Механізми розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому при хронічному нефриті Мазугі

фібринолітичної активності у нирках, так як основою тканинної фібринолітичної активності у цьому органі є урокіназа, яка продукується юкстагломерулярним апаратом і проксимальним відділом нефрону, встановлено розростання сполучної тканини, що характеризується переважанням реакцій колагеногенезу над протеолізом (табл. 2). Цим процесам сприяє гальмування реакцій пероксидного окиснення ліпідів, окисно-модифікованих білків (табл. 3) та виснаження активності ферментів антиоксидантного захисту. За цього патологічного процесу на 45-ту добу хронічного нефриту Мазугі встановлено зростання концентрації фактора некрозу пухлин-альфа в сироватці крові з 2,34±0,136 пг/мл в контролі до 11,63±0,885 пг/мл при нефриті, який при цьому негативно корелює з проксимальною реабсорбцією іонів натрію (Фактор некрозу пухлин-альфа = 22,36 – 1,56 проксимальна реабсорбція іонів натрію; r = - 0,936; n= 15; p < 0,001) та супроводжується атрофією канальців нефрону, що пояснюється активацією процесів апоптозу за участю даного фактору (рис. 2).

Таблиця 2

Стан необмеженого протеолізу нирок на 45 добу хронічного нефриту Мазугі за умов формування тубуло-інтерстиційного синдрому (x±Sx)

Показники протеолітичної

активності, Е440 /год/г

Контроль

(n=8)

Нефрит Мазугі

(n=7)

Кіркова речовина:

- за азоальбуміном

- за азоказеїном

- за азоколом

19,2±0,58

18,8±0,76

4,58±0,560

22,1±1,37

21,6±0,73

р<0,05

4,78±0,549

Мозкова речовина:

- за азоальбуміном

- за азоказеїном

- за азоколом

31,3±1,75

32,1±2,33

5,37±0,580

22,3±1,54

р<0,01

20,8±0,83

р<0,001

4,14±0,260

Сосочок:

- за азоальбуміном

- за азоказеїном

- за азоколом

148,9±14,52

119,3±11,78

14,65±3,33

97,6±7,44

р<0,01

81,7±6,44

р<0,05

7,27±0,830

р- вірогідність різниць у порівнянні з контролем, n- число спостережень.

Таблиця 3

Показники окиснювальної модифікації білків у нирках і плазмі крові

на 45 добу хронічного нефриту Мазугі за умов формування тубуло-інтерстиційного синдрому (x±Sx)

Показники ОМБ, Е370 /год/г

Контроль

(n=9)

Нефрит Мазугі

(n=15)

- кіркова речовина

- мозкова речовина

- сосочок

- плазма крові

0,14±0,010

0,05±0,005

0,007±0,0008

0,019±0,004

0,14±0,010

0,085±0,009

р<0,01

0,008±0,0007

0,005±0,003

р<0,05

р - вірогідність різниць у порівнянні з контролем; n - число спостережень.

Рис.2. Регресійний аналіз між концентрацією фактора некрозу пухлин-альфа в плазмі крові, відносною та проксимальною реабсорбцією іонів натрію на 45-ту добу хронічного нефриту Мазугі в період формування тубуло-інтерстиційного синдрому. r – коефіцієнт кореляції, n-число спостережень, p- вірогідність кореляційного зв’язку.

