5. Індекс зубного каменю (Ennever, Sturzenberger, Radike, 1961).
Методика визначення. За допомогою стоматологічного дзеркала і зонда візуально визначають наявність над- і підясенного зубного каменю на різцях нижньої щелепи з чотирьох сторін. Виражають у балах:
0 - відсутність зубного каменю;
1 - наявність зубного каменю на одній стороні зуба;
2 - наявність зубного каменю на двох сторонах зуба;
3 - наявність зубного каменю на трьох сторонах зуба;
4 - наявність зубного каменю на чотирьох сторонах зуба.
Індекс обчислюють за формулою:
ІЗК = S 1,2,3,4 ,
де S1,2,3,4 - сума балів кожного зуба.
Максимальне значення ІЗК - 16 балів.
Приклад 10. Зубний камінь визначається в 31,41,42 зубів з язичної й апроксимальної поверхонь, у 32 - з язичної, вестибулярної й апроксимальної поверхонь. ІЗК = 3+3+3+4 = 13.
6. Індекс інтенсивності зубного каменю.
Методика визначення. Візуально за допомогою стоматологічного дзеркала і зонда досліджують чотири нижніх різці з чотирьох сторін. Виражають у балах на кожній поверхні зуба:
0 - немає зубного каменю;
1 - зубний камінь менш 0,5 мм ширини і/чи товщини;
2 - зубний камінь шириною і/чи товщиною від 0,5 до 1 мм;
3 - зубний камінь шириною і/чи товщиною більш 1 мм.
Індекс обчислюють за формулою:
S 1,2,3,4
ІІЗК = ¾¾¾¾¾¾ ,
4
де S 1,2,3,4 - сума балів кожного зуба;
4 - число обстежуваних зубів.
Приклад 11.
Зубний камінь визначається:
32 зуб - на язичній, медіальній і дистальній апроксимальних, вестибулярній поверхнях більш 1 мм;
3+3+3+3 = 12;
31 зуб - на язичній, медіальній і дистальній апроксимальних поверхнях;
3+3+3+0 = 9;
41 зуб - на язичній, медіальній і дистальній апроксимальних поверхнях;
3+3+3+0 = 9;
42 зуб - на язичній, медіальній і дистальній апроксимальних поверхнях;
3+3+3+0 = 9;
ІІЗК = (12+9+9+9) : 4 = 39:4 = 9,75.
Індекси гігієни порожнини рота комбіновані
Ця група індексів гігієни порожнини рота враховує і зубний наліт, і зубний камінь.
1. Спрощений індекс гігієни порожнини рота Грина-Вермильйона (Oral Hygiene Index-Simlified, Green-Vermillion, 1964).
Дозволяє виявляти не тільки зубний наліт, але і зубний камінь.
Методика визначення. Офарблюють вестибулярну поверхню 16, 11, 26, 31 і язичну поверхню 46, 36 зубів йодвмістким розчином. На відповідних поверхнях досліджуваних зубів визначають індекс зубного нальоту (Debris-index) і індекс зубного каменю (Calcuius-index), виражають у балах:
Зубний наліт (DI):
0 - зубний наліт відсутній;
1 - зубний наліт покриває не більш 1/3 поверхні
коронки зуба;
2 - зубний наліт покриває від 1/3 до 2/3 поверхні зуба;
3 - зубний наліт покриває > 2/3 поверхні зуба.
Зубний камінь (CI):
0 - зубний камінь не виявлений;
1 - надясенний зубний камінь покриває менш 1/3 коронки зуба;
2 - надясенний зубний камінь покриває від 1/3 до 2/3 коронки зуба чи є підясенний у виді окремих частин;
3 - надясенний зубний камінь покриває 2/3 коронки зуба і/чи підясенний оточує пришийкову частину зуба.
Обчислення OHI-S проводять за формулою:
S зн S зк
OHI-S = ( ¾¾¾¾ ) + ( ¾¾¾¾ ),
n n
де S зн - сума балів зубного нальоту,
S зк - сума балів зубного каменю,
n - кількість обстежених зубів (6 зубів).
