Таблиця 2.18.
Ефективність реалізації експортованої продукції на внутрішньому ринку за видами продукції та інтегральна, грн/грн
| Назва продукції | 2006 | 2007 |
| Сухарі "Київські" | 1,1364 | 1,1494 |
| Сухарі "Малятко" | 1,1494 | 1,0870 |
| Сухарі "Московські" | 1,1236 | 1,1236 |
| Сухарі "Гірчичні" | 1,1494 | 1,0989 |
| Сушка "Малютка" | 1,1236 | 1,1249 |
| Сушка "Українська" | 1,1236 | 1,1111 |
| Сушка "Київська" | 1,1236 | 1,1628 |
| Сушка "Гірчична" | 1,1364 | 1,1111 |
| Сушка "Дорожня" | 1,1765 | 1,1111 |
| Сушка "Здобні з ваніліном" | 1,0870 | 1,1111 |
| Сушка "Макова" | 1,1111 | 1,0989 |
| Сушка "Сніжинка" | 1,0870 | 1,0753 |
| Інтегральна ефективність | 1,1260 | 1,1147 |
Джерело: складено автором за матеріалами щорічної звітності ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінату № 11
Формула ефективності реалізації експортної продукції на внутрішньому ринку [36, с. 25]:
(2.4)
У таблиці 2.18 наведено результати розрахунків показника ефективності реалізації експортованої продукції на внутрішньому ринку за видами продукції та інтегральної. Цей показник слід порівнювати із показником економічної ефективності експорту за видами продукції та інтегральної. Дивлячись на якому ринку – внутрішньому чи зовнішньому – ефективність реалізації продукції є максимальною, підприємство приймає відповідне рішення: експортувати чи не експортувати продукцію (дивіться таблицю 2.19).
Таблиця 2.19.
Порівняння ефективностей реалізації продукції на внутрішньому ринку та на ринку країни-імпортера
| Вид продукції | 2006 | 2007 |
| Ринок із максимальною ефективністю реалізації продукції підприємства | ||
| Сухарі "Київські" | зовнішній | внутрішній |
| Сухарі "Малятко" | зовнішній | зовнішній |
| Сухарі "Московські" | зовнішній | внутрішній |
| Сухарі "Гірчичні" | зовнішній і внутрішній (однакова ефективність реалізації продукції на обох ринках) | внутрішній |
| Сушка "Малютка" | зовнішній | внутрішній |
| Сушка "Українська" | зовнішній і внутрішній (однакова ефективність реалізації продукції на обох ринках) | внутрішній |
| Сушка "Київська" | зовнішній | зовнішній |
| Сушка "Гірчична" | зовнішній | внутрішній |
| Сушка "Дорожня" | зовнішній | внутрішній |
| Сушка "Здобні з ваніліном" | зовнішній | внутрішній |
| Сушка "Макова" | внутрішній | внутрішній |
| Сушка "Сніжинка" | зовнішній | внутрішній |
Джерело: складено автором за матеріалами щорічної звітності ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінату № 11
Як було сказано раніше, ми порівняли економічні ефективності реалізації продукції на зовнішньому та внутрішньому ринках та на основі цих даних склали таблицю 2.19. Як видно із зазначеної таблиці 2.19. у 2006 році сухарі "Київські", сухарі "Малятко", сухарі "Московські", сушку "Малютка", сушку "Київську", сушку "Гірчичну", сушку "Дорожню", сушку "Здобну із ваніліном", сушку "Сніжинку" було б ефективніше реалізувати на зовнішньому ринку, сушку "Макову" - на внутрішньому, а сушку "Українську" та сухарі "Гірчичні" - на внутрішньому чи зовнішньому із однаковою ефективністю. Як видно із зазначеної таблиці 2.19. у 2007 році було б ефективніше реалізувати сухарі "Київські", сухарі "Московські",
Сушку "Малютка", сушку "Українську", сухарі "Гірчичні", сушку "Гірчичну", сушку "Дорожню", сушку "Здобну із ваніліном", сушку "Сніжинку" на внутрішньому ринку, а сухарі "Малятко" та сушку "Київську" - на зовнішньому.
Також проаналізуємо виконання контрактних зобов’язань. У додатку Л наведено обсяги контрактних зобов’язань досліджуваного підприємства та їх фактичне виконання. Із додатку Л видно, що досліджуване підприємство виконує свої зобовязяння за контрактами не на 100%, тобто не повністю.