Препарат GA-40 в умовах розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому при хронічному нефриті Мазугі проявляє захистний вплив на збалансованість регуляторних процесів у кірковій речовині та сосочку нирок, що проявляється в попередженні розростання сполучної тканини в інтерстиції нирок, запобігає процесам обтурації на рівні ниркового сосочка та гальмує розвиток гломерулосклерозу. Захисний вплив урокінази на розвиток тубуло-інтерстиційного синдрому за хронічного нефриту Мазугі проявляється підсиленням протеолізу, фібринолізу плазми крові, зменшенням ступеня інтерстиційного фіброзу, зростанням проксимальної та дистальної реабсорбції іонів натрію, зниженням величини протеїнурії, поліпшенням кислотовидільних процесів у канальцях нефрону. Порівнюючи ефективність досліджуваних препаратів, слід відмітити, що урокіназа і препарат GA-40 щодо корекції тубуло-інтерстиційного синдрому за хронічного нефриту Мазугі проявляли приблизно однакову ефективність як засоби профілактики розвитку цього захворювання. Препарат GА-40 взаємодіє з мембранними утвореннями (лектинові рецептори, Т-клітинний рецептор, фосфофоліпіди, глікопротеїди), в результаті цієї взаємодії очевидно відбуваються зміни структури фосфатидилсерину і активація Са2+ - незалежної протеїнкінази з класу нових чи атипових і тирозинових протеїнкіназ. Протеїнкіназний шлях викликає активацію транскрипційного фактора NF-kB. Останній включає в себе дві субодиниці з молекулярними масами 50 і 65 kDa, які зв’язані між собою гальмуючою субодиницею IkB. При надходженні активуючого сигналу IkB від’єднується і звільнені субодиниці мігрують в ядро, де зв’язуються зі специфічними послідовностями промоторних ділянок генів-мішеней. Активація цього фактора в кінцевому результаті призводить до збільшення продукції фактора некрозу пухлин-альфа, який виявляє ушкоджувальний вплив на пухлини і виступає засобом саногенетичної дії. З іншого боку за умов хронічного нефриту Мазугі в кірковій речовині нирок навпаки зростає вміст фактора некрозу пухлин-альфа, а під впливом препарату GА-40, який нормалізує гармонію між системами симпатикус-катаболізм-кислотність та парасимпатикус-анаболізм-лужність за участю активації транскрипційного фактору NF-kB, знижується вміст фактора некрозу пухлин-альфа. Ця особливість механізму дії препарату GА-40 характеризує його як імунокоректор нового покоління, який змінює рівень фактора некрозу пухлин-альфа та інших чинників не однонаправлено, а залежно від саногенетичних потреб організму: збільшує рівень цього фактора при злоякісних пухлинах, який потрібний для їх руйнування і знижує його рівень при хронічному нефриті Мазугі, що доцільно з точки зору захисту нефроцитів за цього патологічного процесу від ушкоджувального впливу фактора некрозу пухлин-альфа. На підставі цих особливостей механізму дії GА-40 стає зрозумілим той факт, чому, на відміну від хіміоонкопрепаратів GА-40 не ушкоджує нормальні клітини організму, що й визначає його практично не шкідливу дію на будь-які органи і тканини. Захисний вплив урокінази за умов розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому обумовлений стимулюючим впливом на необмежений протеоліз і фібриноліз. Свідченням цього є зростання на фоні введення урокінази лізису азоказеїну, азоколу, азоальбуміну та всіх видів досліджуваної фібринолітичної активності плазми крові. Зменшення концентрації білка в сечі та його екскреції, обумовлене зменшенням ступеня інтерстиційного фіброзу внаслідок активації протеолізу і відновлення процесу в проксимальному відділі нефрону - реабсорбції білка. Зростання проксимальної та дистальної реабсорбції іонів натрію, на фоні застосування урокінази, пояснюється покращенням функції цих канальців внаслідок зменшення ступеня інтерстиційного фіброзу, що обумовлено відновленням необмеженого протеолізу на фоні застосування урокінази. Поліпшення процесів кислотовиділення у ниркових канальцях також зумовлено зменшенням ступеня інтерстиційного фіброзу. Зменшення концентрації та екскреції іонів калію в сечі на фоні застосування урокінази зумовлено нормалізацією функції проксимального відділу нефрону, що викликає зменшення постачання іонів натрію до macula densa. Це зумовлює зниження реактивності тубуло-гломерулярного зворотного зв’язку, гальмування ренін-ангіотензинової системи і, відповідно, призводить до зменшення калійурезу через зниження концентрації альдостерону – головного калійуретичного гормону. Отже, у представленій роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі щодо патогенезу тубуло-інтерстиційного синдрому як основи розвитку хронічного та швидко-прогресуючого патологічного процесу в кірковій, мозковій речовині та сосочку нирок за умов хронічного нефриту Мазугі. Гістологічні особливості змін нирок при розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому за хронічного нефриту Мазугі характеризуються збільшенням просвіту капсули Шумлянського-Боумена, гіперплазією юкстагломе­рулярного апарату, інфільтрацією строми та перигломе­рулярного простору клітинними елементами, дистрофічними та атрофічними змінами ниркових канальців з явищами тромбозу та фіброзу інтерстицію, розширенням просвіту збірних канальців сосочка нирок з фіброзною трансформацією інтерстиційних клітин ІІ типу. Аналізуючи особливість морфологічних змін нирок за хронічного нефриту Мазугі із сформованим тубуло-інтерстиційним синдромом, слід зауважити, що ці зміни є подібними для будь-якого хронічного патологічного процесу в нирках, що відповідає сформо­ваній концепції в літературі як хронічна ниркова хвороба. Все вище сказане узагальнено у вигляді схеми патогенезу тубуло-інтерстиційного синдрому за хронічного нефриту Мазугі, на якій наведено місця захистного впливу досліджуваних препаратів GA-40 та урокінази (рис. 3)

