Локальний вплив аплікації прогестерону на ремієлінізацію зони входу трійчастого нерва в експеріменті

Експериментальна модель токсичної демієлінізація корінця трійчастого нерва. Через 4 години після операції всі тварини ходили, вживали воду та твердий корм. У післяопераційному періоді протягом 13 діб вживання води не відрізнялось порівняно з контрольною групою, натомість споживання корму було меншим. Поведінкові реакції на подразнення (дотик до тварини) відновлювались повністю на другу добу після втручання. У всіх випадках корнеальний рефлекс був знижений на боці операції порівняно з протилежним боком (таб. 2).

Таблиця 2.

Результати спостереження за тваринами протягом 13 діб після операції

Слід відзначити відсутність неприйнятного для проведення експерименту токсичного впливу броміду етидію на організм морської свинки у вищевказаних дозах.

Кількість броміду етидію, яка використовувалась для індукції демієлінізації у морської свинки, не викликає значимого для результатів експерименту загальнотоксичного впливу. У післяопераційному періоді спостерігався мінімальний неврологічний дефіцит, що підтверджує достовірність експериментальних досліджень та дає змогу використовувати експериментальну модель протягом тривалого часу.

На світлооптичному рівні ознаками сегментарної демієлінізації при фарбуванні оглядовими методиками (гематоксилінеозін, гематоксилін-пікрофуксин) були виражені дистрофічні зміни нерва у вигляді так званої вакуольної дистрофії. При застосуванні методу Кульчицького підтвердженням демієлінізації зі збереженням цілісності аксонів було порушення мієлоархітектоніки. Характерні для сегментарної демієлінізації зміни отримано при забарвленні суданом ІІІ за методом Горделадзе у вигляді порушення структури ліпідвмісних оболонок.

При електронномікроскопічному дослідженні корінців трійчастих нервів морських свинок підтверджено достовірну сегментарну демієлінізацію, тобто локальне руйнування мієлінової оболонки із збереженням осьового циліндру під впливом броміду етидію. При цьому слід відзначити своєрідну будову мієлінових оболонок з утворенням везикулярних структур. Загибель клітин Шванна на тлі ознак порушення мікроциркуляції відбувається переважно, зважаючи на структурні зміни ядра й характерний перерозподіл хроматину, по типу апоптозу.

При дослідженні фрагментів тканини стовбурових відділів мозку в ді­лянці входу волокон корінця трійчастого нерва, порівняно з контролем нами виявлено зменшення кількості олігодендроцитів і виразні дистрофічні зміни останніх. Цитоплазма таких клітин характеризується наявністю мітохондрій з різним ступенем деструкції крист: від часткової фрагментації до їх повної деструкції, що призводить до подальшої вакуолізації органели. Характерною патологічною зміною цитоплазми в частині клітин є наявність значної кількості пустотілих вакуолей різного походження (за рахунок вакуолізації мітохондрій, ендоплазматичного ретикулума (ЕПР) та комплексу Гольджі), що звичайно вказує на розпад і незворотні зміни структурних білків цитоплазми. Деякі олігодендрогліоцити беруть участь у фагоцитозі мієліну, останній розміщується у їх цитоплазмі у вигляді спіралеподібних або кільцеподібних утворень.

Ремієлінізація корінця трійчастого нерва. Було встановлено, що для дослідження ремієлінізації корінця трійчастого нерва морської свинки опти­мальним є використання 2,5% розчину прогестерону об’ємом 0,1 мл (2,5 мг прогестерону). Вивчення впливу розчину прогестерону на ремієлінізацію корінця трійчастого нерва проводилось шляхом хронічного експерименту з використанням вищеописаної моделі локальної сегментарної демієлінізації. На 14 добу після встановлення прокладки з 0,1% розчином броміду етидію тварини були прооперовані повторно. Важливим завданням на цьому етапі дослідження була аплікація гормону саме на ділянку демієлінізації, а не на іншу ділянку нерва. Найкращим вирішенням цього завдання є ін’єкція розчину прогестерону в товщу тефлонового матеріалу, який був встановлений на першому етапі експерименту. Під час операції виявляли прокладку з волокнистого тефлону та ін’єкційно вводили у її товщу 2,5% розчин прогестерону об’ємом 0,1 мл (дослідна група) та нейтральну сезамову олію об’ємом 0,1 мл (контрольна група). Через 29 діб з моменту індукції демієлінізації (через 15 діб після аплікації прогестерону або сезамової олії) тварини дослідної і контрольної груп були виведені з експерименту. Препарати корінців трійчастих нервів разом з прилеглими ділянками стовбура мозку та тріґемінального вузла досліджені за допомогою морфологічних та імуногістохімічних методик.

