Значення місцевих неспецифічних протеолітичних механізмів у розвитку виразкових уражень шлунково-кишкового тракту

може позначатися й на секреції інгібіторів, які синтезуються місцево, привести до виснаження й зниження антипротеазного потенціалу.

Клінічні дослідження шлункового соку дітей з патологією гастродуоденальної зони показали, що в шлунковому соці групи дітей з функціональними захворюваннями шлунка, які склали контрольну групу, мали місце наступні рівні неспецифічних протеїназ і їх інгібіторів: ЕПА = 0,72±0,04нМ/мг хв, ТПА = 0,63±0,03 нМ/мг хв, АТА = 57±0,02 мІО/мг.

У групі дітей з поверхневим гастритом і гастродуоденітом рівень ТПА знижувався на 12,7 %, ЕПА збільшувалась на 9,1 % (р<0,05) у порівнянні з контрольною групою. При цьому АТА шлункового соку у пацієнтів цієї групи хворих практично не відрізнялася від контролю (рис. 2). У групі хворих дітей з гіпертрофічним гастритом спостерігався ріст ТПА на 39,7 % (р<0,001), а ЕПА в 44 рази (р<0,001)у порівнянні з контрольною групою. АТА шлункового соку у даній групі хворих знижувалася на 43,6 % (р<0,001) у порівнянні з контролем. Дослідження в групі хворих дітей з ерозивним гастритом показали ріст трипсиноподібної активності шлункового соку на 82,5 % (р<0,001), еластазоподібної активності в 50 разів (р<0,001)у порівнянні з пацієнтами групи контролю, що, імовірно, указує на виразний ступінь важкості запального процесу слизової оболонки шлунку з наявністю деструктивного компоненту. У хворих даної групи у порівнянні з показниками контрольної групи, виявлене зниження антитриптичної активності шлункового соку на 57,8 % (р<0,001). Дослідження потенціалу інгібіторів шлункового соку у цієї групи хворих показало виснаження захисних можливостей слизової оболонки шлунка. Усе вище сказане свідчить про виразні порушення в місцевій протеїназ-інгібіторній системі у хворих з ерозивним гастритом, що потребує необхідності ретельного лікування й спостереження за даною групою хворих.

Рис. 2. Показники еластазоподібної і антитриптичної активності шлункового соку дітей.

Таким чином, рівень активації місцевих неспецифічних протеїназ й їхніх інгібіторів свідчить про ступінь важкості запального процесу, що протікає в слизовій оболонці шлунка й слизовій оболонці дванадцятипалої кишки. Підвищення ЕПА, як правило, є більш виразним в порівнянні із ТПА, що вказує на участь неспецифічних протеїназ у механізмах деструкції слизової оболонки шлунка й свідчить про патогенетичну значимість їх активації при даній патології.

Стан місцевої неспецифічної протеїназ-інгібіторної системи шлункового соку у дорослих у контрольній групі, яку склали пацієнти, яким була проведена фіброгастродуоденоскопія, але патологічних змін слизової оболонки шлунка й слизової оболонки дванадцятипалої кишки не було виявлено: ЕПА = 33,39 ±2,49нМ/мг хв, ТПА = 14,58±1,12нМ/мг хв, КСІ = 52,24±2,05мІО/мг.

У групі хворих з поверхневим гастритом рівень ТПАшлункового соку збільшився в порівнянні з контролем на 191,7 % (р<0,001), ЕПА - збільшилася на 48,6 % (р<0,05). Рівень КСІшлункового соку знизився на 50,2 % (р<0,001) відносно контролю (рис. 3). Дослідження групи пацієнтів з ерозивним гастритом показали збільшення ТПА шлункового соку більше ніж у 2 рази (р<0,001) щодо контролю, а ЕПА на 128,2 % (р<0,001). Рівень активності КСІ знижувався на 61,5 % (р<0,001) відносно контрольних значень.

Рис. 3. Показники системи протеолізу шлункового соку дорослих.


