В.Ф. Куцевляк
Ю.В. Лахтін
ІНДЕКСНА ОЦІНКА
ПАРОДОНТАЛЬНОГО СТАТУСУ
Навчально-методичний посібник
Суми
ВВП “Мрія-1” ЛТД
2002
ББК 56.61
К 95
Друкується з дозволу навчально-методичної
Ради ХМАПО (протокол № 5 від 22.05.2002 р.)
Рецензенти:
Г.Ф. Катурова - зав. кафедрою терапевтичної стоматології Харківського державного медичного університету, професор.
В.І. Гризодуб - зав. кафедрою ортопедичної стоматології і ортодонтії Харківської медичної академії післядипломної освіти, д.м.н., професор .
В.Ф. Куцевляк, Ю.В. Лахтін Індексна оцінка пародонтального
К 95 статусу: Навчально-методичний посібник.- Суми: ВВП “Мрія-1”
ЛТД, 2002.- 80 с.
ISBN 966-566-188-4
Автори посібника – К у ц е в л я к В.Ф. – д.м.н., професор, зав. кафедрою терапевтичної та дитячої стоматології Харківської медичної академії післядипломної освіти,
Л а х т і н Ю.В. – к.м.н., доцент цієї ж кафедри,- розглядають основні питання математичної оцінки стану тканин пародонта: призначення індексів, методи їх обчислення, інтерпретація отриманих даних. Наведені конкретні приклади використання індексів.
Для лікарів-стоматологів, інтернів і студентів за фахом «Стоматологія».
.
ББК 56.61
ISBN 966-566-188-4 © Куцевляк В.Ф., 2002
© Лахтін Ю.В., 2002
ЗМІСТ
Вступ………………………………………………………………….…………...4
Індексна система оцінки стану тканин пародонта……………………......5
Клінічні індекси…………………………………………………………….…...6
Індекси гігієни порожнини рота ………………………………………………..6
Індекси гігієни порожнини рота для зубного нальоту…………………….….6
Індекси гігієни порожнини рота для зубного каменю……………………….13
Індекси гігієни порожнини рота комбіновані………………………………...16
Індекси запалення ясен ………………………………………………………….18
Індекси деструкції кісткової тканини ………………………………………..21
Комбіновані пародонтальні індекси …………………………………………..23
Епідеміологічні індекси………………………………………………..……..32
СОДЕРЖАНИЕ
Введение…………………………………………………………………………41
Индексная система оценки состояния тканей пародонта……………....42
Клинические индексы………………………………………….……………..43
Индексы гигиены полости рта ………………………………………………..43
Индексы гигиены полости рта для зубного налета………………………….43
Индексы гигиены полости рта для зубного камня………………………….50
Индексы гигиены полости рта комбинированные…………………………..53
Индексы воспаления десны ……………………………………………...……..55
Индексы деструкции костной ткани ………………………………………...59
Комбинированные пародонтальные индексы …………………………..……61
Эпидемиологические индексы ……………………………………………..70
Литература……………………………………………………………………..78
ВСТУП
Проблема патології тканин пародонта дотепер зберігає свою актуальність у виді широкої поширеності захворювань серед населення і несприятливих наслідків для здоров'я.
Існуючі методи діагностики поразок пародонта, в основному, задовольняють практичним запитам стоматологів. Серед діагностичних прийомів в пародонтології значну роль відводять математичним методам оцінки стану тканин пародонта. На сьогоднішній день запропоновано близько 100 різних індексів. У навчальній літературі дана характеристика деяким визнаним і часто застосовуваним методам математичної оцінки пародонтального статусу, однак більшості з них не приділено належної уваги. Крім того, в окремих публікаціях пропонуються нові методики, що не знайшли відображення в книгах, виданих раніше.
Відсутність спеціальних навчальних посібників, що могли б систематизувати індекси по призначенню, чітко сформулювати показання до застосування, проілюструвати конкретні приклади їхнього застосування й обчислення, утрудняють у відомій мірі освоєння даного розділу пародонтології і широке впровадження індексної оцінки в практику.
Цей навчальний посібник спрямований на вирішення порушених питань.
У книзі викладена систематика індексної оцінки пародонтального статусу, якою користуються автори в лікувальній і педагогічній роботі, розглянуті питання призначення індексів, методи їхнього обчислення, інтерпретації отриманих даних.
