Післяопераційна летальність: при кальозно-латеральних гліомах становить 4,95%; при кальозно-передньо-базальних – становить 7,01%; при кальозно-медіальних – 6,98%; при кальозно-прецентральних гліомах - 6,2%.
КОМБІНОВАНЕ АНТИБЛАСТИЧНЕ ЛІКУВАННЯ ГЛІОМ ЛОБОВО-КАЛЬОЗНОЇ ЛОКАЛІЗАЦІЇ
У хворих з ГЛКЛ, препаратами вибору в режимі монохіміотерапії були алкілуючі агенти (ломустін, темозоломід).
В режимі поліхіміотерапії, використовували цілий ряд інших препаратів: похідні платини (цис-платин, карбоплатин, нуклеоплат), антиметаболіти (метотрексат, фторафур), антибіотики (адріаміцин, блеоміцин, доксорубіцин), препарати рослинного походження (вінбластин, вінкристин), синтетичні препарати (прокарбазін).
У більшості хворих поліхіміотерапія проводилась за такими загальновживаними протоколами як PCV, PBV, VDL.
Всі засоби призначалися згідно існуючих режимних терапевтичних доз.
В групі хворих, яким виставлені протипокази до оперативного втручання ( група І) монохіміотерапія проведена в 26% випадків, поліхіміотерапія – у 19,57% випадків.
В групі хворих, яким проведені паліативні операції (група ІІ) у 31,25% випадків проведена монохіміотерапія, у 25% випадків - поліхіміотерапія, у 43,75% хіміотерапія не призначалася взагалі.
В групі хворих, яким проведені різні за об’ємом видалення операції (група ІІІ) у 28,61% випадків в п/о періоді проведена монохіміотерапія, у 23% випадків - поліхіміотерапія, у 48,39% хіміотерапія не призначалася взагалі.
Нами прослідковано тенденцію зростання частоти вибору режиму адьювантної монохіміотерапії в сторону проведених нерадикальних оперативних втручань і зростання частоти вибору режиму адьювантної поліхіміотерапії в сторону проведених умовно радикальних оперативних втручань.
Інтерстиціальна хіміотерапія з використанням РО проведена у 13 хворих з гліоми ІІІ-ІV ст.ан.. РO імплантувався в ложе видаленої пухлини інтраопераційно Антибластичне лікування проводилося цис-платиною, метотрексатом, 5-фторурацилом та нуклеоплатом.
Препарати вводилися в режимі як моно -, так і поліхіміотерапії.
Використовувалися наступні схеми місцевої хіміотерапії: Цис-платин, нуклеоплат - 10-30 мг/курс; метотрексат - 60-120 мг/курс; композит: нуклеоплат 20-30 мг/курс. + 5-фторурацил (45-55) мг/курс.
Проведення місцевої хіміотерапії суттєво не погіршувало якість життя пацієнтів, за винятком тих спостережень, при яких використовувалися препарати платини. В цих випадках у третини хворих відмічені помірні прояви нейроінтоксикації зі зниженням якості життя на 5-10 балів за шкалою Карновського.
Інтерстиціальне застосування нуклеоплату та його комплексу з 5-фторурацилом дозволяло суттєво знизити (до 3-4%) токсичну дію платини на головний мозок.
Ускладнення, пов’язані з використанням РО, зводилися, в основному до інфекційно-запальних, частота яких не перевищувала 2 -2,5 %.
Серед пацієнтів групи –І, променева терапія призначалася у 10,87% хворих.
У пацієнтів групи –ІІ, - у 43,75% випадків.
Хворим групи –ІІІ променева терапія проводилася у 56,93% випадків.
Проведення променевої терапії, як правило, починали через 2-3 тижні після оперативного втручання. В основному використовували режим традиційного фракціонування з разовою дозою 2 Гр. та середньою сумарною вогнищевою дозою 50-60 Гр.
У 18,64% хворих, в основному тих, які знаходилися на лікуванні в ІНХ з 2004 по 2006 рік включно, проводилося нетрадиційне фракціонування
Залежно від того, наскільки хворі гарно переносили променеву терапію, її проводили в один або в два етапи.