Примітка: ХГНФ –хронічний гломерулонефрит, МДН – маса діючих нефронів, ШКФ – швидкість клубочкової фільтрації, А ІІ – ангіотензин ІІ, РАС- ренін-ангіотензинова система, СДГ- активність сукцинат­дегідрогенази, ПОЛ, ПОБ – пероксидне окиснення ліпідів та білків, Тр Na+ - проксимальна реабсорбція іонів натрію, Тd Na+ - дистальна реабсорбція іонів натрію, ФА- фібринолітична активність.


ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі щодо основних механізмів розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому за хронічного нефриту Мазугі: хронічна активація ренін-ангіотензинової системи із нефросклерозом та фіброзною трансформацією інтерстиційних клітин ІІ типу сосочка нирок, гальмування активності сукцинатдегідрогенази в проксимальному канальці з порушенням реабсорбції іонів натрію, активація окиснювально модифікованих білків з явищами вторинної деструкції сполучної тканини, ушкодження проксимального канальця фактором некрозу пухлин-альфа.

1. Хронічна активація ренін-ангіотензинової системи зумовлює гістологічні зміни нирок при розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому за хронічного нефриту Мазугі, які характеризуються збільшенням просвіту капсули Шумлянського-Боумена, гіперплазією юкстагломерулярного апарату, інфільтрацією строми та перигломерулярного простору клітинними елементами, дистрофічними та атрофічними змінами ниркових канальців з явищами тромбозу та фіброзу інтерстицію, розширенням просвіту збірних канальців сосочка нирок з фіброзною трансформацією інтерстиційних клітин ІІ типу.

2. Порушення головного енергозалежного процесу - реабсорбції іонів натрію на 45-ту добу хронічного нефриту Мазугі зі сформованим тубуло-інтерстиційним синдромом пов’язане з гальмуванням активності сукцинатдегідрогенази та лужної фосфатази в проксимальному відділі нефрону.

3. Активація сукцинатдегідрогенази в дистальному відділі нефрону за хронічного нефриту Мазугі супроводжувалася адекватною тенденцію до зростання транспорту іонів натрію в цьому відділі ниркових канальців з 0,56±0,059 до 0,89±0,058 мкмоль/100 мкл Ccr (р< 0,01).

4. Розвиток вторинної деструкції сполучної тканини за умов формування тубуло-інтерстиційного синдрому, про яке свідчить зростання вільного оксипроліну в сечі на 69% (р< 0,001), обумовлений мозаїчністю змін тканинного протеолізу, фібринолізу, пероксидного окиснення ліпідів, антиоксидантного захисту та окиснювальної модифікації білків.

