Прикладом активного ЕН є дозорний ЕН (рис.9). Метою ДЕН є отримання інформації про поширення збудника Hib, частку Hib в етіології бактеріальних менінгітів та інших гострих бактеріальних інфекцій, ефективність імунізації дітей проти Hib-інфекції у стислі терміни та за умови мінімальних фінансових витрат. Перевагою ДЕН є висока достовірність отриманих результатів. Його інструментом є нагляд за певною нозологією (Hib-інфекцією) серед дітей певного віку (до 5 років) та визначеній території (для м. Києва − профільний інфекційний стаціонар).
До організації та проведення ДЕН залучаються інфекційні стаціонари, бактеріологічні лабораторії, санітарно-епідеміологічні станції різних рівнів, міністерство охорони здоров’я. В умовах обмежених можливостей бактеріологічних лабораторій, проведення ДЕН дозволяє зосередити сучасні лабораторні методи діагностики Hib-інфекцій (використання адекватних поживних середовищ для бактеріологічного методу, застосування стандартизованих тест-систем для визначення антигенів Hib серологічними та молекулярно-генетичними методами).
Нами запропоновано алгоритм дій медичних працівників у випадку виявлення хворого (підозрілого) на Hib-інфекцію при проведенні рутинного ЕН та ДЕН.
Таким чином, і рутинний ЕН, і ДЕН є складовими частинами епідеміологічного нагляду за гемофільною інфекцією. Кінцевою метою їх проведення є виявлення джерела інфекції, визначення динаміки циркуляції збудника, забезпечення відповідних профілактичних та протиепідемічних заходів, оцінка ефективності вакцинації, розробка епідеміологічного прогнозу щодо поширення інфекції у країні.
Рекомендації автора використані при впровадженні в Україні ДЕН за гемофільною інфекцією у 7 регіонах України, визначених наказом МОЗ України №159 від 02.04. 2007 р. "Про порядок організації дозорного епідеміологічного нагляду за бактеріальними менінгітами та рентгенологічно підтвердженими пневмоніями в період впровадження імунізації проти Ніb-інфекції" за консультативної підтримки представників Європейського регіонального бюро ВООЗ.
Ретроспективний аналіз захворюваності на БМ у регіонах проведення ДЕН у період до початку епідеміологічного нагляду (2002–2005 рр), а також за 2007 р. − рік впровадження ДЕН, засвідчив, що протягом усіх років спостереження, серед дітей захворілих на БМ, переважали особи віком до 1 року (відповідно 53,8; 51,2; 42,1 та 44,1% з числа хворих дітей до 6 років).
Рис.8. Алгоритм дій в системі ЕН за гемофільною інфекцією в м. Києві
ЛПЗ Районні СЕС Міська СЕС
 |
Рис. 9. Модель ДЕН за Hib-інфекцією в м. Києві
У 2007 р. частка цих хворих складала 38,6%. У період проведення ДЕН зросла частка дітей віком 4 років – до 13,6% проти 4,8–6,6% у попередні роки. Наступними по значимості є групи дітей віком 1 та 2 років – їх частка до впровадження ДЕН становила у середньому 19,6 та 14,3% відповідно. У 2007 р. частка дітей віком 1 року складала 18,2% та 2-х років 15,9% всіх хворих дозорної групи. Загалом, на дітей віком 0–2 років припало 56,8% випадків БМ. Отже, отримані в різних регіонах дані в період впровадження ДЕН повністю підтверджують напрацювання автора щодо визначення "групи ризику" за віком відносно розвитку Hib-інфекції. За період проведення ДЕН зросла кількість виявлених хворих − з 90 осіб у 2005 р. до 132 у 2007 р. Впровадження комплексу методів діагностики дозволило достовірно підвищити рівень етіологічної розшифровки БМ з 33,3±5,0% до 48,5±4,3% у 2007 р. (р<0,05) та простежити зміни етіологічної структури БМ. Поряд із тенденцією до зменшення частки менінгітів спричинених менінгококами, простежувалось зростання частки захворювань, обумовлених пневмококами та достовірні збільшення числа менінгітів Hib-етіології − з 1,1% у 2005 р. до 6,8±2,2% у 2007 р. (р<0,05), що свідчить про більш значну роль Hib в дитячій патології, ніж вважалось раніше. Це підтверджується також даними лабораторної діагностики, згідно з якими з 9 випадків Hib-менінгітів лише 3 були розшифровані бактеріологічно, 6 − підтверджені за допомогою латекс-аглютинації,1 − ПЛР.