Раціональний підбір дегідратаційної та симптоматичної терапії дозволив в більшості хворих провести променеву терапію в повному обсязі (деяким хворим припиняли (до 8%) проведення опромінення внаслідок виразності церебральних реакцій, які не купувались консервативними засобами.
Місцеві реакції були невиразними та не потребували спеціальної терапії.
При операціях візуально повного видалення гліоми променева терапія призначалася у 3,41% випадків. Субтотальне видалення лобово-кальозної гліоми у хворих в 61% випадків доповнювалося променевою терапією. При частковому видаленні – у 35,59% випадків.
Зі зменшенням ступеня радикальності оперативних втручань, зростає обсяг консервативної антибластичної терапії з тенденцією поєднаного застосування променевої та монохіміотерапії.
З підвищенням ступеня радикальності оперативних втручань використання консервативних антибластичних методів змістилося в сторону їх окремого застосування з явною перевагою поліхіміотерапії
Імунотерапія застосовувалася разом з хіміотерапією у 18,58% випадків.
У 2,35%, вона поєднувалася з монохіміотерапевтичним режимом, у - 16,23% із поліхіміотерапевтичним режимом, проте у всіх випадках представляла собою імуномодулюючу терапію, завданням якої було посилити ефекторну функцію клітинного імунітету, сприяючи таким чином усуненню клітинного імунодефіциту та врівноваженню ланок протипухлинного імунітету.
Основним препаратом, який використовувався з цією метою, був левамізол. Призначався він, як правило, протягом трьох днів по 150 мг на ніч.
У декількох хворих (n=5) з імуномодулюючою функцією використовувався лаферон.
Нами встановлено, що в схемах хіміотерапії, де призначалась імуномодулююча терапія, частота інтоксикаційних ефектів, пов’язаних з мієлосупресією, була нижчою.
ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ КОМБІНОВАНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ З ГЛКЛ: АНАЛІЗ ТА ПРОГНОЗУВАННЯ
Медіана виживання хворих з ГЛКЛ за досліджуваний період, 1986 – 2006 рр., без оцінки гістобіологічних особливостей пухлини, ТАВ, застосованих методів лікування, тощо становить 16-17 місяців. Це означає, що 50% хворих з ГЛКЛ померло в період до 16-17 місяців від початку захворювання (встановлення діагнозу).
Врахувавши тільки ступінь диференціації ГЛКЛ, встановили, що медіана виживання для хворих з високодиференційованими ГЛКЛ за досліджуваний період (1986 – 2006 рр.) становила 21-22 місяці, а медіана виживання для хворих з низькодиференційованими ГЛКЛ - 15-16 місяців.
Медіана виживання хворих, яким було встановлено протипокази до оперативного втручання незалежно від ступеня диференціації гліом (визначали по даним КТ, МРТ та ОФЕКТ), становила від 6 до 8 місяців. У випадках, де таким хворим призначалась антибластична терапія, медіана виживання сягала до 8-11 місяців.
Аналізуючи групу хворих, яким проведено паліативні операції, встановили, що медіана виживання для них склала 24-25 місяців. Такий високий показник був зумовлений наступними факторами:
- у таких випадках перебіг захворювання супроводжувався поступовим розвитком внутрішньої гідроцефалії (нестрімким наростанням внутрішньочерепної гіпертензії)
- серед таких випадків значно переважали більш доброякісні форми ГЛКЛ.
- дані випадки в основному представлені кальозно-медіальними гліомами, при яких тривалість життя хворих була найбільшою.
Аналізуючи показники виживання хворих, яким проводилися різні за об’ємом видалення операції, встановили, що незалежно від ступеня анаплазії ГЛКЛ, ТАВ, медіана виживання для хворих, яким після оперативного втручання проводилася тільки променева терапія становить 15-16 місяців - тільки антибластична хіміотерапія - становить 17-18 місяців, а медіана виживання для хворих, яким після оперативного втручання проводилося поєднання методів антибластичної терапії - 19-20 місяців (під поєднанням методів антибластичної терапії розуміли використання в післяопераційному алгоритмі лікування променевої терапії з хіміотерапією та/чи імунотерапією, гіперглікемією).