Навчальний посібник призначений для самостійної підготовки слухачів системи післядипломного удосконалення: лікарів-курсантів, інтернів за фахом «Стоматологія». Може бути корисним для студентів стоматологічних факультетів ВУЗів.
ІНДЕКСНА СИСТЕМА ОЦІНКИ СТАНУ ТКАНИН ПАРОДОНТА
Для оцінки стану тканин пародонта серед клінічних методів у сучасній пародонтології використовують різноманітні індекси. Індексна оцінка дозволяє лаконічно і зручно відобразити статичний стан тканин пародонта в кількісному вираженні. З їхньою допомогою можна одержати представлення про поширеність, ступінь важкості, перебіг запально-деструктивного чи дистрофічного процесу, оцінити ефективність проведеного лікування і якість диспансерної роботи в конкретного хворого чи диспансерній групі.
Знаючи призначення індексів, лікар може вибрати ті з них, що відповідали би цілям його дослідження.
Існуючі пародонтальні індекси Т.В. Нікітіна (1982) умовно поділяє на 4 групи в залежності від їхнього призначення.
I. Індекси гігієни порожнини рота:
а) для зубного нальоту;
б) для зубного каменю.
II. Індекси запалення в тканинах ясен:
а) для гінгівіту;
б) для пародонтиту.
III. Індекси деструкції кісти альвеолярного відростка.
IV. Комбіновані індекси.
У свою чергу, індекси для оцінки гігієнічного стану порожнини рота Л.О. Хоменко та спiвавт. (1993) відносять до 4-х груп:
1- індекси, що оцінюють площу зубного нальоту;
2- індекси, що оцінюють товщину зубного нальоту;
3- індекси, що оцінюють масу зубного нальоту;
4- індекси, що оцінюють фізичні, хімічні, мікробіологічні параметри зубного нальоту.
В Україні стоматологи користуються класифікаціями хвороб пародонта, запропонованими XVI Пленумом Всесоюзного товариства стоматологів (1983), Н.Ф. Данилевським (1993), в основі яких покладений нозологічний принцип.
Відповідно до цього ми в практичній діяльності керуємося власною систематикою математичних методів оцінки стану тканин пародонта, що задовольняє основним клінічним проявам патології (запалення, дистрофія, деструкція):
I. Клінічні індекси
1.1. Індекси гігієни порожнини рота
1.1.1. Для зубного нальоту
1.1.2. Для зубного каменю
1.1.3. Комбіновані
1.2. Індекси запалення ясен
1.3. Індекси деструкції кісткової тканини
1.4. Комбіновані пародонтальні індекси
II. Епідеміологічні
КЛІНІЧНІ ІНДЕКСИ
Це основна група з всіх індексів, що дозволяє клініцисту оцінити стан тканин пародонта з різних позицій: оцінка рівня гігієни порожнини рота, виразності запального процесу, ступеня тяжкості деструкції кісти. З їхньою допомогою лікар одержує загальне уявлення про характер перебігу захворювання, може планувати обсяг лікувальних втручань, оцінює ефективність проведеного лікування і диспансеризації.
До цієї групи відносяться індекси гігієни порожнини рота, індекси запалення ясен, деструкції кісткової тканини і комбіновані.
ІНДЕКСИ ГІГІЄНИ ПОРОЖНИНИ РОТА
Участь мікроорганізмів у розвитку запальних захворювань пародонта є загальновизнаним фактом. Численні дані літератури свідчать про те, що зубний наліт є одним з важливих етіологічних і патогенетичних ланок даної патології (А.П. Левицкий, И.К. Мизина, 1987).
Тому індекси застосовуються для оцінки рівня гігієни порожнини рота і її контролю. Є невід'ємною частиною виховних заходів щодо прищеплювання гігієнічних навичок серед населення.
Індекси гігієни порожнини рота для зубного нальоту
Гігієнічні індекси даної категорії служать для оцінки гігієни порожнини рота з позицій тільки зубного нальоту.
1. Індекс Федорова-Володкіної (Ю.А. Федоров, В.В. Володкина, 1971).
