МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ”Я УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ О.О. БОГОМОЛЬЦЯ
ЛЕВАДНА ЛЮДМИЛА ОЛЕКСАНДРІВНА
УДК: 616-056.3-053.2-08:[ 612.015.31+612.017.1
КЛІНІКО-ЛАБОРАТОРНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДІТЕЙ З СПАДКОВОЮ АЛЕРГІЧНОЮ СХИЛЬНІСТЮ, КОРЕКЦІЯ ПОРУШЕНЬ
14.01.10 – педіатрія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Київ - 2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Національному медичному університеті ім. О.О. Богомольця
МОЗ України.
Науковий керівник – доктор медичних наук, професор
Тяжка Олександра Василівна
Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця,
завідувач кафедри педіатрії №1.
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор
Лукашук Віктор Дмитрович
Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця,
МОЗ України (м. Київ), завідувач кафедри педіатрії
медико-психологічного факультету;
доктор медичних наук, професор
Охотнікова Олена Миколаївна
Національна академія післядипломної освіти
ім. П.Л. Шупика, МОЗ України (м. Київ),
завідувач кафедри педіатрії №1.
Захист відбудеться „___”_____________ 2008 р. О ____ год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.04 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця МОЗ України за адресою: 01004, м. Київ, вул. Толстого, 10.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця (03057, м. Київ, вул. Зоологічна, 1)
Автореферат розісланий „___” _______________ 2008 р.
Вчений секретар
Спеціалізованої вченої ради
доктор медичних наук, професор А.Я. Кузьменко
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Профілактика алергічних захворювань у дітей є надзвичайно актуальною проблемою педіатрії і всієї медицини, зважаючи на широке розповсюдження алергічних захворювань і чітку тенденцію до їх збільшення. В Україні за останні 5 років відмічається тенденція до збільшення частоти алергічних захворювань в 1,5 рази., а саме на бронхіальну астму (БА) хворіє майже 5% населення [Б.М. Пухлик, 2005, Б.М. Пухлик, 2006, Н.В. Банадига, 2007]. Серед дітей м. Києва в віці 6-7 років поширеність на БА складає 8,1%, алергічний риніт – 5,5%, атопічний дерматит (АД) – 3,8%, підлітків 13-14 років відповідно – 6,1%, 5,6%, 3,9% [О.І. Ласиця, 2006]. В розвинених країнах майже 15-35 % населення страждають на алергічні захворювання, що являє собою велику соціальну та економічну проблему.
Слід зазначити, що приблизно у 36,4% дітей визначається спадкова схильність до алергічних захворювань [Л.В. Беш, 2007]. За МКХ-10 таких дітей слід відносити до Z.91. – в особистому анамнезі наявність факторів ризику некласифікованих в інших рубриках .
Як відомо, розвиток алергічних захворювань визначається особливостями генетично запрограмованої імунної відповіді на антиген під дією різних провокуючих факторів, які призводять до реалізації захворювання [Э.Н. Солошенко, 2001, И.И. Балаболкин, В.Н. Гребенюк, 1999, И.И. Балаболкин, 1997]. Це пов’язане з готовністю організму певної категорії дітей до розвитку атопічних реакцій і проявляється особливостями функцій різних систем і органів, зокрема, імунної, нервової, ендокринної, шлунково-кишкового тракту, обміну речовин та ін.. У зв’язку з цим наявна у дитини спадкова схильність до атопії реалізується у захворювання під впливом тригерних факторів, серед, яких найчастіше є харчові, побутові, епідермальні. Найчастішими алергічними захворюваннями, які розвиваються у дітей на тлі алергічної схильності є АД, БА, алергічний риніт, кропивниця тощо. Аналіз поширеності АД серед дитячого населення України за останні десять років свідчить про щорічне зростання цієї патології на тлі росту всіх захворювань шкіри, особливо в урбанізованих регіонах України поширеність АД серед дітей складає 5-20% [О.І. Ласиця, 2006, М.А. Гомберг, А.И. Соловьев, В.А. Аковбян, 1999, Л.Д. Калюжна, 2006, LeungD., 1999, Б.М. Пухлик, 2006, И.И. Балаболкин, 1997, Н.В. Банадига, 2007, Б.А. Стремеделовский, 2007]. За даними літератури, при наявності схильності до алергії з боку обох батьків алергічні захворювання реалізуються у 81% випадків, а з боку одного із батьків – у 56% випадків [О.О. Лавриненко, 1999]. Ризик розвитку атопії у дитини значно зростає при наявності алергопатології у матері [О.І. Ласиця, 2006, Л.Д. Калюжна, 2003, Н.Г. Горовенко, О.І. Ласиця, Л.Д. Калюжна, Л.С. Осипова, 2002].
