Підтвердженням порушення обміну мікро- та макроелементів є зміни зі сторони гематологічних індексів, а саме: зменшення концентрації гемоглобіну та числа еритроцитів, зростання кількості ретикулоцитів, зміни показника кислотної резистентності еритроцитів. Наслідком цього була ініціація вільнорадикальних процесів, які зумовили порушення структури клітин та тканин ротової порожнини. Встановлено, що CdCl2 спричинив виражену атрофію епітеліального шару слизової оболонки. У пізні періоди експерименту в епітеліоцитах спостерігалися прояви білкової дистрофії та паракератозу. Кератогіалінові гранули в клітинах були відсутні. У власній пластинці слизової оболонки виявлявся набряк і виражене повнокрів’я судин. При кадміозі нами виявлено порушення структури кісткової тканини нижньої щелепи, прояви якої збільшувалися в ході експерименту. До 28-ї доби зростали ділянки зі зруйнованою кістковою тканиною. Зустрічалися гіпер- і частіше гіпомінералізовані ділянки кістки. У комірках губчастої кістки спостерігалися запальні вогнища з лімфоплазмоцитарною інфільтрацією. Ґрунтуючись на результатах власних експериментальних досліджень та даних літератури, наводимо схему токсичної дії іонів кадмію на тканини ротової порожнини (рис.1).
Із метою корекції порушень обміну речовин при інтоксикації CdCl2 після завершення введення токсину в раціон тварин включали ентеросорбент та ВМК. Визначення мікроелементного складу кісток за умов корекції показало суттєве зниження вмісту кадмію в кістковій тканині тварин: через 28 діб корекції цей показник становив 0,26±0,01 мкг/г при 0,96±0,01 мкг/г у некорегованих щурів. Одночасно було виявлено істотне підвищення рівня кальцію (у 1,8 рази) у порівнянні з тваринами, які не одержували вказані лікарські середники. При застосуванні “Ентеросгелю” та “Мульти-табсу Школяр” спостерігалось зростання вмісту кальцію та зменшення активності лужної фосфатази в сироватці крові тварин 3-ї групи. На завершення експерименту дані показники досягали рівня інтактних тварин і становили, відповідно, 2,51±0,06 ммоль/л та 1,81±0,07 мкмоль/с л. Це вказує на тенденцію до нормалізації фосфорно-кальцієвого обміну піддослідних тварин. У периферійній крові лікованих тварин концентрація гемоглобіну, рівень ретикулоцитів, число еритроцитів та показник кислотної резистентності еритроцитів мають чітку спрямованість до нормалізації. У тварин, які отримували лікарські середники, на 7-, 21- і 28-у доби корекції кадмієвої інтоксикації нами встановлено вірогідне (р<0,001) зростання ферооксидазної активності церулоплазміну та високий ступінь насиченості трансферину залізом плазми крові, що підвищує антиоксидантний захист від впливу активних форм кисню, які інтенсивно утворюються при дії іонів кадмію.
Проведені гістологічні дослідження довели покращення ситуації в тканинах пародонту. У слизовій оболонці морфологічно проявляються компенсаторно-пристосувальні зміни, які характеризуються потовщенням епітелію відповідно до 67,8±0,74 мкм і 74,1±0,44 мкм (р<0,05) на 21-у та 28-у доби досліду. У власній пластинці слизової оболонки відсутні повнокрів’я гемосудин та набряк. У динаміці досліду від 21-ї до 28-ї доби ми спостерігали відновлення і потовщення трабекул губчастої частини кістки щелепи з подальшою активізацією і поглибленням відновних процесів, що призвело до стабілізації стану кісткової тканини. Слід також відзначити подальшу регенерацію червоного кісткового мозку, який виповнював усе більшу кількість кісткових порожнин губчастої частини. Подібні позитивні процеси відбуваються в компактній частині кістки щелепи з оформленням остеонів згідно принципу їх нормальної будови.
Рис.1. Біохімічні механізми токсичної дії іонів кадмію на тканини ротової порожнини.
Таким чином, одержані нами результати вказують на сприятливийвплив ентеросорбенту та компонентів ВМК на біохімічні, гематологічні, біофізичні, морфологічні параметри в організмі експериментальних тварин за умов тривалого поступлення CdCl2 . Це можна вважати підставою до використання досліджуваних препаратів із метою профілактики порушень обміну речовин при інтоксикації ВМ.
