В підгрупі з необтяженою контузійною ВШТ падіння ХОК склало 12% проти 36% в підгрупі обтяженої контузійною ВШТ порівняно з контролем (p<0,05) (рис. 2). Нанесення несмертельної електротравми перед контузійною ВШТ призводило до того, що ХОК і СІ при цьому не відрізнялися від контрольних значень (p>0,05). Це свідчить про те, що механізм дії електричного струму в даному випадку співпадає з тими механізмами, які при дії екстремальних чинників прагнуть утримати ХОК на нормальному рівні. При вивченні змін УОК і УІ в підгрупах з контузійною ВШТ зафіксовано їх значне зниження в широкому діапазоні на 6—61% (p<0,05) (рис. 1). Причиною цього, є не тільки пряма дія ударної хвилі на міокард, але і зниження переднавантаження унаслідок генералізованого спазму судин малого круга кровообігу після контузії органів грудної клітки. У підгрупах тварин з несмертельною електротравмою до контузійної ВШТ падіння УОК на 10—12% (p<0,05) і УІ на 6—10% в порівнянні з контролем спостерігалося у меншій мірі, у порівнянні з іншими підгрупами з контузійною ВШТ — на 24—62% в порівнянні з контролем (p<0,05). Можливо, внаслідок електротравми відбувалася дилатація судин малого кола кровообігу, яка певною мірою компенсувала подальший вазоспазм в результаті контузії. Збільшення ЧСС, яке спостерігалася у всіх підгрупах з контузійною ВШТ — на 15—18% порівняно з контролем (p<0,05), мала меншу інтенсивність, ніж при комбінованій ВШТ.
Причиною цього може бути те, що в початковому періоді після контузії відбувається травматична активація вагуса, що протидіє активації синусного вузла унаслідок дії електричного струму і стресової активації симпато-адреналової імпульсації. Зміни АТ при поєднаній дії електричного струму і контузійного компонента шахтного вибуху полягали в його достовірному збільшенні у всіх експериментальних підгрупах (p<0,05). Максимальне збільшення АТ спостерігалося в групі з несмертельною електротравмою і обтяженою контузійною ВШТ 33% (p<0,05). Утримання АТ в даних підгрупах забезпечувалося збільшенням ЗПО, приріст якого навіть в умовах зниження УОК викликав збільшення АТ, що в умовах дії екстремальних чинників є достатньо ефективною захисно-пристосовною реакцією. Варто відзначити, що на збереження АТ може впливати вже згаданий спазм судин малого кола кровообігу, який призводить до того, що у великому колі кровообігу залишається деяка частина ОЦК. При дії електричного струму після дії контузійного компонента ВШТ відбувалося значне збільшення ППО при необтяженій ВШТ — на 71% (p<0,05) і обтяженій ВШТ — на 156% (p<0,05). Це може свідчити про те, що в умовах попередньої контузії електротравма не викликає вазодилатацію. Причиною цього можуть бути зміни коагуляційних і фізико-хімічних властивостей крові, які відбуваються при контузії. Це змінює умови дії електричного струму і призводить до генералізованого вазоспазму. Таким чином, при дії контузійного компонента ВШТ на організм, відбувається гіподинамічна реакція системної гемодинаміки. Вплив електричного струму до нанесення контузії призводить до менших змін ХОК, ніж при його дії після контузії.
