Як видно із таблиці 3.1. підприємство може зіткнутися із такими ризиками:
3) Ризик появи нових прямих конкурентів, часткової втрати своєї ринкової ніші
4) Загроза появи залишків нереалізованої продукції в день її виробництва
5) Ризик можливої зміни постачальників сировини через зниження її якості, підвищення цін на сировину
6) Ризик можливого звільнення персоналу і неналежного виконання ним службових обов'язків
7) Ризик втрати майна та грошових коштів через навмисний підпал і крадіжку
8) Вихід з ладу (поламка) технологічного устаткування та автотранспорту.
Таблиця 3.1.
Імовірні ризики й практичні заходи для зменшення їхнього впливу на виробництво екструдованих продуктів ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінатом № 11
| Види ризиків | Заходи для зменшення негативного впливу ризиків |
| 1. Ризик появи нових прямих конкурентів, часткової втрати своєї ринкової ніші | 1.1. Пошук нової ринкової ніші в інших районах міста |
| 1.2. Запровадження цінової конкуренції | |
| 1.3. Здійснення позавартісних методів ринкової конкуренції | |
| 2. Загроза появи залишків нереалізованої продукції в день її виробництва | 2.1. Пошук оптових покупців у сфері громадського харчування |
| 2.2. Вечірня виїзна торгівля у багатолюдних місцях міста | |
| 3. Ризик можливої зміни постачальників сировини через зниження її якості, підвищення цін на сировину | 3.1. Розрив укладених угод з неконкурентоспроможними постачальниками сировини й термінове встановлення зв'язків із надійними постачальниками |
| 3.2. Обгрунтоване підвищення продажних цін на екструдовані вироби | |
| 4. Вихід з ладу (поламка) технологічного устаткування та автотранспорту | 4.1. Готовність терміново скористатися послугами ремонтно-профілактичних фірм |
| 4.2. Наявність коштів для придбання нового автотранспорту | |
| 5. Ризик можливого звільнення персоналу і неналежного виконання ним службових обов'язків | 5.1. Здійснення медичного страхування та підвищення рівня основної чи додаткової заробітної плати персоналу фірми |
| 5.2. Організація підвищення кваліфікації персоналу товариства | |
| 5.3. Примусове звільнення недбайливих працівників і прийняття на роботу нових найманих робітників | |
| 6. Ризик втрати майна та грошових коштів через навмисний підпал і крадіжку | 6.1. Страхування майна придбанням страхового полісу з конкретною умовою відшкодування заподіяної шкоди |
| 6.2. Уведення посади платного охоронця з виконанням відповідних функцій у неробочий час | |
| 6.3. Облаштування приміщень надійними засобами пожежогасіння |
Джерело: складено автором
Тепер буде розглянуто ризики, з якими може зіткнутися ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінат № 11, виходячи зі своєю продукцією на зовнішній ринок. Структура ризиків у зовнішньоекономічній діяльності нараховує сотні різновидів. Ризики, зовнішні щодо контракту, - це політичні, юридичні, макроекономічні, маркетингові. Політичні ризики — це можливість виникнення збитків чи скорочення розмірів прибутку внаслідок державної політики регулювання зовнішньоекономічних відносин. Політичні ризики включають:
1) ризик націоналізації та експропріації;
2) ризик трансферту, пов´язаний з можливими обмеженнями конвертування національної валюти;
3) ризик розриву контракту через діяльність влади тієї країни, де знаходиться підприємство-контрагент;
4) ризик військових дій та громадських заворушень.
Найбільшою групою ризиків у зовнішньоекономічній діяльності, з якою може зіштовхнутися досліджуване підприємство, є маркетингові ризики, пов´язані з реалізацією товару на ринках збуту. До таких ризиків належать інформаційні, інноваційні та кон´юнктурні ризики.
Інформаційний ризик — ризик відсутності, невизначеності чи недостовірності інформації, що стосується юридичної бази для підготовки контракту, стану справ партнера і його банку, загального стану ринку товарів (послуг), на якому функціонує підприємство.