У ділянці впливу на 29 добу після початку експерименту без додат­кового впливу відзначено поновлення типової гістоархітектоніки корінця трійчастого нерва. Проте спостерігаються дистрофічно змінені аксони з вогнищевим порушенням цілості мієлінової оболонки, а також щільні мієлінові утворення, які у вигляді краплеподібних включень безладно розташовані в товщі нервового волокна. Визначаються великі осміофільні аксони з напливами нейроплазми, різко виражений інтерстиціальний та периваскулярний набряк, у частині судин спостерігаються пристінкові тромби. Відзначається збільшення діаметра осьових циліндрів, поряд із зменшенням діаметра мієлінової оболонки відносно норми. Нейролемоцити, в основному, проявляють ознаки морфофункціональної активності, про що свідчать поява в ядрі, заповненому еухроматином, одного великого щільного ядерця. Окрім того, при специфічній імуногістохімічній реакції для визначення проліферативної активності (виявлення клітин в усіх фазах мітотичного поділу) нами виявлено нерівномірне й незначне збільшення кількості таких клітин. ІМ Кі-67 шванівських клітини складав 0,8-1,4±0,7%. В цитоплазмі спостерігається збільшення кількості фіксованих та вільних рибосом, полісомних розеток, а також поява молодих форм мітохондрій. Проте, в нервових волокнах зберігаються ознаки деструктивних змін мієліну й виразні ознаки набряку пери- та ендоневрію. У тварин без додаткової корекції спостерігається нерівномірність набряку та утримання дистрофічних змін в тканині корінця. Поряд із ділянками, які містять численні клітини і судини, зустрічаються ділянки з невеликою кількістю клітин і капілярів, й пучками колагенових волокон. При імунофенотипуванні виявлена значна проліферативна активність клітин судинної стінки (з боку периневрального простору), проте судинний малюнок нерівномірний і визначаються безсудинні зони.

При дослідженні взірців нервової тканини після додаткового фармако­логічного впливу на корінець трійчастого нерву, нами встановлено, що гістоархітектоніка нервових волокон набуває фізіологічних співвідношень або практично відновлена. Спостерігається значна гіперплазія клітин Шванна, які оточують осьові циліндри, значне дифузне збільшення їх кількості із вірогідним зростанням їх проліферативного потенціалу. ІМ Кі-67 шванівських клітини складав 4,2-5,1±0,05%. В осьових циліндрах спостерігається збільшення кількості мітохондрій з переважанням їх молодих форм. У периневральному просторі з’являється деяка кількість регенерованих безмієлінових волокон, включених по декілька в цитоплазму лемоцита.

На напівтонких зрізах визначається відновлення типової структури нервового корінця з незначним розширенням ендоневрального простору і по­мірним повнокров’ям судин. Епіневрій стає дещо потовщеним, з чисельними дрібними судинами. Нами встановлена достовірна рівномірна проліферація в усіх шарах судинної стінки у цій серії досліду. Саме це свідчить про функціонально повноцінне відновлення структури й забезпечення функції гематоневрального бар’єру, що доводить важливість цієї ланки нерва (його корінця) для можливості повноцінного відновлення та забезпечення функціонування. Стінки загальної маси мікросудин, розташованих в епіневрії, з ознаками функціонального відновлення.

У сполучній тканині спостерігається невелика кількість фібробластів та лаброцитів. У порівнянні з групою без додаткового впливу, суттєво збільшується кількість макрофагів, фібробластів. Більша частина фібробластів характеризується високою функційною активністю.

Порівняння найбільш характерних структурних змін корінця трійчастого нерва на 29 добу після застосування броміду етидію у різних дослідних групах наведено у таблиці 3.

Таким чином, аплікація прогестерону на попередньо демієлінізовану тканину корінця трійчастого нерва і стовбура мозку характеризується: зменшенням ступеню демієлінізації, покращенням морфо-функціонального стану елементів корінця та мозку, зокрема, за рахунок зменшення набряку внаслідок нормалізації проникності ГЕБ та гемато-неврального бар’єру та пристосувально-компенсаторних механізмів з боку клітинних елементів (підвищення білоксинтезуючих функцій) і, як наслідок, активною проліферацією клітин Шванна та клітин судинної стінки. Все це є свідченням посилення процесу ремієлінізації у вказаній ділянці корінця трійчастого нерва лабораторних тварин при місцевому застосуванні 2,5% розчину прогестерону.