5. Зростання концентрації фактора некрозу пухлин-альфа в плазмі крові з 2,34±0,136 пг/мл в контролі до 11,63±0,885 пг/мл при хронічному нефриті Ліндемана-Мазугі зумовлює ушкодження проксимального канальця, на що вказує її негативна кореляція з проксимальною реабсорбцією іонів натрію (фактор некрозу пухлин-альфа = 22,36 – 1,56 проксимальна реабсорбція іонів натрію; r = - 0,936; n= 15; p < 0,001), та супроводжується атрофією канальців нефрону, що пояснюється активацією процесів апоптозу за участю даного фактора.

6. Захисний вплив урокінази на розвиток тубуло-інтерстиційного синдрому за хронічного нефриту Мазугі проявляється підсиленням протеолізу, фібринолізу плазми крові, зменшенням ступеня інтерстиційного фіброзу, зростанням проксимальної та дистальної реабсорбції іонів натрію, зниженням величини протеїнурії з 0,16±0,023 мг/2 год ∙100 г до 0,04±0,008 мг/2 год ∙100 г (p < 0,01), поліпшенням кислотовидільних процесів у канальцях нефрону.

7. Препарат GA-40 в умовах розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому при хронічному нефриті Мазугі проявляє захисний вплив на збалансованість регуляторних процесів в кірковій речовині та сосочку нирок, що проявляється в попередженні розростання сполучної тканини в інтерстиції нирок, запобігає процесам обтурації на рівні ниркового сосочка та гальмує розвиток гломерулосклерозу.


ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Виявлений захисний вплив урокінази на розвиток тубуло-інтерстиційного синдрому за хронічного нефриту Мазугі з підсиленням протеолізу, фібринолізу плазми крові, зменшенням ступеня інтерстиційного фіброзу, зростанням проксимальної та дистальної реабсорбції іонів натрію, зниженням величини протеїнурії, поліпшенням кислотовидільних процесів у канальцях нефрону дає можливість рекомендувати цей препарат для проведення апробації в клінічній практиці в хронічному періоді гломерулонефриту з метою профілактики та лікування тубуло-інтерстиційного синдрому.

2. Виявлений захисний вплив препарату GA-40 за умов розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому при хронічному нефриті Мазугі в збалансованості регуляторних процесів у кірковій речовині та сосочку нирок, що проявляється в попередженні розростання сполучної тканини в інтерстиції нирок, запобігає процесам обтурації на рівні ниркового сосочка та гальмує розвиток гломерулосклерозу дає можливість рекомендувати цей лікарський засіб для подальшого доклінічного дослідження з наступним впровадженням у лікувальну практику з метою корекції зазначеної патології.

3. Для ранньої і більш точної діагностики ниркового тубуло-інтерстиційного синдрому на основі дослідження біопсійного матеріалу доцільно визначати вміст оксипроліну як маркера розростання сполучної тканини, та активності сукцинат-дегідрогенази в кірковій речовині нирок, як кількісного критерію пошкодження ниркових канальців (Деклараційний патент 18785).


Список наукових праць, опублікованих за темою дисертації

1. Пішак В.П., Роговий Ю.Є., Дікал М.В., Магаляс В.М., Бочаров А.В. Біохімічні аспекти дисрегенерації за умов розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому // Бук. мед. вісник.-2005.-Т. 9, № 2.- С. 201-203. (Дисертант самостійно провів експериментальні дослідження та статистичну обробку отриманих результатів дослідження).

2. Дікал М.В., Роговий Ю.Є. Роль препарату GA-40 в корекції тубуло-інтерстиційного синдрому при хронічному нефриті Мазугі // Клінічна анатомія та оперативна хірургія.- 2006.- Т. 5, № 3.- С.14-16. ( Дисертант самостійно зробив огляд літератури, експериментальні дослідження та підбір методик).

3. Дікал М.В. Гістологічні особливості тубуло-інтерстиційного синдрому за хронічного нефриту Мазугі // Клінічна та експериментальна патологія.-2006.- Т.5, № 4.- С.30-32.

