Градації
(бали)
Примітка:
1) – Розбіжність з I групою порівняння достовірна (p<0,05).
При цьому, у хворих І групи, що одержували “Композит 1”, частота клінічної (>10 балів) та субклінічної (8-10 балів) тривоги, а також субклінічної (8-10 балів) депресії під час ІІ-ІV візитів була достовірно (р<0,05) меншою, ніж у хворих ІІ групи порівняння.
Дослідженнями за допомогою кольорового тесту М. Люшера показано, що психофізичний стан і особистісні характеристики пацієнтів під час формування терапевтичної ремісії в обох групах піддаються певним змінам: на ІІІ-ІV візитах вони поліпшуються, а потім (V візит) – погіршуються, що відображається у зменшенні кількості пацієнтів із “потребою в дії” (у 2,89 рази, р<0,05) та зростанні кількості пацієнтів із пригніченими “потребами в задоволенні” та “прихильності” (в 1,87 рази, р<0,05). Застосування фармакотерапевтичної технології “Композит 1” покращує психофізичний стан пацієнтів, про що свідчить достовірно (р<0,05) більша у І групі, ніж у ІІ групі, питома вага хворих: а) з “потребою в дії”, керуючись “мотивами самоствердження і потягу до успіху та надії” (за різними критеріями – в 2,05-2,37 рази; б) з “потребою у прихильності”, як кінцевої мети усіх позитивних змін, – в 2,49 рази і, як характеристики актуальної ситуації, що відповідає за поточні дії хворих – в 2,96 рази. Позитивний ефект “Композиту 1” відображається і через достовірно (р<0,05) меншу в І групі, ніж у ІІ групі, питому вагу хворих: а) із відсутністю в задовільненні “потреби в прихільності”, керуючись “мотивами самоствердження та потягу до успіху” (за різними критеріями в 2,67–6,67 рази); б) із подавленими “мотивами самоствердження та потягу до успіху” (за різними критеріями в 2,51–3,04 рази).
В результаті дослідження вмісту ліпопротеїнів (клас апоВ-вміщуючих ЛП: підфракції ХМ, ЛДНЩ, ЛПЩ, ЛНЩ та клас апоА-вміщуючих ЛП: підфракції ЛВЩ2в, ЛВЩ2а, ЛВЩ3) у хворих на АЗ, виявлено, що перехід від алкогольної інтоксикації до стану терапевтичної ремісії (тобто з І поV візит) супроводжується постійним убуванням вмісту фракцій ліпопротеїнів високої щільності (ЛВЩ2в,2а,3) в нативній сироватці крові: із первинно зависокого (150,5% вище норми, р<0,05) – до зниженого (67,8% від норми, р<0,05) рівня, при цьому найзначніше (в 2,63 рази, р<0,05) зменшувався вміст підфракції ЛВЩ2а (табл.2). Встановлено, що концентрація ліпопротеїнів проміжної щільності (ЛПЩ – клас апоВ-вміщуючих ЛП) і в нативній, і в інкубованій сироватках на усіх етапах спостереження була суттєво нижча за норму (36,0–77,5% від рівня у здорових осіб, р<0,05).
Показано, що застосування фармакотерапевтичної технології “Композит 1” прискорює зниження рівня в сироватці крові: а) фракції ЛП високої щільності (ЛВЩ – клас апоА-вміщуючих ЛП) на етапі купіруваного СВА (ІІІ візит) і в ранньому післяабстинентному періоді – IV візит (на 10,6–29,1%, р<0,05 – відносно контрольної групи здорових осіб); б) та ЛП у цілому – на тих же етапах (на 14,8-23,7%, р<0,05 – відносно контрольної групи).
