Застосування синусоїдальних модульованих струмів в лікуванні хворих на гіпертонічну хворобу з супутнім синдромом апное уві сні

лікування сприятливий ефект зберігався від 6 місяців й більше у 67,1%, – тобто у 49 з 73 пацієнтів. При цьому позитивний результат від 6 місяців до 1 року фіксувався у 32,9% 24 з 73 хворих (24 хворих), а понад 1 рік зберігався у 34% хворих 25 з 73 (25 хворих).

Найбільш тривалий позитивний результат реєструвався у хворих на ГХ із ССА, які отримували СМС-терапію за інтенсивною методикою відповідно до біоритмів. Серед хворих на ГХ із ССА, у яких позитивний ефект тривав від 6 й більш місяців (26 з 28 хворих – 92,9%), у більшості пацієнтів (16 осіб з 28 – 57,1%) тривалість лікувального результату була від 6 місяців до 1 року, а у 10 з 28 хворих (35,7%) – вищою за 1 рік. Необхідно відзначити, що у низки хворих лікування забезпечувало стійкий ефект впродовж 2 років після перебування у стаціонарі (21,4%, 6 з 28 хворих).


ВИСНОВКИ

У дисертації обґрунтовано й запропоновано новий підхід до вирішення завдання підвищення ефективності лікування хворих на гіпертонічну хворобу із супутнім синдромом сонних апное шляхом застосування у комплексній терапії синусоїдальних модульованих струмів.

1. У хворих на гіпертонічну хворобу приєднання синдрому сонних апное асоційовано із формуванням „нічної артеріальної гіпертензії”. Збільшення ступеня важкості синдрому сонних апное у хворих на гіпертонічну хворобу у період нічного сну супроводжується підвищенням систолічного, діастолічного і пульсового артеріального тиску.

2. У хворих на гіпертонічну хворобу, які отримували стандартне медикаментозне лікування за наявності легкої форми синдрому сонних апное, рівень систолічного артеріального тиску був вищим на 10,0% (p<0,05), діастолічного артеріального тиску – на 4,5% (p<0,05), пульсового артеріального тиску – на 17,8% (p<0,05), при середньотяжкої формі – на 16,0% (p<0,05); 13,0% (p<0,05); 20,1% (p<0,01) і за важкої формі – на 24,0% (p<0,01); 19,0% (p<0,05),; 31,0% (p<0,01), відповідно.

3. Застосування синусоїдальних модульованих струмів у стандартному режимі у комплексі з медикаментозною терапією супроводжується помітною позитивною динамікою клінічних показників, які характеризують синдром сонних апное: знижується рівень денної сонливості на 37,0% (p<0,05), частота скарг хворих на переривчасте хропіння під час сну – на 75,2% (p<0,05); зростає ступінь сатурації крові на 4,9% (p<0,05); зменшується індекс маси тіла на 11,0% (p<0,05) й обвід шиї – на 5,6% (p<0,05).

4. Застосування синусоїдальних модульованих струмів у стандартному режимі у комплексному лікуванні хворих на гіпертонічну хворобу І стадії, у сполученні із синдромом сонних апное супроводжується зниженням систолічного артеріального тиску на 12,7% (p<0,05), діастолічного артеріального тиску – на 13,2% (p<0,05); у хворих на гіпертонічну хворобу І і ІІІ стадій – тенденцією до зниження систолічного артеріального тиску на 18,2% (p<0,05) і 16,8% (p<0,05), діастолічного артеріального тиску – на 11,7% (p<0,05) і 8,6% (p<0,05), відповідно.

5. Застосування синусоїдальних модульованих струмів у інтенсивному режимі (двічі на день відповідно до біоритмів природних коливань артеріального тиску і функції зовнішнього дихання) чинить більш виразний позитивний клінічний ефект: рівень денної сонливості знижується на 57,8% (p<0,01); частота скарг на переривчасте хропіння під час сну зменшується на 81,4% (p<0,01); ступінь сатурації крові зростає на 9,7% (p<0,05). У хворих на гіпертонічну хворобу І стадії у сполученні із синдромом сонних апное систолічний артеріальний тиск знижується на 20,2% (p<0,05); діастолічний артеріальний тиск – на 16,0% (p<0,05) (до рівню норми); ІІ стадії – на 21,9% (p<0,05) та 17,1% (p<0,05); ІІІ стадії – на 25,5% (p<0,05) і 16,6% (p<0,05), відповідно.

