2. У хворих з гнійними ускладненнями ендопротезування виділено ідентичні за видом мікроорганізми, серед яких домінує грам позитивна мікрофлора (у 78,6 %), частіше стафілокок (у 66,7 %). Найбільш цінним операційним матеріалом для об’єктивної етіологічної діагностики парапротезної інфекції є кісткова тканина. Високий рівень антитіл до S.aureus та S.pyogenes одночасно з реакцією на С-РБ має діагностичну інформативність при доопераційному виявленні парапротезної інфекції та післяопераційного моніторингу.
3. Основний захист проти інфекційних збудників гнійно-запального процесу у досліджуваної групи хворих відбувається через гуморальну ланку імунітету, про що свідчить зростання кількості імуноглобулінів класів А, М та G (на 15-60 %) на фоні високих рівнів циркулюючих імунних комплексів (в 2-2,5 рази). Відсутність тенденції до їх нормалізації може свідчити про вірогідність рецидиву гнійного процесу.
4. Найбільш важливим та доцільним у вирішенні проблеми гнійних ускладнень ендопротезування є рання (до 2-3 тижнів) активна діагностика запального процесу. На підставі клінічних спостережень встановлено цінність лабораторних методів діагностики гнійно-запального процесу. Виходячи з цього, в розробленому алгоритмі ранньої діагностики вирішальне значення мають дані рентгенологічних, ультрасонографічних та мікробіологічних досліджень. Практичне застосування розробленого алгоритму ранньої діагностики створює передумови як для збереження імплантату, так і для реендопротезування після його видалення.
5. Ефективна санація гнійно-запального осередку із збереженням ендопротезу суглоба, за нашими даними, найбільш вірогідна лише в перші 1-3 тижні з моменту появи ознак запалення, а також за умови адекватної антибактеріальної та інших заходів консервативної терапії. Довготривале існування активного гнійно-некротичного процесу в області ендопротезованого суглоба передбачає видалення усіх компонентів ендопротезу та цементу.
6. Застосована та впроваджена нами хірургічна санація осередку, консервативна терапія та комплекс реабілітаційних заходів дали можливість отримати 59,4 % добрих, 31,2 % задовільних та 4,7 % незадовільних результатів у хворих з нагноєнням в ендопротезованому кульшовому суглобі та відповідно 74,1 % добрих, 22,2 % задовільних та 3,7 % незадовільних – з нагноєнням в колінному суглобі.
ПЕРЕЛ ІК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
1. Грицай М.П., Ліненко О.М., Колов Г.Б. Гнійні ускладнення після ендопротезування кульшового та колінного суглобів // Матеріали Пленуму асоціації ортопедів-травматологів України 23-24 вересня 2004 р. Київ-Вінниця. – С. 33-36. Автор брав участь у проведенні ретроспективного аналізу історій хвороб.
2. Ліненко О.М., Колов Г.Б. Гнійні ускладнення після ендопротезування кульшового та колінного суглобів. Літературний огляд // Літопис травматології та ортопедії. – 2005. - №1-2. – С.128-130. Автором виконано детальний огляд літературних джерел з проблеми гнійних ускладнень після ендопротезування.
3. Грицай М.П., Колов Г.Б. Ранні гнійні ускладнення після ендопротезування кульшового та колінного суглобів // Клінічна хірургія. – 2006. -№ 11-12. – С.55. Проводив ретроспективний аналіз лікування та систематизацію отриманих даних.
4. Колов Г.Б. Предиктори виникнення гнійних ускладнень після ендопротезування кульшового та колінного суглобів // Biomedical and biosocial antropology.- 2006.- №7. – С. 134-139.
5. Радченко Д.П., Шароєвська Ю.Д., Сулима О.М., Колов Г.Б. Рентгенологічна семіотика порушень співвідношень та нестабільності компонентів ендопротеза після тотального ендопротезування кульшового суглоба // Променева діагностика, променева терапія. – 2007.- № 2 – С. 31-34. Автор деталізував та уточнив значення нестабільності компонентів ендопротезу після ендопротезування кульшового суглоба.
6. Грицай М.П., Рой І.В., Ліненко О.М., Колов Г.Б. Реабілітація хворих з гнійними ускладненнями після ендопротезування кульшового та колінного суглобів // Вісник травматології, ортопедії та протезування – 2007.- № 3 – С. 38-41.
Автор систематизував матеріал та розробив систему реабілітаційних заходів.
7. Грицай М.П., Ліненко О.М., Колов Г.Б. Спосіб скелетного витягування нижньої кінцівки. Деклараційний патент України на корисну модель №25339 від 10.08.2007. Промислова власність. – Бюл.№12. – 2007.
