Особливості клінічного перебігу та механізми формування функціональної диспепсії у підлітків

– L-тироксин в дозі 2 мкг/кг/добу щоденно зранку протягом 1 місяця з контролем показників (ТТГ) 1 раз на місяць до досягнення його компенсації (0,50-2,00 мМО/л) та 1 раз в 6 місяців після досягнення його компенсації. При концентрації ТТГ в межах 2,01-3,50 мМО/л – контроль ТТГ 1 раз в 6 місяців. Обов’язковим є огляд у ендокринолога.

· при функціональній диспепсії на фоні вегето-судинної дисфункції за гіпертонічним типом на тлі гіперсимпатикотонії потрібно використовувати селективні β-блокатори (бетаксолол 5 мг/добу, бісопролол 2,5 мг/добу) – 1 місяць під контролем електрокардіографії та кардіоінтервалографії з поступовим переходом на немедикаментозні види терапії.


СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Ющенко Л.О. Клінічне значення серотоніну сироватки крові дітей старшого віку з функціональною диспепсією / Л.О. Ющенко // Перинатологія і педіатрія. – 2007. – № 2. – С. 97 – 100.

2. Ющенко Л.О. Катехоламіндепонуюча функція еритроцитів у пацієнтів з функціональними диспепсіями на фоні вегетативних дисфункцій / Л.О. Ющенко // Одеський медичний журнал. – 2007. – № 4 (102). – С. 75 – 78.

3. Ющенко Л.О. Особливості функціонування гіпофізарно-гонадної системи у підлітків, які хворіють на функціональну диспепсію / Л.О. Ющенко // Актуальні проблеми сучасної медицини. – 2007. – Т. 7, № 4 (20). – С. 168 – 171.

4. Ющенко Л.О. До питання про функціональну шлункову диспепсію / Л.О. Ющенко //Вісник Вінницького національного медичного університету. – 2007. – Т. 11, № 1/2. – С.452– 455.

5. Роль гіпофізарно-тиреоїдної системи в становленні дитячого організму / О.К. Каблукова, Л.О. Ющенко, Т.В. Чекотун, Н.І. Сінчук // Вісник морфології. – 2007. – Т. 13, № 1. – С. 195 – 199.

6. Каблукова О.К. Функціональний стан гіпофізарно-тиреоїдної системи у підлітків з функціональною диспепсією / О.К. Каблукова, Л.О. Ющенко // Педіатрія, акушерство та гінекологія. – 2007. – № 4. – С. 88.

7. Особливості функціонування вегетативної нервової системи у дітей з функціональною диспепсією / О.К. Каблукова, Л.О. Ющенко, Г.І. Мантак, Н.І. Сінчук. // Таврический медико-биологический вестник. – 2007. – Т. 10, № 2. – С. 114.

8. Ющенко Л.О. Роль серотоніну в генезі функціональних розладів шлунку у дітей старшого віку / Л.О. Ющенко // Сучасна педіатрія. Проблеми та перспективи : укр. наук.-практ. конф., 18-19 січ. 2007 р. : матеріали допов. – Х., 2007. –С. 204–205.

9. Ющенко Л.О. Психосоматичний статус хворих на функціональну диспепсію / Л.О. Ющенко // Молодь та перспективи сучасної медичної науки : ІV міжнар. наук. конф. студентів та молодих вчених, 5-6 квіт. 2007 р. : матеріали допов. – Вінниця, 2007. – С. 82.

10. Особливості акцентуацій характеру, вегетативних дисфункцій, соціальних умов проживання підлітків, що страждають на функціональну шлункову диспепсію / О.К. Каблукова, Л.О. Ющенко, Н.І. Сінчук, Т.В. Смирнова // Медико-соціальні проблеми дитячого віку : наук.-практ. конф., 12-13 квіт. 2007 р. : матеріали допов. – Тернопіль, 2007. – С. 56 – 57.

11. Ющенко Л.О. Особливості вихідного вегетативного тонусу у хворих на функціональні шлункові диспепсії / Л.О. Ющенко // Вісник Вінницького національного медичного університету. – 2006. – Т. 10, № 1. – С. 152.

