Видалення щитовидної залози спричинило істотні зміни з боку здібності скелетного м'яза до швидкісного скорочення. Так, початкове значення показника «час розвитку максимальної напруги» складало 985±8 мс , що було на 15% більше рівня контролю. Надалі відмінності ставали ще більш виразніше.
Важливим показником, що характеризує мобільність скорочення м'яза, є показник швидкості розвитку ізометричної напруги, яка у щурів контрольної і тироїдектомованої груп істотно різнилася. По-перше, у щурів контрольної групи максимальна швидкістьспостерігалася на 40-ій мс скорочення незалежно від числа скоротливих актів. Так, під час першого ізометричного скорочення швидкість розвитку напруги м'яза досягала значення 14,3±0,94 Н/с , а при 5-му і 10-му скороченні відповідно 13,7±0,78 і 10,1±0,66 Н/с. Видно, що при скоротливих актах разом з розвитком стомлення максимально можлива швидкість розвитку ізометричної напруги м'яза контрольних щурів знижувалася (на 29%, р<0,05).
По-друге, видалення щитовидної залози приводило до зниження величини показника «максимально можлива швидкість розвитку напруги м'яза» при її ізометричному скороченні в порівнянні з контролем незалежно від ступеня стомлення.
По-третє, максимальна швидкість розвитку ізометричної напруги м'яза тироїдектомованих щурів значно зміщувалася у бік більш пізньої стадії скорочення: максимальна швидкість розвитку скорочення при 1-му, 5-му і 10-му скороченнях була зареєстрована відповідно на 80, 160 і 320 мс ізометричного скорочення.
Нарешті, викликає інтерес аналіз величини середньої ізометричної напруги великогомілкового м'яза білих щурів різних груп в процесі серії скоротливих актів. Як видно з табл.1, значення середньої величини напруги м'яза контрольних щурів були завжди вище, ніж у тироїдектомованих.
Одним з найважливіших показників енергетики скорочення м'яза є коефіцієнт температурної вартості скорочення м'яза. Використаний показник характеризує термогенну вартість скорочення м'яза із розрахунку на одиницю сили (напруги), або іншими словами відображає коефіцієнт корисної дії скоротливого акту. Як видно з табл.1, температурна вартість ізометричного скорочення м'яза є величиною не фіксованою, а мобільною. Так, у тварин контрольної групи початкова величина ТВСМ-1, тобто при розрахунку на одиницю Нмакс. , складала (0,0354±0,00088)0 С/Нмакс . Надалі в ході виконання послідовної серії скоротливих актів значення ТВСМ-1 спочатку (4-е скорочення) зменшувалося (0,0263±0,00056)0 С/Нмакс , а потім швидко зростало, досягаючи до закінчення серії ізометричних скорочень (10-е скорочення), значення (0,0556±0,00091)0 С/Нмакс , що було на 57% більше (р<0,05) вихідної величини.
Таблиц я 1
Динаміка показників ізометричного скорочення великогомілкового м’яза у циклі ізометричних скорочень
| Поряд-ковий номер скоро-ченння м’яза | Латентний період скорочення, мс |
Час досягнення максимальної напруги, мс |
Максимальна величина ізометричної напруги, Н |
Середня вели- чина ізомер-ричної напруги за період скоро-чення, Нсеред. | Температурна вартість скорочення м’яза, ДТ0 С/Нмакс | Температурна вартість скорочення м’яза, ДТ0 С/Нсередн.. |