На основі отриманих результатів клінічного та лабораторного обстеження дітей, які мешкають на територіях із різним вмістом ВМ у довкіллі, та даних експериментального дослідження тварин була розроблена схема комплексної профілактики карієсу зубів, яка передбачала: 1) рекомендації щодо корекції харчування з включенням білкових та молочних продуктів, овочів і фруктів; 2) призначення лікарського засобу “Ентеросгель” для виведення ВМ з організму – по 10 г тричі на добу через 2 години після їжі, запиваючи достатньою кількістю води; 3) застосування полівітамінного препарату “Мульти-табс Школяр” із метою надходження вітамінів та остеотропних мінералів – по 1 таблетці на добу під час їди; 4) проведення герметизації фісур; 5) полоскання еліксиром “ColgateTotalPlax” ; 6) гігієнічне навчання дітей.
Розроблений метод профілактики був впроваджений в основній групі дітей – мешканців с.Горохолино. Профілактичні заходи проводили двічі на рік (жовтень, квітень) протягом двох років. При первинному стоматологічному обстеженні 6-річних дітей основної, контрольної груп та групи спостереження поширеність карієсу зубів відповідала: 92,86±4,87%, 100%, 100%; індекс КПВ+кп складав: 8,50±0,73, 9,17±0,61, 5,24±0,46. Окремо ми оцінювали у молодших учнів стан твердих тканин постійних зубів. У 6-річних дітей 1-ої, 2-ої, 3-ої груп частота карієсу постійних зубів становила: 56,52±9,37%, 54,17±9,10%, 29,17±9,09%; КПВ – 1,65±0,34, 1,58±0,35, 0,42±0,16; КПВп – 1,78±0,38, 1,75±0,39, 0,46±0,19. У 12-річних дітей поширеність карієсу по групах сягала: 100%, 96,67±3,28%, 100%; КПВ – 6,27±0,44, 6,70±0,55, 4,44±0,38; КПВп – 6,63±0,46, 7,00±0,58, 4,60±0,42.
Комплекс профілактичних заходів привів до зниження захворюваності на карієс у дітей основної групи в порівнянні з дітьми інших груп. Частота карієсу постійних зубів у 6-річних школярів основної групи зросла на 11,34%, що в 2,9 разів менше, ніж у дітей контрольної групи (32,5%) і в 1,7 рази менше, ніж у групі спостереження (18,83%). Серед 12-річних учнів контрольної групи кількість дітей уражених карієсом сягнула 100%. Після проведення курсу лікувально-профілактичних заходів нами зареєстровано значне зменшення чисельності дітей із здоровими зубами та з компенсованою формою карієсу і збільшення кількості дітей з декомпенсованою формою карієсу в 2-ій та 3-ій групах.
Інтенсивність карієсу постійних зубів зросла за два роки у всіх дітей (рис. 2). У контрольній групі приріст карієсу постійних зубів у 6-річних учнів становив 1,49 та у 12-річних – 1,20 зуба, що відповідно в 3,2 та 2,1 рази вище, ніж в основній групі (0,46 та 0,56 зуба). У групі спостереження даний показник склав у 6-річних дітей 0,66, у 12-річних – 0,72 зуба. У молодших та старших школярів 2-ої групи приріст карієсу порожнин за період спостереження перевищував приріст карієсу зубів у 1,4 та 1,7 рази, відповідно, а в 3-ій групі – у 1,2 та 1,4 рази. У 1-ій групі приріст карієсу зубів і порожнин був однаковий.
|
|
Рис.2. Приріст карієсу постійних зубів у дітей 6 та 12 років.
Впровадження профілактичних заходів привело до покращення стану гігієни ротової порожнини в основній групі, де рівень гігієни оцінювався як задовільний. Стан гігієни ротової порожнини в контрольній групі та групі спостереження залишився незадовільним. При первинному обстеженні виявлено, що діти мали низький рівень МПС. Через 24 міс від початку проведення профілактики МПС підвищився в основній групі в 6-річних дітей на 40,24% у порівнянні з початковими значеннями, а в 12-річних – на 31,84% та характеризувався як задовільний. В учнів 2-ої та 3-ої групи МПС залишився на вихідному рівні. Проведення школярам основної групи профілактичних заходів сприяло підвищенню МПС, що підтверджує карієспрофілактичну ефективність використаних середників.
