Після змагань найбільшу недостатність системи АОЗ спостерігали у всіх вікових групах червонокрівців розрядників.
Вплив фізичних навантажень на активність Г-6-ФДГ, ЛДГ та її фракцій в червонокрівцях. Вихідні рівні активності Г-6-ФДГ, ЛДГ та її ізоферментів в загальному пулі червонокрівців розрядників до змагань не відрізнялись від таких осіб контрольної групи, а показники висококваліфікованих бігунів були суттєво вищими. Після змагань активність Г-6-ФДГ, ЛДГ та її ізоферментів знижувалась у всіх спортсменів, при цьому в розрядників дефіцит виявився найбільшим.
У осіб контрольної групи найменша активність Г-6-ФДГ була зареєстрована в старих червонокрівцях: вона виявилась в 2,02 рази нижчою, ніж в юних клітинах, в 1,67 рази нижчою, ніж в молодих, та в 1,41 і в 1,29 рази нижчою, ніж в зрілих-1 та зрілих-2 (р<0,05 у всіх випадках). У розрядників вихідний рівень активності Г-6-ФДГ в старих клітинах не відрізнявся від значення осіб контрольної групи та був нижчим, ніж в юних, молодих, зрілих-1 та зрілих-2 клітинах. Аналогічна ситуація мала місце і відносно вихідних рівнів активності Г-6-ФДГ в бігунів високої кваліфікації.
У розрядників після змагань активність Г-6-ФДГ в усіх вікових групах клітин знижувалась проти вихідного рівня та показника осіб контрольної групи. У висококваліфікованих бігунів активність Г-6-ФДГ у всіх вікових групах клітин знижувалась проти вихідного рівня та показника осіб контрольної групи, але збільшувалась проти показника в клітинах розрядників (р>0,05 в усіх випадках).
Активність загальної ЛДГ також була неоднаковою в різних вікових групах червонокрівців осіб контрольної групи і спортсменів. Середній рівень активності загальної ЛДГ в старих червонокрівцях осіб контрольної групи був в 1,12 рази нижчим, ніж в зрілих-2 клітинах, в 1,13 рази нижчим, ніж в зрілих-1 клітинах, та, відповідно, в 1,25 та в 1,29 рази нижчим, ніж в молодих та юних. Аналогічні зсуви активності загальної ЛДГ спостерігали також в червонокрівцях спортсменів різної кваліфікації, незалежно від динаміки змагального періоду. Після змагань активність загальної ЛДГ у вікових групах червонокрівців розрядників знижувалась, однак кінцева активність загальної ЛДГ залежала від її вихідного рівня та була неоднаковою в різних вікових групах клітин. Активність загальної ЛДГ в клітинах різних вікових груп висококваліфікованих бігунів після змагань суттєво знижувалась, а зміни були менш значними, ніж в розрядників.
У всіх групах червонокрівців осіб контрольної групи та спортсменів частка фракції ЛДГ1+2 була найбільшою. При урахуванні абсолютних показників активності ЛДГ1+2 в клітинах різного віку встановлена її найбільша активність в юних червонокрівцях, а найменша активність – в старих клітинах. Після змагань в розрядників активність ЛДГ1+2 в усіх групах червонокрівців знижувалась за абсолютними показниками. Рівень активності ЛДГ1+2 юних клітин був найбільшим порівняно з таким в інших вікових групах червонокрівців. У старих, зрілих-2, зрілих-1 клітинах висококваліфікованих бігунів до змагань активність ЛДГ1+2 виявилась невірогідно вищою такої в розрядників та в осіб контрольної групи, а також була вірогідно нижчою показника юних клітин. Після змагань активність ЛДГ1+2 в червонокрівцях знижувалась, при цьому найменший рівень активності реєстрували в старих клітинах розрядників.
Частка активності ЛДГ3 в різних вікових групах червонокрівців була стабільною та коливалась в діапазоні 18,1-18,7%. Абсолютні показники активності ЛДГ3 в клітинах різного віку були неоднаковими в осіб контрольної групи та спортсменів. У осіб контрольної групи та в розрядників до змагань найменшу абсолютну активність ЛДГ3 реєстрували в старих клітинах. Після змагань активність ЛДГ3 у вікових групах червонокрівців знижувалась.