Таблиця 3.

Вплив аплікації прогестерону на структурні зміни корінців трійчастих нервів

За допомогою морфометричного дослідження засвідчено: активацію синтезуючої функції ОДГ, стимуляцію проліферації клітин Шванна, призупинення процесів деструкції та залучення процесів репаративно-регенераторного характеру в ресинтез мієлінових оболонок корінця.

Для кількісного аналізу отриманих результатів ми визначали показник співвідношення площ осьового циліндра і мієлінового нервового волокна трійчастих нервів лабораторних тварин. Значення вказаного показника обернено пропорційне товщині мієлінової оболонки нервового волокна. Встановлено, що місцеве застосування прогестерону призводить до достовірного зниження цього показника (таб. 4 і діаграма 1).

Таблиця 4

Показник співвідношення площі осьового циліндру та мієлінового нервового волокна

* достовірно порівняно з контролем

** достовірно між групами дослідження

Діаграма 1.

Порівняння показника співвідношення площі осьового циліндру та мієлінового нервового волокна корінця трійчастого нерва в різних групах дослідження

Підсумовуючи вищенаведене, слід сказати, що аплікація 2,5% розчину прогестерону на зону входу корінців трійчастого нерва морських свинок призводить до посилення процесу ремієлінізації у цій ділянці нерва.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і практичне розв’язання актуального та маловивченого наукового завдання посилення ремієлінізації корінця трійчастого нерва шляхом аплікації прогестерону в хронічному експерименті задля вдосконалення мікрохірургічного втручання при невралгії трійчастого нерва.

1. Розроблений нами мікрохірургічний доступ до корінця трійчастого нерва морської свинки дає змогу виконувати втручання зі встановленням волокнистих матеріалів поблизу зони входу трійчастого нерва у стовбур мозку без значимих для результатів експерименту пошкоджень оточуючої тканини мозку.

2. Застосування одного мікролітра 0,1% розчину броміду етидію відтворює локальну дегенерацію мієлінової оболонки корінця трійчастого нерву із збереженням цілісності аксонів у морської свинки. Використання 0,1% розчину вказаного гліотоксину спричиняє більш виражене сегментарне пошкодження мієлінової оболонки нерва в порівнянні з 0,05% розчином і, відповідно, більш прийнятне для відтворення процесу демієлінізації в зоні нейроваскулярного конфлікту.

3. Аплікація 0,1% розчину броміду етидію на корінець трійчастого нерва морської свинки викликає специфічну вакуольну дегенерацію мієлінової оболонки сегментарного характеру.

4. Розроблена експериментальна модель демієлінізації зони входу корінця трій­частого нерва з використанням оригінального доступу та розчину бро­мі­ду етидію придатна для досліджень процесів де- і ремієлінізації вказаних структур в умовах хронічного експерименту протягом тривалого часу.

5. Аплікація 0,1 мл 2,5% розчину прогестерону на попередньо демієлінізовану ділянку корінця трійчастого нерва морських свинок поблизу входу у стовбур мозку достовірно покращує відновлення мієлінової оболонки. Водночас вказана доза стероїдного гормону при місцевому застосуванні не викликає системного пошкодження тканин мозку.

6. Індекс мічення ІМ Кі-67(МІВ 1) в тканині дослідної групи достовірно збільшений у порівнянні з групою контролю: 4,2-5,1±0,05% проти 0,8-1,4±0,7% відповідно, що свідчить про підвищення проліферативної активності нейролеммоцитів, тобто активацію утворення мієлінової оболонки на фоні аплікації прогестерону.

