Таким чином, за всіма аналізованими клінічними показниками (гіперемія, локальний набряк, больовий компонент) у групах спостережень виявлено істотну різницю, яка засвідчувала, що менш виразні й тривалі запальні реакції спостерігалися в ділянці імплантації у пацієнток 1-ї і, особливо, 2-ї основних груп. При цьому за частотою симптомів вірогідну міжгрупову різницю зауважено в усі терміни раннього періоду після імплантації. Результати досліджень продемонстрували меншу виразність і тривалість місцевих запальних реакцій у жінок 2-ї основної групи, де в комплекс лікування було введено препарат «Траумель-С», який продемонстрував антиоксидантну, а відповідно й протизапальну протекторну активність.
При проведенні порівняльного аналізу даних клінічного обстеження пацієнток груп спостереження у віддалені періоди (5–6 і 11–12 міс), виявлено значну різницю в результатах лікування (кількість випадків повного усунення деформації, нерівномірний розподіл матеріалу з появою ділянок грудкуватості і формуванням геліом, часткова міграція імплантату із зони введення). При цьому позитивна динаміка, ефективність лікування була вищою у 2-ї і 1-ї основних групах. Так, через 11-12 міс після ін’єкційної пластики з 22 представниць контрольної групи, котрі прийшли на огляд, повністю усунено деформації у 15 (68,18 %). У 1-й основній групі (за результатами обстеження 35 представниць) цей показник був вищим на 23,24 %, а в 2-й основній (оглянуто 41 пацієнтку) – на 26,94 %. Ця різниця (з даними контрольної групи) виявилася вірогідною (Р < 0,05). Крім того, вірогідну міжгрупову різницю зауважено щодо кількості випадків розвитку місцевих запальних реакцій. Так, для порівняння, через рік після ін’єкцій ПАА гелю місцеві симптоми запалення зареєстровано у 3 (13,64 %) представниць контрольної групи і у 1 (2,44 %) – 2-ї основної ( Р < 0,05). Зазвичай такі прояви спостерігалися в найбільш кінетичних зонах (верхня і нижня губи) на тлі формування геліом. Все це засвідчує високу ефективність запропонованих методів усунення деформацій м’яких тканин обличчя.
Належить зазначити, що найбільше геліом (22,72 %) виявлено у контрольній групі (для порівняння: в 1-й основній групі цей показник становив 5,71 %, а в 2-й основній – 2,44 %; при Р < 0,05). Вони призводили як до естетичних, так і функціональних порушень. Надмір ПАА гелю видаляли шляхом пункції кістоподібного утворення з подальшим його пальцевим стисканням.
З метою усунення залишкових деформацій, після проведення первинної контурної пластики, додатково вводили ПАА гель. Кількість залишкових деформацій була вірогідно вище в контрольній групі, що свідчило про нетривалу фіксацію імплантату в тканинах при одношаровому його розташуванні. Кількість пацієнток, що потребували додаткових ін’єкцій у контрольній групі становило 14 (46,67 %) хворих. У 1-й основній групі їх було 16 (34,78 %), а в 2-й основній – 19 (33,33 %). При цьому різниця щодо відсоткових співвідношень була вірогідною (Р < 0,05).
Бальна оцінка кінцевих наслідків контурної пластики в групах порівняння засвідчила найвищий рівень (3,9 ± 0,09 бала) у 2-й основній. Для порівняння: 3,86 ± 0,1 бала зафіксовано в 1-й основній і 3,54 ± 0,12 – в контрольній групах.
Таким чином, віддалені результати клінічних спостережень (протягом року) свідчать про вищу ефективність запропонованих нами способів ін’єкційного усунення дефектів и деформацій м’яких тканин обличчя. При цьому за більшістю показників (повне усунення вади, частота формування геліом, розвиток місцевих запальних реакцій, кількість додаткових ін’єкцій для корекції) виявлено вірогідну міжгрупову різницю, порівняно з контролем (Р < 0,05). Переваги пошарового введення в тканини обличчя ПАА гелю і введення в комплекс лікування імунокоректора та адаптогену (препарату «Траумель-С») засвідчує й бальна оцінка кінцевих наслідків контурної пластики.