Активність ЛДГ4+5 була різною у вікових групах червонокрівців, при цьому найбільші частка цього ізоферменту та його абсолютна активність були зареєстровані в старих клітинах, а найменші – в юних. Вказана закономірність простежувалась як у вікових групах клітин осіб контрольної групи, так і в спортсменів (незалежно від їх кваліфікації та динаміки змагань). Після змагань активність ЛДГ4+5 знижувалась. В старих, зрілих-2 та зрілих-1 червонокрівцях висококваліфікованих бігунів відзначали зниження активності ЛДГ4+5 в 1,17-1,2 рази проти вихідних рівнів. У зрілих-2 клітинах кінцева активність ЛДГ4+5 виявилась суттєво нижчою такої в групі розрядників.
Вплив фізичних навантажень на енергетичний потенціал червонокрівців. Вихідний енергетичний потенціал в загальному пулі клітин до змагань виявився дещо вищим у висококваліфікованих бігунів, що мало прояв у вірогідному переважанні в цих спортсменів вмісту АТФ, а також у невірогідному збільшенні ЕЗ. Після змагань відзначали збільшення концентрацій АДФ та АМФ, особливо в розрядників. У результаті зниження рівня АТФ та збільшення АДФ та АМФ, ЕЗ після змагань знижувався (більш виразно – в розрядників).
До змагань вміст АТФ в старих червонокрівцях розрядників виявився вірогідно нижчим, ніж в інших вікових групах клітин, але суттєвих розбіжностей з показниками осіб контрольної групи не виявлено. Вихідний рівень АТФ в старих клітинах висококваліфікованих бігунів був невірогідно вищим, ніж в розрядників, вірогідно вищим показника осіб контрольної групи, а також вірогідно нижчим показників у інших вікових групах клітин висококваліфікованих бігунів. Вихідні рівні АТФ в зрілих-2 та молодих клітинах висококваліфікованих бігунів вірогідних розбіжностей з такими розрядників не мали. У молодих та юних клітинах висококваліфікованих бігунів вихідний рівень АТФ виявився вірогідно вищим таких в осіб контрольної групи та розрядників. Після змагань вміст АТФ в червонокрівцях різних вікових груп знижувався. Кінцеві рівні АТФ в клітинах висококваліфікованих бігунів були вірогідно вищими таких в розрядників.
Вихідні концентрації АДФ в червонокрівцях всіх вікових груп в розрядників вірогідних відмінностей з показниками осіб контрольної групи не мали. У висококваліфікованих бігунів збільшення вмісту АДФ в старих, зрілих-2 та зрілих-1 клітинах було вірогідним порівняно з розрядниками, а в молодих та юних – невірогідним. Після змагань вміст АДФ в червонокрівцях збільшувався, при цьому найбільші концентрації АДФ реєстрували в старих клітинах. Найбільше накопичення АДФ в клітинах різних вікових груп спостерігали в розрядників.
Вміст АМФ в старих червонокрівцях розрядників до змагань невірогідно відрізнявся від показника осіб контрольної групи та вірогідно перевищував такий у всіх вікових групах клітин. У бігунів високої кваліфікації до змагань вміст АМФ в старих червонокрівцях виявився вірогідно нижчим показників осіб контрольної групи та розрядників, а також був вірогідно вищим, ніж в зрілих-2, зрілих-1, молодих та юних клітинах цих же спортсменів. Після змагань в розрядників вміст АМФ в усіх вікових групах клітин вірогідно перевищив показник осіб контрольної групи, вихідний рівень і показник старих клітин висококваліфікованих бігунів. Порівняно з вихідним рівнем, концентрація АМФ після змагань в старих, зрілих-2, зрілих-1, молодих та юних червонокрівцях висококваліфікованих бігунів вірогідно збільшилась.
