АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНА УСТАНОВА "ІНСТИТУТ НЕВРОЛОГІЇ,
ПСИХІАТРІЇ ТА НАРКОЛОГІЇ АМН УКРАЇНИ"
ХАВУНКА МАРТА ЯРОСЛАВІВНА
УДК:616.832-004.2-092-036.21
Клініко-патогенетична характеристика розсіяного склерозу у зоні високого ризику захворювання
14.01.15 - нервові хвороби
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Харків – 2008
Дисертацією є рукопис
Робота виконана у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького МОЗ України
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Негрич Тетяна Іванівна ,
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, кафедра неврології, професор кафедри.
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Волошина Наталія Петрівна ,
ДУ "Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України",
керівник відділення нейроінфекцій та патології вегетативної
нервової системи;
-доктор медичних наук, професор Соколова Лариса Іванівна,
Національний медичний університет імені О.О.Богомольця МОЗ
України, кафедра нервових хвороб, професор кафедри.
Захист відбудеться "20" лютого 2008 р. о 10 00 год на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.566.01 при ДУ "Інституту неврології, психіатрії та наркології АМН України" за адресою: 61068, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 46.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці ДУ "Інституту неврології, психіатрії та наркології АМН України" за адресою: 61068, м. Харків, вул. Академіка Павлова, 46.
Автореферат розісланий "17" січня 2008 р.
Вчений секретар
Спеціалізованої Вченої Ради Дяченко Л.І.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Розсіяний склероз (РС) уражає, в основному, людей молодого працездатного віку і на певному етапі свого розвитку неминуче призводить до інвалідності та втрати здатності хворих осіб до пересування й самообслуговування (Волошина Н.П., Левченко І.Л., 2006; Евтушенко С.К., Деревянко И.Н., 2006 Міщенко Т.С., 2006; Соколова Л.І., 1998; Шмидт Т.Е., Яхно Н.Н., 2003). Кожного року в Україні кількість хворих збільшується на 1000. Найвищі показники поширеності зареєстровано серед інших у Львівській області (Волошин П.В. і співавт., 2005; Міщенко Т.С., 2006). Все це переводить проблему РС у ранг не тільки медичної, але і соціально-економічної (Волошина Н.П., Левченко І.Л., 2006; Соколова Л.І., 1998).
Вивчення етіології РС базується, першою чергою, на аналізі його зовнішніх факторів ризику. За даними досліджень (Гусев Е.И. и соавт., 2004; Западнюк Б.В., 1993; Boiko A.N., 1994; Gronning M. et al., 1993) серед них найбільше значення має екологічна характеристика зони проживання. Проте до теперішнього часу роль ні одного із зовнішніх факторів у розвитку РС не є достовірно доведеною, а дані літератури вкрай суперечливі.
Останнім часом почали з'являтися повідомлення про виявлення авто-антитіл (АТ), здатних каталізувати розщеплення ДНК та білків, які отримали назву каталітично активних АТ або абзимів (Невинский Г.А. и соавт., 2000; Suzuki H., 1994). Незважаючи на те, що роль анти-ДНК-антитіл в ушкодженні тканин не завжди вдається довести, ці антитіла вважаються надійними маркерами ряду захворювань, оскільки часто виявляються ще до перших проявів імунопатологічного процесу (Райт А. и соавт., 2000). Описано важливу роль автореактивних абзимів у патогенезі РС, так як вони можуть руйнувати автоантигени мієліну і впливати на В-клітини (Archelos J.J. et al., 2000; Hemmer B. et al., 2002; O’Connor K.C. et al. 2001). Така подвійна роль автореактивних абзимів передбачає їх участь у формуванні вогнищ демієлінізації, а також вони є ключовими елементами у розвитку процесів ремієлінізації (Archelos J.J. et al., 2000). Водночас, патогенетичне і клінічне значення каталітично активних АТ при різних варіантах клінічного перебігу РС вивчено не достатньо.
