Клініко-лабораторна характеристика дітей з спадковою алергічною схильністю, корекція порушень

У спостережуваних дітей шкірні висипи у вигляді папул відзначалися у 100%, але у дітей зі САС висипи були нерясними, короткочасними. Окрім ураження шкіри у цих дітей спостерігалися диспепсичні прояви у вигляді зригувань у 45 (60%), нестійких випорожнень у 30 (40%), метеоризму у 38 (50,6%) та кишкових колік у 12 (16%) на першому році життя. Виникненню даних клінічних ознак сприяли різноманітні чинники, найвагомішими серед них були погрішності в дієті (100%). Таким чином, харчова алергія є найбільш значимим патогенетичним фактором в трансформації АС в захворювання.

На основі результатів копрологічного дослідження нами було виявлено копрологічний синдром недостатності травного тракту у вигляді стеатореї, креатореї та амілореї у 53 (70,6%) дітей з САС та у 23 (92%) дітей з АД (р<0,05). Очевидно, ферментативна недостатність травного тракту сприяє антигенній пенетрацї кишкового епітелію, що призводить до розширення спектру харчової сенсибілізації у дітей з спадковою атопією. Отримані нами дані підтверджують висновки інших дослідників [И.М. Воронцов, О.А. Маталыгина, 1998, М.Ю. Денисов, 1999, Л.С. Бондар, 1996] щодо вагомої ролі функціональних розладів травної системи в реалізації АС.

На основі клініко-лабораторних даних дисбактеріоз кишечнику діагностувався у 53 (70,6%) дітей з САС, частіше діагностувався дисбактеріоз І та ІІ ступеня. За даними багатьох авторів [О.А. Субботина, И.И. Балаболкина, Л.И. Аруин, 1996] дисбіоз слизових оболонок є однією з провідних ланок реалізації спадкової атопії в захворювання на тлі фізіологічної незрілості слизових оболонок. Дисбактеріоз кишечнику сприяє підвищеній антигенній абсорбції, в тому числі деградації sIgA, що порушує місцевий захист.

При вивченні гемограми у дітей з проявами САС було виявлено дефіцитну анемію І ступеня у 30 (40%), вона мала нормохромний характер. Найбільш ймовірно, що розвитку анемії сприяли недостатнє депонування мікро- та макроелементів, вітамінів і білків в антенатальному періоді, та порушення засвоєння цих елементів в кишечнику в результаті нераціонального годування на тлі ферментативної недостатності, дисбактеріозу кишечнику.

Аналіз проведених досліджень з вивченням вмісту макроелементів в сироватці крові показав, що вони знаходилися в межах еталонних значень (табл. 1). При дослідженні рівня Mg в сироватці крові спостерігалася тенденція до його зниження у дітей, як з САС, так і з нозологічною алергією. Рівень Mg у дітей з САС був достовірно вищий, ніж у дітей з реалізованим алергічним захворюванням (р<0,005). Рівень Р в сироватці крові у дітей з САС та АД був достовірно вищим ніж у здорових дітей. При цьому у дітей з САС він був вірогідно вищим (р<0,005) ніж у дітей з реалізованим атопічним захворюванням. Таким чином, отримані нами дані виявили зниження рівня Mg і підвищення рівня Р в сироватці крові у дітей з САС і при реалізації схильності в АД та підтверджують думку інших авторів щодо участі Mg та Р в патогенезі алергічних захворювань [М.Ю. Адрианова, М.М. Дементьева, Л.Ю. Мальцева, 1995, Г.Б. Федосеев, А.В. Емельянов, В.а. Гончарова, 1994, J. Briton, I. Pavord, K. Richards, 1994]. Нами не виявлено вірогідної різниці між рівнями загального і іонізованого Са у дітей з САС у порівнянні з дітьми з АД та здоровими дітьми (р>0,05). Очевидно, рівень загального Са є досить сталою величиною завдяки чіткій діяльності регулюючих систем (кальцитоніну, паратгормону, кальциферолу).

Таблиця 1.

Показники макроелементів в сироватці крові у спостережуваних дітей

Примітка: * - р>0,05 – різниця недостовірна між показниками у дітей з САС і

АД в порівнянні з здоровими дітьми

** - р<0,005 – різниця достовірна між відповідними показниками у

дітей з САС та АД

# - р<0,05 – різниця достовірна між показниками у дітей з АД та

здоровими дітьми

## - р<0,05 – різниця достовірна між показниками у дітей з САС і

АД в порівнянні з здоровими дітьми

Аналіз отриманих результатів дослідження імунологічного статусу показав (табл.2), що найбільш характерним проявом дисімуноглобулінемії у дітей з атопічним генотипом є підвищення рівня загального IgE та IgG і зменшення рівня сироваткового IgA. Достовірне суттєве підвищення IgE (р<0,05) у дітей з АД, у порівнянні з даними дітей з САС, а також вірогідне підвищення IgG (р<0,05) у дітей з атопічним генотипом в порівнянні з здоровими дітьми ще до трансформації його в захворювання вказують на більш глибокі порушення в імунній системі у дітей з реалізованим алергічним захворюванням. У дітей з АД рівень сироваткового IgA був достовірно нижчим (р<0,05), ніж у дітей з САС, що може свідчити про більш значне його руйнування або про його транзиторний імунодефіцит, пов’язаний з недостатнім синтезом.