При сполучній дії електричного струму і опікового компонента ВШТ показники системної гемодинаміки змінювалися найбільшою мірою, в порівнянні з іншими видами пошкоджень. Зниження ХОК в підгрупах з ізольованою необтяженою опіковою ВШТ на 12% (p<0,05) і обтяженою опіковою ВШТ — на 10% (p<0,05) у порівнянні з контролем, відбувалося в рівній мірі без статистично значущої різниці між ними (рис. 2), що може бути пояснене тим, що дія термічного етіологічного чинника на серцево-судинну систему успішно долає всі механізми адаптації, які виникають в організмі унаслідок дії чинників шахтного виробничого середовища. При дії електричного струму до опікової ВШТ відбувається приріст ХОК на 11% (p<0,05) і СІ на 22% (p<0,05) не тільки в порівнянні з контролем, але і в порівнянні з групою з ізольованою опіковою ВШТ. Якщо електротравма моделювалася після дії термічного компонента шахтного вибуху, то вона мала обтяжливий вплив на системний кровоплин, що виявляється зниженням ХОК на 19% (p<0,05) і СІ — на 14% (p<0,05) більшою мірою, ніж це спостерігається при ізольованій опіковій ВШТ. УІ знижувався у всіх експериментальних підгрупах на 12—33% (p<0,05) і дія електричного струму не компенсує його дефіцит. Приріст ХОК, що спостерігався, забезпечувався збільшенням ЧСС у всіх експериментальних підгрупах на 19—28% (p<0,05). Тахікардія при дії опікового компонента ВШТ достовірно більше, ніж при дії комбінованої і контузійної ВШТ (p<0,05). Причиною стійкого збільшення ЧСС ймовірно є інтенсивна больова імпульсація з великих рецепторних ділянок пошкодженого шкірного покриву. Відбувалось збільшення АТ в підгрупах з несмертельною електротравмою і необтяженою опіковою ВШТ на 53% (p<0,05), з несмертельною електротравмою і обтяженою опіковою ВШТ — на 36% (p<0,05).
Приріст ЗПО на 22—52% (p<0,05) при опіковій ВШТ носив помірний характер, у порівнянні з комбінованою і контузійною ВШТ (рис. 3). Очевидно, це пов’язано з тим, що при опіку в кровоплин потрапляє велика кількість вазоактивних речовин, вплив яких переважає дію активованої симпато-адреналової системи. При опіковій травмі відбувається шунтування кровотоку в обхід мікроциркуляційного русла, що здатне значно зменшити ЗПО, але це має виражений негативний ефект на кровопостачання тканин і органів. Дія термічного компонента ВШТ приводить до раннього зриву адаптаційних механізмів, що включають черевну вазоконстрикцію. Дилатація черевних судин, що спостерігається, хоча і призводить до зниження ЗПО, але разом з тим “обкрадає” мікроциркуляцію життєво-важливих органів, загострюючи дефіцит ОЦК, що вже є при опіковій травмі. Наявність дії факторів виробничого шахтного середовища впливає на інтенсивність реакцій системної гемодинаміки при сполучній дії електричного струму і опікового компонента шахтного вибуху, але не змінює характер самої реакції, яка є гіподинамічною.
При сполучній дії електричного струму і токсичного компонента ВШТ зміни параметрів системної гемодинаміки були найбільш однорідними серед всіх експериментальних груп. Достовірні відмінності, що спостерігаються, мали малу абсолютну величину і не є фізіологічно значущими. У всіх експериментальних підгрупах спостерігалося зниження ХОК і СІ по відношенню до контролю (p<0,05) (рис. 2). У підгрупах з дією електричного струму і необтяженою токсичною ВШТ достовірних змін ХОК і СІ не спостерігалося, на відміну від підгрупи з необтяженою токсичною ВШТ, де дефіцит ХОК був максимальним серед всіх груп з токсичною ВШТ — 21% в порівнянні з контролем (p<0,05). Утримання ХОК в цих експериментальних підгрупах забезпечувалося збільшенням ЧСС, оскільки зниження УОК у всіх підгрупах на 14—30% (p<0,05) (рис. 1) носило більший характер, ніж зниження ХОК — на 3—21% (p<0,05). Значущого впливу електротравми на рівень ЧСС не спостерігалося, хоч і була тенденція до більшого зростання ЧСС в групі з несмертельною електротравмою і обтяженою токсичною ВШТ і в групі з обтяженою токсичною ВШТ і несмертельною електротравмою. Зниження