Інноваційний ризик — можливість втрат, що виникають внаслідок вкладення підприємством коштів у виробництво нових товарів (послуг), які, можливо, не знайдуть попиту на ринку.
Кон´юнктурний ризик — можливість втрат через зміну ринкової кон´юнктури, зміну як економічного стану галузі, в якій функціонує підприємство, так і суміжних з нею галузей.
Транспортні ризики — ризики, які виникають у зовнішньоекономічній діяльності при укладенні зовнішньоекономічних угод, а саме при переміщенні товару від продавця (постачальника) до покупця.
Усі транспортні ризики поділяються за "Інкотермс-2000" на чотири групи.
Існують також ризики, пов´язані з умовами контракту: щодо властивостей товару, щодо умов постачання, щодо вибору валютних умов контракту, ризик форс-мажору, ризик розриву контракту. Залежно від етапу угоди ризики виникають: при митному оформленні, при сертифікації, комерційні, транспортні. З огляду на можливість впливу підприємства на ризик вони бувають: залежні від діяльності підприємства, або внутрішні, і незалежні від діяльності підприємства, або зовнішні. До внутрішніх ризиків належать:
— невиконання виробничих завдань у визначені терміни;
— недотримання вимог якості;
— страйки, недобросовісність працівників;
— аварії, пожежі;
— крадіжки.
До ризиків, які не залежать від підприємства, належать:
— політичні ризики;
— військові ризики;
— ризики, пов´язані з діяльністю органів державної влади;
— стихійні лиха;
— ризики, пов´язані з діяльністю третіх осіб;
— валютні ризики;
— ризики зміни ціни;
— ризик падіння попиту;
— ризик зростання конкуренції;
— ризики неплатежів, банкрутства;
— ризик непоставки товару і невиконання договірних зобов´язань.
Принципова відмінність між цими двома групами ризиків полягає в тому, що на першу групу підприємство має змогу вплинути, тобто вжити заходів, що усувають їх джерела. На другу групу ризиків підприємство вплинути не може, тому що їх настання практично не залежить від зусиль учасника зовнішньоекономічної діяльності.
Розглянемо ринок хлібобулочних та кондитерських виробів міста Києва, його ємність та частки найбільших виробників, представлених на ньому у тому числі розглянемо обсяги екструдованих продуктів, представлених на цьому ринку у 2007 році.
Таблиця 3.2.
Характеристика ринку хлібобулочних, кондитерських виробів та екструдованих продуктів міста Києва у 2007 році
| Показник | тонн | % |
| Річний обсяг хлібобулочних та кондитерських виробів на ринку Києва | 340461,0 | 100,0 |
| Річний обсяг хлібобулочних та кондитерських виробів на ринку Києва, вироблених ВАТ "Київхлібом" | 306415,0 | 90,0 |
| Річний обсяг хлібобулочних та кондитерських виробів на ринку Києва, вироблених ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінатом № 11 | 61283,0 | 18,0 |
Річний обсяг екструдованих продуктів на ринку Києва у загальному обсязі хлібобулочних та кондитерських виробів |
23832,0 | 7,0 |
Річний приріст ринку екструдованих продуктів Києва від існуючого обсягу екструдованих продуктів представлених на ринку |
1906,6 | 8,0 |
| Проектний (плановий) обсяг екструдованих продуктів, що за прогнозами приросту ринку буде представлений на ньому | 25738,6 | - |
Річний проектний обсяг випуску екструдованих продуктів ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінатом № 11 (та у % до загального проектного обсягу екструдованих продуктів на ринку у рік, тобто прогнозована частка підприємства на ринку екструдованих продуктів Києва за проектом) |
363,0 | 1,4 |
Джерело: складено автором за результатами маркетингових досліджень
Як видно із таблиці, наведеної вище, 90% (абсолютним монополістом є даний виробник) виробів хлібобулочних та кондитерських на ринку Києва представлено ВАТ "Київхлібом", 7% займає річний обсяг екструдованих продуктів на ринку Києва у загальному обсязі хлібобулочних та кондитерських виробів. Річний проектний обсяг випуску екструдованих продуктів ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінатом № 11 (та у % до загального проектного обсягу екструдованих продуктів на ринку у рік, тобто прогнозована частка підприємства на ринку екструдованих продуктів Києва за проектом) передбачається відповідно 363,0 тонн та 1,4%.