||||||
Контроль n = 14 |
Атиреоз n = 14 |
Контроль n = 14 |
Атиреоз n = 14 |
Контроль n = 14 |
Атиреоз n = 14 |
Контроль n = 14 |
Атиреоз n = 14 |
Контроль n = 14 |
Атиреоз n = 14 |
Контроль n = 14 |
Атиреоз n = 14 |
|
| 1 | 40±2 | 61±5 | 856±7 | 985±8 | 1,44 ±0,026 |
1,39 ±0,019 |
1,32 ±0,021 |
1,11 ±0,014 |
0,051± 0,0012 |
0,0453± 0,00079 |
0,0386± 0,00054 |
0,0567± 0,00066 |
| 2 | 43±3 | 56±4 | 854±6 | 976±7 | 1,50 ±0,019 |
1,42 ±0,029 |
1,38 ±0,014 |
1,13 ±0,020 |
0,048± 0,0011 |
0,0401± 0,00081 |
0,0347± 0,00078 |
0,0504± 0,00076 |
| 3 | 39±3 | 59±5 | 809±7 | 989±9 | 1,52 ±0,035 |
1,43 ±0,033 |
1,40 ±0,031 |
1,15 ±0,023 |
0,045± 0,0009 |
0,0287± 0,00059 |
0,0321 ±0,00065 |
0,0356± 0,00079 |
| 4 | 44±4 | 65±6 | 812±8 | 997±10 | 1,56 ±0,031 |
1,50 ±0,019 |
1,39 ±0,021 |
1,09 ±0,016 |
0,041± 0,0009 |
0,0213± 0,00047 |
0,0295± 0,00077 |
0,0292± 0,00054 |
| 5 | 49±4 | 69±4 | 846±9 | >1000 мс | 1,50 ±0,027 |
1,47 ±0,023 |
1,36 ±0,024 |
1,02 ±0,017 |
0,048± 0,0009 |
0,0224± 0,00049 |
0,0353± 0,00071 |
0,0323± 0,00091 |
| 6 | 50±6 | 78±8 | 885±8 | >1000 мс | 1,51 ±0,028 |
1,35 ±0,015 |
1,35 ±0,021 |
1,05 ±0,016 |
0,050± 0,0011 |
0,0303± 0,00056 |
0,0370± 0,00079 |
0,0390± 0,00067 |
| 7 | 51±5 | 88±7 | 891±9 | >1000 мс | 1,37 ±0,031 |
1,28 ±0,017 |
1,32 ±0,029 |
1,01 ±0,013 |
0,062± 0,0013 |
0,0461± 0,00093 |
0,0469± 0,00086 |
0,0584± 0,0010 |
| 8 | 57±5 | 82±8 | 953±8 | >1000 мс | 1,36 ±0,030 |
1,19 ±0,029 |
1,27 ±0,032 |
0,99 ±0,019 |
0,064± 0,0012 |
0,0571± 0,0011 |
0,0503± 0,00093 |
0,0686± 0,00097 |
| 9 | 62±7 | 93±9 | 991±11 | >1000 мс | 1,29 ±0,021 |
1,10 ±0,016 |
1,12 ±0,023 |
0,88 ±0,011 |
0,066± 0,0014 |
0,0654± 0,0019 |
0,0589± 0,00099 |
0,0818± 0,0011 |
| 10 | 61±6 | 97±8 | 981±10 | >1000 мс | 1,24 ±0,032 |
1,01 ±0,039 |
1,13 ±0,025 |
0,89 ±0,019 |
0,069± 0,0012 |
0,0782± 0,0018 |
0,0610± 0,0010 |
0,0887± 0,0012 |
Різниця 1-е –10-е скоро- чення |
+21±6,3 +52% р<0,05 |
+36±9,4 +59% р<0,05 |
+125±12 +15% р<0,05 |
- |
-0,20 ±0,04 -14% р<0,05 |
-0,38±0,04 -27% р<0,05 |
-0,19 ±0,03 -14% р<0,05 |
-0,21 ±0,03 -19% р<0,05 |
+35% р<0,05 |
+73% р<0,05 |
+58% р<0,05 |
+56% р<0,05 |
Зроблений висновок підтверджується і при використанні іншого розрахункового показника – ТВСМ-2, який розраховувався як відношення приросту температури м'яза при його скороченні до середньої ізометричної напруги за увесь скоротливий цикл. Аналіз цифрового матеріалу показав (табл.1), що і в даному випадку в динаміці показника ТВСМ-2 виявлявся фазний характер. Спочатку температурна вартість скорочення м'яза знижувалася (на 4-му скороченні), а потім неухильно наростала, і досягала до 10-го скорочення значення (0,0610±0,0010) 0 С/Нсередн. , що було на 58% більше вихідного рівня.
Таким чином, енергетична вартість ізометричного скорочення великогомілкового м'яза білих щурів контрольної групи з розрахунку на одиницю напруги (Н ), що розвивається, є величиною змінною і залежить від функціонального стану м'яза і системи його життєзабезпечення.