Методика визначення. Вестибулярна поверхня 43, 42, 41, 31, 32, 33, зубів офарблюється розчином Шіллера-Писарєва чи іншим барвником. Площа пофарбованої поверхні оцінюється в балах:
1 - відсутність фарбування;
2 - фарбування 1/4 коронки зуба;
3 - фарбування 1/2 коронки зуба;
4 - фарбування 3/4 коронки зуба;
5 - фарбування всієї поверхні коронки зуба.
Для обчислення індексу використовується формула:
S
ІГсер. = ¾¾¾ ,
6
де S - сума балів усіх 6 зубів;
6 - число досліджуваних зубів.
Оцінка результатів. По ІГсер. визначають рівень гігієни порожнини рота, що рекомендують інтерпретувати в такий спосіб:
1,1 - 1,5 бала - гарний рівень гігієни;
1,6 - 2,0 бали - задовільний;
2,1 - 2,5 бали - незадовільний;
2,6 - 3,4 бали - поганий;
3,5 - 5,0 бали - дуже поганий.
Індекс гігієни за Федоровим-Володкіною не може бути вище 5 і нижче 1 бала.
Приклад 1.
Обчислюємо відповідні бали, вносимо в зубограму, одержуємо:
| бали | ||||||||||||||||
| зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| бали | 2 | 1 | 1 | 1 | 1 | 2 |
ГІ = (2+1+1+1+1+2) : 6 = 18:6 = 1,33.
Висновок: гарний рівень гігієни порожнини рота.
2. Модифікований індекс Пахомова (Г.Н. Пахомов, 1974).
Відрізняється від ГІ Федорова-Володкіної тим, що враховує площу зубного нальоту в 12 зубів: 16, 11, 21, 26, 36, 33, 32, 31, 41, 42, 43, 46. Додаткове включення в дослідження інших зубів на нижній і верхній щелепі, а також зубів різної групової приналежності дозволяє об’єктивно оцінити рівень гігієни. Кількісна і якісна оцінка проводиться аналогічно індексу Федорова-Володкіної.
Приклад 2.
Обчислюємо відповідні бали, вносимо в зубограму, одержуємо:
| бали | 4 | 1 | 1 | 3 | ||||||||||||
| зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| бали | 4 | 2 | 1 | 1 | 1 | 1 | 2 | 3 |
ГІ = (4+1+1+3+4+2+1+1+1+1+2+3) : 12 = 24:12 = 2.
Висновок: задовільний рівень гігієни порожнини рота.
3. Модифікований індекс Федорової (Л.В. Федорова, 1982).
Відрізняється від ГІ Федорова-Володкіної тим, що дослідження проводиться в ділянці 16 зубів (16, 13, 12, 11, 21, 22, 23, 25, 36, 33, 32, 31, 41, 42, 43, 45). Це дозволяє більш об'єктивно оцінити рівень гігієни всіх груп зубів.
Площа зубного нальоту оцінюється аналогічно ГІ Федорова-Володкіної.
4. Індекс Рамф’єрда (1956).
Є складовою частиною пародонтального індексу Рамф’єрда, однак може виступати в ролі самостійного гігієнічного індексу, що характеризує площу нальоту на поверхні зубів. Індексуємі зуби представлені зубами всіх груп . Враховує площу нальоту на всіх поверхнях зуба. Складність застосування індексу полягає в тім, що практично неможливо оцінити площу нальоту на апроксимальних поверхнях.
Методика визначення. Розчином бісмарка коричневого офарблюють вестибулярні, оральні і бічні поверхні шести зубів (14, 11, 26, 34, 31, 46), результати оцінюють у балах:
0 - відсутність зубного нальоту;
1 - зубний наліт є на деяких, але не всіх апроксимальних, вестибулярних і оральних поверхнях зуба;
2 - наліт є на всіх поверхнях, але покриває не більше половини зуба;
3 - наліт є на всіх поверхнях і покриває більше половини зуба.
Обчислення проводять за формулою:
S
ГІ= ¾¾¾ ,
6
де S - сума балів біля кожного зуба,
6 - число обстежених зубів.
Приклад 4.
Обчислюємо відповідні бали, вносимо в зубограму, одержуємо:
| бали | 2 | 0 | 3 | |||||||||||||
| зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| бали | 3 | 0 | 2 |
ГІ = (2+0+3+3+0+2) : 6 = 10:6 = 1,66.
5. ГІ Стеларда (K. Stallard, 1969).