Дослідимо спочатку виконання зобов’язань за контрактами з експорту, використовуючи такі формули [36, с. 21]:
1) Коефіціент виконання зобов'язань за вартістю:
(2.5)
2) Коефіцієнт виконання зобов'язань за фізичним обсягом:
(2.6)
3) Коефіцієнт виконання зобов'язань за ціною:
(2.7)
Результати розрахунків зведено у таблицю 2.20.
Таблиця 2.20.
Виконання зобов’язань за контрактами з експорту
| Назва коефіцієнта | 2006 | 2007 |
| Коефіцієнт виконання зобов'язань за вартістю | 1,0004 | 1,0021 |
| Коефіцієнт виконання зобов'язань за фізичним обсягом | 0,9989 | 0,9981 |
| Коефіцієнт виконання зобов'язань за ціною | 1,0016 | 1,0039 |
Із таблиці 2.20 можна зробити висновок, що зобов’язання підприємства за вартістю було перевиконано: у 2006 році – на 0,04 % та у 2007 році – на 0,21 %. Зобов’язання підприємства за фізичним обсягом було недовиконано: у 2006 році – на 0,11 % та у 2007 році – на 0,19 %. Зобов’язання підприємства за ціною було перевиконано: у 2006 році – на 0,16 % та у 2007 році – на 0,39 %.
Тепер необхідно проаналізувати динаміку експорту за такими формулами [36, с. 21]:
Індекс вартості:
(2.8)
Індекс ціни:
(2.9)
Індекс фізичного обсягу:
(2.10)
І фізичного обсягу = І кількості * І кількісної структури (2.11)
Індекс кількості:
(2.12)
Індекс кількісної структури:
(2.13)
-середня ціна товару в базовому періоді:
(2.14)
Результати розрахунку показників динаміки експорту підприємства зведено у таблицю 2.21.
Таблиця 2.21.
Результати розрахунку показників динаміки експорту
| Показники динаміки експорту | Значення |
| Індекс вартості | 1,2036 |
| Індекс ціни | 1,1471 |
| Індекс фізичного обсягу | 1,0493 |
| Індекс кількості | 1,0491 |
| Середня ціна товару у базовому періоді, грн | 3,4204 |
| Індекс кількісної структури | 1,0001 |
Джерело: складено автором за матеріалами щорічної звітності ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінату № 11
Із таблиці 2.21 можна зробити висновок, що у 2007 році збільшилися обсяги експорту ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінату № 11 на 20,36 %, ціни зросли на 14,71%, фізичний обсяг експортованої продукції збільшився на 4,93%, кількість експортованої продукції збільшилася на 4,91%, у нашому випадку індекс кількісної структури більше одиниці, а це означає, що у межах товарної групи експортованих товарів збільшилася частка більш дорогих товарів (хоча збільшилася вона не на багато) за рахунок зниження частки більш дешевих товарів.
2.4 Аналіз конкурентного середовища діяльності підприємства на внутрішньому ринку
У цьому пункті дипломного проекту його автор буде досліджувати конкурентне середовище діяльності підприємства на внутрішньому ринку.
Конкуренти ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінату № 11 на ринку хліба продкетів довготермінового та короткотермінового зберігання:
За продуктами довготермінового зберігання:
1) Донецький БКК
2) Запорізький "Хлібодар"
3) Ржищівський завод продтоварів
4) Луганський "Коровай"
5) Роменський хлібокомбінат
6) "Богуслав"
7) "Укрцарфіш"
8) "Север" (пряники) м. Ніжин
За хлібобулочними виробами:
4) Переяславський хлібзавод
5) Чернігів хліб
3) "Бак хаус"
4) ТОВ "Сава"
5) Одеський "Коровай"
6) Фірма "ТАК!"
7) ВТК "Круассан" м. Одеса
8) ПП "Ольховий"
9) "Живий хліб" м. Полтава
10) Власне виробництво супермаркетів.
