Клініко-рентгенологічні паралелі в диференційній діагностиці сенсоневральної приглухуватості отосклеротичного генезу

дослідження. Кожна КТ-грама оцінювалась і порівнювалась з попереднім дослідженням. Якщо зони розрідження кісткової тканини після про­веденого лікування на всіх КТ-грамах виявлялись меншими за розмірами по­рів­няно з попередніми даними – це свідчило про позитивну динаміку. Можливо, що процес активної перебудови кісткової тканини гальмувався і переходив у неактивну склеротичну стадію. За відсутністю візуалізованих змін основним кри­терієм оцінки проведеного лікування було повторне аудіометричне дослідження, а також суб’єктивне відчуття хворого щодо прогресування втрати слуха, дина­мики змін вушного шуму, та вестибулярних розладів. Об’єктивним свідченням позитивних змін було покращення слухової функції, яке містить позитивні зміни (>10дБ в зоні мовних частот), або стабілізацію прогресуючої втрати слуху.

При застосуванні бісфосфонату (фосамакс) для лікування КО спостерігалось зменшення розмірів осередків за даними КТ дослідження в групі хворих із веріфікованими ділянками отоспонгіозу у 19 (79,2%) хворих, а у 5 (20,8%) хворих видимих змін при повторному КТ-дослідженні не виявлено. При аналізі повторних КТ-грам хворих із склеротичними осередками видимих змін не спостерігалось. При проведенні лікування хворим із змішаною формою, тобто з поєднанням в одній капсулі внутрішнього вуха як осередків склерозованої, так і спонгіотичної кістки рентгенологічно виявлених змін також не було. В літературі немає даних про результати лікування бісфосфонатами, які б оцінювались по повторним КТ-грамам. Ми також не можемо знайти можливе пояснення відсутності ефекту у декількох хворих – 5 (13,2%) в групі спонгіозно ураженої кісткової капсули внутрішнього вуха і 2 (5,3%) хворих з поєднанням в одній кістковій капсулі двох фаз отосклеротичного процесу.

Аудіометричне дослідження проводилось після закінчення прийому фосамакса. Повторна тональна аудіометрія проводилась двічі – через 6 місяців, тобто через один рік після початку прийому бісфосфонату і 6 місяців потому. За даними аудіометричного дослідження стабілізація прогресуючого погіршення слуху досягнута у 36 пацієнтів. При цьому у 24 пацієнтів із спонгіотичними осередками, у двох з одночасною наявністю в кістковій капсулі осередків склерозу і спонгіозу, і у 10 хворих із склеротичними осередками і прогресуючим падінням слуху. Погір­шення слуху відмітили 2 хворих із склеротичними осередками і прогресуючим падінням слуху, при цьому аудіометрично воно зафіксоване лише у 1 хворого. Однак, погіршення, яке спостерігалось по повітряній і кістковій провідності, було зафіксоване в межах 10дБ порівняно з початковою аудіограмою. У одного хворого погіршення носило суб’єктивний характер. Не дивлячись на відсутність видимих змін при склеротичній формі ураження у більшості хворих цієї групи – 10 (83,3%), процес прогресуючого падіння слуху припинився.

ВИСНОВКИ

У дисертації розв’язано актуальну проблему сучасної лор-отіатрії, що стосується принципу й алгоритму діагностики і лікування хворих на кохлеарну форму отосклерозу.

Проведено вивчення випадків сенсоневральної приглухуватості невідомого генезу як можливого кохлеарного отосклерозу. Доведено значне поширення цієї патології. Вивчено рентгенологічні ознаки різних форм цього захворювання, визначено типи отосклеротичного ураження кісткової капсули внутрішнього вуха.

Удосконалено метод диференційної діагностики сенсоневральної приглухуватості отосклеротичного і неотосклеротичного генезу, що дозволяє запобігати помилок у призначенні адекватної терапії.

1. Отосклеротична фіксація стремінця досить часто супроводжується втратою слуху, обумовленою наявністю ретрофенестральних осередків. Ретрофенестральний отосклероз може зустрічатися ізольовано. У цих випадках є аудіометрична картина сенсоневральної приглухуватості (глухоти).