Оцінка результатів. За допомогою OHI-S визначають рівень гігієни порожнини рота за наступними критеріями:
0 - 0,6 балів - гарний рівень гігієни;
0,7 - 1,6 балів - задовільний;
1,7 - 2,5 балів - незадовільний;
більше 2,6 балів - поганий.
Приклад 12.
Визначаємо DI:
| бали | 3 | 0 | 1 | |||||||||||||
| зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| бали | 1 | 0 | 1 |
DI = (3+0+1+1+0+1) : 6 = 6:6 = 1.
Визначаємо CI:
| бали | 1 | 0 | 1 | |||||||||||||
| зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| бали | 1 | 0 | 1 |
CI = (1+0+1+1+0+1) : 6 = 4:6 = 0,67.
Визначаємо OHI = 1+0,67 = 2,67.
2. Індекс подразнення (О'Лири).
Дозволяє виявити місцеві фактори подразнення ясен (зубний наліт чи зубний камінь).
Методика визначення. Обстежується по одному зубу в 6 сегментах (3 сегменти на верхній щелепі і 3 сегменти на нижній щелепі). Виражають у балах:
0 - відсутність зубного нальоту чи каменю;
1 - невелика кількість нальоту чи надясенного каменю, що не поширюється більш ніж на 2 мм від ясенного краю;
2 – наліт чи надясенний камінь покриває до 1/2 поверхні коронки зуба;
3 – наліт чи надясенний камінь покриває більш 1/2 поверхні коронки зуба.
Обчислення робиться за формулою:
S
ІП = ¾¾¾ ,
6
де S- сума балів кожного сегмента;
6 - число обстежуваних сегментів.
Приклад 13.
Досліджуємо зуби, одержуємо:
| бали | 2 | 0 | 2 | |||||||||||||
| зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| бали | 1 | 0 | 1 |
ІП = (2+0+2+1+0+1) : 6 = 6:6 = 1.
ІНДЕКСИ ЗАПАЛЕННЯ ясен
Індекси запалення ясен призначені для характеристики запального процесу при гінгівіті і пародонтиті: поширеність, межа запалення, інтенсивність. Оскільки ця група індексів не враховує деструктивний процес, вони є зворотними і тому можуть служити для оцінки ефективності лікування.
1. Папілярно-маргінально-альвеолярний індекс (РМА, Schour, Massler, 1948).
Є одним з перших базових індексів запалення ясен, згодом модифікований різними авторами.
Методика визначення. Оцінюється стан ясен у кожного зуба: запалення сосочка (Р) - 1 бал, запалення крайових ясен (М) - 2 бали, запалення альвеолярних ясен (А) - 3 бали.
Індекс РМА обчислюють за формулою:
S
РМА = ¾¾¾ ,
n
де S - сума найвищих балів біля кожного зуба;
n - число обстежуваних зубів.
Значення індексу РМА коливаються в межах від 0 до 3.
Приклад 14.
Під час огляду порожнини рота реєструємо бальні критерії:
| бали | х | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 2 | 2 | 2 | 3 | х |
| зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| бали | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 1 | 2 | 2 | 2 | 2 | 1 |
РМА = (1+1+1+1+1+1+1+1+1+1+2+2+2+3+1+1+1+1+1+1++1+1+1+1+1+ 2+2+2+2+1) : 30 = 39:30 = 1,3.
2. Модифікація індексу РМА по Парма (C. Parma, 1960).
Методика визначення індексу РМА аналогічна, однак оцінка значень виражається у відсотках за формулою:
S х 100
РМА% = ¾¾¾¾¾¾ ,
3 х n
де S - сума найвищих балів біля кожного зуба;
n - число обстежуваних зубів (у віці 6-11 років -24 зуба, 12-14 років - 28, з 15 років і більше - 30 зубів).
Оцінка результатів. Значення індексу РМА% коливаються від 0 до 100%:
до 25% - легкий ступінь гінгівіту;
25-50% - середній ступінь гінгівіту;
більш 50% - важкий ступінь гінгівіту.