Продукція ВАТ "Київхліб " на ринку хлібобулочних виробів міста Києва займає приблизно 90%, а решта 10% припадає на приватні підприємства та інші підприємства, що не входять до ВАТ "Київхліб". Тобто ВАТ "Київхліб" є монополістом на ринку хлібобулочних виробів міста Києва. Найгостріша фінансово-економічний криза, в якій знаходяться зараз підприємства ВАТ "Хліб Києва" - ВАТ "Київхліб" і ВАТ "Київмлин", змушує підприємства вдатися до непопулярний крок – підвищити ціни на всі наймасовішу складову своєї продукції – соціально значимі сорти хліба. Проте звернення робочих колективів столичних пекарів і мірошників до органів влади з проханнями підвищення цін на масові сорти хліба і білі батони вищого гатунку не сприяли позитивному результату. У зв’язку з тим, що рентабельність виробництва на підприємствах ВАТ "Київхліб" і ВАТ "Київмлин" у квітні 2008 р. становив – мінус 30% на батон "Нивка", мінус 37% на хліб "Український", мінус 28% на хліб "Пшеничний", підприємства на межі зупинки. Для нормальної життєдіяльності підприємств хлібопекарської галузі необхідні механізми ціноутворення, які б витримували б рентабельність виробництва на рівні не нижче за 15%. Керівництво компанії, вважає, політика подальшого утримання низьких цін на хліб загрожує серйозними проблемами підприємствам,і призведе його до банкрутства.
Зміна економічних умов змушують компанію переглядати ціни на вироблений продукт. Востаннє столичні пекарі підвищували ціни на всі хліб у серпні 2006 р. Проте за минулі майже двох років істотно зросли ціни на всі складові як найбільш хліба (приміром, пшениці на 90%, жито – 140%, олію – 200%, і задіяні енергоносії й послуги (природного газу – на 95,7%, електроенергія – на 100%, зарплата співробітникам – на 42%. Отже, щомісячні збитки у середньому складають 17-18 млн. грн.. – понад 100 млн. грн.. протягом першого півріччя 2008 р. Про це попереджали генеральний директор компанії "Хліб Києва" І. Мазурика і голова правління компанії "Київмлин" В. Почеп.
Зараз середньомісячна зарплата працівника компанії, з урахуванням нічних і святкових змін, становить 2588 грн., що значно нижча за середню зарплату у Києві – 3 045 грн. і є причина високої плинність кадрів. Так було в 2007 р., коли плинність кадрів на хлібозаводах становила 28,7%. Прямим наслідком економічної неспроможності є відсутність коштів у модернізацію виробничого процесу. Технологічно це дуже застаріле обладнання, у якому щодня виробляються тонни хліба, загрожує перебоями з продуктом "номер один" для киян. Київські пекарі не раз заявляли про загрозу зупинки виробництва хліба в Києві через його нерентабельність.
На 10 березня 2004 року середньодобова випічка хліба в місті Києві склала 777 тонн. З них хліба з суміші було вироблено 402 тонн, що складає 52% від загального обсягу випічки хліба.
"Хліб Києва" створений на базі 100% акцій "Київмлина" і 50%+1 акція "Київхліба" рішенням Київської міської ради, прийнятим у лютому 2004 р.
У результаті додемісії в 2006 р. частка "Київхліба" в "Хлібі Києва" зменшилася з 50%+1 до 17,2%.
51% акцій закритого акціонерного товариства "Хліб Києва" володіє Київська міська державна адміністрація, 24,69% - компанія "Фінінвестгруп" і 24,3% - компанія "Гарон".
2007 р. найбільший виробник хліба та хлібобулочних виробів компанія "Київхліб" закінчила зі збитком 16,626 млн. грн [64, с. 1].
На підприємстві майже 350 вакансій. Воно відчуває гостру потребу у транспортувальниках, вантажниках, укладальниках, пекарях 4 розряду, кондитерах, тісторобах, прибиральницях. Плинність кадрів при цьому становить приблизно 30%. Працювати на хлібокомбінатах фактично нікому, тож приймаються на роботу іногородніх. Але й вони надовго не затримуються. Часто буває, що відпрацювавши зміну, людина більше не приходить, кажучи, що умови праці непосильні. Умови дійсно важкі. Влітку, наприклад, температура у цехах перевищує 30 градусів. Здебільшого люди звільняються через низьку заробітну плату. Часто працівники кажуть, що з радістю підуть працювати на будівництво, бо там умови кращі, свіже повітря і зарплата вища. Адже середня зарплата на наших підприємствах - 2588 грн з урахуванням роботи у святкові дні, вихідні та ще при тризмінному графіку. До речі, на підприємстві є власний учбовий центр, який готує висококваліфікованих працівників для хлібопекарської галузі. Це кондитери, пекарі, тістороби. Проте, відпрацювавши рік на наших підприємствах, випускники центру також кидають роботу і йдуть працювати до комерційних структур. Тим більше, що наш центр готує справжніх професіоналів, яких з радістю беруть на роботу на будь-яке профільне виробництво [64, с. 1].