При дослідженні енергетики великогомілкового м'яза білих щурів з видаленою щитовидною залозою звертають на себе увагу наступні основні моменти. По-перше, скелетний м'яз на першому етапі циклу з 10-ти скорочень(1 і 2-е) скорочувався з підвищеним температурним коефіцієнтом, або з великими енергетичними витратами. Так, в порівнянні з контрольними щурами м'яз тироїдектомованих щурів (табл.1) при першому і другому ізометричному скороченнях характеризувався значенням ТВСМ-1 відповідно на 27% і 25% більше за контрольний рівень. Ще більші відмінності (47% і 45%) відзначені у разі використання коефіцієнта ТВСМ-2, тобто температурної вартості скорочення м'яза з розрахунку на середню величину ізометричної напруги за весь ізометричний акт.
По-друге, в середині циклу з 10-ти послідовних скорочень (4 і 5-е) температурна вартість скорочення м'яза (ТВСМ-1) у тироїдектомованих щурів ставала менше рівня контролю (контрольної групи) відповідно на 19% і 30% (р<0,05). Це свідчило, що скелетний м'яз тироїдектомованих тварин при рівній величині максимальної ізометричної напруги скорочувався з меншою тепловою вартістю, або, що рівнозначно - з більшою енергетичною ефективністю.
По-третє, в ході продовження циклу скоротливих актів значення температурної вартості скорочення м'яза ТВСМ-1 і ТВСМ-2 у тироїдектомованих щурів різко зростало, і до 10-го скоротливого акту перевищувало рівень контрольних тварин відповідно на 41% і 45%.
Нарешті, в ході розвитку стомлення скелетний м'яз тироїдектомованих щурів так само, як і м'яз контрольних тварин, скорочувався з різною тепловою вартістю. Так, на 4-му скороченні ТВСМ-1 і ТВСМ-2 була менше вихідних значень відповідно на 52% і 48%, а до закінчення циклу ізометричних скорочень, навпаки – ставала на 72% і 56% більше початкового рівня.
Таким чином, видалення щитовидної залози викликало неоднозначний ефект на теплову вартість скорочення м'яза; на першому етапі циклу з 10-ти односекундних ізометричних скорочень великогомілковий м'яз тироїдектомованих щурів скорочувався з підвищеними витратами енергії на одиницю ізометричної напруги (Н, Ньютон ), в середині, навпаки – з меншими, а в кінці ізометричної серії скорочень - знов з великими.
Однією з центральних задач роботи було вивчення характеру впливу адреналіну на енергетику скоротливого акту, зокрема, на його теплову вартість з розрахунку на одиницю ізометричної напруги (Н ). З цією метою білим щурам обох груп після закінчення 10-го ізометричного скорочення внутрішньовенно інфузувався адреналін (табл.2).
Результати експериментів показали, що адренергічна стимуляція м'яза щурів контрольної групи викликала чіткі зміни, які свідчать про відновлення функціональних параметрів його скорочення. Зокрема, збільшувалася максимальна напруга (+22%), скорочувався латентний період скоротливого акту (-21%), зменшувався час, необхідний для розвитку максимальної напруги м'яза при його скороченні (-9%).
Інша закономірність мала місце у тварин тироїдектомованої групи. Виявилося, що видалення щитовидної залози повністю блокувало позитивний вплив адреналіну на ерготропні
Таблиця 2
Вплив інфузії адреналіну на деякі параметри ізометричного скорочення (1 с ) великогомілкового м'яза щурів
Показник |
Умови експерименту | ||
До інфузії адреналіну (10-е скорочення) |
Після інфузії адреналіну | Різниця |
|
| Контрольна група (n=14) | |||
| Максимальна величина напруги, Нмакс. | 1,24±0,032 |
1,51±0,09 |
+0,27±0,10 +22%, р<0,05 |
| Час розвитку макс. напруги м’яза, мс | 981±10 |
896±17 |
-85±20 -9%, p<0,05 |
| Латентний період скорочення м’яза, мс | 61±6 |
48±3 |
-13±6 -21%, p<0,05 |
ТВСМ-1 (+DТ0 С/Нмакс ) |
0,0556±0,00091 |
0,0577±0,0012 |
+0,0021±0,0014 +4%, p>0,05 |
ТВСМ-2, (+DТ0 С/Н серед ) |
0,0610±0,0010 |
0,0674±0,00087 |
+0,0064±0,0013 +10%, p<0,05 |
| Тироїдектомована група (n=14) | |||
| Максимальна напруга (Нmax ) скорочення | 1,01±0,039 |
1,10±0,05 |
+0,09±0,06 +9%, p>0,05 |
| Час розвитку макс. напруги м’яза, мс | >1000 мс |
>1000 мс |
- |
| Латентний період скорочення м’яза, мс | 97±8 |
83±4 |
-14±9 -14%, p>0,05 |
ТВСМ -1, (+DТ0 С/Нмакс ) |
0,0782±0,0018 |
0,0891±0,00075 |
+0,0109±0,0019 +14%, p<0,05 |
ТВСМ -2, (+DТ0 С/Нсеред ) |
0,0887±0,0012 |
0,1053±0,0014 |
+0,0166±0,0045 +18%, p<0,05 |
параметри його скорочення. Всі наведені вище параметри ізометричного скорочення м’яза після інфузії адреналіну у щурів тироїдектомованої групи статистично достовірно не змінювалися. Отже, при експериментальному гіпотиреозі скелетний м'яз утратив здібність до адренергічної стимуляції.
