Розробка програми відновлення рухової діяльності пацієнтів після травм хребта з використанням системи інтенсивного тренінгу

Міністерство науки і освіти України

Запорізький національний технічний університет

Інститут управління і права

До захисту допущена

зав.каф. «Фізичної реабілітації та рекреації»

ДИПЛОМНА РОБОТА

на тему:

«Розробка програми відновлення рухової діяльності пацієнтів після травм хребта з використанням системи інтенсивного тренінгу»

200___р.


Календарний план

Пор.№ Назва етапів дипломної роботи Термін виконання етапів роботи

Примітка

1 Збір матеріалу літературного огляду
2 Групування та аналіз зібраного матеріалу. Уточнення завдань літературного огляду.
3 Виконання теоретичної частини роботи
4 Виконання практичної частини роботи
5 Написання та оформлення пояснювальної записки
6 Перевірка роботи керівником, консультантами
7 Попередній захист роботи
8 Переплітання пояснювальної записки
9 Захист роботи у ДЕК

РЕФЕРАТ


ПЗ: 111 с., 14 рис., 2 табл., 49 джерел літератури.

Тема дипломної роботи: Розробка програми відновлення рухової діяльності пацієнтів після травм хребта з використанням системи інтенсивного тренінгу.

Об’єкт дослідження: рухова діяльність пацієнтів після травм хребта.

Суб’єкт дослідження: пацієнти з травмами хребта

Метою проведеного дослідження був експериментальний аналіз факторів, що впливають на відновлення рухової активності за допомогою інтенсивного тренінгу.

Завдання дослідження:

1. Проаналізувати доступні літературні джерела, присвячені соціальним та медичним наслідкам травм хребта.

2. Дослідити стан та методологію формування програми відновлення рухової активності пацієнтів після травм хребта.

3. Провести дослідження впливу факторів на відновлення здоров’я після травм хребта.

Методи дослідження: аналіз літературних джерел по даній темі, експеримент, фізіологічні та медико-біологічні методи дослідження, методи математичної статистики.

Гіпотеза: проведене дослідження допоможе розробити програму відновлення рухової активності у пацієнтів після травм хребту.

Наукова новизна: у нашому дослідженні ми розглянули|розгледіли| методологію відновлення рухової активності після спінальних травм.

Практичне значення отриманих результатів складається в розробці науково обґрунтованого й доступного комплексу заходів по впровадженню програми реабілітації після травм хребта пацієнтів м.Запоріжжя.

здоров’я, людина, населення, захворювання, вплив, формування, хребет, нейрохірургія, реабілітація, рухова активність, пацієнт, відновлення, тренінг.


Зміст

вступ.. 6

розділ 1 соціальні та медичні наслідки травм хребта.. 8

1.1 Причини та структура травматизму хребта серед населення Європи та України. 8

1.2 Рівень інвалідизації населення після травм хребта. 15

розділ 2 СИСТЕМИ ВІДНОВЛЕННЯ РУХОВОГО СТЕРЕОТИПУ ТА ФІЗИЧНОЇ АКТИВНОСТІ ПАЦІЄНТІВ ПІСЛЯ ТРАВМ ХРЕБТА. 27

2.1 Анатомо-фізіологічні особливості хребта та зміни після травм. 27

2.2 Класифікація порушень рухової активності пацієнтів внаслідок травм хребта 35

2.3 Традиційні систем и відновлення рухової діяльности пацієнтів з спинальними травмами та сучасний науково-доказовий напрямок — інтенсивний тренінг. 40

розділ 3 Результати дослідження та їх обговорення. 51

3.1 Порівняльний аналіз традиційних та сучасних методологій щодо пацієнтів з спінальними травмами в м. Запоріжжі. 51

3.2 Розробка програми відновлення рухової діяльності та фізичної активності пацієнтів з спінальними травмами з використанням інтенсивного тренінгу. 60

