За результатами мікробіологічного дослідження висока стійкість до лікування, що проводилась за загальноприйнятою схемою, була виявлена і в патогенних грибів, навіть незважаючи на застосування ністатину (рівні обсіменіння Candida albicans після лікування залишалися такими самими, як і до лікування). Під впливом нових терапевтичних схем частота виділення і рівні обсіменіння патогенними грибами втратили діагностичну значущість (104–105 КУО/мл до лікування і 102 КУО/мл – після лікування).
Частота виділення патогенних грибів у пацієнтів 3-ї групи після ліування була нижчою, ніж в 2-й, що зумовлено фунгіцидною дією мазі Мірамістин. Висока ефективність лікувального комплексу у 3-ї групи осіб за результатами мікробіологічного дослідження може бути пов’язана зі сполученою імуномодулюючою дією Аміксину (на загальному рівні) і мазі Мірамістин (на місцевому рівні), що дозволяє досягти ефективної елімінації агресивних пародонтопатогенів.
Позитивна динаміка клінічного стану й змін мікрофлори пародонтальних кишень в осіб 2-ї і 3-ї групи поєднувалася з відновленням показників імунної системи, про що свідчило достовірне підвищення кількості Т-лімфоцитів, їх хелперної субпопуляції та імунорегуляторного індексу, нормалізація рівня супресорної популяції. Дія запропонованих терапевтичних схем, які включають Аміксин, також усувала дисбаланс показників гуморального імунітету: знижувалася загальна кількість В-лімфоцитів, циркулюючих імунних комплексів, імуноглобулінів класів G і М і підвищувалася концентрація імуноглобулінів класу А.
Водночас у хворих 1-ї групи, які одержували як імунокоректор Метацил, на фоні частково ліквідованого запалення в пародонті була виявлена лише тенденція до нормалізації вищезазначених показників і достовірні відмінності з величинами до лікування мали лише три параметри з дев’яти, що вивчали.
Підтвердженням ефективності запропонованих нових схем лікування хворих на ГП, що має перебіг на фоні спадкової схильності до його розвитку, була динаміка показників і місцевого імунітету (рівня лізоциму, SІgA, інтерферону та імуноглобулінів класів A, M, G).
Динаміка і закономірності змін параметрів місцевого імунітету та неспецифічної резистентності порожнини рота в аналізованих групах відповідала вищевикладеним тенденціям змін показників загального імунітету. Проте показники місцевого імунітету в 2-й групі хворих за чотирма показниками з семи у 30% хворих все ж таки не досягли значень умовної норми і достовірно відрізнялися від відповідних показників у 3-й групі хворих. На нашу думку, більш високий ефект терапії, яка проводилась, в осіб 3-ї групи пов’язаний з фармакологічним ефектом мазі Мірамістин, що має не тільки протизапальні та антимікробні властивості, але й імуномодулюючу дію.
Таким чином, аналіз клінічних, мікробіологічних та імунологічних показників дозволяє зробити висновок про достатню результативність комплексного лікування хворих з генетично обумовленим пародонтитом з використанням запропонованого комплексу антибактеріальних, протизапальних, остеотропних та імуномодулюючих препаратів.
Висновки
У дисертаційній роботі наведено теоретичне обґрунтування і нове вирішення актуальної наукової проблеми, що виявляється у визначенні ролі спадкових, мікробних, імунних чинників та їх взаємозв’язку в етіології та патогенезі ГП для підвищення ефективності профілактики та лікування даного захворювання на основі розроблення критеріїв прогнозу його розвитку і нових схем комплексного лікування.
1. Показаннями до проведення медико-генетичних досліджень в пародонтології є випадки, коли у пацієнтів з запальними захворюваннями пародонту простежується обтяжений сімейний анамнез. Також коли на ранніх етапах розвитку ГП (початковий – І ступінь) у зв’язку з агресивністю його перебігу неможливо досягти стійкої клініко-рентгенологічної стабілізації за допомогою комплексу сучасних загальноприйнятих методів лікування.
