Широкомасштабними епідеміологічними кластерними дослідженнями, проведеними також за нашою участю у рівномірно розташованих кластерах (населених пунктах) України, виявлена наявність йододефіциту майже на всій території держави. Дослідження екскреції йоду засвідчило, що у цілому в Україні має місце йодний дефіцит слабкого ступеня. Але існують суттєві відмінності у споживанні йоду населенням різних кластерів (населених пунктів) [Кравченко В.І і співавт., 2005]. Суттєві розбіжності у споживанні йоду спостерігаються і в різних країнах Європи та безпосередньо на територіях окремих країн [Герасимов Г.А., 2003, 2006]. Наші спостереження, як і більшість досліджень в різних країнах світу [Basil S., Hetzel B., 1994; Delange F. et al., 1998], виконані на найбільш чутливій до йододефіциту категорії населення – дітях, у яких, внаслідок недостачі мікроелементу страждає фізичний та інтелектуальний розвиток.
Отримані в роботі результати про недостатнє йодне забезпечення населення Північного регіону України підтверджується й іншими дослідженнями, які виконані в дещо іншій площині. Ці дослідження на популяції жінок дітородного віку засвідчили наявність йодної недостатності різного ступеня у жінок і новонароджених дітей [Ткачук Л.А., 2006].
Отже, проведені нами дослідження серед дітей різного віку показали наявність йодного дефіциту переважно середнього та слабкого ступенів тяжкості у населених пунктах північних областей України.
ВИСНОВКИ
1. З’ясовані основні характеристики поширеності та захворюваності на дифузний еутиреоїдний зоб, визначені показники йодної забезпеченості населення на територіях Північного регіону, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, а також рівень споживання препаратів, що містять йод. Це дозволило визначити ступінь йодної забезпеченості населення та рекомендувати заходи нормалізації йодного статусу.
2. Проведені відповідно до вимог ВООЗ дослідження йодної забезпеченості дітей і підлітків у Північному регіоні України, в областях, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС, засвідчили наявність йодного дефіциту різного ступеня: слабкого у Київській області, помірного – у Житомирській, Рівненській, Чернігівській областях, вираженого – в окремих районах Чернігівської області.
3. Пальпаторні та ультразвукові дослідження показали, що найбільша частота випадків зоба має місце у Чернігівській області: Чернігівському районі – 59,8%, Ріпкинському – 57,2% обстежених дітей. У Рівненській області: Дубровицькому районі – 55,3%, Рокитнівському – 23,6%. У районах Житомирської та Київської областей цей показник коливається від 21% до 32%.
4. Екскреція йоду з сечею у дітей і підлітків, використана як основний показник забезпечення організму йодом, була знижена, медіана екскреції йоду з сечею серед обстежених (критичний рівень – 100 мкг/л) складала від 25,8 мкг/л у смт. Михайло-Коцюбинське Чернігівської області до 70,1 мкг/л у м. Київ, що відповідало йодній недостатності помірного і слабкого ступеня.
5. Виявлено низький рівень йодної профілактики у Північному регіоні. Встановлено, що йодовану сіль постійно вживали від 0,19% до 9,01% обстежених, продукти моря, препарати, що містять йод, споживає незначна частина населення – до 6,47%.
6. Виявлено, що у сільських населених пунктах порівняно з міськими спостерігається більша частота випадків дифузного зоба та нижчі показники екскреції йоду з сечею.
7. Доведено ефективність масової йодної профілактики із застосуванням йодованої харчової солі у дітей шкільного віку та необхідність контролю за споживанням йоду.
8. Ефективне забезпечення організму йодом може бути досягнуто за рахунок не лише йодованої солі, але й інших препаратів, що містять йод, зокрема йодованої води “Йодіс”.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Для профілактики розповсюдження тиреоїдної патології в Україні доцільно впровадження регулярного моніторингу стану йодного забезпечення населення як у межах держави, так і в окремих її регіонах. Головними критеріями ефективності йодної профілактики є визначення частоти випадків дифузного зоба серед населення, контроль споживання йоду, що має проводитися шляхом визначення екскреції йоду з сечею та його вмісту в йодованій солі та йодованих продуктах.