На теперішній час не є достатньо з’ясованими шляхи розвитку алергічних захворювань у дітей з алергічною схильністю. Зокрема, не вивчені особливості мінерального обміну у дітей з алергічною схильністю на до нозологічному етапі та при наявності реалізованого алергічного захворювання, залишаються не до кінця з’ясованими окремі механізми імунної відповіді у дітей з алергічною схильністю. Не встановлена чітка межа між готовністю організму дитини до розвитку атопічних реакцій і реалізацією їх в захворювання, недостатньо з’ясовані особливості функціонування різних органів і систем, зокрема травної, імунної та обміну речовин.Окрім того суттєвим є своєчасне виявлення і елімінація алергенів, як один із шляхів запобігання формування алергічних захворювань у дітей з спадковою алергічною схильністю.
Очевидним є те, що для попередження трансформації алергічної схильності в захворювання необхідна розробка реабілітаційних комплексів для корекції порушених функцій вищеназваних систем, які безпосередньо беруть участь у розвитку алергічних захворювань.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є самостійним фрагментом комплексної науково-дослідної роботи кафедри педіатрії №1 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця „Стан реактивності, резистентності та загально-адаптивних і компенсаторних реакцій у дітей з діатезами, недиференційованою дисплазію сполучної тканини на донозологічному стані та при маніфестації у найбільш поширені інфекційні та алергічні захворювання„ (номер держреєстрації 0104V000170).
Мета дослідження. Вивчити клініко-лабораторні особливості дітей з спадковою алергічною схильністю і розробити реабілітаційні заходи для запобігання трансформації алергічної схильності в захворювання.
Задачі дослідження.
1. Проаналізувати особливості спадковості та індивідуального алергологічного анамнезу дітей з алергічною схильністю.
2. Вивчити в динаміці рівень магнію, кальцію, фосфору в сироватці крові та вивчити кореляційні зв’язки між їх вмістом та імунологічними показниками.
3. Оцінити стан імунної системи, в тому числі місцевого імунітету та проаналізувати спектр сенсибілізації у дітей з алергічною схильністю та при реалізованому алергічному захворюванні – атопічний дерматит.
4. Вивчити особливості копрологічного синдрому у дітей з алергічною схильністю та атопічним дерматитом.
5. Розробити реабілітаційні комплекси і визначити їх ефективність для запобігання трансформації алергічної схильності в алергічне захворювання.
Об’єкт дослідження: діти з алергічною схильністю та атопічним дерматитом.
Предмет дослідження: показники мінерального обміну, стан імунної системи, спектр сенсибілізації, копрологічний синдром у дітей з алергічною схильністю та атопічним дерматитом.
Методи дослідження: у роботі використано анамнестичні, клінічні, інструментальні, лабораторні (імунологічні, алергологічні, біохімічні та мікробіологічні) та статистичні методи дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів. У роботі уточнені причини, що сприяють трансформації алергічної схильності в алергічне захворювання у дітей народжених від батьків, хворих на алергічні захворювання. Вперше вивчені показники мінерального обміну у дітей з алергічною схильністю та атопічним дерматитом, виявлені кореляційні взаємозв’язки між імунологічними показниками та показними мінерального обміну. Встановлено, що рівень IgE зростає прямо пропорційно підвищенню Р та зниженню Mg, що вказує на участь даних катіонів у синтезі IgE та дозріванні Т-лімфоцитів, а також на участь даних макроелементів в виділенні медіаторів алергічного запалення, що співпадає з даними літератури [Г.Б. Федосеев, А.В. Емельянов, В.А. Гончарова та ін., 1994, А.С. Свінцицькій, 1980]. При цьому нами відмічено, що при зменшенні рівня Mg в сироватці крові у дітей спостерігаються збільшення рівня ІЛ-4, IgG та IgE в сироватці крові, встановлено також, що рівень ІЛ-4 зростає прямо пропорційно рівню Са.
