Клініко-генетичні співвідношення геморагічних інсультів та патогенетично-гемодинамічне обґрунтування лікувальної тактики при субарахноїдальних крововиливах

стресу в організмі при САК комбінації препаратів німотоп+фезам, які виявилися кращими за традиційне лікування та додавання до основної терапії тільки німотопу, та використання показників МСМ і ТБКАП для моніторингу за станом оксидантної системи організму при САК. Найбільш виражений позитивний вплив німотопу та фезаму спостерігався при легкому і середньому рівнях неврологічного дефіциту та у хворих з неускладненими САК та субарахноїдально-вентрикулярним типом САК.

Проведеним дослідженням доведено доцільність включення в комплексну терапію субарахноїдальних крововиливів блокатора кальцієвих каналів німотопу та комбінованого препарату фезаму, що в свою чергу не суперечить даним літератури (ForconiS., TurchettiV., CappelliR., 1999; Савченко Л.В., Дзубан Е.М., Лукьянчук В.Д., 1996). Запропонована терапія сприяла корекції кровотоку шляхом впливу на стан мозкових судин та на реологічні властивості крові, а також сприяла захисту від вазоспазму та запобіганню оксидантного стресу і, як наслідок, ефективнішому регресу неврологічної симптоматики в гострому періоді інсульту. Застосуванням комбінації препаратів німотоп+фезам в якості попередження та лікування вазоспазму та первинної нейропротекції в комплексному лікуванні субарахноїдальних крововиливів дає можливість оптимізувати терапію і терміни перебування хворих у стаціонарі в гострому періоді.


ВИСНОВКИ

1. У дисертації наведено теоретичне обґрунтування та нове вирішення наукового завдання з оптимізації діагностики та лікувальної тактики геморагічного інсульту на основі вивчення церебральної гемодинаміки, стану оксидантної системи та систем гемокоагуляції і фібринолізу в гострому періоді субарахноїдального крововиливу.

2. З генетично обумовлених факторів ризику виявлено статистично вірогідне зменшення частоти геморагічного інсульту у хворих з групою крові А (ІІ) (r<0,05) та значне збільшення кількості осіб із групою АВ (IV) та В(ІІІ); переважання гіперстенічного типу конституції над нормостенічним та астенічним; у хворих із паренхіматозним геморагічним інсультом в родині частіше, ніж при субарахноїдальному крововиливі, зустрічаються гіпертонія, раптові смерті та дещо рідше – атеросклероз.

3. Субарахноїдальний крововилив упродовж перших трьох днів захворювання характеризується достовірним підвищенням лінійної швидкості кровотоку та показників циркуляторного опору в усіх досліджуваних судинах. Разом з тим, у 8,04% усіх хворих із субарахноїдальним крововиливом спостерігалося раннє статистично достовірне підвищення лінійної швидкості кровообігу та зниження індексів судинного опору в каротидному басейні, яке було обумовлене розвитком вазодилатації; у 11,5% пацієнтів спостерігалося підвищення пульсаційного індексу при низькій чи нормальній швидкості кровотоку, що можна пояснити наростанням набряку мозку у даних хворих.

4. Встановлено, що у хворих із паренхіматозним геморагічним інсультом на контрлатеральному до вогнища гематоми боці відмічається достовірне підвищення лінійної швидкості кровообігу по всіх басейнах, що кровопостачають головний мозок, підвищення індексу резистентності та підвищення пульсаційного індексу, а на боці геморагії відмічається пригнічення (13,01%) або незначне підвищення швидкості кровоточу і раннє зростання пульсаційного індексу та індексу резистентності.

5. У хворих із субарахноїдальним крововиливом виявлено порушення всіх етапів коагуляції, і зміни коагулограми залежать від типу субарахноїдального крововиливу та тяжкості стану хворого. При субарахноїдальному крововиливі, порівняно з паренхіматозним, виявляється більша кількість хворих із пригніченням фібринолізу (42,53% і 13,13% відповідно) та з гіперкоагуляцією (78,16% і 72,1% відповідно).

6. Геморагічний інсульт незалежно від виду характеризується зростанням активності перекисного окислення ліпідів та окислення білків. Концентрація молекул середньої маси у хворих з неускладненим субарахноїдальним крововиливом та з субарахноїдально-вентрикулярним крововиливом була значно вищою, ніж у хворих із субарахноїдально-паренхіматозним та змішаним крововиливом.

