Було встановлено, що попередня ферментна некректомія нежиттєздатної рогівки позитивно впливає на перебіг опікової хвороби ока. Застосування оперативного втручання з використанням різних видів некректомії дозволило знизити вираження запальної реакції в оці і кількість ускладнень. Застосування попередньої ферментативної некректомії дозволило скоротити строки згасання запального процесу і досягти повноцінної епітелізації дефекту рогівки (рис. 3).
Застосування невідкладної кератопластики з використанням попередньої ферментативної некректомії позначилося на ефективності лікування модельованого ізольованого опіку рогівки. Якщо в контрольній групі тварин,де хірургічне лікування не застосовувалося, в 100 % випадків сформувалися грубі помутніння рогівки, то при застосуванні хірургічної некректомії прозоре і напівпрозоре приживлення трансплантату відзначено на 2 очах з 8 прооперованих (25 %), при застосуванні лекозиму — на 13 очах з 20 прооперованих (65,0 %), а при застосуванні лужної протеази — на 11 очах з 14 прооперованих (78,6 %).
Більш високі результати лікування в групах з попередньою ферментною некректомією порівняно з групою, де було проведене хірургічне видалення некротичних шарів рогівки, ми пов’язуємо з кращими можливостями некректомії уражених шарів рогівки за допомогою протеолітичних ферментів, із зниженням ступеню вираженості запальної реакції в оці і створенням більш сприятливих умов для приживлення трансплантату.
Аналіз результатів біохімічних досліджень по визначенню змін вмісту білку, амінного азоту і протеолітичної активності сироватки крові свідчить про високий ступінь вираженості катаболічної реакції при модельованому ізольованому лужному опіку обох очей у кроликів.
При цьому менш виражена гіпопротеінемія і знижений рівень вмісту амінокислот, а також більш сприятлива динаміка протеолітичної активності сироватки крові при хірургічному лікуванні з застосуванням ферментативної некректомії свідчать про її перевагу порівняно з консервативною терапією опікової травми ока. Більш сприятливий клінічний перебіг опікового процесу в оці в основній групі кроликів порівняно з контролем підтверджується і даними біохімічних досліджень камерної вологи. Нами встановлені менш виражені коливання вмісту білку і амінного азоту і показників протеолітичної активності вологи передньої камери, а також більш швидке відновлення цих показників до початкового рівня, що свідчить про менший ступінь вираженості запальної реакції в оці при застосуванні невідкладної кератопластики з попередньою ферментативною некректомією в лікуванні модельованого лужного ізольованого важкого опіку рогівки.
Як видно з таблиці 3, протягом першого тижня після опіку вміст білку у волозі передньої камери в основній групі кроликів був вищий порівняно з контролем. Потім в основній групі тварин через 7 діб після опіку спостерігалося поступове зниження цього показника, і він досягав нормативного в кінці терміну спостереження. В контрольній групі максимальне значення вмісту білку у волозі передньої камери відзначено на 14-ту добу і, незважаючи на зниження показника починаючи з 21-ї доби з моменту опіку, до кінця терміну спостереження вміст білку у волозі передньої камери становив (8,7±1,42) мг/мл, що було в 3 рази вище його початкової величини до опіку (2,35±0,19) мг/мл.
Підсумком проведених досліджень є запропонована нами тактика лікування хворих з опіками очей важких ступенів. Орієнтуючись на результати комплексного обстеження потерпілих від опіків ока (на підставі розробленого методу оцінки стану мікроциркуляції переднього відділу ока, даних імунологічних досліджень, за оцінкою індивідуальної адренергічної імунореактивності організму і сенсибілізації організму до автоантигенів тканин ока), можна провести більш об’єктивну діагностику ступеня важкості опікової травми ока і виробити оптимальну лікувальну тактику в найбільш ранні терміни з моменту опіку.
При встановленні діагнозу опіку очей важких ступенів недоцільно відкладати хірургічне лікування без явних протипоказань до раннього оперативного втручання, оскільки це може призвести до ускладнення опікового процесу. Необхідно враховувати, що в терміни більше 2 тижнів з моменту опіку оперативне втручання виконується на фоні вже значного виснаження адаптивної реактивності організму, вираженої запальної реакції в оці і розвинутих автоімунних порушень, які зменшують вірогідність успішного результату хірургічного лікування.