Приклад 15. Беремо за основу вихідні дані, наведені в прикладі 14.
РМА% = (39 х 100) : (3 х 30) = 3900:90 = 43,3%.
Висновок: гінгівіт середнього ступеня (або інтенсивність запального процесу при пародонтиті складає 43,3%).
Приклад 16.
Застосування індексу РМА як оцінний критерій ефективності проведеного лікування:
- при первинному обстеженні індекс РМА = 43,3%;
- після курсу лікування РМА = 2,5%.
3. Йодне число Свракова (1962).
Методика визначення. Розчином Шіллера-Писарєва змазують ясна в області шести нижніх фронтальних зубів. Показники індексу визначаються по фарбуванню ясен в ділянці кожного зуба з максимальним значенням:
0 - немає фарбування ясен;
2 - пофарбовані сосочки;
4 - пофарбована крайова частина ясен;
8 - пофарбована прикріплена частина ясен.
Обчислення йодного числа Свракова проводять за формулою:
S
ЙЧС = ¾¾¾ ,
n
де S - сума максимального значення біля кожного зуба;
n - число обстежуваних зубів (6).
4. Індекс РМА в модифікації Балчевой і Атанасовой (Е.Н. Балчева, Е.П. Атанасова, 1981).
Автори пропонують свої критерії індексу РМА.
Для ясенного сосочка (Р):
0 - без ознак запалення;
1 - легкий набряк і незначне збільшення сосочків;
2 - збільшення сосочків і кровоточивість при натисненні;
3 - збільшення сосочка зі спонтанною кровоточивістю;
4 - виразка сосочка;
5 - атрофія і загибель сосочка внаслідок запального процесу.
Для крайових ясен (М):
0 - без ознак запалення;
1 - легке збільшення без кровоточивості;
2 - набряк, кровоточивість при натисненні;
3 - набряк, спонтанна кровоточивість;
4 - виразка;
5 - відшарування крайових ясен до рівня емалево-цементної межі внаслідок запального процесу.
Для альвеолярних ясен (А):
0 - блідо-рожевого кольору з зернистою поверхнею;
1 - легкий набряк із утратою зернистості і невеликою зміною кольору;
2 - явний набряк альвеолярних ясен з вираженою гіперемією, виникнення кишені;
3 - утворення кишені.
5. Індекс Műchlemann, Mazor (1958).
Відрізняється від індексу РМА іншими критеріями оцінки:
0 - запалення відсутнє;
1 - легка кровоточивість після зондування тупим інструментом;
2 - змінений колір ясен;
3 - набряк ясен;
4 - виразка ясен.
6. Гінгівальный індекс Лоє і Сільнес (GI Lőе, Silness, 1967).
Методика визначення. Вивчають стан ясен у всіх зубів, або визначеної групи з усіх боків (апроксимальні, вестибулярні й оральні). Кожну з чотирьох сторін оцінюють у балах за наступними критеріями:
0 - запалення відсутнє;
1 - легке запалення (легка зміна кольору, легкий набряк, немає кровоточивості при доторканні);
2 - помірне запалення (гіперемія, набряк, кровоточивість при доторканні);
3 - важке запалення (виражена гіперемія, набряк, виразка, спонтанна кровоточивість).
Обчислюють за формулами
для одного зуба:
S
GI = ¾¾¾ ,
4
де S - сума балів біля одного зуба;
4 - досліджувані поверхні.
для групи зубів:
S GI
GI = ¾¾¾¾¾ ,
n
де S GI - сума GI у кожного зуба;
n - число досліджуваних зубів.
Оцінка результатів.
0,1 - 1 бал - легкий гінгівіт;
1,1 - 2 - гінгівіт середньої тяжкості;
2,1 - 3 - тяжкий гінгівіт.
Приклад 17.
У хворого навколо 43,42,32,33,34 зубів визначається легке запалення з усіх боків (по 1 балу); навколо 41,31 зубів легке запалення з двох сторін (по 1 балу) і помірне теж із двох сторін (по 2 бали); біля інших зубів запалення відсутнє.
