Оцінюємо деструктивний компонент (Б).
| бали | х | 6 | 5 | 4 | 4 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 4 | 4 | 4 | 4 | х |
| зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| зуби | 8 | 7 | 6 | 5 | 4 | 3 | 2 | 1 | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
| бали | х | 4 | 4 | 4 | 4 | 0 | 4 | 4 | 4 | 4 | 0 | 4 | 4 | 5 | 4 | х |
По зубограмі найвищий бал на верхній щелепі в бічному сегменті праворуч дорівнює 6, центральному - 0, бічному ліворуч - 4; на нижній щелепі в бічному сегменті праворуч - 4, центральному - 4, бічному ліворуч - 5.
Отже, Б = 6+0+4+4+4+5 = 19.
Визначаємо GPI.
GPI = (12+19) : 6 = 31:6 = 5,17.
4. Пародонтальний показник Шугара (Л.Шугар, 1980).
Оцінює запальний і деструктивний компоненти патології.
Стан пародонта позначається буквами, а ступінь тяжкості цифрами, поставленими біля літери:
P = N - інтактний пародонт.
Ознаки гінгівіту:
P = G1 - легкий гінгівіт, тільки декількох міжзубних сосочків;
P = G2 - гінгівіт середньої тяжкості, запалення не тільки сосочків, але і краю ясен на великому протязі;
P = G3 - важкий гінгівіт, що поширюється на велику частину ясен чи усі ясна.
Позначення патології пародонта, пов’язаної з загибеллю кістки:
I1,2,3 (inflammatio) - запалення легкого, середнього і важкого ступеня;
D1,2,3 (degeneratio) - дегенерація пародонта відповідної тяжкості;
A1,2,3 (atrophia) - атрофія пародонта відповідної тяжкості.
Наприклад, Р = А2 - атрофія пародонта середнього ступеня, альвеолярний кістковий край знаходиться на рівні середньої третини кореня.
5. Індекс ясенної і кісткової поразки (Dunning, Leach, 1960).
Враховується візуально тяжкість гінгівіту і на підставі рентгенологічного дослідження тяжкість кісткової деструкції.
Методика визначення. Вивчають стан пародонта навколо кожного зуба, результати оцінюють у балах:
А - для ясен:
0 - запалення відсутнє;
1 - легкий гінгівіт, що охоплює ясенний сосочок чи край ясен, або і сосочок і край;
2 - помірний гінгівіт, що охоплює маргінальні й альвеолярні ясна;
3 - важкий гінгівіт з ознаками гіпертрофії і вираженою кровоточивістю.
Б - для деструкції кісткової тканини:
0 - змін немає;
1 - початкові зміни в кістці (зазубринки вершин міжзубних перегородок, збиток кістки не більш 2 мм);
2 - збиток кістки на 1/4 довжини кореня чи утворення кісткової кишені з однієї сторони кореня до 1/2 довжини;
3 - збиток кістки до 1/2 довжини кореня зуба чи утворення кісткової кишені з однієї сторони глибиною не більш 3/4 довжини кореня (легка рухливість зуба);
4 - збиток кістки на 3/4 довжини кореня чи утворення кісткової кишені до верхівки кореня з однієї сторони (виражена рухливість зуба);
5 - збиток кістки більш 3/4 довжини кореня (сильна рухливість зуба).
Індекс обчислюють за формулою:
S (А + Б)
¾¾¾¾¾¾¾,
n
де S (А + Б) - сума балів для ясен і деструкції кісткової тканини в ділянці кожного зуба;
n - число досліджуваних зубів.
Приклад обчислення індексу відповідає принципу, наведеному в прикладах 21, 22.
6. Індекс Гросмана і Феді (Grossman, Fedi, 1974).
Аналогічний індексу Рамфйорда. Відрізняється критеріями оцінки.
Методика визначення. Вивчають стан пародонта біля 6-ти зубів: 16, 21, 24, 36, 41, 44. Виражають у балах:
А - для ясен:
0 - запалення відсутнє;
1 - є ознаки гінгівіту не з усіх боків;
2 - яскраво виражені ознаки гінгівіту з усіх боків зуба.
Б - для пародонтальної кишені:
0 - глибина не більш 3 мм;
5 - глибина 3-5 мм;
8 - глибина більш 5 мм.
Індекс визначають за формулою:
S (А + Б)
I = ¾¾¾¾¾¾¾,
6
де S (А + Б) - сума балів для гінгівіту і пародонтальної кишені навколо кожного зуба;
6 - число обстежених зубів.
