МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
КРИМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім. С.І. ГЕОРГІЄВСЬКОГО
УДК: 616.248+616.43+616.432:153.943-058.86
ВПЛИВ НЕЙРОЕНДОКРИННИХ ФАКТОРІВ НА КЛІНІКО-ЕТОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ У ДІТЕЙ
14.01.10 – педіатрія
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Сімферополь – 2008
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Кримському державному медичному університеті
ім. С.І. Георгієвського МОЗ України
Науковий керівник:
доктор медичних наук, професор Каладзе Микола Миколайович, Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України, завідувач кафедри педіатрії з курсом фізіотерапії факультету післядипломної освіти
Офіційні опоненти:
доктор медичних наук, професор Сенаторова Ганна Сергіївна ,
Харківський національний медичний університет МОЗ України,
завідуюча кафедри госпітальної педіатрії;
доктор медичних наук, професор Кобець Тетяна Володимирівна ,
Кримський державний медичний університет ім. С.І. Георгієвського МОЗ України, завідуюча кафедри пропедевтики педіатрії.
Захист дисертації відбудеться 30.05.2008 р. о 13 годин на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 52.600.01 при Кримському державному медичному університеті ім. С.І. Георгієвського МОЗ України (95006, м. Сімферополь, бульвар Леніна, 5/7).
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського МОЗ України (95006, м. Сімферополь, бульвар Леніна, 5/7).
Автореферат розісланий 29.04.2008 року
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Є.П. Смуглов
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Бронхіальна астма (БА) займає провідне місце серед хронічних захворювань дитячого віку. В останні роки в усьому світі, у тому числі й в Україні, відзначається неухильне зростання даної патології в структурі хронічних захворювань органів дихання [Антипкін Ю.Г., 2005; Волосовець О.П., 2007; Ласиця О.І., Охотнікова О.М., 2005; Беш Л.В., 2007; Фещенко Ю.І., 2002; Kuprys-Lipinska I., Kuna P., 2007].
Незважаючи на значні досягнення в розумінні БА, не завжди вдається домогтися бажаного контролю над перебігом захворювання. Так, за даними вітчизняних і закордонних авторів, використання базисної терапії сприяє стабілізації клініко-функціональних показників тільки в 60-80% хворих БА [Беш Л.В., 2007; Огородова Л.М., 2001; Nathan R.A., Sorknes C.A., Kosinski M., 2004]. Також продовжує зростати частота важких форм перебігу БА, що складає в дитячому віці близько 25% [Ласица О.І., Охотникова О.М, 2006; Беш Л.В., 2007].
В останні роки спостерігається значне зростання ролі психоемоційних розладів у патогенезі хронічних захворювань [Казак С.С., 2007; Tack J., Bіcchops, Sarnellі G., 2004]. Виражена тенденція до підвищення частоти і тяжкості БА у дітей різних вікових груп в значній мірі обумовлена недостатніми адаптаційними можливостями дитячого організму до тривалого впливу стресових екзо- і ендогенних факторів, першочергове значення серед яких можуть мати погіршення екологічних умов, психологічні стреси [Каганов С.Ю., 2003; Лук'янова О.М.,1999; Зубаренко О.В., 2003; Мизерніцкий Ю.Л., 2004].
Центральною ланкою розвитку адаптаційних реакцій є активація гіпоталамо-гіпофізарно-надниркової, гіпофізарно-гонадної і нейропептидних систем, серед яких важлива роль належить ендогенній опіоідній системі [Маслов Л.М., Лишманов Ю.Б., 2004; Акмаев І.Г., 2001;Tsigos C., Chrousos G.P., 2002]. Дисбаланс нейроендокринної регуляції виступає в ролі одного з ведучих патогенетичних механізмів підтримки і прогресування БА [Каладзе М.М., 2005; Пагава К.І., Мамучишвили І.Г., 2004; Лев М.С., 2000, Baі І.R., Knіght D.A., 2005].