7. Місцеве застосування прогестерону викликає достовірне зниження показника співвідношення площ осьового циліндра і мієлінового нервового волокна. В дослідній групі цей показник становив 0,37 ± 0,01, а в групі порівняння (без впливу прогестерону) – 0,54 ± 0,01, що є наближеним до контрольного показника і свідчить про позитивний вплив місцевого застосування прогестерону на товщину мієлінової оболонки трійчастого нерва лабораторних тварин.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Чомоляк Ю.Ю. Експериментальна модель локальної демієлінізації корін­ця трійчастого нерва // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія „Медицина”. – 2007. – № 4(32). – С. 258-262

2. Чомоляк Ю.Ю. Ремієлінізація зони входу трійчастого нерва під впли­вом аплікації прогестерону в експерименті // Український нейрохірургічний журнал. – 2007. – № 4. – С. 30-32

3. Чомоляк Ю.Ю., Смоланка В.І. Сучасні погляди на патогенез невралгії трійчастого нерва // Український нейрохірургічний журнал. – 2005. – №2. – С. 78-80

Дисертант узагальнив сучасні дані про патогенез невралгії трійчастого нерва, висловив свої припущення щодо перспектив подальших досліджень ремієлінізації та взяв участь у підготовці статті до публікації.

4. Чомоляк Ю.Ю., Смоланка В.І. Невралгія трійчастого нерва: сучасний стан проблеми // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія „Медицина”. – 2005. – № 1(24). – С. 25-27

Дисертант виконав огляд літератури, брав участь у підготовці статті до публікації.

5. Україна. Патент №25050 U, UA, МПК А61B 17/00, патентовласник – Ужгородський національний університет – З.№u200702595. Заявлено 12.03.2007; опубліковано 25.07.2007, б.№11/2007. Спосіб мікрохірургічного доступу до корінця трійчастого нерва експериментальних тварин

6. Чомоляк Ю.Ю., Малишева Т.А., Шамаєв М.І., Смоланка В.І. Експери­мен­тальна модель локальної демієлінізації корінця трійчастого нерва // Нові технології в нейрохірургії: Матеріали конференції нейрохірургів України (26-28 квітня 2006 р.). Український нейрохірургічний журнал. – 2006. – № 2. – С. 102

Дисертант підготував мультимедійну презентацію та доповів результати своєї роботи на конференції нейрохірургів України.

АНОТАЦІЯ

Чомоляк Ю.Ю. Локальний вплив аплікації прогестерону на ремієлінізацію зони входу трійчастого нерва в експерименті. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.05 – нейрохірургія. Державна установа "Інститут ней­рохірургії імені академіка А.П.Ромоданова АМН України", Київ, 2008 рік.

Дисертація присвячена проблемі ремієлінізації корінця трійчастого нерва при невралгії цього нерва. Вивчено можливість аплікації розчину прогестерону на корінець трійчастого нерва лабораторних тварин під час мікрохірургічного втручання та проаналізовано морфологічні зміни мієлінової оболонки при місцевому використанні цього гормону. Для проведення дослідження вдосконалено мікрохірургічний доступ до корінця трійчастого нерва морської свинки, використовуючи який, розроблено експериментальну модель сегментарної токсичної демієлінізації зони входу цього нерва. За допомогою морфологічних та гістохімічних методів встановлено, що аплікація 2,5% розчину прогестерону на демієлінізовану частину корінця трійчастого нерва під час мікрохірургічного втручання покращує відновлення мієлінової оболонки.

Ключові слова: невралгія трійчастого нерва, експериментальна фокальна демієлінізація, прогестерон, ремієлінізація трійчастого нерва.

АННОТАЦИЯ

Чомоляк Ю.Ю. Локальное воздействие прогестерона на ремиелинизацию зоны входа тройничного нерва в эксперименте. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.05 – нейрохирургия. – Государственное учреждение "Институт нейрохирургии имени академика А.П.Ромоданова АМН Украины", Киев, 2008 год.

Диссертация посвящена проблеме ремиелинизации корешка тройничного нерва при невралгии. Изучена возможность аппликации раствора прогестерона на корешок тройничного нерва лабораторных животных во время микрохирургического вмешательства и проанализированы морфологические изменения миелиновой оболочки при местном использовании этого гормона.

Для проведения эксперимента использовались половозрелые морские свинки весом 200-350 г, животные удерживались в стандартных условиях со свободным доступом к воде и корму. Общее количество животных – 52 особи с одинаковым количеством самок и самцов. Был разработан оригинальный способ локальной токсической демиелинизации зоны входа корешка тройничного нерва. Сравнено воздействие разных демиелинизирующих веществ на этот нерв. Усовершенствован микрохирургический доступ к корешку тройничного нерва лабораторных животных. Доступ производился через среднюю черепную ямку. После рассечения твердой мозговой оболочки теменно-затылочная доля головного мозга морской свинки смещалась с помощью


9-09-2015, 00:23