У зв’язку з тим, що працівників не вистачає, значно знижується якість виготовленої продукції. Крім того, при аналізі причин травматизму виявилося, що в основному це випадки, коли людина втрачає свідомість.
Галузева профспілка профспілка може час від часу надавати людям матеріальну допомогу. Проте сума такої допомоги становить усього 100-150 гривень. Йде на підприємці і оздоровлення дітей співробітників в Криму та в Карпатах.
Сьогодні ж збитковість виробництва через інфляційні процеси привела хлібопекарську індустрію до глибокої кризи. Керівники заводів, не маючи коштів, не можуть виплачувати конкурентну зарплату, організувати належним чином охорону праці. Люди не тримаються за свої робочі місця, масово залишають підприємства. Так, лише протягом 2007 року з хлібокомбінатів Києва звільнилися понад 1800 працівників.
Київ випікає хліб з суміші за одними з найнижчих цін в Україні.
Хліба з борошна вищого гатунку (в т. ч. батон) було випечено 219 тонн (28%).
Ціна на цей вид хлібу склала 2,4 грн. за кілограм (при середній по Україні - 2,18 грн.).
Найвища ціна - в містах Севастополі, Запоріжжі - 2,45 грн., Харкові - 2,48 грн.
Хліб з борошна першого гатунку
Ціна цього виду хлібу склала 2 гривні. Однак у загальному обсязі виробництва хліба у м. Києві доля хліба з борошна першого гатунку склала менше 10%.
Для порівняння, у містах Запоріжжя та Суми ціна на хліб з борошна першого гатунку склала 1,99 грн., у м. Хмельницький - 1,94 грн [62, с. 1].
Під керівництвом Головного державного санітарного лікаря Києва, фахівцями санепідслужби міста Києва здійснюється постійний державний санітарний нагляд за умовами виготовлення, транспортування та реалізації хлібобулочних виробів, які виготовляються міні-пекарнями столиці. Наразі в місті функціонує 22 міні-пекарні, які не входять до системи АТ "Київхліб". Хлібобулочні вироби виготовляються ними згідно з дозволеною нормативно-технічною документацією. В останньому кварталі 2009 року було обстежено всі 22 об’єкти, на яких проводився ряд запланованих перевірок. Так, на предмет мікробіологічного дослідження було відібрано 27 проб, де відхилень виявлено не було. Під час на санітарно-хімічних досліджень було відібрано 107 проб, де відхилень також не зареєстровано. Одначе на шести об’єктах були виявлені порушення, за які до адміністративної відповідальності притягнуто 6 керівників. Постановою головного державного санітарного лікаря Солом’янського району припинено функціонування міні-пекарні ТОВ "Юніверсал" [63, с. 1].
Рис. 2.3. Частки виробників на київському ринку хлібобулочних виробів
Як видно із рисунка 2.3 майже абсолютним монополістом на ринку хлібобулочних виробів у місті Києві є ВАТ "Київхліб". 22 пекарні, що діяють на ринку міста, займають частку 10% разом узяті.
Отже, дочірнє підприємство ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінат №11 створене згідно з Законом України "Про господарські товариства" та здійснює свою діяльність на підставі Статуту відкритого акціонерного товариства "Київхліб".
Сьогодні з підприємством співпрацюють понад 700 організацій та підприємців. Хлібобулочні та кондитерські вироби постачаються в різні регіони України та за їх межі, в 1154 торгові точки .Якість продукції хлібокомбінату продовжують оцінювати споживачі в США, Іізраїлі, Німеччині, Греції. За звітний рік обсяг експорту склав 1191,9 тис.грн.
У звязку із приєднанням збиткового підприємства, із за випуску збиткової продукції за регульованими цінами по цеху № 4, через популістські заходи адміністративного регулювання цінової політики, підприємство в цілому за рік вперше за свою історію розвитку одержало збитки у сумі 1191,9 тис грн.
Аналіз ліквідності дозволяє визначити спроможність підприємства сплачувати свої поточні забовязання. Так, коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина боргів може бути сплачена негайно. Значення цього показника на початок перевіреного періоду становить 0,4152 та 0,3623 на кінець перевіреного періоду. Це свідчить про те, що лише 4,152% та 3,623% відповідно боргів підприємство може сплатити негайно.