БА є мультифакторіальним захворюванням, у генезі якого відіграють значну роль генетична схильність, фенотипічні, а також екологічно обумовлені факторі ризику, що за певних умов може зігравати вирішальну роль у формуванні патологічного процесу [Ласиця О.І., 2005; Сенаторова Г.С., 2003].
Поведінка, як частина фенотипу, є найбільш об'єктивним показником не тільки психоемоційного, але і фізіологічного стану дитячого організму, завжди має адаптивний сенс, що зберігається й в умовах патології [Самохвалов В.П., 2000; Давыдова О.Е., 2004; Манченко Н.Ю., 2001]. Детермінована генетично, поведінка контролюється на біохімічному рівні, при патологічних станах модифікація поведінки може бути обумовлена змінами в зацікавлених гормональних системах [Самохвалов В.П., 2002; Сидякин В.Г., 2000]. При цьому, особливості нейроендокринних змін і поведінки при БА у дітей і оптимізація базисної терапії в періоді загострення, з урахуванням виявлених порушень в адаптаційних системах, залишаются недостатньо вивченими.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом планової науково-дослідної роботи кафедри педіатрії з курсом фізіотерапії факультету післядипломної освіти Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського МОЗ України: "Ефективність лікування розповсюджених захворювань у дітей на різних етапах реабілітації" (шифр 02/10, № державної реєстрації 0102U006362).
Мета дослідження - виявити вплив нейроендокринних змін на клінічні та етологічні особливості бронхіальної астми у дітей з метою підвищення ефективності терапії.
Завдання дослідження
1. Вивчити особливості невербальної поведінки дітей, хворих на бронхіальну астму, і їх взаємозв'язок з клініко-імунологічними характеристиками захворювання.
2. Дати оцінку змін рівнів гормонів гіпофізарно-надниркової осі й гіпофізарно-гонадної осі при бронхіальній астмі у дітей.
3. Виявити особливості динаміки β-ендорфіну у дітей, що страждають на бронхіальну астму, в залежності від періоду і ступеня тяжкості захворювання.
4. Встановити функціональну інтеграцію гормональних компонентів адаптації з β-ендорфіном і етологічними особливостями в різні періоди бронхіальної астми у дітей.
5. Дати патофізіологічне обґрунтування доцільністі використання препарату Магне-В6 у комплексній терапії загострення, оцінити найближчі й віддалені результати його клінічної ефективності.
Об'єкт дослідження : патогенетичні аспекти бронхіальної астми у дітей.
Предмет дослідження : адаптаційні реакції з урахуванням етологічних особливостей і гормональних змін при бронхіальній астмі у дітей.
Методи дослідження : загальноклінічні, лабораторні, функціональні (спірографія, ЕЕГ), гормональні, імунологічні, етологічний, психологічні, статистичні.
Наукова новизна отриманих результатів. Результати дослідження розширюють розуміння патогенетичної сутності БА у дітей, оскільки відображають зміни гормональних і нейропептидних компонентів регулюючих систем у механізмах адаптації до стресу і вплив цих змін на клінічні прояви захворювання й особливості поведінки.
У дітей, що страждають на БА, виявлені етологічні (поведінкові) особливості, що вказують на наявність стресового стану, в залежності від статі, фази і тяжкості патологічного процесу.
Вперше дана оцінка функціональної інтеграції центральних регулюючих і периферічних гормональних і негормональних компонентів адаптації до стресу у дітей, що страждають на БА, з урахуванням виявлених етологічних особливостей.
Доведено залежність стану функції зовнішнього дихання і етологічних особливостей від секреції β-ендорфіну й основних гормонів гіпофізарно-надниркової-гонадної систем, а також залежність ефективності терапії від психоемоційного стану дітей, що страждають на БА.
Вперше дано наукове обґрунтування доцільності корекції виявлених змін психоемоційного стану і дисбалансу нейроендокринних факторів у дітей з БА, шляхом включення в комплексну терапію препарата Магне-В6 .