Одним з найважливіших параметрів енергетики є параметр температурної вартості скорочення м'яза (ТВСМ) за адренергічної стимуляції.
Аналіз даних показав, по-перше, що у щурів контрольної групи адренергічна стимуляція викликала чітке збільшення (+10%) теплової вартості скорочення м'яза при розрахунку цього показника як відношення приросту температури м'яза до середньої величини ізометричної напруги за весь скоротливий акт (ТВСМ-2).
Експериментальний гіпотиреоз істотним чином впливав на енергетичну вартість ізометричного скорочення м'яза. Так, значення ТВСМ-1 і ТВСМ-2 у щурів тироїдектомованої групи після інфузії адреналіну зростало відповідно на 14% і 18% (р<0,05).
Таким чином, скелетний м'яз гіпотиреоїдних щурів за адренергічної стимуляції на виконання «одиниці ізометричної роботи - Н» затрачував більшу кількість енергії, що і виражається в зростанні температурної вартості його скорочення.
В іншій серії експериментів досліджувався вплив тироїдектомії і адреналіну на енергетику тривалого тетанічного ізометричного скорочення (10 с) .
Аналіз результатів показав, що, по-перше, ефект атиреозу позначився на тривалості латентного періоду скорочення (табл. 3). Так, при першому скороченні латентний період подовжився у 1,95 рази, а при другому – у 1,46 рази.
По-друге, максимальна напруга, яку розвивав м’яз при першому ізометричному тетанічному скороченні, у щурів досліджуваних груп була практично однаковою, складаючи відповідно 1,93±0,04 Н (контроль) та 1,87±0,05 Н при атиреозі. Проте значення часу, у продовж якого розвивалася максимальна сила, у щурів атиреоїдної групи було істотно нижчим (на 37%, р<0,05).
По-третє, видалення щитовидної залози якісно змінювало такий параметр, як швидкість розвитку скорочення у його початковій фазі: великогомілковий м'яз тироїдектомованих щурів скорочувався з невисокою швидкістю, тоді як у тварин контрольної групи швидкість скорочення м'яза характеризувалася наявністю різко вираженого піку на 40 мс скорочення (16,5±1,2 dН/dt ).
Паралельно з вимірюванням сили скорочення проводилася реєстрація температури м'яза, що дозволило розрахувати температурну вартість скорочення м'яза (ТВСМ-1 і ТВСМ-2, табл.3). Виявилося, що у щурів атироїдної групи значення ТВСМ-1 (тобто, +D Т0 С/Нмакс. ) було на 17%, а у разі розрахунку ТВСМ-2 – на 9,3% менше за рівень у контрольних щурів. Цей результат дозволяє вважати, що м'язи атироїдних щурів при першому тетанічному ізометричному скороченні на одиницю сили (Н ) продукували меншу кількість тепла.
Аналогічні результати були отримані і при вивченні показників енергетики м’яза при повторному, другому ізометричному скороченні (табл.3). Варто вказати, що ефект стомлення швидше розвивався у тироїдектомованому м’язі. Однак, треба підкреслити більш суттєве збільшення теплової вартості скорочення м’яза тироїдектомованих щурів, яка вже значно перевищувала рівень контролю.