Останнє десятиріччя відзначилося різким підвищенням можливостей неврологів у використанні патогенетичного лікування РС, що вперше дозволило певною мірою контролювати активність патологічного процесу при цьому захворюванні (Винничук С.М., 2003; Завалишин И.А., Переседова А.В., 2005). У лікуванні РС препарати, які змінюють перебіг РС, так звані модифікуючі медикаментозні засоби, є препаратами першого вибору, поки методом доказової медицини не доведено переваги інших методів лікування. Одним із таких препаратів є Бетаферон (Shering, Німеччина). Клінічній ефективності цього препарату при РС присвячено велику кількість досліджень, проте питання його впливу на цитотоксичні властивості Ig плазми крові хворих на РС залишається не дослідженим.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана на кафедрі неврології Львівського національного медичного університету (ЛНМУ) імені Данила Галицького згідно з основним планом науково-дослідної роботи кафедри "Актуальні проблеми неврологічної патології (розсіяний склероз, церебро-васкулярні хвороби, епілепсія, хвороби периферійної нервової системи), нові можливості діагностики, лікування профілактики", шифр теми: ІН. 26.00.0001.03, № держреєстрації 0103U002363. Дана робота виконана згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 10.01.2002р. №14 у рамках міжгалузевої комплексної програми “Здоров'я нації”.
Мета дослідження: визначення прогностичних критеріїв тяжкості й перебігу РС залежно від екологічної забрудненості територій проживання цих хворих та розробка нових діагностичних підходів і лікувальної тактики у хворих на РС на підставі комплексного клінічного та імунобіологічного дослідження.
Завдання дослідження:
1. Здійснити клініко-епідеміологічну характеристику обстежених хворих на РС з урахуванням екологічної забрудненості територій їх проживання.
2. Визначити особливості дебюту, ремітуючо-рецидивуючого (РР), первинно (ПП) та вторинно-прогресуючого (ВП) типів перебігу РС залежно від стану забруднення навколишнього середовища.
3. Дослідити вплив імуноглобулінів, виділених із плазми крові хворих на РС, на життєздатність імунокомпетентних клітин.
4. Оцінити діагностичне та прогностичне значення каталітичної активності абзимів плазми крові хворих на РС, зокрема їх здатність руйнувати основний білок мієліну (ОБМ) та ДНК.
5. Оцінити прогностичну роль визначення цитотоксичної активності імуноглобулінів, виділених із плазми крові хворих на РС, в ефективності патогенетичного лікування цього захворювання.
Об’єкт дослідження - патоморфоз клінічного перебігу РС залежно від екологічної забрудненості довкілля та імунобіологічні властивості абзимів, виділених із плазми крові хворих, за умови покращення діагностики та оптимізації лікувальної тактики.
Предмет дослідження - клінічні особливості перебігу РС на територіях з різним станом забрудненості грунтів та цитотоксичні й ензиматичні властивості Ig плазми крові хворих на РС.
Методи дослідження - загальноклінічне обстеження, вивчення скарг і анамнезу хвороби, клініко-неврологічне обстеження в динаміці й оцінка неврологічного дефіциту за шкалою Expended Disability Status Scale (EDSS), магнітно-резонансна томографія (МРТ) головного мозку, імунобіологічне дослідження крові (визначення цитотоксичної активності IgG плазми крові хворих на РС, їх здатності руйнувати ДНК та ОБМ), в тому числі під час лікування Бетафероном, статистична обробка даних в основній та контрольній групах.
Наукова новизна отриманих результатів . На підставі комплексних клінічних та імунобіологічних досліджень визначено послідовність розвитку патогенетичних змін при РС з урахуванням забрудненості грунтів проживання хворих та цитодеструктивних процесів в їх автореактивних Т-клітинах. Оптимізовано підходи до діагностики та лікувальної тактики у хворих на РС.