4. Роговий Ю.Є., Архіпова Л.Г., Дікал М.В., Муравйова І.Л., Філіпова Л.О., Міль К.М., Бойко О.В. Патофізіологічний аналіз дослідження біохімічних параметрів тубуло-інтерстиційного синдрому при хронічному нефриті Мазугі за допомогою вегетативного резонансного тесту “ІМЕДИС-ТЕСТ+”// Одеський медичний журнал.-2006.-Т.98, N 6.- С.14-17. (Дисертант самостійно здійснив експериментальні дослідження та статистичну обробку отриманих даних).

5. Дікал М.В. Функціональні та гістоензимохімічні особливості нирок за умов розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому при хронічному нефриті Мазугі // Науковий вісник Ужгородського університету, серія “Медицина”.-2007.- вип.30.-С.43-46.

6. Дікал М.В., Роговий Ю.Є. Роль фактора некрозу пухлин-альфа в патогенезі тубуло-інтерстиційного синдрому за хронічного нефриту Мазугі // Вісник наукових досліджень.-2007.- № 2. - С.108-111. ( Дисертант самостійно зробив огляд літератури, експериментальні дослідження та підбір методик).

7. Деклараційний пат. 18785 Україна, МПК А 61 В 10/02, G 01 N 33/48. Спосіб біохімічної діагностики тубуло-інтерстиційного компонента: .Деклараційний пат. 18785 Україна, МПК А 61 В 10/02, G 01 N 33/48 В.П.Пішак, М.В.Дікал, В.Г.Висоцька, В.М.Магаляс, Ю.В.Ломакіна (Україна).-№200606156. Заявл. 02.06.2006. Опубл.15.11.2006.- Бюл. №11.

8. Деклараційний пат. 8915 Україна, МПК 7 А 61 К 31/515. Спосіб профілактики експериментальної олігоануричної форми гострої ниркової недостатності: Деклараційний пат. 8915 Україна, МПК 7 А 61 К 31/515 М.В.Дікал, В.М.Магаляс (Україна).- №200502839. Заявл. 28.03.2005. Опубл.15.08.2005.- Бюл. №8.

9. Дікал М.В. Діагностики тубуло-інтерстиційного компоненту // “ХИСТ” Всеукраїнський медичний журнал молодих вчених.- 2005.-вип.7.-С.123.

10. Стецюк Т.М., Дікал М.В.,Висоцька В.Г., Магаляс В.М. Пошкодження проксимального відділу нефрону при гломерулонефриті Ліндемана-Мазугі // Міжнародна студентська наукова конференція “Молодь - медицині майбутнього”.2005.- Одеса.- С.63-64. (Дисертант самостійно провів експериментальні дослідження та здійснив статистичну обробку отриманих даних).


АНОТАЦІЯ

Дікал М.В. Механізми розвитку тубуло-інтерстиційного синдрому при хронічному нефриті Мазугі (експериментальне дослідження).-Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.04.- патологічна фізіологія.- Інститут фізіології ім. О.О.Богомольця МОЗ України, Київ, 2008.

Дисертацію присвячено вирішенню наукової задачі щодо патогенезу тубуло-інтерстиційного синдрому як основи розвитку хронічного та швидко-прогресуючого патологічного процесу в кірковій, мозковій речовині та сосочку нирок за умов хронічного нефриту Мазугі.

Доведено, що активація сукцинатдегідрогенази в дистальному відділі нефрону за хронічного нефриту Мазугі супроводжувалася адекватною тенденцію до зростання транспорту іонів натрію в цьому відділі ниркових канальців. За умов формування тубуло-інтерстиційного синдрому біохімічно обгрунтовано розвиток вторинної деструкції сполучної тканини, що підтверджено зростанням вільного оксипроліну в сечі, мозаїчністю змін тканинного протеолізу, фібринолізу, пероксидного окиснення ліпідів, антиоксидантного захисту та окиснювальної модифікації білків. Хронічний гломерулонефрит Мазугі супроводжується зростанням концентрації фактора некрозу пухлин-альфа в плазмі крові та супроводжується атрофією канальців нефрону, що пояснюється активацією процесів апоптозу за участю даного фактора. Встановлено захисний вплив урокінази та препарату GA-40 на розвиток тубуло-інтерстиційного синдрому за хронічного нефриту Мазугі

Ключові слова: тубуло-інтерстиційний синдром, хронічний нефрит Мазугі, препарат GA-40, урокіназа.