Наведемо відомості про ціни обладнання, необхідного для виробництва екструдованих продуктів.
Таблиця 3.3.
Середні ціни обладнання для виробництва екструдованих продуктів
| Тип обладнання | Ціна |
| Лінія 70 – 80 кг/год | 600000 – 700000 рублів |
| Екструдер 50 кг/год | 300000 – 400000 рублів |
| Екструдер 20 кг/год | 150000 – 200000 рублів |
| Дражирувальний барабан | 180000 – 200000 рублів |
| Пневмотранспорт із розвантажувачем | 60000 – 100000 рублів |
| Бункери | Від 50000 рублів |
| Віброживлювачі | 25000 – 35000 рублів |
Джерело: http://www.eprod.ru/price.htm
Як видно із наведеної вище таблиці ціна обладнання перебуває у прямій пропорції із його продуктивністю, тобто чим більша продуктивність обладнання, тим вища його ціна. У випадку із ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінатом № 11 було досліджено ринок обладнання для виробництва екструдованих продуктів та обрано обладнання ТОВ "Епрод" (Росія) – лінію потужністю 70 – 80 кг/год за ціною 700000 рублів (або 165214 грн за офіційним курсом НБУ на 19.05.2009), бо європейське обладнання є значно дорожчим за російські аналоги.
Виходячи із максимально можливої потужності цього обладнання – 80 кг/год та припускаючи, що воно працюватиме 4537,5 год на рік, можна знайти річний проектний обсяг випуску екструдованих продуктів ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінатом № 11, а саме 80 (кг/год) * 4537,5 (год) = 363000 (кг). Або ж як передбачається, підприємство випускатиме хлібці "Легкі та корисні" по 250 г в упаковці, що дорівнюватиме 363000000 / 250 = 1452000 (упаковки).
Тепер буде розглянуто частки київського ринку екструдованих продуктів, що належать основним товаровиробникам – конкурентам.
Таблиця 3.4.
Частки київського ринку виробників екструдованих продуктів
| Показник | тонн | % |
| Річний обсяг екструдованих продуктів на ринку Києва | 23832,0 | 100,0 |
| ТОВ "Лавка здоровя", Україна | 8341,3 | 35,0 |
| ЗАТ "Молодець", Росія | 3574,8 | 15,0 |
| "Vaasan and vaasan", Фінляндія | 2383,2 | 10,0 |
| Інші виробники | 9532,9 | 40,0 |
Джерело: складено автором за результатами маркетингових досліджень
Рис. 3.1. Частки виробників на ринку екструдованих продуктів у Києві
Як видно із таблиці та рисунка, наведених вище, на ринку екструдованих продуктів Києва 40% займають інші виробники, 35% - ТОВ "Лавка здоровя", Україна, 15% - ЗАТ "Молодець", Росія, 10% - "Vaasan and vaasan", Фінляндія.
Таблиця 3.5.