Визначені особливості імуноглобулінограми у дітей з алергічною схильністю: характерним проявом дисімуноглобулінемії у дітей з алергічною схильністю є підвищення рівня загального IgE, та IgG і зменшення рівня сироваткового IgA у дітей з реалізованим алергічним захворюванням, як свідчення генетично детермінованих особливостей імунної системи. Вивчений рівень ІЛ-4 у дітей з атопічним дерматитом та з алергічною схильністю: зростання рівня ІЛ-4 передує підвищенню IgE. Встановлено, що ІЛ-4 може бути одним із маркерів реалізації алергічного запалення. Виявлено кореляційні співвідношення між рівнем ІЛ-4 та рівнем загального IgE у дітей з алергічною схильністю та з атопічним дерматитом і встановлено, що рівень IgE зростає прямопропорційно показнику ІЛ-4. Підтверджена роль дисбіозу кишечнику, ферментативної недостатності травного тракту та порушень місцевого імунітету, як факторів, які сприяють розширенню спектру сенсибілізації у дітей з спадковою алергічою схильністю.
Розроблений комплекс реабілітаційних заходів та доведена його ефективність для запобігання реалізації спадкової алергічної схильності в алергічне захворювання.
Практичне значення отриманих результатів. На основі проведених досліджень доведено, що дітям з спадковою алергічною схильністю для запобігання трансформації схильності в алергічне захворювання необхідно проводити профілактично-реабілітаційні заходи в перші три роки життя у зв”язку з наявністю у них відхилень в мінеральному та імунному статусі, підвищеною сенсибілізацією до харчових чинників, проявами копрологічного синдрому вже з перших місяців життя.
Доведено також, що несприятливий внутрішньоутробний період розвитку (гестози, анемії, респіраторні та інші захворювання матері під час вагітності), особливо в сполученні з раннім штучним або змішаним вигодовуванням, сприяють до більш суттєвих відхилень в мінеральному та імунному статусі дітей з спадковою алергічною схильністю. Запобігання та усунення цих факторів повинно входити до профілактичних заходів для даної категорії дітей. Всім дітям з спадковою алергічною схильністю, окрім гіроалергенного харчування, гіпоалергенного побуту, застосування зволожуючих кремів на ділянки з підвищеною сухістю шкіри, до профілактично-реабілітаційного комплексу необхідно включати за індивідуальними показаннями одно-трьохтижневими курсами двічі-тричі на рік ентеросорбенти, ферментні препарати та пробіотики, мембраностабілізатори і препарати магнію у віковому дозуванні.
На основі проведених досліджень рекомендовано визначення спектру сенсибілізації дітей зі спадковою алергічною схильністю не менше двох разів на рік та постійне ретельне ведення харчового щоденника.
На основі результатів розроблений та запатентований „Спосіб корекції порушень мінерального обміну у дітей з алергічним діатезом” (деклараційний патент на корисну модель №27734 – 2007 р.), який впроваджений в педіатричну практику.
Впровадження результатів дослідження в практику. Результати дисертації впроваджені у практику педіатричного відділення Дорожній клінічній лікарні №1 м. Києва, у роботу дільничних лікарів педіатрів дитячих поліклінік №1 та №2 Дарницького району м. Києва, дитячої поліклініки Дніпровського району м. Києва. Результати дослідження впроваджено в впровадження педіатричної служби Південно-Західної залізниці та в роботу кафедри педіатрії №1 НМУ ім.. О.О. Богомольця.
Особистий внесок здобувача. Автором особисто проведене клінічне обстеження, спостереження у динаміці дітей з алергічною схильністю та з атопічним дерматитом. Освоєні біохімічні методики, які було використано при виконанні роботи, зроблено аналіз та статистичну обробку результатів клініко-лабораторних досліджень, оформлено дисертаційний матеріал. В усіх роботах, опублікованих у співавторстві, особисто автору належить підготовка первинних даних, їх інтерпретація, проведення статистичної обробки та підготовка матеріалів до друку.