Цитохімічне дослідження нейтрофілів периферичної крові (проведене для оцінки виразності загальних запальних реакцій у групах порівняння) дало змогу встановити, що в ранній період після імплантації значно знижується СДГ- активність і зростає активність ЛДГ. Ці явища найвиразніші в контрольній групі. Тут рівень аеробного окислення (СДГ-активність) знизився на 3-тю добу після імплантації з (1,65 ± 0,07) до (1,32 ± 0,06) у.од., тобто на 20 %. На 7-му добу зниження цього показника було найвиразнішим (на 28,5 % при Р < 0,01). В той же термін рівень ЛДГ збільшився з (2,17 ± 0,11) до (2,82 ± 0,12) у. од., тобто на 29,9 % (Р < 0,01).
Поступове відновлення цитохімічних показників зауважили тільки на 10–12-ту добу. В 1-й та 2-й основних групах рівень змін згаданих показників був не таким значним. Так, максимальне зниження СДГ-активності спостерігали в 1-й основній групі на 5-ту добу (на 25,4 %) та зростання значень ЛДГ (на 23,72 %). У 2-й основній групі ці показники відповідали для СДГ 19,18 % (на 3-тю добу), для ЛДГ 19,16 % (на 5-ту добу). Різниця порівняно з початковими рівнями тут набувала вірогідності (при Р < 0,05). У 1-й основній групі ферментативний дисбаланс тривав до 5–7 діб, у 2-й – до 3–5 діб післяімплантаційного періоду. В ці ж самі строки міжгрупова різниця (порівняно з контролем) набувала статистично вірогідного характеру. Це тривало аж до 7–10-ї доби. Пошарова ін’єкція ПАА гелю (1-ша основна група), особливо в разі введення в комплексну терапію антиоксиданту «Траумель-С» (2-га основна група), сприяла скороченню термінів ферментативного дисбалансу, а, відповідно, й загальних запальних реакцій до 3–5 діб.
Характер змін активності протеїназ та інгібіторів протеолізу змішаної слини свідчив, що місцеві запальні реакції мали виразніший перебіг у контрольній групі, де на 7-му добу спостережень згадані показники перевищували (ТПА – на 42,38 % і АТА – на 36,4 %) або знижували (КА – на 28,29 %) початковий рівень найбільш вірогідно (при Р1 < 0,05). Їхня нормалізація також тривала довше (10–14 діб), ніж у основних групах (5–7 діб).
До того ж на 7-му добу виявлено вірогідну різницю в значеннях низки показників 1- і 2-ї основних груп порівняно з контролем: щодо ТПА – Р2 < 0,05; АТА – Р2 < 0,05; КСІ – Р2 < 0,05; КА – Р2 < 0,01; АОА – Р2 < 0,01. У віддалені строки спостереження (11–12 міс.) у представниць контрольної групи ми знову спостерігали появу дисбалансу стосовно показників загальної антиоксидантної активності (на 48,49 %; Р < 0,001), що свідчило про розвиток місцевих запальних реакцій. У основних групах ці показники вірогідно не відрізнялися від початкових рівнів.
Біопотенціометрію проводили для з’ясування особливостей перебігу запальних та відновних реакцій у зоні імплантації у представниць групи спостережень. Початковий рівень біопотенціалів шкіри в ділянці усунення вад м’яких тканин обличчя відновився в 2-й основній групі на 7-му добу після імплантації, в 1-й – на 10-ту і в контролі – на 14-ту. При цьому найбільш вірогідну міжгрупову різницю порівняно з контролем спостерігали з 3-ї до 10-ї доби (при Р2 < 0,05 та Р3 < 0,01). Виявлено вірогідну різницю в показниках біопотенціалів шкіри у представниць 1-ї та 2-ї основних груп на 5-ту й 7-му доби (Р3 < 0,05), що вказувало на вищі темпи відновних процесів на тлі застосування препарату «Траумель-С». В строк 11-12 міс. зареєстровано повторне зростання цього показника в контрольній групі (на 52,78 %; Р < 0,01), що свідчить про розвиток місцевих запальних реакцій у віддаленні терміни післяімплантаційного періоду.