Обчислюємо GI кожного зуба:
GI43 = (1+1+1+1) : 4 = 4:4 = 1;
GI42 = (1+1+1+1) : 4 = 4:4 = 1;
GI41 = (1+1+2+2+) : 4 = 6:4 = 1,5;
GI31 = (1+1+2+2+) : 4 = 6:4 = 1,5;
GI32 = (1+1+1+1) : 4 = 4:4 = 1;
GI33 = (1+1+1+1) : 4 = 4:4 = 1;
GI34 = (1+1+1+1) : 4 = 4:4 = 1.
Зубограма приймає наступний вигляд:
| бали | х | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | х |
| зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| бали | х | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 | 1 | 1,5 | 1,5 | 1 | 1 | 1 | 0 | 0 | 0 | х |
Обчислюємо GI індивідуума:
GIі = (1+1+1,5+1,5+1+1+1) : 28 = 8:28 = 0,28
ІНДЕКСИ ДЕСТРУКЦІЇ КІСТКОВОЇ ТКАНИНИ
Ці індекси відносяться до категорії необоротніх, які характеризують ступінь чи інтенсивність деструкції кісти. Запальний компонент вони не враховують. З застосуванням сучасних технологій лікування остеопороза деякі з них є напівоборотніми, у зв'язку з чим ці індекси можуть служити для оцінки ефективності остеотропної терапії і стабілізації процесу.
1. Індекс оголення кореня Iог. (Goldberg et al., 1976).
Методика визначення. На рентгенівському знімку вимірюють відстань (L) від вершини гребеня альвеолярного відростка до цементно-емалевої межі досліджуваного зуба.
Iог. визначають за формулою:
S L
Iог. = ¾¾¾ ,
n
де S L - сума відстаней біля кожного зуба;
n - число досліджуваних зубів.
2. Індекс Fuch.
Методика визначення. По рентгенограмі визначають ступінь деструкції кісткової тканини навколо всіх зубів, виражають у балах:
4 - відсутність резорбції альвеолярного відростка;
3 - резорбція кісти до 1/3 довжини кореня;
2 - резорбція кісти до 2/3 довжини кореня;
1 - резорбція кісти більш 2/3 довжини кореня;
0 - зуб поза кісткою чи його відсутність, викликані патологією пародонта.
Обчислення індексу проводять за формулою:
(n х 0) + (n х 1) + (n х 2) + (n х 3)
Індекс = ¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾,
n х 4
де n - число зубів з відповідним ступенем деструкції;
0,1,2,3,4 - відповідний бал.
Приклад 18.
При аналізі ортопантомограми виявлена наступна ступінь деструкції кістки:
| бали | 0 | 2 | 1 | 3 | 3 | 4 | 3 | 3 | 3 | 3 | 4 | 3 | 3 | 1 | 2 | 0 |
| зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| бали | 0 | 2 | 1 | 3 | 3 | 4 | 3 | 3 | 3 | 3 | 4 | 3 | 3 | 1 | 2 | 0 |
І = [(4х0)+(4х1)+(4х2)+(16х3)] : (4х4) = 60:16 = 3,75.
3. Індекс атрофії ясен (Stahl, Morris, 1955).
З всіх обстежених зубів визначають відсоток зубів з оголеною емалево-цементною межею.
4. Рентгенологічний індекс (X-ray index).
На рентгенограмі за допомогою планіметричних методів чи методів накладення еталонів (градуйована сітка, спеціальні лінійки і т.д.) визначають відсоток деструкції кісткової тканини відносно загальної довжини кореня зуба. Одержують уявлення про ступінь деструкції кісти навколо кожного зуба.
5. Періодонтальний індекс (критерії визначення руйнування періодонтальних зв'язок).
