Проліковано 31 пацієнт з повною адентією обох чи однієї з щелеп, переважно з 2 класом СО за Супплі.Серед пацієнтів з повною адентією верхньої щелепи (ВЩ) (46,4±9,4) % були ІІІ типу, (39,3±9,2) % - ІІ типу , (14,3±6,6) % - І типу за Шредером; нижньої щелепи (НЩ) - (45,8±9,2) % та (25,0±7,8) % - ІІІ та ІІ типів за Келлером, відповідно.Частка І та ІV типів за Келлером склала (16,7±6,7)% та (12,5±5,8) %, відповідно. Застосування МП визначалось необхідністю компенсувати атрофію протезного ложа для поліпшення адаптації пацієнтів до протезів, збільшення жувальної ефективності та профілактики подальшої атрофії.У разі помірної податливості СО, використання МП базису протеза було виконано із урахуванням індивідуальної чутливості протезного ложа до механічного навантаження.
Серед пролікованої групи пацієнтів з частковою адентією ВЩ та НЩ (42 пацієнти), переважну більшість склали пацієнти з дефектами зубних рядів 1 класу за Кеннеді, а саме (45,2±7,7) %, меншу частку склали хворі з 2 та 3 класом дефектів - (23,8±6,6) % та в найменшій кількості - 4 клас, а саме (7,1±4,0) %.
При прийнятті рішення про виготовлення МП базису, враховували податливість СО у визначених зонах, наявність виражених анатомічних утворень (внутрішніх косих ліній), кісткових виступів, екзостозів у межах протезного ложа, раневої поверхні після оперативних втручань (видалення зубів).
Податливість СО протезного ложа визначена в кількох координатних зонах; узагальнений аналіз цих даних дозволив проранжувати ці зони за ступенем податливості СО: I – висока, характерна для задньої зони твердого піднебіння та досліджених ділянок гребеня альвеолярного відростка; III – мінімальна, характерна для шва твердого піднебіння; II – середня, характерна для інших ділянок протезного ложа. Найбільші абсолютні значення податливості СО серед пацієнтів дослідженої групи знаходились на рівні від (0,65±0,01) мм до (0,95±0,01) мм, а найменші – (0,32±0,05) мм. Варіативність абсолютних показників може залежати від координатної зони, давності утворення дефекту зубного ряду, конституційно-біологічних та деяких інших факторів, що необхідно враховувати на етапах отримання функціонального відбитку та при визначенні необхідного варіанту препарування базису під МП.
Удосконалення методики виготовлення МП для диференційного розподілу тиску базису протезу на підлеглі тканини (рис. 1), виконано за допомогою клініко-технологічних прийомів із урахуванням індивідуальної податливості СО протезного ложа та виявлених нами закономірностей функціонального перерозподілу жувального тиску у пацієнтів при лікуванні знімними протезами.
Вивчення розподілу ЖТ виконано на етапах лікування знімними протезами в 73 пацієнтів із застосуванням матеріалів “ПМ-С” та “UfiGelP” до та після виготовлення м’якої підкладки. Для узагальненого аналізу результатів розраховано середнє значення показників ЖТ, його середню похибку та застосовано індексний аналіз показників для кожної із груп дефектів зубних рядів. Індекс розподілу ЖТ розраховано за формулою: ІРЖТ = БД /ФД, де БД – показник у боковій ділянці, а ФД – у фронтальній ділянці зубного ряду (у кг).
Лікування пацієнтів з повною адентією виконано із застосуванням протезів з жорстким базисом, що дозволило забезпечити досягнення ЖТ до рівня (2,83ч3,57) кг; цей тиск відрізнявся залежно від локалізації відновлюваної ділянки зубного ряду. Після корекції жорсткого базису за допомогою МП з матеріалу “ПМ-С” досягнуто підвищення ЖТ, переважно в лівих бокових ділянках протезного ложа. Слід зазначити, що можливість підвищення ЖТ, що зареєстровано в цій групі пацієнтів, супроводжувалась рівномірним розподілом його по бокових ділянках протезного ложа (до корекції стандартизовані показники ЖТ в правих і в лівих бокових ділянках складали (1,25±0,05) кг та (1,20±0,05) кг, відповідно, а після застосування МП – (1,29±0,06) кг та (1,30±0,04) кг, відповідно, що проявилось достовірним (Р<0,05) зростанням ЖТ у лівих бокових ділянках.
