, животным которых через 7 (n=4) и 13 (n=4) нед послемоделирования ЛПП в ткань спинного мозга вводили суспензию клетокобонятельной луковицы (ОЛ). Клетки выделяли изОЛ зрелых крыси культивировали вприсутствии факторов роста hEGF и hFGF. Учет результатов проводили согласно шкале двигательной активности D.M. Basso, M.S. Beattie та J.C. Bresnahan (BBB), с помощью метода электронейромиографии, а также при помощи стандартного комплекса патоморфологических исследований.
Результаты.На 16-й неделе после имплантации гидрогеля отмечалось достоверное улучшение функции задних конечностей на 2–2,44 балла по шкале ВВВ в сравнении с животными, перенесшими изолированое ЛПП.
Вслучаеизолированного ЛПП на 7-ойнеделенаблюденияопределяется достоверный пик средних значениймаксимальной амплитуды М-ответа, которые диссонируютсо значениями показателя функциональной активности задних конечностей на этом этапенаблюдения, что можетрасцениваться как проявление посттравматического растормаживания мотонейронального аппарата спинного мозга ниже уровня повреждения и компенсаторной гипертрофии активных двигательных единиц исследуемой мышцы задней ипсилатеральной конечности (ЗИК).
Организация зоны имплантации гидрогеля происходит при участииэлементов нежного соединительнотканного матриксапри незначительном вовлечении глиального компонента, что является главным условием регенерационного роста миелинизированных волокон малого и среднего калибрав периферическихотделах гелевого имплантатаначиная с 3-ейнедели после имплантации.
Имплантация гидрогеля сопровождаетсяформированием фазной динамики показателей электрической активности: фаза роста (1–7 нед); стабилизация (7–23 нед, в группе „контроль” аналог этой фазы отсутствует); декомпенсация, пик и регрессия (24–31 нед).
Проведение ТКОЛ через 4 нед послеимплантации гидрогеля и через 7 нед после моделирования изолированного ЛПП определяет возникновение достоверного пикаскоростироста функции ЗИК на 10–12неделе общего периода наблюдения.
ТКОЛ, проведенная через 8 нед после имплантации гидрогеля и через 13 нед после ЛПП, не сопровождается положительным эффектом на функциональном уровне.
ТКОЛ, особенновслучае проведения ее после моделирования изолированного ЛПП, сопровождается снижением значений МА М-ответаисследуемой мышцы ЗИК, не влияя на временную структуру динамики этого показателя.
Выводы.Имплантация гидрогеляоказывает протекторное влияние на нервные волокна и нейрональные клетки прилегающих участков спинного мозга, а также в определенной мере способствует ведению регенерационного роста миелинизированных волокон в зоне посттравматической организации.ТКОЛ, проведенная в отдаленном периоде травматического процесса, проявляет слабоположительный функциональный эффект, который сопровождается снижениемчрезмерной электрической активностивэфферентных отделах двигательной системы. Совместное применение этих двух методов восстановительного лечения в рамках протокола, использованного в данном исследовании, не сопровождается прямой суммацией положительных эффектов каждого из них, однако повышает общую результативность лечения последствий экспериментальной травмы спинного мозга.
Ключевые слова: экспериментальная травма спинного мозга, восстановительная нейрохирургия, синтетический макропористый гидрогель, обонятельная луковица, нейрогенные клетки, нейротрансплантация, электронейромиография, аксональный рост.
SUMMARY
Medvedjev V.V. – «The effect of synthetic macroporous hydrogel implantation and olfactory bulb cells transplantation upon the spinal cord regeneration processes after its expiremental traumatic injury»– the manuscript.
The dissertation on scientific degree of the candidate of medical sciences obtaining on a speciality 14.01.05 – neurosurgery. State institution «Institute of neurosurgery named after academician A.P. Romodanov of Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kyiv, 2008.
The dissertation is dedicated to a problem of spinal cord restoration after experimental traumatic injury.
The restorative effect of synthetic macroporous hydrogelimplantation and allogenic olfactory bulb’ cells transplantation (OBCT) after left-side hemisection (LH) of male rats' (age – 5,5 m; weight – 250–300 g) spinal cordwere studied. Ahydrogel was implanted into the LH zone immediately. OBCT wasmade in 4 and 8 weeks after hydrogel implantation and in 7 and 13 weeks after LH only into the spinal cord tissue below theLHsite. At the 16th week hydrogel implantation leads to significant hind limb function improvement in 2–2,44 grades of BBB scale. OBCT in 4 weeks after hydrogel implantation and in 7 weeks after LH leads to the appearance of the significance peak of speed of ipsilateral hind limb function increase at the 4th -6th weeks after transplantation. Hydrogel implantation was accompanied by distinctive trisegmental dynamics of electrical activity indices: growth phase (1–7 weeks); stabilization (7–23 weeks, it is absent in the case of isolated LH); decompansation, peak and regression (24–31 weeks). OBCT leads to explicit reduction of excessive electric activity in efferent part of locomotor system.
Keywords: spinalcordinjurymodels, restorativeneurosurgery, syntheticmacroporoushydrogel, olfactorybulb, neuralprogenitorcells, neurotransplantation, electroneuromyographical recording, axonal growth.
СПИСОК СКОРОЧЕНЬ
ЗІК – задня іпсилатеральна місцю травми кінцівка
ЗКК – задня контрлатеральна місцю травми кінцівка
ЛПП – лівобічний половинний перетин (спинного мозку)
НОГ – нюхові огортаючи гліоцити
НЦ – нюхова цибулина
МА М-відповіді – максимальна амплітуда М-відповіді
ОПП – однобічний половинний перетин (спинного мозку)
ПФ – показник функції
РО – рухова одиниця
ШПЗ – швидкість проведення збудження
ТКНЦ – трансплантація клітин нюхової цибулини
BBB – шкала Basso-Beattie-Bresnahan
8-09-2015, 23:24