Далі вивчаючи таких хворих, врахувавши ступінь диференціації пухлин ми з’ясували наступне. Порівнюючи криві виживаності хворих з високодиференційованими ГЛКЛ, яким після оперативних втручань проводилося чи не проводилося антибластичне лікування, встановили, що при медіані виживаності 50% найдовше живуть хворі, де алгоритм післяопераційного лікування включав променеву терапію, хіміотерапію та/чи імунотерапію. Найкоротша тривалість життя була виявлена у випадках, де алгоритм післяопераційного лікування включав лише променеву терапію чи симптоматичне лікування.
Порівнюючи криві виживання хворих з низькодиференційованими ГЛКЛ, яким після оперативних втручань проводилось чи не проводилось антибластичне лікування, встановили, що при медіані виживаності 50% найдовше живуть хворі, де алгоритм післяопераційного лікування включав променеву терапію, хіміотерапію та/чи імунотерапію, гіперглікемію. Найкоротша тривалість життя була виявлена у випадках, де алгоритм післяопераційного лікування включав лише симптоматичне лікування.
Підсумовуючи вищеописані дані щодо показників виживання хворих з ГЛКЛ залежно від ступеня радикальності оперативних втручань, гістоструктури та використання методів антибластичної терапії в післяопераційному періоді достовірно встановлено, що ступінь радикальності оперативних втручань та поєднання методів антибластичної терапії в післяопераційному періоді були визначаючими і найбільш впливовими факторами у досліджуваної групи хворих, які знаходилися на лікуванні в ІНХ з 1986 по 2006 рік включно.
ВИСНОВКИ
1. В роботі представлено нове, теоретично обґрунтоване вирішення проблеми підвищення ефективності комбінованого лікування хворих з гліомами лобово-кальозної локалізації, яке полягає в розробці оптимального діагностичного алгоритму та диференційованого підходу до обрання методів їх лікування.
2. В останні десятиріччя (1986-2006 роки) достеменно статистично не виявлено тенденції до зростання захворюваності на гліоми лобово-кальозної локалізації. Переважна кількість хворих припадала на найбільш працездатний: молодий (29%) та зрілий вік (48%). Гліоми лобово-кальозної локалізації в рівній мірі виявлялися як у як осіб чоловічої, так і жіночої статі (1,2:1).
3. Серед гліом лобово-кальозної локалізації значно переважають пухлини високого ступеня злоякісності: низькодиференційовані гліоми становили 74% всіх спостережень, високодиференційовані – 26%. Серед злоякісних гліом у 39% хворих спостерігалися анапластичні астроцитоми; у 23% - гліобластоми та гліосаркоми; в 12% - анапластичні олігодендрогліоми та олігодендроастроцитоми.
4. Виділено основні топографо-анатомічні варіанти розташування гліом лобово-кальозної локалізації, які відрізняються між собою як клінічним перебігом так і тактикою хірургічного лікування: кальозно-латеральні гліоми (50,62%), кальозно-передньо-базальні гліоми (25,94%), кальозно-прецентральні (15,21%), кальозно-медіальні (8,23%). В 71,32% випадків пухлини проростали через мозолясте тіло в протилежну гемісферу головного мозку.
5. Клінічна картина захворювання найчастіше проявлялась гіпертензійним синдромом (93%). Виникнення застійних явищ (44,2%) на очному дні при гліомах лобово-кальозної локалізації було обумовлено не тільки варіантом розташування пухлини, а і ступенем її анаплазії.