2. Серед обстежених хворих із СНП невизначеного генезу виявлено 66% випадків кохлеарної форми отосклерозу. Тому хворі із СНП невідомого генезу підлягають КТ-дослідженню внутрішнього вуха з метою запобігання діагностичних помилок. Високорозрізнююча КТ дозволила виявити серед осіб із СНП невідомого генезу отосклеротичні осередки в кістковій капсулі внутрішнього вуха як етіологічний фактор порушення звукосприйняття.

3. Основним диференційно-діагностичним критерієм КО по даним КТ-до­слі­дження є викривлення контурів кісткової капсули внутрішнього вуха і наявність ділянок різної щільності всередині капсули.

4. Серед осіб із СНП отосклеротичного генезу і змішаною формою отосклерозу частота випадків з мінімальною і помірною формою важкості приблизно однакова – 20,3% і 21,2% при мінімальній формі ураження; 69,6% і 78,8% при помірній формі. Важка форма ураження характерна для кохлеарної форми отосклерозу і не спостерігалась у хворих із змішаною формою отосклероза.

5. Кохлеарний отосклероз в кістковій капсулі внутрішнього вуха проявляється у вигляді осередків спонгіозу, склерозу, або демонструє змішане ураження як поєднання в одній кістковій капсулі осередків склерозованої і спонгіозної кістки. Характер цих змін при КО і ЗФО ураження достовірно не відрізняється. Спонгіозна форма отосклеротичного процеса розвивається значно раніше, ніж склеротична, і достовірно частіше спостерігається у жінок дітородного віку.

6. Тотальне ураження кісткової капсули внутрішнього вуха і важка форма ураження характеризується важким (IV-V) ступенем втрати слуху.

7. Серед обстежених хворих на КО більшості притаманні 2 і 3 ступінь втрати слуху, а для групи ЗФО більшість виявила 2 ступінь втрати слуху. Кількість хворих з 2 ступенем втрати слуху була суттєво вища в групі ЗФО (Р<0,01), а кількість хворих з 5 ступенем втрати слуху була вища в групі кохлеарного отосклерозу (Р<0,04).

8. Зміни в капсулі основного закрутку завитки достовірно частіше (р<0,05) зустрічались серед хворих із ЗФО, ніж серед хворих із “чистою” СНП отосклеротичного генезу. Зміни по всій капсулі внутрішнього вуха достовірно частіше (р<0,001) зустрічаються при СНП отосклеротичного генеза, ніж при ЗФО.

9. При проведенні аудіометричного дослідження у хворих на КО виявлено, що найбільш значна втрата слуху як у мовному, так іу високочастотному діапазоні частіше спостерігається при ураженні всієї капсули завитки і при тотальному ураженні кісткової капсули внутрішнього вуха. Найменший рівень втрати слуху характерен для ізольованого ураження капсули півколових каналів. При локалізації отосклеротичних осередків в ділянці базального закрутку завитки та по всій завитці спостерігається більш значна втрата слуху у високочастотному діапазоні, ніж у мовному.

10. Результати дослідження використання бісфосфонату фосамакс у випадках веріфікованого кохлеарного отосклерозу довели, що ефектом його використання є стабілізація прогресуючого падіння слуху у 36 (94,7%) із 38 хворих.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Значний відсоток хворих на КО серед хворих із СНП невизначеного генезу дозволяє рекомендувати проведення всім хворим високорозрізнюючої КТ з метою диференційної діагностики.

У хворих на КО призначення бісфосфонатів доцільне у випадках прогресуючої втрати слуха з метою запобігання прогресування захворювання.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Педаченко А.Е . Компьютерная томография в дифференциальной диагностике кохлеарных форм отосклероза и сенсоневральной тугоухости неотосклеротического генеза // ЖВНі ГХ. – 2003, №2. – С. 59–63.

2. Педаченко А.Є. Сушко Ю.О . Топіка і характер уражень піраміди скроневої кістки у хворих з кохлеарною і змішаною формою отосклерозу за даними висо­корозрізнюючої комп’ютерної томографії // Вісник Сумського Дер­жавного Університету (серія Медицина). – 2007, №2. – С. 136–143. (Дисер­тант особисто проводила вивчення патологічних осередків за даними
КТ-дослідження).