12. Ющенко Л.О. Синдром функціональної шлункової диспепсії у дітей та підлітків / Л.О. Ющенко // ХІІ університетська наук.-практ. конф. молодих вчених та фахівців, 18 трав. 2006 р. : матеріали допов. – Вінниця, 2006. – С. 52 – 53.

13. Ющенко Л.О. Визначення рівня катехоламінів в еритроцитах у підлітків з функціональною диспепсією в залежності від ступеня вегетативних розладів / Л.О. Ющенко // ХІІІ університетська наук.-практ. конф. молодих вчених та фахівців, 24 трав. 2007 р. : матеріали допов. – Вінниця, 2007. – С. 73 – 74.

14. Ющенко Л.О. Комплексне лікування функціональної диспепсії у підлітків / Л.О. Ющенко // Вчені майбутнього : наук.-практ. конф. молодих вчених з міжнародною участю, 15-16 жовт. 2007 р. : тези допов. – Одеса, 2007. – С. 197.

15. Ющенко Л.О. Тактика ведення пацієнтів з функціональною диспепсією / Л.О. Ющенко // BiomedicalandBiosocialAntropology. – 2008. – № 10. – С. 324.

16. YushchenkoL.O. ApplicationofBetaxololihydrochlorideintheprocessoftherapyofthepatientswithfunctionaldyspepsiaassociatedwithvegetativedisturbancesandhypertension/ L.O. Yushchenko, G.I. Mantak // Вісник Вінницького національного медичного університету. – 2007. – Т. 11, № 2/2. – С. 822 – 823.

17. Ющенко Л.О. Вивчення стану гіпофізарно-гонадної системи у дітей старшого віку з функціональною диспепсією / Л.О. Ющенко // Діагностика і терапія поєднаних хвороб органів травлення : міжобласна наук.-практ. конф., 22-23 листоп. 2007 р. : матеріали допов. – Тернопіль, 2007. – С. 65 – 67.

18. Ющенко Л.О. Типи темпераменту у дітей старшого віку з функціональною диспепсією / Л.О. Ющенко // Актуальні проблеми клінічної, експериментальної, профілактичної медицини, стоматології та фармації : міжнар. наук.-практ. конф. молодих вчених, 9-11 квіт. 2008 р. : матеріали допов. – Донецьк, 2008. – С. 174 – 175.

19. Ющенко Л.О. Характеристика акцентуацій особистості та рівня агресивності у підлітків з функціональною диспепсією / Л.О. Ющенко // Вісник Вінницького національного медичного університету. – 2008. – Т. 12, № 1. – С. 53 – 58.

20. Психологічні особливості дітей старшого віку та їх роль у формуванні функціональної диспепсії / О.К. Каблукова, Л.О. Ющенко, Т.В. Самойлова, Т.В. Смирнова, О.В. Котик, А.О. Поліщук, Л.П. Кушнірук // Сьомий збірник наукових робіт лікарів та вчених провідних клінік Вінниччини присвячений 90-річному ювілею Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І. Пирогова. – Вінниця : Консоль, 2007. – С. 396 – 399.


АНОТАЦІЯ

Ющенко Л.О. „Особливості клінічного перебігу та механізми формування функціональної диспепсії у підлітків”. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.10 – педіатрія. – Одеський державний медичний університет, МОЗ України, Одеса, 2008.

Дисертаційна робота присвячена актуальній проблемі педіатрії – підвищенню ефективності лікування підлітків з функціональною диспепсією на основі урахування комплексу клінічних, психовегетативних, нейроендокринних особливостей. Комплексне обстеження проведено у 120 підлітків з функціональною диспепсією та 66 практично здорових дітей. Діагноз функціональної диспепсії верифікували на основі ендоскопічного дослідження.

У підлітків з функціональною диспепсією виявлені зміни вегетативного гомеостазу у вигляді домінування симпатикотонії, переважно у підлітків з постпрандіальним дистрес-синдромом, що було підтверджено збільшенням у них катехоламіндепонуючих включень в еритроцитах. У підлітків з епігастральним больовим синдромом переважала ваготонія.