8. Грицай М.П., Ліненко О.М., Колов Г.Б. Діагностика та лікування інфекційних ускладнень після ендопротезування колінних суглобів // Вісник травматології, ортопедії та протезування – 2007.- № 4 – С. 20-26. Автор проводив аналіз клінічного матеріалу.
9. Грицай Н.П., Линенко А.Н., Печерский А.Г., Колов Г.Б.Особенности диагностики гнойных осложнений после эндопротезированиятазобедренного сустава // материалы конференции ортопедов-травматологов Азербайджана с международным участием 25-26 травня 2007 р. Баку – ; С. 173. Автор провів аналіз та статистичну обробку матеріалу.
АНОТАЦІЯ
Колов Г.Б. Діагностика та лікування гнійних ускладнень після ендопротезування кульшового та колінного суглобів.– Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.21 – травматологія та ортопедія. ДУ «Інститут травматології та ортопедії АМН України», Київ 2008.
Дисертаційна робота присвячена актуальній темі – оптимізації лікування хворих з інфекційними ускладненнями після ендопротезування суглобів. Уточнено та систематизовано фактори ризику виникнення гнійного запалення в ділянці ендопротеза. На підставі клінічних спостережень (91 хворий: 64 – після ендопротезування кульшових суглобів та 27 – колінних) встановлено цінність клінічних, рентгенологічних, ультрасонографічних, мікробіологічних, серологічних та імунологічних методів діагностики гнійно-запального процесу. Виходячи з цього, автором розроблено алгоритм ранньої діагностики гнійного запалення після ендопротезування.
При мікробіологічному дослідженні встановленоперевагу грампозитивної мікрофлори (у 78,6 %), частіше стафілокока (у 66,7 %). На основі серологічного дослідження доведено, що високий рівень антитіл до S.aureus та S.pyogenes одночасно з реакцією на С-РБ має діагностичну інформативність при доопераційному виявленні парапротезної інфекції та післяопераційного моніторингу.
Виявлено, що основний захист проти інфекційних збудників гнійно-запального процесу у досліджуваної групи хворих відбувається через гуморальну ланку імунітету, про що свідчить зростання кількості імуноглобулінів класів А, М та G на фоні високих рівнів циркулюючих імунних комплексів.
Удосконалено та впроваджено комплексне лікування гнійних ускладнень після ендопротезування кульшового та колінного суглобів, яке складається з передопераційної підготовки, хірургічної санації осередку, консервативної терапії та комплексу реабілітаційних заходів. Впровадження запропонованих заходів дало можливість отримати 59,4 % добрих, 31,2 % задовільних та 4,7 % незадовільних результатів у хворих з нагноєнням в кульшовому суглобі та відповідно 74,1 % добрих, 22,2 % задовільних та 3,7 % незадовільних – з нагноєнням в колінному суглобі.
Ключові слова: інфекційні ускладнення, ендопротезування, кульшовий та колінний суглоб.
АННОТАЦИЯ
Колов Г.Б. Диагностика и лечение гнойных осложнений после эндопротезирования тазобедренного и коленного суставов.– Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.21 – травматология и ортопедия. ГУ «Институт травматологии и ортопедии АМН Украины», Киев 2008.
Диссертация посвящена актуальной теме – оптимизации лечения больных с гнойными осложнениями после эндопротезирования суставов.
Уточнены и систематизированы факторы риска возникновения гнойного воспаления в области эндопротеза.Проведенный анализ показал, что у всех больных, были факторы риска, а у подавляющего большинства пациентов (76 %) это были следующие факторы: хронические воспалительные заболевания внутренних органов, нестабильность компонентов эндопротеза, больше 2-х перенесенных оперативных вмешательств на данном суставе, или вмешательств, осложненных нагноениями. Статистически доказана достоверность этих факторов в сочетании с такими признаками, как возраст 65 лет, женский пол и деформирующий артроз.
На основании клинических наблюдений (91 больной, из них 64 – после эндопротезирования тазобедренных| суставов и 27 – коленных) установлена ценность клинических, рентгенологических, ультрасонографических, микробиологических, серологических и иммунологических методов диагностики гнойно-воспалительного процесса. В ранней диагностике гнойных осложнений после эндопротезирования, по нашим наблюдениям, наиболее приемлемым и доступным неинвазивним и высокоинформативным методом является ультрасонографическое исследование. Применение этого метода позволило во всех случаях отличить поверхностное воспаление от глубокого, обнаружить ограниченные жидкостные образования, определить ход свищей, обнаружить воспаление вокруг лигатуры или инородного тела, а также обнаружить признаки гиперваскуляризации и оценить, при допплерографии, степень активности воспалительного процесса. Данный метод был более информативным, чем рентгенологмческий для диагностики периостита в ранний период.
