Б. Пацієнти, у ротовій порожнині яких містилося до 8 металевих одиниць або до двох протезів;

В. Пацієнти, у яких було більш ніж 8 металевих одиниць або понад два мостоподібних протези.

Результати дослідження та їх обговорення. Результати лабораторних досліджень відлитих конструкцій зубних протезів з титану повністю відповідають вимогам, які ставляться до них. Необхідно особливо відзначити, що у зв'язку з дотриманням принципу "ідеального лиття", значно скорочується утворення дефектного олефірованого поверхневого шару, а самі відливки при цьому виходять абсолютно точні, без недоливів і пор.

Запропонована ливарна установка для лиття титану має низку переваг: вона більш компактна, вимагає менших енерговитрат на створення необхідного розрідження завдяки меншому об’єму камери плавки й меншому ступеню попереднього вакуумування, чим у прототипі, на проведення процесу плавки. В результаті одночасного застосовування трьох сил: гравітації, аргонового газового удару і вакууму утворюються литі конструкції з титану найвищої якості, що є рішенням одного з поставлених завдань. Важливе значення в процесі лиття має стовідсоткове використання розплавленого титану, що дає значний економічний ефект.

Аналізуючи отримані результати вимірів моляра (див. рис. 4; табл.1) по всіх точках, як на восковій, так і на відлитій титановій композиції, ми бачимо повну їх ідентичність.

Таблиця 1

Результати вимірів на воскових і титанових композиціях, мм

Можемо стверджувати, що після відливки воскової композиції на титанову, ні об'ємної, ні лінійної усадки не відбулося. Більш інформативною формою є модель верхнього моляра з яскраво вираженими буграми, глибокими фісурами, переходами різних товщин. Ця форма завжди вважалася найбільш складною для виливки сталями тому, що кристалізація металу в силу різної товщини конструкції відбувалася нерівномірно, що приводило до об'ємної усадки. Така точність є результатом цілого ряду конструкційних і технологічних особливостей нашої ливарної установки, вибору методу заливання, конфігурації ливникової системи, особливостей пакувальної маси, а також особливого автоматичного режиму розплаву титану. Різницею в показаннях в 0,01 мм ми можемо зневажити, тому що ця величина є результатом піскоструминної обробки титану, де під впливом удару піщин видаляється первинний прошарок титану.

Одним з найбільш достовірних критеріїв біоінертності, а значить і клінічної ефективності, є показники сили струму, різниці потенціалів й електричної провідності ротової рідини. Відомо, що наявність у ротовій порожнині металевих включень у вигляді пломб, коронок, мостоподібних протезів, приводить до різкої зміни величин цих показників (А.Ю.Кордіяк, 2001; І.П.Шелякова, 2007). Це стало підґрунтям для проведення потенціометричних досліджень у хворих.

З метою більш інформативного аналізу потенціометричних вимірів були побудовані графіки (рис. 5,6,7), які наочно демонструють отримані результати.

Проводячи порівняльну оцінку вимірів сили струму в пацієнтів трьох підгруп I групи в порівнянні з II й III групами, ми відзначаємо закономірність зростання сили струму пропорційно кількості металевих зубних протезів (рис. 5).

Рис. 5. Показники сили струму (мкА) у пацієнтів трьох обстежених груп

Так, якщо порівняти отримані результати 3 підгруп I групи з даними контрольної групи, то ми побачимо збільшення сили струму в А підгрупі - в 2,6 рази, у Б підгрупі - в 7,2 рази, у В підгрупі - в 11,4 рази. Однак, після видалення з ротової порожнини незнімних зубних протезів, виготовлених з хромо-нікелевих або хромо-кобальтових сплавів, величина сили струму набуває тенденції до зменшення (див. рис. 5), становлячи на цей період в А підгрупі - в 2,0 рази менше, у Б підгрупі - в 3,9 рази, у В підгрупі - в 7,3 рази менше. Цей процес зменшення сили струму наочно простежується й далі, а після заміни хромо-нікелевих та хромо-кобальтових протезів на протези з титану ВТ1-00 результати такі: в А підгрупі - в 1,5 рази, у II групі - в 1,6 рази, у III групі - в 3,4 рази. Найбільш інформативним показником, що повністю, відповідає критеріям біоінертності, є показник сили струму в осіб, протезованих титаном через 6 місяців, який в I групі повністю відповідає контрольній, однак простежується незначне підвищення сили струму в підгрупах Б і В. Показники сили струму в осіб II групи цілком ідентичні показникам контрольної групи.

