Особливості перебігу ішемічної хвороби серця у хворих після стентування коронарних артерій

(рис.2)



Рис.1. Вплив АГ на перебіг ІХС у хворих основної групи.

Рис.2. Наявність супутніх захворювань та факторів ризику та число уражених коронарних артерій у хворих основної групи.


Встановлена достовірна кореляція між ІМТ>25 кг/м2 та частотою госпіталізації, з коефіцієнтом кореляції 0,26 (р<0,05).

Кількість кардіальних ускладнень у хворих на ІХС, що перенесли стентування коронарних артерій, була значно менше, ніж у хворих, що лікувались лише медикаментозно (42% та 81% відповідно). Найбільш частим кардіальним ускладненням у хворих основної та контрольної групи була госпіталізація з приводу поновлення стенокардії. Це ускладнення найбільш часто виникало після 6 місяців спостереження, що можна пов’язувати з прогресуванням атеросклеротичного процесу. Частота госпіталізацій значно зростає при багатосудинному ураженні коронарних атерій та складає 33% при багатосудинному ураженні проти 11% при односудинному ураженні.

Важливим фактом є відсутність фатальних ускладнень у хворих основної групи за період спостереження, тоді як в контрольній групі 3 хворих померли від серцево-судинних причин. Згідно із задачами дослідження, був проведений порівняльний аналіз динаміки ліпідного спектру крові у хворих в процесі 24 місяців спостереження. Визначено, що у хворих основної групи відбувалась позитивна динаміка змін показників ліпідного спектру крові через 6 місяців дослідження: зниження рівня загального холестерину (р<0,05), індексу атерогенності (р<0,01), холестерину ЛНЩ (р<0,01). Однак через 24 місяці дослідження у хворих основної групи достовірно підвищився рівень холестерину ЛНЩ (р<0,05) (табл.3). Поряд із змінами рівня холестерину ЛНЩ за період від 6 до 24 місяців збільшується кількість кардіальних ускладнень у хворих основної групи.


Таблиця 3

Динаміка змін показників ліпідного спектру крові у хворих основної групи

Показник, ммоль/л Значення показника (M±m)
На початку Через 6 місяців Через 24 місяці
ЗХ 4,9±0,17 4,58±0,14* 4,71±0,12
ТГ 1,59±0,11 1,76±0,13 1,6±0,1
ХС ЛВЩ 1,21±0,04 1,29±0,04 1,25±0,03
ХС ЛНЩ 2,97±0,17 2,48±0,12** 2,72±0,11*
ІА 3,34±0,23 2,69±0,15** 2,86±0,13

Примітки: * - (р<0,05), ** - (р<0,01) порівняно з попереднім періодом.

В контрольній групі хворих через 6 та 24 місяці спостереження відбувались зміни показників ліпідного спектру крові у вигляді зниження рівня загального холестерину, зниження рівня тригліцеридів, підвищення рівня холестерину ЛВЩ, зниження холестерину ЛНЩ та індексу атерогенності, але ці зміни недостовірні (р>0,05).

Проведено порівняльний аналіз ліпідного спектру у хворих основної групи між підгрупами в залежності від наявності кардіальних ускладнень. Слід звернути увагу та те, що у хворих з кардіальними ускладненнями рівні загального холестерину, холестерину ЛНЩ та індексу атерогенності через 24 місяці стають вище початкових рівнів цих показників, тоді як у хворих без кардіальних ускладнень рівні загального холестерину, індексу атерогенності знижувались недостовірно, а рівень холестерину ЛНЩ знизився достовірно як через 6 місяців лікування, так і через 24 місяця лікування (табл.4).


Таблиця 4

Динаміка показників ліпідного спектру крові у хворих основної групии в залежності від наявності кардіальних ускладнень

Показник

(ммоль/л)

Значення показника (M±m)
На початку Через 6 місяців Через 24 місяці

Без усклад

нень

З усклад

неннями

Без усклад

нень

З усклад

неннями

Без усклад

нень

З усклад

неннями

ЗХ 4,84±0, 19 5,09±0,4 4,56±0,16 4,63±0,33 4,56±0,12 5,23±0,36**
ТГ 1,51±0,10 1,84±0,32 1,78±0,15* 1,72±0,25 1,6±0,11 1,62±0,25
ХС ЛВЩ 1,18±0,05 1,33±0,05** 1,26±0,04 1,41±0,10 1,23±0,03 1,34±0,10
ХС ЛНЩ 2,98±0, 19 2,93±0,37 2,5±0,14* 2,44±0,24 2,6±0,11 3,15±0,29**
ІА 3,45±0,28 2,94±0,35 2,79±0,18* 2,35±0, 20 2,79±0,13 3,1±0,41