Характеристика конкурентного середовища на ринку екструдованих продуктів у Києві
| Показник | ТОВ "Лавка здоровя", Україна | ЗАТ "Молодець", Росія | "Vaasan and vaasan", Фінляндія | Інші виробники | Сума |
| Середня ціна продукції на ринку Києва, грн за 250 г продукту | 2,50 | 5,40 | 15,60 | 4,50 | - |
| Середня ціна 1 тонни продукції на ринку Києва, грн | 10000,00 | 21600,00 | 62400,00 | 18000,00 | - |
| Річний обсяг екструдованих продуктів, представлених на ринку Києва, тонн | 8341,29 | 3574,84 | 2383,22 | 9532,90 | 23832,27 |
| Вартість річного обсягу екструдованих продуктів, представлених на ринку Києва, грн | 83412945,00 | 77216554,80 | 148713364,80 | 171592344,00 | 480935208,60 |
| Валютний курс, грн/дол США | 7,62 | 7,62 | 7,62 | 7,62 | - |
| Вартість річного обсягу екструдованих продуктів, представлених на ринку Києва, дол США | 10944569,90 | 10131544,7 | 19512604,61 | 22514543,80 | 63103263,00 |
Як видно із наведеної вище таблиці найконкурентоспроможнішою продукцією (за економічними параметрами, тобто за ціною) в умовах фінансово-економічної кризи та низької платоспроможності населення є продукція ТОВ "Лавка здоров’я", Україна. Тому ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінат № 11, запускаючи нову продукцію (хлібці) під торговою маркою "Легкі та поживні" подбає перш за все про доступність цього продукту широким масам споживачів в умовах кризи.Розглянемо правову основу впроваджуваного інвестиційного проекту із виробництва хлібців ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінатом № 11. Цей інвестиційний проект підпадає під дію Закону України "Про режим іноземного інвестування" від 19.03.1996 зі змінами та доповненнями.Тепер опишемо детально технологію та обладнання, необхідні для виробництва хлібців.
Короткий опис загального випадку екструзійного процесу
Відміряні на вагах рецептурні складові просіюють та поступають у зміщувач. Звідти однорідна суха маса шнековим транспортером подається у бункер – накоплювач, встановлений на дозаторі сухих компонентів екструдера. Двошнекова конструкція дозатора дозволяє точно узгодити кількість сировини, що подається із необхідною продуктивністю екструдера. Для одно шнекових машин змішування сухих та рідких компонентів необхідно провести до поступлення суміші в екструдер. У двошнекових цей процес відбувається у завантажуваному корпусі екструдера. Це дозволяє із високою точністю регулювати процентний вміст води у суміші та плавно впливати тим самим на якість готового продукту та відмовитися від додаткових змішувачів та та обладнання контролю вологості суміші, еобхідні при роботі на одно шнекових машинах. Далі при просуванні робочими шнеками екструдера у напрямі матриці, сировина одночасно підлягає термічній та механічній діям. У наслідок цього за короткий час із нею проходять процеси, що відповідають довготривалій тепловій обробці. Потім готовий продукт продавлюється через формоутворюючу матрицю. На розрізі матриці за рахунок миттєвого кипіння перегрітої вологи, що знаходиться у складі екструдованої маси, продукт здобуває пористу структуру. Далі відбувається нарізка ви ходячого екструдата у готовий розмір продукту ріжучим обладнанням, що відповідає даній технології.
Технологія виготовлення хрустких хлібців дозволяє зберегти усі корисні речовини, мінерали та вітаміни, що містяться у пшениці та ржі. Борошно саме із цих злаків складає "повітряну" основу хлібців. Хрусткі хлібці є цінним поживним продуктом для дорослих та дітей, добре засвоюються організмом.
Хрусткі хлібці готові до споживання як основа для бутербродів, із холодними та гарячими стравами. Відруби, що містяться у хлібцях, здатні вивести із організму токсини, радіонукліди, солі важких металів. Вони містять мінеральні солі, білки, вітаміни. Хлібці виготовляють без ароматизаторів, хімічних та синтетичних добавок. Для бажаючих позбавитися зайвої маси буде цікаво дізнатися, що споживання хлібців стримує підвищений апетит, посилює почуття насиченості, покращує перисталіку кишечника, знижує рівень холестерину у крові, що у кінцевому підсумку веде до втрати зайвої маси. Регулярне споживання хлібців робить організм здоровим, затримує процеси старіння. Хлібці хрусткі – це хлібці 21 століття, так як вони є незамінними при зайвій вазі, серцево-судинних захворюваннях, порушенні обміну речовин, зниженні імунітету. Хлібці не містять цукру та дріжджів та по суті своїй є діабетичним продуктом.
Хрусткі хлібці чи соломка виготовляються із борошна чи крупи. Можливим є використання сумішей зернових, бобових, інших харчових компонентів – цукор, сухе молоко, сіль, спеції, барвники, відруби. На виході із екструдера у залежності від типу фільєри, що використовують, утворюється безкінечна стрічка чи жгут, які за необхідності підтягують, підвальцьовують, розрізають на елементи різної довжини.
