2. Обстеження дітей за допомогою нейросонографії показало у них високу частоту порушень структур головного мозку у вигляді підвищення шлуночкового індексу, які вказують на порушення ЦНС, обумовлені набряком головного мозку. Достовірно більша кількість розширених бокових шлуночків, ВШК, перивентрикулярної лейкомаляції спостерігається у дітей, що перенесли асфіксію тяжкого ступеню. Допплерометричне дослідження обстежених новонароджених, що народились в стані тяжкої асфіксії, виявило достовірно вищі значення резистентного індексу в басейні середньої мозкової артерії, які свідчать про порушення мозкової мікроциркуляції на тлі набряку головного мозку, котрий мав місце у 86,4% дітей, які перенесли тяжку асфіксію.
3. При асфіксії помірного та тяжкого ступеню на 1-шу добу життя визначаються порушення стану електролітного обміну – гіпокаліємія в еритроцитах та гіперкаліємія, гіпокальциємія, гіпомагніємія в плазмі, а також пригнічення активності К+ , Nа+ , Мg2+ АТФ-ази, що слід розглядати як ранній діагностичний тест в оцінці тяжкості асфіксії новонароджених.
4. При помірному та тяжкому ступені асфіксії у крові новонароджених спостерігається збільшення вмісту АХ та активності АХЕ, які можна розглядати як нейро-гуморальний компенсаторний стан, спрямований на зниження рівня АХ. Одночасно в крові збільшується вміст аміаку, що свідчить про глибокі метаболічні порушення білкового обміну та дезінтоксикуючої функції печінки, що може бути використано для оцінки тяжкості метаболічної дезадаптації таких дітей.
5. При помірній та тяжкій асфіксії новонароджених виявлено різну спрямованість змін активності антиоксидантний ферментів – зниження активності СОД і каталази, збільшення вмісту глутатіону з одного боку і накопичення продуктів окисної модифікації білків з другого, що свідчить про розбалансування системи регуляції про- та антиоксидантної систем метаболізму й порушення компенсаторно-адаптивних реакцій при асфіксії.
6. Застосування в комплексній терапії вітчизняного препарату "Ліпін" сприяє більш швидкому поліпшенню клінічного стану новонароджених, інтенсивній регресії та ліквідації синдромів дезадаптації, позитивній динаміці показників метаболічних порушень протягом першого тижня життя, що дає підстави для впровадження препарату у практику роботи відділень реанімації, інтенсивної терапії та виходжування новонароджених.
Практичні рекомендації
1. Враховуючи високу частоту дезадаптаційних синдромів, серед яких провідне місце займають неврологічні порушення, новонародженим, що народились в асфіксії необхідно проводити нейросонографічне дослідження морфо-функціональних структур мозку та допплерографічне дослідження мозкової гемодинаміки в ранньому неонатальному періоді.
2. Новонароджених, що народились в асфіксії, слід включити до групи ризику по розвитку дезадаптаційних синдромів. Вони потребують особливо ретельного спостереження і проведення цілеспрямованих лікувально-профілактичних заходів. До групи «високого ризику» по розвитку дезадаптаційних синдромів та перинатальної патології слід відносити новонароджених, при обстеженні яких виявлено пригнічення активності К+ , Nа+ , Мg2+ АТФ-ази в крові нижче рівню 2,05 мкмоль Р/мг білка, збільшення вмісту іонів К+ в плазмі понад 6,8 мекв/л та зменшення іонів К+ в еритроцитах нижче 61,4 мекв/л, зниження вмісту іонів Са2+ нижче 1,7 ммоль/л, іонів Мg2+ менше 0,39 ммоль/л, збільшення АХ понад 495,0 мкмоль/л та активності АХЕ більше 4,21 мкмоль/л, збільшення рівню аміаку вище 67,2 мкмоль/л, зниження активності СОД до 0,86 ум.од./мг білка, каталази до 12,9 ммоль Н2 О2 /мг білка, підвищення вмісту глутатіону відновленого до 4,35 мкмоль ГSH/мл еритроцитів.