6. Аналіз віддалених наслідків лікування хворих на гіпертонічну хворобу у сполученні з синдромом сонних апное показав, що при застосуванні синусоїдальних модульованих струмів у стандартному режимі стабільний терапевтичний ефект впродовж 6 – 12 місяців зберігається у 45%, а у інтенсивному режимі – у 68% хворих.

Перелік робіт, опублікованих за темою дисертації

1. Панюта О.І. Вплив синдрому сонних апное на серцеву-судинну систему у пацієнтів із кардіологічною патологією // Досягнення біології та медицини. – 2004. – № 2. – С.96-99.

2. Панюта О.І., Поляков А.Е. Современные подходы к кардиореспираторному мониторингу у пациентов с кардиологической патологией в сочетании с синдромом сонных апноэ // Врачебная практика. – 2005. – № 5. – С.41-43. (автором проведено дослідження, сформульовані висновки)

3. Панюта О.І. Клиническая оценка непосредственных результатов применения амплипульс-терапии у больных артериальной гипертензией с синдромом сонних апное // Вісник морської медицини. – 2007. – № 2-3. – С.36.

4. Панюта О.І. Поляков А.Е. Эффективность применения синусоидальных модулированных токов у больных гипертонической болезнью с сопутствующим синдромом сонных апное // Вестник физиотерапии и курортологии. – 2007. - №3. – с.44-48

5. Деклараційний патент на корисну модель „Спосіб лікування синдрому обструктивних сонних апное” // Бюл. № 3. від. 15.03.2005. (51) A61N1/36.

6. Панюта О.І. Терапевтичні аспекти синдрому сонних апное // Матеріали 70-ї наукової конференції студентів та молодих вчених, присвяченої незалежності України. – Одеса. – 2001. – С.101.

7. Панюта О.І. Применение амплипульс-терапии и ЛФК в комплексном лечении больных синдромом сонных апноэ осложненном артериальной гипертензией // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції „Вчені майбутнього”. – Одеса, 2002. – С. 117.

8. Панюта О.І.Использование немедикаментозных методов в комплексном лечении больных кардиологической патологией в сочетании с синдромом сонных апноэ // Метаболічний синдром – вектор сумісних зусиль у профілактиці та лікуванні серцево-судинних захворювань”. Тези науково-практичної конференції. – Одеса, 2004. – С.60-61.

9. Панюта О.І. Терапевтичні аспекти синдрому апное під час сну // Науково-практична конференція молодих вчених з міжнародною участю „Вчені майбутнього”. – Одеса, 2007. – С.101.

Анотація

Панюта О.І. Застосування синусоїдальних модульованих струмів в лікуванні хворих на гіпертонічну хворобу з супутнім синдромом апное уві сні. Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.33 – медична реабілітація, фізіотерапія та курортологія. – український НДІ медичної реабілітації та курортології МОЗ України. Одеса, 2008.

Дисертація присвячена підвищенню ефективності лікування хворих на гіпертонічну хворобу з супутнім синдромом сонних апное шляхом включення до комплексу лікування терапії синусоїдальними модульованими токами та розробки диференційованих підходів до призначення СМС-терапії. На основі клініко-інструментальних досліджень розроблені показання до диференційованого застосування СМС-терапії різної інтенсивності в залежності від ступеню важкості, клінічного перебігу та лабораторно-функціональних ознак гіпертонічної хвороби та синдрому сонних апное.

Під впливом комплексного лікування с застосуванням СМС-терапії у стандартному та інтенсивному режимах спостерігали достовірне поліпшення результатів лікування у обстежуваної групи хворих.

Доведено, що запропонована методика диференційованого призначення СМС-терапії дозволяє досягти підвищення якості комплексного лікування хворих на гіпертонічну хворобу з супутнім синдромом сонних апное, а також сприяє поліпшенню віддалених результатів лікування.

Ключові слова : гіпертонічна хвороба, синдром сонних апное, терапія синусоїдальними модульованими струмами.