Локальна термометрія за характером змін показників місцевої температури в ранній післяін’єкційний період, свідчить про виразність місцевих запальних реакцій, дала змогу дійти висновку, що введення в м’які тканини ПАА гелю супроводжується тимчасовою локальною гіпертермією, найпомітнішою у хворих після одношарового введення матеріалу (контрольна група). Тут температурний дисбаланс зберігався аж до 14-ї доби (при Р1 < 0,05).
У цій же самій групі спостерігався найбільш значущий приріст показника (на 7-му добу – на 10,72 %). У 1-й основній групі локальна температура наблизилася до початкового рівня на 10-ту добу, а в 2-й – на 7-му.
На підставі аналізу показників реографічних досліджень усіх груп встановлено, що ін’єкційне введення матеріалу сприяло місцевому посиленню кровоплину. Це характеризувалося значним збільшенням амплітуди пульсових коливань. При цьому функціональні порушення (за даними показника тонусу судин, індексу периферичного опору та індексу еластичності судин) були менш виразними у пацієнток 2- і 1-ї основних груп, що свідчить про менш виразні місцеві реакції, котрі виникають у відповідь на подразнення у разі пошарового розташування малих об’ємів імплантату в тканинах, а також про ефективність протизапального впливу «Траумелю-С». Спектр реограм нормалізувався вже до 7–10-ї доби відповідно (у контролі – до 14–21-ї). Варто зауважити, що найвиразніші зміни продемонстрували ПТС (в контролі – зростання до 93 %; у 1-й основній групі – до 87,4 % і в 2-й основній – до 85,3 %; Р1 < 0,001), ІПО (в контролі – збільшення на 32,9 %; Р1 < 0,001) та ІЕ (в контролі – підвищення на 28,5 %; Р1 < 0,05).
Таким чином, результати клінічного, біохімічного та функціонального досліджень об’єктивно засвідчують, що метод одношарового розташування ПАА гелю в м’яких тканинах з метою контурної пластики обличчя має низку недоліків. Головними з них є такі: потреба в додатковій корекції, схильність імплантату до міграції із зони введення в сусідні ділянки, формування грудкуватості і геліом, розвиток місцевих запальних реакцій у віддалені терміни.
Пошарове введення в тканини ПАА гелю ін’єкційним методом за розробленою нами методикою дає змогу домогтися естетичних наслідків однаковими об’ємами матеріалу, але розташовуючи його малими порціями на різній глибині. Це забезпечує додаткові можливості для фіксації імплантату навіть у кінетичних зонах і запобігає переміщенню матеріалу в м’яких тканинах з утворенням геліом. Введення в терапевтичний комплекс імунокоректора і адаптогена (препарату «Траумель-С») сприяє скороченню термінів місцевих і загальних запальних реакцій, оптимізації умов для перебігу відновних процесів.
Ці відомості нам удалося підтвердити результатами клінічних, біохімічних і функціональних методів дослідження.
ВИСНОВКИ
Проведено теоретичне обґрунтування і представлено новий спосіб розв’язання актуальної науково-практичної задачі, спрямованої на підвищення ефективності лікування хворих з дефектами і деформаціями м’яких тканин обличчя, шляхом розробки і впровадження в практику методики пошарового ін’єкційного введення в тканини ПАА гелю в комплексі з адаптаційною та імунокоригувальною терапією.