Таблиця 2.

Показники імунного статусу у обстежуваних дітей

Примітка: * р < 0,05 – різниця достовірна між відповідними показниками у

дітей з САС та у дітей з АД

** р>0,05 – різниця недостовірна між відповідними показниками у

дітей з САС та здоровими дітьми

# - р < 0,005, між відповідними показниками у здорових дітей

Нами також відмічено, що у дітей які знаходилися на штучному вигодовуванні з народження вміст загального IgE був достовірно вищим (р<0,05), ніж у дітей які протягом цього періоду знаходилися на грудному вигодовуванні. Аналізуючи отримані дані, щодо місцевого імунітету, слід зазначити, що рівень sIgA у назальному секреті у дітей з САС нижчий у порівнянні з здоровими дітьми та вірогідно вищий (р<0,005), ніж у дітей з АД.

При вивченні рівня ІЛ-4, як одного із медіаторів алергічного запалення, ми відмітили, що у дітей з спадковою атопією спостерігається достовірне підвищення (р<0,005) рівня ІЛ-4 в сироватці крові в порівнянні зі здоровими дітьми. При дослідженні корелятивних взаємозв’язків між ІЛ-4 та IgE у дітей з САС спостерігається низький кореляційний зв’язок (r=0,02), а у дітей з АД встановлено, що рівень IgE зростає прямо пропорційно ІЛ-4 (r=0,57, кореляція помірна). Таким чином, можна зробити висновок про те, що ІЛ-4 очевидно стимулює синтез IgE і може бути використаний, як показник еволюції АС в захворювання.

Нами простежений прямий кореляційний зв’язок між рівнем Са, Mg та рівнем sIgA, IgA, IgG у дітей з АС, що може свідчити про участь даних макроелементів у алергічному запаленні вже на початкових його етапах. Помірний зворотній кореляційний зв’язок між рівнем Са та рівнем IgA (r=-0,31), а також наявність зворотнього помірного кореляційного зв’язку між рівнем Са та рівнем sIgA (r=-0,35) у дітей з реалізованим алергічним захворюванням вказує на більш глибокі порушення системного та місцевого імунітету у дітей з АД, що, можливо, пов’язано також з наявністю у них хронічних вогнищ інфекції у 18 (72%) та дисбіозу слизових оболонок. Аналізуючи кореляційні зв’язки між рівнем Mg та рівнем імуноглобулінів, нами відмічено, що при зменшенні рівня Mg в сироватці крові у дітей спостерігаються збільшення рівня ІЛ-4, IgG та IgE в сироватці крові. Наявність помірного (r=-0,43) та високого (r=-0,53) зворотнього кореляційного зв’язку між цими показниками вказує на залежність рівня IgE від вмісту Mg в крові і співпадає з даними авторів [А.В.Емельянов,Г.Б. Федосеев, В.А. Эмануель, 1990, 1994, Н.В. Крилов, 1976], які в експериментальній роботі встановили, що дефіцит Mg в дієті сприяє підвищенню концентрації IgE. Наявність високого зворотнього кореляційного співвідношення (r=-0,52) між рівнем Р та рівнем IgA та помірного зворотнього кореляційного зв’язку (r=-0,32) між рівнем Р та рівнем sIgA у дітей з АД свідчить про більш глибокі порушення місцевого імунітету у дітей з реалізованим алергічним захворюванням. Виявлений зворотній кореляційний зв’язок між рівнем Mg та рівнем IgE (r=-0,07, r=-0,28) та прямий кореляційний зв’язок між рівнем Р та рівнем IgE (r=0,02, r=0,22) у дітей з САС та АД свідчить про те, що рівень IgE зростає прямо пропорційно підвищенню Р та зниженню Mg, що вказує на участь даних катіонів у синтезі IgE та дозріванні Т-лімфоцитів, а також на участь даних макроелементів в виділенні медіаторів алергічного запалення.

Нами виявлено високий ступінь сенсибілізації у дітей обох груп. Найбільш алергенними продуктами (більше ніж 50%) у дітей зі САС були алергени вівсяної та гречаної круп, картоплі, моркви, яблука. На другому місці за частотою виявлення у спостережених дітей, особливо першого року життя, було коров’яче молоко (45,7%), телятина (37,1%), кукурудзяна крупа (48,5%).