Результати показників різниці потенціалів у I групі хворих у порівнянні з контрольною також свідчать про закономірне зростання величини різниці потенціалів, яке залежить від кількості незнімних зубних протезів у ротовій порожнині (рис. 6).

Рис. 6. Показники різниці потенціалів (мВ) у пацієнтів трьох обстежених груп

Так, проводячи порівняльний аналіз показників різниці потенціалів 3-х підгруп I групи в осіб з хромо-нікелевими або хромо-кобальтовими сплавами й III (контрольної) групи відзначаємо такі величини: показники різниці потенціалів А підгрупи - в 2,2 рази вище, ніж у III, Б підгрупи - в 4,1 рази, В підгрупи - у 8,3 рази вище контрольної. Після зняття зубних протезів з хромо-нікелевих або хромо-кобальтових сплавів різниця потенціалів значно зменшується й відповідає: в А підгрупі - в 1,7 рази, у Б підгрупі - в 1,9 рази, у В підгрупі - в 4,2 рази вище показників контрольної групи. Після заміни хромо-нікелевих та хромо-кобальтових зубних протезів на титанові показники різниці потенціалів у цих осіб також свідчать про тенденцію до зменшення потенціалу й стосовно контрольної групи відповідно складають: А підгрупа - в 1,5 рази, Б підгрупа - в 1,6 рази, В підгрупа - в 3,4 рази вище контрольної. Через 6 місяців тенденція до зменшення різниці потенціалів триває і в А підгрупі становить 1,0 раз, у Б підгрупі - 1,0 раз, у В підгрупі - 1,1 рази вище контрольної групи. Через 6 місяців показники різниці потенціалів I й II груп зрівнялися з показниками контрольної групи.

При вивченні результатів показників електричної провідності ротової рідини у хворих з хромо-нікелевими або хромо-кобальтовими зубними протезами з подальшою їх заміною на титанові зубні протези відзначається та ж закономірність зростання показників, що прямо залежить від кількості металевих зубних протезів (рис. 7).

Рис. 7. Показники електричної провідності ротової рідини (мкСм) у пацієнтів трьох обстежених груп

Так, у пацієнтів I групи А підгрупи в порівнянні з контрольною групою цей показник був вище в 2,6 рази, у Б підгрупі - в 6,5 рази, у В підгрупі - в 9,8 рази. Після заміни стальних зубів на титанові, показники електропровідності пропорційно зменшувались і через 6 місяців відповідали показникам контрольної групи. Показники електричної провідності ротової рідини II й III груп – ідентичні. При заміні хромо-нікелевих та хромо-кобальтових зубних протезів на титанові, величина потенціометрії в пацієнтів відновлювалася до середньої фізіологічної норми.

З огляду на вищенаведені результати досліджень, можна стверджувати про ідеальну біосумісність титану з тканинами ротової порожнини, що, безперечно, виводить титан у лідери серед матеріалів для виготовлення каркасів штучних мостоподібних протезів.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі вирішена актуальна медико-соціальна задача ортопедичної стоматології. Вперше доказана клінічна ефективність використання незнімних зубних протезів із біоінертного мономатеріалу титану марки ВТ1-00, отриманих на виготовленій нами вакуумній ливарній установці з дозованим температурним режимом розплаву. Доказ клінічної ефективності базується на науковій основі та практичній розробці нових технологічних процесів, а також загальній оцінці стану хворих до та після ортопедичного лікування, його довготривалій стабілізації. Згідно поставлених задач дослідження, його результати дозволяють зробити наступні висновки:

1. Уперше розроблено й впроваджено в широку стоматологічну практику нову технологію лиття зубних протезів з титану й нову ливарну установку з дозованим температурним режимом розплаву титану, що дозволяє створювати точні безусадочні відливки каркасів зубних протезів і забезпечує різке підвищення їх клінічної якості. За рахунок особливостей конструкції ливарної установки отримано значний економічний ефект.

2. З метою визначення ступеню усадки відлитих каркасів зубних протезів з титану, модернізовано і виготовлено спеціальний мікрометр, що дозволяє з високим ступенем точності проводити виміри лінійних й об'ємних величин різних воскових конструкцій і відповідно відлитих по ним титанових аналогів.

3. В результаті проведених вимірів лінійних й об'ємних величин встановлена ідентичність показників розміру воскових і титанових конструкцій: середні показники вимірів величин на воскових композиціях – 0,60±0,14 мм, на титанових - 0,59±0,14 мм. Такі показники розмірів підтверджують безусадочність процесу лиття зубних протезів з титану.

4. Уперше за допомогою спеціального приладу «РОТЕNTIAL» проведено потенціометричні виміри сили струму, різниці потенціалів й електричної провідності ротової рідини в осіб, раніше протезованих хромо-нікелевими або хромо-кобальтовими протезами, з подальшою заміною їх на титан (I група). Доведено, що сила струму, різниця потенціалів й електрична провідність ротової рідини прямо залежать від кількості металевих зубних протезів у ротовій порожнині, й після заміни їх на титанові зуби показники змінюються у бік зменшення цих величин. Через 6 місяців потенціометричні показники I групи наближаються до показників III (контрольної) групи осіб: показники сили струму I групи – 2,6±0,3 мкА, III групи - 2,5±0,2 мкА; показники різниці потенціалів I групи – 31,6±3,0 мВ, III групи - 30,8±3,6 мВ; показники електричної провідності - I групи – 3,0±0,3 мкСм, III групи - 2,9±0,2 мкСм.

5. Дані проведеного порівняльного аналізу результатів потенціометричних вимірів сили струму, різниці потенціалів й електричної провідності ротової рідини в осіб, уперше протезованих титаном (II група), і осіб контрольної (III) групи з інтактним зубним рядом практично збігаються: показники сили струму II групи – 2,5±0,2 мкА, III групи - 2,5±0,2 мкА; показники різниці потенціалів II групи – 30,6±3,0 мВ, III групи - 30,8±3,6 мВ; показники електричної провідності - II групи – 2,9±0,2 мкСм, III групи - 2,9±0,2 мкСм. Подібна ідентичність свідчить про абсолютну нейтральність титану в ротовій порожнині, що є однією з основних вимог, які висуваються до матеріалів для виготовлення зубних протезів.

6. На основі виготовлення високоточних безусадочних зубних протезів з титану, показників вимірів лінійних й об'ємних величин відлитих титанових конструкцій, потенціометричних вимірів сили струму, різниці потенціалів й електричної провідності ротової рідини, відсутності патологічних процесів на слизових оболонках порожнини рота, зумовлених непереносимістю різнорідних металів, а також високої естетичності титанокерамічних конструкцій, доказана клінічна ефективність зубних протезів з титану.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. З метою надання клінічно ефективної стоматологічної ортопедичної допомоги пацієнтам рекомендовано виготовляти зубні протези з біоінертного металу - титан марки ВТ1-00.

2. З метою уникнення негативного впливу на організм людини не рекомендується використовувати зубні протези з різнорідних хромо-нікелевих і хромо-кобальтових сплавів. Особливо це стосується зубних протезів, виготовлених штамповано-паяним методом.