Вказані зсуви у вмісті АТФ, АДФ та АМФ призводили до зниження ЕЗ червонокрівців. Кожна вікова група червонокрівців мала свій певний ЕЗ, при цьому найбільший ЕЗ мали юні клітини, а найменший – старі. Вихідні значення ЕЗ у вікових групах червонокрівців спортсменів суттєвих розбіжностей з такими в осіб контрольної групи, а також між групами не мали. Після змагань ЕЗ знижувався, порушення у вікових групах червонокрівців висококваліфікованих бігунів були менш значними.
ВИСНОВКИ
У дисертації викладено теоретичне обґрунтування ролі фізичних навантажень змагального періоду у виникненні порушень кількості, вікового складу та метаболічного статусу червонокрівців периферичної крові спортсменів-бігунів на середні дистанції різної кваліфікації.
1. У спортсменів після змагань відбуваються збільшення абсолютної кількості червонокрівців в периферичній крові та зміна їх вікового складу. У розрядників зсуви у віковому складі червонокрівців мають прояв у зменшенні кількості молодих клітин при збільшенні кількостей старих, зрілих-2, зрілих-1 та юних. У висококваліфікованих спортсменів зсуви мають прояв у зменшенні вмісту старих та збільшенні зрілих-2, зрілих-1, молодих та юних клітин. У спортсменів-розрядників сумарний вміст старих та зрілих-2 червонокрівців є в 1,6 рази вищим, а сумарний вміст зрілих-1, молодих та юних червонокрівців – в 1,26 рази нижчим, ніж у висококваліфікованих спортсменів.
2. В кінці змагального періоду тренувального макроциклу в спортсменів реєструють зміни показників кислотної резистентності червонокрівців периферичної крові. В розрядників скорочується час сферуляції, час появи передмаксимуму, максимуму, першого та другого постмаксимумів гемолізу, тривалість гемолізу, реєструють один максимум гемолізу при збільшенні його висоти. У висококваліфікованих спортсменів реєструють стабільність часу сферуляції, появи передмаксимуму, максимуму, першого та другого пост максимумів гемолізу, збільшення тривалості гемолізу, кількості та висоти максимумів гемолізу.
3. Різні вікові групи червонокрівців характеризуються різною активністю процесів ПОЛ та ферментів системи АОЗ. Найбільшу активність ПОЛ при найменшій активності ферментів системи АОЗ спостерігають в старих червонокрівцях; найменшу активність ПОЛ при найбільшій активності антиокислювальних ферментів – в юних та молодих клітинах, помірний баланс між активністю ПОЛ та системи АОЗ – в зрілих-2 та зрілих-1. Вихідний рівень активності антиокислювальних ферментів є більш високим в червонокрівцях спортсменів високої кваліфікації. В кінці змагального періоду тренувального макроциклу відбувається посилення інтенсивності процесів ПОЛ та зниження активності ферментів системи АОЗ, що має прояв у збільшенні внутрішньоклітинного вмісту ДК та МДА, в також у зниженні активності КТ та СОД. Найбільші порушення мають місце в старих та зрілих-2 червонокрівцях у розрядників, найменші – в юних та молодих клітинах висококваліфікованих спортсменів. В цілому, зміни активності балансу ПОЛ/АОЗ в червонокрівцях різних вікових груп у висококваліфікованих спортсменів є менш значними порівняно з розрядниками.
4. Для різних вікових груп червонокрівців характерна різна активність Г-6-ФДГ, ЛДГ та її фракцій. Найбільшу активність реєструють в юних та молодих червонокрівцях, помірну – в зрілих-1 та зрілих-2, найменшу – в старих. В кінці змагального періоду активність Г-6-ФДГ, ЛДГ та її фракцій в червонокрівцях спортсменів знижується: найбільше – в старих клітинах розрядників, найменше – в юних та молодих клітинах висококваліфікованих спортсменів. У цілому, зміни активності Г-6-ФДГ, ЛДГ та її фракцій в червонокрівцях різних вікових груп у висококваліфікованих спортсменів є менш значними порівняно з розрядниками.