УОК і УІ виникає унаслідок прямої дії токсичних газів на міокард. Дія електричного струму на міокард тварин без навантаження дією факторів виробничого шахтного середовища зберігає свої стимулюючі властивості і тому у них відбувається деяка компенсація дефіциту УОК. Дія на організм чинників шахтного виробничого середовища з одного боку забезпечує адаптацію до подальшої дії токсичної ВШТ, з іншого боку не залишає резерву для відповіді міокарда на стимулюючу дію електричного струму. Тому дія електричного струму до і після обтяженої токсичної ВШТ не приводить до значущих змін УОК. У всіх підгрупах відбувалося значне падіння АТ на 14—32% (p<0,05), що вказує на недостатню компенсацію зниження системного кровоплину при токсичній ВШТ, особливо при необтяженій її формі. Причиною зниження АТ є зміна тонусу резистивних судин. Зниження ЗПО на 8—15% (p<0,05) (рис. 3), обумовлено токсичною дією вибухових газів на ендотелій судин, яке викликає їх стійкий парез. Адаптація ендотелію судин при дії низьких концентрацій шахтних газів, як компонента шахтного виробничого середовища, призводить до того, що при обтяженій токсичній травмі парез судин наступає пізніше і у меншій мірі.
ВИСНОВКИ
У дисертації представлено теоретичне узагальнення результатів і нове рішення актуальної наукової задачі — встановлення патогенетичної значущості порушень системної гемодинаміки, що обумовлені сполучною дією на організм електричного струму і окремих компонентів шахтного вибуху.
1. При ізольованій дії електричного струму відбувається достовірне збільшення ХОК на 53% в порівнянні з контролем за рахунок збільшення ЧСС на 15% і збільшення УОК на 33%. Спостерігається вірогідне зниження ЗПО на 17% в порівнянні з контролем. Ці зміни гемодинаміки свідчать про стимулюючий вплив несмертельної величини електричного струму в ранньому періоді електротравми, і гіпердинамічну реакцію системної гемодинаміки, що є сприятливим для організму і забезпечує збільшення його пристосовних можливостей за рахунок зростання ХОК.
2. Дія дозованої величини електричного струму є обтяжливим чинником при її поєднанні з комбінованою вибуховою шахтною травмою. Найбільш виражені зміни показників системної гемодинаміки спостерігаються при нанесенні електротравми після обтяженої комбінованої вибухової шахтної травми, що обтяжена навантаженням чинниками шахтного виробничого середовища — падіння АТ на 37%, ХОК на 83%, збільшення ЗПО на 265% в порівнянні з контролем. Реакція системної гемодинаміки при цьому є гіподинамічною, утримання серцевого викиду забезпечується зростанням тонусу судин.
3. Внесок контузійного компонента вибухової шахтної травми в загальну гіподинамічну реакцію системної гемодинаміки на комбіновану вибухову шахтну травму є найбільш вагомим і характеризується вираженим розбалансуванням процесів адаптації та компенсації. При сполучній дії контузійного компонента шахтного вибуху й електричного струму зміни показників системної гемодинаміки в значній мірі залежать від того, в якій послідовності наносилися обидва види травм. Попередня дія електричного струму призводить до того, що ХОК залишається на рівні, що не відрізняється від контрольного. У підгрупах, де електротравма наносилась після необтяженої і обтяженої контузійної ВШТ спостерігається достовірне падіння ХОК відповідно на 34% і 56% в порівнянні з контролем.
4. Вплив електротравми на стан системної гемодинаміки при опіковій вибуховій шахтній травмі носить менш обтяжуючий характер при дії електричного струму до нанесенні опіковій вибуховій шахтній травмі. Компенсація дефіциту ХОК при цьому забезпечується збільшенням ЧСС на 27—28%. Нанесення електротравми після опікової вибухової шахтної травми обтяжує стан системної гемодинаміки, відбувається падіння ХОК на 19—24%, збільшення ЗПО на 43—52%. Найбільш виражене зниження основних параметрів центрального кровообігу спостерігаються у тварин з обтяженою опіковою вибуховою шахтною травмою — зменшення УОК на 36%.