З метою корекції виявлених нами імунологічних, дисбіотичних, біохімічних порушень та ферментативної недостатності травної системи у дітей з САС нами був розроблений та апробований комплекс профілактично-реабілітаційних заходів для попередження трансформації АС в алергічне захворювання у дітей з атопічним генотипом. Даний комплекс ПРЗ пизначався упродовж 3-4 тижнів, у 25 дітей він включав призначення препарата „Береш магне плюс В6” в дозі, яка відповідала добовій потребі дитини в цьому макроелементі – 6-8 мг/кг на добу. Спостереження за дітьми проводилося на протязі 1-3 років, оцінювалася стійкість ремісії, поява клінічних ознак алергічного запалення, а також призначалось алерготестування, для обґрунтування поступового розширення раціону харчування.

У всіх спостережуваних дітей з перших днів після призначення гіпоалергенної дієти та побуту спостерігався зворотній розвиток симптомів ураження шкіри, зникнення симптомів верхньої та нижньої диспепсії, що свідчить про суттєве і першочергове значення гіпоалергенної дієти, як одного із основних напрямків профілактичних заходів для попередження маніфестації АС. При проведенні контрольного копрологічного та бактеріологічного дослідження нами виявлена позитивна динаміка: майже у 90% дітей зникли явища ферментативної недостатності травної системи, що корелювало (r=0,85) з зникненням симптомів нижньої диспепсії та нормалізацією показників бактеріологічного дослідження фекалій (зникнення явищ дисбактеріозу).

При оцінці захворюваності дітей нами були виявлені слідуючі закономірності: діти, які отримували ПРЗ, як з САС – 56% так і з АД – 33,3% менше хворіли на ГРВІ (3-4 рази на рік), при виникненні гострого бронхіту він протікав без явищ бронхообструкції, під час проведення планових профілактичнтх щеплень ускладнень у дітей, які отримували ПРЗ не спостерігалося, в той час, як у дітей які не отримували ПРЗ ми відмічали значні поствакцинальні реакції та ускладнення (висока температура 3-4 дні, місцевий інфільтрат, алергічні висипи на шкірі, диспепсичні прояви). У 25 дітей зі САС, які не отримували ПРЗ, у подальшому (на протязі 3-х років) ми спостерігали трансформацію схильності в захворювання: в 10 (40%) дітей був діагностований АД, 6 (24%) – БА, 5 (20%) – АР та у 4 (16%) дітей спостерігалася кропивниця на медикаментозні засоби та укуси комах.

При оцінці біохімічних показників у дітей з САС, які отримували комплекс ПРЗ спостерігалося достовірне підвищення рівнів Mg (р<0,005) та зниження Р (р<0,001) в сироватці крові, а також вірогідне підвищення рівнів загального білку (р<0,05) та альбумінів (р<0,005). У дітей, які отримували препарати Mg відмічалось достовірне (р<0,001) його підвищення у порівнянні з дітьми, які не отримували препарати Mg. Отримані дані свідчать про покращення процесів всмоктування та засвоєння в кишечнику, в результаті усунення ферментативної недостатності, харчової алергії та явищ дисбіозу, а також про доцільність включення препаратів Mg до комплексу ПРЗ для попередження трансформації АС в алергічне захворювання.

В процесі проведення ПРЗ велика частота позитивних алергопроб стала негативною, проте у деяких випадках спостерігалась реверсія алергопроб, в основному у дітей з АД. Зазначені вище результати проведеного алерготестування та особливості динаміки алергопроб вказують на доцільність ведення „харчового щоденника”, необхідність проведення повторних алергообстежень у дітей з алергічним генотипом для адекватної корекції раціону харчування, що призведе до покращення якості життя хворих дітей та запобігання трансформації САС в захворювання.

Підводячи підсумок слід зазначити те, що для запобігання трансформації АС в захворювання у дітей з атопічним генотипом є доцільним проведення профілактичних заходів починаючи ще з антенатального розвитку. Це насамперед дотримання вагітною жінкою гіпоалергенного харчування, призначення медикаментів під час вагітності тільки за життєвими показаннями, вигодовування дітей на першому році життя грудним молоком з дотриманням матір”ю-годувальницею гіпоалергенного харчування, а при відсутності грудного молока у матері необхідне застосування для вигодовування дітей гіпоалергенних сумішей, поступове введення корегуючи гіпоалергенних добавок та прикормів після 6 місяців. Обов’язковим є ведення „харчового щоденника” і поступове розширення раціону харчування під контролем алерготестування. Даний комплекс ПРЗ доцільно використовувати у дітей з атопічним генотипом, особливо в ранньому віці, для запобігання трансформації його в алергічне захворювання шляхом корекції структури біоценозу кишечнику, усунення вікової ферментативної недостатності травної системи, харчової алергії, що покращує процеси засвоєння макро- та мікроелементів в кишечнику і таким чином впливає на патогенетичні механізми перебігу алергічного запалення. Це в подальшому покращить якість життя і цим самим можна буде запобігати формуванню алергічних захворювань у дітей і дорослих людей, зважаючи на те, що найчастіше алергічні захворювання при атопічному генотипі розвиваються в ранньому і дошкільному віці.