5. Червонокрівці різних вікових груп містять різні кількості АТФ, АДФ, АМФ; та мають різний ЕЗ, найбільший в юних клітин, помірний – в молодих, зрілих-1 та зрілих-2 клітинах, найменший – в старих. В кінці змагального періоду в спортсменів зменшується ЕЗ червонокрівців та знижується вміст АТФ при збільшенні концентрацій АДФ та АМФ. Найсуттєвіше ЕЗ знижується в старих та зрілих-2 червонокрівцях, помірно – в зрілих-1 та молодих, найменше – в юних. Порушення енергетичного потенціалу червонокрівців висококваліфікованих спортсменів є меншими порівняно з розрядниками.
Практичні рекомендації
1. Розроблена методика кількісного визначення вікового складу червонокрівців периферичної крові шляхом планіметричного аналізу кислотних еритрограм. На еритрограмах визначали 6 точок та загальну площу фігури, використовуючи формули визначення площі прямокутника та трикутника. Приймали розраховану площу до кількості червонокрівців в 1 літрі крові. З часових точок (1-6) ламаної лінії опускали перпендикуляри на ось ординат та вираховували площі фігур між перпендикулярами. Площа кожної фігури відповідала частці червонокрівців певного віку. Розрахунок абсолютної кількості червонокрівців кожної вікової групи проводили за формулою: кількість червонокрівців=(А+В)/С, де А – загальна кількість червонокрівців (Т/л), В – площа фігури між перпендикулярами, С – загальна площа фігури, обчислена при визначенні еритрограми.
2. При визначенні внутрішньоклітинного вмісту хімічних речовин та активності внутрішньоклітинних ферментів за умов проведення кислотного гемолізу червонокрівців для зупинки кислотного гемолізу в потрібній часовій точці до суспензії червонокрівців, які взаємодіють з 0,1 N розчином хлористоводневої кислоти, додають еквівалентний об’єм 0,1 N NaOH, після чого проводять центрифугування суспензії клітин при 1000 оборотах на хвилину протягом 3 хвилин та наступне визначення у надосадовій рідині необхідних речовин.
СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Гаврилін В.О. Казімірко Н.К. Вплив фізичних навантажень на кількісний та віковий склад червонокрівців периферійної крові спортсменів-бігунів на середні дистанції // Світ медицини та біології. – 2008. – № 2. – С. 9-13.
2. Гаврилін В.О. Активність глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, лактатдегідрогенази та її фракцій в червонокрівцях периферичної крові спортсменів-бігунів на середні дистанції протягом тренувального макроциклу // Наукові записки Тернопільського педагогічного університету ім. В. Гнатюка. Серія: біологія. – 2008. – № 1. – С. 69-78.
3. Гаврилін В.О. Вплив фізичних навантажень на віковий склад та кислотну резистентність червонокрівців спортсменів-бігунів на середні дистанції різної кваліфікації в змагальному періоді тренувального макроциклу // Загальна патологія та патологічна фізіологія. – 2007. – № 4. – С. 84-89.
4. Гаврилін В.О.Вплив фізичних навантажень на метаболічний статус червонокрівців спортсменів-бігунів на середні дистанції різної кваліфікації в змагальному періоді тренувального макроциклу // Загальна патологія та патологічна фізіологія. – 2007. – № 3. – С. 65-70.
5. Гаврилин В.А., Павлов А.С., Петренко С.И., Чумак А.Г. Спортивный стресс и его цена // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. – 2007. – Випуск 2. – С. 39-43.
6. Павлов А.С., Гаврилин В.А., Лефтеров В.А. Психолого-силовые аспекты защищённости работников ОВД от служебного травматизма // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. – 2006. – Випуск 2. – С. 211-214.
7. Гаврилін В.О., Павлов А.С., Чумак О.Г., Грищенко М.М., Петров В.В., Ушаков А.В., Белік В.А. Роль психолого-фізичної підготовленості працівників правоохоронних органів у силовій затримці правопорушників // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. – 2006. – Випуск 1. – С. 20-22.