Про ефективність профілактичного комплексу свідчить показник редукції приросту карієсу постійних зубів у дітей основної групи: у 6-річних він складав 69,13%, а у 12-річних – 53,33%. Цей факт можна пояснити тим, що терміни проведення профілактичних заходів співпали з періодом вторинної мінералізації постійних зубів. У дітей основної групи, завдяки проведенню профілактичного комплексу, вдалося створити умови для формування карієсрезистентної емалі зубів завдяки елімінації ВМ та надходження до організму дітей необхідних для мінералізації емалі речовин, а також уникнути карієсогенної ситуації в ротовій порожнині за рахунок формування гігієнічних навичок.
Таким чином, порівняння результатів лікування дітей усіх груп довело, що запропонований нами лікувально-профілактичний комплекс із включенням “Ентеросгелю” та “Мульти-табсу Школяр” сприяв підвищенню ефективності лікування та профілактики каріозного ураження в школярів, що супроводжувалось зниженням поширеності та інтенсивності каріозного процесу, зменшенням приросту каріозних зубів та порожнин, покращенням якості догляду за ротовою порожниною, підвищенням мінералізуючої здатності змішаної слини, що вказує на зменшення карієсогенної ситуації в ротовій порожнині.
ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та новий підхід до вирішення наукового завдання, що полягає у визначенні характеру клінічного перебігу та обґрунтуванні доцільності використання “Ентеросгелю” та “Мульти-табсу Школяр” для підвищення ефективності профілактики та лікування уражень твердих тканин зубів на основі експериментального дослідження токсичної дії кадмію та клінічного вивчення особливостей перебігу каріозного процесу в дітей, які проживають на територіях із підвищеним вмістом важких металів в об’єктах довкілля.
1. Проведені клінічні та лабораторні дослідження дітей вказують на погіршення стоматологічного здоров’я школярів з екологічно несприятливих регіонів, що проявляється в зростанні показників поширеності та інтенсивності каріозного процесу тимчасових і постійних зубів.
2. Особливостями каріозного процесу в школярів із забруднених регіонів є зменшення кількості дітей із здоровими зубами, збільшення частоти декомпенсованої форми карієсу, зростання питомої вагизубів із деструктивними формами карієсу та видалених зубів. В умовно забрудненій зоні кількість дітей з інтактними зубами становить 3,32±1,15% випадків, дітей з III ступенем активності каріозного процесу – 20,75±2,61%, а в умовно чистій зоні – 14,29±2,89% та 13,61±2,83%, відповідно.
У мешканців територій із підвищеним рівнем важких металів у довкіллі атомно-абсорбційний аналіз взірців волосся виявив підвищений вміст кадмію (у 6,7 рази) та свинцю (у 1,7 рази) у порівнянні з дітьми фонових територій.
3. Тривала інтоксикація щурів іонами кадмію призводить до порушення обміну мікро- та макроелементів, яке проявляється зниженням вмісту кальцію, міді, цинку, заліза та накопиченням кадмію в кістковій тканині. Одночасно спостерігається зменшення рівня кальцію в плазмі крові та зростання активності лужної фосфатази, зниження антиоксидантного захисту, порушення гематологічних індексів.
Встановлено, що іони кадмію спричиняють виражену атрофію епітеліального шару слизової оболонки та призводять до дистрофічних змін остеоцитів, дискомплексації кісткових пластинок та явищ остеопорозу в кістковій тканині нижньої щелепи піддослідних щурів.
4. Корекція ентеросорбентом та вітамінно-мінеральним комплексом сприяє нормалізації викликаних порушень у піддослідних тварин.
5. Запропонований комплекс лікувально-профілактичних заходів із використанням “Ентеросгелю” та “Мульти-табсу Школяр” сприяє покращенню показників стоматологічного здоров’я в школярів, які проживають на умовно забруднених територіях, що проявляється зниженням поширеності карієсу постійних зубів, зменшенням приросту карієсу, зростанням мінералізуючого потенціалу слини. Редукція приросту карієсу постійних зубів у молодших учнів основної групи склала 69,13%, у старших школярів – 53,33%.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Для виявлення підвищеного вмісту важких металів в організмі дітей з екологічно несприятливих регіонів рекомендуємо проводити атомно-абсорбційний аналіз взірців волосся, оскільки даний метод є неінвазивний, доступний і достовірний при низьких рівнях впливу ксенобіотиків.