3.3 Обговорення результатів. 87

Висновки.. 103

Список використаних джерел.. 106


Перелік умовних позначень, та символів

ВООЗ – Всесвітня організація охорони здоров’я

ЗСЖ – здоровий спосіб життя

ФЗСЖ – формування здорового способу життя

ООН – організація об’єднаних націй

НДІ – науково дослідницька інспекція

ХНІЗ – хронічних неінфекційних захворювань

ХСК – хвороби системи кровообїгу

ЦНС – центральна нервова система

ЄС – Європейський союз

р. - рік


вступ

Актуальність теми дипломної роботи полягає в тому, що Застарілі ушкодження хребта та спинного мозку є одними із найскладніших проблем нейротравматології. У гострий період тяжкої хребетно-спинномозкової травми виживають близко 80% потерпілих. Ці хворі потребують медичної допомоги на всіх стадіях травматичної хвороби спинного мозку. Незважаючи на значний прогрес у лікуванні цього тяжкого контингенту хворих, кількість потерпілих, яких переводять на інвалідність, з кожним роком збільшується, що зумовлює велику соціальну значимість цієї проблеми. Зараз немає сумніву, що різні хірургічні втручання на хребті та спинному мозку вже більше не можуть поліпшити результати лікування спінальних хворих через невирішеність загальнобіологічної проблеми: “Чи можлива регенерація ушкодженого спинного мозку?”

На думку провідних вітчизняних та зарубіжних вчених, поліпшенню результатів лікування спінальних хворих може сприяти застосування комплексного реабілітаційного лікування, що включає як реконструктивно-відновні оперативні втручання на хребті та спинному мозку, так і повноцінну консервативну терапію. Аналіз даних патентної та іншої інформаційної літератури свідчить про те, що, не зважаючи на проведення багатопланових досліджень з проблеми ускладненої травми хребта, результати лікування спінальних хворих все ще залишаються досить незадовільними.

Залишаються все ще нерозв’язаними проблеми комплексного підходу до лікування таких хворих як в плані декомпресійно-стабілізуючих операцій на хребті, так і реконструктивно-відновних на ушкодженому спинному мозку. На нашу думку, більшість невтішних наслідків лікування спінальних хворих пов’язані з неврахуванням значення єдиного комплексу травматичної хвороби спинного мозку, а також однобічним підходом до лікування цих хворих на різних стадіях травматичної хвороби.

Пошуки способів, спрямованих на створення умов для оптимального перебігу регенеративних процесів у спинному мозку, у наш час є досить актуальною проблемою. При цьому найперспективнішим у спінальній патології є прискорення регенерації спинного мозку шляхом зменшання токсичності ліквору та застосування антигіпоксантів. Недостатньо розроблені питання зменшення спастичності у спінальних хворих з метою проведення успішної реабілітації.

Об’єктом дослідження виступає рухова діяльність пацієнтів після травм хребта.

Суб’єктом дослідження є пацієнти з травмами хребта

Метою проведеного дослідження був експериментальний аналіз факторів, що впливають на відновлення рухової активності за допомогою інтенсивного тренінгу.

Завданнями дослідження можна вважати наступні положення:

1. Проаналізувати доступні літературні джерела, присвячені соціальним та медичним наслідкам травм хребта.

2. Дослідити стан та методологію формування програми відновлення рухової активності пацієнтів після травм хребта.

3. Провести дослідження впливу факторів на відновлення здоров’я після травм хребта.

Методами дослідження, застосовані у роботи були аналіз літературних джерел по даній темі, експеримент, фізіологічні та медико-біологічні методи дослідження, методи математичної статистики.

Гіпотеза: проведене дослідження допоможе розробити програму відновлення рухової активності у пацієнтів після травм хребту.

Наукова новизна: у нашому дослідженні ми розглянули|розгледіли| методологію відновлення рухової активності після спінальних травм.

Практичне значення отриманих результатів складається в розробці науково обґрунтованого й доступного комплексу заходів по впровадженню програми реабілітації після травм хребта пацієнтів м.Запоріжжя.


розділ 1 соціальні та медичні наслідки травм хребта

1.1 Причини та структура травматизму хребта серед населення Європи та України

Досягнення науки і технічний прогрес дозволяють прижиттєво виявити структурно-функціональні зміни не тільки хребта, а й його вмісту (спинний мозок, оболони, судини) як при захворюваннях хребта, спинного мозку, так і при хребетно-спинномозковій травмі (ХСМТ). Це дає можливість по-новому оцінити патофізіологічні зміни, що настають внаслідок травми або захворювання спинного мозку, та вибрати більш адекватну лікувальну тактику, більш диференційовано підійти до лікування травми спинного мозку, розширити показання до хірургічного лікування деяких форм патології (сирингомієлія, артеріовенозні мальформації, інтрамедулярні пухлини, поширені пухлини хребта і спинного мозку), а також зменшити травматичність хірургічних втручань.