2. Можливі два варіанти перебігу ГП: відносно сприятливий – у пацієнтів без генетичної схильності до його розвитку і несприятливий – у осіб з обтяженою спадковістю. Для несприятливого перебігу ГП зі спадковою схильністю характерним є: ранній початок (до 20 років) з частими загостреннями, активний перебіг запалення в яснах та прогресуюча резорбція кісткової тканини альвеолярного відростка з множинними глибокими пародонтальними та кістковими кишенями, рання втрата зубів; вірогідне посилення дисбіотичних процесів у мікробних асоціаціях з превалюванням основних пародонтопатогенів; наявність значущих змін локальних і системних імунних механізмів, вірогідні зміни імуногенетичних параметрів; незначна ефективність традиційної терапії при всіх ступенях ГП.
3. Мікробіоценоз пародонтальних кишень пацієнтів, які страждають на генетично обумовлений пародонтит, характеризується високим ступенем обсіменіння (105-108 КУО/мл) агресивною анаеробною мікрофлорою: Porfiromonas gingivalis, Prevotella intermedia, Fusobacterium nucleatum, Bacteroides forsitus.
4. У хворих зі спадковою схильністю до ГП має місце значний дефіцит локальних механізмів неспецифічної резистентності та імунологічного захисту відносно не тільки здорових, але і хворих на ГП без обтяженої спадковості, що виражається в зниженні рівнів лізоциму (відповідно в 2 і в 1,35 рази; p<0,001, секреторного IgA (в 5,41 і 2,70 рази, p<0,001), інтерферону (в 3,18 і 1,51 рази, p<0,001). Зазначені зміни мають прямий взаємозв’язок з характером мікрофлори пародонтальних кишень. Стан гуморальних і клітинних чинників загальної імунорезистентності у хворих на генетично обумовлений ГП характеризується значним дисбалансом основних показників: зменшенням числа Т-хелперів (відповідно в 1,34; p<0,001 і 1,17; p<0,05 рази), підвищенням Т-супресорів (в 1,24; p<0,05 і 1,32; p<0,001 рази), зниженням імунорегуляторного індексу (в 1,67 і 1,54 рази, p<0,001) на фоні підвищення числа В-лімфоцитів (в 1,29 і 1,34 рази; p<0,05) та дисглобулінемії і прямим взаємозв’язком з клінічними та імуногенетичними критеріями.
Тривалість клініко-рентгенологічної стабілізації ГП зі спадковою схильністю має вірогідні кореляції з висотою імунорегуляторного індексу (r > 0,56), рівнем інтерферону (r > 0,49), та вмістом В-лімфоцитів (r > –0,42).
5. Для ГП підтверджений мультифакторіальний характер успадкування. Передача патологічних ознак ГП серед поколінь можлива як по обох лініях (батьківській та материнській) одночасно (17,7%), так і ізольовано по батьківській (20,5%) або материнській (61,8%) лініях. Характерна сімейна агрегація з переважним ураженням осіб жіночої статі.
6. У хворих на ГП виявлені негативні середовищні чинники, які сприяють його розвитку: патологічний перебіг вагітності матері (в 2,6 рази вище показника матерів здорових осіб, p<0,001), штучне вигодовування протягом першого року життя (частіше здорових в 3,5 рази, p<0,001), психоемоційний стрес у матері під час вагітності і в пробанда в дитячому і підлітковому віці (частіше, ніж у здорових в 2,7 і 1,9 рази, p<0,001, зниження імунологічної резистентності організму (перевищує частоту у здорових в 1,6 рази, p<0,05) та ін.
7. Підтверджена спадкова схильність до ГП на підставі виявлення позитивних асоціативних зв’язків між вказаним захворюванням і певними генетичними ознаками: дермальним малюнком долонь, антигенами систем АВО, Rh та HLA. Встановлений взаємозв’язок свідчить про роль цих чинників у розвитку ГП і формуванні особливостей його клінічного перебігу, а наявність негативних асоціативних зв’язків – про можливе превентивне значення цих показників щодо виникнення даної патології.