ВИСНОВКИ
В дисертаційній роботі представлено теоретично-методичні засади щодо розробки актуального напряму патологічної фізіології, а саме: визначено механізми розвитку опікової хвороби та обґрунтована патогенетична доцільність застосування ферментативної некректомії при ранньому хірургічному лікуванні, що дозволяє оптимізувати лікувальну допомогу потерпілим від опіків очей важких ступенів.
1. Встановлено характер порушень мікроциркуляції перилімбальної області при опіках очей, виявлено транзиторний або органічний характер порушення мікроциркуляції епісклеральної тканини на різних за площею ділянках склери переднього відділу очного яблука, що стало підставою для розробки об’єктивних критеріїв до класифікації ступеня важкості опіків очей, які патогенетично зорієнтовані на варіанти хірургічних втручань.
2. Встановлено, що в гострий період опікового процесу на стан імунореактивності організму хворих з опіками очей впливає не лише ступінь важкості уражень структур ока, а й індивідуальні особливості реактивності організму постраждалих (імунодефіцитний стан організму визначався у 67 % хворих, як з III, так і з IV ступенями важкості опіку очей).
3. Встановлено, що при опіках очей важких ступенів рівень адренорецепції «активних» Т-лімфоцитів віддзеркалює ступінь активації симпато-адреналової системи у відповідь на опікову травму. Запропоновано спосіб визначення ступеня опікового стресу: рівень адренорецепції «активних» Т-лімфоцитів до 5 % розцінюється як легкий ступінь прояву опікового стресу; від 6 % до 12 % — як середній ступінь; підвищення рівня понад 12 % вказує на високий ступінь прояву опікового стресу.
4. Вперше на підставі вивчення рівня й спрямованості змін адренорецепції «активних» Т-лімфоцитів у динаміці опікової хвороби очей виділено адаптивний і дезадаптивний типи ІА ІРО та сім її варіантів: ареактивний, уповільнений, високий, гіперергічний тривалий, лабільний, гіперергічний і нормергічний. При адаптивному типі ІА ІРО опіковий процес в оці протікає з ускладненнями тільки в 20 % випадків і супроводжується незначними імунопатологічними зрушеннями. При дезадаптивному типі ІА ІРО ускладнений перебіг опікової хвороби очей спостерігається у 71,8 % хворих і супроводжується вираженими ознаками вторинного імунодефіциту.
5. Нормергічний варіант ІА ІРО визначено у 27 % обстежених хворих при неускладненому характері клінічного перебігу опікового процесу; він вирізнявся підвищенням рівня адренорецепції «активних» Т-лімфоцитів на 7-му добу з моменту опіку, зниженням цього показника на 14-ту добу і підтриманням на стабільному рівні у динаміці опікового процесу. Зміна показників імунного статусу відповідала адаптивному типу індивідуальної адренергічної імунореактивності організму.
6. Фізіологічно адекватними слід вважати зміни імунореактивності, які характерні для адаптивного типу реактивності організму на опікову травму. При нормергічному варіанті ІА ІРО вони є наступними: вміст лімфоцитів і фагоцитів в діапазоні нормативних значень; підвищення кількості Т-лімфоцитів та їх субпопуляцій, імуноглобулінів основних — IgA, IgG, IgM класів; зниження вмісту В-лімфоцитів; незначна автосенсибілізація до органоспецифічних антигенів тканин ока.
7. Встановлено, що для варіантів високої, гіперергічної тривалої і гіперергічної ІА ІРО у хворих з важкими опіками очей характерне підвищення показника рівня адренорецепції «активних» Т-лімфоцитів більш ніж на 14 % у динаміці опікової хвороби, що супроводжується розвитком ознак вторинного імунодефіциту. При ареактивному варіанті ІА ІРО виявляється відсутність змін рівня адренорецепції «активних» Т-лімфоцитів у динаміці опікової хвороби при високому ступені автосенсибілизації організму до антигенів тканин ока і ускладненому характері клінічного перебігу опікового процесу.