Нині в Україні поряд із традиційними методами обстеження хворих зі спінальною патологією (функціональна та звичайна спондилографія, мієлографія, спінальна ангіографія) широко використовують сучасні методи обстеження – КТ, МРТ та ангіографічну МРТ.

Незважаючи на важкий матеріальний стан держави у більшості регіонів України сьогодні є можливість використовувати сучасні методи обстеження спінальних хворих та застосовувати нові технології в їх лікуванні.

Спінальна нейрохірургія, за даними літератури, займає 50–60% усіх нейрохірургічних операцій.

Впровадження в практику КТ та МРТ збільшило кількість оперативних втручань при остеохондрозах шийного, грудного та поперекового відділів хребта. В усіх регіонах України проводять хірургічні операції з приводу патології міжхребцевих дисків, що супроводжується неврологічною симптоматикою. При цьому домінують мініінвазійні втручання, котрі ліквідують компресію спинного мозку, його корінців або судин. Відзначено, що кюретаж пульпозного ядра дає меншу кількість рецидивів, ніж тільки видалення частини диску, що випала (С.А.Усатов., С.Н.Нехлопочин, А.Л Победенний.). У роботах підкреслюється всебічного обстеження хворих з остеохондрозом хребта, що суттєво впливає на вибір хірургічної тактики та результати лікування (Г.Д.Вербицька. з співавт., В.І.Солений з співавт., А.Н.Брехов., І.П Курілець., В.М.Рижик. з співавт., А.В.Шармазанов з співавт., С.Г. Молчанова. з співавт.).

Надзвичайно актуальними залишаються питання лікування хворих із ХСМТ. Мета лікування таких потерпілих – це запобігання неврологічному дефіциту або його зменшення, а також запобігання вторинним післятравматичним змінам мозку, зменшення летальності. Важливе значення при цьому має цілеспрямована інтенсивна терапія в гострий період ХСМТ, нормалізація дихання і гемодинаміки, застосування метилпреднізолону, нейропротекторів, препаратів, які підвищують резистентність мозку до гіпоксії (А.І.Трещинський. з співавт., І.Г.Гохфельд, Л.А.Бублик.).

У більшості нейрохірургічних клінік України перевагу віддають раннім декомпресійно-стабілізуючим операціям при ХСМТ. Цікавою є розробка вітчизняних стабілізуючих систем (Київ, Харків), що відповідають сучасним вимогам і є значно дешевшими та доступнішими порівняно з закордонними. Важливого значення надають лікуванню хворих у віддалені терміни після травми, профілактиці та прогнозуванню інфекційно-запальних ускладнень.

Така тактика дозволяє ліквідувати компресію мозку, запобігти подальшим вторинним змінам мозку, створити оптимальні умови для його функціонування. Тактика пізніх операцій не виправдала себе, оскільки у хворих із ХСМТ настає поліорганна недостатність, що затримує терміни операцій, збільшує кількість ускладнень та віддаляє період реабілітації хворих. Проведення операцій, спрямовані переважно на стабілізацію хребта і не захищають спинний мозок від подальшої компресії, — то є хибний шлях (І.П. Курілець.). Нейрохірургічні операції при травмі повинні бути декомпресивно-стабілізуючими, тобто нейрохірургічні мають маніпуляції доповнюватися ортопедичними.

При вогнепальних пораненнях спинного мозку обов“язковим є уточнення характеру супутніх поранень, ранні оперативні втручання з приводу поранень внутрішніх органів та спинного мозку (М.Є.Поліщук.).

Знайшла своє висвітлення, хоча й недостатнє, хірургія стенозів хребтового каналу, спондилолістезів (А.В. Шармозонов. з співавт., Х.А.Мусагатов. з співавт., А.Н.Полегаєв.) та вентральних медулярних компресій (О.І.Паламар.).

Обгрунтування топографо-анатомічних підходів до патологічних процесів верхньошийного відділу хребта та хірургічний контроль вертебральної артерії при розширених корпоректоміях у шийному відділі детально висвітлені в працях авторів із клініки спінальної нейрохірургії Інституту нейрохірургії. Ці доступи дають можливість радикально видаляти поширені патологічні процеси, котрі раніше вважались недоступними для хірурга.

Судинні пухлини спинного мозку характеризуються особливостями гемодинаміки, що пов“узано з їх ангіоархітектонікою та гістобіологічними особливостями (Ю.П.Зозуля. з співавт.).

