8. Результати оперативного лікування залежать від багатьох чинників, з яких статистично найбільш значущими є тип дегенеративно-компресійного синдрому, ступінь стискання спинного мозку, строки проведення оперативного втручання. При хірургічному лікуванні хворих з радикулопатією, мієлопатією, радикуломієлопатією, зумовленими дегенеративно-компресійними ураженнями шийного відділу хребта прогностично несприятливими є тривалий період захворювання та вік хворих. Наслідки хірургічного лікування у пацієнтів похилого віку вдвічі гірші, ніж молодого.
Практичні рекомендації
1. Показаннями до оперативного лікування дегенеративно-компресійних процесів шийного відділу хребта є радикуло-, мієло- і радикуломієлопатія, які прогресують або є резистентними до медикаментозного лікування.
2. Оперативні втручання повинні виконуватися в найбільш короткі строки після розвитку неврологічної симптоматики за неефективності консервативної терапії — через 2–3 місяці.
3. Хірургічна тактика має бути диференційованою: при радикулопатії і латеральних грижах доцільно використовувати один з видів задньої декомпресії — мікрофорамінотомію; при мієлопатії та радикуломієлопатії оптимальним методом оперативного лікування є передня дискектомія на шийному рівні хребта з подальшим корпородезом за допомогою титанового порожнього імплантату. При ураженні кількох рівнів необхідно застосовувати корпоректомію з подальшим міжтіловим корпородезом або задню декомпресію за допомогою ламінектомії, особливо у хворих похилого віку.
При передніх доступах доцільніше робити поперечні та косі розрізи шкіри з виходом на рівні декомпресії спинного мозку та його корінців. При ураженні верхньо-шийного відділу треба використовувати трансоральні доступи з подальшою задньою стабілізацією прооперованого сегменту. Стабілізація хребта має бути диференційованою та виконуватися з урахуванням клінічних проявів і рівнів ураження.
Список робіт, опублікованих за темою дисертації
1. Бабаев Э.Х. Хирургическое лечение шейного стеноза передним доступом с последующей стабилизацией / Бабаев Э.Х. // Зб. наук. праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. — К., 2006. — Вип.15, кн.1. — С. 119–128.
2. Бабаев Э.Х. Сравнительный анализ эффективности различных методов шейной дискэктомии при стенозах шейного отдела позвоночника / Бабаев Э.Х. // Зб. наук. праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. — К., 2006. — Вип.15, кн.2. — С. 553—563.
3. Бабаев Э.Х. Анализ хирургического лечения шейного стеноза передним доступом с последующей стабилизацией / Бабаев Э.Х. // Вестн. мед. центра Управления делами Президента Республики Казахстан (Астана). — 2006. — №3. — С. 173-179.
4. Полищук Н.Е. Передние декомпрессирующие операции при стенозах верхне-шейного отдела позвоночника / Полищук Н.Е., Бабаев Э.Х. // Вестн. мед. центра Управления делами Президента Республики Казахстан (Астана). — 2006. — №4. — С. 43-47.
(Особистий внесок диссертанта полягає у визначенні мети і задач роботи, обробці клінічного матеріалу, аналізі ефективності використання передніх декомпресійних операцій при стенозах верхньо-шийного відділу хребта).
5. Бабаев Э.Х. Анализ эффективности хирургического лечения стеноза шейного отдела позвоночника / Бабаев Э.Х. // Здоровье (Баку). — 2006. — №8. — С. 32-39.
6. Полищук Н.Е. Ламинопластика в сочетании с задней фораминотомией, как один из методов оперативного лечения стеноза шейного отдела позвоночника / Полищук Н.Е., Бабаев Э.Х. // Здоровье (Баку). — 2006. — №7. — С. 42-47.
(Особистий внесок дисертанта полягає у визначенні мети і задач роботи, обробці клінічного матеріалу, аналізі ефективності застосування ламінопластики в поєднанні з задньою форамінотомією при оперативному лікуванні стенозу шийного відділу хребта).
7. Полищук Н.Е. Ламинопластика и задняя фораминотомия, как комплексный метод оперативного лечения при шейной миелорадикулопатии / Полищук Н.Е., Бабаев Э.Х. // Ліки України. — 2006/2007. — №106/107. — С. 50-53.