2. Головним засобом йодної профілактики в Україні слід вважати харчову йодовану сіль з обов’язковим контролем вмісту цього мікроелемента в ній.
3. Для групової профілактики з високою ефективністю може бути використана йодована вода “Йодіс” із вмістом 100 мкг йоду на 200 мл на добу впродовж року.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Тронько М.Д., Кравченко В.І., Турчин В.І., Суоніо Е., Боярська О.Я., Белінгіо Т.О., Гембицький М., Кульчинська Я.Б. Йодний дефіцит і стан щитовидної залози у дітей північних районів Київської області, що постраждали внаслідок Чорнобильської аварії // Ендокринологія. – 1999. – Т.4, №1. – С. 4-10.
Автором самостійно здійснювалися аналіз літератури, обстеження школярів, лабораторне визначення вмісту йоду в сечі, статистична обробка та узагальнення матеріалів, написання фрагмента статті.
2. Тронько М.Д., Кравченко В.І., Бертоліні Р., Суоніо Е., Турчин В.І., Лузанчук І.А., Письменна Н.В., Кульчинська Я.Б., Шаблій О.В. Частота зоба та йодної недостатності у дітей і підлітків з радіаційно забруднених районів Житомирської області // Ендокринологія. – 2002. – Т.7, №2. – С.154-161.
Автором самостійно здійснювалися аналіз літератури, обстеження школярів, лабораторне визначення вмісту йоду в сечі, статистична обробка та узагальнення матеріалів, написання фрагмента статті.
3. Кравченко В.І., Тронько М.Д., Мельниченко В.М., Турчин В.І., Лузанчук І.А, Ткачук Л.А., Шаблій О.В Вивчення йодної забезпеченості дітей м. Києва // Лікарська справа. – 2002. – №8. – С. 59-62.
Автором самостійно здійснювалися аналіз літератури, обстеження школярів, лабораторне визначення вмісту йоду в сечі, статистична обробка та узагальнення матеріалів, написання фрагмента статті.
4. Тронько М.Д., Кравченко В.І., Бертоліні Р., Суоніо Е., Турчин В.І., Епштейн О.В., Лузанчук І.А., Кульчинська Я.Б., Боярська О.Я., Копилова О.В. Йодне забезпечення та ендемія зоба у дитячого населення Північного регіону України // Журн. АМН України. – 2003. – Т.9, №1. – С. 52-61.
Автором самостійно здійснювалися аналіз літератури, обстеження школярів, лабораторне визначення вмісту йоду в сечі, статистична обробка та узагальнення матеріалів, написання фрагмента статті.
5. Турчин В.І., Кравченко В.І., Лузанчук І.А., Кульчинська Я.Б., Миронюк Н.І. Розповсюдженість зоба та йодний дефіцит у дітей в Північному регіоні України // Вісник Вінницького державного медичного університету. – 2003. – С. 343-345.
Автором самостійно здійснювалися аналіз літератури, обстеження школярів, лабораторне визначення вмісту йоду в сечі, статистична обробка та узагальнення матеріалів, написання фрагмента статті.
6. Лузанчук І.А., Кравченко В.І., Турчин В.І. Ендемія зоба серед дітей Харківської, Дніпропетровської, Донецької областей та Автономної Республіки Крим // Ендокринологія. – 2004. – Т.9, №2. – С. 46-53.
Автором самостійно здійснювалися аналіз літератури та узагальнення результатів, написання фрагмента статті.
7. Кравченко В.І., Лузанчук І.А., Ткачук Л.А., Турчин В.І., Миронюк Н.І. Дослідження йодного дефіциту в Україні на початку виконання Державної програми профілактики йодозалежних захворювань // Буковинський медичний вісник. – 2004. – Т.8, №3-4. – С. 103-106.