2. При встановленні підвищеного рівня важких металів у дітей рекомендуємо використовувати профілактичний комплекс двічі на рік, який передбачає: 1) поради щодо корекції харчування з включенням білкових та молочних продуктів, овочів і фруктів; 2) призначення лікарського засобу “Ентеросгель” для виведення ВМ з організму; 3) застосування препарату “Мульти-табс Школяр” із метою надходження вітамінів та остеотропних мінералів; 4) проведення герметизації фісур постійних зубів; 5) полоскання ротової порожнини еліксиром “ColgateTotalPlax”; 6) навчання навичкам гігієни ротової порожнини з переважним використанням гігієнічних засобів, що містять мікроелементи.
3. Дитяче населення, яке постійно мешкає на територіях із підвищеним вмістом важких металів, підлягає диспансерному спостереженню з профілактичними оглядами та санацією ротової порожнини щоквартально.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Дєльцова О.І., Геращенко С.Б., Назарук Р.М. Вплив кадмію на кісткову тканину нижньої щелепи в експерименті // Таврический медико-биологический вестник. – 2004. – Т.7, №4. – С.156-157. Дисертанту належить постановка експерименту, забір матеріалу для дослідження. Проф. Дєльцова О.І. та проф. Геращенко С.Б. редагували текст статті.
2. Назарук Р.М., Дєльцова О.І., Ерстенюк Г.М. Вплив вітамінно-мінерального комплексу на антиоксидантний захист і стан слизової оболонки ротової порожнини за умов експериментальної кадмієвої інтоксикації // Галицький лікарський вісник. – 2007. – Т.14, №3. – С.43-47. Дисертантом поставлено експеримент, здійснено забір матеріалу для дослідження, підготовлено статтю до друку. Проф. Дєльцова О.І. та проф. Ерстенюк Г.М. редагували статтю.
3. Назарук Р.М. Комплекс лікувально-профілактичних заходів при ураженні твердих тканини зубів у дітей, які мешкають в екологічно несприятливих районах // Галицький лікарський вісник. – 2007. – Т.14, №4. – С.68-70.
4. Дєльцова О.І., Грищук М.І., Ерстенюк Г.М., Назарук Р.М. Динаміка морфоструктурних змін органів шлунково-кишкового тракту за умов впливу токсикантів-забруднювачів довкілля // Наукові праці 3 Національного Конгресу анатомів, гістологів, ембріологів і топографоанатомів України. – Київ. – 2002. – С.97-98. Дисертанту належать дані щодо слизової оболонки ротової порожнини. Проф. Ерстенюк Г.М. належать дані щодо печінки та нирки. К.біол.н Грищук М.І. належать дані щодо тонкої кишки. Проф. Дєльцова О.І. редагувала статтю.
5. Назарук Р.М., Рожко О.М. Особливості елементного складу волосся дітей, які проживають у різних районах Прикарпаття // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Досягнення і перспективи розвитку ортопедичної стоматології та ортодонтії в Україні”. – Полтава. – 2006. – С.41. Дисертантом проведено клінічне обстеження дітей, аналіз отриманих результатів, підготовлено матеріал до друку. Ас. Рожко О.М. сформулювала висновки.
АНОТАЦІЯ
Назарук Р.М. Клініко-експериментальне обґрунтування лікувально-профілактичних заходів при ураженні твердих тканин зубів важкими металами. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.22 – стоматологія. Івано-Франківський державний медичний університет, Івано-Франківськ, 2008.
Робота присвячена вивченню особливостей клінічного перебігу карієсу зубів та розробці комплексу лікувально-профілактичних заходів у дітей, які проживають на територіях із підвищеним рівнем важких металів у довкіллі. При обстеженні 613 школярів встановлено, що особливостями каріозного процесу в дітей, які проживають в екологічно несприятливих районах, є високий рівень поширеності та інтенсивності, більша питома вага зубів з ускладненим перебігом карієсу, значна кількість видалених постійних зубів.
Вивчення елементного складу взірців волосся дітей виявило достовірно вищий рівень важких металів та дисбаланс есенційних елементів у школярів із населених пунктів умовно забрудненої зони.
Розроблений та впроваджений у клініку новий метод профілактики карієсу зубів.
Ключові слова: карієс, діти, профілактика, важкі метали.