Приклад обчислення індексу відповідає принципу, наведеному в прикладах 21, 22.
7. Пародонтальний індекс ВООЗ (1980).
Враховує зубний камінь, глибину пародонтальної кишені, кровоточивість, ступінь ретракції ясен.
Методика визначення. Обстежують вестибулярну і медіальну поверхні 16, 21, 24 зубів, язичну і медіальну поверхні 36, 41, 44 зубів.
Оцінюють у балах:
А - для зубного каменю:
0 - зубний камінь відсутній;
1 – є над- чи підясенний зубний камінь на будь-якій поверхні досліджуваних зубів.
Б - для пародонтальної кишені:
0 - глибина до 3,5 мм;
1 - глибина 3,5 - 5,5 мм;
2 - глибина більш 5,5 мм.
В - для кровоточивості:
0 - відсутня;
1 - є.
Г - для ретракції ясен (відстань від емалево-цементної межі до краю ясен):
0 - оголення кореня зуба до 3,5 мм;
1 - оголення кореня зуба від 3,5 до 5,5 мм;
2 - оголення кореня зуба більш 5,5 мм.
Індекс обчислюють за формулою:
S (А+Б+В+Г)
¾¾¾¾¾¾¾¾
6
де S (А+Б+В+Г) - сума балів для кожного зуба;
6 - число обстежуваних зубів.
Приклад обчислення індексу відповідає принципу, наведеному в прикладах 21, 22.
8. Індекс Кечке (Kőtschke).
Враховує запальний компонент патології (на підставі індексу РМА, йодного числа Свракова, кровоточивості ясен) і деструктивний (рухливість зубів, глибина пародонтальних кишень, ступінь ретракції ясен).
Методика визначення. Обстежують стан пародонта біля 6-ти нижніх фронтальних зубів, виражають у балах:
А - індекс РМА:
0 - запалення немає;
1 - запалення ясенного сосочка;
2 - запалення маргінальних ясен;
3 - запалення альвеолярних ясен.
Б - йодне число Свракова:
0 - блідо-жовте фарбування (норма);
2 - фарбування сосочка;
4 - фарбування маргінальних ясен;
8 - фарбування альвеолярних ясен.
В - кровоточивість ясен:
2 - I ступеня (рідко);
4 - II ступеня (під час чищення зубів);
8 - III ступеня (під час їжі чи спонтанна).
Г - рухливість зубів:
1 - трохи більше фізіологічної (відчувається пальцем);
2 - явна рухливість, яка не відчувається хворим;
4 - рухливість 1-2 мм, що відчувається хворим;
8 - рухливість з порушенням артикуляції, зуб виходить за межі зубної дуги;
16 - рухливість при тиску язиком, губами.
Д - глибина кишені:
2 - у межах 1-2 мм;
4 - у межах 2-3 мм;
6 - більш 3 мм.
Е - ретракція ясен (від емалево-цементної межі до краю ясен):
1 - відсутність ретракції;
2 - ретракція в межах 1-2 мм;
6 - ретракція більш 3 мм.
Індекс виражають у відсотках і обчислюють за формулою:
S (А+Б+В+Г+Д+Е)
¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾¾х 100
47 х 6
де S (А+Б+В+Г+Д+Е) - сума балів кожного зуба;
47 - максимальна сума балів в навколо одного зуба;
6 - число досліджуваних зубів.
Приклад обчислення індексу відповідає принципу, наведеному в прикладах 21, 22.
9. Комбінований пародонтальний індекс (КПІ, Т.В.Нікітіна, 1982).
Враховує стан м'яких тканин і кісткової структури.
Методика визначення. Оцінюють запалення ясен (В) по вакуум-пробі або клінічно і збиток кісткової тканини (Д) біля кожного зуба в балах.
Оцінка запалення (В):
0 - вакуум-проба за Кулаженком в межах норми (клінічно - кровоточивість відсутня);
1 - зниження показників вакуум-проби за Кулаженком в 1,5 рази, але не більш ніж у 3 рази (клінічно - кровоточивість слабка);
2 - зниження показників вакуум-проби за Кулаженком в 3 рази, але не більш ніж у 4 рази (клінічно - кровоточивість значна);
3 - зниження показників вакуум-проби за Кулаженком в 4 рази і більш (клінічно - кровоточивість спонтанна).