7. Застосування німотопу в комплексному лікуванні субарахноїдального крововиливу запобігає розвитку ангіоспазму, стримуючи зростання лінійної швидкості кровообігу (11,64% проти 26%, при р<0,05) та циркуляторного опору (37,47% проти 51,53%, при р<0,05) в усіх судинних басейнах, порівняно з групою хворих, які отримували традиційне лікування. Застосування комбінації препаратів німотоп+фезам на фоні базової терапії в комплексному лікуванні субарахноїдального крововиливу запобігає розвитку ангіоспазму, стримуючи зростання лінійної швидкості кровообігу (4,43% проти 26%, при р<0,05) та циркуляторного опору (7% проти 51,53%, при р<0,05) в усіх судинних басейнах, сприяє кращому і швидшому врегулюванню показників гемостазу, перекисного окислення ліпідів та білків і є ефективнішим, ніж традиційне лікування чи лікування в поєднанні лише з німотопом.


ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Доцільно проводити аналіз генетично обумовлених факторів ризику (генеалогічний анамнез, конституційні ознаки, група крові) для встановлення індивідуального ризику інсультної патології як у хворих, так і у здорових осіб.

2. Для діагностики субарахноїдального крововиливу та оцінки подальшого прогнозу перебігу захворювання необхідно всім хворим із субарахноїдальним крововиливом проводити транскраніальну допплерографію для оцінки стану мозкової гемодинаміки, докладно вивчати показники гемостазу, перекисного окислення ліпідів та окислення білків.

3. Хворим із субарахноїдальними крововиливами, в яких методом транскраніальної допплерографії було виявлено підвищення лінійної швидкості кровотоку порівняно з показниками здорових осіб, для корекції церебральної гемодинаміки, попередження вазоспазму та нейропротекції доцільно до базової терапії призначати комбінацію препаратів німотоп та фезам. Препарат німотоп призначати по 2 таблетки (60 мг) 6 разів на добу per oss протягом 21 дня; препарат фезам – по 2 капсули 3 рази на добу per oss із 6 дня захворювання протягом 21 дня. Комплексне лікування із застосуванням комбінації цих препаратів дає можливість обмежити тривалість терапії, підвищити її ефективність і скоротити термін перебування хворих у стаціонарі в гострому періоді.

ПЕРЕЛІК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Дорошенко О.О, Герасимчук Р.Д., Гриб В.А., Купновицька-Сабадош М.Ю. Порівняльна характеристика геморагічних інсультів та обґрунтування лікувальної тактики при субарахноїдальних крововиливах // Вісник психіатрії та психофармакотерапії. – 2006. – №2 (10). – С. 65-67 (Здобувачем проведено збір матеріалу, його аналіз. Співавтори проф. Герасимчук Р. Д., Кобець С. Ф., Гриб В. А., Купновицька-Сабадош М.Ю. відредагували висновки).

2. Дорошенко О.О. Особливості виникнення та перебігу субарахноїдальних крововиливів та лікувальна тактика при них // Галицький лікарський вісник. – 2006. – Т.13. – №3. – С.35-37.

3. Дорошенко О.О. Роль факторів ризику інсультів та обґрунтування лікувальної тактики при субарахноїдальному крововиливі // Архів клінічної медицини. – 2006. – №1. – С. 78–80.

4. Дорошенко О.О. Стан оксидантної системи та гемостазу в гострому періоді субарахноїдального крововиливу та взаємозв’язок із церебральною гемодинамікою // Галицький лікарський вісник. – 2008. – Т.14. – №3. – С.23-26.

5. Дорошенко О.О., Герасимчук Р.Д. Особливості церебральної гемодинаміки та гемостазу в гострому періоді субарахноїдальних крововиливів та геморагічних інсультів // Український неврологічний журнал.−2008. − №2 (3). – С. 38-42 (Здобувачем проведено збір матеріалу, його аналіз. Співавтор проф. Герасимчук Р. Д. відредагував висновки).

6. Дорошенко О.О., Герасимчук Р. Д., Гриб В. А. Мозкова гемодинаміка при інсультах та обґрунтування лікувальної тактики при субарахноїдальних крововиливах // Ювілейний (1990–2005 рр.) VIII з’їзд ВУЛТ. – Івано-Франківськ, 2005. – с.166. (Здобувачем проведено збір матеріалу, його аналіз. Співавтори проф. Герасимчук Р. Д. та Гриб В. А. відредагували висновки.)

