МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
УКРАІНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙІНСТИТУТ МЕДИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ТА КУРОРТОЛОГІЇ
ШАНДРА Ганна Василівна
УДК 616.12-005.4-0.53.9:615-8
ВИКОРИСТАННЯ РАДОНОВИХ НАПІВВАНН
В КОМПЛЕКСНОМУ ВІДНОВЛЮВАЛЬНОМУ ЛІКУВАННІ
ХВОРИХ НА ІШЕМІЧНУ ХВОРОБУ СЕРЦЯ ПОХИЛОГО ВІКУ
14.01.33 – медична реабілітація, фізіотерапія та курортологія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Одеса – 2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в клінічному відділі Українського науково-дослідного інституту медичної реабілітації та курортології МОЗ України
Науковий керівник: Офіційні опоненти: |
доктор медичних наук, професор член-кор. АМН України, Лобода Михайло Васильович, Український науково-дослідний інститут медичної реабілітації та курортології МОЗ України, головний науковий співробітник відділу комплексних проблем медичної реабілітації та курортології доктор медичних наук, професор Шмакова Ірина Петрівна, Одеський державний медичний університет МОЗ України, професор кафедри загальної практики та медичної реабілітації доктор медичних наук, професор Роздільська Ольга Миколаївна, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, професор кафедри фізіотерапії та курортології |
Захист дисертації відбудеться « 11 » квітня 2008 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.608.01 Українського науково-дослідного інституту медичної реабілітації та курортології МОЗ України за адресою: 65014, м. Одеса, Лермонтовський пров., 6
С дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського науково-дослідного інституту медичної реабілітації та курортології МОЗ України за адресою: 65014, м. Одеса, Лермонтовський пров., 6
Автореферат розісланий « 6 »березня 2008 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат медичних наук,
старший науковий співробітник Г. О. Дмитрієва
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність проблеми. Сьогодні ішемічна хвороба серця (ІХС) є одною з найбільш розповсюджених та прогностично несприятливих захворювань з високою інвалідизацією та смертністю (Коваленко В.М., 2004; Дзяк Г.В. и др., 2004; GibbonsR.J. etal., 2003).
За останні роки в Українівідміченозростання смертностівідІХС на 9,3%, захворюваності та розповсюдженості–– в 2,2 и 1,6 разу (Лутай М.І., 2002).
В структурі смертностіосіб, старших60 років, ІХС такожпосідаєпровідне місце (Коркушко О.В. и др., 2002; BarterP., 2000; CookeJ., 2000) істановить в Україні 1355 чоловік на 100 тис. населення, що перевищує аналогічний показник для осіб середнього віку в 8,5 разу (Коваленко В.Н. и др., 1998).
Зростанням тривалості життятазбільшенням виживаності після перенесеного інфаркту міокардапояснюютьбезперервне зростання частотиускладненого перебігу ІХС, наявність хронічної недостатності кровообігувосіб похилого віку, що відіграє провідну роль в прогнозах захворювання (Воронков Л.Г. и др., 1999; Преображенский Д.В.и др., 2000; Волков В.И. и др., 2004; FoxK.F. etal., 1999).
Уосіб похилого віку частіше, ніж у осіб середнього та молодого віку, відмічаютьнаявність комбінованого атеросклеротичногоураження судинкількох басейнів (аорти, коронарних, церебральних і периферичних), поєднання ІХС з артеріальною гіпертензією, цукровим діабетом, дегенеративно-дистрофічними захворюваннями суглобів і хребта, злоякісними новоутвореннями (Жданов В.С. и др., 2002; Коломиец В.В. и др., 2002). Це пояснюють єдиними механізмами зниження адаптаційних можливостей старіючого організму, які зумовлюють труднощі в лікуванні, та наявністю часто неадекватних реакцій на фармакологічну терапію (Крюков Н.Н., 1997; Гаркави Л.Х. и др., 1998; Абрамович С.Г., 2001; ChenJ. etal., 2001).
При цьому в відновлювальному лікуванні хворих з органічною патологією серцево-судинної системи важливе значення, поряд із фізичними тренуваннями (Следзевская И.К., 2000), відіграє застосування природних і преформованих лікувальних фізичних чинників, які мають властивість позитивно впливати на фактори ризику виникнення та головні механізми прогресування атеросклерозу (Тондий Л.Д., 1987; Михно Л.Е., 1996; Бабов К.Д., 2001; Шмакова И.П., 2001), у тому числі при ускладнені серцевою недостатністю (Роздильская О.Н., 1993), а також у осіб похилого віку (Волошина Е.Б., 1996; Самосюк И.З. и др., 1999; Клечкин Л.М. и др., 2000).