1. Аналіз характеру змін клінічних показників груп порівняння в ранній післяімплантаційний період свідчить про ефективність методу пошарового ін’єкційного розташування ПАА гелю («Естеформ») у тканинах у зоні дефекту або деформації. За умови його застосування запальні реакції (гіперемія, набряк, біль) виражені меншою мірою. Вони стихають і повністю зникають на 6-ту добу, а в разі введення в комплекс лікування адаптаційної та імунокоригувальної терапії препаратом «Траумель-С» – на 5-ту добу після проведення хірургічного втручання (у контролі – на 14–15-ту).
2. Віддалені результати клінічних спостережень свідчать, що пошарове ін’єкційне введення в м’які тканини обличчя ПАА гелю у поєднанні із загальною адаптаційною та імунокоригувальною терапією препаратом «Траумель-С» сприяє оптимізації перебігу відновних процесів, що супроводжується підвищенням ефективності лікування (на 26,94 % при Р < 0,05), зменшенням частоти розвитку та інтенсивності місцевих запальних реакцій (на 11,2 % при Р < 0,05).
3. Результати функціональних методів дослідження – локальної термометрії та біопотенціометрії – продемонстрували вірогідну різницю перебігу запальних і відновних реакцій у ранній післяімплантаційний період у хворих у разі одношарового і пошарового введення ПАА гелю, а також за умови введення в комплекс лікування препарату «Траумель-С». Зміни в техніці введення ПАА гелю в м’які тканини і в методиці консервативної терапії позитивно позначаються на термінах відновлення різних показників. Так, місцева температура у пацієнток 2-ї основної групи нормалізується на 7-му – 10-ту добу (у контролі – на 14-ту – 21-шу), біопотенціали шкіри відновлюються на 5-ту – 7-му (у контролі – на 14-ту).
4. Результати реологічного дослідження продемонстрували відновлення та нормалізацію васкуляризації в коротші терміни після проведення імплантації у жінок 2-ї основної (7-ма доба) і 1-ї основної (10-та доба) груп (у контролі – 14-та – 21-ша доба). У віддалені терміни спостереження (11–12 міс.), за даними показників реограми, у групі жінок, котрим проводили одношарову імплантацію гелю, розвиваються вторинні мікроциркуляторні порушення.
5. Запропонований нами метод пошарового розташування в тканинах ПАА гелю з додатковим введенням у комплекс лікування адаптаційної та імунокоригувальної терапії препаратом «Траумель-С» сприяє скороченню термінів ферментативного дисбалансу до 3–5 діб (у контролі – 7–10 діб), запобігає пригніченню окисних процесів і розвитку ацидозу, про що свідчила позитивна динаміка змін показників цитохімічної активності дегідрогеназ (СДГ і ЛДГ) у нейтрофілах периферичної крові.
6. Аналіз показників трипсиноподібної, антитриптичної, каталазоподібної і загальної антиокисної активності змішаної слини (маркерів місцевих запальних реакцій) дав змогу виявити виразніші позитивні зміни, що розвиваються в ранній і віддалений післяімплантаційні періоди у пацієнток 2-ї основної групи. Тут спостерігаються швидка нормалізація активності протеїназ та інгібіторів протеолізу, а також вільнорадикального окислення (3-тя – 5-та доба; в контролі – 7-ма – 10-та) і стабілізація цих показників аж до 11–12-го місяців спостережень. Все це свідчить загалом про високу ефективність запропонованого методу.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Традиційний (одношаровий) ін’єкційний метод усунення дефектів і деформацій м’яких тканин обличчя за допомогою ПАА гелю не забезпечує стабільного естетичного результату. Негативними наслідками цього методу є схильність матеріалу імплантації до міграції із зони введення з формуванням геліом і ділянок грудкуватості, розвиток вторинних деформацій і місцевих запальних реакцій у віддалені терміни післяімплантаційного періоду.
2. Ми запропонували багатошаровий ін’єкційний метод контурної пластики обличчя, за яким для згладжування міжбрівних і носогубних складок ПАА гель (наприклад, «Естеформ») вводять спочатку поверх окістя муфтоподібно вздовж складки (базовий шар), а потім (середній шар) – внутрішньом’язово, або підфасціально, або підшкірно (залежно від товщини м’язового шару). Верхній шар імплантату розміщують внутрішньошкірно вздовж основи складки.