У пацієнтів з частковою адентією НЩ після корекції жорсткого базису за допомогою МП з матеріалу “ПМ-С” відмічено підвищення (Р<0,05) ЖТ по всіх ділянках зубного ряду. Стандартизований індекс перерозподілу ЖТ після виготовлення МП у правій боковій ділянці НЩ становив (1,32±0,09) од., а в лівій боковій ділянці – (1,33±0,01) од.; виявлено достовірне (Р<0,001) збільшення цього показника в лівій боковій ділянці у порівнянні з аналогічним показником, отриманим до виготовлення підкладки. Аналіз показників ЖТ виявив пропорційність його перерозподілу за рахунок достовірного (Р<0,001) відносного його збільшення в лівій боковій ділянці зубного ряду.
 |
 |
||
 |
|||
 |
 |
 |
Рис.1. Удосконалення клінічної методики виготовленнядвошарового базису протеза
У пацієнтів з частковою адентією ВЩ після корекції жорсткого базису за допомогою МП з матеріалу “ПМ-С” також відмічено підвищення (Р<0,05) жувального тиску по всіх ділянках зубного ряду.
Після корекції жорсткого базису за допомогою МП із матеріалу “UfiGelP” при лікуванні пацієнтів з повною адентією, досягнуто підвищення ЖТ (Р<0,05), переважно в лівих бокових ділянках зубного ряду.
При лікуванні пацієнтів з частковою адентією НЩ знімними протезами з жорстким базисом та МП з матеріалу “UfiGelP”, рівень ЖТ склав (4,86±0,12) кг, (6,18±0,26) кг та (5,69±0,3) кг у фронтальній, правій та лівій бокових ділянках, відповідно; у пацієнтів з частковою адентією ВЩ – (4,88±0,26) кг, (6,32±0,4) кг та (7,08±0,4) кг, відповідно. Отримані показники характеризують зростання ЖТ (Р<0,05) при застосуванні МП з матеріалу “UfiGelP” у порівнянні з акриловим базисом.
Отже, після виготовлення МП з матеріалів “ПМ-С” та “UfiGelP” при лікуванні повними знімними протезами спостерігали збільшення ЖТ відповідно на 15,7 % (Р<0,05) та 12,9 % (Р<0,05). Після виготовлення МП часткових знімних протезів на ВЩ з матеріалів “ПМ-С” та “UfiGelP” приріст ЖТ в середньому склав відповідно 17,2 % (Р<0,05) та 10,1 % (Р<0,05), на НЩ – відповідно 18,7 % (Р<0,05) та 8,4 % (Р<0,05).
Отримані результати дозволили обґрунтувати удосконалену методику виготовлення МП базису знімних протезів, сутність якої характеризується тим, що, шляхом застосування розрахункових методів, встановлено поняття „ефективної товщини” МП, яка складає для матеріалу “ПМ-С” ≥2,7 мм; після здійснення вимірів податливості СО протезного ложа для визначення площі МП, використовувалась планіметрична координатна сітка для дозування компаунда матеріалу; враховуючи товщину базису в визначених зонах, здійснювалась підготовка базису за допомогою запропонованого пристрою “БНВ-03”для створення “ефективної товщини” МП.
Таким чином, удосконалення клінічної методики виготовлення двошарового базису досягнуто за рахунок застосування нового матеріалу, пристроїв та розрахункових технологій. З’ясовано, що демпфіруючі властивості матеріалу “ПМ-С” лінійно залежать від товщини (пряма залежність) та поперечного перерізу (зворотна залежність) МП. Необхідні демпфіруючі властивості МП можуть бути забезпечені формуванням суцільної вибірки або комбінованою вибіркою акрилового базису; для формування комбінованої вибірки запропоновано пристрій для обробки базису. З метою забезпечення “ефективної товщини” МП з матеріалу “ПМ-С” слід застосовувати номограму для визначення об’єму вибірки (препарування) акрилового базису.
Доведено, що МП з матеріалу “ПМ-С” характеризується трикратним запасом міцності при динамічному жувальному навантаженні. Збільшувати терміни клінічної експлуатації МП з матеріалу “ПМ-С” необхідно за рахунок удосконалення методики їх виготовлення (забезпечуючи профілактику крайових дефектів, мікроструктурних порушень та розривів), а підвищення міцності зв’язку з акриловим базисом в крайовій та базальних зонах МП можливо досягати шляхом формування тангенційної форми країв суцільної вибірки та локальних координатних вибірок базису.