Оцінка втрати кісткової тканини (Д):
0 - відсутність зубоясенних кишень;
2 - відстань від емалево-цементної межі до дна зубоясенної кишені не більш 2 мм;
4 - відстань від емалево-цементної межі до дна зубоясенної кишені від 2 до 4 мм;
6 - відстань від емалево-цементної межі до дна зубоясенної кишені від 4 до 6 мм;
8 - відстань від емалево-цементної межі до дна зубоясенної кишені від 6 мм і більш.
Обчислення КПІ проводять за формулою:
S (В + Д)
КПІ = ¾¾¾¾¾¾¾,
n
де S (В + Д) - сума балів біля кожного зуба;
n - число обстежуваних зубів.
Приклад обчислення індексу відповідає принципу, наведеному в прикладах 21, 22.
10. Діагностичний пародонтальний індекс (ДПІ, Т.В. Нікітіна, 1982).
Застосовується для диференціальної діагностики гінгівіту і пародонтита.
Застосовуються ті ж критерії оцінки запалення (В) і деструкції (Д), що і при КПІ. Обчислюють за формулою:
В
ДПІ = ¾¾¾¾¾¾
В + Д
Оцінка результатів. При гінгівіті ДПІ завжди буде дорівнювати 1. При наявності деструкції кісткової тканини альвеолярного відростка ДПІ завжди менше 1, причому тим менше, ніж більш виражена деструкція.
11. Комплексний пародонтальний індекс ММСІ (1987).
Методика визначення. За допомогою стандартних стоматологічних інструментів виявляють зубний наліт, зубний камінь, кровоточивість зубоясенного жолобка, пародонтальні кишені, рухливість зуба незалежно від ступеня виразності зазначених ознак. Досліджують наступні зуби:
у віці 3-4 року - 55, 51, 65, 75, 85;
у віці 7-14 років - 16, 11, 26, 36, 46;
15 років і більше - 16(17), 11, 26(27), 36(37), 31, 46(47).
Виражають у балах:
0 - патологічні зміни не виявляються;
1 - наявність зубного нальоту;
2 - кровоточивість;
3 - наявність зубного каменю;
4 - наявність пародонтальної кишені;
5 - рухливість зуба.
При наявності декількох ознак у зуба реєструють показник, що має найбільший бал.
Індекс КПІ обчислюють за формулою:
S
КПІ = ¾¾¾ ,
n
де S - сума балів кожного зуба;
n - число обстежуваних зубів
.Оцінка результатів.
0,1-1,0 - ризик захворювання;
1,1-2,0 - легкий ступінь захворювання;
2,1-3,5 - середній ступінь захворювання;
понад 3,5 - важкий ступінь захворювання.
Приклад 23.
У хворого 25-ти років визначається: у 16 зуба - зубний наліт (1), кровоточивість (2), зубний камінь (3), пародонтальна кишеня (4), рухливість I ступеня (5). Найвищий бал - 5.
у 11 - патологічних змін не виявлено (0);
у 26 - зубний наліт (1), кровоточивість (2), зубний камінь (3). Найвищий бал - 3.
у 36 - зубний наліт (1), кровоточивість (2), зубний камінь (3). Найвищий бал - 3.
у 31 - патологічних змін не виявлено (0);
у 46 - зубний наліт (1), кровоточивість (2), зубний камінь (3). Найвищий бал - 3.
КПІ = (5+0+3+3+0+3) : 6 = 14:6 = 2,33.
Висновок: пародонтит середнього ступеня.
ЕПІДЕМІОЛОГІЧНІ ІНДЕКСИ
Застосовують для оцінки поширеності і інтенсивності захворювань пародонта серед населення, планування організаційно-методичних заходів щодо лікування захворювань. По деяким з них не можна визначити характер, вид і ступінь тяжкості патологічного процесу у конкретного хворого.
1. Комунальний індекс потреби в лікуванні хвороб пародонта, CPITN (Community Periodontal Index of treatment Needs, CPITN).