Автор самостійно проводив аналіз та узагальнення матеріалів, взяв участь у написанні фрагмента статті.
8. Миронюк Н.І.,Турчин В.І., Лузанчук І.А. Розповсюдженість і захворюваність на ендемічний дифузний та вузловий зоб і рак щитоподібної залози у дітей та дорослих західних областей України // Львівський медичний часопис. – 2004. – Т.10, №1. – С. 70-75.
Автор самостійно проводив аналіз та узагальнення матеріалів, взяв участь у написанні фрагмента статті.
Автором самостійно здійснювався аналіз літератури, обстеження школярів, лабораторне визначення вмісту йоду в сечі, статистична обробка та узагальнення матеріалів, написання фрагмента статті.
9. Бебешко В.Г., Сиваченко Т.П., Єлагін В.В., Кравченко В.І., Турчин В.І., Чикалова І.Г., Андрійчук В.В. Профілактика ендемічного зоба у дітей, які проживають у регіонах низькоінтенсивного випромінювання та йодної недостатності // Фармацевтичний журнал. – 2005. – №2. – С. 50-57.
Автором самостійно здійснювалися аналіз літератури, лабораторне визначення вмісту йоду в сечі, статистична обробка та узагальнення матеріалів, написання фрагмента статті.
10. Кравченко В.І., Ткачук Л.А., Турчин В.І., Лузанчук І.А., Тронько М.Д., Миронюк Н.І., Лубянова І.П., Каракашян А.Н., Калачева І.В., Кармазина О.О., Рудич О.А. Споживання йодованих продуктів та стан йодної забезпеченості України // Доповіді Національної академії наук України. – 2005. – №10. – С. 188-194.
11.Tronko M., Kravchenko V., Fink D., Hatch M., Turchin V., McConnell R., Shpak V., Brenner A., Robbins J., Lusanchuk I., Howe G. Iodine excretion in regions of Ukraine affected by the Chornobyl Accident:experience of the Ukrainian-American cohort study of thyroid cancer and other thyroid diseases. Thyroid. 2005 Nov;15(11):Р.1291-7.Автором самостійно здійснювалися аналіз літератури, лабораторне визначення вмісту йоду в сечі, статистична обробка та узагальнення матеріалів, написання фрагмента статті.
12. Миронюк Н.І., Кравченко В.І., Турчин В.І., Калачева І.В., Хобта С.І. Оцінка рівня забезпеченості йодом населення та споживання йодованих продуктів у Західному регіоні України відповідно до національних досліджень // Проблеми ендокринної патології. – 2005.– №1. – С. 42-50.Автором самостійно здійснювався аналіз літератури, лабораторне визначення вмісту йоду в сечі, статистична обробка та узагальнення матеріалів, написання фрагмента статті.
13. Кравченко В.І., Миронюк Н.І., Турчин В.І., Лузанчук І.А., Ткачук Л.А. Динаміка йодного статусу в північних областях України, що були забруднені внаслідок Чорнобильської аварії // Ендокринологія. – 2006. – №1. – С. 124-133.Автором самостійно здійснювалися аналіз літератури, лабораторне визначення вмісту йоду в сечі, статистична обробка та узагальнення матеріалів, написання фрагмента статті.14.Тронько Н.Д., Кравченко В.И., Мельниченко В.М, Турчин В.И., Лузанчук И.А. Коррекция йодного дефицита у детей употреблением йодированной воды // Материалы международной научной конференции. Человек, питание, здоровье. Россия, Тверь. 9-10 ноября 2006 г. – С.115-122.Автором самостійно здійснювався аналіз літератури, лабораторне визначення вмісту йоду в сечі, статистична обробка та узагальнення матеріалів, написання фрагмента статті.15. Декл. пат. 67154 А Україна, МПК7 А61К33/18. Спосіб компенсації йодного дефіциту у дітей / Тронько М.Д., Кравченко В.І., Турчин В.І., Лузанчук І.А.; Ін-т ендокрин. та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМНУ. – №2003077197; заявл. 30.07.03; опубл. 15.06.2004, Бюл. №6.