5. Виражених відмінностей в зміні показників системної гемодинаміки при сполучній дії електричного струму і токсичного компонента шахтного вибуху в групах обтяженій і необтяженій вибуховій шахтній травмі не спостерігалося, реакція гемодинаміки відбувається за гіподинамічним типом. У всіх підгрупах спостерігалося зниження УОК на 14—30%, АТ на 14—32%, ЗПО на 8—15% відносно контролю.
ПЕРЕЛІК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Єльський В. М., Кривобок Г. К., Антонов Є. В. Зміни системної гемодинаміки за дії токсичного компонента шахтного вибуху та електричного струму // Клінічна та експериментальна патологія — 2007. — Т. 6., № 2. — C. 30-33. (Особисто здобувачем отримані експериментальні результати, проведено їх аналіз і узагальнення, виконано написання висновків)
2. Єльський В. М., Кривобок Г. К., Антонов Є. В. Зміни центральної гемодинаміки в початковому періоді дії термічного компоненту шахтного вибуху, що обтяжений несмертельною електротравмою // Запорожский медицинский журнал. — 2007. — № 3. — С. 9-11.(Особисто здобувачем отримані експериментальні результати, проведено їх аналіз і узагальнення, виконано написання тез)
3. Єльський В. М., Кривобок Г. К., Антонов Є. В., Кривобок О. Г. Стан системної гемодинаміки при сумісній дії на організм комбінованої шахтної вибухової травми та електричного струму // Вестник неотложной и восстановительной медицины. — 2007. — Т. 8, № 1. — С. 144-146. (Особисто здобувачем отримані експериментальні результати, проведено їх аналіз і узагальнення, виконано написання вступу, тез)
4. Єльський В. М., Кривобок Г. К., Антонов Є. В., Кривобок О. Г. Порушення системної гемодинаміки при дії контузійного компоненту шахтного вибуху й електричного струму в експерименті // Травма. — 2007. — Т. 8, № 2. — С. 152—155. (Особисто здобувачем отримані експериментальні результати, проведено їх аналіз і узагальнення, виконано написання вступу, висновків)
5. Ельский В. Н., Кривобок Г. К., Талалаенко А. Н., Антонов Е. В., Редько А. Г. Взрывная шахтная травма (экспериментальный анализ гемодинамики) // Архив клинической и экспериментальной медицины. — 2007. — Т. 16, № 2. — С. 198—205.(Особисто здобувачем надані дані про зміни системної гемодинаміки при електротравмі, проведено статистичний аналіз і узагальнення даних, написані тези)
6. Ельский В. Н., Кривобок Г. К., Антонов Е. В. Применение диазепама для коррекции нарушений гемодинамики при взрывной шахтной травме (экспериментальное исследование) // Общая реаниматология. — 2007. — Т. 3, № 2. — С. 22—25.(Особисто здобувачем написано вступ, представлені і проаналізовані дані про характер системної гемодинаміки при комбінованій вибуховій шахтній травмі, та при дії її окремих компонентів)
7. Антонов Є. В. Вплив токсичного компонента вибухової шахтної травми на стан центральної гемодинаміки // Програма та тези Всеукраїнської наукової конференції студентів, аспірантів, клінічних ординаторів “Стрес, шок, термінальні стани”. — Донецьк, 2003. — с. 10.