Результати вивчення характеру впливу адреналіну на 10-секундне ізометричне скорочення м'яза у щурів контрольної групи показало (табл.4), що, по-перше, величина максимальної напруги, що розвивав великогомілковий м’яз після введення адреналіну, дещо збільшилася (+12%, р<0,05). По-друге, інфузія адреналіну практично відновлювала таку властивість скелетного м'яза, як «час досягнення максимальної напруги». По-третє, катехоламін адреналін чинив виразний позитивний вплив і на такий параметр скорочення м'яза, як латентний період його розвитку:значення часу латентного періоду після інфузії адреналіну скоротилося на 22% (р<0,05) і склало 56±6 мс.
Характер використаної методики реєстрації скоротливого акту (комп'ютерна реєстрація) дозволив розрахувати один з найважливіших показників скорочення м'яза – швидкість його розвитку. Виявилося, що разом з проявом ефекту стомлення при другому ізометричному скороченні відбувався зсув точки максимальної швидкості на 100% у бік більш пізньої стадії скоротливого акту.
Результати вивчення характеру дії адреналіну на 10-секундне ізометричне скорочення м'яза у щурів тироїдектомованої групи показало наступне (табл.4). По-перше, величина максимальної напруги, яку розвивав великогомілковий м’яз, після введення адреналіну не змінилася, складаючи 1,54±0,09 Н (+3%, р>0,05). Відзначимо, що у контрольної групи щурів ефект адреналіну на даний показник був чітким (+12%, р<0,05).
Таблиця3
Характеристика параметрів напруги тривалого (10 с) ізометричного скорочення м’яза білих щурів контрольної і гіпотиреоїдної групи
Показник |
Група |
Перше ізометричне скорочення | Друге ізометричне скорочення | Різниця: 2–1-е скорочення |
| Максимальна величина напруги, Нмакс. | Контроль (n=20) |
1,93±0,04 | 1,77±0,05 | -0,16±0,06 -8%, р<0,05 |
Атиреоз (n=20) |
1,87±0,04 | 1,49±0,12 | -0,38±0,13 -20%, р<0,05 |
|
Час розвитку максимальної напруги м’яза, мс |
Контроль (n=20) |
973±16 | 1361±28 | +388±32 +40%, р<0,05 |
Атиреоз (n=20) |
1335±12 | 2034±31 | +875±33 +65%, р<0,05 |
|
| Латентний період скорочення м’яза, мс | Контроль (n=20) |
45±3 | 79±7 | +34±8 +75%, р<0,05 |
Атиреоз (n=20) |
68±6 | 115±9 | +47±11 +69%, р<0,05 |
|
ТВСМ-1 (+DТ0 С/Нмакс ) |
Контроль (n=20) |
0,129±0,0052 | 0,158±0,0072 | +0,029±0,0089 +28%, р<0,05 |
Атиреоз (n=20) |
0,107±0,0049 | 0,195±0,0075 | +0,088±0,0089 +82%, р<0,05 |
|
ТВСМ-2, (+DТ0 С/Н серед ) |
Контроль (n=20) |
0,139±0,0041 |
0,184±0,0045 |
+0,045±0,0061 +32%, р<0,05 |
Атиреоз (n=20) |
0,126±0,0031 |
0,267±0,0057 |
+0,141±0,0064 +119%, р<0,05 |
По-друге, інфузія адреналіну щурам тироїдектомованої групи покращувала такий показник, як «час розвитку максимальної напруги». Так, значення цього показника після введення адреналіну склало 1886±27 мс , тобто скорочувалося на 8%. Отже, на фоні інфузії катехоламіну скелетний м'яз тироїдектомованих тварин скорочувався з більшою швидкістю. Важливо підкреслити, що у щурів контрольної групи ефект адреналіну на даний показник був незрівнянно більш виразним (на 275%). Катехоламін адреналін у тироїдектомованих тварин, на відміну від контрольної групи щурів, не впливав на латентний період скоротливого акту. Так, після інфузії гормону м'яз атироїдних щурів починав скорочуватися лише через 98 мс . Відзначимо, що у щурів контрольної групи ефект адреналіну на даний показник був в 2,1 разу більш виразним.
Таким чином, експериментальний гіпотиреоз у цілому послаблював стимулюючу дію адреналіну на найважливіші показники ізометричного скорочення скелетного м'яза – максимальну силу скорочення, час його розвитку і латентний період скоротливого акту.