Аннотация

Панюта А.И. Использование синусоидальных модулированных токов в лечении больных гипертонической болезнью в сочетании с синдромом сонных апноэ.- Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.33 – медицинская реабилитация, физиотерапия и курортология. – Украинский НИИ медицинской реабилитации и курортологии МЗ Украины, Одесса, 2008.

Диссертация посвящена повышению эффективности лечения больных гипертонической болезнью в сочетании с синдромом сонных апноэ путем включения в комплексную медикаментозную терапию синусоидальных модулированных токов и обоснования дифференцированных подходов к их применению.

Клинико-инструментальные исследования проведены у 104 больных, находившихся на стационарном лечении в кардиоревматологическом отделении Одесской областной клинической больницы.

Выявлены клинические, функциональные и биохимические характеристики гипертонической болезни и синдрома сонных апноэ, которые могут служить диагностическими критериями исследуемых заболеваний. Это дало возможность установить взаимосвязь между степенью артериальной гипертензии и выраженностью синдрома сонных апноэ.

На фоне проводимой стандартной медикаментозной терапии пациентам назначали лечение синусоидальными модулированными токами в стандартном режиме, что имело позитивную динамику со стороны клинических проявлений и инструментальных показателей артериальной гипертензии и синдрома сонных апноэ у обследуемых пациентов, особенно при гипертонической болезни І стадии в сочетании с легкой формой синдрома сонных апноэ.

У больных, страдающих гипертонической болезнью II и III стадии в сочетании со среднетяжелыми и тяжелыми формами синдрома сонных апноэ, назначение СМТ-терапии в стандартном режиме, несмотря на тенденцию к улучшению, оказалось недостаточно эффективным, а достоверного улучшения удалось добиться с помощью применения на фоне стандартной медикаментозной терапии синусоидальных модулированных токов в усиленном режиме 2 раза в день в соответствии с биоритмами естественной вариабельности артериального давления и функции внешнего дыхания.

Повторное обследование пациентов методом анкетирования, а так же при их последующих обращениях, выявило стойкость лечебного эффекта в течение 6-12 месяцев у приблизительно половины больных.

На основании полученных данных предложена методика дифференцированного применения синусоидальных модулированных токов в комплексном медикаментозном лечении пациентов, страдающих гипертонической болезнью в сочетании с синдромом сонных апноэ, согласно которой кратность воздействия синусоидальными токами будет зависеть от стадии гипертонической болезни и выраженности синдрома сонных апноэ.

Ключевые слова: гипертоническая болезнь, синдром сонных апноэ, лечение синусоидальными модулированными токами.

Summary

Panuta A.I. Sinusoidal modulated currents’ usagein complex treatment patients with arterial hypertension and syndrome sleep apnea. Manuscript.

Dissertation for the competition of the scientific degree of candidate of medical sciences, specialty 14.01.33 – medical rehabilitation, physiotherapy and balneology.-Ukrainian Research Institute of medical rehabilitation and balneology Ministry of Health of Ukraine, Odessa, 2008.

Present dissertation is dedicated to the treatment efficiency increase of patients with arterial hypertension and syndrome sleep apnea by including in complex treatmentsinusoidal modulated currents (SMC) and developing differential ways for usage SMC-therapy.On basis of clinical-instrumental studies there had been developed indicationsfor differential usageSMC therapy with different intensity in dependence from clinical picture and functional signs arterial hypertension and syndrome sleep apnea.

Complex treatment, which includes SMC therapyin standard and intensive regime, provides improvement in results of treatment these group patients.

There has been proved, that the offered method of differentiated SMC therapy allows increasing quality of complex treatment patientswith arterial hypertension and syndrome sleep apnea, and favors for increasing of distant results of treatment.

Key words : arterial hypertension, syndrome sleep apnea, sinusoidal modulated currents’ treatment.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АГ Ї Артеріальна гіпертензія
АТ Ї Артеріальний тиск
ГХ Ї Гіпертонічна хвороба
ДАТ Ї Діастолічний артеріальний тиск
ІМТ Ї Індекс маси тіла
ІР Ї Інтенсивний режим
ПАТ Ї Пульсовий артеріальний тиск
САТ Ї Систолічний артеріальний тиск
СМС Ї Синусоїдальні модульовані струми
ССА Ї Синдром сонних апное
ЧСС Ї Частота серцевих скорочень



8-09-2015, 22:06

Страницы: 1 2 3
Разделы сайта