Аналогічний комбінованому гігієнічному індексу Грина-Вермильйона в частині зубного нальоту. Індексуємі зуби представлені зубами всієї групової приналежності. Оцінка площі нальоту проводиться на вестибулярній і язичній поверхні.
Методика визначення. Розчином еритрозина офарблюються вестибулярні поверхні 16, 11, 26, 31 зубів і язичні поверхні 36, 46 зубів. Отримані результати оцінюють у балах:
0 - відсутність фарбування;
1 - офарблюється не більше 1/3 поверхні зуба;
2 - офарблюється більше 1/3, але не більше 2/3 поверхні зуба;
3 - офарблюється більш 2/3 поверхні коронки зуба.
Обчислення проводять за формулою:
S
ІГсер.. = ¾¾¾ ,
6
де S - сума балів усіх 6 зубів;
6 - число досліджуваних зубів.
Приклад 5.
Обчислюємо відповідні бали, вносимо в зубограму, одержуємо:
| бали | 1 | 0 | 1 | |||||||||||||
| зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| бали | 2 | 0 | 2 |
ГІ = (1+0+1+2+0+2) : 6 = 6:6 = 1.
6. Індекс Квіглей-Хайна (I.M. Navy, E. Quigley, Z. Hein, 1962).
Оцінює площу нальоту тільки на фронтальних зубах верхньої і нижньої щелепи.
Методика визначення. Порожнину рота прополоскують 0,75% розчином основного фуксину. Площу пофарбованого нальоту враховують на вестибулярній поверхні 12 зубів (13, 12, 11, 21, 22, 23, 33, 32, 31, 41, 42, 43) і виражають у балах:
0 - відсутність фарбування;
1 - окремі ділянки зубного нальоту в пришийковій частини;
2 - зубний наліт у виді тонкої безупинної смужки шириною до 1мм у пришийковій частини;
3 - пришийкова частина покрита зубним нальотом шириною більш 1 мм, але менш 1/3 коронки зуба;
4 - зубний наліт покриває від 1/3 до 2/3 коронки зуба;
5 - зубний наліт покриває більш 2/3 коронки зуба.
Обчислення ГІ проводять за формулою:
S
ГІ = ¾¾¾¾ ,
12
де S - сума балів для кожного зуба;
12 - число обстежених зубів.
Приклад 6.
Обчислюємо відповідні бали, вносимо в зубограму, одержуємо:
| бали | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | ||||||||||
| зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| бали | 2 | 1 | 1 | 1 | 1 | 2 |
ГІ = (1+0+0+0+0+0+2+1+1+1+1+2) : 12 = 9:12 = 0,75.
7. Індекс Турескі (S. Tureski et al., 1970).
Аналогічний за методикою визначення й інтерпретації результатів індексу Квіглей-Хайна, однак зубний наліт визначається не тільки на вестибулярній, але і на язичній поверхні.
8. Індекс S. Arnim (1963).
Дозволяє найбільше точно визначити площу зубного нальоту. Застосовується в основному для наукових досліджень, тому що в практичному плані дуже трудомісткий.
Методика визначення. Вестибулярну поверхню 12, 11, 21, 22, 32, 31, 41, 42 зубів офарблюють еритрозином, після чого фотографують і друкують знімки зі збільшенням у 4 рази. Контури досліджуваних зубів і пофарбованих ділянок переводять на папір і обчислюють за допомогою планіметра відсоток пофарбованої ділянки.
9. Індекс зубного нальоту Сільнес-Лое (IPl Silness-Löe, 1964).
Характеризує товщину зубного нальоту. Для його визначення спеціального фарбування не проводять.
Методика визначення. Після ретельного висушування поверхні зубів кінчиком зонда проводять у пришийковій частини зуба з усіх 4-х сторін і результати оцінюють у балах:
0 - наліт біля шийки зондом не визначається;
1 - наліт візуально не визначається, тільки при русі кінчика зонда;
2 - помірне нагромадження зубного нальоту в ясенній кишені, на поверхні ясен і зуба, обумовлене візуально (без зондування);
3 - інтенсивне в надлишку відкладення зубного нальоту на поверхні зуба, ясенної кишені, ясенного краю.
Досліджують або всі зуби, або обрану групу зубів. Обчислення роблять для одного зуба, групи зубів і індивідуума.