7. Дорошенко О.О., Герасимчук Р. Д. Деякі клініко-генетичні фактори ризику інсультів та патогенетично-гемодинамічне обґрунтування лікувальної тактики при субарахноїдальних крововиливах // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. „Проблеми клінічної неврології: історія, сучасність, перспективи”. – Львів, 2005. – С. 38–40 (Здобувачем проведено збір матеріалу, його аналіз. Співавтор проф. Герасимчук Р. Д. відредагував висновки).

8. Герасимчук Р.Д., Кобець С.Ф., Гриб В. А., Купновицька-Сабадош М.Ю., Гуменюк Ю. М., Дорошенко О. О., Медицький А. Б. Роль деяких генетичних факторів в розвитку церебро-васкулярної патології // Друга західноукраїнська конференція „Актуальні питання неврології і нейрохірургії”. – Ужгород, 2004. – С.36–37(Здобувачем проведено збір матеріалу, його аналіз. Співавтори проф. Герасимчук Р. Д., Кобець С. Ф., Гриб В. А., Купновицька-Сабадош М.Ю. відредагували висновки. Співавтори Гуменюк Ю. М., Медицький А. Б. брали участь в оформленні тез до друку).

9. Дорошенко О.О., Бобик Л. І. Роль вазоспазму в патогенезі субарахноїдального крововиливу та деяких факторів ризику при інсультах // 75 міжвузівська конференція молодих вчених та студентів. – Івано-Франківськ, 2006 – С.19 (Здобувачем проведено збір матеріалу, його аналіз. Співавтор Бобик Л. І брав участь в оформленні тез до друку).

10. Максимчук Л.Т., Герасимчук Р.Д., Дорошенко О.О. Особливості церебральної гемодинаміки при кардіогенних та атеротромботичних ішемічних інсультах // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. „Проблеми клінічної неврології: історія, сучасність, перспективи ”. – Львів, 2005. – С. 49–50 (Здобувачем та співавтором Максимчук Л. Т. проведено збір матеріалу, його аналіз. Співавтор проф. Герасимчук Р. Д. відредагував висновки).

АНОТАЦІЯ

Дорошенко О.О. Клініко-генетичні співвідношення геморагічних інсультів та патогенетично-гемодинамічне обґрунтування лікувальної тактики при субарахноїдальних крововиливах. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.15. – нервові хвороби. – Національна медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика МОЗ України, Київ, 2008.

На основі комплексного обстеження 87 хворих із субарахноїдальними та 84 хворих із паренхіматозними геморагічними інсультами встановлено, що субарахноїдальні крововиливи впродовж перших 3 днів захворювання характеризуються достовірним підвищенням лінійної швидкості кровотоку та показників циркуляторного опору порівняно з показниками здорових осіб в усіх досліджуваних судинах. При субарахноїдальних крововиливах, порівняно з паренхіматозними геморагіями, виявляється більша кількість хворих із пригніченням фібринолізу (42,53% і 13,13% відповідно) та з гіперкоагуляцією (78,16% і 72,1% відповідно).

Показано зростання активності перекисного окислення ліпідів та білків у хворих з неускладненим субарахноїдальним крововиливом та з субарахноїдально-вентрикулярним крововиливом порівняно з хворими із субарахноїдально-паренхіматозним та змішаним крововиливами.

Показано, що застосування комбінації препаратів німотоп+фезам на фоні базової терапії в комплексному лікуванні субарахноїдального крововиливу запобігає розвитку ангіоспазму впродовж всього періоду лікування, приводить до суттєвого зниження лінійної швидкості кровообігу та циркуляторного опору в усіх судинних басейнах, сприяє кращому і швидшому врегулюванню показників гемостазу, перекисного окислення ліпідів та білків і є ефективнішим ніж традиційне лікування чи лікування в поєднанні тільки з німотопом.

Ключові слова: субарахноїдальний крововилив, церебральна гемодинаміка, коагуляція, фібриноліз, перекисне окислення ліпідів, окисна модифікація білків, вазоспазм, німотоп, фезам.


АННОТАЦИЯ

Дорошенко О. О. Клинико-генетические соотношения геморрагических инсультов и патогенетически-гемодинамическое обоснование лечебной тактики при субарахноидальных кровоизлияниях. – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата медицинских наук за специальностью 14.01.15. – нервные болезни. – Национальная медицинская академия последипломного образования им. П. Л. Шупика МЗО Украины, Киев, 2008.