Визначено детальні клінічні особливості дебюту та всіх основних типів клінічного перебігу РС залежно від забрудненості зони проживання хворих. Вперше показано, що препарати IgG плазми крові хворих на РС володіють зниженою цитотоксичною активністю щодо імунних людських лейкемічних Т-лімфоцитів лінії MT-4, що лежить в основі автоімунних деструктивних змін при цьому захворюванні. Встановлено, що загибель Т-клітин під дією препаратів Ig крові хворих на РС відбувається шляхом апоптозу. Вперше виявлено існування кореляційного зв’язку між низькою цитотоксичною активністю IgG плазми крові хворих на РС та тяжкістю патологічного процесу при цьому захворюванні. Використано нові підходи для обґрунтування високої терапевтичної ефективності Бетаферону. Вперше встановлено, що призначення Бетаферону хворим на РС сприяє ініціації апоптичних процесів в автореактивних Т-лімфоцитах периферійної крові хворих, гальмуючи у такий спосіб автоімунні реакції.
Практичне значення роботи. На підставі комплексного обстеження хворих на РС розширено погляди на ключові ланки патогенезу та лікування цього захворювання. Доведено, що характер цитотоксичного ефекту IgG плазми крові хворих на РС та ензиматичні властивості IgG дозволяють оцінити стан демієлінізуючого процесу у хворих на РС й ефективність проведеного лікування. Обґрунтовано, що програма обстеження хворих на РС повинна включати виявлення ранніх симптомів захворювання, детальний аналіз факторів ризику, розширену оцінку неврологічного статусу пацієнта та розгорнутий аналіз дебюту і кожного з типів перебігу.
Доведено необхідність врахування стану екологічної забрудненості території проживання хворих у визначенні прогнозу РС. Показано доцільність визначення цитотоксичної дії IgG плазми крові хворих на РС та їх здатності руйнувати ОБМ та ДНК, як додаткових критеріїв оцінки тяжкості цього захворювання й ефективності проведеного лікування. Отримані результати дозволяють оптимізувати діагностичну та лікувальну тактику у хворих на РС.
Впровадження результатів роботи у практику. Результати дисертаційної роботи впроваджено у лікувально-діагностичну практику неврологічних відділень Львівської обласної клінічної лікарні (ОКЛ), 5-ї міської клінічної лікарні м. Львова, 1120 центрального військового клінічного госпіталю, Івано-Франківської ОКЛ, 4-ої міської клінічної лікарні м. Київ, 1-ої міської поліклініки м. Дніпропетровська, Ужгородської ОКЛ, міської клінічної лікарні №7 м. Харкова, кафедри нервових хвороб національного медичного університету ім. Пирогова м. Вінниці.
Особистий внесок дисертанта. Дисертація є самостійною працею здобувача. Автор самостійно проаналізувала літературу за темою дисертації, особисто провела клініко-неврологічне обстеження, обробку первинної документації й розподіл хворих на групи, оволоділа методами імунобіологічного дослідження крові та брала участь у їх проведенні. Дисертант проводила лікування обстежених хворих із застосуванням Бетаферону на базі неврологічних відділень ЛОКЛ та 5-ої МКЛ. Статистичну обробку результатів досліджень, їх аналіз та висновки зроблено при безпосередній участі автора. Здобувачем самостійно написані всі розділи дисертації. Формулювання мети і завдань роботи та впровадження результатів дослідження у медичну практику, написання статей за темою роботи здійснено спільно з науковим керівником. Консультативну допомогу та сприяння при виконанні лабораторних досліджень за темою дисертаційної роботи надав член-кореспондент НАН України, д. б. наук, професор Р. С. Стойка.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися на науково-практичній конференції, присвяченій 100-річчю кафедри неврології ЛНМУ ім. Данила Галицького: "Проблеми клінічної неврології: історія, сучасність, перспективи" (Львів, 2005); на конференціях Львівського обласного товариства неврологів (2005, 2006), Львівського міського товариства неврологів (2005, 2006), на 5-ій Парнасівській конференції “Молекулярні механізми клітинної сигналізації” (Київ, 2005), 9-му з'їзді Українського біохімічного товариства (Харків, 2006), ІІІ національному конгресі (ХІ з'їзді) неврологів, психіатрів та наркологів України “Профілактика та реабілітація в неврології, психіатрії та наркології” (Харків, 2007).