Оцінка площі зон запалення СО протезного ложа пацієнтів першої клінічної групи показала, що в середньому через 7 діб після виготовлення МП має місце значне (Р<0,05) зменшення середньої площі зон запалення в порівнянні з жорстким базисом: від (1,10±0,13) см2 до (0,52±0,09) см2 ; через 1 місяць середня площа зон запалення зменшилась (Р<0,05) та склала (0,19±0,04) см2 , а через 6 місяців цей показник склав (0,16±0,05) см2 . Однак, через 9 місяців спостерігалась тенденція до збільшення середньої площі зон запалення, що свідчить на користь формування передумов для підвищення бактеріальної забрудненості знімних ортопедичних конструкцій та потребує застосування заходів по знезаражуванню протезів або заміни МП.
При оцінці площі зон запалення СО протезного ложа пацієнтів другої клінічної групи спостерігалась аналогічна закономірність змін середньої площі зон запалення у визначених періодах. У термін спостереження, що дорівнює 1 місяць, середня площа зон запалення СО у пацієнтів першої клінічної групи була достовірно (Р<0,05) менша, ніж у пацієнтів другої клінічної групи.
Виявлено, що в мазках з МП через 1 міс. клінічного використання протезів показники C. albicans зросли (Р<0,05) з (1,60±0,11) до (2,31±0,11) lg КУО/мл; St. saprophyticus (Р<0,05) – з (3,87±0,08) до (4,27±0,11) lg КУО/мл. Через 6 міс., у порівнянні з першим періодом, показники Lactobacteriumsp. збільшились (Р<0,05) з (5,40±0,23) до (5,86±0,08) lgКУО/мл; C. albicans (Р<0,05) – з (1,60±0,11) до (2,60±0,10) lg КУО/мл; St. saprophyticus (Р<0,05) – з (3,87±0,08) до (4,50±0,10) lgКУО/мл; St. aureus (Р<0,05) – з (3,64±0,10) до (4,40±0,10) lg КУО/мл.
Порівняльний аналіз динаміки бактеріальної забрудненості під впливом різних режимів знезаражування протезів дозволив визначити, що режим “А” („Корега Табс”, 10 хв. експозиції) незначно впливає на видовий склад мікрофлори МП, однак достовірно (Р<0,05) зменшує бактеріальну забрудненість (якісний показник зниження бактеріальної забрудненості склав 52,8 %). Загальний показник залишкового (після знезараження в режимі “А”) бактеріального забруднення МП достовірно (Р<0,05) нижче, ніж до знезаражування та складає (34,8±1,7) lg КУО/мл проти початкового - (73,7±2,6) lg КУО/мл; при цьому відмічено зменшення бактеріальної забрудненості переважно за рахунок аеробних форм мікроорганізмів.
Відносно більш ефективним є режим “В” знезаражування (0,5 % розчин гіпохлориту натрію, 10 хв. експозиції), оскільки на тлі значного зменшення видового складу мікроорганізмів, якісний показник зниження бактеріальної забрудненості склав 68,4%.
З’ясовано, що клініко-функціональна ефективність застосування матеріалу “ПМ-С” за показником КФЕ у 2,4 рази більша (Р<0,05), ніж матеріалу “UfiGelP” (1,00 та 0,414, відповідно). Клініко-економічна ефективність застосування матеріалу “ПМ-С” - вища (Р<0,05), ніж матеріалу “UfiGelP”.
ВИСНОВКИ
У дисертації наведено нове вирішення наукової задачі - підвищення ефективності лікування пацієнтів з адентією знімними протезами на основі системного аналізу теоретичних знань та клініко-експериментальних даних, що полягає в розробці нового вітчизняного конструкційного матеріалу „ПМ-С” та обґрунтуванні його клінічного застосування, зокрема:
1. Експериментально обґрунтовано рецептуру та досліджено властивості нового конструкційного матеріалу “ПМ-С” для м’якої підкладки акрилового базису знімних протезів. Розроблений силіконовий матеріал холодної полімеризації “ПМ-С” за показниками фізико-механічних та клініко-технологічних властивостей відповідає вимогам ISO 10139-2 та ТУ У 724. 6-00481318-027-2003; складено інструкцію щодо його клінічного застосування.