(Особистий внесок дисертанта полягає у визначенні мети і задач роботи, обробці клінічного матеріалу, аналізі ефективності застосування ламінопластики і задньої форамінотомії при оперативному лікуванні стенозу шийного відділу хребта).
8. Бабаев Э.Х. Задняя микрофораминотомия как метод оперативного лечения шейной радикулопатии / Э.Х. Бабаев, Е.И. Слынько, А.М. Золотоверх // Ліки України. — 2007. — №4. — С. 40-42.
(Особистий внесок дисертанта полягає у визначенні мети і задач роботи, обробці клінічного матеріалу, аналізі ефективності задньої мікрофорамінотомії при оперативному лікуванні шийної радикулопатії).
9. Слынько Е.И. Применение трансорального доступа при хирургическом лечении стенозов верхне-шейного отдела позвоночника / Е.И. Слынько, А.М. Золотоверх, Э.Х. Бабаев // Зб. наук. праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. — К., 2007. — Вип.16, кн.1. — С. 221-228.
(Особистий внесок дисертанта полягає у визначенні мети і задач роботи, обробці клінічного матеріалу, аналізі ефективності трансорального доступу при хірургічному лікуванні стенозів верхньо-шийного відділу хребта).
10. Слынько Е.И. Задняя микрофораминотомия как метод оперативного лечения шейной радикулопатии / Е.И. Слынько, А.М. Золотоверх, Э.Х. Бабаев // Зб. наук. праць співробітників НМАПО ім. П.Л. Шупика. — К., 2007. — Вип.16, кн.2. — С. 697-703.
(Особистий внесок дисертанта полягає у визначенні мети і задач роботи, обробці клінічного матеріалу, аналізі ефективності задньої мікрофорамінотомії при оперативному лікуванні шийної радикулопатії).
11. Бабаев Э.Х. Применение стабилизирующих систем для фиксации шейного отдела позвоночника после устранения компрессии вызванной стенозом позвоночного канала / Э.Х. Бабаев,Е.И. Слынько, А.М. Золотоверх // Здоровье (Баку). — 2007. — №7. — С. 41-48.
(Особистий внесок дисертанта полягає у визначенні мети і задач роботи, обробці клінічного матеріалу, аналізі ефективності використання стабілізуючих систем для фіксації шийного відділу хребта після усунення компресії, спричиненої стенозом хребтового каналу).
12. Бабаев Э.Х. Передний претрахеальный доступ в хирургическом лечении стенозов шейного отдела позвоночника / Бабаев Э.Х. // Эксперим. и клин. мед. (Тбилиси). — 2007. — №1. — С. 25-30.
13. Бабаев Э.Х. Задняя микрофораминотомия как метод оперативного лечения шейной радикулопатии / Бабаев Э.Х., Слынько Е.И., Золотоверх А.М. // Эксперим. и клин. мед. (Тбилиси). — 2007. — №4. — С. 31-34.
(Особистий внесок дисертанта полягає у визначенні мети і задач роботи, обробці клінічного матеріалу, аналізі ефективності задньої мікрофорамінотомії при оперативному лікуванні шийної радикулопатії)
14. Бабаев Э.Х. Высокий переднелатеральный подход при хирургическом лечении стенозов верхне-шейного отдела позвоночника / Э.Х. Бабаев, Е.И. Слынько, А.М. Золотоверх // Ліки України. — 2008. — №1 (117). — С. 77-81.
(Особистий внесок дисертанта полягає у визначенні мети і задач роботи, обробці клінічного матеріалу, аналізі ефективності використання високого передньо-латерального підходу при хірургічному лікуванні стенозів верхньо-шйиного відділу хребта).
15. Бабаев Э.Х. Частота, выраженность и клиника радикулопатии как основного симптома при дегенеративном компрессионном синдроме шейного отдела позвоночника / Бабаев Э.Х. // Здоровье (Баку). — 2008. — №1. — С. 43-49.
16. Бабаев Э.Х. Проявление миелопатии у больных с дегенеративным компрессионным синдромом шейного отдела позвоночника / Э.Х. Бабаев,Е.И. Слынько, А.М. Золотоверх // Ліки України. — 2008. — №2 (118), додаток. — С. 31-34.