Методика визначення. Для оцінки стану тканин пародонта застосовують спеціально сконструйований легкий зонд, що має на кінчику кульку діаметром 0,5 мм і чорну смужку на відстані 3,5- 5,5 мм від кінчика зонда
Секстанти . Порожнина рота поділяється на 6 секстантів, обумовлених зубами, що мають кодові номери 18-14, 13-23, 24-28, 38-34, 33-43 і 44-48. Секстант необхідно оглядати тільки в тих випадках, якщо в ньому присутні 2 зуба і більше, і немає показань до їхнього видалення. Якщо в секстанті зберігся тільки один зуб, його варто включати в попередній секстант. Індексні зуби. У осіб старше 20 років варто оглядати наступні зуби:
| 17 16 | 11 | 26 27 |
| 47 46 | 31 | 36 37 |
У кожнім задньому секстанті в реєстрацію включені два моляри, і якщо один з них вилучений, те його нічим не заміняють. Якщо в призначеному для огляду секстанті немає жодного індексного зуба з вищевказаної формули, тоді в цьому секстанті оглядають усі зуби, що залишилися.
У молодих осіб у віці до 19 років оглядають тільки 6 зубів: 16, 11, 26, 36, 31, 46. Така модифікація методики зроблена для того, щоб уникнути класифікуювання заглиблених зубоясенних щілин, зв'язаних із прорізуванням, як пародонтальних кишень. По цій же причині при огляді дітей до 15 років реєстрацію кишень взагалі не проводять, тобто враховують тільки кровоточивість ясен і наявність каменю. Якщо в секстанті, що підлягає огляду, немає жодного індексного зуба, заміною можуть служити окремі цілком прорізувані різці чи премоляри.
Оцінка ясенних кишень. Для визначення глибини кишень, наявності підясенного каменю і кровоточивості ясен проводиться зондування індексних зубів. Сила зондування не повинна перевищувати 20 г. Практичний тест для визначення такої сили полягає в тім, що кінчик зонда поміщають під ніготь великого пальця руки і надавлюють до появи побіління.
Для відчуття підясенного каменю необхідно прикладати найменш можливу силу, що дозволить переміщати кулястий кінчик зонда уздовж поверхні зуба. Кінчик уведеного зонда варто переміщати відповідно анатомічній конфігурації поверхні кореня. Поява болю при зондуванні свідчить про застосування занадто великої сили.
При визначенні глибини ясенної кишені кінчик зонда варто вводити обережно, глибина занурення відповідає кольоровим міткам. Досліджують загальну довжину кишені, для чого визначають глибину як мінімум у 6 точках кожного зуба: медіально-щічній, середньо-щічній, дистально-щічній, медіально-язичній, середньо-язичній, дистально-язичній.
Огляд і реєстрація даних. Зондування проводять у індексних зубів відповідного віку. Отримані дані вносять у карту оцінки стоматологічного статусу чи спрощений варіант карти (ВООЗ, 1986) відповідно до кодів:
4 - кишеня більш 6 мм (чорна ділянка зонда не видна);
3 - кишеня 4 чи 5 мм (край ясен розташований біля чорній смузі зонда);
2 - відчуття присутності каменю при зондуванні, але вся чорна ділянка зонда видима;
1 - кровоточивість відразу після закінчення зондування, що спостерігається безпосередньо оком чи за допомогою дзеркала;
0 - здорові ясна.
Оцінка результатів.
1. Оцінюють поширеність захворювання:
- відсоток осіб з інтактним пародонтом;
- відсоток осіб, що мають тільки кровоточивість;
- відсоток осіб, що мають кровоточивість і камінь;
- відсоток осіб, що мають кровоточивість, камінь і неглибокі кишені;
- відсоток осіб, що мають кровоточивість, камінь, неглибокі і глибокі кишені.
2. Оцінюють інтенсивність захворювання:
- середнє число секстантів із кровоточивістю;
- середнє число секстантів із зубним каменем;
- середнє число секстантів з неглибокими пародонтальними кишенями;
- середнє число секстантів із глибокими пародонтальними кишенями;
- відсоток осіб з 1...6 інтактними секстантами;
- відсоток осіб з 1...6 секстантами з відповідними ознаками.
3. Оцінюють потребу в лікуванні:
- відсоток осіб, що потребують гігієнічних заходів;
- відсоток осіб, що потребують комплексну терапію.
Оцінку потреби в лікуванні проводять на підставі аналізу індексу CPITN і його складових:
0 - лікування не потрібно;
1 - гігієна порожнини рота;
2 - видалення зубних відкладень + гігієна;
3 - видалення відкладень + консервативна терапія + кюретаж + гігієна;
4 - видалення відкладень + консервативна терапія + клаптеві операції + ортопедичне лікування + гігієна.
Приклад 24.