У країнах Скандинавії оцінка ступеня деструкції кісткової тканини проводиться на підставі критеріїв руйнування періодонтальних зв'язок (R. Attstrom, 1998):
1 - легке руйнування періодонтальних зв'язок: втрата прилягання менш чим на 1/4 довжини кореня зуба;
2 - помірне руйнування періодонтальних зв'язувань: втрата прилягання на 1/4 - 1/3 довжини кореня зуба;
3 - важке руйнування періодонтальних зв'язувань: втрата прилягання більш ніж на 1/3 довжини кореня зуба;
4 - важке ускладнене руйнування періодонтальних зв'язок: втрата прилягання більш ніж на 1/3 довжини кореня зуба, що супроводжується внутрішньокістковими поразками, залученням у патологічний процес зони поділу коренів і/чи підвищеною рухливістю зубів I-II ступеня.
На підставі перерахованих вище критеріїв періодонтальний індекс виражають у вигляді індексограми:
перша цифра - вік пацієнта;
друга цифра - кількість втрачених зубів з 28;
третя цифра - кількість зубів з легким пародонтитом;
четверта цифра - кількість зубів з помірним пародонтитом;
п'ята цифра - кількість зубів з важким пародонтитом;
шоста цифра - кількість зубів з важким ускладненим пародонтитом.
Приклад 19.
У 45-літнього пацієнта відсутні 5 зубів, навколо 6-ти зубів є легке руйнування періодонтальних зв'язок, навколо 4-х - помірне, 3-х - важке й у 10 - важке ускладнене. У такому випадку періодонтальний індекс цього пацієнта буде: 45/05/06/04/03/10.
Таким чином, захворювання пародонта у пацієнта одержало просте числове вираження, що може придатися для оцінки результатів лікування чи оцінки прогресування захворювання. Таке числове вираження може виявитися корисним і для комп'ютерної обробки даних.
КОМБІНОВАНІ ПАРОДОНТАЛЬНІ ІНДЕКСИ
Комбіновані пародонтальні індекси дозволяють оцінювати статус пародонта різнобічно: враховують запальний, деструктивний компонент патології, іноді і гігієнічний стан порожнини рота. Використовуючи цю категорію індексів, лікар має можливість комплексно уявити про характер патології в хворого, ступінь тяжкості і поширеність запально-деструктивного процесу, скласти план лікування й оцінити його ефективність.
1. Пародонтальний індекс Расел (PI Russel, 1956).
ПІ враховує тяжкість гінгівіту, наявність пародонтальних кишень, рухливість зубів, деструкцію кісткової тканини.
Методика визначення. У зубній формулі напроти кожного зуба проставляють бали (від 0 до 8), що відбивають стан тканин пародонта:
0 - запалення ясен немає;
1 - легкий гінгівіт, запалення не оточує цілком зуб;
2 - гінгівіт, запалення оточує весь зуб, однак ушкодження епітеліального прикріплення немає;
6 - гінгівіт з утворенням пародонтальної кишені, жувальна функція зуба не порушена, зуб стійкий;
8 - виражена деструкція тканин пародонта, жувальна функція зуба порушена, зуб легко рухливий, може бути зміщений.
Стан пародонта реєструють навколо кожного зуба (за винятком третіх молярів), ставлять найвищий бал. У сумнівних випадках ставлять нижчий бал.
Розрахунок ПІ проводять за формулою:
S
PI = ¾¾¾ ,
n
де S - сума балів біля кожного зуба;
n - число обстежених зубів.
Оцінка результатів.
0,1 - 1,5 бала - початкова і I стадія захворювання;
1,5 - 4,0 бали - II стадія;
4,0 - 8,0 бали - III стадія.
Приклад 20.
Підставляємо в зубограму бальні критерії, одержуємо:
| бали | х | 2 | 2 | 1 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 | 1 | 2 | 2 | х |
| зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| бали | х | 8 | 8 | 2 | 2 | 2 | 6 | 6 | 6 | 6 | 2 | 2 | 2 | 8 | 8 | х |
PI = (2+2+1+1+0+0+0+0+0+0+1+1+2+2+8+8+2+2+2+6+6+6+6+2+2+2+8+8) : 28 = 80:28 = 2,86.
Висновок: пародонтит II стадії (середнього ступеня).