Публікації. Основні положення дисертації опубліковано у 12-ти наукових працях: 8 статей та 4 тез доповідей на міжнародних та вітчизняних конференціях. Серед статей – 5-ть у фахових наукових виданнях, рекомендованих ВАК України, з них 2 роботи - самостійні. Оформлено 1 інформаційний лист.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація викладена на 196 сторінках друкованого тексту, складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалів і методик обстеження хворих, 4 розділів і 6 підрозділів власних досліджень, висновків, практичних рекомендацій та додатків. Робота ілюстрована 33 таблицями, 20-ма рисунками, 1 схемою і містить 146 сторінок основного тексту. Список літератури складається з 229 літературних джерел (із них 112 кирилицею та 117 латиницею).
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали та методи дослідження. З метою вирішення визначених завдань, у період з 2004 по 2005 рр. неврологічно, інструментально та лабораторно обстежено 216 хворих на РС – жителів м. Львова та Львівської області. Метою І-го етапу досліджень стала клініко-епідеміологічна характеристика РС у межах різних районів м. Львова та області, яка включала порівняльний аналіз клінічних показників цього захворювання на екологічно чистих (ЕЧ) та екологічно забруднених (ЕЗ) територіях (173 хворих на РС і 128 клінічно здорових осіб). Підставою для формування поняття ЕЗ та ЕЧ райони стали дані санітарно-епідеміологічної служби Львівської області, згідно яких забрудненість грунтів Яворівського району, в якому розташований Яворівський державний гірничо-хімічний комбінат “Сірка”, є найвищою по області - 16,2% зразків із перевищенням граничнодопустимих концентрацій, водночас, найменше забрудненим виявився Буський район. У межах м. Львова порівнювали Франківський район, на території якого розташовано танкоремонтний завод, автомобільний завод та інші промислові підприємства, із Сихівським районом, який безпосередньо межує із лісосмугою і не містить жодних великих промислових об’єктів. Особливістю цього розділу виконаних досліджень був метод детального неврологічного огляду кожного хворого з встановленням достовірного діагнозу із використанням спеціально розробленої Інститутом неврології, психіатрії та наркології АМН України анкети-опитувальника.
У 38-ми хворих на РС та 27-ми здорових осіб (ІІ-й етап) досліджували здатність Ig, виділених із їх плазми крові, впливати на імунокомпетентні клітини. У дисертаційній роботі цей розділ представлений на прикладі випадкової вибірки хворих на РС (14 хворих і 6 осіб контрольної групи), оскільки всі закономірності, отримані в загальній групі, виявилися ідентичними, до тих змін, які отримали у цій вибірці.
У 9-ти хворих на РС та 6-ти донорів (ІІІ-й етап) досліджували здатність IgG, виділених із їх плазми крові, до руйнування ОБМ та ДНК.
Вплив лікування Бетафероном на ознаки апоптозу в імунокомпетентних клітинах досліджували у 10-ти хворих на РС та 10-ти здорових осіб (IV-й етап).
Для діагностики РС використовували критерії C. Poser et al. (1983) і Mc. Donald et al. (2005). Діагноз РС ставили на основі уважного виявлення і вивчення скарг, анамнезу захворювання та параклінічних (МРТ) методів обстеження хворих. При необхідності долучали консультації інших спеціалістів та серологічні обстеження крові на токсоплазмоз, бореліоз, герпесвірусну персистенцію, що дозволило виключити інтеркурентну патологію, передусім інфекційні та хронічні захворювання внутрішніх органів.
Виділення фракції імуноглобулінів із плазми венозної крові. Виділення імуноглобулінової фракції з плазми венозної крові проводили за описаною методикою (Фримель Г., 1997). Для дослідження каталітичної активності препаратів IgG використали афінну хроматографію на колонці, наповненій протеїн A – агарозою Fast Flow (Sigma, США). Для перевірки чистоти IgG, препарати піддавали гель-фільтрації на колонці розміром 180 х 5 мм, яка містила сорбент Toyopearl TSK HW-55 (Toyo Soda, Японія). На кінцевій стадії білки фракціонували електрофорезом у 12% ПААГ у присутності 0,1% SDS.