8. Встановлена патогенетична значимість процесів автотолерантності до органоспецифічних антигенів ока в механізмах розвитку опікового процесу в оці і запропоновані способи прогнозування характеру клінічного перебігу опікової хвороби та можливого розвитку її ускладнень. Встановлено, що підвищення ступеня сенсибілізації організму до автоантигенів спеціалізованих тканин ока більш ніж на 12 % обумовлює високий ризик розвитку таких ускладнень опікової хвороби очей, як криз відторгнення рогівкового трансплантату, гіперпластичний ексудативний увеїт і ускладнена катаракта.
9. Показано, що хірургічне втручання в ранній термін опікової хвороби (до двох тижнів з моменту опіку очей) здійснюється в умовах більш адекватних змін імунореактивності організму, що визначає зниження частоти розвитку ускладнень опікового процесу. Хірургічне лікування, яке проводиться в термін понад 2 тижні з моменту опіку очей, здійснюється вже на тлі розвиненого вираженого імунодефіциту, що призводить до збільшення кількості випадків розплавлення рогівкового трансплантату та тяжких наслідків опікового процесу.
10. Порівняльний аналіз некролітичніх властивостей ряду протеаз на моделі ізольованого лужного опіку рогівки показав наступне: найбільш високі некролітичні властивості виявляє еластотераза; уповільнений гідроліз опікового струпа рогівки викликає терилітин; щадні некролітичні властивості мають папаїн (лекозим) і лужна протеаза; колалізин некролітичних властивостей не виявляє. Отримані результати дозволили рекомендувати застосування аплікацій папаїну/лекозиму або лужної протеази як щадних засобів ферментативної некректомії.
11. На підставі результатів експериментально-клінічних досліджень обґрунтована доцільність застосування ферментативної некректомії при хірургічному лікуванні опіків очей важких ступенів. Застосування розробленого методу попередньої ферментативної некректомії при проведенні невідкладної лікувальної кератопластики сприяє зниженню запальної реакції та прискоренню процесів регенерації, що покращує умови для приживлення рогівкового трансплантату й сприяє зниженню в 2 рази частоти випадків його розплавлювання.
12. Встановлене значення індивидуальної адрененергічної імунореактивності организму в механізмах розвитку опікової хвороби очей, що поглиблює існуючі уявлення щодо патогенезу опікового процесу в оці. Запропоновані об’єктивні критерії оцінки характеру порушень мікроциркуляції структур переднього відділу ока, розроблений спосіб попередньої ферментативної некректомії при невідкладній лікувальній кератопластиці, а також реалізація методів прогнозування характеру клінічного перебігу опікової хвороби дозволили обґрунтувати патогенетично орієнтовані підходи до лікування хворих на опіки очей тяжких ступенів.
СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Чаланова Р. И. Изучение некролитических свойств некоторых протеолитических ферментов при щелочных ожогах глаз / Р. И. Чаланова // Офтальмол. журн. – 1998. – № 4. – С. 277–280.
2. Чаланова Р. И. Неотложная кератопластика с предварительной ферментативной обработкой в лечении изолированного щелочного ожога роговой оболочки / Р. И. Чаланова // Офтальмол. журн. – 1999. – № 4. – С. 227–232.
3. Urgent keratoplasty in the treatment of severe eye burn / S. A. Yakimenko, R. I. Chalanova, N. F. Leus, S. G. Kolomiychuc // Chinese ophthalmic research. – 2000. – V. 18. – № 2. – Р. 97–100. (Дисертанткою сплановані і виконані експериментально-клінічні дослідження і проведений аналіз отриманих результатів).
4. Динамика некоторых патохимических показателей при лечении щелочного ожога роговицы с применением кератопластики с предварительной ферментативной некрэктомией / С. А. Якименко, Р. И. Чаланова, Н. Ф. Леус, С. Г. Коломийчук // Бьлгарски офтальмол. преглед. – София, 2000. – Година ХLIV, брой 1. – С. 43–50. (Дисертанткою сплановані і виконані експериментально-клінічні дослідження і проведений аналіз отриманих результатів).