АННОТАЦИЯ
Назарук Р.М. Клинико-экспериментальное обоснование лечебно-профилактических мероприятий при повреждении твердых тканей зубов тяжелыми металлами. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.22 – стоматология.– Ивано-Франковский государственный медицинский университет, Ивано-Франковск, 2008.
Работа посвящена изучению особенностей клинического течения кариеса зубов и обоснованию комплекса лечебно-профилактических мероприятий у детей, которые проживают на территориях с повышенным содержанием тяжелых металлов в окружающей среде.
Установлено, что у детей, которые проживают в экологически неблагоприятных условиях, кариозный процесс постоянных и временных зубов характеризируется высоким уровнем распространенности и интенсивности, увеличением частоты тяжелого течения кариеса со значительным количеством деструктивных форм кариозного поражения зубов, что приводит к их раннему удалению. По результатам обследования частота и интенсивность кариозного процесса у детей условно чистой и условно загрязненной зоны соответствовали у 6-летних 84,48±4,75%, 97,56±1,70% и 5,67±0,45, 8,82±0,38; у 9-летних – 84,85±6,24%, 93,83±2,67% и 2,58±0,30, 3,94±0,20;у 12-летних – 87,50±4,42%, 98,72±1,27% и 5,23±0,40, 6,94±0,32. Соотношение количества зубов с неосложненным течением кариеса к количеству зубов с осложненным течением у 6-летних школьников условно чистой и условно загрязненной зоны составляло 6,28 и 5,70, у 12-летних – 9,63 и 7,05. Количество детей с интактными зубами и детей с декомпенсированным течением кариеса в условно чистой зонесоответствовало 14,29±2,89%, 13,61±2,83%,в условно загрязненной –3,32±1,15%, 20,75±2,61%. Изучение атомно-абсорбционным методом проб волос детей, проживающих в условно загрязненных населенных пунктах, продемонстрировало повышенное содержание кадмия (p<0,05) и свинца (p<0,05) по сравнению с детьми из фоновых территорий, пониженное содержание цинка (p<0,05), изменения в соотношении между эссенциальными элементами, в частности Zn/Cu и Zn/Fe. Зафиксировано отклонение биоконцентрации кальция (p<0,05), что свидетельствует об увеличении его подвижности и возможности возникновения дефицита. Это указывает на повышенный риск нарушения гомеостаза организма в целом и тканей ротовой полости в частности.
В эксперименте на белых крысах-самцах установлено, что ионы кадмия вызывают нарушения микро- и макроэлементного состава костей, что проявляется в уменьшении уровня кальция (p<0,05) и увеличении содержания кадмия (p<0,05). В крови уменьшалась концентрация кальция (p<0,05) и увеличивалась активность щелочной фосфатазы (p<0,05). Уменьшалась активность церулоплазмина (p<0,05) и трансферрина (p<0,05), что указывает на нарушения антиоксидантной защиты в организме экспериментальных животных. В динамике кадмиевой интоксикации зафиксированы достоверные нарушения гематологических индексов: уменьшение концентрации гемоглобина и числа эритроцитов, увеличение количества ретикулоцитов, изменения кислотной резистентности эритроцитов. Ионы кадмия вызвали выраженную атрофию эпителиального слоя слизистой оболочки и нарушения структуры костной ткани нижней челюсти в виде чередования гипер- и чаще гипоминерализированных участков кости. Коррекция энтеросорбентом и витаминно-минеральным комплексом содействовала нормализации вызванных нарушений у животных.
На основании полученных результатов обследования детей, которые проживают в экологически неблагоприятных условиях, и данных экспериментального изучения токсического действия ионов кадмия была разработана схема комплексной профилактики кариеса зубов, которая предполагала: 1) рекомендации по коррекции питания; 2) прием “Энтеросгеля”, “Мульти-табса Школьник”; 3) герметизацию фисур; 4) полоскание ротовой полости эликсиром “ColgateTotalPlax”; 5)гигиену ротовой полости.
Сравнение результатов лечения у детей всех групп доказало, что комплекс лечебно- профилактических мероприятий с включением “Энтеросгеля” и “Мульти-табса Школьник” способствовал уменьшению кариесогенной ситуации в ротовой полости. Это сопровождалось уменьшением прироста кариеса зубов, увеличением минерализирующего потенциала слюны, улучшением гигиенического
8-09-2015, 22:15