Таблиця 2
Вміст окремих фракцій і підфракцій ліпопротеїнів у нативній
сироватці крові хворих на алкогольну залежність
| Показник | Середні значення показників, в мм2 (M±m) на етапах дослідження | |||||||||||||||||||
| I візит | II візит | III візит | IV візит | V візит | ||||||||||||||||
| I група порівняння | ||||||||||||||||||||
| n=51 | n=48 | n=40 | n=37 | n=31 | ||||||||||||||||
| ХМ | 70,8 | ± | 6,9 | 70,8 | ± | 6,4 | 82,2 | ± | 9,5 | 36,1 | ± | 2,6 | 99,2 | ± | 9,4 | |||||
| ЛОНЩ | 187,6 | ± | 16,1 | 202,2 | ± | 21,9 | 197,7 | ± | 20,3 | 165,0 | ± | 24,8 | 205,2 | ± | 21,8 | |||||
| ЛПЩ | 59,6 | ± | 5,2 | 64,6 | ± | 5,9 | 69,1 | ± | 6,5 | 63,7 | ± | 5,3 | 93,5 | ± | 11,8 | |||||
| ЛНЩ | 468,3 | ± | 34,8 | 511,4 | ± | 31,1 | 624,2 | ± | 32,7 | 650,9 | ± | 34,5 | 436,5 | ± | 28,5 | |||||
| SапоВ | 786,2 | ± | 39,3 | 849,1 | ± | 39,0 | 973,2 | ± | 40,2 | 915,8 | ± | 42,9 | 834,3 | ± | 38,9 | |||||
| ЛВЩ2Вв | 189,8 | ± | 17,0 | 167,0 | ± | 15,9 | 115,0 | ± | 11,0 | 112,7 | ± | 8,6 | 101,9 | ± | 9,9 | |||||
| ЛВЩ2а | 455,1 | ± | 44,6 | 364,1 | ± | 43,6 | 258,5 | ± | 25,9 | 207,1 | ± | 21,8 | 173,0 | ± | 15,0 | |||||
| ЛВЩ3 | 214,0 | ± | 20,2 | 220,2 | ± | 23,6 | 149,8 | ± | 12,3 | 135,1 | ± | 12,6 | 111,8 | ± | 12,9 | |||||
| SапоА | 858,9 | ± | 51,8 | 751,3 | ± | 52,1 | 523,3 | ± | 30,7 | 454,9 | ± | 26,6 | 386,7 | ± | 22,1 | |||||
| Sусіх ЛП | 1645,1 | ± | 65,0 | 1600,4 | ± | 65,1 | 1496,5 | ± | 50,6 | 1370,7 | ± | 50,5 | 1221,0 | ± | 44,8 | |||||
| II група порівняння | ||||||||||||||||||||
| n=46 | n=43 | n=43 | n=34 | n=25 | ||||||||||||||||
| ХМ | 87,4 | ± | 8,6 | 79,7 | ± | 7,9 | 99,7 | ± | 11,8 | 8,2 | ± | 3,21) | 113,7 | ± | 11,5 | |||||
| ЛОНЩ | 155,0 | ± | 13,3 | 167,1 | ± | 18,1 | 204,7 | ± | 16,8 | 120,7 | ± | 20,5 | 194,6 | ± | 18,0 | |||||
| ЛПЩ | 66,0 | ± | 5,7 | 76,5 | ± | 6,6 | 74,0 | ± | 7,2 | 57,1 | ± | 5,8 | 117,1 | ± | 13,0 | |||||
| ЛНЩ | 424,8 | ± | 31,6 | 567,6 | ± | 28,2 | 669,5 | ± | 29,7 | 803,5 | ± | 31,31) | 465,0 | ± | 25,8 | |||||
| SапоВ | 733,2 | ± | 35,8 | 891,0 | ± | 35,0 | 1047,8 | ± | 36,8 | 989,5 | ± | 38,0 | 890,3 | ± | 36,0 | |||||
| ЛВЩ2в | 224,2 | ± | 20,1 | 197,1 | ± | 18,7 | 173,0 | ± | 13,01) | 168,4 | ± | 10,11) | 110,1 | ± | 11,7 | |||||
| ЛВЩ2а | 376,1 | ± | 36,8 | 303,1 | ± | 36,1 | 285,1 | ± | 21,4 | 230,9 | ± | 18,0 | 143,0 | ± | 12,4 | |||||
| ЛВЩ3 | 237,2 | ± | 22,3 | 233,4 | ± | 26,2 | 204,6 | ± | 13,71) | 195,3 | ± | 14,01) | 123,9 | ± | 14,3 | |||||
| SапоА | 837,5 | ± | 47,5 | 733,6 | ± | 48,4 | 662,7 | ± | 28,51) | 594,6 | ± | 25,01) | 376,9 | ± | 22,3 | |||||
| Sусіх ЛП | 1570,7 | ± | 59,5 | 1624,6 | ± | 59,7 | 1710,5 | ± | 46,51) | 1584,0 | ± | 45,51) | 1267,2 | ± | 42,3 | |||||
Примітка: 1) – розбіжність з I групою порівняння достовірна (p<0,05). |
||||||||||||||||||||