(Особистий внесок дисертанта полягає у визначенні мети і задач роботи, обробці клінічного матеріалу, аналізі проявів мієлопатії у хворих з дегенеративним компресійним синдромом шийного відділу хребта).
17. Применение высокого переднелатерального подхода при хирургическом лечении стенозов верхне-шейного отдела позвоночника / БабаевЭ.Х., Слынько Е.И., Троян А.И. [и др.] // Укр. наук.-мед. молодіжн. журн. — 2008. — №1–2. — С. 42-46.
(Особистий внесок дисертанта полягає у визначенні мети і задач роботи, обробці клінічного матеріалу, аналізі результатів хірургічного лікування хворих зі стенозом верхньо-шийного відділу хребта з виростанням високого передньо-латерального підходу).
18. Клиника, диагностика и показания к оперативному лечению при миелорадикулопатии, вызванной дегенеративными компресионными процессами шейного отдела позвоночника / БабаевЭ.Х., Слынько Е.И., Троян А.И. [и др.] // Укр. наук.-мед. молодіжн. журн. — 2008. — №1–2. — С.77-82.
(Особистий внесок дисертанта полягає у визначенні мети і задач роботи, обробці клінічного матеріалу, аналізі проявів мієлорадикулопатії у хворих з дегенеративним компресійним синдромом шийного відділу хребта, виробленні показань до оперативного втручання).
19. Бабаев Э.Х. Этиология дегенеративного компрессионного синдрома шейного отдела позвоночника / Бабаев Э.Х. // Вестн. мед. центра Управления делами Президента республики Казахстан (Астана). — 2008. — №1(25). — С. 136-138.
20. Бабаев Э.Х. Миелопатия как основной симптом при компрессинном дегенеративном синдроме шейного отдела позвоночника / Бабаев Э.Х. // Азерб. мед. журн. — 2008. — №1. — C. 29-33.
21. Бабаев Э.Х. Показания к оперативному вмешательству и методы хирургического лечения при дегенеративном компрессионном синдроме шейного отдела позвоночника / Бабаев Э.Х. // Здоровье (Баку). — 2008. — №7. — С. 48-55.
22. Клиника, диагностика и хирургическое лечение радикулопатии при дегенеративных компрессионных поражениях шейного отдела позвоночника / Бабаев Э.Х., Слынько Е.И., Хонда А.Н., Золотоверх А.М. // Матеріали IV з’їзду нейрохірургів Україним. Дніпропетровськ, 27–30 трав. 2008 р. — Дніпропетровськ, 2008. — С. 33.
Анотація
Бабаєв Ельман Халиг огли «Хірургічне лікування дегенеративних уражень шийного відділу хребта, які викликають компресію спинного мозку та його корінців» — Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора медичних наук за спеціальністю 14.01.05 — нейрохірургія. ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України», Київ, 2008.
Дисертація присвячена проблемі обґрунтування та удосконалення хірургічного лікування дегенеративних уражень шийного відділу хребта, які викликають компресію спинного мозку та його корінців.
В основу роботи покладені результати хірургічного лікування 239 хворих з означеною патологією, які знаходилися на лікуванні у нейрохірургічних відділеннях клінічних баз кафедри нейрохірургії Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика МОЗ України — ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова АМН України» та лікарні швидкої та невідкладної медичної допомоги м. Києва з 1994 по 2006 рр. Осіб чоловічої статі було 160 (66,9%), жіночої — 79 (33,1%); середній вік хворих — 47,4 року.
Виділені три клінічні групи компресійних пошкоджень спинного мозку та його корінців внаслідок дегенеративного ураження шийного відділу хребта: мієлопатія виявлена у 92 (38,5%) хворих, радикулопатія — у 80 (33,5%), радикуломієлопатія — у 67 (28%).
Обґрунтовані обсяг та послідовність (алгоритм дії) найбільш ефективних діагностичних досліджень.
В роботі доведено значення різних видів спондилографії в уточненні характеру дегенеративного ураження хребців шийного відділу та їх взаємозв’язок з розвитком клінічних форм дегенеративного компресійного синдрому. Конкретизовано діагностичне значення мієлографії, комп’ютерної та магнітно-резонансної томографії, електронейроміографії.