3. Для одержання якісних каркасів зубних протезів з титану рекомендовано користуватися ливарною установкою з дозованим температурним режимом розплаву титану.

4. Для попередження ускладнень, пов'язаних з порушенням потенціометрії в ротовій порожнині, а саме: сили струму, різниці потенціалів й електропровідності ротової рідини, незнімні зубні протези з опорою на імплантах необхідно виготовляти з титану.

5. З метою одержання високоестетичних зубних протезів з титану їх необхідно облицьовувати керамікою «Трицерам», «Наритакі», «Тиціан» або фотокомпозитним матеріалом «Артгласс».

ПЕРЕЛІК РОБІТ ОБУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Шелякова И.П. Новий метод лиття титану / И.П. Шелякова // Новини стоматології. – 2006. - № 1 (46). – С. 72.

2. Шелякова И.П. Сравнительная оценка потенциометрии у лиц, запротезированных хромо-никелевыми, хромо-кобальтовыми сплавами и титаном / И.П. Шелякова // Питання експериментальної та клінічної медицини. – Збірник статей. – Вип. 10, Т.1. – 2006. – С.243-246.

3. Клинико-теоретическое обоснование применения цельнолитых несъемных мостовидных протезов из титана у ВИЧ позитивных пациентов / С.К. Суржанский, О.Ю. Воскресенская, Н.Н. Шендрик, И.П. Шелякова // Современная стоматология. – 2005. - № 4. – С. 139-140. (Дисертантом особисто прийнята участь в обстеженні порожнини рота у ВІЛ-позитивних пацієнтів та запропоновано застосування суцільнолитих біоінертних протезів із титану у даної групи хворих).

4. С титаном в третье тысячелетие / С.К. Суржанский, И.П. Шелякова, А.П. Щербань, К.С. Суржанский // Современная стоматология. – 2005. - № 1. – С. 128-130. (Дисертантом особисто проведено набір клінічного матеріалу).

5. Шелякова И.П. Проявления лейкоплакии в полости рта у лиц, пользующихся зубными протезами из разнородных металлов / Шелякова И.П., Суржанский К.С., Воронина А.О. // Журнал дерматовенерологии и косметологии им. Н.А.Торсуева. - № 1-2(12). – 2006. – С. 241. (Дисертантом особисто було проведено комплексне лікування, яке включало в себе зміну зубних протезів з різноманітних сплавів на біоінертний мономатеріал – титан. Надані рекомендації до широкого застосування титану в ортопедичній стоматології.

6. Деклараційний патент 67950 А, Україна, МПК В22D21/00, В22D27/02. Спосіб лиття металів та пристрій для його здійснення / Суржанський С.К., Мітрус О.В., Головань А.М., Михайличенко В.В., Шелякова І.П., Шендрик М.М. - № 2003076248; заявл. 04.07.03; опубл. 15.07.2004, Бюл. № 7. (Особистий внесок – брала активну участь у конструюванні литварної вакуумної установки з дозованим температурним режимом).

7. Нова технологія виготовлення титанових зубних протезів / С.К.Суржанський, Л.О.Вороніна, І.В.Чайковська, М.М.Шендрик, І.П.Шелякова // Реєстр галузевих нововведень. - 2003. - Вип. № 18-19. - № 158/19/03. – С. 109-110. (Особистий внесок – проводила апробацію пристрою).

8. Шелякова И.П. Клиническая єффективность применения биоинертных несъемных зубных протезов из титана // Материалы II международной научно-практической конференции «Научный прогресс на рубеже тысячелетий -2007», Днепропетровск, 1-15 июня 2007 г. – Т.11. – Медицина. Биологические науки. – Днепропетровск: Наука и образование, 2007. – С. 27-33.

9. Суржанский С.К. Оценка эффективности зубных протезов из титана / С.К.Суржанский, И.П.Шелякова // Materialy Miedzynarodowej konferencji «Dynamica naukowych Badan-2007».- Tym 7.- Medycyna. Nauk biologicznych. Fizyczna kultura i sport.- Przemysl: Nauka i studia, 2007. – S.9-14.