Саме лікувальні фізичні чинники мають багато переваг у реабілітації поєднаної патології внутрішніх органів (RosdilskaO.N., 1996—2002).
Серед них радонова бальнеотерапія є одним із визнаних високоефективних базисних методів відновлювального лікування хронічних захворювань. Доведено багаторічною практикою позитивний вплив радону на головні патогенетичні ланки розвитку кардіологічної та ендокринологічної патології, здатність нормалізації обміну сполучної тканини, можливість регулюючого впливу на стан центральної нервової й симпатико-адреналової систем, наявність десенсибілізуючого та імунокоригуючого ефектів (Кенц В.В., 1973; Корчинський В.С., 1996; Кудряшов Ю.А., 1998; Думін П.В., 2000; Разумов А.Н. и др., 2001).
В останні роки з’явились дослідження, які обґрунтовують можливість застосування радону в осіб з метаболічним синдромом, радіаційно-індукованими та онкологічними захворюваннями, що розширює показання для його застосування у хворих похилого віку (Андреев С.В., 2002; Гусаров И.И. и др., 2002; ).
Таким чином, незважаючи на наявність численних досліджень в клінічній медицині та курортології, до нинізалишається недостатньовивченою проблема особливостей впливу радонових ванн на стансерцево-судинної системи у хворих на ІХС у похилому віці, в тому числі з найбільш розповсюдженими супровідними захворюваннями — такими, як артеріальна гіпертензія, деформуючий остеоартроз, цукровий діабет; не розроблена лікувальна методика застосування радонових вод Знам’янського родовища та не визначені показання й протипоказання для їхнього призначення у даної категорії хворих. Саме ці питання стали предметом проведеного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у відповідності з планом науково-дослідної роботи Українського науково-дослідного інституту медичної реабілітації та курортології МОЗ України, яка спрямована на оптимізацію методик і розробку стандартів санаторно-курортного лікування хворих із найбільш поширеною патологією (номер державної реєстрації 0102U006558).
Фрагмент роботи з обґрунтування використання радонових напівванн у комплексному лікуванні хворих на ІХС похилого віку виконано безпосередньо здобувачем.
Мета роботи. Підвищити ефективність відновлювального лікування хворих похилого віку на ІХС з супровідною патологією у вигляді артеріальної гіпертензії, остеоартрозу, цукрового діабету шляхом включення в комплексну терапію радонових напівванн.
Завдання дослідження:
1. Вивчити клінічний стан хворих похилого віку з наявністю ІХС, виявити найбільш поширену супровідну патологію, особливості перебігу захворювань та результати відновлювального лікування осіб, що перебували в Обласній бальнеологічній лікарні м. Знам’янка (за результатами аналізу архівних історій хвороби й обстеження хворих).
2. Вивчити можливості патогенетичної дії радонових напівванн на стан серцево-судинної системи у хворих на ІХС похилого віку та обґрунтувати доцільність їх лікувального застосування.
3. Оцінити особливості впливу радонових напівванн на стан різних видів обміну речовин (вуглеводного, білкового, ліпідного, мінерального) та результати їх застосування у хворих на ІХС похилого віку із супровідними захворюваннями.
4. Проаналізувати ефективність комплексного відновлювального лікування хворих на ІХС похилого віку із супровідною патологією із застосуванням радонових напівванн (за даними безпосередніх і віддалених результатів), визначити показання та протипоказання до їх призначення.
Об’єкт дослідження:150 хворих на ІХС похилого віку з супровідною патологією у вигляді артеріальної гіпертензії, остеоартрозу, цукрового діабету, а також 860 архівних історій хвороби.
Предмет дослідження: характер впливу радонових напівванн на клінічний перебіг ІХС із супровідною патологією у осіб похилого віку, функціональний стан серцево-судинної системи, різні види обміну речовин і терморегуляція.
Методи дослідження : клінічний, антропометричний, інструментальні: електрокардіографія (ЕКГ), динамічна оцінка рівня артеріального тиску (АТ), ультразвукові методи дослідження (УЗД), ехокардіоскопія (ЕхоКС) та ехокардіографія (ЕхоКГ), реовазографія (РВГ), реоенцефалографія (РЕГ), велоергометрія (ВЕМ); рентгенографія, термометричні, біохімічні, катамнестичний.