АНОТАЦІЯ
Турчин В.І. Йодний дефіцит та патологія щитоподібної залози серед дитячого населення у Північному регіоні України. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.14 – ендокринологія. – Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України, Київ, 2008.
Проведено комплексне обстеження 10 682 дітей у населених пунктах Київської, Житомирської, Чернігівської та Рівненської областей України. Стан щитоподібної залози (ЩЗ) оцінювали на підставі пальпаторного обстеження, ехографічного дослідження та визначення екскреції йоду з сечею.
У Житомирській області за даними пальпаторних обстежень частота випадків зоба була у межах від 26,4% до 43,4%, а за даними ультразвукових досліджень у різних вікових групах – від 16,01% до 35,61%. Медіана екскреції йоду з сечею у середньому по області була 46,7 мкг/л. У Київській області за даними пальпаторних досліджень, частота випадків зоба
I-II ступеня в середньому становила від 27,85% до 40,6%. За результатами ультразвукових досліджень частота випадків, коли об’єм ЩЗ перевищував рекомендовані норми складала від 1,6% до 67,24%. Медіана йодурії становила від 46,3 мкг/л до 223,2 мкг/л.
У Рівненській області за результатами пальпаторних обстежень частота випадків зоба I-II ступеня становила від 23,53% до 55,22%. Ці дані підтверджуються результатами ультразвукових досліджень. Медіана екскреції йоду з сечею складала від 47,72 мкг/л до 67,2 мкг/л.
У Чернігівській області медіана екскреції йоду з сечею була у межах від 25,8 мкг/л до 63,4 мкг/л.
Шляхом пальпаторного обстеження дифузний зоб I ступеня виявлено у 29,34% дітей м. Києва. Медіана екскреції йоду обстежених становила
62,9 мкг/л.
Населення Північного регіону України недостатньо забезпечене йодованою харчовою сіллю, постійно вживають йодовану сіль від 0,4% до 4,6% опитаних.
Для профілактики тиреоїдної патології може бути використана вода “Йодіс”. Вживання йодованої води протягом року підтримує показники йодурії на рівні норми у 95% дітей.
Ключові слова: діти, щитоподібна залоза, йодна недостатність, екскреція йоду з сечею.
АННОТАЦИЯ
Турчин В.И. Йодный дефицит и патология щитовидной железы среди детского населения в Северном регионе Украины. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.14 – эндокринология. – Институт эндокринологии и обмена веществ им. В.П. Комиссаренко АМН Украины, Киев, 2008.
Диссертация посвящена изучению распространенности тиреоидной патологии и йодной обеспеченности детей разного возраста в Северном регионе Украины. Проведено комплексное обследование 10 682 детей в населенных пунктах Киевской, Житомирской, Черниговской и Ривненской областей. Состояние щитовидной железы (ЩЖ) оценивали согласно Международной классификации заболеваний на основании пальпаторного, эхографического исследований и определения экскреции йода с мочой, степень йодной недостаточности устанавливали в соответствии с рекомендациям ВОЗ.
В Житомирской области обследование проведено в городах Коростень, Малин, Овруч, Олевск, сельских населенных пунктах Чоловка и Чоповичи. По данным пальпаторного обследования практически во всех населенных пунктах частота случаев зоба была в пределах от 26,4% до 43,4%. Согласно данным ультразвуковых исследований, частота случаев, когда объем ЩЖ превышал нормы, рекомендуемые ВОЗ, в разных возрастных группах составляла от 16,01% у детей 15-16 лет до 35,61% в возрастной группе 6-8 лет. Медиана экскреции йода с мочой в среднем по области была 46,7 мкг/л и колебалась от 40,5 мкг/л в с. Чоповичи до 66,40 мкг/л в г. Олевск, что соответствовало йодной недостаточности средней и легкой степени.