6. Магнітно-резонансна та комп’ютерна томографія є найбільш інформативними діагностичними методами об’єктивізації пухлинного ураження. Магнітно-резонансна томографія, завдяки своїй поліпозиційності надає можливість деталізувати взаємовідношення пухлини з оточуючими парамедіанними та медіанними мозковими структурами, церебральними судинами, шлуночками мозку, оцінити інтенсивність перифокального набряку. Комп’ютерна томографія дозволяє не тільки встановити локалізацію, розміри, ступінь виразності гідроцефалії та перифокального набряку, дислокації серединних структур, а і передбачити у більшості випадків гістоструктурні властивості лобово-кальозних гліом.
7. Головним завданням хірургічного лікування хворих з гліомами лобово-кальозної локалізації незалежно від варіанту розташування пухлини є максимальна її резекція та виконання внутрішньої декомпресії з метою підготовки хворого до проведення адьювантних методів лікування.
8. Використання сучасних мікрохірургічних технологій сприяє підвищенню радикальності видалення гліом лобово-кальозної локалізації, мінімізації інтраопераційних та ранніх післяопераційних ускладнень, що дозволило знизити летальність за останні 20 років в середньому до 6,3% і практично нівелювати її в 2004-2006 роках.
9. Для досягнення високої ефективності комбінованого лікування хворих з гліомами лобово-кальозної локалізації, при операціях візуально повного, субтотального їх видалення показано застосування адьювантної поліхіміотерапії, в той час як при операціях часткового видалення, біопсії - променевої терапії чи її поєднанням з монохіміотерапією.
10. Зміни імунологічних показників крові у хворих з гліомами лобово-кальозної локалізації проявляються порушеннями в Т-клітинній ланці імунітету, на рівень яких впливає топографо-анатомічний варіант розташування пухлини. Найбільш виразні порушення функціонування Т-лімфоцитів було виявлено при кальозно-передньо-базальному топографо-анатомічному варіанті.
11. Прогностично значимими факторами, які статистично визначали виживаність хворих з гліомами лобово-кальозної локалізації були: радикальність оперативних втручань, використання мікрохірургічних технологій і диференційоване застосування методів антибластичної терапії.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Для поліпшення результатів комбінованого лікування хворих з гліомами лобово-кальозної локалізації слід застосовувати сучасні методи діагностики та диференційовано використовувати хірургічні та нехірургічні методи лікування.
2. З метою уникнення дублювання вивчення одних і тих же параметрів при діагностиці хворих, які готуються до оперативного втручання з приводу ГЛКЛ слід використовувати встановлений діагностичний алгоритм, який враховує пріоритетність застосування методів діагностики та їх інформативність.
3. При визначенні тактики лікування хворого з ГЛКЛ необхідно використовувати систему показів та протипоказів до хірургічного лікування, а також планувати тактику хірургічного втручання на всіх етапах видалення пухлини залежно від топографо-анатомічних варіантів її розміщення, беручи до уваги основні критичні моменти, які можуть застерегти хірурга від інтраопераційних помилок.
4. Необхідно проводити імунологічні дослідження в доопераційному та післяопераційному періоді у всіх хворих на ГЛКЛ (особливо з кальозно-передньо-базальними гліомами). У випадках наявності ознак порушення Т-клітинної ланки імунітету здійснювати імунокорекцію.
5. Для оцінки ефективності лікування та прогнозування його наслідків потрібно опиратися на встановлені прогностичні показники: радикальність оперативних втручань, використання мікрохірургічних технологій, диференційоване застосування методів антибластичної терапії, які достеменно впливають на медіану виживаності хворих з ГЛКЛ.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Кулик О.В., Лісяний М.І., Главацький О.Я.,. Зміни імунологічних показників у хворих з лобово-кальозними гліомами//Імунологія та алергологія. – 2007. - №4. – С. 62-69.
(Особистий внесок здобувача. Автором проведено аналіз досліджень, вивчено його результати, зроблено висновки.)
2. Клініко-топографічна характеристика, діагностика гліом лобово-кальозної локалізації та їх хірургічне лікування/ О.Я. Главацький, О.В. Кулик, М.І. Шамаєв.- Львів: ЗУКЦ, 2008.-114 с.