Неврологічний стан хворих залежно від характеру компресійного дегенеративного синдрому оцінювався за шкалою Японської ортопедичної асоціації (JOA), що дозволило ідентифікувати підхід до сумарної оцінки рухових і чутливих розладів, порушення функції тазових органів до та після хірургічного втручання.
В роботі узагальнені та виділені особливості хірургічного лікування хворих з дегенеративними ураженнями шийного відділу хребта, які викликали компресію спинного мозку та його корінців.
Визначено групи показань до хірургічного втручання — з приводу радикулопатії та мієлопатії. В результаті особистих досліджень та узагальнення результатів хірургічного лікування запропоновані алгоритми хірургічних втручань при різних клінічних формах дегенеративних компресійних уражень шийного відділу хребта. Особливу увагу приділено різним видам стабілізації хребта. Детально проаналізовано найближчі та відділені результати хірургічного лікування.
Проведено статистичну обробку отриманих результатів — кореляційний аналіз дозволяє прогнозувати показання та характер хірургічного втручання при різних видах дегенеративних компресійних синдромах шийного відділу хребта.
Отримані результати дослідження впроваджені в практичну роботу нейрохірургічних відділень ряду лікувальних закладів України.
Ключові слова: хребет, шийний відділ, дегенеративні компресійні синдроми, діагностика, хірургічне лікування.
Аннотация
Бабаев Эльман Халыг оглы «Хирургическое лечение дегенеративных поражений шейного отдела позвоночника, вызывающих компрессию спинного мозга и его корешков». — Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени доктора медицинских наук по специальности 14.01.05 — нейрохирургия. ГУ «Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова АМН Украины», Киев, 2008.
Диссертация посвящена вопросам диагностики и хирургического лечения дегенеративных компресионных проценссов шейного отдела позвоночника. Работа основана на результатах обследования и лечения 239 больных с проявлениями дегенеративных компрессионных синдромов позвоночного канала на шейном уровне, вызванных дегенеративными процессами в позвоночнике. Больные находились на лечении в нейрохирургических клиниках ГУ «Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова АМН Украины» и больницы скорой и неотложной медицинской помощи (БСМП) г. Киева с 1994 по 2006 гг. Лиц мужского пола было 160 (66,9%), женского — 79 (33,1%); возраст больных колебался от 20 до 70 лет и в среднем составил 47,4 лет.
Инструментальные методы обследования включали: обзорную спондилографию в двух проекциях, функциональную спондилографию в положении максимального сгибания и разгибания, рентгенографию в ѕ укладке, миелографию, компьютерную и магниторезонансную томографию, электронейромиографию.
Для анализа полученных данных использовали статистические компьютеризированные методики: корреляционный, мультилинейный регрессионный и кластерний анализ. Выделены две отдельные группы показаний к оперативному лечению — при радикулопатиях и миелопатиях. При радикулопатии показанием к оперативному лечению были: корешковая боль, не поддающаяся комплексному консервативному лечению в течение 2 месяцев и инвалидизирующая больного; верифицированный компримирующий субстрат; гиперальгическая форма компрессионного корешкового синдрома (стойкий болевой синдром), не поддающаяся терапевтической коррекции в течение месяца; синдром полного или почти полного нарушения проводимости корешка, когда имелась опасность необратимых изменений в грубо сдавленном корешке; сочетание корешкового синдрома с иным более выраженным компрессионным или рефлекторным синдромом, инвалидизирующим больного.