Процес екструдування протікає таким чином: продукт захвачує снек, переміщується уздовж корпусу. Тут формується зона стиснення, підігріву (за рахунок сил тертя продукту по поверхні шнека, що обертається, та корпусу, а також деформацією зсуву у самому продукті), відбувається гомогенізація. Тривалість обробки – 1-2 хвилини. Тиск та температура при цьому зростають та становлять відповідно 50 МПа та 200 градусів Цельсія.
Розглядаючи екструзію як термодинамічний процес, слід відмітити важливу роль води, при відмічених вище умовах може може існувати тільки у рідкій фазі. Після проходження зони формування та розвантаження відбувається миттєвий перехід продукта із області високого тиску в умови атмосферного тиску. При температурі перероблюваного продукту вище 110 – 130 градусів Цельсія це супроводжується декомпресійним вибухом: вода, що знаходиться у продукті, переходить у пароподібний стан із виділенням значної кількості енергії. Це приводить до деструкції кліткових структур (вибуху) та вспучування продукту. Лінійні розміри вспучених продуктів зростають більше ніж у 2 рази, а відповідно ще більше збільшується об’єм.
У результаті екструзії відбуваються суттєві зміни та текстурування не лише н клітковому рівні, але і складні хімічні, мікробіологічні (стерилізація), фізичні процеси та явища.
Тралення людини та тварини із точки зору фізіології базується на механічній деструкції харчових продуктів, їх наступній кислотній та ферментативній обробці та перетворення складних речовин у більш прості, що супроводжуються значними витратами фізіологічної енергії. Тому екструдовані продукти харчування у значній мірі знімають ряд проблем, особливо у людей, що страждають певними захворюваннями. Найчастіше екструдуванню підлягає зернова сировина (пшениця, ячмінь, рис, кукурудза та ін.), основними компонентами якої є крохмал.
Охолодження, стабілізація форми та підсушка відбуваються на сітчатому охолоджуючому транспортері.
Сировина, що поступає, просіюється на машині 1, відміряється на вагах та у певній пропорції відповідно до технології завантажується до зміщувача 2, де вона перемішується. Потім сировина із зміщувача перевантажується у шнековий транспортер 3 та подається у завантажувальний бункер двошнекового екструдера 4. Після цього на формуючо-ріжучому обладнанні відбувається нарізання продукту, а на сушильному транспортері відбувається охолодження. Потім готовий продукт поступає на упакувальний автомат чи напівавтомат.
Лінії схожого типу за рахунок змінних фільєр екструдера та ножів ріжучо-формуючого обладнання дозволяють випускати широку гаму різноманітної продукції. Тип, продуктивність упаковочного обладнання може задавати замовник такого обладнання.
1 
2 
3 
4 
5 
6
Рис. 3.2. Обладнання для виробництва хрустких хлібців
1 – просіювач борошна
2 – зміщувач
3 – транспортер шнековий
4 – екструдер
5 – ріжуче – формуюче обладнання
6 – охолоджуючий транспортер
Наведемо тепер інформацію про продуктивність різних типів екструдерів для виробництва продукції.
Таблиця 3.6.
Продуктивність екструдерів "ШТАК" по відношенню до технологій, кг/год
| Найменування продукту/технології | ШТАК–80М | ШТАК–18- | ШТАК–30 | ШТАК–50 | ШТАК–72 |
| Кукурудзяна паличка (штатна продуктивність) | 220 | 1500 | 40 | 180 | 450 |
| Хлібець та соломка | 180 | - | 30 | 180 | 400 |
| Подушечки із начинкою | 400 | - | 50 | 250 | 600 |
| Трубочки із начинкою (бамбук) | 400 | - | 60 | 300 | 800 |
| Харчові відруби | 300 | 2000 | 50 | 200 | 550 |
| Пластівці | - | - | - | 100 | - |
| Пелетта (на спеціальних модифікаціях) | 100 | - | 30 | 100 | - |
| Сухі сніданки | 200 | - | 40 | 150 | 400 |
Джерело: http://www.shtak.com
У таблиці вище наведено середню продуктивність екструдерів для виробництва різних видів екструдованих продуктів.