Сучасні методи дослідження спинного мозку дозволили по-новому підійти до хірургії пухлин мозку, хірургічного лікування сирингомієлії та судинних мальформацій спинного мозку (Є.І.Слинько, А.Ю.Ксензов. з співавт., О.Є.Дунаєвський. з співавт., Ю.М.Кубрак. з співавт. та інші).

Таким чином, усе свідчить про те, що спінальна нейрохірургія в Україні відповідає вимогам сьогодення.

Які ж перспективи розвитку спінальної нейрохірургії? Вважаю, що спінальну нейрохірургію слід розглядати як субспеціальність нейрохірургії, у якій будуть поєднуватися нейрохірургічні та ортопедичні принципи лікування. В цьому плані необхідна підготовка фахівців, підготовка стандартів та алгоритмів діагностики і лікування хворих з патологією хребта та спинного мозку, впровадження в практику мініінвазійних, навігаційних систем, мікрохірургічного обладнання, функціонально- та органозберігаючих хірургічних операцій, нейропротекторів — як при травмах, ішеміях, так і при захворюваннях спинного мозку.

Перспективними є розроблення та впровадження в практику нових методів лікування спінального болю, спастичності, реваскуляризаційних та реіннервуючих операцій.

Сучасні методи діагностики дозволяють переглянути показання до щадних мініінвазійних операцій при захворюваннях хребта, спинного мозку, його корінців та судин.

80% жителів нашої планети відчувають періодичний чи постійний біль в спині, а ті 20%, що ніколи не зіштовхувались з цією проблемою, скоріш, є винятком, ніж нормою.

Захворювання і травми хребта у більшості з нас асоціюються якщо не з інвалідністю, то точно з доволі тривалим лікуванням, складними операціями і масивними крововтратами.

Проте новітні розробки українських вертебрологів дають можливість повернути хворих до звичного життя в найкоротший термін.

Ефективні хірургічних технології лікування захворювань та пошкоджень хребта отримали визнання не тільки в Україні, але і в країнах Європи, США і Японії. В галузі вертебрології на сьогодні досягнуто рівня світових стандартів, а по деяких технологіях українські технології навіть йдуть попереду світових.

Фахівцями зроблено близько 80 винаходів, захищених патентами України та авторськими свідоцтвами, розробки висунуто на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки. Нашими хірургами проводяться майстер-класи закордоном, зокрема в США, Німеччині та Швейцарії.

Раніше хворі з складними захворюваннями та травмами хребта мали пролежні, сьогодні українські лікарі піднімають хворих на ноги на 2-3 день після операції. Зусиллями авторів вдалося знизити рівень смертності через гострі спинномозкові травми - з 45% до 11%, інвалідизації - 68% до 28-10%, при дегенеративних захворюваннях смертність вдалось знизити з 4,8% до 0, інвалідизацію з 16% до 5,1%, а при пухлинах хребта смертність з 25% до 3,8%, інвалідизацію - з 19% до 6,3%.

До недавнього часу інвалідність з патологією хребта в нашій країні перевищувала всі допустимі норми. Травми хребта, ушкодження спинного мозку, пухлини, запальні процеси, туберкульоз хребта є випробуванням для хворого і для оточуючих, вимагає колосальних витрат для догляду за хворим. Але тепер хворі України та світу мають не просто надію, а реальні методики лікування, що дають можливість швидко повернутись до звичного життя.

Жодна з областей медичних знань за роки незалежності не прогресувала так інтенсивно, як хірургія хребта. Потрібно було чимало часу, щоб досконаліше зрозуміти, що таке хребет, спинний мозок, їх функції та властивості, для того, щоб вийти на такий рівень розвитку. Ми мали соціальне замовлення, сильну наукову базу та кваліфікованих фахівців, що і дало можливість досягнути таких результатів.

Цього року на з'їзді американської Академії ортопедів-хірургів, де зібралось 30 тисяч травматологів та вертебрологів з усього світу, було визнано, що наша країна за деякими методиками лікування захворювань та травм хребта перевершує світові здобутки.

Високий розвиток промисловості зумовлює надзвичайно високий травматизм, часті політравми. Щоденно літом до запорізької обласної клінічної травматологічної лікарні поступає 3-5 чоловік з переломами переважно шийного відділу хребта внаслідок пірнання. Раніше людина з такими травмами були приречена на інвалідність або навіть на смерть, сьогодні вони не лише виживають, а й повертаються до праці. За рік впровадження нових технологій зусиллями працівників Запорізького НДІ травматології та ортопедії смертність при травмах хребта в області вдалось зменшити на 18%.