АННОТАЦИЯ

Дикал М.В. Механизмы развития тубуло-интерстиционного синдро-ма при хроническом нефрите Масуги (экспериментальное исследование).- Рукопись.

Дисертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.04.- патологическая физиология.- Институт физиологии им.А.А.Богомольца МОЗ Украины, Киев, 2008.

Дисертация посвящена решению научной задачи в отношении патогенеза тубуло-интерстиционного синдрома как основу развития хронического и быстропрогресирующего патологического процесса в корковом, мозговом веществе и сосочке почек при наличии хронического нефрита Масуги, а также патогенетическим обоснованием лечения даного патологического процеса.

Доказано, что активация сукцинатдегидрогеназы в дистальном отделе нефрона при хроническом нефрите Масуги сопровождалась адекватной тенденцией к увеличению транспорта ионов натрия в этом отделе почечных канальцев. При условиях формирования тубуло-интерстиционного синдрома биохимически обосновано развитие вторичной деструкции соединительной ткани, что подтверждено увеличением свободного оксипролина в мочи, мозаичностью изменений тканевого протеолиза, фибринолиза, пероксидного окисления липидов, антиоксидантной защиты и окислительной модификации белков. Хронический гломерулонефрит Масуги сопровождается увеличением концентрации фактора некроза опухолей-альфа в плазме крови и сопровождается атрофией канальцев нефрона, что обьясняется активацией процессов апоптоза при участии данного фактора.

При морфологическом исследование при хроническом нефрите Масуги установлено наличие тубуло-интерстиционного синдрома в корковом, мозговом веществе и сосочке почек, что подтверджено атрофическими и дистрофическими изменениями канальцев нефрона, наличием патологичеаких изменений со стороны базальных мембран, интерстиция, инфильтрации стромы клеточными елементами, с наличием тромбоза и фиброза. Впервые показано наличие фиброзной трансформации интерстиционных клеток ІІ типа сосочка почек.

Установлено защитное влияние урокиназы и препарата GA-40 на развитие тубуло-интерстиционного синдрома при хроническом нефрите Масуги.

Впершые установлено защитное влияние урокиназы на розвитие тубуло-интерстиционного синдрома при хроническом нефрите Масуги, что проявляется усилением протеолиза, фибринолиза плазмы крови, увеличением проксимальной и дистальной реабсорбции ионов натрия, снижением величины протеинурии, снижением степени интерсти-ционного фиброза, улучшением кислотовыдилительных процесов в канальцах нефрона.

Впервые показано, что препарат GA-40 в условиях розвития тубуло-интерстиционного синдрома при хроническом нефрите Масуги проявляет защитное влияние на сбалансированность регуляторных процесов в корковом веществе и сосочке почек, что проявляется в предупреждение разрастания соединительной ткани в интерстиции почек, предупреждает процесы обтурации на уровне почечного сосочка и тормозит розвитие гломерулосклероза.

Ключевые слова: тубуло-интерстиционый синдром, хронический нефрит Масуги, препарат GA-40, урокиназа.


SUMMARY

Dical M.V. Mechanisms of the development of tubulo-interstitial syndrome in chronic Masugi nephritis (an experimental study).- Manuscript.

The thesis for obtaining the academic degree of a Candidate of Medical Sciences 14.03.04 - Pathologic Physiology.- Bogomolets’ O.O. Institute of Physiology, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2008.

The dissertation deals with the solution of the scientific task pertaining to the pathogenesis of the tubulo-interstitial syndrome as the basis of the development of a chronic and rapidly progressing pathological process in the cortical, medullary substance and the renal papilla under the conditions of chronic Masugi nephritis.

It has been proved that an activation of succinate dehydrogenase in the distal portion of the nephron and chronic Masugi nephritis was accompanied by and adequate tendency towards


8-09-2015, 19:42


Страницы: 1 2 3
Разделы сайта