Зроблений висновок підтверджується результатами аналізу характеру впливу адреналіну на швидкість розвитку ізометричної напруги. Найбільша швидкість розвитку напруги м'яза у щурів тироїдектомованої групи після інфузії адреналіну відносилася до 80 мс , досягаючи значення 5,8±0,38 Н/с .
Таблиця 4
Вплив інфузії адреналіну на параметри енергетики при тривалому (10 с) ізометричному скороченні м’яза у білих щурів контрольної і гіпотиреоїдної групи
| Показник | Група | До інфузії адреналіну | Після інфузії адреналіну | Різниця (ефект адреналіну) |
| Максимальна величина напруги, Нмакс. | Контроль (n=20) |
1,77±0,05 |
1,99±0,07 |
+0,22±0,09 +12%,р<0,05 |
Атиреоз (n=20) |
1,49±0,12 |
1,54±0,09 |
+0,05±0,15 +3%,p>0,05 |
|
Час розвитку максимальної напруги м’яза, мс |
Контроль (n=20) |
1361±28 |
1068±21 |
-293±35 -22%,p<0,05 |
Атиреоз (n=20) |
2043±31 |
1886±27 |
-157±41 -8%,p<0,05 |
|
| Латентний період скорочення м’яза, мс | Контроль (n=20) |
79±7 |
56±6 |
-23±9 -29%,p<0,05 |
Атиреоз (n=20) |
115±9 |
98±8 |
-17±12 -14%, p>0,05 |
|
Температурна вартість скорочення м’яза (ТВСМ-1), ДТ0 С/Нмакс |
Контроль (n=20) |
0,158±0,0072 | 0,176±0,0069 | +0,018±0,0099 +11%, р>0,05 |
Атиреоз (n=20) |
0,195±0,0075 | 0,245±0,0095 | +0,05±0,0089 +26%, р<0,05 |
|
Температурна вартість скорочення м’яза (ТВСМ-2) ДТ0 С/Нсередн.. |
Контроль (n=20) |
0,184±0,0045 |
0,219±0,0063 |
+0,035±0,0077 +19%, р<0,05 |
Атиреоз (n=20) |
0,267±0,0057 |
0,376±0,0123 |
+0,109±0,013 +41%, р<0,05 |
Розрахунок показника температурної вартості скорочення м’яза, який відображає енергетичну вартість одиниці розвиненої напруги, дозволив прийти до наступних висновків. По-перше, внутрішньовенна інфузія адреналіну щурам контрольної групи не впливала на коефіцієнт температурної вартості скорочення м'яза при розрахунку на величину максимальної ізометричної напруги (Нмакс. ). При розрахунку коефіцієнта температурноївартості скорочення м'яза на значення середньої напруги за весь цикл ізометричного скорочення (ТВСМ-2), виявилося, що відмінності були статистично достовірними (+19%, р<0,05).
По-друге, внутрішньовенна інфузія адреналіну атироїдним щурам істотно впливала на енергетичну вартість ізометричного скоротливого акту (+26%, р<0,05). При розрахунку показника температурної вартості скорочення м'яза на величину середньої ізометричної напруги за весь скоротливий цикл, виявилося, що величина ТВСМ-2 у тироїдектомованих щурів після введення адреналіну зросла на 41%.
Характеристика загальної енергетики і системи терморегуляції білих щурів в умовах нормо- і за глибокої гіпотермії.. Вивчення виразності і характеру дії катехоламінів різної адренергічної природи виявило істотні зміни з боку основних адренергічних реакцій за експериментального гіпотиреозу в умовах нормотермії, які виявилися в наступному: блокуванні калоригенної і термогенної дії катехоламіну в–адренергічного типу дії ізопропілнорадреналіну при внутрішньовенній інфузії в дозі 2,0 мкг/кг хв. протягом 10 хв; послаблення його хронотропної дії (-69%) і повне блокування ефекту адреналіну.