При вивченні психологічних особливостей відмічені достовірно вищі показники нейротизму, особистісної та реактивної тривожності, а також акцентуації особистості в вигляді тривожного та застрягаючого типів. Показники серотоніну у підлітків з функціональною диспепсією знаходились в межах норми, але в порівнянні зі здоровими були знижені з достовірною різницею лише у 17-річних (р<0,05), з мінімальними значеннями у підлітків з епігастральним больовим синдромом. При функціональній диспепсії у підлітків зафіксовані відхилення концентрацій тропних гормонів з тенденцією до їх зниження. Визначені субнормальні концентрації периферійних гормонів з нестабільною секрецією тестостерону у юнаків, а також порушення кореляційних зв’язків між основними ланками ендокринної системи, свідчать про нейроендокринні зсуви при функціональній диспепсії. Зниження тиреотропного гормону при нормальних показниках вільного тироксину розцінювали як напруження в роботі гіпофізарно-тиреоїдної системи.

Виявлені зміни обумовлюють необхідність проведення максимально індивідуалізованої коригуючої терапії з використанням препаратів, що впливають на вегетативний,психологічний та нейроендокринний гомеостаз.

Ключові слова: функціональна диспепсія у підлітків, психологічні особливості, вегетативний гомеостаз, катехоламіни, серотонін, аденотропні гормони гіпофізу, гонадна та тиреоїдна системи.


АННОТАЦИЯ

Ющенко Л.А. „Особенности клинического течения и механизмы формирования функциональной диспепсии у подростков”. – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.10 – педиатрия. – Одесский государственный медицинский университет МЗ Украины, Одесса, 2008.

Диссертационная работа посвящена актуальной проблеме педиатрии – повышению эффективности лечения подростков с функциональной диспепсией на основании изучения комплекса клинических, психовегетативных и нейроэндокринных особенностей. Комплексное обследование проведено у 120 лиц 14-18 лет с функциональной диспепсией и 66 практически здоровых детей аналогичного возраста и пола. Диагноз функциональной диспепсии верифицировали при помощи фиброэзофагогастродуоденоскопии. Негативный результат получили у 37 подростков (30,83 %), явления эритематозной гастропатии отметили у 69,17 %, что с позиций современной гастроэнтерологии позволило отнести их к функциональной диспепсии.

Определили, что клиника функциональной диспепсии у подростков зависит отеёкатегории: для лицспостпрандиальным дистресс-синдромомболее характерны слабой интенсивности ноющие боли, тогда как при эпигастральном болевом синдроме – интенсивные колющие, голодные боли.

Изучение вегетативного гомеостаза при помощи анкетирования по А.М. Вейну, кардиоинтервалографии (в сочетании с клинортостатической пробой) показало, что у подростков с постпрандиальным дистресс-синдромом исходный вегетативный тонус отвечает симпатикотонии, вегетативная реактивность – гиперсимпатикотонии, а при эпигастральном болевом синдроме преобладает ваготония. Полученные результаты изучения вегетативного гомеостаза подтвердили исследованием количества катехоламиндепонирующих включений в эритроцитах, которые были повышены у подростков с постпрандиальным дистресс-синдромом, что доказывает у них преобладание симпатикотонии. Отмечено, что при умеренных вегетативных нарушениях число специфических включений повышено, а при значительных вегетативных расстройствах уменьшено, что расценено как напряжение функционирования симпатико-адреналовой системы. Изучение психологических особенностей при помощи тестирования показало достоверно более высокие уровни нейротизма, личностной и реактивной тревожности, а также наличие акцентуаций личности в виде тревожного и застревающего типов.

При исследовании уровней серотонина у подростков с функциональной диспепсиейопределили, что его показатели находились в пределах нормы, но, по сравнению со здоровыми, были снижены на 3,15 – 19,14 % с достоверной разницей только лишь у 17-летних (р < 0,05). Минимальные значения моноамина зарегистрированы у детей с эпигастральным болевым синдромом.

У подростков основной группы зафиксированы отклонения концентраций тропных гормонов с тенденцией к их снижению. Выявленные субнормальные концентрации периферических гормонов с нестабильной секрецией тестостерона у юношей, а также нарушения корреляционных связей между основными звеньями эндокринной системы, свидетельствуют об нейроэндокринных сдвигах при функциональной диспепсии. Снижение тиреотропина при нормальных показателях свободного тироксина расценили как напряжение в работе гипофизарно-тиреоидной системы.