1. Індекс нальоту одного зуба - сума балів, отримана при обстеженні чотирьох сторін одного зуба, поділяється на 4 (поверхні).
2. Індекс нальоту групи зубів - сума індексу нальоту кожного зуба поділяється на число групи зубів (різці, моляри і т.д.).
3. Індекс нальоту індивідуума - сума індексу нальоту кожного зуба поділяється на число обстежених зубів.
Етапи обчислення індексу дуже трудомісткі, що можна підтвердити прикладом 7.
Визначаємо наліт на вестибулярній поверхні:
| бали | 3 | 2 | 2 | 1 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 | 1 | 2 | 2 | 3 |
| зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| бали | 3 | 2 | 2 | 1 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 | 1 | 2 | 2 | 2 |
Визначаємо наліт на оральній поверхні:
| бали | 2 | 2 | 2 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 2 | 2 | 2 |
| зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| бали | 3 | 2 | 2 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 2 | 2 | 2 |
Визначаємо наліт на дистально-апроксимальній поверхні:
| бали | 3 | 3 | 3 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 3 | 3 | 3 |
| зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| бали | 3 | 3 | 3 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 3 | 3 | 3 |
Визначаємо наліт на медіально-апроксимальній поверхні:
| бали | 3 | 3 | 3 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 3 | 3 | 3 |
| зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| бали | 3 | 3 | 3 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 3 | 3 | 3 |
Індекс нальоту окремих зубів:
- ІН46 = (2+2+3+3) : 4 = 10:4 = 2,5;
- ІН47 = (2+2+3+3) : 4 = 10:4 = 2,5;
- ІН48 = (3+3+3+3) : 4 = 12:4 = 3.
Індекс групи зубів (правих нижніх молярів):
- обчислюємо ІН зубів 46,47,48 (див. вище);
- ІНгр. = (2,5+2,5+3) : 3 = 8:3 = 2,67.
Індекс нальоту індивідуума:
- обчислюємо ІН кожного зуба (принцип див. вище);
- ІНи =(0,75+0,75+0,75+0,75+0,75+0,75+0,75+0,75+0,75 +0,75+0,75 +0,75+1+1+1+1+1+1+1+1+2,5+2,5+2,5+2,5+2,5+2,5+ 2,5+2,5+2,5+2,75+2,75 +3) : 32 = 50,5:32 = 1,58.
10. Індекс ефективності гігієни (Podshadley, Haley, 1968).
Методика визначення. Будь-яким барвником для гігієнічного індексу обробляються вестибулярні поверхні 16, 11, 26, 31 і язичні поверхні 36, 46 зубів. Після полоскання порожнини рота водою оглядають наступні сектори поверхні кожного з досліджуваних зубів: медіальний - 1, дистальний - 2, серединно-оклюзійний - 3, центральний - 4, серединно-пришийковій- 5.
Оцінюють у балах:
0 - відсутність фарбування на окремому секторі;
1 - фарбування на окремому секторі.
ІЕГ обчислюють за формулами
для зуба:
S n
ІЕГз = ¾¾¾¾ ,
5
де S n - сума балів усіх секторів поверхні зуба;
5 - число секторів на поверхні зуба.
для індивідуума
S ІЕГз
ІЕГі = ¾¾¾ ,
6
де S ІЕГз - сума індексів ефективності гігієни кожного зуба;
6 - число обстежуваних зубів.
Оцінка результатів.
0 - відмінна гігієна порожнини рота;
0,1-0,6 - гарна гігієна;
0,7-1,6 - задовільна гігієна;
більш 1,7 - незадовільна гігієна.
Приклад 8:
- обчислюємо ІЕГ кожного зуба (наприклад 11);
ІЕГ11 = (1+1+1+0+0) : 5 = 3:5 = 0,6;
- за аналогією обчислюємо ІЕГ інших індексуємих зубів. Одержуємо:
| бали | 0 | 0,6 | 0,4 | |||||||||||||
| зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| бали | 0,2 | 0 | 0,6 |
- обчислюємо ІЕГ індивідуума:
ІЕГ і = (0+0,6+0,4+0,2+0+0,6) : 6 = 1,8:6 = 0,3.
Висновок: гарний рівень гігієни.