В залежності від наявності або відсутності обтяженого сімейного анамнезу у хворих на ГП встановлені відмінності в кількісних (відстані, кути, гребеневий рахунок на пальцях і долонях, загальний гребеневий рахунок) і якісних (візерунки на міжпальцевих подушечках і пальцях, варіанти закінчення головних долонних ліній) дерматогліфічних показниках та частоті виявлення груп крові систем АВО, Rh і антигенів HLA І класу, що свідчить про генетичну неоднорідність вказаної патології.
8. Найінформативнішими генетичними ознаками для прогнозування розвитку ГП є: дерматогліфічні (у жінок – закінчення головної долонної лінії С в 7-му полі лівої і лінії В – в 7-му полі правої руки; наявність узору Аu/Аc на гіпотенарі лівої руки; у чоловіків – закінчення головної долонної лінії А в 4-му і в 3-му полях лівої руки, а лінії В – в 7-му полі обох рук); обтяжений сімейний анамнез за материнською і батьківською лініях одночасно; імуногенетичні показники (група крові А (ІІ), антигенів HLA В8, В17, як для чоловіків, так і для жінок).
9. Найінформативнішими генетичними ознаками для прогнозування тяжкості перебігу ГП зі спадковою схильністю є: у жінок – закінчення головної долонної лінії В у 7-му полі правої руки, у чоловіків – у 5-му і 7-му полях обох рук і наявність групи крові А (ІІ), HLA-антигенів В8, Сw2 у осіб обох статей.
10. Комплексне лікування хворих на спадково обумовлений ГП із залученням до загального лікування антибактеріального препарату Цифрану СТ, остеотропних – Кальцію Д3 або Остеогенону, імуномодулятора Аміксину і місцевим застосуванням протизапальних мазей "Мефенат" або "Мірамістин" сприяло ліквідації або значному зниженню запального процесу у тканинах пародонту з поліпшенням всіх клініко-лабораторних показників у 96,9% хворих 3-ї та у 90% хворих 2-ї груп порівняно з 53,3% у контрольній 1-й групі. Безпосередній позитивний результат також поєднувався зі скороченням термінів лікування на 3-4 відвідування.
11. У віддалені терміни спостереження результати, досягнуті безпосередньо після комплексного лікування, залишалися стабільними у 84,4% хворих 3-ї та у 80% хворих 2-ї груп через 12 місяців і відповідно у 78,1% та 70% пацієнтів вказаних груп – через 18 місяців.
Практичні рекомендації
1. Медико-генетичні дослідження в пародонтології слід проводити у тих випадках, коли у пацієнтів молодого віку на ранніх етапах розвитку ГП (початковий – І ступінь) у зв’язку з агресивністю його перебігу неможливо досягти стійкої клініко-рентгенологічної стабілізації за допомогою комплексу сучасних загальноприйнятих методів лікування. Медико-генетичне консультування таких хворих на ГП повинно проводитися з використанням алгоритмів, розроблених з урахуванням генеалогічних, дерматогліфічних, імуногенетичних параметрів.
2. Найважливішими ознаками спадкової схильності до ГП є вісім дерматогліфічних, три генеалогічних і вісім імуногенетичних критеріїв із визначених нами генетичних показників. Вони мають різне розподілення у здорових осіб і хворих на пародонтит, у осіб жіночої та чоловічої статі, тому для прогнозування розвитку захворювання та характеру його перебігу нами створено окремі алгоритми, з якими і звіряються отримані дані кожного пацієнта.
4. Особи, у яких виявляються прогностично несприятливі ознаки, як щодо можливості розвитку ГП, так і до тяжкості перебігу, потребують мікробіологічного і імунологічного обстеження не рідше ніж 1 раз на 6 місяців, а також ретельного диспансерного спостереження і проведення у них комплексу профілактичних заходів, спрямованих на попередження розвитку захворювання, не рідше ніж 1 раз на 3 місяці.
5. Бактеріологічне дослідження вмісту пародонтальних кишень з метою визначення чутливості виділеної мікрофлори до антибактеріальних препаратів повинно передувати вибору індивідуальної схеми комплексного лікування хворих зі спадково обумовленим ГП. Як антибактеріальний препарат вибору за відсутності даних щодо чутливості до антибактеріальних препаратів рекомендується використовувати Цифран СТ по 250 мг двічі на день 5–8 днів.