8. Павлов А.С., Гаврилин В.А., Грищенко Н.Н., Ушаков А.В., Макарец В.В., Чумак А.Г. Значение моральной и психолого-физической подготовленности работников правоохранительных органов в обезвреживании правонарушителей // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. – 2005. – Випуск 5. – С. 180-183.
9. Гаврилин В.А., Ушаков А.В., Чумак А.Г., Грищенко Н.Н., Макарец В.В., Морфунцов В.В., Павлов А.С. Особенности обучения бегу работников милиции // Материалы Украинско-российской научно-методической конференции «Дидактика спорта: проблемы, тенденции, перспективы». – Донецк. – 2003. – С. 46-51.
10. Бесчастний В.М., Павлов А.С., Гаврилін В.О. Роль психофізичної підготовленості працівників правоохоронних органів у силовій затримці правопорушників // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «Актуальні проблеми фізичного виховання і спорту студентської молоді». – Харків. – 2004. – С. 47-51.
11. Павлов А.С., Бесчастный В.Н., Гаврилин В.А. Закон повышения температуры тела при физической нагрузке (сообщение 1 – теоретические сведения) // Материалы научно-практической конференции «Спортивная наука Донбасса». – Донецк. – 2004. – С. 268-273
12. Павлов А.С., Гаврилин В.А., Ушаков А.В., Чумак А.Г., Грищенко Н.Н., Макарец В.В. Использование температурных показателей в спортивной деятельности (сообщение 2 – практический аспект) // Материалы научно-практической конференции «Спортивная наука Донбасса». – Донецк. – 2004. – С. 258-262.
13. Павлов А., Гаврилін В., Венжега Р., Белік В. Значення максимальних навантажень у підвищенні функціональних можливостей організму // Збірник наукових праць «Молода спортивна наука України». – Львів. – 2004. – Випуск 8, том 2. – С. 253-256.
14. Гаврилін В., Ушаков А., Павлов А. Роль змін температури тіла для ефективності тренування // Збірник наукових праць «Молода спортивна наука України». – Львів. – 2004. – Випуск 8, том 1. – С. 85-89.
15. Гаврилин В.А., Чумак А.Г., Ушаков А.В., Павлов А.С. Особенности бега работников милиции при погоне за правонарушителем // Матеріали 111-ї Всеукраїнської наукової конференції Донецького національного університету «Здоров’я і освіта: проблеми та перспективи». – Донецьк. – 2004. – С. 405-411.
16. Павлов А.С., Грищенко Н.Н., Макарец В.В., Гаврилин В.А. Значение физической подготовленности работников правоохранительных органов в обезвреживании правонарушителей // Матеріали 111-ї Всеукраїнської наукової конференції Донецького національного університету «Здоров’я і освіта: проблеми та перспективи». – Донецьк. – 2004. – С. 411-416.
17. Павлов А., Гаврилін В. Спортивний стрес // Збірник наукових праць 9-ї міжнародної наукової конференції «Молода спортивна наука України». – Львів. – 2005. – С. 168-169.
18. Гаврилін В., Павлов А., Чумак О., Грищенко М., Белік В., Ушаков А., Макарець В. Межі робочої гіпертермії в спорті // Збірник наукових праць 9-ї міжнародної наукової конференції «Молода спортивна наука України». – Львів. – 2005. – С. 304-305.
19. Гаврилин В.А., Павлов А.С., Ушаков А.В., Макарец В.В., Чумак А.Г., Грищенко Н.Н., Петров В.В. Значение показателей температуры тела в физическом воспитании // Матеріали 4-ї Всеукраїнської науково-практичної конференції «Здоров`я і освіта: проблеми та перспективи». – Донецьк. – 2006. – С. 97-98.
20. Павлов А.С., Гаврилин В.А. Причины и следствия перегрева в спорте // Матеріали IV-ї Всеукраїнської науково-практичної конференції «Здоров`я і освіта: проблеми та перспективи». – Донецьк. – 2006. – С. 117-119.
21. Павлов А., Гаврилін В. Роль спеціальної підготовленості працівників правоохоронних органів у силовій затримці правопорушників //
8-09-2015, 21:55