Виявлені, також, достовірні (р<0,05) зворотні кореляційні зв’язки між концентрацією ЛП низької щільності (ЛНЩ – клас апоВ-вміщуючих ЛП) на етапах формування терапевтичної ремісії та змінами інтенсивності практично усіх скарг, і, водночас, достовірні (р<0,05) позитивні кореляційні зв’язки – із перебігом показників методики САН. Разом з цим, змінення показників вмісту всіх підфракцій ЛП високої щільності (ЛВЩ), а також усіх ЛП – загалом, достовірно (р<0,05) позитивно корелювали із інтенсивністю скарг, а, також, достовірно (р<0,05), але негативно корелювали із перебігом показників САН і результатами дослідження тривалості “індивідуальної хвилини”.
При дослідженні стану серцево-судинної системи у хворих на АЗ було встановлено, що перехід від активної АЗ (І візит) до раннього післяабстинентного періоду (ІV візит) відзначався достовірним (р<0,05) зниженням первинно зависоких показників артеріального тиску в І групі порівняння: систолічного – в 1,43 рази (з 179,003,06 мм рт. ст.д.о 125,002,70 мм рт. ст), діастолічного – в 1,33 рази (з 106,061,64 мм рт. ст.д.о 79,971,38 мм рт. ст); в ІІ групі, відповідно, систолічного – в 1,29 рази (з 177,752,27 мм рт. ст.д.о 138,122,87 мм рт. ст), діастолічного АТ – в 1,22 рази (з 105,281,30 мм рт. ст.д.о 86,121,42 мм рт. ст). Водночас, спостерігалося достовірне зниження частоти пульсу в І групі порівняння в 1,24 рази (з 98,351,58 уд/хв до 79,491,30 уд/хв); в ІІ групі – в 1,30 рази (з 98,061,47 уд/хв до 75,611,05 уд/хв). Надалі, перехід від раннього післяабстинентного періоду (ІV візит) до стану повної терапевтичної ремісії (V візит) відбувався на тлі достовірного (р<0,05) і вельми суттєвого (в 1,5-2 рази) зменшення числа осіб із нормальним АТ.
Разом з тим, застосування фармакотерапевтичної технології “Композит 1” обумовлювало більш значне зниження систолічного та діастолічного АТ в І групі (на 10% та 8%, відповідно, р<0,05), ніж у ІІ групі. Відносно до хворих, які одержували альтернативну медикаментозну терапію, відбувалося зростання частоти випадків із нормальним тиском (на ІІІ візиті – в 1,56 рази, р<0,01) та зменшення частоти випадків з показниками межової артеріальної гіпертонії (на ІІІ візиті – в 5,02 рази, р<0,01), що обумовлено присутністю у складі “Композиту 1” таких вазоактивних препаратів, як нікотинова кислота, піроксан, циннаризин. Перебіг показників систолічного і діастолічного артеріального тиску, а також пульсу у пацієнтів обох груп порівняння має достовірний позитивний кореляційний зв’язок із усередненими показниками депресії (шкала HADS), а також із вмістом у сироватці крові ЛП високої щільності – підфракцій 2в, 2а, 3 (клас апоА-) і всіх ЛП – у цілому, в той час, як із концентрацією в сироватці крові класу апоВ-вміщуючих ЛП (зокрема низької щільності – ЛПНЩ), вищезазначені показники діяльності серцево-судинної системи знаходяться в протилежних кореляційних відносинах.