ВИСНОВКИ
У роботі наведено вирішення актуальної наукової задачі – розроблено систему епідеміологічного нагляду за інфекціями, спричиненими бактеріями Н. іпflиепzае типу b, що ґрунтується на оцінці ефективності діючої системи епідеміологічного нагляду за бактеріальними менінгітами, визначенні поширеності Hib-інфекції серед дітей молодшого віку та вивченні клініко-епідеміологічної ефективності вакцинопрофілактики.
1. Епідемічний процес бактеріальних менінгітів у м. Києві, як прикладу урбанізованого мегаполісу, характеризувався протягом 1996–2006 рр. спорадичною захворюваністю (40–80 випадків на рік) із показниками від 0,9 до 2,8 на 100 тисяч населення; превалюванням у віковій структурі захворюваності дитячого населення − від 54,3 до 77,0% всіх випадків; вираженою зимово-весняною сезонністю; періодичними підйомами захворюваності на Ніb-менінгіти кожні 3–4 роки.
2. Встановлено, що протягом десятирічного періоду спостереження в етіології бактеріальних менінгітів у дорослих переважали менінгококи, пневмококи, стафілококи та стрептококи, а у дітей − менінгококи, пневмококи та Ніb. Показники захворюваності на Ніb-менінгіти серед дітей до 1 року складали 4,3–10,9; 1–2 років − 2,2–5,1; 3–6 років − 0,9–4,1 та 7–14 років − 0,3 випадків на 100 тис. дітей відповідної вікової групи. Групою ризику щодо розвитку Ніb-менінгітів є діти віком 0–2 роки.
3. Доведено низьку інформативність існуючої системи ЕН за Ніb-інфекцією за рахунок недостатньої етіологічної розшифровки бактеріальних менінгітів, яка не перевищує 60–70% випадків. Серед бактеріологічно підтверджених бактеріальних менінгітів у м. Києві Ніb-етіологію встановлено у 2,8 – 9,5% випадків. Водночас визначено наявність сильного прямого корелятивного зв'язку (r = 0,71±0,15) між якістю бактеріологічної діагностики та показниками захворюваності на Ніb-менінгіти: чим більше реєструється бактеріальних менінгітів невстановленої етіології, тим більшою серед них є частка захворювань спричинених Н. іпfluеnzае типу b. Бактеріологічна розшифровка та реєстрація інших клінічних форм Ніb-інфекції взагалі не проводиться.
4. Результати аналізу анкетування медичних працівників та батьків засвідчили недостатню обізнаність щодо Hib-інфекцій та засобів їх профілактики. Менше половини респондентів – батьків (45,7±3,8%) вважають, що достатньо поінформовані про гемофільну інфекцію; 63,4±3,6% респондентів знають про щеплення як метод боротьби з Hib, майже 10±2,3% дали негативну відповідь, лише половина анкетованих знають про використання вакцини в Україні.
5. Встановлено, що вакцинація дітей раннього віку проти Ніb-інфекції дозволила знизити рівні носоглоткового бактеріоносійства Н. іпfluеnzае типу b у 5 разів через 1 місяць після щеплень та у 16,7 разів − через 6 місяців при початковому середньому рівні Ніb-носійства 11,6±1,9% серед дітей та 6,3±3,1% серед персоналу дитячих закладів.
6. Визначено, що протягом року після проведення щеплень проти Ніb-інфекції захворюваність дітей на інфекції органів дихання з урахуванням 9 нозологічних форм знизилась у 1,5 раз (p<0,05), що опосередковано свідчить про роль Ніb у розвитку цих захворювань.
7. Постмаркетингове використання двох моновакцин для профілактики Ніb-інфекції засвідчило задовільний профіль їх реактогенності: сумарна кількість місцевих та загальних реакцій становила 5,9±1,4%, при відсутності сильних реакцій у післявакцинальному періоді.