Коефіцієнт поточної ліквідності показує достатність ресурсів Хлібокомбінату №11, що можуть бути використанні для погашення його поточних зобов'язань. Значення цього показника на початок періоду становив 0,7157 (може погасити лише 7,157% своїх поточних зобов'язань), а на кінець періоду помітна негативна тенденція зниження показника до 0,5848 (може погасити лише 7,157 % своїх поточних зобов'язань). Це означає, що підприємство стає не в змозі погасити поточні зобовязання протягом року.
Коефіцієнт готівкової ліквідності на початок і на кінець періоду не відповідає нормі. Коефіцієнт швидкої ліквідності також не відповідає нормі. Чистий оборотний капітал в 2006 році був у мінусі, а в 2007 році ситуація погіршилася у два рази приблизно. Завдяки збиткам, що зазнав ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінат №11 підприємство має негативний фінансовий стан і шукає шляхи виходу із цього скрутного становища. Щодо зовнішньоекономічної діяльності, то на даному підприємстві вона не є основним джерелом його прибутку.
Відповідно до стратегії розвитку ВАТ " Київхліб", хлібокомбінат з 2006 р. знаходиться в пошуках пріоритетних направлень своєї діяльності, метою якого є збільшення обсягів реалізації продукції ВАТ, розширення ринку збуту, одержання при цьому кращих результатів.
Розділ 3. Бізнес – планування зовнішньоекономічної діяльності ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінату № 11
3.1 Бізнес-план виробництва екструдованих продуктів
Згідно із запропонованим нами проектом на ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінаті № 11 вводиться нова потокова лінія вартістю 700000 російських рублів (або 165214 грн за офіційним курсом НБУ на 19.05.2009) із виробництва хлібців під торговою маркою "Легкі та корисні" за технологією та рецептурою новорозробленими технологами заводу. Передбачається укладання договору між ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінатом № 11 та ТОВ "Епрод" (Росія) про спільну інвестиційну діяльність (без створення окремої юридичної особи). Також договором про спільну інвестиційну діяльність передбачено, що хлібокомбінат має свої площі для розташування обладнання, робочу силу та покриє за власний рахунок такі витрати операційні витрати для забезпечення процесу виробництва: витрати на сировину і матеріали, виробничі накладні витрати, витрати на збут і адміністративні витрати. Обсяг інвестицій ТОВ "Епрод" дорівнює 165214,00 грн, обсяг інвестицій ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінату № 11 дорівнює 107183,22 (витрати прямі матеріальні, загальновиробничі, адміністративні та збутові, необхідні для запуску виробництва у першому місяці року - січні).
Оцінимо ризики, пов’язані із введенням на ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінаті № 11 нового виду операційної діяльності – виробництва екструдованих продуктів (зокрема хлібців "Легкі та корисні").
У процесі практичної реалізації бізнес-плану інвестиційного проекту вкрай важливо враховувати можливість виникнення кількох критичних ситуацій, котрі можуть справити негативний вплив на ефективність започатковуваного виробництва екструдованих продуктів. Серед них можна назвати: ризик погіршення кон'юнктури місцевого ринку хлібобулочних та екструдованих виробів; ризики втрати часу й невиконання власних зобов’язань, пов’язані зі зниженням дієздатності засобів праці й персоналу, заміною постачальників; ризик утрати власних майна й грошових коштів через ускладнення криміногенної ситуації в місті; фінансові ризики (передовсім інфляційно-дефляційний та інвестиційний); політично-інституційний ризик.
Найбільш імовірні ризики у сфері виробництва екструдованих продуктів й необхідні заходи для мінімізації (нейтралізації) їх негативного впливу на започатковуваний виробничий процес описано в табл. 3.1. З неї видно, що програма зменшення ризиків нововведеної діяльності не охоплює заходів для захисту від інфляційно-дефляційних, інвестиційних і політично-інституційних ризиків. Зазначені ризики зв’язані між собою і практично не залежать від якості господарської діяльності керівництва заводу. До того ж варто сподіватися, що тенденції економічного зростання суспільного виробництва сприятимуть зниженню темпів інфляції, "пом’якшенню" її наслідків, а також стабілізації економічного та соціально-політичного розвитку країни. Саме вони, до речі, мають створити добрі умови для подальшого розвитку індивідуального
9-09-2015, 01:24