Доведено, що застосування в амбулаторних умовах фармакотерапевтичної технології “Композит 1” сприяє утриманню пацієнтів у рамках лікувальної програми при І-ІV візитах. Водночас, при однаковій первинній кількості хворих в групах порівняння (по 85 осіб), їх у І групі, на момент закінчення шестимісячного терміну спостереження (V візит – 53 особи або 62,35% від первинної кількості), було достовірно (р<0,05) більше, ніж у ІІ групі (44 особи або 51,76%).
ВИСНОВКИ
1. В дисертаційній роботі дано теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної наукової проблеми – формування терапевтичної ремісії в амбулаторних умовах у хворих залежних від алкоголю шляхом застосування нової фармакотерапевтичної технології адаптаційно-метаболічної дії (патентована назва “Композит 1”), створеної на підставі вивчення клініко-психопатологічних, соматичних та метаболічних (ліпопротеїнових) взаємовідносин.
2. Показано, що повна терапевтична ремісія (відповідно МКХ-10 –6 місяців тверезості) в амбулаторних умовах може бути сформована більше ніж у половини (57,06%) пацієнтів, при цьому застосування технології “Композит 1” достовірно (р<0,05) знижує, по відношенню до ІІ групи, кількість хворих, що достроково припиняють лікування: на етапі купіруваного синдрому відміни алкоголю – в 3,0 рази (з 14,12% до 4,71%), в ранньому післяабстинентному періоді – в 2,71 рази (з 22,35% до 8,24%) і на етапі терапевтичної ремісії – в 1,28 рази (з 48,24% до 37,65%).
3. Встановлено, що ризик повернення до вживання алкоголю на етапі повної терапевтичної ремісії залишається високим у частини пацієнтів обох груп внаслідок виснаження адаптаційних механізмів, що визначається в зростанні частоти: інтенсивних (3 бали) спонтанних скарг на пригнічений настрій – на 20,41% (р<0,001), ознак клінічної та субклінічної депресії за шкалою HADS – на 25,10% (р<0,01) та 18,47% (р<0,01), відповідно; занижених (<60 сек, вимір № 3) оцінок тривалості “суб’єктивної хвилини”, що свідчить про емоційну напругу – на 23,31% (р<0,001); випадків підвищення артеріального тиску до рівня межової артеріальної гіпертонії (систолічний/діастолічний АТ від 140/90 до 159/94 мм рт. ст) – на 28,27% (р<0,01); проявів апатії (за результатами інтерпретації вибору помаранчево-червоного кольору в тесті Люшера) – в 3,57 рази (р<0,05), що обумовлює необхідність динамічного спостереження та своєчасної корекції виникаючих розладів у хворих на АЗ у стані ремісії з метою профілактики рецидиву хвороби.
4. Перехід від алкогольної інтоксикації до повної тверезості супроводжується неухильним зменшенням вмісту фракції ліпопротеїнів високої щільності (клас апоА - вміщуючих ЛП) в нативній сироватці крові: із первинно надвисокого рівня (150,5% від норми, р<0,05) – до зниженого (67,8% від норми, р<0,05), при цьому найбільш істотно зменшується вміст підфракції ЛВЩ2а (в 2,63 рази, р<0,05), що дозволяє віднести ці показники до метаболічних (ліпопротеїнових) маркерів фази становлення терапевтичної ремісії у хворих на АЗ.
5. Вміст ліпопротеїнів проміжної щільності (клас апоВ-вміщуючих ЛП) у нативній сироватці крові хворих на всіх етапах формування ремісії стало залишається замалим (36,0–77,5% від норми, р<0,05), що дозволяє трактувати цей показник, як біохімічний маркер власне АЗ.
6. У осіб залежних від алкоголю на всіх етапах спостереження виявлено численні достовірні (р<0,05) прямі та зворотні кореляційні відносини між інтенсивністю скарг, показниками самооцінки функціонального стану за методикою САН, артеріальним тиском, пульсом – і вмістом у сироватці крові різних фракцій ліпопротеїнів, що свідчить про стійкий взаємозв’язок між актуальним психічним і функціональним станом пацієнтів, – з одного боку, та їх метаболічним статусом – з іншого, і обгрунтовує можливість їх корекції шляхом спрямованої модифікації обміну речовин.