Практичне значення отриманих результатів. Встановлено, що оцінка взаємозв'язку нейроендокринних змін з етологічними особливостями у дітей, що страждають на БА, важлива при діагностиці ступеня тяжкості, прогнозу перебігу захворювання, виборі диференційованої патогенетичної терапії й оцінці її ефективності. Показано, які етологічні особливості є маркерами функціонального стану систем адаптації та нейроендокринних порушень у дітей, що страждають на БА.
Доведено, що корекція стресс-обумовлених змін у системах, що беруть участь у процесах адаптації (з використанням препарату Магне-В6 ) дозволяє підвищити ефективність стандартної терапії БА у дітей.
Результати роботи впроваджені в практику пульмонологічних відділень першої дитячої міської клінічної лікарні м. Сімферополя, Республіканської дитячої клінічної лікарні, міжнародного дитячого медичного центра "Дружба" та санаторію "Лучезарний" м. Євпаторії.
Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведений інформаційно-патентний пошук, підібрана і проаналізована література, що стосується проблеми дослідження, та дало можливість сформулювати тему, актуальність і дослідницьку програму роботи. Виконано індивідуальне клінічне, функціональне обстеження, збір і підготовка біологічного матеріалу для подальшого дослідження з використанням методу імуноферментного аналізу, проведено етологічне обстеження й анкетування пацієнтів для вивчення типів ставлення до лікування. Автором самостійно проведена статистична обробка отриманих у ході дослідження даних, теоретичний аналіз і узагальнення результатів досліджень, сформульовані висновки і практичні рекомендації.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були повідомлені та обговорювалися на засіданнях кафедри педіатрії з курсом фізіотерапії факультету післядипломної освіти Кримського державного медичного університету ім. С.І. Георгієвського, у матеріалах з'їздів, конгресів, тезах доповідей науково-практичних конференцій: щорічні наукові читання "День науки" (Сімферополь, 2004, 2005, 2006, 2007); щорічних наукових читаннях лікарів Євпаторійського курорту "Аcta Eupatorіca" (Євпаторія, 2006, 2007); ІV, V, VІІ Республіканських Конгресах фізіотерапевтів і курортологів "Актуальні питання організації курортної справи, курортної політики і фізіотерапії Автономної республіки Крим " (Євпаторія, 2004, 2005, 2007); ІІІ, ІV Конгресу педіатрів України (Київ, 2006, 2007); науково-практичної конференції «Актуальні питання сучасного акушерства» (Тернопіль, 2007); науково-практичної конференції "Актуальні питання діяльності санаторно-курортних закладів у сучасних умовах", присвяченій 100-річчю заснування санаторію"Примор'є" (Євпаторія, 2007); Української науково-практичної конференції "Сучасна педіатрія. Проблеми та перспективи" (Харків, 2007); Української науково-практичної конференції «Проблемні питання діагностики та лікування дітей з соматичною патологією», (Харків, 2008); VІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції "Актуальні питання педіатрії", присвяченої пам′ яті члена-кореспондента НАН, АМН України, РАМН, професора В.М. Сідельникова (Київ, 2006); міжнародних науково-практичних конференціях "Актуальні питання реабілітації дітей з регіонів антропогенного забруднення" (Євпаторія, 2006, 2007); VІІ Міжнародної науково-практичної конференції "Сучасні проблеми курортно-рекреаційної діяльності та технологій відновлювального лікування в умовах глобалізації" (Місхор-Ялта, 2007);
Публікації. З теми дисертації опубліковано 15 наукових праць, у тому числі: 6 статей у провідних спеціалізованих виданнях, рекомендованих ВАК України (1 без співавторів), 9 - в матеріалах з'їздів, конгресів, конференцій, тезах доповідей.