3. Для корекції форми і об’ємів губ ін’єкційно інфільтрують три шари: м’язовий, підшкірний і підслизовий. З цією метою для надання гелю більшої плинності до нього заздалегідь слід додати ізотонічний розчин натрію хлориду в співвідношенні 1:1. При цьому препарат вводять з легкою гіперкорекцією об’єму губи, враховуючи подальший відплив рідини з ПАА гелю в тканини (протягом 1–2-ї доби). Об’єм ін’єкційного імплантату, який уводять у м’які тканини пошарово, не повинен перевищувати 2 мл для однієї губи (або однієї ділянки обличчя).
4. Оптимізації умов для перебігу відновних реакцій після імплантацій сприяє введення в терапевтичний комплекс препарату «Траумель-С» (як імунокоректора, антиоксиданта і адаптогена). У день імплантації 2,2 мл препарату вводять внутрішньовенно одноразово, потім його призначають у пігулках (по дві таблетки тричі на добу під язик протягом 10 діб).
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ НА ТЕМУ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Безруков Г.С. Клинико-цитохимическое обоснование использования методики послойного введения биогеля ПААГ «Интерфалл» для устранения деформаций мягких тканей лица / Г.С. Безруков, С.Г. Безруков, П.Н. Колбасин // Таврический медико-биологический вестник. – Т.6, № 1. – 2003. – С. 19–23. Автором особисто проведено клінічне обстеження та забір матеріалу для лабораторних досліджень, статистична обробка та аналіз одержаних результатів, участь в написанні статті.
2. Безруков Г.С. Показатели антитриптической активности смешанной слюны при использовании различных методических подходов к устранению деформаций мягких тканей лица / Г.С. Безруков, Н.П. Сысоев // Современная стоматология – 2007. – № 1. – С. 75–80. Автором особисто проведено клінічне обстеження та забір матеріалу для лабораторних досліджень, статистична обробка та аналіз одержаних результатів, участь в написанні статті.
3. Безруков Г.С. Клинико-биохимические исследования результатов применения методики послойного введения полиакриламидного геля (Эстеформ и Аквалифт) для устранения деформаций мягких тканей лица / Г.С. Безруков, Н.П. Сысоев // Современная стоматология – 2008. –№ 1. – С. 164–168. Автором особисто проведено клінічне обстеження та забір матеріалу для лабораторних досліджень, статистична обробка та аналіз одержаних результатів, участь в написанні статті.
4. Безруков Г.С. Клинико-функциональные исследования результатов применения методики послойного введения полиакриламидного геля (Эстеформ и Аквалифт) для устранения деформаций мягких тканей лица / Г.С. Безруков, Н.П. Сысоев // Вестник стоматологии – 2008. – № 2. – С. 63–71. Автором особисто проведено клінічне обстеження та забір матеріалу для лабораторних досліджень, статистична обробка та аналіз одержаних результатів, участь в написанні статті.
5. Безруков Г.С. Влияние различных методических подходов к устранению деформаций мягких тканей лица на состояние общей антиокислительной активности смешанной слюны / Г. С. Безруков // Дентальные технологии. – 2008. – № 1. – С. 36–38. Автором особисто проведено клінічне обстеження та забір матеріалу для лабораторних досліджень, статистична обробка та аналіз одержаних результатів, участь в написанні статті.
6. Безруков Г.С. Особенности применения биогеля «Эстеформ» для устранения деформаций мягких тканей лица / Г.С. Безруков, И. Я. Анбиндер // Проблемы, достижения и перспективы развития медико-биологических наук и практического здравоохранения. Труды КГМУ. – Т. 142. – Ч. IV. – 2006. – С. 74–75. Автором проведено клініко-лабораторне дослідження
8-09-2015, 22:15