7. Розроблено, апробовано в амбулаторних умовах та впроваджено у практику фармакотерапевтичну технологію “Композит 1” (комплекс відомих – офіцінальних лікарських препаратів, а саме: бензоналу, нікотинової кислоти, сечовини, рибоксину, аланіну, ацетилсаліцилової кислоти, пірацетаму, піроксану, циннаризину, які об’єднані патогенетично-детермінованою послідовністю їх застосування та клінічно зваженими дозами), яка спрямована на прискорення елімінації алкоголю і токсичних продуктів його окислення, корекцію вегетосудинних розладів і порушень обміну, а також активацію адаптогенних та саногенетичних механізмів організму.
8. Шляхом співставлення пацієнтів із груп порівняння показано, що застосування на етапах алкогольної інтоксикації і синдрому відміни (візити І, ІІ) фармакотерапевтичної технології “Композит 1” дозволяє досягнути достовірно (р<0,05) більш значних результатів на наступних етапах спостереження, ніж у ІІ групі, а саме:
– знизити середню інтенсивність спонтанних скарг у хворих, відносно ІІ групи, на руховий неспокій – на 16,31%, агресивність – на 23,72%, тривожність – на 12,35%, жахи – на 21,67%, імпульсивність – на 22,14%;
– зменшити частоту субклінічної та клінічної тривоги, відносно ІІ групи, – на 17,38% і на 65,45%, відповідно, а також субклінічної депресії – на 40,07%, оцінених за шкалою HADS;
– послабити емоційну напругу, що проявилося у зростанні усереднених значень показника тривалості “індивідуальної хвилини”, відносно ІІ групи, – на 13,12%;
– поліпшити функціональний стан пацієнтів, що позначилося на зростанні усереднених показників “самопочуття”, відносно ІІ групи, – на 11,99%, “активності” – на 13,08% та “настрою” – на 15,51%, оцінених за методикою САН;
– оптимізувати психофізичний стан хворих І групи, що позначилося багаточисельними відмінностями у результатах досліджень в І, ІІ групах за допомогою тесту Люшера;
– прискорити, відносно ІІ групи, зниження концентрації у сироватці крові окремих фракцій класу апоА-вміщуючих ЛП, зокрема ліпопротеїнів високої щільності – на 10,62-29,13%, сумарно усіх ЛП – на 14,81-21,74%, а також нормалізацію систолічного і діастолічного АТ, відповідно, на 9,50% та 7,14%.
СПИСОК ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Артемчук А.А. Последовательные изменения объективных и субъективных критериев качества жизни больных алкогольной зависимостью на этапах лечения // Укр. вісн. психоневрології. – Харків, 2007. – Том 15, вип.1 (50). – С.255-256.
2. Артемчук А.А. Содружественные изменения психоэмоциональной сферы и неврологического статуса у больных алкогольной зависимостью на различных этапах становления терапевтической ремиссии и их коррекция // Журнал психиатрии и медицинской психологии. – Донецк, 2004. – № 3 (13). – С.103-108.
3. Соколик В.В., Артемчук А.Ф., Чурсина В.С., Артемчук А.А., Божко Г.Х. Синхронность динамики пароксизмов и нарушений обмена липопротеинов при алкогользависимой патологии // Вісник психіатрії та психофармакології. – Одеса, 2006. – № 1(9). – С.93-96 (Здобувач комплексно дослідив стан хворих на АЗ на етапах терапевтичної ремісії. Одержані дані співставлені із результатами ЕЕГ-досліджень та спостереженнями пароксизмальності метаболічних процесів, що були надані співавторами).
4. Артемчук А.П., Артемчук О.А. Створення нових методів та технологій діагностики, прогнозу, лікування та профілактики у сфері наркології // Укр. вісн. психоневрології. – Харків, 2002. – Том 10, вип.1 (30). – С.246 (Здобувачем викладені авторські розробки методів діагностики, прогнозу та лікування, що захищені патентами на винахід спільно із співавторами).