3. Педаченко А.Є . Типи отосклеротичного процесу. Вікові особливості розповсюдженості кохлеарної форми отосклерозу // Проблемы старения и долголетия. – 2007, 16, №3. – С. 299–306.

4. Педаченко А.Є . Результат застосування бісфосфонатів для лікування хворих на кохлеарний отосклероз // ЖВН і ГХ. – 2007, №6. – С. 33–37.

5. Педаченко А.Е. Диагностическая визуализация кохлеарного отосклероза по данным высокоразрешающей компьютерной томографии // ЖВН і ГХ. – Матеріали щорічної традиційної весняної конференції УНМТО. – 28-30 травня 2003, №3. – С. 215–216. – м. Дніпропетровськ.

6. Братусь А.В., Педаченко А.Е . Феномен истечения перилимфы у больных отосклерозом // ЖВН і ГХ. 1999. – Додаток №3. – С. 287–288.

7. Педаченко А.Е. Сушко Ю.А . Усовершенствование методов дифферен­цикль­ной диагностики отосклероза и сенсоневральных поражений слуха неото­склеротического генеза // Матеріали щорічної традиційної весняної конференції Українського наукового товариства отоларингологів. – 22-25 травня 2005 р. – м. Судак. – Додаток. – С. 347–349. (Дисертант особисто проводила відбір хворих і робила заключення по проведеному КТ-дослідженню).

8. Сушко Ю.А., Педаченко А.Е. Использование бисфосфонатов для лечения кохлеарных форм отосклероза // Материалы научно-практической конфе­ренции с международным участием “Современные вопросы диагностики и реабилитации больных тугоухостью и глухотой”. – Суздаль. – 28.02 – 01.03.2006. – М. – С. 198–199. (Дисертант особисто проводила призначення лікувальних засобів і досліджувала динаміку зміни слухової функції).

9. Сушко Ю.А., Педаченко А.Е. Диагностическая визуализация кохлеарного отосклероза по данным высокоразрешающей компьютерной томографии // Материалы 1-го национального конгресса аудиологов и 5-го междуна­родного симпозиума “Современные проблемы физиологии и патологии слуха”. – Суздаль. – 2004 г. – С. 178. (Дисертант особисто робила заключення по КТ-дослідженню і аналізувала характер візуалізованих осередків).

10. Педаченко А.Е., Сушко Ю.А., Терницкая Ю.П . Топика поражений пирамиды височной кости у больных с кохлеарной и смешанной формой отосклероза по данным высокоразрешающей КТ // Материалы 2-го национального конгресса аудиологов и 6-го международного симпозиума “Современные проблемы физиологии и патологии слуха”. – Суздаль, 2007 г. – С. 196–197. (Дисертант особисто робила заключення по КТ-дослідженню і аналізувала характер візуалізованих осередків).

АНОТАЦІЯ

Педаченко А.Є. Клініко-рентгенологічні паралелі в диференційній діагностиці сенсоневральної приглухуватості отосклеротичного генезу. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.19 – оториноларингологія. – ДУ “Інститут отоларингології ім.проф. О.С.Коломійченка АМН України”. – Київ, 2008.

Дисертація присвячена вивченню проблеми кохлеарного отосклерозу як причини сенсоневральної приглухуватості. Методом високорозрізнюючої комп’ю­терної томографії обстежено 156 хворих (61 чоловік та 95 жінок).Для виявлення серед хворих на сенсоневральну приглухуватість невизначеного генезу пацієнтів із ретрофенестральною формою отосклерозу було обстежено 104 хворих із дво­біч­ною сенсоневральною приглухуватістю різного ступеню важкості і 52 хворих із змішаною формою приглухуватості (анкілоз стремінця супроводжувався сенсоневральним компонентом втрати слуху невідомого генезу). Обстеження проводилось на базі відділу мікрохірургії вуха і отонейрохірургії Державної Установи “Інститут отоларингології ім.проф. О.С. Коломійченка АМН України” та “Науково-практичного центру променевої діагностики АМН України”.