(Особистий внесок здобувача. Автором проведено аналіз основного матеріалу дослідження, побудовано топографо-анатомічні моделі лобово-кальозних гліом, подано ілюстративні схеми, вивчено результати досліджень, зроблено висновки, сформульовано практичні рекомендації).
3. Главацкий А.Я., Гужовская Н.В., Лысенко С.Н., Кулик А.В. Методы статистического анализа в дифференциальной диагностике степени анаплазии глиомы головного мозга на дооперационном этапе//Врачебное дело.- 2005. - №8. – С. 53-56.
(Особистий внесок здобувача. Автором проведено аналіз основного матеріалу дослідження, проведено статистичний аналіз матеріалу, вивчено результати досліджень, зроблено висновки).
4. Главацький О.Я. Кулик О.В. Ефективність паліативних лікворошунтуючих операцій при комбінованому лікуванні хворих з гліомами лобово-кальозної локалізації.//Одеський медичний журнал.-2008.-№2.-С. 31-34.
(Особистий внесок здобувача. Автором проведено аналіз досліджень, вивчено його результати, зроблено висновки.)
5. Главацький О., Хмельницький Г., Лисенко С., Кулик О., Данчук С. Локальна хіміотерапія в комбінованому лікуванні хворих з гліомами лобово-кальозної локалізації // Укр. нейрохірург. журн. – 2006. -- №1. – С.28.
(Особистий внесок здобувача. Автором проведено аналіз основного матеріалу дослідження, проведено статистичний аналіз матеріалу, вивчено результати досліджень, зроблено висновки).
6. Главацький О.Я., Лисенко С.М., Кулик О.В. Методи профілактики післяопераційних інтракраніальних гематом при лікуванні хворих з гліомами супратенторіальної локалізації//(X Конгрес світової федерації українських лікарських товариств. Чернівці-Київ-Чікаго, 26-28 серпня 2004 р.), -С. 323.
(Особистий внесок здобувача. Автором проведено аналіз основного матеріалу дослідження, проведено статистичний аналіз матеріалу, вивчено результати досліджень, зроблено висновки).
7. Главацький О.Я., Хмельницький Г.В., Лисенко С.М., Кулик О.В. Комбіноване лікування нейроонкологічних хворих із застосуванням інтерстиціальної хіміотерапії. // Науково-практична конференція з міжнародною участю „Онкологія – XXI”. Тези доповідей. Київ, 9-10 жовтня 2003 року. С. 106-107.
(Особистий внесок здобувача. Автором проведено аналіз основного матеріалу дослідження, проведено статистичний аналіз матеріалу, вивчено результати досліджень, зроблено висновки).
8. Шамаєв М.І., Главацький О.Я., Малишева Т.А., Хмельницький Г.В., Кулик О.В., Бутрим О.І. Гістобіологічні та клінічні особливості олігодендрогліом//Матеріали ІІІ з‘їзду нейрохірургів України. Алушта, Крим, 23-25 вересня 2003 року. С.131-132.
(Особистий внесок здобувача. Автором проведено аналіз основного матеріалу дослідження, проведено статистичний аналіз матеріалу, вивчено результати досліджень).
9. Главацький О.Я., Лісяний М.І., Кулик О.В. Особливості клітинного та гуморального імунітету у хворих з гліомами лобово-кальозної локалізації в доопераційному періоді//Імунологія та алергологія. – 2006. -- №2. – С. 60.
(Особистий внесок здобувача. Автором проведено аналіз досліджень, вивчено його результати, зроблено висновки).
10. Главацький А., Ромоданов С., Хмельницький Г., Кулик А., Бутрим А. Результаты лечения олигодендроглиом лобно-калёзной локализации//Сборник тезисов IV съезда нейрохирургов России. – Москва. – 2006.- С. 159.
(Особистий внесок здобувача. Автором проведено аналіз досліджень, вивчено його результати, зроблено висновки).
11. Главацький О.Я., Семенова В.М., Кулик О.В., Бутрім О.І. Вивчення лікувального патоморфозу гліом лобово-кальозної локалізації в комплексі комбінованого їх лікування темозоломідом на фоні радіотерапії//IX З’їзд Всеукраїнського Лікарського Товариства.-Вінниця, 10-12 ківтня 2007, С 187-188.