Дані про валютні курси, якими користувалися ділові партнери при визначенні вартості обладнання наведено у таблиці нижче.
Таблиця 3.7.
Дані про валютний курс
| Цифровий код | Літерний код | Кількість одиниць | Назва валюти | Офіційний курс |
| 643 | RUR | 10 | російських рублів | 2,3602 |
| 978 | EUR | 100 | ЄВРО | 1028,4317 |
| 840 | USD | 100 | доларів США | 762,1400 |
Джерело: http://www.bank.gov.ua/
У таблиці 3.7 представлено офіційні (фіксовані) валютні курси Національного банку України.
Таблиця 3.8.
Імпортне обладнання для виробництва екструдованих продуктів
| Імпортне обладнання | Ціна |
| Одношнекові екструдери | Від 60000 дол США |
| Двошнекові екструдери | Від 200000 євро |
Джерело: http://www.eprod.ru
Дуже часто ціни імпортного обладнання не є наперед чітко встановленими, а є договірними і залежать від домовленості продавця та покупця та від купівельної спроможності останнього, але у кілька разів ці ціни є вищими за ціни виробників аналогічного обладнання зокрема Росії.
Обсяг інвестицій ТОВ "Епрод" дорівнює 165214 грн (вартість обладнання), обсяг інвестицій ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінату № 11 дорівнює 107183,22 (витрати прямі матеріальні, загальновиробничі, адміністративні та збутові, необхідні для запуску виробництва у першому місяці року - січні).
Як було описано вище річний проектний обсяг випуску екструдованих продуктів ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінатом № 11 передбачається у розмірі 363000 кг, або якщо випускати упаковками по 250 грам, то це буде відповідати 1452000 штукам упаковок (363000000 грам / 250 грам = 1452000 штук).
Виходячи із того, що у Києві передбачається ріст ринку екструдованих продуктів, тобто ріст попиту на екструдовані продукти у розмірі 8% щорічно або 1906,6 тонн або 1906600 кг, або що те саме, 0,66% приросту попиту на цьому ринку щомісяця або 158,883 тонн чи 158833 кг щомісячного приросту попиту на екструдовані продукти, то досліджуване підприємство ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінат № 11 щомісяця нарощуватиме обсяги виробництва хлібців. Нижче наведено відомості про обсяги виробництва хлібців ДП ВАТ "Київхліб" Хлібокомбінатом № 11, виходячи із нововведених потужностей виробництва.
Таблиця 3.9.
Обсяги виробництва хлібців "Легкі та корисні"
| Місяць | Обсяг виробництва, тонн | Обсяг виробництва, г | Обсяг виробництва, штук (по 250 гр) |
| Січень | 19,25 | 19250000 | 77000 |
| Лютий | 21,25 | 21250000 | 85000 |
| Березень | 23,25 | 23250000 | 93000 |
| Квітень | 25,25 | 25250000 | 101000 |
| Травень | 27,25 | 27250000 | 109000 |
| Червень | 29,25 | 29250000 | 117000 |
| Липень | 31,25 | 31250000 | 125000 |
| Серпень | 33,25 | 33250000 | 133000 |
| Вересень | 35,25 | 35250000 | 141000 |
| Жовтень | 37,25 | 37250000 | 149000 |
| Листопад | 39,25 | 39250000 | 157000 |
| Грудень | 41,25 | 41250000 | 165000 |
| Всього за рік | 363 | 363000000 | 1452000 |
Джерело: складено автором
Із таблиці вище видно, що так як обсяги попиту зростають, то відповідно досліджуване підприємство буде більше виробляти цього виду продукції.
Таблиця 3.10.
Собівартість 1 упаковки хлібців "Легкі та корисні" (грн./250г)
| Статті
9-09-2015, 01:24 Разделы сайта |