Примітки: * - (р<0,05) порівняно з попереднім періодом,

** - (р<0,05) в порівнянні між підгрупами.

Було проведено аналіз досягнення цільового рівня холестерину ЛНЩ у хворих обох груп. Відсоток хворих основної групи, підгрупи без кардіальних ускладнень, які досягли цільових рівнів холестерину ЛНЩ через 6 та 24 місяці, був більший (56% та 42% відповідно), ніж у підгрупі хворих з кардіальними ускладненнями (50% та 33% відповідно). Отже, підвищення холестерину ЛНЩ є негативною прогностичною ознакою та асоціюється з підвищеним рівнем кардіальних ускладнень у цих хворих.

При аналізі рівня ГЦ у хворих основної групи в залежності від наявності кардіальних ускладнень виявлено, що, як в підгрупі з кардіальними ускладненнями, так і в підгрупі без кардіальних ускладнень середній рівень ГЦ залишався в межах помірної гомоцистеїнемії.

Визначено, що у хворих на ІХС, які перенесли стентування коронарних артерій, показник КІМ загальних сонних артерій достовірно вище в підгрупі хворих з кардіальними ускладненнями (1,15±0,07 мм), ніж у хворих без кардіальних ускладнень (0,96±0,05 мм) (р<0,05). Достовірних змін КІМ в контрольний групі в залежності від наявності кардіальних ускладнень не встановлено. Показано, що в основній групі 2-річний період без кардіальних ускладнень пережили 92,9±6,9% хворих з КІМ<0,9 мм проти 72,7±9,5% при КІМ> 0,9мм. За критерієм Cox's F-Test (F-тест Кокса) – F = 1,68; р<0,05, середня тривалість життя без кардіальних ускладнень становить 22,36±1,58 міс. при КІМ<0,9 мм проти 20,86±1,29 міс. при КІМ> 0,9 мм.

Було встановлено достовірну кореляцію між активністю АПФ та КІМ загальних сонних артерій з коефіцієнтом кореляції (r = - 0,53). Значенню показника КІМ загальних сонних артерій менше 0,9 мм відповідає рівень активності АПФ>54 мкмоль/хв/л.

Збільшення показника КІМ загальних сонних артерій у хворих на ІХС більше, ніж 0,9 мм може мати прогностичне значення у хворих, які перенесли стентування коронарних артерій.

У хворих з ІХС після стентування коронарних артерій та наявністю кардіальних ускладнень за 24 місяці дослідження достовірно вище рівні холестерину ЛНЩ, загального холестерину та КІМ загальних сонних артерій (табл.5). Коефіцієнти кореляції показників якості життя, ІМТ, загального холестерину, холестерину ЛНЩ, КІМ загальних сонних артерій з кардіальними ускладненнями у хворих після стентування коронарних артерій наведені у таблиці 6.

Таким чином, чинниками ризику кардіальних подій у хворих на ІХС, що перенесли стентування коронарних артерій, є індекс маси тіла > 25 кг/м2, рівень холестерину ЛНЩ, загального холестерину та показник КІМ загальних сонних артерій (табл.5, табл.6).


Таблиця 5

Показники, які є чинниками ризику кардіальних ускладнень у хворих на ІХС після стентування коронарних артерій

Показник Без ускладнень З ускладненнями р
1 Холестерин ЛНЩ через 24 міс., ммоль/л 2,6±0,11 3,15±0,25 <0,05
2 Загальний холестерин через 24 міс., ммоль/л 4,56±0,12 5,23±0,31 <0,05
3 КІМ загальних сонних артерій на початку дослідження, мм 0,96±0,05 1,15±0,07 <0,05

Таблиця 6

Коефіцієнти кореляції показників якості життя, ІМТ, загального холестерину, холестерину ЛНЩ, КІМ загальних сонних артерій з кардіальними ускладненнями у хворих після стентування коронарних артерій