2. Індекс Рамфйорда (Ramjorde, 1959).
Складається з двох компонентів: запалення (гінгівіт) і деструкція тканин пародонта (глибина пародонтальних кишень).
Методика визначення. Вивчають стан пародонта навколо 6-ти зубів: 16, 21, 24, 36, 41, 44. Якщо зуби, що враховуються, відсутні, то оцінку проводять у сусідніх зубів. Виражають у балах:
А - для гінгівіту:
0 - запалення відсутнє;
1 - легкий гінгівіт (запалення не поширюється навколо зуба);
2 - гінгівіт середньої тяжкості (охоплює ясна навколо зуба);
3 - важкий гінгівіт (виражена гіперемія, кровоточивість, виразка, але епітеліальне прикріплення не порушене).
Б - для пародонтальних кишень:
4 - відстань від дна кишені до емалево-цементної межі не більш 3 мм;
5 - відстань від дна кишені до емалево-цементної межі від 3 до 6 мм;
6 - відстань від дна кишені до емалево-цементної межі понад 6 мм.
Індекс Рамфйорда визначають за формулою:
S (А + Б)
IR = ¾¾¾¾¾¾,
6
де S (А + Б) - сума балів для гінгівіту і пародонтальних кишень біля кожного зуба;
6 - число обстежених зубів.
Приклад 21.
Підставляємо в зубограму бальні критерії запального компонента (А):
| бали | 2 | 0 | 1 | |||||||||||||
| зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| бали | 2 | 1 | 2 |
А = 2+0+1+2+1+2 = 8.
Підставляємо в зубограму бальні критерії деструктивного компонента (Б):
| бали | 5 | 4 | 4 | |||||||||||||
| зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| бали | 5 | 4 | 5 |
Б = 5+4+4+5+4+5 = 29.
Визначаємо IR:
IR = (8+29) : 6 = 37:6 = 6,71.
3. Гінгіво-пародонтальний індекс (GPI O'Leary, Gibson et al., 1963).
Аналогічний індексу Рамфйорда, однак пародонтальний статус оцінюють не навколо 6-ти зубів, а в 6 сегментах обох щелеп:
| 8 7 6 5 4 | 3 2 1 1 2 3 | 4 5 6 7 8 |
| 8 7 6 5 4 | 3 2 1 1 2 3 | 4 5 6 7 8 |
Методика визначення . Реєструють найвищі бали в кожнім сегменті:
А - для гінгівіту:
0 - запалення відсутнє;
1 - легке запалення, що не цілком оточує зуб;
2 - запалення, що оточує один чи більше зубів у сегменті;
3 - гостре запалення, виразка і спонтанна кровоточивість ясен.
Б - для пародонтальних кишень:
0 - зонд в області емалево-цементної межі не занурюється навіть на 1мм, немає оголення емалево-цементної межі біля жодного зуба в сегменті;
4 - зонд уводиться на 3 мм апікально від емалево-цементної межі;
5 - зонд уводиться на 3-6 мм апікально від емалево-цементної межі біля кожного зуба в сегменті;
6 - зонд уводиться більш 6 мм апікально від емалево-цементній межі біля будь-якого зуба в сегменті.
GPI визначається за формулою:
S (А + Б)
GPI = ¾¾¾¾¾¾,
6
де S (А + Б) - сума балів у кожнім сегменті;
6 - число сегментів.
Приклад 22.
Оцінюємо запальний компонент (А).
| бали | х | 3 | 3 | 2 | 1 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 | 2 | 2 | 2 | х |
| зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| бали | х | 2 | 2 | 1 | 1 | 0 | 1 | 2 | 2 | 1 | 0 | 1 | 1 | 3 | 2 | х |
По зубограмі найвищий бал на верхній щелепі в бічному сегменті праворуч дорівнює 3, у центральному - 0, бічному ліворуч - 2; на нижній щелепі в бічному сегменті праворуч дорівнює 2, центральному -2, бічному ліворуч- 3.
Отже, А = 3+0+2+2+2+3
9-09-2015, 00:09