Після вивчення характеру і виразності впливу тироїдектомії на параметри системи терморегуляції і загального енергетичного обміну в умовах термонейтральної зони щури піддавалися гострому охолоджуванню. У атироїдних тварин температура тіла в процесі холодового тесту швидко знижувалася і досягала рівня 19,8±0,5 0 С вже через 100 хв, або на 30% швидше, ніж у контролю. Однією з причин, що зумовлюють відмінність холодової стійкості гіпотиреоїдних щурів за гострого гіпотермічного охолоджування, можуть бути зміни в інтенсивності холодового калоригенезу. Дійсно, абсолютна величина максимального холодового калоригенезу у цих тварин була меншою (-18%), ніж у щурів контрольної групи. Охолоджування щурів контрольної групи спочатку викликало деяке підвищення хронотропної функції серця (+42±7 уд/хв.). Надалі величина даного показника починала прогресивно падати. Кінцева частота серцевих скорочень у щурів обох груп не розрізнялася.
Інфузія адреналіну контрольним щурам у процесі охолоджування позитивно впливала на систему терморегуляції. На відміну від контрольної групи тварин катехоламін у тироїдектомованих щурів не викликав позитивного ефекту на терморегуляторну систему. В умовах холодової дії адреналін виказував чіткий ефект на інтенсивність споживання кисню у щурів з інтактною щитовидною залозою (+30%). Видалення щитовидної залози вимикало калоригенний ефект адреналіну під час екстремального охолоджування. Результати вивчення стану хронотропної функції серця у тварин залежно від тиреоїдного статусу показали, що видалення щитовидної залози пригноблює виразність в1 -адренергічної реакції серця за стимуляції адреналіном.
При вивченні характеру дії ізопропілнорадреналіну на інтегральні показники системи терморегуляції було встановлено наступне. По-перше, інфузія катехоламіну в-адренергічного типу ізопропілнорадреналіну щурам контрольної групи викликала виразний позитивний ефект на загальну холодову стійкість тварин. Так, якщо в експериментах без використовування катехоламіну ректальна температура до закінчення досліду падала до 20,3±0,4 0 С, то в дослідах з введенням ізопропілнорадреналіну кінцева температура тіла була рівною 25,2±0,5 0 С, що було на 4,9±0,80 С більше. По-друге, інфузія ізопропілнорадреналіну щурам атироїдної групи, на відміну від контрольної, групи, не вчиняла будь якої дії на даний параметр функціонування терморегуляторної системи. По-третє, катехоламін в-адренергічного типу дії під час гострого охолоджування активував холодовой калоригенез тільки у тварин з незміненим тиреоїдним статусом; тироїдектомія перешкоджала позитивному ефекту ізопропілнорадреналіну на інтенсивність теплоутворення. Позитивний вплив ізопропілнорадреналіну, як в-адреноміметика, на хронотропну функцію серця, виявлявся лише в обмеженому діапазоні температури тіла і лише у тварин з еутироїдним статусом.
ВИСНОВКИ
1. Видалення щитовидної залози (тироїдектомія, 30 діб) не впливає в умовах in situ на початкову максимальну величину напруги великогомілкового м'яза білих щурів за ізометричного скорочення різних моделей (1-секундне і 10-ти секундне).
2. Експериментальний гіпотиреоз істотно подовжує (від 52% до 95%) латентний період початкового ізометричного скорочення великогомілкового м'яза білих щурів, зменшує (на 58...68%) значення максимально можливої швидкості розвитку скоротливого акту і збільшує показник «час досягнення максимальної величини ізометричної напруги» (від 15% до 37%), незалежно від моделі ізометричного акту.
3. Після тироїдектомії великогомілковий м'яз білих щурів характеризувався меншим, ніж при еутиреозі, фізіологічним ресурсом для виконання великого обсягу ізометричних навантажень різного типу, що виразилося в наступному:
· більш швидкому розвитку стомлення;
· подовженні латентного періоду скорочення м’яза;
· зменшенні максимально можливої швидкості скорочення з одночасним переміщенням піку швидкості у бік більш пізньої стадії;
· збільшенні значення показника «час досягнення максимальної величини ізометричної напруги».
4. Видалення щитовидної залози неоднозначно впливає на температурну вартість скорочення м'яза (ТВСМ) залежно від моделі ізометричного скорочення і ступеня розвитку стомлення: в ході циклу з 10-ти односекундних ізометричних скорочень (перша модель скорочень ) ТВСМ змінювалася по складному закону:
· спочатку вона була вище за рівень контролю (+27...+47%), в середині – менше
9-09-2015, 00:43