Таким образом, проведённые нами исследования показывают дополнительные патогенетические звенья в формировании функциональной диспепсии у подростков, что требует наличия максимально индивидуализированных подходов к корригирующей терапии таких больных с учётом изменений вегетативного и нейроэндокринного гомеостаза.

Ключевые слова: функциональная диспепсия у подростков, психологические особенности, вегетативный гомеостаз, катехоламины, серотонин, аденотропные гормоны гипофиза, гонадная и тиреоидная системы.


ANNOTATION

Yushchenko L.O. „Peculiarities clinical course and machinery of forming of functional dyspepsia in adolescents”. – Manuscript.

Thesis for the scientific degree of a Candidate of Medical Sciences on specialty 14.01.10 – Pediatrics. – Odessa State Medical University, Ministry of Health of Ukraine, Odessa, 2008.

This thesis is about the increase of therapy effect in adolescents with functional dyspepsia in result from study the complex of clinical, vegetativeand neuroendocrinological peculiarities. 120 adolescents with functional dyspepsia and 66 healthy ones are hereby investigated in complex. Diagnosis of functional dyspepsia is based on a self upper gut endoscopy.

Investigation of the adolescents with postprandial distress syndrome has shown a vegetative disturbance in the form of sympaticotonia mainly, that was confirmed by higher of catecholamine-binding inclusions in erythrocytes. Adolescents with epigastric pain syndrome have parasympaticotonia mainly.

During the study of the psychological features, аdolescents with functional dyspepsia have demonstrated a higher level of neurotism, personal and reactional alarm, some personality accentuation in the form ofanxious and stickiest types. Indicesofserotoninin adolescents with functional dyspepsia were normal but still low with reliable difference in compare with control group of the 17-year old adolescents, reaching the minimal values in the adolescents having the epigastric pain syndrome. Evaluatingindividualindicesofadenocorticotropichormonesconcentrationwedeterminedfluctuationofhormonescontentswitha lowering trend. We also determined a subnormal level of peripheral hormones with unstable secretion of youth testosterone and impairment of correlative dependence between the main components of the endocrinological system. Results of the study show the neuroendocrinological changes with functional dyspepsia. We considered the lowering of thyrotropic hormone with normal indicesof free thyroxin to be a malfunction of the thyroid system.

The results of this study show the necessity of the personal correcting therapy with the use of medicines that influence on the vegetative,psychological and neuroendocrinological homeostasis.

Key words: functional dyspepsia in adolescents, mental deviation, vegetative homeostasis, catecholamines, serotonin, adenocorticotropic hormones, gonad and thyroid system.


ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АМо – амплітуда моди НЦД – нейроциркуляторна дисфункція

ВВД – вегето-вісцеральна дисфункція ПАПР – показник адекватності

ВВТ – вихідний вегетативний тонуспроцесів регуляції

ВД – вегетативні дисфункції ПВН – пароксизмальна вегетативна

ВЗ – вегетативне забезпечення недостатність

ВПР – вегетативний показник ритму ПГ – прогестерон

ВР – вегетативна реактивність ПДС – постпрандіальний дистрес-

ВСД – вегето-судинна дисфункція синдром

вТ4 – вільний тироксин ПЛ – пролактин

ГТС – гіпоталамо-тиреоїдна система СТГ – соматотропний гормон

ЕБС – епігастральний больовий синдром Т – тестостерон

ІН – індекс напруження ТТГ – тиретропний гормон

КДВ – катехоламіндепонуючі включення ФД – функціональна диспепсія

КІГ – кардіоінтервалографія ФСГ – фолікулостимулюючий гормон

КМ – коефіцієнт монотонності ШКТ – шлунково-кишковий тракт

ЛГ – лютеінізуючий гормон ЩЗ – щитоподібна залоза

Мо – величина моди ΔХ – варіаційний розмах


Підписано до друку 26.06.2008 р. Формат 60х90/16

Ум. друк. арк. 0,9. Обл.-вид. арк.0,9

Тираж 100 прим. Зам. № 568

_____________________________________________________________

Надруковано в друкарні ТОВ «Друкар»

м. Вінниця, вул. Стахурського, 4а

8(0432)509151, 656410




8-09-2015, 22:38

Страницы: 1 2 3
Разделы сайта