З ініціативи та під керівництвом авторів розробок створено 10 центрів хірургічного лікування пошкоджень та захворювань хребта в різних містах України. Затверджено єдині стандарти надання допомоги. Новітні методики застосовуються лише там, де є відповідне обладнання та високо кваліфіковані фахівці. Таких спеціалізованих центрів на сьогодні в нашій країні три, і цього достатньо, щоб закрити проблему по всій Україні.

Саме українські фахівці першими почали проводити ранні операції при травмі спинного мозку, впровадили керамопластику при ушкодженні та захворюваннях хребта, нові методи лікування гемангіоми та остеопорозу хребця.

Головне, щоб хірургічне втручання було максимально ефективним, не страждала якість життя хворого і в найкоротший термін він міг повернутись до звичного життя. Це стало можливо за рахунок малоінвазивних технологій, основною ідеєю яких є мінімальна травматизація при максимальному терапевтичному ефекті.

В українську практику впроваджено три типи технологічний втручань: пункційні, ендоскопічні та мікрохірургічні. Мікрохірургічні втручання при лікуванні пухлин майже не мають альтернативи. Пункційні втручання продовжуються від 5 до 15 хвилин, проводяться під місцевим знеболенням, оскільки не потребують розрізу певних анатомічних структур. Під час операції лікар спілкується з хворим і через кілька годин пацієнт може повертатись додому.

Поширеними є гемангіоми хребта, судинні пухлини, що руйнують кісткову масу хребта і можуть викликати значні ускладнення. Раніше оперативні втручання з видалення пухлин продовжувались кілька годин, супроводжувались масивними крововтратами.

Розроблена технологія пункційної вертебропластики, що дозволяє радикально лікувати пацієнта за 10 хвилин. Проводиться пункція ураженого тіла хребця, вводиться кістковий цемент, який заповнює порожнину гемангіоми. Таким чином зміцнюється тіло хребця і гемангіома перестає існувати, а людина забуває про свої страждання.

При складних формах сколіозу найкращий результат, на думку світової спільноти ортопедів, дають спеціальні конструкції, які дозволяють дитині рости. Ці технології розроблено саме донецькими фахівцями, і вони здобувають все більшу популярність у всьому світі.

Сьогодні ендоскопічні втручання, які називають другою французькою революцією, є пріоритетом української нейрохірургії. 40 тисяч українців, котрі щорічно потребують таких операцій, фахівці можуть швидко позбавити від багатомісячних страждань, видаливши між хребцеву грижу через розріз шкіри всього у 2-3 міліметри. А наступного дня пацієнт може повертатись до звичного життя.

За рахунок застосування малоінвазійних технологій, протягом року в нашій клініці, що має 18 стаціонарних ліжок, зроблено 1150 операцій за рахунок малого терміну госпіталізації, в середньому 1-2 дня, що говорить і про високу економічну ефективність наших досягнень.

Пухлини, від яких страждає хребет, проростають судинами, тому разом з пухлиною доводиться вилучати і частину судин. Іноді для доступу до різних відділів хребта доводиться розкривати грудну клітину, діафрагму, або черевну порожнину.

Фахівець, що робить подібні операції, має знати торакальну хірургію, абдомінальну, судинну та нейрохірургію. Підготовка таких спеціалістів дуже складна. До того моменту, поки хірург зможе робити операцію на хребті, проходить до 15 років і мало молодих спеціалістів обирають такий нелегкий шлях. Тут головне чітко знати, що ти можеш робити краще всіх і цим займатись. Якщо хірург має сумнів, щодо того, чи зможе зробити те чи інше втручання, то йому слід перенаправити пацієнта до іншого фахівця. Грамотно зроблена операція дійсно робить дива.

Дійсно, не буває горя без добра: працюючи з великою кількістю складних травм, за відсутності ефективної діагностики наші фахівці змогли не лише врятувати тисячі життів, а й розробили нові підходи та технології лікування, що визнав увесь світ. Тепер українським хворим не потрібно їхати на лікування за кордон. Тепер можна з гордістю сказати - наша спінальна хірургія найкраща.

1.2 Рівень інвалідизації населення після травм хребта

Сьогодні ми спостерігаємо, як посилюються тенденції до


8-09-2015, 22:59


Страницы: 1 2 3 4 5 6 7 8 9
Разделы сайта