Наукова новизна одержаних результатів. Встановлено, що серед хворих на ІХС, що знаходились на лікуванні в Обласній бальнеологічній лікарні м. Знам’янка, хворі похилого віку становили 20,0 %. У 68,4 % хворих похилого віку з ішемічною хворобою серця спостерігалися в анамнезі від 2 до 4 факторів ризику виникнення захворювання. У 86,3 % осіб зареєстрована супровідна артеріальна гіпертензія, у 38,1 % — цукровий діабет і у 24,1 % — деформуючий остеоартроз. У 11,5 % осіб спостерігались побічні реакції на медикаментозну терапію, у 17,0 % хворих — непереносність чи протипоказання до загальної бальнеотерапії.
Доведено, що радонові напівванни у хворих на ІХС похилого віку зменшують клінічні прояви стенокардії, електрокардіографічні ознаки коронарної недостатності в спокої та при фізичному навантаженні, покращують скорочувальну здатність міокарда разом із вирівнюванням серцевого ритму, церебральний та периферичний кровообіг, підвищують толерантність до фізичного навантаження, нормалізують процеси терморегуляції та термореактивності шкіри, знижують дозу вживання нітратів.
Встановлено, що радонові напівванни у хворих на ІХС похилого віку із супровідною артеріальною гіпертензією знижують підвищений систолічний тиск, більш виразно – діастолічний артеріальний тиск, зменшують тахікардію, покращують скорочувальну здатність міокарда, підвищують толерантність до фізичного навантаження.
Визначено, що радонові напівванни у хворих на ІХС похилого віку із супровідним деформуючим остеоартрозом зменшують виразність клінічних проявів даної патології та нормалізують лабораторні показники запалення.
Доведено, що радонові напівванни у хворих на ІХС похилого віку із супровідним цукровим діабетом зменшують його клінічні прояви, при легкому перебігу захворювання нормалізують стан вуглеводного обміну, а при перебігу середньої тяжкості знижують гіперглікемію та глюкозурію, що приводить до можливості зменшення дози цукрознижувальних препаратів; знижують гіперхолестеринемію, рівень в крові бета-ліпопротеїдів і тригліцеридів, у 10,0 % осіб знижують підвищену масу тіла.
За аналізом безпосередніх і віддалених результатів лікування встановлено, що застосування радонових напівванн у комплексному відновлювальному лікуванні підвищує медико-соціальну та економічну ефективність реабілітації осіб з ІХС похилого віку з супровідною патологією у вигляді артеріальної гіпертензії, деформуючого остеоартрозу та цукрового діабету, поліпшує їх фізичну працездатність, зменшує прогресування основної та супровідної патології, знижує відсоток ускладнень від застосування фармакологічних препаратів та традиційної бальнеотерапії, зменшує кількість днів тимчасової непрацездатності та її середню тривалість, покращуючи якість життя даної категорії хворих.
Підтверджено перевагу лікування хворих з ішемічною хворобою серця похилого віку та супровідною патологією із застосуванням розробленого варіанту радонової бальнеотерапії перед медикаментозним і традиційним лікуванням.
Практична цінність одержаних результатів. В результаті проведеного дослідження обґрунтована та розроблена методика відновлювального лікування хворих на ішемічну хворобу серця похилого віку із застосуванням радонових напівванн.
Визначені показання та протипоказання до призначення даної методикирадонотерапії ухворих на ішемічну хворобу серця похилого віку, в тому числі із супровідною патологією (артеріальна гіпертензія, остеоартроз, цукровий діабет).
Обґрунтовані рекомендації доцільності повторних курсів лікування не рідше ніж один раз на рік.
Широке впровадження розробленої методики сприятиме розширенню можливостей радонотерапії у хворих похилого віку із поєднаною патологією, покращанню ефективності їх відновлювального лікування та якості життя.
Методика застосування радонових напівванн може бути рекомендована для використання на курортах із радоновими мінеральними водами і в позакурортних умовах для даної категорії хворих.
Особистий вклад дисертанта. Автором самостійно проведено патентно-інформаційний пошук та аналіз наукової літератури за проблемою. Самостійно проаналізовані архівні історії хвороби, проведені клінічні спостереження за хворими, аналіз функціональних і лабораторних показників, обґрунтована методика радонової бальнеотерапії у хворих похилого віку з ІХС з урахуванням супровідної патології. Самостійно проведено статистичну обробку отриманих даних, їх інтерпретацію, зроблено висновки. Здобувачем виконано провідну частину роботи при оформленні спільних зі співавторами наукових праць.