Апробація результатів роботи. Основні положення дисертації повідомлені та обговорені на 66-й студентській конференції (Львів, лютий 2005), Ювілейному (1990-2005) VIII з’їзді Всеукраїнського Лікарського Товариства (2005), міжнародній науково-практичній конференції студентів та молодих вчених „Актуальні проблеми сучасної медицини” ( Київ, квітень 2005), науково-практичній конференції з міжнародною участю „Функціональні розлади травлення у дітей раннього віку, їх профілактика та лікування” (Київ, березень 2006), Всеукраїнській науково-практичній конференції викладачів, студентів та молодих вчених „Сучасні проблеми клінічної та теоретичної медицини” (Суми, квітень 2007), Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю (Тернопіль, квітень 2008).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 11 наукових робіт, в тому числі 3 статті у фахових наукових виданнях, рекомендованих ВАК України, 7 у матеріалах симпозіумів і конференцій, одержано патент на винахід.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, розділу „Матеріали та методи дослідження”, 3 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій та списку використаних джерел. Зміст дисертації викладений на 146 сторінках машинописного тексту, з яких обсяг основного тексту становить 129 сторінок, ілюстрований 27 таблицями та 17 малюнками, 1 витяг з історії розвитку дитини. Бібліографічний перелік має 183 джерела, з них: 137 найменування українською та російською мовами, 46 - іноземними.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали та методи дослідження. Робота виконана на кафедрі педіатрії №1 Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця.Робота базується на результатах комплексного обстеження 100 дітей, серед яких 75 дітей з проявами спадкової алергічної схильності (САС) та 25 дітей хворих на АД, віком від 6 місяців до 3 років, які перебували на обстеженні в дитячому відділенні Дорожньої клінічної лікарні №1 м. Києва та спостерігалися центральною дитячою поліклінікою Дарницького району м. Києва. Контрольну групи склали 25 здорових дітей аналогічного віку.
Критерієм залучення дітей до дослідження було наявність обтяженої алергічної спадковості та підвищення рівня загального IgE в сироватці крові. Діти з САС при цьому мали малосимптомні ознаки алергії у вигляді нестійких транзиторних висипань на шкірі, нестійких випорожнень зі слизом, „географічного” малюнку язика. АД був діагностований при наявності стійких висипань на шкірі, мокнуття або сухості шкіри, свербіжу на протязі 6 тижнів.
При обстеженні дітей значна увага приділялась визначенню факторів ризику, які могли сприяти розвитку алергічної патології у дітей: вивчались особливості спадковості, акушерський анамнез матері, перебіг пологів, характер вигодовування на першому році життя.
50 дітям з САС та 15 дітям з АД після проведення клінічного та параклінічного обстеження призначався комплекс ПРЗ, який включав призначення сорбентів, ферментних препаратів, пробіотиків, мембраностабілізаторів. Всім дітям призначалася гіпоалергенна дієта, з обов’язковим веденням харчового щоденника, з виключенням індивідуальних та облігатних алергенів, консервантів, фарбників, ароматизаторів в умовах гіпоалергенного побуту. Матерям дітей, які знаходилися на природному вигодовуванні, також було рекомендовано дотримуватися елімінаційної дієти. Дітям, які були на штучному та змішаному вигодовуванні призначалися гідролізовані молочні суміші. Для запобігання розвитку сухості шкіри всім пацієнтам місцево призначалися зволожуючі креми або гелі (Топікрем або атодерм). Поряд з вищезазначеною терапією 25 дітей з САС отримували препарат магнію („Береш Магне плюс В6”).
Дослідження показників загального білку, альбумінів, холестерину, ЛПВЩ та рівнів макро- та мікроелементів (Mg, Ca, P, Fe) проводилось фотометричним методом на фотометрі Dr.Lange. Використовувався стандартний набір діагностикумів BIO-RAD, “ELITECH” (Німеччина). Дослідження даних показників проводилося двічі перед призначенням профілактично-реабілітаційних заходів (ПРЗ) та після проведення корекції.
Визначення концентрації сироваткових IgA, IgG проводилась за методом В.В. Чиркіна в модифікації Л.С. Когосової, Ю.О. Матвієнко (2000), на спектрофотометрі “MULTISKAN” з використанням діагностикумів (виробництво Московського НДІ епідеміології і мікробіології ім. Ф.Н. Гамалії). Рівень загального IgE в сироватці крові визначався методом твердофазного імуноферментного аналізу за допомогою імуноферментного фотометра „MultiscanPlus” („Labsystems”, Франція).