Індекси гігієни порожнини рота для зубного каменю
Багато авторів вважають зубний камінь одним з етіологічних факторів у розвитку пародонтита. Гадають, що зубний камінь, особливо розташований у шийки зуба, викликає механічне подразнення ясен, закриває вихід із зубоясенної кишені і тим самим перешкоджає виходженню з нього мікробів, мігруючих лейкоцитів і продуктів їхнього розпаду (А.П. Левицкий и соавт., 1987).
За допомогою цієї групи індексів оцінюють гігієну порожнини рота з позицій тільки зубного каменю.
1. Індекс поверхні відкладень зубного каменю (CSJ).
Методика визначення. Досліджують 4 різці нижньої щелепи з усіх боків (4-х) на наявність зубного каменю. Кожна поверхня зуба, на якій виявлений зубний камінь, оцінюється в 1 бал. CSJ обчислюють за формулами
для зуба:
S
CSJз = ¾¾¾ ,
4
де S - сума балів поверхонь зуба;
4 - число обстежуваних поверхонь.
для індивідуума:
S CSJи
CSJі = ¾¾¾¾¾ ,
4
де S CSJі - сума індексів поверхні відкладення
зубного каменю кожного зуба;
4 - число обстежуваних зубів.
Приклад 9.
Визначаємо CSJз для кожного зуба (умовно):
CSJ32 = (1+1+1+1) : 4 = 4:4 = 1;
CSJ31 = (1+1+1+0) : 4 = 3:4 = 0,75;
CSJ41 = (1+1+1+0) : 4 = 3:4 = 0,75;
CSJ42 = (1+1+1+0) : 4 = 3:4 = 0,75.
Визначаємо CSJ індивідуума:
CSJі = (1+0,75+0,75+0,75) : 4 = 3,25:4 = 0,81.
2. Індекс вертикального розміру каменю (VM).
Методика визначення. Досліджується язична поверхня 6-ти нижніх фронтальних зубів. За допомогою градуйованого пародонтального зонда виміряється найбільша висота зубного каменю в кожного зуба. Індекс дорівнює сумі вимірів висоти в шести зубів.
3. Ретенційний індекс.
Характеризує стан поверхні зуба (шорсткість), що прилягає до ясен.
Методика визначення. Візуально і за допомогою зонда оцінюють ретенційні фактори в пришийковій частини зубів, виражають у балах:
0 - відсутність карієсу, зубного каменю, неякісної пломби;
1 - надясенні: каріозна порожнина, зубний камінь, неякісна пломба;
2 - підясенні: каріозна порожнина, зубний камінь, неякісна пломба;
3 - велика порожнина, достаток каменю, над- і підясенна неякісна пломба.
Індекс обчислюють за формулою:
S
РІ = ¾¾¾
n
де S- сума балів;
n - число обстежених зубів.
4. Метод кількісного визначення відкладення зубного каменю (Т.П. Терешина, 1993).
Методика визначення. Використовують спеціальну індикаторну фарбу, що офарблює тільки зубний камінь: барвник кислотний блакитний - 0,25 г, гліцерин - 1,25 г, поверхнево-активна речовина (твін-80) - 0,25 г, сахарин - 0,1 г, ароматизатор - 0,5 г, вода дистильована -25 мл.
Ватяними валиками закривають вивідні протоки великих слинних залоз, оральну поверхню 4-х нижніх різців висушують, ватяним тампончиком наносять індикаторну фарбу по всій язичній поверхні зубів. Надлишки фарби видаляють ватяним тампоном, поверхню зубів висушують і щільно притискають фільтрувальний папірець розміром 1х3 см на 3-5 секунд.
На папері залишаються відбитки блакитного кольору, проекція яких відбиває місця відкладення зубного каменю. Фільтрувальний папір висушують, кожну пофарбовану ділянку обводять прямими лініями (границею служать виступаючі крапки фарбування) і замикають у чотирикутник. Площу кожної ділянки вимірюють міліметровою лінійкою і підсумовують для визначення загальної площі зубного каменю.
Оцінка результатів. Інтенсивність відкладення зубного каменю виражають у балах:
Площа пофарбованої ділянки (см2 ) |
Бал |
| 0 | 0 |
| 1-20 | 1 |
| 21-50 | 2 |
| 50-100 | 3 |
| 100-150 | 4 |
| 150-200 | 5 |
Інтенсивність відкладення зубного каменю, оцінена в
9-09-2015, 00:09