3. Корекцію порушення метаболічної адаптації у новонароджених, що перенесли асфіксію, слід проводити з включенням в комплексну терапію ліпосомного препарату ліпін. Дітям призначається ліпін в добовій дозі 10 мг/кг, внутрішньовенно з 1-ї по 6-ту добу життя. Контрольну оцінку ефективності терапії слід проводити на 7-му добу життя за динамікою показників біохімічних досліджень.
СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Лошак О.О. Асфиксия при рождении / Под редакцией Знаменской Т.К., Писаревой С.П. // Актуальные вопросы невынашивания беременности и выхаживания недоношенных новорожденных.- Киев 2005.-С.97-105. (Особистий внесок: збір, аналіз, узагальнення літератури, написання розділу).
2. Лошак О.О. Особливості мозкової гемодинаміки стану мозкових структур у новонароджених, які перенесли асфіксію / Т.К.Знаменська, О.О.Лошак // Перинатологія і педіатрія. - 2006. - №3 (27). - С. 54-55. (Особистий внесок: вивчення літератури, статистична обробка даних).
3. Лошак О.О. Динаміка концентрації 2,3 – дифосфогліцерату у новонароджених в залежності від ступеня тяжкості перенесеної асфіксії / Т.К.Знаменська, О.І. Жданович, О.О. Лошак // Перинатологія і педіатрія. – 2006.-№4 (28).-С. 57-58. (Особистий внесок: клінічне обстеження хворих).
4. Лошак О.О. Стан мінерального обміну та ферментів К+ , Na+ , Mg2+ - АТФази у новонароджених з гіпоксичними станами / Т.К.Знаменська, Л.І.Шевченко, О.І.Жданович, К.О.Костюкова, О.О.Лошак // Збірник наукових праць співробітників КМАПО ім. П.Л. Шупика.-Київ, 2005.-С.168-169. (Особистий внесок: автор збирав фактичний матеріал, проводив узагальнення даних, підготовку до друку).
5. Лошак О.О. Стан гормону фето-плацентарного комплексу у новонароджених, які перенесли хронічну утробну гіпоксію / Л.І.Шевченко, Н.Ю.Синюкова, О.О.Лошак // Матеріали науково-практичної конференції “Актуальні проблеми організації медичної допомоги новонародженим”. – Київ, 2003. (Особистий внесок: опрацювання лабораторних даних).
6. Лошак О.О. Стан мінерального обміну та ферментів К+ , Na+ , Mg2+ - АТФази в становленні ранньої неонатальної адаптації у новонароджених з гіпоксичними станами / Л.І. Шевченко, Т.В. Куриліна, О.О. Лошак // Проблемы достижения и перспективы развития мадико-биологических наук и практического здравоохранения.-Киев, 2005.-С. 186. (Особистий внесок: опрацювання літератури по даній проблематиці).
7. Лошак О.О. ВДНЗ України. Деякі аспекти катамнестичного спостереження за дітьми з перинатальною асфіксією / О.М.Ковальов, В.І.Похилько, О.О.Лошак // Програма сьомої всеукраїнської науково-практичної конференції “Актуальні питання педіатрії”. – Київ, 2006. (Особистий внесок: спостереження за дітьми, що перенесли асфіксію).
8. Лошак О.О. Вплив гіпоксії на стан гематоенцефалічного бар’єру новонароджених дітей / К.О. Костюкова, Л.І. Шевченко, О.О. Лошак // Матеріали четвертого конгресу неонатологів України «Актуальні питання неонатології».-С.56-58 (Особистий внесок: обробка отриманих результатів).
9. Лошак О.О. Спосіб лікування постгіпоксичних порушень у новонароджених / Т.К. Знаменська, Л.І. Шевченко, І.С. Лук’янова, О.О. Лошак та співавтори // Деклараційний патент на корисну модель. – Україна, 2005. (Особистий внесок: обробка отриманих результатів.
8-09-2015, 22:38