Концентрація ІЛ-4 в сироватці крові визначалась методом імуноферментного аналізу з використанням тест-систем для ІФА ProConIL-4 (С.-Петербург).
Визначення причинних алергенів проводилося методом біохемілюмінісценції, основаного на реакції перекисного окислення ліпідів (Україна, 1984), з використанням діагностикумів „Імуннолог” (Вінниця).
Цифровий матеріал опрацьовано за допомогою комп”ютерної програми „MicrosoftExcel 2000”, за загальноприйнятими методами варіаційної статистики. При цьому визначалася середня арифметична величина (М), середня похибка середньої величини (m), критерій достовірності (t), рівень значності (Р). Оцінку достовірності отриманих результатів проводили загальноприйнятим методом за допомогою критерію Ст”юдента. Достовірність вважалася встановленою, якщо її вірогідність дорівнювала не менш 95% (р<0,05). Вивчення зв’язку між явищами, що досліджувались, здійснювалася за методом вимірювання кореляції рангів за допомогою коефіцієнту кореляції (r).
Результати дослідження та їх обговорення. Атопічний анамнез було виявлено у всіх 100 (100%) обстежених дітей. Серед обстежених дітей з САС спадковість була обтяжена по обох лініях у 17 (22,6%) пацієнтів, по материнській лінії – у 53 (70,6%); а у дітей з АД по обох лініях спадковість була обтяжена у 10 (40%), по материнській лінії – у 25 (100%). Атопічні захворювання в двох поколіннях спостерігалися в сім’ях у 15 (20%) дітей з САС та у 8 (32%) – дітей з АД. Приведені дані свідчать про високий ризик реалізації спадкової атопії у дітей, які народилися від батьків з обтяженою спадковістю, що співпадає з даними інших дослідників [С.М. Федоров, А.А. Кубанова, В.А. Адо та ін., 1996, ElyH., 1997, LeungD., 1999].
Вивчення пренатального та інтранатального анамнезу показало, що патологічний перебіг вагітності та пологів мав місце майже у всіх матерів спостережуваних дітей. На інтеркурентні захворювання хворіла 41 (54,6%) з матерів спостережуваних дітей, із них майже у половини 18 (24%) було діагностовано дефіцитну анемію, ГРВЗ хворіли за час вагітності 23 (30,6%) матерів, загострення алергодерматозів мали 6 (8%) матерів. Загроза не виношування вагітності була у 39 (52%) матерів. У кожної третьої жінки під час пологів спостерігалася слабкість пологової діяльності. Таким чином, вплив гіпоксії, дисгормональні порушення, перенесені ГРВЗ під час антенатального та інтранатального періодів є важливими тригерними факторами і в майбутньому можуть сприяти трансформації спадкової атопії в захворювання.
Під час вагітності медикаментозне лікування отримували 41 (54,6%) з матерів дітей зі САС та 15 (60%) матерів дітей, хворих на АД; при вигодовуванні дітей груддю отримували медикаменти (в основному вітаміни) та недотримувалися гіпоалергенної дієти половина жінок. Виходячи з можливості алергізації організму матерів медикаментами останні, очевидно, мають використовуватися дуже обмежено при АС та при алергічних захворюваннях матерів.
Перші алергічні прояви у дітей були діагностовані протягом перших трьох місяців життя у 45 (60%) дітей, середній вік появи незначних алергічних ознак у більшості дітей з САС становив 2,5±0,5 місяців. Маніфестація захворювання АД у дітей, тобто поява стійких висипань, в середньому відбувалася у 10,5±0,5 місяців життя, що співпадає з даними інших дослідників [С.М. Федоров, А.А. Кубанова, В.А. Адо та ін., 1996, М.А. Гомберг, А.И. Соловьев, В.А. Аковбян, 1998]. Відомо, що у дітей грудного віку одним із основних чинників маніфестації АС є харчова сенсибілізація. Перші алергічні прояви у значної кількості спостережуваних дітей спостерігалися вже під час грудного вигодовування, що
8-09-2015, 22:15