8. Науково обґрунтовано та розроблено систему епідеміологічного нагляду за Ніb-інфекцією, запропоновано модель дозорного епідеміологічного нагляду, яка включає збір та аналіз інформації щодо захворюваності на Ніb-інфекцію дітей віком до 5 років, вдосконалення її лабораторної діагностики, контроль ефективності профілактичних заходів, включаючи проведення вакцинопрофілактики.
СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Поліщук О.І., Колос Л.А., Брич О.І., Маркович І.Г., Коляда О.О., Шепота А.О., Неснова М.В., Помаз Т.М., Федорова В.І. Носоглоткове носійство Haemophilus influenzae типу b у дітей дошкільного віку та реактогенність вакцин для профілактики захворювань, зумовлених цим збудником // Современная педиатрия. – 2006. – №1(10). – С.14–16.
Особистий внесок – дисертантом проведено узагальнення, статистичну обробку даних про поширеність Hib серед дітей дитячих спеціалізованих закладів та неорганізованих дітей м. Києва, результати спостереження за особами, щепленими проти Hib-інфекції.
2. Маркович І.Г., Брич О.І., Поліщук О.І. Вплив специфічної імунізації дітей дошкільного віку на носоглоткове носійство Haemophilus influenzae типу b // Охорона здоров’я України. – 2007. – №1(25). – С.214–215.
Особистий внесок – дисертантом проведено узагальнення, статистичну обробку результатів дослідження носоглоткового носійства гемофільної палички серед дітей дошкільного віку у період через 1–1,5 та 6 місяців після вакцинації, зроблено висновки.
3. Маркович І.Г., Поліщук О.І. Епідеміологічна ефективність вакцинопрофілактики гемофільної інфекції у дітей // Військова медицина України. – 2007. – №3, Том 7. – С.117–121.
Особистий внесок – дисертантом встановлено рівні носоглоткового носійства Hib та інших сероварів серед дітей дошкільного віку, які перебувають в різних колективах, перед впровадженням специфічної імунізації та в динаміці після щеплень, вплив різних чинників на поширеність гемофільної палички, зроблено висновки, підготовлено статтю до публікації.
4. Маркович І.Г. Медико-соціальна характеристика стану готовності населення м. Києва до проведення щеплень проти гемофільної інфекції // Науковий вісник НМУ ім.О. О. Богомольця. – 2008. – №1(16). – С.111–115.
5. Мохорт Г.А., Колос Л.А., Маркович І.Г. Епідеміологічний нагляд за гнійними бактеріальними менінгітами в м. Києві в 1991–2004рр. // Эпидемиология, экология и гигиена. Сборник материалов 9-й итоговой научно-практ. конфер. – Харьков, 2006. – С.15–18.
Особистий внесок – дисертантом проаналізовано статистичні дані щодо захворюваності на бактеріальні менінгіти, їх етіологічну структуру; менінгококову інфекцію; Hib-менінгіти в м. Києві за період з 1991 по 2004 рік.
6. Маркович І.Г., Колос Л.А., Носенко Г.А., Гунько С.Г. Бактеріальні гнійні менінгіти в м. Києві // Матеріали робочої наради-семінару з актуальних питань роботи бактеріологічних лабораторій. – Хмельницький, 2005. – С.49–50.
Особистий внесок – дисертантом проаналізовано дані статистичних форм по м. Києву щодо бактеріальних менінгітів, їх етіологічної, вікової структури, вплив щеплень на захворюваність БМ гемофільної та пневмококової етіології, зроблено висновки та підготовлено тези.
7. Маркович І.Г., Колос Л.А., Кракович А.В. Проблема діагностики гнійних бактеріальних менінгітів, зокрема спричинених гемофільною паличкою типу b, а також проведення щеплення проти Hib-інфекції // Матеріали семінару з актуальних питань роботи епідеміологічних відділів і вірусологічних лабораторій установ державної санепідслужби МОЗ України. – Вінниця, 2006. – С.64–65.
Особистий внесок – дисертантом проаналізовано статистичні дані щодо захворюваності на бактеріальні менінгіти, частку БМ гемофільної етіології в загальній структурі менінгітів, проаналізовано результати спостереження за дітьми, щепленими проти Hib, зроблено висновки та підготовлено тези.