З метою вивчення поширеності захворювань пародонта і визначення потреби в лікуванні проведене епідеміологічне дослідження в 120 жінок у віці 35-44 років, що працюють на камвольно-прядильній фабриці.
На підставі даних CPITN кожного з обстежених встановлено наступне.
1. Серед обстежених захворювань тканин пародонта не мають 15% (у 18 осіб біля всіх індексуємих зубів реєструються бали, рівні тільки 0).
2. Поширеність захворювань пародонта висока - 85% (у 102 осіб хоча б біля одного індексуємого зуба зареєстрований один з балів - 1, 2, 3, 4).
Серед осіб з патологією пародонта (102 чоловік):
- 22,5% мають тільки кровоточивість ясен (у 23 осіб хоча б біля одного індексуємого зуба реєструється 1 бал, біля інших зубів бали можуть бути рівні 0 чи 1);
- 51,9% мають кровоточивість ясен і зубний камінь (у 53 осіб хоча б біля одного індексуємого зуба реєструється 2 бали, біля інших зубів бали можуть бути рівні 1, 2 чи 0);
- 21,6% осіб мають кровоточивість, зубний камінь і неглибокі пародонтальні кишені (у 22 осіб хоча б біля одного індексуємого зуба реєструється 3 бали, біля інших зубів бали можуть бути рівні 0, 1, 2 чи 3 балам);
- 3,9% осіб мають кровоточивість, зубний камінь, глибокі і неглибокі пародонтальні кишені (у 4 осіб хоча б біля одного індексуємого зуба реєструється 4 бали, біля інших зубів бали можуть бути рівні 0, 1, 2, 3 чи 4).
3. Аналіз інтенсивності захворювань пародонта серед обстежених показав:
- тільки кровоточивість відзначається в середньому в 1 секстанті (з 6 секстантів);
- зубний камінь відзначається в середньому в 1,55 секстантах (з 6 секстантів);
- неглибокі пародонтальні кишені відзначаються в середньому в 0,25 секстантах (з 6 секстантів);
- глибокі пародонтальні кишені відзначаються в середньому в 0,03 секстантах (з 6 секстантів);
- інтактний пародонт відзначається в середньому в 3,17 секстантах (з 6 секстантів).
4. Виходячи з вищевикладеного, мають потребу в лікуванні:
- 15% осіб в лікуванні потребу не мають (18);
- 19,2% осіб мають потребу в гігієні порожнини рота (23 з 120 обстежених мають тільки кровоточивість);
- 44,2% мають потребу у видаленні зубних відкладень і гігієні порожнини рота (53 особи з 120 мають зубний камінь);
- 18,3% мають потребу у видаленні зубних відкладень, консервативній терапії, кюретажі пародонтальних кишень і гігієні (22 особи з 120 мають неглибокі пародонтальні кишені);
- 3,3% мають потребу у видаленні зубних відкладень, консервативній терапії, хірургічному лікуванні, ортопедичному лікуванні і гігієні (4 особи мають глибокі пародонтальні кишені).
2. Комплексний періодонтальний індекс (П.А. Леус, 1988).
Застосовується для групового визначення пародонтального статусу у населення усіх вікових груп при масових обстеженнях. Являє собою усереднене значення ознак поразки пародонта (від факторів ризику до розвиненої стадії захворювання).
ВООЗ рекомендує проводити епідеміологічні дослідження у вікових групах: 12 років, 15 років, 35-44 і 65-74 року. В одній віковій групі повинно бути не менш 20 чоловік, що мешкають в одному населеному пункті й обстежених за принципом випадкового вибору.
У залежності від віку обстежуваного вивчають різні зуби:
3-4 роки - 55, 51, 65, 75, 71, 85;
7-14 років - 16, 11, 26, 36, 31, 46;
15 років і більше - 16(17), 11, 26(27), 36(37), 31, 46(47).
Використання КПІ для обстеження дітей до 3 років і 5-6 років автор не рекомендує.
При відсутності зуба, що підлягає дослідженню, можна вивчати найближчий зуб у межах однойменної групи. Якщо відсутні всі зуби однойменної групи, то реєструється максимальна тяжкість стану пародонта. При наявності ряду ознак реєструють більш важку поразку (більш високий бал). У випадку сумніву перевагу віддають гіподіагностиці.
Методика визначення.
Для визначення ознак поразки пародонта (кровоточивість, зубний камінь, ясенна чи пародонтальна
9-09-2015, 00:09