7. Для корекції порушень імунологічного статусу, а також для подовження ремісії, у хворих з генетичною схильністю до пародонтиту доцільно використовувати Аміксин по 0,125 г 1 раз на день 6–10 разів за схемою.
8. Для стабілізації стану кісткової тканини альвеолярного відростка при лікуванні хворих на ГП, який має перебіг на фоні спадкової схильності до його розвитку і несприятливий прогресуючий перебіг, слід надавати перевагу Остеогенону по 830 мг 1 раз на добу 30 днів, а при відносно сприятливому перебігу – Кальцій ДЗ по 2 таблетці на добу 30 днів.
9. Як препарат місцевого застосування у хворих з генетичною схильністю до пародонтиту показана 0,5% мазь Мірамістину у вигляді пародонтальних пов’язок, яка, крім протизапального і антимікробного ефектів, має імуномодулюючу дію.
Список опублікованих праць за темою дисертації
1. Соколова И.И. Частота HLA-фенотипов у здоровых доноров Харьковской популяции / И.И. Соколова, Н.В. Багацкая, И.Г. Деменкова // Медицина сегодня и завтра. – 2000. – № 4. – С. 19–23. Здобувачем самостійно проведено збір матеріалу, статистична обробка даних, аналіз отриманих результатів та висновки, підготовка до друку.
2. Особенности распределения HLA-антигенов в популяции г. Харькова / И.И. Соколова, Н.В. Багацкая, И.Г. Деменкова [и др.]. // Сучасний стан медичної генетики в Україні. – К., 2000. – Вип.8, кн.2. – С.5–12. Здобувачем самостійно проведено збір матеріалу, статистична обробка даних, аналіз отриманих результатів та висновки, підготовка до друку.
3. Соколова И.И. Ассоциация HLA-антигенов І класса с генерализованным пародонтитом / И.И. Соколова // Вісник стоматології. – 2000. – № 5. – С.57–58.
4. Соколова І.І. Зміни в системі загального імунітету у осіб з генетичною схильністю до пародонтиту / І.І. Соколова, І.С. Мащенко, А.В. Самойленко // Вісник стоматології. – 2002. – № 3. – С.8–9. Здобувачем самостійно зібраний матеріал, проведена статистична обробка, проаналізовані отримані результати, підготовка до друку.
5. Соколова И.И. Особенности функционирования иммунной системы больных генетически обусловленым генерализованным пародонтитом / И.И. Соколова // Вісник проблем біології і медицини. – 2002. – Вип.9/10. – С.94–98.
6. Соколова І.І. Деякі показники гемограми хворих на генералізований пародонти на тлі генетичної схильності / І.І. Соколова, І.С. Мащенко // Український стоматологічний альманах. – 2002. – № 4. – С.30–32. Здобувачем самостійно зібраний матеріал, проведена статистична обробка, проаналізовані отримані результати, підготовка до друку.
7. Соколова И.И. Состояние местных защитных механизмов полости рта у пациентов, генетически предрасположенных к развитию генерализованного пародонтита / И.И. Соколова // Медицина сьогодні і завтра. – 2002. – № 4. – С.127–130.
8. Соколова И.И. Иммуномикробиологические аспекты генетически обусловленного пародонтита / И.И. Соколова, И.С. Мащенко // Український медичний альманах. – 2003. – Т.6, № 2. – С.34–36. Дисертант самостійно зібрав матеріал, провів статистичну обробку, проаналізував отримані результати, підготовив до друку.
9. Соколова И.И. Характер микробных ассоциаций пародонтальных карманов больных генерализованным пародонтитом на фоне генетической предрасположенности / И.И. Соколова // Медицина сегодня и завтра. – 2003. –№ 2. – С.127–131.
10. Соколова И.И. Клинические аспекты генетически обусловленного пародонтита / И.И. Соколова // Український медичний альманах. – 2003. – № 3. – С.151–154.