У групі хворих зВХШТПАшлункового соку збільшилася в порівнянні з контрольною групою більше, ніж у 3,5 рази. У даній групі виявлене збільшення ЕПА шлункового соку більше, ніж в 4 рази (р<0,001) у порівнянні з контрольною групою. Активність КСІ групи звиразковою хворобою шлунка знизилася на 75,1 % (р<0,001) у порівнянні з контролем. У групі хворих зВХДПК рівень ТПА збільшився в порівнянні з контролем на 187,6 % (р<0,001), ЕПА - на 184,3 % (р<0,001). Активність КСІ шлункового соку в представленій групі хворих знижувалася на 32% (р<0,001) у порівнянні з показниками контрольної групи.

Таким чином, при посиленні ступеня виразності деструкції слизової оболонки шлунка збільшується рівень ТПА і ЕПА і, а рівень активності КСІ, які в нормі пригнічують ферментативну активність, виснажується. У пацієнтів при розвитку ВХДПК на тлі підвищеного рівня активності місцевих неспецифічних протеїназ відзначається компенсований стан потенціалу інгібіторів, при його визначенні у шлунковому соці. Можна припустити, що компенсований стан потенціалу інгібіторів у шлунку більше призводить до розвитку ВХДПК. Узагальнення даних експериментальних і клінічних досліджень вказує на існування певних закономірностей у зміні стану місцевої протеїназ-інгібіторної системи, які проявляються підвищенням активності місцевих неспецифічних протеїназ і зниженням активності їхніх інгібіторів, як у експериментальних тварин, так й у хворих різних клінічних груп при розвитку виразково-некротичних ушкоджень слизової оболонки гастродуоденальної зони. Очевидно, що зіставлення таких змін протеїназ-інгібіторної системи шлункового соку у хворих різних клінічних груп дозволяє зробити висновок, що перевага активності місцевих неспецифічних протеїназ над їх інгібіторами являється важливою ланкою патогенезу ВХШ й ВХДПК.

У науковій літературі описаний ряд класичних факторів, що мають вирішальне значення у розвитку деструктивних ушкоджень слизової оболонки гастродуоденальної зони (Соловьева Г.А., 2007). Проведені нами клініко-експериментальні дослідження дозволяють додати в цей ряд загальновизнаних патогенетичних ланок ульцерогенезу ще й порушення в місцевій неспецифічній протеїназ-інгібіторній системі з розвитком протеїназ-інгібіторного дисбалансу й запропонувати патогенетичну схему, що показує місце й значення порушень у системі протеолізу в патогенезі ВХШ (рис. 4).

Розвиток деструктивних ушкоджень слизової оболонки шлунка й слизової оболонки дванадцятипалої кишки супроводжується активацією місцевих неспецифічних протеолітичних ферментів і зниженням їх інгібіторів. Оцінка стану місцевого неспецифічного протеїназ-інгібіторного потенціалу має важливе диференційно-діагностичне значення для оцінки ступеня важкості запальних змін, судження про наявність деструктивного компоненту й з'ясування захисних можливостей слизової оболонки шлунка й слизової оболонки дванадцятипалої кишки, а також може стати одним із критеріїв ефективності проведеного лікування.


Рис. 4. Схема патогенезу виразкової хвороби шлунка зі включенням місця неспецифічних протеїназ та їх інгібіторів.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі приведені нові теоретичні узагальнення експериментальних і клінічних результатів дослідження й представлене нове розв'язання наукового завдання, що полягає у встановленні ролі змін місцевих неспецифічних протеїназ й їхніх інгібіторів у механізмах розвитку виразкових уражень шлунка й дванадцятипалої кишки. Наукова задача вирішена шляхом використання біохімічних і морфологічних методів дослідження.

1. Моделювання гострої виразки шлунка у щурів супроводжується активацією системи протеолізу, що проявляється збільшенням трипсиноподібних й еластазоподібних протеїназ та зниженням місцевого антипротеїназного потенціалу шлунка. Найбільше збільшення даних показників у порівнянні з контролем спостерігаються при індометациновій виразці в супернатанті стравохідного відділу слизової оболонки шлунка (ЕПА в 2,6 рази р<0,001, ТПА в 1,6 рази) і кишковому змиві (ЕПА на 43,2% р<0,01, ТПА в 2,3 рази р<0,01), а при стресовій – у шлунковому змиві (ЕПА в 3,9 рази р<0,05) і в супернатанті стравохідного відділу слизової оболонки шлунка (ЕПА в 2 рази р<0,001, ТПА в 3,7 рази), яке супроводжується зменшенням активності кислотостабільних інгібіторів у порівнянні з контролем у 7,3 рази (р<0,05) у супернатанті стравохідного відділу слизової оболонки шлункай в 4,5 рази (р<0,05) у супернатанті слизової оболонки шлунка тонкої кишки.

