При аналізі показників, які характеризують рівень статевих гормонів у обстежених жінок, звертає на себе увагу та обставина, що їх величини у сироватці крові виходять за межі нормальних значень естрадіолу, фолікулостимулюючого гормону (ФСГ). Так, рівень головного естрогена - естрадіола у сироватці крові склав у хворих першої групи: підгрупа А - 0,137±0,007 нмоль/л, підгрупа В - 0,135±0,009нмоль/л, відповідно в контрольній групі - 0,142±0,008 нмоль/л (р<0,05).
Відносно низький рівень естрадіолу (наближення його до нижньої границі нормальних значень), на нашу думку, може пояснити виникнення неврологічних порушень у жінок в клімактеричному періоді. У цьому ж контексті можна розглядати також і зміни вмісту центрального гонадотропного гормону – фолікулостимулюючого, а саме, його підвищення. Прогностичне значення встановленого нами рівня статевих гормонів у сироватці крові І групи хворих зазвичай пов’язується із подальшим погіршенням гормонального статусу, що потребує спеціалізованого лікування, яке, нажаль, ще не стало обов’язковим компонентом комплексного лікування таких хворих. Доцільність корекції гормонального статусу хворих з естрогенною недостатністю підтверджується отриманими результатами вмісту статевих гормонів у представників контрольної групи, які не мали неврологічних проявів клімактеричного періоду.
Порівняльний аналіз отриманих показників гормональної функції у хворих обох груп, свідчить про те, що статистично достовірна різниця рівнів вмісту окремих гормонів у сироватці крові у обстежених хворих мала характерну особливість, пов’язану із терміном виникнення гормональних порушень.
Отримані матеріали показують, що рівні статевих гормонів у представниць Iа та Іб груп мають статистично достовірну відмінність порівняно з аналогічною за віком контрольною групою, що підтверджує наше припущення про виникнення ознак раннього старіння у вигляді цереброваскулярної патології у разі появи естрогенного дефіциту в більш ранньому віці.
Вміст центральних гонадотропних гормонів (фолікулостимулюючого та лютеїнізуючого гормонів) у хворих з цереброваскулярними захворюваннями підвищений у всіх групах. Механізм підвищення рівня гонадотропних гормонів у крові обстежених хворих за даними літератури пояснюється зниженням чутливості гіпоталамуса до дії статевих стероїдів, яке призводить до ослаблення сигналів зворотного зв’язку і активації гіпоталамо-гіпофізарних механізмів.
Результати досліджень стану церебральної гемодинаміки у хворих говорять про те, що гемодинамічні порушення у внутрішній сонній артерії відмічалися у хворих Іа групи. Подібні зміни але переважно в судинах вертебро-базилярного басейну були встановлені у обстежених Іб групи (табл. 2).
При транскраніальному обстеженні кровотоку по магістральних артеріях голови в Іа групі реєструвалось зниження лінійної швидкості кровотоку (ЛШК) по судинах каротидного басейну та відповідна тенденція спостерігалась і при визначенні пульсаційного індексу (ПІ), причому показники достовірно відрізнялись від групи контролю та Іб групи (p<0,05). Щодо Іб групи, то доплерографічні зміни характеризувались зниженням лінійної швидкості кровотоку у судинах вертебро-базилярного басейну з вірогідною відмінністю з контрольною та Іа групами (p<0,05), поряд з цим у судинах каротидного басейну відмічалось деяке підвищення швидкості кровотоку. Контрольна група характеризувалась відсутністю значимих порушень мозкового кровотоку за показниками лінійної швидкості кровотоку та пульсаційного індексу.
Патологічні зміни у структурі головного мозку за даними МРТ виявлено у більше ніж у половини обстежених, що підтверджує наявність органічного ураження головного мозку.
Отримані нами результати дослідження структур головного мозку методом магнітно-резонансної томографії (МРТ) дозволили виявити томографічну картину прояву візуальних феноменів (атрофії, вогнищ деміелінізації та криблюр, лакунарних інфарктів), які зустрічалися в окремих випадках ізольовано, однак у переважній більшості спостережень були пов’язані з наявністю кількох патоморфологічних змін.
На мал.1 надано основні типи томограм (у відсотках), які спостерігалися у обстежених хворих.