Показник Коефіцієнт кореляції
1 Якість життя,% -0,36
2 ІМТ, кг/м2. 0,26
3 Загальний холестерин, ммоль/л 0,32
4 Холестерин ЛНЩ, ммоль/л 0,3
5 КІМ загальних сонних артерій на початку дослідження, мм 0,27

Отримані результати в ході проведеного дослідження свідчать про необхідність поряд з визначенням рівнів холестерину ЛВЩ, ЛНЩ, загального холестерину, індексу маси тіла визначати і показник КІМ загальних сонних артерій у хворих з ІХС, які перенесли стентування коронарних артерій. Показник КІМ загальних сонних артерій більше 0,9мм можна розглядати як чинник розвитку кардіальних ускладнень.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі доведено, що найбільш вагомими чинниками ризику розвитку кардіальних укладнень протягом 24 місяців у хворих на ІХС після стентування коронарних артерій є: індекс маси тіла більше 25 кг/м2, рівень холестерину ліпопротеїдів низької щільності, загального холестерину та показник комплексу інтима-медіа загальних сонних артерій. Вперше встановлено зв’язок між показником КІМ та активністю АПФ плазми крові, а також доведена необхідність досягнення цільових рівнів ЛНЩ у хворих на ІХС після стентування коронарних артерій для профілактики кардіальних ускладнень.

1. У хворих на ІХС, які перенесли стентування коронарних артерій, протягом 24 місяців достовірно нижче частота нападів стенокардії, потреба в короткодіючому нітрогліцерині, менші кардіальні ускладнення, в тому числі фатальні, ніж у хворих на ІХС, яким реваскуляризація не проводилась.

2. Через 6 місяців після стентування коронарних артерій на фоні лікування статинами цільовий рівень холестерину ЛНЩ зберігається у 56% хворих без кардіальних ускладнень та у 50% хворих з кардіальними ускладненнями. Через 24 місяці цей показник погіршується і складає 42% та 33% відповідно.

3. Встановлено, що у хворих на ІХС активність АПФ корелює з показником КІМ загальних сонних артерій з коефіцієнтом кореляції r = - 0,53 (р<0,01).

4. Тривалість життя хворих без кардіальних ускладнень вище (р<0,05) у хворих на ІХС, які перенесли стентування коронарних артерій та мали значення КІМ загальних сонних артерій менше 0,9мм.

5. Показник якості життя у хворих на ІХС без кардіальних ускладнень, які перенесли стентування коронарних артерій, на початку дослідження та через 24 місяці спостереження достовірно вище, ніж у хворих контрольної групи.

6. На виникнення кардіальних ускладнень у хворих після стентування коронарних артерій впливають: багатосудинне ураження коронарних артерій, супутня артеріальна гіпертензія, індекс маси тіла більше 25 кг/м2.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Проведення ендоваскулярних втручань з імплантацією стентів та терапія статинами дозволяють підвищити якість життя, знизити частоту нападів стенокардії, застосування короткодіючого нітрогліцерину та знизити ризик кардіальних ускладнень у хворих на ІХС за 24 місяці спостереження.

2. Доцільно визначати показник КІМ загальних сонних артерій у хворих на ІХС, що перенесли стентування коронарних артерій, для попередження кардіальних ускладнень. При КІМ більше 0,9мм збільшується ризик кардіальних ускладнень.

3. Хворі на ІХС після стентування коронарних артерій потребують агресивної терапії статинами з обов’язковим досягненням цільового рівня холестерину ЛНЩ<2,5 ммоль/л для зменшення ризику кардіальних ускладнень.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Хорсун А.Т. Результати комбинированной антиагрегантной терапии "Клопидогрель+Аспирин" пациентов с ИБС, перенесших стентирование коронарных артерий // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: Зб. наук. статей. – Запоріжжя, 2007. – Вип. XIX, Т.1. – С.109–114.

2. Хорсун А.Т. Оцінка та аналіз якості життя у хворих з ішемічною хворобою серця, яким було проведено стентування коронарних артерій // Здобутки клінічної і експериментальної медицини: Збірник матеріалів. -Тернопіль, 2007. - С.58-59.

3. Хорсун А.Т. Аналіз причин кардіальних ускладнень у хворих з із хронічною формою ІХС після стентування коронарних артерій // Мед. перспективи. - 2007. – Т. XІІ, №4. – С.25–30.