8. Ельский В. Н., Кривобок Г.К., РедькоА.А., АнтоновЕ.В., КрюкА.Ю. Нарушения мозгового кровообращения под действием контузионного компонента шахтного взрыва в эксперименте // Фізіологічний журнал (Матеріали XVII з’їзду Укр. фізіол. товариства з міжнародною участю, присвяч. 125–річчю ак. О. О. Богомольця, 18—20 травня 2006 р. Чернівці). — 2006. — Т 52, № 2. – С. 216-217. (Здобувачем представлені дані про зміни системної гемодинаміки при дії контузійного компонента вибухової шахтної травми, підготовлено матеріал для стендової доповіді)
9. Ельский В. Н., Кривобок Г. К., Антонов Е. В. Состояние системной гемодинамики при сочетанном воздействии на организм токсического компонента шахтного взрыва и электрического тока // Экстренная медицинская помощь при чрезвычайных ситуациях техногенного характера в крупном промышленном центре. Сборник трудов Всероссийской научно-практической конференции. — Новокузнецк, 2007. — С. 50—56.(Особисто здобувачем надано експериментальні результати, їх аналіз і узагальнення, виконано написання тез, висновків)
10. Антонов Е. В Изменения гемодинамических показателей при сочетанном воздействии на организм электрического тока и контузионного компонента взрывной шахтной травмы // Актуальні проблеми клінічної, експериментальної, профілактичної медицини та стоматології. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції студентів та молодих вчених. – Донецьк, 2007. (4—7 квітня 2007 р.). — Вып. 69. — С. 140.
11. Антонов Е.В., Стрельченко Ю.И. Изменения гемодинамических показателей при сочетанном воздействии на организм электрического тока и ожогового компонента взрывной шахтной травмы // Бюлетень VI читань ім. В.В. Підвисоцького, присвячених до 150-річчя з дня народження. — 2007. — С. 47—58.(Особисто здобувачем надано експериментальні результати, їх аналіз і узагальнення, виконано написання тез)
АНОТАЦІЯ
Антонов Є. В. Стан системної гемодинаміки при сполучній дії на організм компонентів шахтного вибуху і електричного струму. — Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.04 – патологічна фізіологія. — Донецький національний медичний університет ім. М. Горького МОЗ України, Донецьк, 2008 р.
Дисертація присвячена вивченню особливостей порушень системної гемодинаміки під час сполучної дії компонентів шахтного вибуху (контузійного, опікового, токсичного) та електричного струму. Встановлено, що у тварин, підданих впливу факторів підземного вибуху і електричного струму, найбільш суттєві порушення показників системного кровообігу спостерігаються у щурів з комбінованою дією факторів шахтного вибуху при нанесенні електротравми після вибухової шахтної травми в умовах попереднього перебування організму в несприятливих умовах шахтного виробничого середовища. Серед окремих компонентів шахтного вибуху найбільшу питому вагу в розвитку гемодинамічних розладів має контузійний компонент. Тяжкість порушень системної гемодинаміки суттєво залежить від того, в якій послідовності відбувалась дія зазначених уражаючих чинників, та від того, чи піддавали тварину дії шахтних виробничих факторів до цього ураження. Отримані результати дозволять дати більш конкретні, науково обґрунтовані рекомендації щодо розробки оптимальних засобів корекції визначень порушень системної гемодинаміки вибухового походження, що ускладнене дією електричного струму та чинників шахтного виробничого середовища.
Ключові слова : шахта, вибух, контузія, опік, отруєння, електричний струм, системна гемодинаміка.
АННОТАЦИЯ
Антонов Е.В. Состояние системной гемодинамики при сочетанном действии на организм компонентов шахтного взрыва и электрического тока. — Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.04 — патологическая физиология. — Донецкий национальный медицинский университет им. М. Горького МЗ Украины, Донецк, 2006.
Диссертационная работа посвящена решению научной проблемы — исследованию ранних нарушений системной гемодинамики при сочетанном действии компонентов шахтного взрыва и несмертельного электрического тока (50 В, 50 Гц, время действия 1 сек) в условиях действия факторов шахтной производственной среды: высокой температуры,
8-09-2015, 23:07