Структура та обсяг дисертації . Матеріали дисертації викладено на 201 сторінці комп'ютерного тексту і включають: вступ, огляд літератури, 4 розділи власних досліджень, обговорення й узагальнення одержаних результатів, висновки, практичні рекомендації, список використаних літературних джерел (168 вітчизняних і країн ближнього зарубіжжя, 70-країн дальнього зарубіжжя). Робота ілюстрована 39 таблицями і 4 малюнками.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріали і методи дослідження. Обстежено 137 дітей у віці 7-16 років, що страждають на БА. Хлопчиків було 91 (66,4 %), дівчаток - 46 (33,6 %). Середній вік обстежених дітей склав 11,66±0,19 років.
На базах Республіканської дитячої клінічної лікарні та першої дитячої клінічної лікарні м. Сімферополя було обстежено 103 дитини в періоді загострення БА, і 34 дитини в періоді ремісії БА обстежені на базах міжнародного дитячого медичного центру "Дружба" та клінічного санаторію "Лучезарний" м. Євпаторії. В періоді загострення інтермітуючий перебіг БА діагностовано у 19 (18,5 %) дітей; легкий персистуючий - у 40 (38,8%), середньотяжкий персистуючий - у 40 (38,8 %) і тяжкий персистуючий - у 4 пацієнтів (3,9 %). В періоді ремісії інтермітуюча БА була діагностована у 11 (32,3%) пацієнтів, персистуюча БА: легкого ступеня тяжкості у 16 (47,1%) дітей, середнього ступеня тяжкості - у 7 (20,6%). Контрольну групу склали 28 практично здорових дітей, співставлених за статтю та віком. Веріфікація діагнозу БА з оцінкою ступеня тяжкості проводилася на підставі даних анамнезу (частоти, тяжкості й тривалості симптомів захворювання, обмеження активності, порушення сну, частоти попередніх госпіталізацій або звертаннями за екстреною допомогою), фізикального обстеження (перкуторні й аускультативні зміни, ознаки дихальної недостатності), лабораторних і функціональних методів дослідження (комп'ютерна спірографія) відповідно до рекомендацій Українського консенсусу з діагностики і лікуванню БА у дітей і наказу МОЗ України за № 767 від 27.12.2005 року.
Обстеження дітей проводилися в динаміці: на 3-5 добу перебування в стаціонарі чи санаторії та після курсу терапії. Вивчення функції зовнішнього дихання проводилося методом комп'ютерної спірографії за допомогою апарату "Pneumoscope"(фірми"Jaeger", Німеччина). Визначалися найбільш інформативні показники петлі потік-об, єм: ЖЄЛ, ФЖЄЛ, ОФВ1 , ПШВ, МОШ25 , МОШ50 , МОШ75 .
Клініко-етологічне обстеження складалося із безпосереднього спостереження за поведінкою і запису стандартної етограми з урахуванням діяльності візуальних каналів комунікацій: мімічної, позної, жестової і маніпулятивної активності та вокалу, а також фіксацію ознак поведінки Web-камерою із збереженням отриманих відеофайлів в електроному варіанті. Кількісний аналіз включав: а) визначення активності (рухливості) кожного каналу комунікацій із загальної кількості компонентів каналу; б) частоту кожного репрезентативного елемента каналу.
Якісний аналіз поведінки включав біологічний поведінковий контекст (згідно глоссаріям невербальної поведінки Самохвалова В.П. і Дерягиної М.А., 1987) з віднесенням кожного елемента до визначеного типу поведінки.
Для вивчення ступеня незгоди з режимом лікування використовували опитник "Відношення до лікування", розроблений О.В. Кремльовою та Г.Б. Колотовою (2003).
Для вивчення імунного статусу досліджено абсолютну і відносну кількість популяцій лімфоцитів, що несуть на поверхні наступні рецептори до антигенів: CD3, CD4, CD8, CD16 з обчисленням індексу імунорегуляції (CD4/CD8), рівня CD22 і загального ІgE у сироватці крові. CD-маркери визначали імунофлюоресцентним методом з використанням моноклональних антитіл. Визначення рівня загального ІgE проводилося методом твердофазного ІФА за допомогою тест-системи фірми"Вектор-Бест", м. Новосибірськ, Росія.
