Маркери функції ендотелію та запалення у молодих осіб з обтяженою щодо артеріальної гіпертензії спадковістю та у хворих на артеріальну гіпертензію

43%; р<0,001) по сравнению со здоровыми лицами того же возраста и пола. Установлены ассоциации содержания ГЦ в крови с ММЛЖ, показателями СМАД, уровнями общего ХС, ХС ЛПНП, ХС ЛПВП, рМАСК-1, фВ, МАУ и ЭЗВД ПА. Выявлена взаимосвязь показателей ФЭ (ГЦ, рМАСК-1, фВ и ЭЗВД) и воспаления (СРБ, ІЛ-6) со степенью общего сердечно-сосудистого риска, а также с присутствием метаболического синдрома.

Показано, что присоединение к традиционному антигипертензивному лечению фолиевой кислоты на протяжении 24 недель способствует восстановлению ЭЗВД ПА (на 53%; р<0,05), достоверному cнижению уровня в крови ГЦ, активности фВ, рМАСК-1, СРБ, а также МАУ (на 22; 11; 8; 24 и 44%, соответственно), регрессу гипертрофии ЛЖ, улучшению суточного профиля АД, повышению чувствительности к антигипертензивной терапии. Включение в комплекс лечения больных с АГ омега-3 ПНЖК приводило к снижению уровней в крови СРБ, L-селектина и ИЛ-6 (на 33; 12 и 22%, соответственно; р<0,05) и, в меньшей степени, маркеров ФЭ: рМАСК-1 и активности фВ (на 13% и 9%; р<0,001 и 0,05, соответственно). Не зарегистрировано достоверного влияния омега-3 ПНЖК на содержание ГЦ в крови при существенном липидкоррегирующем действии (снижение содержания общего ХС, ТГ, ХС ЛПНП и ЛПОНП). Традиционная антигипертензивная терапия (лизиноприл, амлодипин, индапамид) способствовала снижению активности фВ в крови (на 11,4%).

Ключевые слова: артериальная гипертензия, гомоцистеин, фактор Виллебранда, растворимые молекулы адгезии сосудистых клеток-1, С-реактивный белок, интерлейкин-6, L-селектин, фолиевая кислота, омега-3 ПНЖК.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АГ артеріальна гіпертензія

АТ артеріальний тиск

ВРП величина ранкового підйому

ГГЦ гіпергомоцистеїнемія

ГЦ гомоцистеїн

ДАТ діастолічний артеріальний тиск

ДЕ дисфункція ендотелію

ДМАТ добове моніторування артеріального тиску

ЕЗВД ендотелійзалежна вазодилятація

ІЛ-6 інтерлейкін-6

ІММЛШ індекс маси міокарда лівого шлуночка

ІХС ішемічна хвороба серця

ІЧ індекс часу

КДО кінцево-діастолічний об’єм

КДР кінцево-діастолічний розмір

КСО кінцево-систолічний об’єм

КСР кінцево-систолічний розмір

ЛПВЩ ліпопротеїди високої щільності

ЛПДНЩ ліпопротеїди дуже низької щільності

ЛПНЩ ліпопротеїди низької щільності

ЛШ лівий шлуночок

МАУ мікроальбумінурія

ММЛШ маса міокарда лівого шлуночка

МС метаболічний синдром

МШП міжшлуночкова перетинка

ОС обтяжена спадковість

ПА плечова артерія

ПНЖК поліненасичені жирні кислоти

рМАСК-1 розчинні молекули адгезії судинних клітин-1

САТ систолічний артеріальний тиск

СНЗ ступінь нічного зниження

С-РБ С-реактивний білок

ССР серцево-судинний ризик

ССЗ серцево-судинні захворювання

ТГ тригліцериди

ТЗСЛШ товщина задньої стінки лівого шлуночка

фВ фактор Віллєбранда

ФЕ функція ендотелію

ФР фактор ризику

ХС холестерин

ШРП швидкість ранкового підйому

8-09-2015, 22:22