5. Божко Г.Х., Артемчук А.Ф., Чурсина В.С., Артемчук А.А. Динамика перераспределения липопротеинов сыворотки крови больных алкоголизмом в периоды интоксикации и отмены алкоголя // Укр. біохім. журн. – Т.74, №5. – 2002. – С.48-51 (Внесок здобувача складався із набору матеріала, його первісної клінічної і статистичної обробки, підготовки рисунків та таблиць, створенні клінічних гіпотез та висновків).
6. Артемчук А.А. Уровни липопротеинов сыворотки крови как биологический маркер клинических состояний при алкогольной зависимости // Психическое здоровье. – Москва, 2007. – № 5. – С.43-49.
7. Артемчук А.А. Объективизация психоаффективных расстройств у больных АЗ на этапах становления ремиссии // Довженківські читання: теорія і практика наркології. – 2005. – С.33-44.
8. Пат.42478А UA, МПК А61К31/00. Спосіб лікування алкоголізму / А.П. Артемчук, О.А. Артемчук, Г.Х. Божко. – Заявка № 2001031639 від 12.03. 2001. Опубл.15.10. 2001. Бюл. № 9 – 4 с. (Здобувач виконав аналіз інформаційних джерел, провів пошук прототипу винаходу та складових фармакотерапевтичної технології “Композит”, обгрунтував послідовність їх прийому).
9. Пат.45 599А UA, МПК А 61В10/00. Спосіб біологічної діагностики алкогольної залежності у підлітків та юнаків / А.П. Артемчук, О.А. Артемчук, В.М. Зовський. – Заявка № 20010421158 від 3.04. 2001. Опубл.15.04. 2002. Бюл. № 4 – 4 с. (Здобувачем виконано дослідження хворих на АЗ та клініко-статистичний аналіз одержаних матеріалів, що лягло в основу створення способу діагностики).
10. Пат.51865А UA, МПК А 61Н39/04. Спосіб термінового психотерапевтичного емоційно-стресового зняття алкоголь-абстинентного синдрому / А.П. Артемчук, О.А. Артемчук. – Заявка № 2000020792 від 14.02. 2000. Опубл.16.12. 2002. Бюл. № 12 – 4 с. (О.А. Артемчуком проведено теоретичне та клінічне обгрунтування можливості психотерапевтичного, безмедикаментозного купірування синдрому відміни алкоголю і впровадження способу у медичну практику. Їм вироблені показання та протипоказання для застосування винаходу).
11. Пат.72687А UA, А61К31/00. Спосіб лікування алкоголізму / А.П. Артемчук, Г.Х. Божко, О.А. Артемчук. – Заявка № 2003010268 від 13.01. 2003. Опубл.15.03. 2005. Бюл. № 3 – 4 с. (Здобувач прийняв участь в обгрунтуванні підбору окремих складових фармакотерапевтичної технології, апробації та впровадженні способу, листуванні з департаментом інтелектуальної власності).
12. Спосіб раннього прогнозу та діагностики алкогольної залежності за допомогою спеціальних таблиць: Свідоцтво про реєстрацію авторського права на науковий твір 10970 UA / А.П. Артемчук, О.А. Артемчук, В.М. Зовський, В.Ф. Купрієнко. Дата реєстрації 10.09. 2004 (Дисертант приймав участь у створенні спеціальних, клінічно і статистично обгрунтованих, діагностичних та прогностичних таблиць в основу яких покладені результати спільних та власних досліджень).
АНОТАЦІЯ
Артемчук О.А. Формування терапевтичної ремісії в амбулаторних умовах у хворих залежних від алкоголю. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за фахом 14.01.17 – наркологія – ДУ “Інститут неврології, психіатрії та наркології АМН України”, Харків, 2008 р.
В дисертації зроблено теоретичне обґрунтування та нове вирішення наукової задачі, яка полягає у формуванні терапевтичної ремісії в амбулаторних умовах у хворих залежних від алкоголю, шляхом застосування нової фармакотерапевтичної технології адаптаційно метаболічної дії (патентована назва “Композит 1”.
Встановлено, що ризик повернення до
8-09-2015, 23:15