11. Соколова І.І. Особливості мікробіоценозу пародонтальних кишень хворих на генералізований пародонти, генетично схильних до його розвитку / І.І. Соколова, І.С. Мащенко // Український медичний альманах. – 2003. – № 4. – С.93–95. Здобувачем самостійно зібраний матеріал, проведена статистична обробка, проаналізовані отримані результати, підготовка до друку.
12. Соколова И.И. Иммуногенетические аспекты генерализованного пародонтита / И.И. Соколова, И.С. Мащенко // Современная стоматология. – 2003. – № 4. – С.44–46. Здобувачем самостійно зібраний матеріал, проведена статистична обробка, проаналізовані отримані результати, підготовка до друку.
13. Соколова И.И. Особенности дерматоглифики здоровых лиц, жителей г. Харькова / И.И. Соколова, Н.В. Багацкая // Експериментальна і клінічна медицина. – 2004. – № 1. – С. 207–210. Здобувачем самостійно зібраний матеріал, проведена статистична обробка, проаналізовані отримані результати, підготовка до друку.
14. Соколова И.И. Взаимосвязь параметров иммунного статуса с НLА-фенотипом у больных генерализованным пародонтитом / И.И. Соколова // Український медичний альманах. – 2004. – № 5. – С.145-147.
15. Соколова И.И. Обоснование выбора антибактериальных препаратов для терапии генерализованного пародонтита / И.И. Соколова // Експериментальна та клінічна медицина. – 2005. – № 1. – С.141-144.
16. Соколова И.И. Некоторые особенности дерматокомплекса больных генерализованным пародонтитом / И.И. Соколова // Медицина сьогодні і завтра. – 2005. – № 1. – С.138–142.
17. Соколова И.И. Дерматоглифические признаки в прогнозировании генерализованного пародонтита / И.И. Соколова // Український медичний альманах. – 2005. – № 2, додаток. – С.131–133.
18. Соколова И.И. Системная антибактериальная терапия генерализованного пародонтита / И.И. Соколова // Український медичний альманах. – 2005. – № 3. – С.155–157.
19. Соколова И.И. Генетические маркеры систем крови АВО и Rh у больных генерализованным пародонтитом / И.И. Соколова // Експериментальна і клінічна медицина. – 2005. – № 4. – С.139–142.
20. Соколова І.І. Клініко-імунологічні показники у хворих на генералізований пародонти при лікуванні Аміксином / І.І. Соколова // Вісник стоматології. – 2005. – № 4. – С.35–38.
21. Соколова И.И. Некоторые генетические аспекты генерализованного пародонтита / И.И. Соколова // Медицина сьогодні і завтра. – 2005. – № 4. – С.120–122.
22. Соколова И.И. Эффективность применения некоторых остеотропных препаратов в комплексном лечении генерализованного пародонтита протекающего на фоне генетической предрасположенности / И.И. Соколова // Современная стоматология. – 2005. – № 4. – С.44–46.
23. Деклараційний патент України на винахід № 13992 Україна А МПК А 61 К 6/00 Спосіб лікування генералізованого пародонтиту / Соколова І. І.; власник Харківський державний медичний університет; заявл.07.12. 2005; опубл.17.04. 2006, Бюл. № 4. – 4 с.
24. Деклараційний патент України на винахід № 18997 Україна А МПК А 61 Р 29/00, А 61 К 6/00, А 61 Р 31/00 Спосіб лікування генералізованого пародонтиту / Соколова І. І.; власник Харківський державний медичний університет; заявл.06.07. 2006; опубл.15.11. 2006, Бюл. № 11. – 4 с.
25. Свідоцтво № 11998 про реєстрацію авторського права на твір "Імуногенетичні особливості виникнення, розвитку, лікування і профілактики генералізованого пародонтиту" / Соколова І.І., від 12.01. 2005 р.
26. Свідоцтво № 15771 про реєстрацію авторського права на твір "Прогноз развития и течения генерализованного пародонтита" / Соколова І.І., від 20.02. 2006 р.
27. Соколова И.И. Иммунологическая
8-09-2015, 22:38