8. Поліщук О.І., Колос Л.А., Маркович І.Г., Романко Г.М., Черненко С.А., Алексієва І.В., Пельо В.В., Самчук Л.В. Бактеріологічна діагностика гнійних бактеріальних менінгітів в м. Києві у 2000–2005 рр. та досвід застосування вакцини для профілактики Hib-інфекції // Матеріали науково-практичної конференції "Вакцинопрофілактика керованих інфекцій та її безпека". – Київ, 2006. – С.114–115.
Особистий внесок – дисертантом проведено узагальнення, статистичну обробку звітно-облікових форм по м. Києву щодо менінгококової інфекції, проаналізовано етіологічну розшифровку бактеріальних менінгітів, зроблено висновки та підготовлено тези.
9. Поліщук О.І., Колос Л.А., Маркович І.Г., Брич О.І. . Оцінка ефективності вакцинації дітей дошкільного віку моновалентною вакциною для профілактики інфекцій спричинених Haemophilus influenzae типу b // Матеріали науково-практичної конференції "Епідеміологія, сучасні методи діагностики та профілактики гострих інфекцій дихальних шляхів". – Київ, 2007. – С.46–47.
Особистий внесок – дисертантом проведено узагальнення, статистичну обробку результатів дослідження носоглоткового носійства гемофільної палички серед дітей дошкільного віку у період до - та після вакцинації, проаналізовано захворюваність дітей до та після щеплення, зроблено висновки.
АНОТАЦІЇ
Маркович І.Г. Наукове обґрунтування епідеміологічного нагляду за Ніb-інфекцією в умовах впровадження вакцинопрофілактики. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.02 – епідеміологія. – Державна установа "Інститут епідеміології та інфекційних хвороб ім. Л.В. Громашевського АМН України", Київ, 2008 р.
У дисертації вперше в Україні на прикладі м. Києва встановлено частку Hib-менінгітів в етіологічній структурі бактеріологічно розшифрованих менінгітів, ураженість різних вікових груп, динаміку та сезонність Hib-менінгітів. Визначено, що групою ризику щодо розвитку Hib-менінгітів є діти віком від 0 до 2 років. Статистично доведено, що недостатня бактеріологічна розшифровка бактеріальних менінгітів безпосередньо пов’язана із недооцінкою етіологічної ролі саме Hib у розвитку цієї патології.
Вперше в Україні проведено порівняльне вивчення реактогенності двох моновакцин для профілактики Hib-інфекції та оцінено їх безпеку.
В роботі встановлено, що імунізація дітей призводить до зниження носоглоткового носійства Hib у 16,7 разів через 6 місяців після завершення первинного комплексу вакцинації та до зменшення захворюваності дітей на інфекції органів дихання у 1,5 раз. Це опосередковано свідчить про можливу етіологічну роль Hib у розвитку цих захворювань, оскільки бактеріологічна розшифровка інших, крім менінгіту, клінічних форм Hib-інфекції не проводиться.
Обґрунтовано, за даними медико-соціологічного дослідження серед медичних працівників та батьків, необхідність поліпшення обізнаності щодо Hib-інфекції та засобів її профілактики, як заходу підвищення ефективності програм імунопрофілактики.
Спираючись на результати проведеного дослідження, на прикладі м. Києва розроблено систему епідеміологічного нагляду за Hib-інфекцією та запропоновано моделі дозорного і рутинного епідеміологічного нагляду, як його важливих складових.
Ключові слова: епідемічний процес, гемофільна інфекція, бактеріальні менінгіти, вакцинація, дозорний епідеміологічний нагляд.
Маркович И.Г. Научное обоснование эпидемиологического надзора за Ніb-инфекцией в условиях внедрения вакцинопрофилактики – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.02 – эпидемиология. – Государственное учреждение "Институт эпидемиологии и инфекционных болезней им. Л.В. Громашевского АМН Украины", Киев, 2008 г.
В диссертации впервые в Украине на примере г. Киева определена роль гемофильной палочки в развитии бактериальных менингитов, пораженность разных возрастных групп, динамику и сезонность Hib-менингитов.