2. Зміна місцевого неспецифічного протеїназ-інгібіторного потенціалу гастродуоденальної зони у експерименті супроводжувалася характерними для даної патології електронно-мікроскопічними змінами: порушенням нормальної структури епітеліального шару зі збільшенням кількості клітин запального ряду, лейкоцитарною інфільтрацією, порушенням структури головних і парієтальних екзокриноцитів, розростанням сполучної тканини в дні виразок. Указані ушкодження з максимально виразними при індометациновій моделі гострої виразки шлунка, при якій відзначене найбільш виразне пригнічення кислотостабільних інгібіторів.

3. Запальні захворювання гастродуоденальної зони в клініці супроводжуються збільшенням активності місцевих неспецифічних протеїназ шлункового соку, із максимальним збільшенням ЕПА і ТПА у хворих із гіпертрофічним й ерозивним гастритом в порівнянні із пацієнтами без уражень слизової оболонки.

4. Розвиток запальних захворювань гастродуоденальної зони у хворих різних вікових груп приводить до зниження інгібіторного потенціалу неспецифічних протеїназ шлункового соку які синтезуються місцево - КСІ на 75,1% (р<0,001) у дорослих при виразковій хворобі шлунка - і антитриптичної активності на 57,8 % (р<0,001) у дітей при ерозивному гастриті. РозвиткуВХШа сприяє декомпенсованийстанпротеїназ-інгібіторного балансу в шлунковому вмісті із пригніченням антипротеїназного потенціалу, а при відносно високому рівні інгібіторів протеїназ у шлунковому соку збільшується ризик розвитку ВХДПК.

5. Рівень ЕПА шлункового соку являється ефективним критерієм діагностики й прогнозування виразкових ушкоджень травного тракту. Підвищення ЕПА шлункового соку в 1,5 рази в порівнянні з контролем говорить про наявність поверхневого гастриту й гастродуоденіту з низькою ймовірністю розвитку ВХШ й ВХДПК, в 2 рази – ерозивного гастриту й гастродуоденіту із середнім ступенем імовірності розвитку ВХШ й ВХДПК, а при значенні, перевищуючому контроль в 3 рази й більше – високий ступінь імовірності розвитку ВХШ й ВХДПК.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Анисимова Л. В. Состояние местной неспецифической протеиназ-ингибиторной системы при экспериментальной язве слизистой оболочки желудочно-кишечного тракта / Л. В. Анисимова // Архив клинической и экспериментальной медицины. – 2006. - Т.15., №.2.-С.141-144.

2. Анисимова Л. В.Localnonspecificpoteinase-inhibitorypotentialinexperimentalstressfululcersofgastro-intestinalmucosa / Л. В. Анисимова // Таврический медико-биологический вестник. -2007.- Т.10, №3.-С.112-114.

3. Анисимова Л.В. Стан місцевого неспецифічного протеїназ-інгібіторного потенціалу при патології слизової оболонки шлунку /Л.В. Анисимова, А.В. Кубишкін, І.О.Бабіч // Лікарська справа Врачебное дело. – 2007. – №4. - С. 62-65. (Особисто здобувачем проведено вивчення стану системи обмеженого протеолізу в експерименті і у хворих, статистична обробка результатів дослідження і написання статті)

4. Кубышкин А. В. Состояние неспецифического протеиназ-ингибиторного потенциала у больных с воспалительными и язвенно-некротическими заболеваниями желудка и двенадцатиперстной кишки / А. В. Кубышкин, Л. В. Анисимова // Український медичний альманах.- 2007.- Т.10., №4.- С. 83-86. (Особисто здобувачем проведено підбір хворих, дослідження механізмів розвитку виразково-некротичних уражень слизової оболонки гастродуоденальної зони і написання статті).