(Особистий внесок здобувача. Автором проведено аналіз досліджень, вивчено його результати).
12. A.Y. Glavatsky, G.V. Khmelnitsky, S.N. Lysenko, A.V. Kulik. Local chemotherapy to patients with malignant brain gliomas//Fourth Black Sea Neurosurgical congress. Chisinau. Republic of Moldova, 11-14 June, 2003 P. 72-73.
(Особистий внесок здобувача. Автором проведено аналіз основного матеріалу дослідження, проведено статистичний аналіз матеріалу, вивчено результати досліджень, зроблено висновки).
АНОТАЦІЯ
Кулик О.В. Комбіноване лікування гліом лобово-кальозної локалізації. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.05.- нейрохірургія. Державна установа «Інститут нейрохірургії імені академіка А.П. Ромоданова АМН України», Київ, 2008 рік.
Дисертація присвячена проблемі комбінованого лікування хворих з гліомами лобово-кальозної локалізації (ГЛКЛ). Вивчена можливість покращення результатів комбінованого лікування хворих з гліомами-лобово-кальозної локалізації шляхом застосування сучасних методів діагностики та диференційованого використання хірургічних та нехірургічних методів лікування на основі даних клініко-статистичного прогнозування.
Вивчено 401 випадок захворювання на ГЛКЛ, які знаходилися на лікуванні в Інституті нейрохірургії з 1986 по 2006 р. включно. й вік.
Вивчена хірургічна анатомія лобово-кальозної ділянки, на основі якої представлені трьохвимірні моделі її зон (секторів). Розглядається топографо-анатомічне моделювання за допомогою методів просторової геометрії (побудова площин, трикутників). Подана топографо-анатомічна характеристика кожного з варіантів лобово-кальозних гліом (структури мозку, прилеглі артерії, вени, головні провідні шляхи, які уражаються пухлиною).
Виділено 4 основні топографо-анатомічних варіанти ГЛКЛ, які різняться клінічним перебігом і тактикою хірургічного лікування: кальозно-латеральний (51%), кальозно-передньо-базальний (26%), кальозно-прецентральний (15%), кальозно-медіальний (8%).
Запропоновано тактику хірургічного лікування хворих з різними топографо-анатомічними варіантами лобово-кальозних гліом. Описані спільні риси та особливості всіх основних етапів оперативного втручання при видаленні таких пухлин. Детально розглядаються доступи, зазначаються критичні моменти, на які слід звертати особливу увагу в ході операції при кожному топографо-анатомічному варіанті гліальних пухлин.
Проаналізовано післяопераційну летальність хворих з різними топографо-анатомічними варіантами лобово-кальозних гліом.
Вивчені показники виживання хворих з ГЛКЛ, на основі яких встановлено основні прогностичні фактори.
Ключові слова: гліоми лобово-кальозної локалізації, комбіноване лікування гліом, топографо-анатомічні варіанти.
АННОТАЦИЯ
Кулик А.В. Комбинированное лечение глиом лобно-каллезной локализации. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.05.- нейрохирургия. Государственное учреждение «Институт нейрохирургии имени академика А.П. Ромоданова АМН Украины», Киев, 2008 год.
Диссертация посвящена проблеме комбинированного лечения глиом лобно-каллезной локализации (ГЛКЛ). Изучена возможность улучшения результатов комбинированного лечения больных с глиомами лобно-каллёзной локализации, путем применения современных методов диагностики и дифференцированного использования хирургических и нехирургических методов лечения, основываясь на данных клинико-статистического прогнозирования.
Изучено 401 случай заболеваемости на ГЛКЛ, которые находились на лечении в Институте нейрохирургии с 1986 по 2006 год включительно.
Изучена хирургическая анатомия лобно-каллезной области, на основании которой представлены трехмерные модели её зон (секторов). Рассматривается топографо-анатомическое моделирование с помощью методов пространственной
8-09-2015, 22:17