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання педіатрії стосовно оптимізації комплексу профілактичних заходів для дітей раннього віку з алергічною схильністю, спрямованих на корекцію клініко-лабораторних порушень у цієї категорії дітей з метою запобігання розвитку алергічних захворювань.

1. У дітей з алергічно обтяженою спадковістю, особливо по лінії матері, за умови дії тригерних факторів на різних етапах розвитку, починаючи з антенатального періоду (патологічний перебіг вагітності, зловживання матір”ю продуктами з високою сенсибілізаційною активністю та призначення їй медикаментозних препаратів на різних термінах вагітності) та раннє штучне або змішане вигодовування дітей і часте призначення їм антибактеріальних медикаментів в перші роки життя, спостерігається клінічна реалізація алергічної схильності в захворювання.

2. У дітей раннього віку найпоширенішою є харчова сенсибілізація (88,8%). З огляду на це реальним шляхом запобігання реалізації алергії в ранньому віці є гіпоалергенне харчування матерів під час вагітності та при годуванні дітей першого року грудним молоком, тривале грудне вигодовування (не менше 1,5 року), застосування гіпоалергенних сумішей при змішаному і штучному вигодовуванні, гіпоалергенне якісно повноцінне харчування дітей перших 3-х років життя.

Водночас має суттєве значення своєчасна профілактика анемії, ГРВІ, раціональне їх лікування та відповідна підготовка до проведення планових профілактичних щеплень.

3. У дітей з алергічним генотипом спостерігається порушення макро- та мікро елементарного гомеостазу: достовірно знижений (р<0,05) рівень Mg в сироватці крові до 0,840±0,01 у дітей з алергічною схильністю і до 0,761±0,01 у дітей з атопічним дерматитом та достовірне підвищення (р<0,05) рівня фосфору в сироватці крові у дітей з алергічною спадковістю на донозологічному етапі 1,61±0,21. Рівень Са у дітей з алергічною схильністю та з реалізованим алергічним захворюванням суттєво не відрізнявся від даних здорових дітей.

4. У дітей з алергічною спадковою схильністю спостерігаються зміни в імунному статусі: підвищення рівнів IgE, IgG та зниження рівня IgА; підвищення рівня загального IgE в крові сягає в середньому в крові 38,6±15,16 МО/мл вже на першому році життя, підвищення рівня ІЛ-4 вище 15,0 пг/мл в сироватці крові; зниження в назальному секреті sIgA (0,96±0,27, р<0,005). Підвищення рівня IgE в сироватці крові зростає прямо пропорційно рівню ІЛ-4. Зростання рівня ІЛ-4 передує підвищенню рівня загального IgE в сироватці крові у випадках трансформації алергічної схильності в атопічний дерматит, у зв”язку з чим даний показник може використовуватись, як маркер еволюції алергічної схильності в алергічне захворювання.

5. Проведені дослідження виявили прямі кореляційні співвідношення між рівнем P, Ca та рівнем загального IgE та ІЛ-4 та зворотній кореляційний зв’язок між рівнем Mg та імунологічними показниками і їх динаміку у дітей з алергічною спадковою схильністю, як на донозологічному етапі так і при атопічному дерматиті, що вказує на участь перелічених чинників в усіх фазах алергічного запалення. Зважаючи на це доцільним є проведення корекції макро- та мікро елементарного гомеостазу, перш за все зниженого рівня Mg для запобігання трансформації схильності в захворювання.

6. У дітей з спадковою алергічною схильністю та атопічним дерматитом спостерігається копрологічний синдром у 69 (92,1%) та у 22 (88%) відповідно, пов’язаний з ферментативною недостатністю травної системи та дисбактеріозом кишечника різного ступеня у 53 (70,6%) дітей з алергічною схильністю та у 18 (72%) дітей затопічним дерматитом. Ці дані свідчать про необхідність корегуючих заходів із застосуванням ферментативної та пробіотичної терапії за індивідуальною схемою.

7. Доведена ефективність залучення препаратів Mg до профілактично-реабілітаційного комплексу, що призводить до суттєвого запобігання розвитку алергічних захворювань у дітей з спадковою алергічною схильністю. У дітей, яким призначалися препарати Mgне відмічено еволюції схильності в алергічне захворювання впродовж спостереження до 3-х років, в той час як у тих дітей, до профілактично-реабілітаційний


8-09-2015, 22:15