5. Анисимова Л. В.Активация местных неспецифических протеолитических ферментов при моделировании язвенных поражений желудочно-кишечного тракта / Л. В. Анисимова // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения: Тр. Крым. гос. мед. ун-та им. С.И. Георгиевского. - 2006.-Т.142, Ч. 3.- С.7-10.

6. Пат. 26332 Україна, МПК А 61 В 10/00, G01 N 33/48. Спосіб оцінки стану слизової оболонки шлунка у хворих з гастродуоденальною патологією / Анисимова Л. В., Кубишкін А. В., Харченко В. З., Кривий В. В.; заявитель и патентообладатель Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського. - № U200705991; заявл. 30.05.07; опубл. 10.09.07, Бюл. №14.(Особисто здобувачем проведено підбір хворих, вивчення протеїназ-інгібіторної системи шлункового соку у хворих з гастродуоденальною патологією, обґрунтовано и оформлено запропонований метод огляд літературних джерел).

7. Анисимова Л. В.Протеиназ-ингибиторный потенциал при моделировании экспериментальной НПВП-гастропатии / Л. В. Анисимова// VI-ті читання В.В.Підвисоцького: Бюлетень матер. наук. конф. – Одеса, 2007. – С. 46.

8. Анисимова Л. В. Дисбаланс протеїназ-інгібіторної системи в розвитку пептичної виразки шлунку (експериментально-клінічне дослідження) / Л. В. Анисимова // Матеріали міжнародної конференції молодих вчених “Актуальні проблеми клінічної, експериментальної та профілактичної медицини” - Донецьк, 2007.- С.139.

АНОТАЦ І Я

Анисимова Л. В. Значення місцевих неспецифічних протеолітичних механізмів у розвитку виразкових уражень шлунково-кишкового тракту. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.04 – патологічна фізіологія. – Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, Донецьк, 2008.

Дисертацію присвячено проблемі встановлення ролі місцевих неспецифічних протеїназ і їх інгібіторів у розвитку виразкових уражень травного тракту. Робота базується на аналізі результатів експериментальних досліджень, які були виконані на білих щурах з двома експериментальними моделями гострої виразки і клінічних досліджень хворих різних вікових груп з патологією гастродуоденальної зони. Встановлено, що при розвитку гострої виразки у тварин спостерігається активація місцевих неспецифічних протеолітичних ферментів і пригнічення їх інгібіторів у змивах шлунка і тонкого кишечнику, супернатантах слизової оболонки тонкого кишечнику і стравохідного і фундального відділів шлунка. У хворих спостерігається підвищення неспецифічних протеїназ і пригнічення їх інгібіторів у шлунковому соці.Рівень підвищення неспецифічних протеїназ свідчить про ступінь важкості запального процесу, що перебігає в слизовій оболонці шлунка і дванадцятипалої кишки.

Ключові слова: пептична виразка, протеїназ-інгібіторна система, обмежений протеоліз.

АННОТАЦИЯ

Анисимова Л. В. Значение местных неспецифических протеолитических механизмов в развитии язвенных поражений желудочно-кишечного тракта. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.04 - патологическая физиология. - Донецкий национальный медицинский университет им. М. Горького, Донецк, 2008.