В работе показано, что в целом, эпидемический процесс бактериальных менингитов в г. Киеве, как примере урбанизированного мегаполиса, характеризуется единичной заболеваемостью (от 40 до 80 случаев за год) с показателями от 0,9 до 2,8 на 100 тысяч населения за 1996–2006 гг.; преобладанием в возрастной структуре заболеваний детского населения − от 54,3 до 77,0% всех случаев; выраженной зимне-весенней сезонностью; периодическими подъемами заболеваемости на БМ гемофильной этиологии каждые 3–4 года.
На протяжении десятилетнего периода наблюдения в этиологии бактериальных менингитов у взрослых преобладали менингококки, пневмококки, стафилококки и стрептококки, а у детей − менингококки, пневмококки и гемофильная палочка. Показатели заболеваемости на Hib-менингиты среди детей до 1 года составляли 4,3–10,9; 1–2 лет − 2,2–5,1; 3–6 лет − 0,9–4,1 и 7–14 лет − 0,3 случаев на 100 тысяч детей соответствующей возрастной группы. Установлено, что группой риска относительно развития Hib-менингитов являются дети в возрасте от 0 до 2 лет.
Доказано недостаточную информативность действующей системы бактериологической расшифровки БМ, которая не превышает 60–70% случаев. Среди бактериологически подтвержденных БМ в г. Киеве Hib-этиологию установлено в 2,8–9,5% случаев. Статистически доказано, что неполная бактериологическая расшифровка БМ непосредственно связана с недооценкой этиологической роли Hib в развитии этой патологии.
Показана безопасность конъюгированных полисахаридных моновакцин для профилактики гемофильной инфекции, которые впервые использовались для иммунизации детского населения в Украине.
Результаты анализа анкетирования медицинских работников свидетельствуют о недостаточной информированности относительно Hib-инфекции и способов профилактики. Большинство респондентов знают о существовании вакцины против Hib, вместе с тем, почти 10% дали отрицательный ответ и лишь чуть больше половини анкетированных знают о ее использовании в Украине.
На основании оценки эффективности существующей системы эпидемиологического надзора за бактериальными менингитами, определении распространенности Hib-инфекции среди детей младшего возраста и изучении клинико-эпидемиологической эффективности вакцинопрофилактики, автором предложены схемы рутинного и дозорного эпидемиологического надзора (ДЭН) за инфекциями, обусловленными бактериями H. influenzae типа b, а также представлены данные относительно результатов внедрения ДЭН в 2007 г. в 7 регионах Украины.
Ключевые слова: эпидемический процесс, гемофильная инфекция, бактериальные менингиты, вакцинация, дозорный эпидемиологический надзор (ДЭН).
SUMMARY
Markovich І. G. Scientific ground of epidemiology supervision after a Ніb-infection in the conditions of introduction of vaktsinoprofilaktists. – Manuscript.
Dissertation for obtaining a scientific degree of the candidate of medical sciences in specialty 14.02.02 is epidemiology. It is Public institution "Institute of epidemiology and infectious diseases the name of L. V. Gromashevskogo AMS Ukraine", of Ukraine, Kyiv, 2008.
In dissertation first in Ukraine on the example of Kyiv the particle of Hib-meningitises is set in the etiologic structure of the bacteriological deciphered meningitis, staggered of different age-dependent groups, dynamics and seasonality of Hib-meningitis. Certainly, that a risk group in relation to development of Hib-meningitises are children in age from 0 to 2 years. It is statistically well-proven that the insufficient bacteriological decoding of bacterial meningitis is direct-coupled with the underestimation of etiologic role exactly Hib in development of this pathology.
First in Ukraine the comparative study of reactivating of two monovaccines is conducted for the prophylaxis of Hib-infection and their safety is costs.
It is in-process set that immunization of children results in the decline of epipharyngeal transmitter of Hib in 16,7 times in 6 months after completion of primary complex of vaccination and to diminishing of morbidity of children on the infection of breathing organs in 1,5 times. It mediated testifies to the possible etiologic role of Hib in development of these diseases, as a bacteriological decoding other, except for meningitis, clinical forms of Hib-infection not conducted.
Ground, from data of medical and sociological research among medical workers and parents, necessity of improvement of knowledge in relation to a Hib-infection and facilities of its prophylaxis, as to the west of increase of efficiency of the programs
8-09-2015, 22:28