Апробація результатів дисертації . Основні положення дисертації доповідалися на ІІІ з’їзді фізіотерапевтів і курортологів України (Одеса, 1979); науково-практичній конференції «Санаторно-курортное лечение больных с заболеваниями органов пищеварения, опорно-двигательного аппарата, гинекологическими заболеваниями» (Республіка Молдова, 2004); V конгресі фізіотерапевтів і курортологів Автономної Республіки Крим „Актуальные вопросы организации курортного дела и курортной политики, физиотерапии” (Євпаторія, 2005)
Апробація роботи проведена на засіданні вченої ради Українського науково-дослідного інституту медичної реабілітації та курортології МОЗ України.
Публікації.По темі дисертації опубліковано 10 друкованих робіт (самостійних 9), із них 7 – в медичних журналах, 3 – тези доповідей.
Структура і об’єм дисертації. Дисертація викладена на 148 сторінках комп’ютерного тексту і складається з вступу, 3 розділів (огляд літератури, матеріали та методи дослідження і лікування, результати власних досліджень), обговорення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних джерел літератури. Перелік використаної літератури складається з 182 джерел, із яких 55 належать зарубіжним авторам. Робота ілюстрована 37 таблицями, 18 рисунками і 3 виписками із історій хвороби.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали та методи дослідження. Для досягнення поставленої мети та вирішення завдань дослідження було обстежено 150 хворих на ІХС (68 жінок та 82 чоловіки) віком від 60 до 74 років. У всіх пацієнтів спостерігалась ІХС у формі стабільної стенокардії напруження І—ІІІ функціонального класу (ФК), у 2/3 осіб — з наявністю порушень серцевого ритму та хронічної серцевої недостатності І—ІІ ФК.
Поряд із цим, були проаналізовані 860 архівних історій хвороб за період 2000—2004 рр.
Клінічно-інструментальне обстеження і лікування хворих проводилися на базі Обласної бальнеологічної лікарні м. Знам’янка Кіровоградської області.
Діагнози встановлено відповідно до Міжнародної класифікації хвороб Х перегляду з урахуванням критеріїв ВООЗ, згідно Наказу МОЗ України № 54 (2002 р.) та рекомендацій Української асоціації кардіологів (2002—2004 рр.). Функціональний клас стабільної стенокардії напруження визначено за Канадською класифікацією (1976 р.), хронічної серцевої недостатності – за класифікацією Українського наукового товариства кардіологів і Нью-Йоркської асоціації серця (NYHA), 2006 р.
Клінічне обстеження усіх відібраних пацієнтів було проведено до прийняття комплексного лікування і на 20-й день після завершення бальнеолікування. Детально вивчалися виписки із історій хвороб поліклінік і стаціонарів лікувальних закладів Кіровоградської області і інших регіонів України, які направляли хворих на відновлювальне лікування у Знам’янську Обласну бальнеологічну лікарню.
Наявність надлишкової ваги чи ожиріння виявляли антропометричним методом за допомогою визначення індексу маси тіла порівняно з нормою.
Електричну активність міокарда та ознаки коронарної недостатності визначали за допомогою ЕКГ в динаміці, яку виконували в 12 загальноприйнятих відведеннях на діагностичному автоматизованому стаціонарному комплексі “Кардіо +”(Україна).
Рівень артеріального тиску визначали також у динаміці за методом Короткова.
Стан церебральної гемодинаміки вивчали за даними реографії за допомогою 4-канального реографа 4-РГ-2, візуального і цифрового аналізу реографічних показників.
Для визначення функціонального стану міокарда, толерантності до фізичного навантаження деяким хворим на ІХС проводили ВЕМ пробу на велоергометрі ВЕ-02.
З метою вивчення стану скорочувальної здатності міокарда і центральної гемодинаміки всім хворим проводили ЕхоКС та сонографію на апараті “УЗКАР”.
Стан білкового обміну визначали методом електрофоретичного розділення на папері (Меньшиков В.В., 1987).
Стан вуглеводного обміну досліджували шляхом визначення рівня глюкози в сироватці крові глюкозооксидазним методом за окисленням О-толідину (Меньшиков В.В., 1987). Для оцінки ступеня компенсації визначали вміст гліколізованого гемоглобіну (НbAic) колориметричним методом за реакцією з тіобарбітуровою кислотою (StandeferJ.C., EatonR.Р., 1983).