Диссертация посвящена проблеме установления роли местных неспецифических протеиназ и их ингибиторов в развитии язвенных поражений пищеварительного тракта. Исследования базируются на анализе результатов экспериментальных исследований, которые были выполнены на 24 белых крысах-самцах линии “Vistar” массойтела 180 – 200 г. с индометациновой и стрессовой экспериментальными моделями острой язвы и клинических исследований 165 пациентов с различной патологией слизистой оболочки гастродуоденальной зоны из которых: 42 человека взрослых и 123 детей. В результате проведенных исследований местной неспецифической протеиназ-ингибиторной системы пищеварительного тракта установлено, что при развитии острой язвы у экспериментальных животных наблюдается повышение местных неспецифических протеолитических ферментов (эластазоподобной и трисиноподобной активности) и угнетение их ингибиторов (кислотостабильных ингибиторов) в смыве желудка, смыве тонкого кишечника, гомогенате супернатанта слизистой оболочки тонкого кишечника, гомогенате супернатанта слизистой оболочки пищеводного отдела желудка, гомогенате супернатанта слизистой оболочки фундального отдела желудка. Изменение местного неспецифического протеиназ-ингибиторного потенциала гастродуоденальной зоны у экспериментальных животных сопровождалось характерными для данной патологии структурными изменениями. Проведенные исследования показали, что у крыс, которым моделировали острую язву, имеют место отек слизистой с кровоточащими язвами и множественными эрозиями желудка, которые были наиболее выражены в фундальном отделе. Электронно-микроскопическое исследование язв выявило нарушение нормальной структуры эпителиального пласта, с хаотически расположенными клетками однорядного железистого призматического эпителия между которыми, обнаруживались единичные клетки воспалительного ряда и элементы клеток собственных желез желудка. В участках с язвенными дефектами наблюдалась лейкоцитарная инфильтрация.

У больных наблюдается повышение неспецифических протеиназ и снижение их ингибиторов в желудочном соке. Уровень повышения местных неспецифических протеиназ свидетельствует о степени тяжести воспалительного процесса, протекающего в слизистой оболочки желудка и двенадцатиперстной кишке. При повышении выраженности деструкции слизистой оболочки желудка увеличивается уровень активности трипсиноподобных и эластазоподобных протеиназ, а уровень активности кислотостабильных ингибиторов, которые в норме угнетают ферментативную активность, истощается. У пациентов при развитии язвенной болезни двенадцатиперстной кишки на фоне повышенного уровня активности местных неспецифичных протеиназ отмечается компенсированное состояние ингибиторного потенциала. Наличие определенных закономерностей в изменении состояния местной неспецифической протеиназ-ингибиторной системе, которые проявляются повышением уровня активности неспецифических протеиназ и снижением активности их ингибиторов, как у экспериментальных животных, так и у людей с патологией слизистой оболочки гастродуоденальной зоны говорит об участии данной системы в механизмах деструкции и защиты слизистой оболочки желудка и двенадцатиперстной кишки. Преимущество активности местных неспецифических протеиназ над их ингибиторами является важным звеном патогенеза язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки.

Ключевые слова: пептическая язва, протеиназ-ингибиторная система, ограниченный протеолиз.

SUMMARY

Anisimova L.V. Role of local nonspecific protheolytical mechanisms in development of ulcer defeats of a gastrointestinal tract. - Т he Manuscript.

The dissertation for obtaining degree of candidate of medical sciencesby specialty14.03.04 - pathological physiology. – M. Gorky Donetsk National Medical University. Ministry of Health of Ukraine, Donetsk, 2008.

The dissertation is devoted to a problem of establishment of role local nonspecific proteinases and their inhibitor in development of the ulcerous defeats of the digestive tract. Researches are based on analysis result experimental studies, which were run for white rats with two experimental models of the acute gastric ulcer and clinical studiespatient different age groups with pathology gastroduodenal zones. In development of the acute gastric ulcer in animal has shown activation local nonspecific proteolytic enzyme and depression their inhibitor in gastric washout, intestinal washout, extract of mucous membrane of the thin intestines, esophageal part and fundal part of a stomach. Increasing nonspecific proteinases and reduction their inhibitor was observed in sick patient’s gastric juices. The level of increasing nonspecific proteinases is indicative of degree of gravity of the inflammatory process which takes please in mucous membrane of stomach and duodenum.

Key words: astomach ulcer, nonspecific protheinases, limited protheolysis.

Перелік умовних скорочень

АТА ‑ антитриптична активність

ВХШ ‑ виразкова хвороба шлунка

ВХДПК ‑ виразкова хвороба дванадцятипалої кишки

ЕПА ‑ еластазоподібна активність

КСІ ‑ кислотостабільні інгібітори

ТПА ‑ трипсиноподібна активність




8-09-2015, 22:06

Страницы: 1 2
Разделы сайта