На підставі проведених досліджень встановлено, що у 66,3% хворих на сенсоневральну приглухуватість невизначеного генезу в основі погіршення слуху полягають осередки отосклерозу, розташовані ретрофенестрально. Вперше проведено поглиблене вивчення даних високорозрізнюючої КТ кісткової капсули внутрішнього вуха при кохлеарній та змішаній формах отосклерозу. Встановлено різні типи отосклеротичного процесу. Визначено особливості перебігу отосклерозу у різних вікових і статевих групах хворих. Вивчено дані аудіометрії в залежності від локалізації осередків патологічної кістки в кістковій капсулі внутрішнього вуха.

Обґрунтовано доцільність використання бісфосфонату фосамакс при верифікованій кохлеарній формі отосклерозу, що сприяло стабілізації втрати слуху, що в кінцевому випадку покращувало якість життя хворим.

Ключові слова: кохлеарний отосклероз, змішана форма отосклерозу, сенсоневральна приглухуватість неотосклеротичного генезу, високорозрізнююча комп’ютерна томографія.

АННОТАЦИЯ

Педаченко А.Е. Клинико-рентгенологические параллели в дифференциальной диагностике сенсоневральной тугоухости отосклеротического генеза.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.19 – оториноларингология. – “Институт отоларингологии им. А.И. Коломийченко АМН Украины”. – Киев, 2008.

В диссертации представлены результаты исследования 156 больных сенсоневральной тугоухостью неясного генеза. Используя метод высокочувствительной компьютерной томографии, автор доказала значительную распространенность кохлеарного отосклероза – 66,3% среди пациентов с сенсоневральной тугоухостью неясного генеза.

Изучены типы отосклеротического процесса, тяжесть, а также варианты локализации патологических очагов в костной капсуле внутреннего уха у больных с кохлеарной и смешанной формой отосклероза.

Проанализирована зависимость типов, степени тяжести отосклеротического процесса от возраста, пола больных и давности заболевания.

Автор изучила зависимость между тяжестью отосклеротического процесса и степенью потери слуха. Аналогичное исследование проведено в зависимости от локализации патологических очагов в костной капсуле внутреннего уха.

Доказана эффективность применения бисфосфоната фосамакс у больных с кохлеарной формой отосклероза с целью стабилизации прогрессирующего падения слуха.

Ключевые слова: кохлеарный отосклероз, смешанная форма отосклероза, сенсоневральная тугоухость неотосклеротического генеза, высокочувствительная компьютерная томография.

SUMMARY

Pedachenko A.E. Clinical-roentgenological parallels in differential diagnostics of the sensorineural hearing loss of the otosclerotic genesis. – Manuscript.

Dissertation for the scientific degree of a Candidate of Medical Science in speciality 14.01.19 – Оtolaryngology. – The State A.I. Kolomijchenko Institute of Otolaryngology of the Ukrainian Academy of Medical Sciences, Kуiv, 2008.

The dissertation presents results of the investigation involving 156 patients (61 males and 95 females) with sensorineural hearing loss of unknown genesis who have been examined by the method of high-sensitive computer tomography (CT). Examinations have been conducted by teams of a Department of Ear Microsurgery of above Institute jointly with Research Radiological Center (Kyiv).

The author has found considerable prevalence of cochlear otosclerosis reaching 66.3% among patients with sensorineural hypoacusis of an unknown genesis.

Various types and degree of the otosclerotic process, as well as the variants of pathological bone foci localisation in the inner ear capsule were studied in the patients with cochlear and mixed forms of otosclerosis using the high-sensitive CT data.

The dependence of types and severity of otosclerotic process on the age, sex and disease length were analyzed, and in the similar way the author has elucidated the dependence of otosclerotic process on pathological bone foci localisation in the inner ear capsule. Audiologic correlations were found between pathological bone foci localisation in the inner ear capsule and the otosclerosis severity.

The efficacy of the use of bisphosphonate fosamax for stabilizing an advancing hearing loss in patients with cochlear otosclerosis has been proved. Such effect was found in 36 (94.7%) of study patients.

Key words: cochlear otosclerosis, mixed form of otosclerosis, sensorineural hypoacusis of unknown genesis, high-sensitive computer tomography.

ПЕРЕЛ ІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

КО – кохлеарний отосклероз

ЗФО – змішана форма отосклерозу

СНП – сенсоневральна приглухуватість

СНГ – сенсоневральна глухота

КТ – комп’ютерна томографія

ШМ – шепітна мова

РМ – розмовна мова

8-09-2015, 22:16