Дослідження цитотоксичної дії Ig . Як об’єкт для дослідження цитотоксичної й проапоптичної дії Ig використали людські лейкемічні Т-лімфоцити ліній Jurkat і MT-4; лейкемічні В-клітини лінії Namalwa (лімфома Беркітта); лейкемічні В-лімфоцити миші (лінія L-1210). Усі лінії клітин були отримані з колекції Інституту експериментальної патології, онкології та радіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України (м. Київ, Україна). Клітини культивували у флаконах Карреля у поживному середовищі RPMI-1640 (Sigma, США) із додаванням 10% сироватки крові ембріонів ВРХ (Sigma, США), 50 мкг/мл гентаміцину (Sigma, СШA) до досягнення клітинами субконфлюентного стану. Для перевірки життєздатності клітин через 24 години дії на них препаратів Ig використовували тест із фарбуванням клітин 0,1% водним розчином трипанового синього. Кількість незафарбованих живих та зафарбованих у синій колір (мертвих) клітин підраховували у гемоцитометричній камері (камера Горяєва) під світловим мікроскопом Біолам (ЛОМО, Санкт-Петербург, РФ).
Визначення проапоптичної активності Ig плазми крові хворих на РС проводили за методом G. Zauli (1993), використовуючи електрофорез тотальної ДНК моноядерних клітин периферійної крові (МКПК) хворих на РС. Розподіл фракцій деградованої ДНК визначали, використовуючи програму Gel-Pro 3.1. “Кометний” аналіз ДНК МКПК хворих на РС проводили, як описано у роботі Камінський В.О. та співавт. (2005). Підрахунок кількості комет ДНК проводили під мікроскопом при збільшенні Ч 200-400. У зразку рахували не менше 500 клітин. Комети поділяли на 5 класів залежно від співвідношення ДНК у "голові" та "хвості" комети.
Дослідження каталітичної дії Ig плазми крові.
1. Гідроліз ОБМ. IgG досліджували, як описано у роботі Latry V. at al. (2003).
2. Визначення зв’язування ОБМ імуноглобулінами плазми крові за допомогою імуноферментного аналізу (ІФА). ІФА здійснювали, як описано в Vojdani A. et al. (2003).
3. Активність IgG щодо гідролізу ДНК. ДНК-азну активність IgG визначали, як описано (Gabibov A.G. et al., 2000).
Статистична обробка отриманих результатів. Статистичне опрацювання результатів з визначення цитотоксичної дії препаратів Ig здійснювали за допомогою програми OriginPro 7.0, вираховуючи t-критерії Стьюдента. Достовірними вважали зміни показників за умови Р<0,05.
Результати власних досліджень та їх обговорення.
Згідно з результатами проведених нами досліджень (1-й етап),
серед 173-х обстежених хворих переважали жінки над чоловіками (1,33:1), що підтверджує участь гормональної дисфункції в патогенезі РС. Показали деякі відмінності у порівнянні з даними літератури щодо вищої частоти захворювання в осіб віком 40 - 49 років (43,93%). Кількість хворих віком понад 50 років також виявилася вагомою (29,48%). Ймовірно, така перевага (73,41%) хворих старших 40 років й обумовлює злоякісність перебігу РС у західному регіоні України, зокрема у Львівській області. Найбільша кількість хворих мала тривалість захворювання понад 10-ть років (57,79%) і від 6-ти до 10-ти років (26,59%). Виявили статистично вірогідну більшу кількість хворих із тривалістю захворювання від 1-го до 5-ти років та від 6-ти до 10-ти років у ЕЗ порівняно з ЕЧ районами Львівської області. Кількість обстежених хворих із церебро-спінальною клінічною формою була найбільша порівняно із церебральною та спінальною (54,91% проти 28,9% та 16,18% відповідно) з перевагою у ЕЗ районах. Серед
9-09-2015, 00:05