4. Эффективность кардоната в комплексной терапии пациентов с ИБС со стенокардией II-III функционального класса / Г.В. Дзяк, Л.И. Васильева, А.Т. Хорсун, С.В. Литвекова // Укр. мед. часопис. - 2004. –№3 (41). - С.46-48. (Автором проведено добір тематичних хворих, їх клінічне та функціональне обстеження, статистична обробка отриманих даних).

5. Досвід використання аторвастатину в лікуванні пацієнтів із ішемічною хворобою серця / Г.В. Дзяк, О.А. Ханюков, Л.І. Васильєва, А.Т. Хорсун // Ліки України. – 2005. - №6. – С.73-75. (Автор здійснила набір клінічного матеріалу, підготувала статтю до друку).

6. Відкрите клінічне дослідження ефективності і безпеки дженеріку аторвастатину - Торвадаку у лікуванні хворих із коронарною хворобою серця, що перенесли процедуру реваскуляризації міокарда / Г.В. Дзяк, Л.І. Васильєва, А.Т. Хорсун, Т.Ю. Белозерова, В.Г. Петренко // Мед. перспективи. - 2005. – Т. X, №4. – С.21–26. (Автору належить ідея статті, особисто проведений добір та обстеження хворих, статистична обробка отриманих даних).

7. Хорсун А.Т., Петрик Н.А. Вариабельность дисперсии QT (QTD) в отдалённые сроки после проведения стентирования коронарных артерий // Весна наукова: Матеріали 76-ї підсумкової наук. конф. студ. та молодих учених. – Дніпропетровськ, 2005. – С.54 – 55. (Автором проведено добір тематичних хворих, їх клінічне та функціональне обстеження, підготувала тези до друку).

8. Кутовая В.А., Хорсун А.Т. Влияние терапии статинами на липидный спектр крови у больних с ИБС после операции по реваскуляризации миокарда // Весна наукова: Матеріали 76-ї підсумкової наук. конф. студ. та молодих учених. – Дніпропетровськ, 2005. – С.55-56. (Автор проводила добір тематичних хворих, їх клінічне обстеження, підготувала тези до друку).

АНОТАЦІЯ

Хорсун А.Т. Особливості перебігу ішемічної хвороби серця у хворих після стентування коронарних артерій. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.11 - кардіологія. – Запорізький державний медичний університет МОЗ України, Запоріжжя, 2008.

Дисертація присвячена встановленню особливостей перебігу ІХС у хворих після стентування коронарних артерій. Мета роботи: на підставі спостереження протягом 24 місяців хворих з ІХС після стентування коронарних артерій вивчити особливості перебігу ІХС та встановити чинники несприятливого прогнозу в залежності від зміни показників рівня гомоцистеїна сироватки крові, ліпідного спектру крові, активності ангіотензинперетворюючого ферменту плазми крові, а також структурно-функціональних змін загальних сонних артерій.

Було обстежено 102 хворих на ІХС, з них 55 хворих перенесли стентування коронарних артерій, та 47 хворих, які лікувались медикаментозно. Обстеження проводили на початку, через 6 та 24 місяці дослідження. Всі хворі отримували медикаментозне лікування: статини, β-блокатори, ıАПФ, аспірин, нітрогліцерин за потребою. Хворі після стентування коронарних артерій отримували подвійну антиагрегантну терапію (аспірин + клопідогрел). Достовірними показниками, які впливали на кількість кардіальних ускладнень у хворих з ІХС після стентування коронарних артерій, можна вважати значення КІМ загальних сонних артерій більше 0,9мм., підвищення рівня загального холестерину, холестерину ЛНЩ та ІМТ>25 кг/м2.

Таким чином, в роботі доведена можливість застосування визначення КІМ загальних сонних артерій як фактора, що погіршує прогноз ІХС після стентування коронарних артерій. Вперше встановлено зв’язок між показником КІМ та активністю АПФ плазми крові, а також доведена необхідність досягнення цільових рівнів ЛНЩ у хворих на ІХС після стентування коронарних артерій для профілактики кардіальних ускладнень.

Ключові слова: ішемічна хвороба серця, стентування коронарних артерій, кардіальні ускладнення.

АННОТАЦИЯ

Хорсун А.Т. Особенности течения ишемической болезни сердца у больных после стентирования коронарных артерий. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.11 - кардиология. – Запорожский государственный медицинский университет МЗ Украины, Запорожье, 2008.