2. З’ясовано, що за клініко-технологічним показником: „загальний робочий час” матеріал “ПМ-С” ((63,5±0,93) с) переважає (Р<0,05) аналогічний показник матеріалу “Silagum AVComfort” ((61,5±0,93) с); час структуризації матеріалу “ПМ-С” ((290,5±4,2) с) достовірно (Р<0,05) переважає цей показник матеріалу “Silagum AVComfort” ((255,5±5,5) с); мікропористість поверхні матеріалу “Ufi Gel P” ((0,161±0,003) ммк) переважає (Р<0,05) цей показник матеріалу “ПМ-С” ((0,122±0,001) ммк). За показником деформації при стискуванні матеріал “ПМ-С” ((38,3±0,79)%) достовірно (Р<0,05) переважає матеріал “Ufi Gel P” ((34,1±1,18 %), що в клінічних умовах здатне забезпечувати зниження окклюзійного тиску на тканини протезного ложа.
3. Удосконалено методику ортопедичного лікування пацієнтів знімними протезами із застосуванням нового конструкційного матеріалу “ПМ-С”, засновану на урахуванні податливості слизової оболонки протезного ложа та показника ”ефективної товщини” м’якої підкладки, який для матеріалу “ПМ-С” ставить ≥ 2,7 мм.
4. За результатами порівняльного аналізу клінічного застосування матеріалу “ПМ-С”, встановлено достовірно більша (у 2,4 рази) клініко-функціональна ефективність реабілітації пацієнтів, ніж при застосуванні матеріалу “Ufi Gel P”. Клініко-економічна ефективність застосування матеріалу “ПМ-С”, АТ “Стома” за узагальненим показником (КЕЕМП ) перевищує ефективність застосування матеріалу “UfiGelP”, Voco.
5. Доведено, що лікування пацієнтів з різними варіантами адентії знімними протезами з м’якою підкладкою потребує врахування закономірностей функціонального розподілу жувального тиску в межах відновлюваного зубного ряду. Це досягається за рахунок демпфірування тканин протезного ложа при функціональних навантаженнях. У разі застосування матеріалу “ПМ-С” обґрунтовано удосконалену методику.
Практичні рекомендації
1. Вітчизняний силіконовий конструкційний матеріал “ПМ-С”, що серійно випускається АТ “Стома”, м. Харків, необхідно застосовувати відповідно до розробленої інструкції по застосуванню, що забезпечує високе відтворювання його фізико-механічних та клініко-технологічних властивостей.
2. Для забезпечення „ефективної товщини” м’якої підкладки, функціонального розподілу жувального тиску, профілактики травм слизової оболонки протезного ложа доцільно використовувати запропоновану методику виготовлення м’яких підкладок базису із урахуванням податливості слизової оболонки. Рекомендується застосування таблиці–номограми для вибору варіанту підготовки базису (залежно від клінічної ситуації) та координатної сітки для визначення об’єму матеріалу.
3. Після виготовлення м’якої підкладки слід використовувати поверхневий шар силіконового глянцю з метою збільшення терміну клінічного використання за рахунок закриття мікропор поверхні, зниження водосорбції та бактеріальної забрудненості.
4. Для профілактики ускладнень, пов’язаних з бактеріальною забрудненістю протезів з м’якою підкладкою із матеріалу “ПМ-С” у процесі клінічної експлуатації, знезаражування поверхонь протезів слід проводити з використанням 0,5 % розчину гіпохлориту натрію, який дозволяє забезпечити кращий рівень знезаражування.
Список праць, опублікованих за темою дисертації
1. Без’язична Н.В. Матеріали для м’яких підкладок базису знімних зубних протезів: порівняльна оцінка фізико-механічних властивостей // Український стоматологічний альманах.- 2006. - №1, Т.1. - С. 15-17.
2. Безъязычная Н.В. Способ и результаты клинического изучения податливости слизистой оболочки протезного ложа на этапе выбора тактики ортопедического лечения // Медицина І... науково-практичний журнал. - 2006. - №2 (13). - С. 52-56.
3. Безъязычная Н.В. Жевательное давление на этапах ортопедического лечения съёмными протезами: способ и результаты клинического изучения // Медицина І... науково-практичний журнал. - 2006. - №3 (14). - С. 59-63.
4. Безъязычная Н.В. Теоретические предпосылки и практическое совершенствование клинической методики изготовления мягких подкладок базиса съёмных протезов // Медицина І... науково-практичний журнал. - 2006. - №4(15). - С. 28-35.