В Киевской области обследование проведено в городах Иванков и Вышгород, селах Гавриловка, Розважев, Олива. По данным пальпаторных исследований частота случаев зоба I-II степени колебалась в разных населенных пунктах и в среднем составляла 27,85% в г. Иванков и 40,6% в
с. Гавриловка. Частота случаев, согласно результатам ультразвуковых исследований объема ЩЖ, что превышает рекомендуемые нормы, в разных возрастных группах детей г. Иванков составляла от 1,6% до 9,53% обследованных. В г. Вышгород этот показатель составлял от 10,94% до 20,49%, в с. Гавриловка – от 22,73% до 67,24%. Эти данные указывают на среднюю и выраженную степень йодного дефицита. Медиана йодурии слабой степени была в г. Иванков – 63,2 мкг/л и в с. Гавриловка – 67,46 мкг/л. Средняя степень йодной недостаточности выявлена в селах Олива – 46,3 мкг/л и Розважев – 49,7 мкг/л. В г. Вышгород в разных возрастных группах детей медиана йодурии была от 158,6 мкг/л до 223,2 мкг/л, что свидетельствует об отсутствии йодной недостаточности в связи с использованием пищевой поваренной соли.
В Ривненской области обследование проведено в Дубровицком и Рокитновском районах. По данным пальпаторных обследований частота случаев зоба I-II степени в г. Дубровица составляла 55,22%, в г. Рокитное – 23,55% и в с. Томашгород – 25,0%. Эти данные подтверждаются результатами ультразвуковых исследований. Медиана экскреции йода с мочой в г. Дубровица была 67,2 мкг/л, что соответствовало слабой степени йодного дефицита, в г. Рокитное – 47,72 мкг/л, что соответствовало средней его степени.
Пальпаторное обследование детей г. Киева выявило диффузный зоб I степени у 29,34% обследованных, зоб II степени – у 1,46% детей. Ультразвуковые обследования ЩЖ подтвердили значительную распространенность зоба. Медиана экскреции йода с мочой у обследованных детей г. Киев была 62,9 мкг/л, что соответствовало средней степени йодной недостаточности.
Результаты проведенного анкетирования показали, что население Северного региона Украины недостаточно обеспечено йодированной пищевой солью, постоянно употребляют йодированную соль от 0,4% до 4,6% опрошенных.
Для профилактики тиреоидной патологии может применяться вода “Йодис”. Употребление йодированной воды в течение года поддерживает показатели йодурии на уровне нормы у 95% детей.
Ключевые слова: дети, щитовидная железа, йодная недостаточность, экскреция йода с мочой.
ANNOTATION
Turchyn V.I. Iodine deficiency and thyroid pathology among children’s population in Northern regions of Ukraine. – Manuscript.
Thesis for obtaining the scientific degree of Candidate of Medical Sciences, specialty 14.01.14 –Endocrinology. –V.P. Komisarenko Institute of Endocrinology and Metabolism, Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kyiv, 2008.
The present thesis is devoted to a study of thyroid pathology prevalence and iodine status among children of different age in Northern regions of Ukraine. Combined examinations of 10682 children in settlements of Kyiv, Zhitomir, Chernihiv, and Rivne regions of Ukraine have been performed. Thyroid status was evaluated according to the International Classification of Diseases, based on palpatory, echographic investigations, and determination of urinary iodine excretion. The degree of iodine deficiency was evaluated according to the recommendations of the World Health Organization (WHO).
In Zhitomir region, examinations were performed in the towns of Korosten, Malyn, Ovruch, Olevsk, the villages of Cholovka, Chopovychi. Based on palpatory examination, practically in all settlements the incidence of goiter cases was within the range 26.4 to 43.4%. According to the data of ultrasound
8-09-2015, 22:13