Разработан алгоритм хирургического лечения больных с радикулопатией при дегенеративных компрессионных синдромах шейного отдела позвоночника. Дифференцированный подход к оперативному лечении больных с дегенеративным компрессионным синдромом, выбор метода хирургического лечения в основном определялись несколькими факторами: наличием или отсутствием аксиальной боли, отсутствием физиологического лордоза, видом компрессионного синдрома, количеством пораженных уровней. При отсутствии аксиальной боли, наличии нормального лордоза и клинике латерального дегенеративного компрессионного синдрома больному показаны задняя или передняя микрофораминотомия, передняя дискэктомия без стабилизации и со стабилизацией костью, кейджем, кейджем с пластиной. При отсутствии аксиальной боли, наличии нормального лордоза и клинике центро-латерального стеноза мы применяли ламинэктомию (со стабилизацией и без), ламинопластику, переднюю дискэктомию без стабилизации или со стабилизацией костью, кейджем, кейджем с пластиной. При отсутствии аксиальной боли и сглаженности физиологического лордоза предпочтение отдавали передней дискэктомии без стабилизации или со стабилизацией костью, кейджем, кейджем с пластиной. При наличии аксиальной боли и поражении 1–2 уровней мы применяли переднюю дискэктомию без стабилизации или со стабилизацией костью, кейджем, кейджем с пластиной. При поражении более трех уровней мы применяли ламинэктомию без стабилизации или со стабилизацией, ламинопластику, переднюю корпорэктомию со стабилизацией костью, кейджем с пластиной. У больных с дегенеративным компрессионным синдромом позвоночного канала на шейном уровне при наличии явлений миелопатии операция была показана в следующих случаях: при выраженных проводниковых нарушениях, особенно — блокаде ликворных путей; клинических проявлениях миелопатии в виде прогредиентного течения заболевания, нарушений походки, функции тазовых органов, нарастания пареза и слабости верхних и нижних конечностей; грубой деформации позвоночного канала даже при небольшой степени дисфункции спинного мозга; динамическом сдавлении спинного мозга и особенно его сосудов в связи с патологической подвижностью позвонков, таящей в себе угрозу развития грубых необратимых спинальных расстройств; сочетании даже легкой спинальной недостаточности с выраженным корешковым синдромом или другими синдромами шейного остеохондроза, встречающимися при дегенеративных компрессионных синдромах позвоночного канала и инвалидизирующими больного. Нами разработан алгоритм хирургического лечения больных с миелопатией, обусловленной дегенеративно-компресионными процессами шейного отдела позвоночника; на выбор хирургической тактики в данном случае влияли вид и выраженность компрессии, сохранность нормального лордоза, распространенность дегенеративного поражения. Так, при передней компрессии преимущественно дискогенной этиологии мы применяли дискэктомию без стабилизации или со стабилизацией костью, кейджем, кейджем с пластиной. При спондилогенной или смешанной компрессии на 1–2 уровнях предпочтение отдавали передней дискэктомии либо корпорэктомии со стабилизацией костью, кейджем вместе с пластиной. При умеренно выраженной компрессии на нескольких уровнях мы выполняли многоуровневую корпорэктомию со стабилизацией трансплантантом с пластиной, ламинэктомию, ламинопластику. При спондилогенной или смешанной выраженной компрессии на трех и более уровнях предпочтение отдавали многоуровневой корпорэктомии, ламинэктомии со стабилизацией пластиной, рамкой или halo, ламинопластике. При задней компрессии и сохраненном физиологическом лордозе выполняли ламинэктомию, ламинопластику. При задней компрессии и сглаженности физиологического лордоза выполняли ламинэктомию со стабилизацией пластиной, рамкой или halo, ламинопластику.
При проведении корреляционного и мультилинейного анализа дооперационных неврологических показателей, структурных особенностей дегенеративных компрессионных синдромов шейного отдела позвоночника, локализации, радикальности вмешательства с послеоперационным неврологическим состоянием наибольшая корреляция отмечена между до- и послеоперационными неврологическими показателями. Большинство важных послеоперационных неврологических симптомов (глубина центрального парапареза, глубокая и проводниковая поверхностная чувствительность, тазовые нарушения) коррелировали со сроками проведения оперативного вмешательства, длительностью неврологических проявлений дегенеративного компрессионного синдрома. Почти все весомые послеоперационные неврологические показатели коррелировали со степенью и типом компрессии, возрастом больных. Это говорит о том, что результаты лечения у больных с дегенеративными компрессионными синдромами различного типа и степени выраженности статистически значительно отличаются. С уровнем локализации дегенеративного компрессионного синдрома послеоперационные неврологические показатели коррелируют мало. Часть послеоперационных неврологических расстройств коррелирует с объемом хирургического вмешательства.
Результаты оперативного вмешательства зависят от многих факторов, из
8-09-2015, 23:15