Як бачимо із наведеного малюнка основні типи томограм у обстежених хворих обох груп склали: 44% поєднання патологічно посиленої візуалізації судин та криблюр; 32% - поєднання криблюр та одиничних вогнищ деміелінізації та 24% поєднання криблюр, вогнищ деміелінізації, ознак атрофії. Зміни лікворовмісних просторів за рахунок розширення субарахноїдального простору спостерігались в Іа групі. Суттєвих відмінностей між томографічними даними у хворих з естрогенною недостатністю і неврологічними проявами в ІА т ІВ групах не виявлено. Це може бути пояснюватися спільними патогенетичними механізмами розвитку цереброваскулярної патологїі в обох підгрупах обстежених хворих.
При оцінці даних магнітно-резонансної томографії головного мозку з візуалізацією судин спостерігалась візуальне звуження, звивистість, подовження магістральних артерій голови, при дослідженні яких за допомогою ультразвукової доплерографії виявлялись геодинамічні зміни в уражених басейнах.
За результатами нашого дослідження у жінок в клімактеричному періоді особливості неврологічних порушень можуть пояснюватись залученням судинної системи мозку в патологічний процес естрогенного дефіциту з превалюванням неврологічних проявів у хворих з припустимою преморбідною неадекватністю кровотоку в певному судинному басейні головного мозку.
Метою нашого дослідження було спостереження жінок з неврологічними проявами в різні фази клімактеричного періоду та спроба запобігти або звести до мінімуму, а в деяких випадках – призупинити прогресування недостатності мозкового кровообігу та пов’язаних з ним симптомів соціальної дезадаптації, враховуючі важливі патогенетичні ефекти в умовах зниженої секреції стероїдних статевих гормонів.
Для цього ми запропонували патогенетичну корекцію церебральних судинних і нейропсихологічних порушень, що спричиняють розвиток енцефалопатії у жінок в клімактеричному періоді, за допомогою судинних, ноотропних засобів та препаратів, що заміщують дефіцит естрогенів, а саме, рослинний препарат “Клімадінон”, що має в основі своєї дії активацію естрогенових рецепторів органів-мішеней, у тому числі, припустимо, мозку, судин, серця.
Лікування проводилось 24 жінкам, в подальшому всі пацієнтки були розділені на групи: І – що приймають базову терапію (11 чол.), ІІ – яким на фоні базової терапії призначався клімадінон (13 чол.)
При аналізі результатів виявлено, що по закінченні тримісячного курсу лікування у всіх жінок зменшилась вираженість вегето-судинних розладі. При цьому при застосуванні лише базової терапії у 6 жінок з (54,5%) 11 цих розладів вже не було, при призначенні клімадінону на фоні базової терапії спостерігався найбільш швидкий вплив на вираженість вегето-судинних розладів – відповідно симптоми були відсутні у 11 жінок (85%) з 13 ( мал. 2, 3).
Щодо психопатологічних розладів, то тенденція до зменшення ступеня їх вираженості спостерігалась, але при застосуванні лише базової терапії ці показники в подальшому залишалися на тому самому рівні у 10 жінок (92%) з 11, тоді як у групі, що застосовувала ще й клімадінон показники дещо кращі – симптоми спостерігалися лише у 7 жінок (53%) з 13 (мал. 4, 5).
При оцінці результатів з виявлення прихованої депресії, яка була виявлена у всіх пацієнток до початку лікування, після закінчення терапії у пацієнток, особливо ІІ групи, було виявлене суттєве зниження показників прихованої депресії, причому як по когнітивно-афективній субшкалі, так і по субшкалі соматичних проявів. Отримані дані свідчать про здатність жінки в цей особливий період до соціальної адаптації, що дуже важливо для її повноцінного життя.
ВИСНОВКИ
1. У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі, яка полягає у визначенні патогенезу неврологічних проявів клімаксу на основі клініко-діагностичних особливостей перебігу цереброваскулярних порушень у жінок в клімактеричному періоді.
2. Клінічні особливості ураження центральної нервової системи у хворих в клімактеричному періоді визначається переважанням ураження каротидного чи вертебро-базилярного басейну.
3. Дослідження об’єктивних вегетативних показників виявило дисфункцію вегетативної нервової системи у всіх обстежених хворих. Але для пацієнтів з переважним ураженням вертебро-базилярного басейну характерними були ознаки переважання симпатичного тонусу вегетативної нервової системи, у порівнянні з групою, де переважало ураження каротидного басейну та контрольною групою.