Диссертация посвящена особенностям течения ИБС у больных после стентирования коронарных артерий с определением качества жизни, уровня гомоцистеина сыворотки крови, липидного спектра крови, активности ангиотензинпревращающего фермента плазмы крови, комплекса интимы-медии общих сонных артерий.

Было обследовано 102 больных ИБС, из них 55 больных перенесли стентирование коронарных артерий, и 47 больных, которые лечились медикаментозно. Исследования проводили в начале, через 6 и 24 месяца наблюдения. Все больные находились на медикаментозном лечении: статины, β-блокаторы, іАПФ, аспирин, нитроглицерин при необходимости. Больные после стентирования коронарных артерий получали двойную антиагрегантную терапию (аспирин + клопидогрел).

Количество кардиальных осложнений у больных ИБС, которые перенесли стентирование коронарных артерий, было значительно меньше, чем у больных, которые лечились только медикаментозно (42% та 81% соответственно). Наиболее частым кардиальным осложнением у больных основной и контрольной групп была госпитализация по поводу возобновления стенокардии, при чем это осложнение наиболее часто возникало через 6 месяцев наблюдения, что связано с прогрессированием атеросклеротического процесса.

Установлено, что у больных, которые перенесли стентирование коронарных артерий, достоверно ниже частота приступов стенокардии, потребность в короткодействующем нитроглицерине, меньше кардиальных осложнений, в том числе фатальных, чем у больных ИБС, которым реваскуляризация не проводилась. Показатель качества жизни у больних ИБС, которые перенесли стентирование коронарных артерий, достоверно выше, чем у больных контрольной группы. На фоне лечения статинами через 6 месяцев после стентирования коронарных артерий сохраняется целевой уровень холестерина ЛНП у 56% больных без кардиальных осложнений и у 50% больных с кардиальными осложнениями, через 24 месяца этот показатель составил 42% та 33% соответственно.

Длительность жизни без кардиальных осложнений достоверно выше у больных ИБС, которые перенесли стентирование коронарных артерий и имели значение показателя КИМ общих сонных артерий менее 0,9мм.

Наиболее существенными и достоверными показателями, которые влияли на количество кардиальных осложнений у больных ИБС после стентирования коронарных артерий, можно считать значение КИМ общих сонных артерий более 0,9мм., повышение уровня общего холестерина, холестерина ЛНП и ИМТ>25 кг/м2.

Таким образом, в работе доказана возможность определения КИМ общих сонных артерий как фактора, который ухудшает прогноз ИБС после стентирования коронарных артерий. Впервые установлена связь между показателем КИМ и активностью АПФ плазмы крови, а также доказана необходимость достижения целевых уровней ЛНП у больных ИБС после стентирования коронарных артерий для профилактики кардиальных осложнений.

Ключевые слова: ишемическая болезнь сердца, стентирование коронарных артерий, кардиальные осложнения.

SUMMARY

Khorsun A. T. Peculiarities of ischemic heart disease course in patients after stenting of coronary arteries. - Manuscript.

Dissertation to obtain a scientific degree of candidate of medical sciences on speciality 14.01.11 - cardiology. – Zaporozhye State Medical University of Ministry of Health of Ukraine, Zaporozhye, 2008.

Dissertation is devoted to peculiarities of ischemic heart disease course in patients after stenting of coronary arteria. The aim of the work was to establish dependence of life quality changes, level of blood serum homocystein, lipid spectrum of blood, activity of angiotensin-converting enzyme (ACE) in blood plasma as well as structural-functional changes of general carotid arteria with peculiarities of IHD course in patients who underwent stenting of coronary arteria.

There were examined 102 patients with IHD, 55 of them underwent stenting of coronary arteria, and 47 patients who were on medication. The patients were examined at the onset of treatment, in 6 months and 24 months after treatment. All patients received statins, b-blockers, ACE ingibition, aspirin, nitroglycerin if needed. After stenting of coronary arteria the patients received anti-aggregant therapy (aspirin+ klopidogrel).

It may be considered that the most essential and authentic findings which influenced the number of cardiac complications in IHD patients after surgery are: the meaning of carotid intima-media thickness (CIMT) more than 0,9 mm, rise of total cholesterol level, LDL cholesterol and BMI > than 25 kg/m2.

So, in the work the possibility of usage of


9-09-2015, 00:10


Страницы: 1 2 3
Разделы сайта