Исходя из этого, автором разработан алгоритм ранней диагностики гнойного воспаления после эндопротезирования|. В алгоритме, за основной ранний симптом воспаления, взята боль. При этом комплекс имеющихся клинических признаков сопоставляется с данными лабораторных, серологических, ультрасонографических и рентгенологических исследований. При наличии жидкости в оперируемом суставе (что подтверждается данными ультрасонографии) выполняется пункция этого сустава, аспирация его содержимого для цитологического, бактериологического и серологического исследований и объективизации патологического процесса. Полученные негативные результаты, при проведении этих исследований, побуждают к последующим исследованиям и поиску альтернативных источников боли в суставе. Апробация диагностических шагов разработанного нами алгоритма свидетельствует о его действенности и эффективности.
При микробиологическом исследовании установлено преимущество грамположительной микрофлоры (в 78,6 %), чаще стафилококка (в 66,7 %). На основе серологического исследования доказано, что высокий уровень антител к S.aureus и S.pyogenes одновременно с реакцией на С-РБ имеет диагностическую информативность при дооперационном выявлении парапротезной инфекции и послеоперационного мониторинга.
При иммунологическом обследовании больных, выявлено, что основная защита против инфекционных возбудителей гнойно-воспалительного процесса у исследуемой группы больных происходит через гуморальное звено иммунитета, о чем свидетельствует рост количества иммуноглобулинов классов А, М и G на фоне высоких уровней циркулирующих иммунных комплексов.
Усовершенствовано и внедрено комплексное лечение, направленное на купирование гнойно-воспалительного процесса в эндопротезированном суставе Комплекс состоит из предоперационной подготовки, хирургической санации очага, консервативной терапии и реабилитационных мероприятий. Внедрение предложенной программы дало возможность получить 59,4 % хороших, 31,2 % удовлетворительных и 4,7 % неудовлетворительных результатов у больных с нагноением в тазобедренном суставе и соответственно 74,1 % хороших, 22,2 % удовлетворительных и 3,7 % неудовлетворительных – с нагноением в коленном суставе.
Ключевые слова: инфекционные осложнения, эндопротезирование, тазобедренный| и коленный сустав.
ANNOTATION
Kolov G.B. Diagnostics and treatment of suppurative complications after hip and knee joints endoprosthesis.– Manuscript.
Thesis for a scientific degree of the Candidate of Medical Sciences in the specialty 14.01.21 – Traumatology and Orthopaedy. State Institution «Institute of Traumatology and Orthopaedy» Academy of Medical Sciences of Ukraine, Kyiyv 2008.
This theses is devoted to the actual problem of the optimization of suppurative complications after joints endoprosthesis treatment. The risk factors of suppurative inflammations appearance in the endoprosthesis site are defined more exactly and systematized. On the basis of clinical observations (91 patients, 64 after hip joints endoprosthesis and 27 after knee joints endoprosthesis) the value of clinical, X-ray, ultrasound, microbiological, serum and immunologic diagnostic techniques was determined. Reasoning from the above, the algorithms of early diagnostics of suppurative inflammations after endoprosthesis were developed by the author.
By the microbiological study the superiority of gram positive microflora (in 78.6 %), more often staphylococcus (in 66, 7 %) was determined. On the basis of serum method it was proved that the high level of antibodies to S.аureus and S.рyogenes together with the reaction to С-reactive protein has diagnostic information value by the preoperative determination of paraprosthetic infection and postoperative monitoring.
It was determined that the main protection against infectious agents of pyoinflammatory process in the patients group under analysis was done through the humoral immunity, which is indicated by the increase of the number of A, N and G classes immunoglobulins against the high levels of circulating immune complexes.
The author impoved and incorporatedthe complex treatment of suppurative complications after hip and knee joints endoprosthesis, which consists of the following: preoperative preparation, surgical sanation of the suppurative focus, conservative therapy and rehabilitation measures system. The introduction of the proposed treatment allowed to obtain 59,4% of good results, 31,2% of satisfactory and 4,7 % of unsatisfactory results in patients with the suppuration in hip joint and 74,1 % of good results, 22,2% of satisfactory and 3,7 % of unsatisfactory results in patients with the suppuration in knee joint correspondingly.
Key words: infectious complications, endoprosthesis, hip and knee joints.
9-09-2015, 00:03