На основе комплексного обследования 87 больных с субарахноидальными и 84 больных с паренхиматозными геморрагическими инсультами установлено, что субарахноидальное кровоизлияние на протяжении первых 3 дней заболевания характеризуется достоверным повышением линейной скорости кровотока и показателей циркуляторного сопротивления сравнительно с показателями здоровых лиц во всех исследуемых сосудах. При субарахноидальном кровоизлиянии, сравнительно с паренхиматозными геморрагиями, оказывается большее количество больных с угнетением фибринолиза (42,53% и 13,13% соответственно) и с ги-перкоагуляцией (78,16% и 72,1% соответственно).

Показан рост активности перекисного окисления липидов и белков у больных с осложненным субарахноидальным кровоизлиянием и с субарахноидально-вентрикулярным кровоизлиянием сравнительно с больными с субарахноидально-паренхиматозным и смешанным кровоизлиянием.

Показано, что применение комбинации препаратов нимотоп+фезам на фоне базисной терапии в комплексном лечении субарахноидального кровоизлияния предотвращает развитие ангиоспазма на протяжении всего периода лечения, приводит к существенному снижению линейной скорости кровообращения и циркуляторного сопротивления во всех сосудистых бассейнах, способствует лучшему и быстрому урегулированию показателей гемостаза, перекисного окисления липидов и белков и является более эффективным, чем традиционное лечение или лечение в сочетании только с нимотопом.

Ключевые слова: субарахноидальное кровоизлияние, церебральная гемодинамика, коагуляция, фибринолиз, перекисное окисление липидов, окислительная модификация белков, вазоспазм, нимотоп, фезам.


SUMMARY

Doroshenko O. O. Clinic-Genetic Corresponing of Hemorhage Insults and Patheogenetic and Hemodynamic Reasoning of Treatment Policy Suburuchnoid Hemorhage – Manuscript.

Thesis for a candidate degree of medical sciences on speciality 14.01.15. – nervous diseases. – National medical academy of post-graduate education named after P. Shupyk, Ministry of Health of Ukraine, Kyiv,2008.

On the basis of complex inspection 87 patientswith subarachnoid hemorrhages and 84 patients it is set with intracerebral hemorrhagic strokes, that subarachnoid hemorrhages during the first 3 days of disease are characterized by the reliable rise of linear speed of blood flow and indexes of circulatory resistance comparatively with the indexes of healthy persons in all explored vessels. At subarachnoid hemorrhages, comparatively with intracerebral hemorrhagic strokes, the greater quantity of patients from oppression of fibrinolysis (42,53% and 13,13% accordingly) and with hypercoagulationturns out (78,16% and 72,1% accordingly).

Growth of activity of lipid peroxidation and protein oxidation is shown at patients with the uncomplicated subarachnoid hemorrhages and with a subarachnoid-ventricular hemorrhage comparatively with patientswith subarachnoid-intracerebral stroke and mixed by hemorrhages.

It is shown, that application of combination of preparations of nimotop+fezam on a background base therapy in complex medical treatment of subarachnoid hemorrhage prevents development of vascular constriction during all period of medical treatment, results in the substantial decline of linear speed of circulation of blood and circular resistance in all vascular pools, is instrumental in the best and quick settlement of indexes to haemostasis, lipid peroxidation and protein oxidation, and is more effective than traditional medical treatment or medical treatment in combination only with nimotopom.

Keywords: soubarahnoidalnim hemorrhage, cerebral blood flow, coagulation, fibrinoliz, oxidization of lipid peroxidation, protein oxidation, spasm of cerebral vessels, nimotop, fezam.


Перелік умовних скорочень

АЧТЧ – активований частковий тромбопластиновий час

САК – субарахноїдальний крововилив

ПГІ – паренхіматозний геморагічний інсульт

INR – міжнародне нормалізаційне відношення

ОМБ – окисна модифікація білків

ПІ – протромбіновий індекс

ПК – протромбін по Квіку

ПМА – передня мозкова артерія

ПОЛ – перекисне окислення ліпідів

ПЧ – протромбіновий час

СМА – середня мозкова артерія

ТБК – тіобарбітурова кислота

ТКДГ – транскраніальна допплерографія

ТЧ – тромбіновий час

ФА – фібринолітична активність

ФГ – фібриноген

ФП – фібриляція передсердь

ХА – хребтова артерія

РАР – комплекс плазмін–б2 -антиплазмін

РІ – пульсаційний індекс

RI – індекс резистентності

VM – середня частота (швидкість)

VS – пікова систолічна (максимальна) частота (швидкість)




8-09-2015, 22:15

Страницы: 1 2 3
Разделы сайта