4. Для жінок в клімактеричному періоді характерна наявність ознак депресії та тривожності, в першу чергу особистої. Причому тривожні стани частіше супроводжують патологію вертебро-базилярної системи, провідним симптомом якої є запаморочення. Останнє, навіть якщо не супроводжується значущими для щоденної діяльності порушеннями рівноваги та координації, приводить не тільки до емоційних порушень, але й до суттєвого зниження якості життя.
5. За проведеними методиками нейропсихологічного дослідження можна дійти висновків, що у хворих Іа та Іб груп відбуваються більш суттєві порушення когнітивних функцій порівняно з пацієнтами контрольної групи, що перебіг клімактеричного періоду у жінок основних груп супроводжується вірогідно більш помітним зниженням швидкості сенсомоторних реакцій, недостатньою концентрацією уваги, її нестійкістю, схильністю до виснаження, та також в зазначених групах відмічається зниження показників короткочасної та довготривалої пам’яті.
6. Отримані матеріали показують, що рівні статевих гормонів у представниць Iа та Іб груп мають статистично достовірну відмінність порівняно з аналогічною за віком контрольною групою, що підтверджує наше припущення про виникнення ознак раннього старіння у вигляді цереброваскулярної патології у разі появи естрогенного дефіциту в більш ранньому віці.
7. За результатами нашого дослідження у жінок в клімактеричному періоді особливості неврологічних порушень можуть пояснюватись залученням судинної системи мозку в патологічний процес естрогенного дефіциту з превалюванням неврологічних проявів у хворих з припустимою преморбідною неадекватністю кровотоку в певному судинному басейні головного мозку.
8. Своєчасна корекція неврологічних проявів клімаксу дозволяє попередити розвиток незворотних змін з боку центральної нервової системи, обумовлених прогресуванням цереброваскулярної патології та покращити якість життя жінки в клімактеричному періоді.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Запропоновано методику комплексного динамічного обстеження жінок в клімактеричному періоді, що включає оцінку неврологічного статусу, церебральної гемодинаміки, що підвищує рівень діагностики ускладнень з боку ЦНС, наявність цереброваскулярної патології у жінок і контроль за ефективністю лікування.
2. Усім хворим в клімактеричному періоді рекомендовано включати в комплекс досліджень нейропсихологічні методи та УЗДГ для ранньої доклінічної діагностики уражень головного мозку і з метою контролю за ефективністю лікування.
3. З метою корекції нейропсихологічних та інших неврологічних проявів у жінок в клімактеричному періоді рекомендовано використати курсове патогенетичне лікування, що включає терапію клімадіноном.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Федорець В.Г. Нейропсихологічні аспекти неврологічних проявів клімаксу у жінок// Психічне здоров’я.-2007.- №4 (17).- С.81-82
2. Адаменко Р.Я., Федорец В.Г., Головченко Ю.И. К вопросу о лечении вестибулопатии при климаксе// Украінський медичний часопис.- 2005.- №4 (48).-C. 46-48. (Дисертантом проведено аналіз сучасних літературних джерел за проблемою, приймала участь в обстеженні хворих та розробці схем терапії, аналізувала її ефективність, обробляла отримані дані).
3. Федорець В.Г., Каліщук-Слободін Т.М., Колосова Т.В., Головченко Ю.І. Особливості розвитку дисциркуляторної енцефалопатії в клімактеричному періоді// Збірник наук. праць ЗМАПО. - Актуальні питання медичної науки та практики.– Запоріжжя: “Дике поле”.- 2004. – Випуск 67, кн. 1. – С. 194 – 199. (Дисертантом проведено аналіз сучасних літературних джерел, приймала участь у розробці схеми історії хвороби та інструментальному дослідженні хворих. Особисто проведено аналіз отриманих даних та оформлення роботи).
4. Адаменко Р.Я., Федорец В.Г., Рябиченко Т.М. Роль антитромбоцитарной терапии в лечении энцефалопатии сосудистого генеза// Международный неврологический журнал.-2005.-№3.-С.(Дисертант проводила аналіз сучасних літературних джерел за проблемою, приймала участь в обстеженні хворих та розробці схем терапії, аналізувала її ефективність, обробляла отримані дані
5. Адаменко Р.Я., Рябиченко Т.М., Федорец В.Г., Головченко Ю.И.Применение ноотропов в лечении гипертонической энцефалопатии// Журнал практичного лікаря.- 2005.- №4.- С.70-72.(Дисертант проводила аналіз сучасних літературних джерел за проблемою, приймала участь в обстеженні хворих та розробці схем терапії, аналізувала її ефективність, обробляла отримані дані)
6. Головченко Ю.И.,Адаменко Р.Я., Сиделковский А.Л., Федорец В.Г. Течение cердечно-сосудистых заболеваний в зависимости от биоритмов// Новости медицины и фармации.-2006.-№3(185).-С.8.(Дисертантом проведено огляд літератури, його аналіз, написання тексту, подано статтю до друку)
7. Клименко О.В., Каліщук-Слободін Т.М., Федорець В.Г., Маняк Б.Т. Головний біль// Мистецтво лікування.- 2007.-№8 (44).- С.35-38. (Дисертантом проведено огляд літератури, його аналіз, написання тексту, подано статтю до друку).