5. Чаланова Р. И. Применение лекозима с некролитической целью для последующей кератопластики в лечении ожогов глаз тяжелой степени (экспериментальные исследования) / Р. И. Чаланова // Вестник офтальмологии. – 2000. – Т. 116, № 3. – С. 7–9.
6. Чаланова Р. І. Імунореактивність організму у хворих з опіками очей тяжких ступенів / Т. В. Дегтяренко, Р. І. Чаланова // Одеський медичний журнал. – 2002. – № 6 (74). – С. 45–49. (Дисертанткою самостійно здійснювалося лікування хворих з опіками очей і проводилися клініко-імунологічні дослідження, аналіз отриманих результатів).
7. Некоторые биохимические показатели в динамике ожогового процесса в глазу и их значение / С. А. Якименко, Р. И. Чаланова, С. Г. Коломийчук, Т. И. Гладуш // Офтальмол. журн. – 2002. – № 3. – С. 5–10. (Дисертанткою самостійно проводились експериментально-клінічні дослідження і аналіз отриманих результатів).
8. Чаланова Р. И. Изменение содержания белка и аминного азота в сыворотке крови и камерной влаге при кератопластике с ферментативной некрэктомией обожженной роговицы / Р. И. Чаланова // Офтальмол. журн. – 2002. – № 5. – С. 55–58.
9. Чаланова Р. И. Обоснование сроков проведения лечебной кератопластики с учетом изменений иммунологической реактивности организма при особо тяжелых ожогах глаз / Р. И. Чаланова // Офтальмол. журн. – 2003. – № 1. – С. 21–25.
10. Чаланова Р. И. Клиническое значение скрининговых иммунологических нагрузочных тестов с антигенами тканей глаза для прогноза осложнений ожоговой болезни глаз / Т. В. Дегтяренко, Р. И. Чаланова // Офтальмол. журн. – 2003. – № 3. – С. 62–65. (Дисертанткою самостійно здійснювалося лікування хворих з опіками очей, клініко-імунологічні дослідження і аналіз отриманих результатів).
11. Чаланова Р. І. Адренергічна імунологічна реактивність організму до дії стресового чинника / Т. В. Дегтяренко, Р. І. Чаланова // Досягнення біології та медицини. – 2003. – № 2. – С. 29–34. (Дисертанткою самостійно здійснювалося лікування хворих з опіками очей, клініко-імунологічні дослідження і аналіз отриманих результатів).
12. Чаланова. Р. И. Некролитические свойства щелочной протеазы в лечении ожогов глаз тяжелых степеней / Р. И. Чаланова // Вестник офтальмологии. – Т. 119, № 2. – 2003. – С. 36–38.
13. Чаланова. Р. И. Сравнение некролитической активности папаина, лекозима и щелочной протеазы при щелочном ожоге роговицы кролика / Р. И. Чаланова, С. Г. Коломийчук, Т. И. Давиденко, Г. И. Бондаренко // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. – 2003. – № 4. – С. 21–25. (Дисертанткою сплановані і виконані експериментально-клінічні дослідження, проведений аналіз отриманих результатів).
14. Чаланова Р. И. Изучение сорбционных и протективных свойств желатины с целью применения при ожогах глаз / Р. И. Чаланова, Т. И. Давиденко, Г. И. Бондаренко // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. – 2004. – № 4 (28). – С. 85–92. (Дисертанткою сплановані і виконані експериментально-клінічні дослідження, проведений аналіз отриманих результатів).
15. Чаланова Р. И. Индивидуальная адренергическая специфическая иммунореактивность организма в патогенезе ожоговой болезни глаз и прогнозирование ее осложнений (IV національний конгрес патофізіологів України з міжнар. участю. Чернівці, 2004) / Р. И. Чаланова, Т. В. Дегтяренко // Клінічна та експериментальна патологія. – 2004. – Т. III, № 2 (2). – С. 390–391. (Дисертанткою самостійно здійснювалося лікування хворих з опіками очей і проводилися клініко-імунологічні дослідження).