АНОТАЦІЯ

Шелякова І.П. Клінічна ефективність застосування біоінертних незнімних зубних протезів із титану. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 - стоматологія. Вищий державний навчальний заклад України «Українська медична стоматологічна академія» МОЗ України. - Полтава, 2008.

Створено нову особливу ливарну установку з дозованим температурним режимом розплаву титану для безусадочного лиття каркасів зубних протезів. Доведено, що після відливки воскової композиції на титанову не спостерігається об'ємної або лінійної усадки у воскових і титанових композицій. Результати потенціометричних досліджень показали, що сила струму, різниця потенціалів й електропровідність ротової рідини прямо пропорційні кількості металевих включень у ротовій порожнині. Така ж закономірність спостерігається в осіб після заміни хромо-нікелевих і хромо-кобальтових зубних протезів на титанові. Через 20-40 днів ці показники наближаються до показників контрольної групи. Через 6 місяців після протезування зубними протезами з титану показники сили струму, різниці потенціалів й електропровідності ротової рідини були ідентичні показникам контрольної групи.

Шляхом проведення потенціометричних вимірів доведена біоінертність зубних протезів з титану. Ліквідовано патологічні процеси в ротовій порожнині, пов'язані з непереносимістю різнорідних металів. Результати досліджень підтверджують клінічну ефективність застосовуваних зубних протезів з титану й дозволяють рекомендувати його для використання в стоматологічній практиці.

Ключові слова: вакуумна ливарна установка, зубні протези з титану, біоінертність.

АННОТАЦИЯ

Шелякова И.П. Клиническая эффективность применения биоинертных несъемных зубных протезов из титана. – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 – стоматология. Высшее государственное учебное заведение Украины «Украинская медицинская стоматологическая академия» МЗ Украины. – Полтава, 2008.

Диссертационная работа посвящена изучению клинической эффективности зубных протезов из титана. Для этой цели была разработана и изготовлена новая литейная установка авторской конструкции с дозированным температурным режимом расплава титана. Особая конструкция литейной установки и режим её работы позволили получить безусадочные титановые конструкции несъемных зубных протезов. При соблюдении принципов «идеальной заливки» исчезает образование дефектного олефированного поверхностного слоя, что делает отливки точными, беспористыми, без недоливов. Благодаря тому, что плавящийся металл фактически не контактирует с металлом тигля, удается значительно уменьшить отходы металла в виде гарнисажного слоя, сократить время плавки. Предлагаемое устройство для литья титана требует меньших энергозатрат, следовательно, уменьшается его себестоимость. Важное достоинство данной литейной установки – безотходное литье титана, что дает значительный экономический эффект.

Для доказательства целесообразности безусадочного литья каркасов зубных протезов из титана, полученных на нашей установке, в лабораторных условиях была проведена серия замеров линейных и объемных величин как на восковых, так и на титановых композициях. При анализе полученных результатов замеров восковых и титановых композиций отмечена полная идентичность длины, толщины и диаметра данной конструкции в точках замеров. Было отмечено, что после отливки восковой композиции на титановую ни объемной, ни линейной усадки не произошло.

С целью изучения биоинертности зубных каркасов из титана были проведены потенциометрические исследования силы тока, разности потенциалов и электропроводимости ротовой жидкости у пациентов, ранее протезированных хромо-никелевыми, хромо-кобальтовыми сплавами с последующей заменой их на титан; пациентов, впервые протезированных титановыми зубными протезами; пациентов с интактным зубным рядом (контрольная группа). Изучалась зависимость этих показателей от количества металлических включений в полости рта. Результаты исследований показали, что сила тока, разность потенциалов и электропроводимость ротовой жидкости прямо пропорциональны количеству металлических включений


8-09-2015, 22:16