8. Маняк Б.Т., Гарячий С.О., Лукашевич П.В., Федорець В.Г. Застосування фітопрепаратів у лікуванні психовегетативних розладів//Матеріали ХІІ міжнародного медичного конгресу студентів та молодих вчених: Тез.доп.-Тернопіль.-2008. (Дисертантом проводилось нейропсихологічне обстеження хворих, лікування, аналіз отриманих даних).
АНОТАЦІЯ
Федорець В.Г. Особливості патогенезу неврологічних проявів клімаксу.-Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15 – нервові хвороби. – Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика МОЗ України. – Київ, 2008.
У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової задачі, яка полягає у визначенні патогенезу неврологічних проявів клімаксу на основі клініко-діагностичних особливостей перебігу цереброваскулярних порушень у жінок в клімактеричному періоді.
Базуючись на результатах проведеного комплексного клініко-параклінічного дослідження, вперше було виявлено зв’язок клініко-неврологічних порушень та васкуляризаційних особливостей у хворих в клімактеричному періоді.
Встановлено, що позитивна клінічна динаміка при лікуванні хворих з гемодинамічними змінами у відповідних басейнах в клімактеричному періоді супроводжується тенденцією до нормалізації показників когнітивної, вестибулярної функцій, що підтверджує роль судинного фактору у виникненні неврологічних розладів в клімактеричному періоді.
Ключові слова: клімактеричний період, церебральна гемодинаміка, нейропсихологічні розлади, клімадінон.
АННОТАЦИЯ
Федорец В.Г. Особенности патогенеза неврологических проявлений климакса. - Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.15 – нервные болезни. – Национальная медицинская академия последипломного образования имени П.Л.Шупика МОЗ Украины. – Киев, 2008.
В диссертационной работе представлено теоретическое обоснование и решение научной проблемы определения клинико-диагностических особенностей течения цереброваскулярных заболеваний в климактерическом периоде у женщин и повышение эффективности лечебно-профилактической тактики в условиях амбулаторного наблюдения.
Основываясь на результатах проведенного комплексного клинико-параклинического обследования 108 женщин, впервые было выявлено связь клинико-неврологических нарушений и васкуляризационных особенностей у женщин в климактерическом периоде.
Изучены синдромологические особенности неврологических нарушений у женщин в климактерическом периоде в зависимости от поражения соответствующего сосудистого бассейна на основе проведения клинико-неврологических и параклинических соотношений.
Установлено, что позитивная клиническая динамика при лечении больных с гемодинамическими изменениями в соответствующих бассейнах в климактерическом периоде сопровождается тенденцией к нормализации показателей когнитивной, вестибулярной функций, что подтверждает роль сосудистого фактора в возникновении неврологических расстройств в климактрическом периоде.
Ключевые слова: климактерический период, церебральная гемодинамика, нейропсихологическиерасстройства, климадинон.
SUMMARY
Fedorets V.G. Pathogenetic peculiarities climacteric neurological disorders. – Manuscript.
Theses for candidate of medical sciences degree, specialty 14.01.15 – nervous diseases.- National Medical Academy of Post-Graduate Education named after P. Shupyk, Health Ministry of Ukraine, Kyiv, 2008.
Relevance of the cerebrovascular progressiveness problem at women straight associated with menopause. There are vegetative and vascular symptoms, metabolic and endocrinal disorders, and mental disorders.108 women with neurological disorders at climax were examined. Сonnection between clinical neurological disorders (emotional and mental disorders, memory decreasing, depression, sleep disorders and other) at climax and cerebral hemodynamical changes was revealed.
Key words: neurological disorders, cerebral hemodynamic, neuropsychologycal disorders, climax.
8-09-2015, 22:38