16. Чаланова Р. И. Показатели иммунологической реактивности организма при применении лечебной кератопластики в лечении ожоговой болезни глаз особо тяжелой степени / Р. И. Чаланова // Вестник офтальмологии. – 2004. – № 2. – С. 11–15.
17. Чаланова Р. И. Уровень Т-адренорецепции и толерантность организма к аутоантигенам роговицы при ожоговой травме глаз / Р. И. Чаланова, Т. В. Дегтяренко // Офтальмол. журн. – 2004. – № 6. – С. 33–36. (Дисертанткою самостійно здійснювалося лікування хворих з опіками очей, клініко-імунологічні дослідження і аналіз отриманих результатів).
18. Чаланова Р. И. Индивидуальная иммунореактивность и резистентность организма к действию стрессового фактора (ожоговая травма глаза) / Т. В. Дегтяренко, Р. И. Чаланова // Досягнення біології та медицини. – 2005. – № 1 (5). – С. 61–65. (Дисертанткою самостійно здійснювалося лікування хворих з опіками очей, клініко-імунологічні дослідження і аналіз отриманих результатів).
19. Чаланова Р. И. Роль флюоресцентной ангиографии переднего отдела глаза для оценки нарушений микроциркуляции в диагностике степени тяжести ожогов глаз / Р. И. Чаланова // Вестник офтальмологии. – 2005. – № 1. – С. 3–7.
20. Р.І. Чаланова Оцінка ступеня прояву стресової реакції організму на опікову травму очей / Т. В. Дегтяренко, Р. І. Чаланова, С. А. Якименко, О. В. Богданова // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології : зб. наук. праць. – Київ, 2003. – Вип. 3 (49). – С. 247–253. (Дисертанткою самостійно здійснювалося лікування хворих з опіками очей, клініко-імунологічні дослідження і аналіз отриманих результатів).
21. Чаланова Р. И. Прогностическое значение нарушений микроциркуляции переднего отдела глаза в развитии симблефарона при ожогах глаз тяжелых степеней / Р. И. Чаланова // Зб. наук. праць співробітників КМАПО ім. П. Л. Шупика. – К., 2004. – С. 602–609.
22. Пат. 39527 А, Україна, МПК (2001) А61F 9/007 (2001.06). Спосіб лікування опіків очей / Давиденко Т. І., Бондаренко Г. І., Чаланова Р. І.; заявник та патентовласник ФХІ ім. О. В. Богатського. – № 2000095563 ; заявл. 28.09.2000 ; опубл. 15.06.2001, Бюл. № 5. – 8 с. (Дисертанткою сплановані і виконані експериментально-клінічні дослідження та аналіз отриманих результатів).
23. Пат. 47258 A, Україна, МПК (2002) A61F 9/00 (2002.06). Спосіб прогнозування розвитку кризу відторгнення рогівкового трансплантату при проведенні кератопластики у хворих з васкуляризованими більмами рогівки / Дегтяренко Т. В., Дрожжина Г. І., Чаланова Р. І., Жечева І. І., заявник та патентовласник Інститут ОХ і ТТ ім. В. П. Філатова. – № 2001096575 ; заявл. 25.09.2001 ; опубл. 17.06.2002, Бюл. № 6. – 8 с. (Дисертанткою сплановані і виконані клініко-імунологічні дослідження та аналіз отриманих результатів).
24. Пат. 51938 А, Україна; МПК (2002); A61F 9/00 (2002.12). Спосіб прогнозування ускладненої катаракти при опіках очей тяжких ступенів / Дегтяренко Т. В., Якименко С. А., Чаланова Р. І.; заявник та патентовласник Інститут ОХ і ТТ ім. В. П. Філатова. – № 2001107161 ; заявл. 22.10.2001 ; опубл. 16.12.2002, Бюл. № 12. – 6 с. (Дисертанткою самостійно здійснювалося лікування хворих з опіками очей, клініко-імунологічні дослідження і аналіз отриманих результатів).
25. Пат. 62262 А, Україна; МПК (2003) A61F 9/00 (2003.02). Спосіб визначення ступеня опікового стресу / Дегтяренко Т.
8-09-2015, 19:42