Дослідження ліпідного обміну включали визначення в сироватці крові загального холестерину методом Ілька та тригліцеридів уніфікованим методом (Меньшиков В.В., 1987); ліпопротеїдів плазми крові методом диск-електрофорезу в поліакриламідному гелі (Маграчева Е.Я., 1973); загальних ліпідів сироватки крові методом ZolnerandKirch (1966), Knaitetal. (1968).
Параметри мінерального обміну (рівень кальцію, неорганічного фосфору, коефіцієнт кальцій/фосфор, активність лужної фосфатази в плазмі крові) визначали спектрофотометричним методом за допомогою біохімічного аналізатора CORMAV/PZUSз використанням наборів стандартних реактивів.
Стан й порушення терморегуляції вивчали за допомогою електронного термометра ТПЕМ-1, використовуючи метод Абрамовича С.Г. (2001). Термореактивність шкіри вивчалася “холодовою” пробою за методикою Абрамович С.Г., Моторина І.Г. (2000).
Для оцінки рівня якості життя хворих у віддаленому періоді після проведеного лікування (через 12 місяців) застосовували Міннесотський опитувальник якості життя кардіологічних хворих.
Мінеральні радонові води лікарня використовує з двох свердловин — № 106/5 та № 10833. Води свердловини № 106/5 за хімічним складом гідрокарбонатні, гідрокарбонатно-сульфатні з мінералізацією 0,7—1,3 г/л, жорсткі та дуже жорсткі. Вміст вуглекислого газу від 30 до 40 мг/дм3 . Переважають гідрокарбонатні, сульфатні та хлоридні аніони, катіони кальцію та магнію. В невеликій кількості присутні мікроелементи: йод, бром, бор, марганець, мідь. Води свердловини № 10833 без запаху, безбарвні, належать до холодних вод (11 о С).
Формула хімічного складу: 
Мінералізація — 0,5—1,0 г/дм3 , рН — 7,0—7,5. Вміст радону коливається в межах 502—542 Бк/дм3 . Таким чином, води Знам’янського родовища належать до мінеральних слаборадонових.
До основної групи увійшли 108 хворих на ІХС, які в комплексному відновлювальному лікуванні (дієто-, клімато-, кінезотерапія, по показанням – медикаментозні препарати) отримували радонові напівванни.
Методика відновлювального лікування хворих на ІХС похилого віку включає застосування радонових напівванн із вмістом радону від 502 до 542 Бк/дм3 в слабо лужній воді при температурі 36єС, тривалістю 10—12 хв з наступним відпочинком 1,5 години, що відпускаються через день, на курс 10 процедур.
Контрольну групу утворили 42 пацієнти яким не призначали бальнеотерапію. Цей лікувальний комплекс включав тільки дієто-, клімато-, кінезотерапію (дозована ходьба, індивідуальна лікувальна фізкультура) та призначення медикаментів.
Обидві групи пацієнтів з урахуванням наявності та характеру супровідної патології були розділені на 4 підгрупи: І склали особи з ІХС; ІІ – з ІХС та артеріальною гіпертензією; ІІІ – з ІХС та деформуючим остеоартрозом; ІV – хворі на ІХС та цукровий діабет ІІ типу.
Усі групи хворих були репрезентативними за віком, статтю, даними клінічних і параклінічних досліджень.
Матеріали досліджень були оброблені методами варіаційної статистики. Застосовували параметричні методи статистичного аналізузначущості динаміки звикористаннямстандартних критеріїв Стьюдента для порівняння середніх у двох группах (пакет Statistica 6).
Результати досліджень та їх обговорення
Аналіз 860 історій хвороб пацієнтів на ІХС продемонстрував, що із хворих на ІХС, що лікувались, 20,0 % становили особи похилого віку (від 60 до 74 років). У 44,8 % хворих на ІХС було комбіноване ураження органів і систем. Так, у 86,3 % хворих на фоні ІХС діагностована артеріальна гіпертензія; у 38,1 % хворих спостерігався супровідний цукровий діабет і 24,1 % пацієнтів поряд з ІХС страждали на деформуючий остеоартроз. У 68,4 % хворих похилого віку з ІХС спостерігалися в анамнезі від 2 до 4 факторів ризику виникнення захворювань; у 11,5 % осіб — побічні реакції на медикаментозну терапію, у 17,0 % пацієнтів – непереносність чи протипоказання до загальної бальнеотерапії.
Серед факторів ризику ІХС у 150 обстежених найчастіше зустрічалися: гіподинамія — у 89,0 %, психоемоційне напруження — у
8-09-2015, 20:06