5. Без’язична Н.В. М’які підкладки базису знімних зубних протезів: оцінка ультраструктури поверхні // Український стоматологічний альманах.- 2006 .- №4. - С. 10-12.
6. Деклараційний пат. 69646 А, Україна, 7 А61С13/00. Матеріал для стоматологічних м'яких підкладок: Деклараційний пат. 69646 А, Україна, 7 А61С13/00 / В.П. Голік, Н.В. Без’язична, І.А. Воронов, Ю.І. Довгопол, І.В. Янішен (UA). - № 20031110082; Заявл. 10.11.2003; Опубл. 15.09.2004, Бюл. № 9. – 6 с. (Здобувачем виконано збір та аналіз даних щодо аналогів та прототипу заявленого ММП, виконано огляд літератури та патентно-інформаційне дослідження, виготовлення та дослідження експериментальних зразків, статистичну обробку результатів дослідження базових властивостей різних рецептур матеріалу).
7. Деклараційний пат. 14743 U, Україна, МПК А61В10/00 А61С13/007. Спосіб оцінки якості матеріалу для м’яких підкладок базису знімних протезів: Деклараційний пат. 14743 U, Україна, МПК А61В10/00 А61С13/007 / В.П. Голік, Н.В. Без’язична, С.П. Шкляр, І.В. Янішен (UA). - № u200512556; Заявл. 26.12.2005; Опубл. 15.05.2006, Бюл. № 5. – 6 с. (Здобувачем підготовлені експериментальні зразки досліджуваних матеріалів, виконані виміри та лабораторні випробування, проведено аналіз даних щодо ММП та їх статистичну обробку, формулювання основних висновків).
8. Деклараційний пат. 24836, Україна, МПК А61С13/00. Спосіб виготовлення м’якої підкладки акрилового базису знімних зубних протезів: Деклараційний пат. 24836, Україна, МПК А61С13/00 / В.П. Голік, Н.В. Без’язична, І.В. Янішен, В.Г. Томілін, А.В. Доля (UA). - № u200704157; Заявл. 16.04.2007; Опубл. 10.07.2007, Бюл. № 10. – 8 с. (Здобувачем виконано збір та аналіз даних щодо способів виготовлення МП, виконано огляд літератури та патентно-інформаційне дослідження. Проведено виготовлення МП базису, спостереження в визначені терміни їх клінічної експлуатації, порівняльна оцінка та статистична обробка результатів клінічного дослідження).
9. Безъязычная Н.В. Мягкие подкладки под базисы съёмных зубных протезов: структураи базовые свойства нового отечественного базисного материала “ПМ-С” // Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии: Зб. наук. пр. Харків, 2005. – Харків, 2005. – Вып. 9. – С. 69-72.
10. Без’язична Н.В. Дослідження фізико-механічних властивостей стоматологічних матеріалів для м’яких базисних підкладок // Досягнення молодих вчених – майбутнє медицини: Матер. наук.-практ. конф. молодих вчених. Харків, 22 листопада 2005 р. – Харків, 2005. – С. 9-10.
11. Без’язична Н.В. Оцінка ультраструктури поверхні м’яких підкладок базису знімних зубних протезів // Медицина третього тисячоліття: Зб. тез міжвуз. конф. молодих вчених. Харків, 17-18 січня. – Харків, 2006.- С.163-164.
12. Без’язична Н.В. Теоретические предпосылки к практическому совершенствованию клинической методики изготовления мягких подкладок базиса съемных протезов // Нові технології в стоматології і щелепно-лицьовій хірургії: Матер. Всеукр. наук.-практ. конф. Харків, 3 – 4 листопада 2006 р. - Харків, 2006.- С. 149-152.
13. Без’язична Н.В. Бактеріальна забрудненість двошарових знімних зубних протезів на етапах їх клінічної експлуатації // Медицина третього тисячоліття: Зб. тез міжвуз. конф. молодих вчених. Харків, 16 – 17 січня 2007 р. – Харків, 2007. - С. 164-165.
14.Безъязычная Н.В. Исследование уровня водопоглощения стоматологических материалов для мягких базисных подкладок // Новые технологии в стоматологии: XII международная конф. челюстно-лицевых хирургов и стоматологов. Россия, Санкт-Петербург, 22 – 24 мая 2007 г. - Санкт-Петербург, 2007.- С. 40-41.
АНОТАЦІЯ
Без’язична Н.В. Клініко-лабораторна оцінка та обґрунтування
8-09-2015, 22:15