Характер адаптаційних реакцій вивчали за лейкоцитарною формулою крові (відповідно до методу Л.Х. Гаркаві й О.Б. Квакіної). За процентним вмістом лімфоцитів крові визначали тип адаптаційної реакції, з відсоткової кількості еозинофілів і моноцитів визначали рівні реактивності та ступінь напруги адаптаційних реакцій.
Оцінка функціонального стану гіпофізарно-надниркової та гіпофізарно-гонадної систем проводилася шляхом визначення в сироватці крові методом ІФА рівнів АКТГ (тест-системи "Sanguі BіoTech, Іnc." І "Bіomerіca" (USA)), ФСГ, ЛГ, ПРЛ, кортизолу, тестостерону і естрадіолу (тест-системи ТОВ "Хема-Медіка", м. Москва і "Стероидифа-кортизол-01" ЗАТ "АлкорБио", м.Санкт-Петербург). Визначення рівня β-ендорфіну проводилося методом ІФА із застосуванням тест-системи "DІAMEB", "Penіnsula Laboratorіes, Іnc.", USA.
Оцінку статевого розвитку проведено за статевою формулою для хлопчиків та для дівчаток з визначенням бала статевого розвитку за ступенем вираженості вторинних статевих ознак, з наступним порівнянням отриманого підсумованого бала статевого розвитку з нормативним для даного віку.
Функціональний стан ЦНС аналізували на підставі даних біоелектричної активності головного мозку, отриманих методом ЕЕГ з урахуванням вікових характеристик.
З огляду на психосоматичний характер змін при БА, значення психоемоційних факторів в ініціації загострень захворювання, на тлі стандартної терапії було призначено препарат Магне-В6 , по 1 таблетці 2 рази на добу дітям до12 років і по 1 таблетці 3 рази на добу дітям після 12 років, курс склав 3 тижня. В залежності від запропонованого способу корекції були сформовані наступні групи: 83 дитини із загостренням БА, що знаходилися тільки на стандартній терапії (група порівняння) і 20 дітей із загостренням БА, яким на тлі стандартної терапії було призначено препарат Магне-В6 за описаною вище схемою. Групи були репрезентативними за віком, статтю, клінічним особливостям захворювання.
Статистична обробка даних проводилася методом варіаційної статистики і кореляційного аналізу з використанням комп'ютерного пакета обробки даних Statіstіca v 6. (StatSoft, USA). Визначалися основні статистичні характеристики: середнє, стандартна помилка середнього і стандартне відхилення. Перевірка гіпотез про рівність двох середніх вироблялася з використанням параметричних (t-критерій Стьюдента) і непараметричних (з обчисленням парного критерію Вілкоксона і U-тесту Манна-Уїтнї) методів статистики. Для оцінки ступеня взаємозв'язків проведено кореляційний аналіз з обчисленням парних коефіцієнтів кореляції (r) Спирмена (Гельман В.Я.,1999).
Результати дослідження та їх обговорення. Скарги, пов′язані з основним захворюванням, були провідними, однак, у періоді загострення відзначалася висока частота скарг астено-невротичного характеру: невротичні розлади (62,1%), підвищена стомлюваність (56,3%), зниження успішності в школі (52,4%), труднощі в спілкуванні (54,4%), астенія (33,9%). У періоді ремісії невротичні розлади спостерігалися в 32,4% дітей, підвищена стомлюваність і астенія в 26,5% і 17,6% відповідно, труднощі в спілкуванні - у 14,7% дітей. Аналіз анамнестичних даних дозволив виявити високу частоту перінатальної патології серед обстежених дітей, несприятливий перебіг вагітності й пологів відзначалося у матерів 53,3% пацієнтів. Основними тригерними факторами, що викликали загострення захворювання, були: фізичне навантаження – 72 (52,5%) дітей, психоемоційне навантаження – 58 (42,3% ) дітей, часті ГРВІ – 47 (34,6% ) дітей, вдихання різких запахів і тютюнового диму – 45 (32,8%) дітей, зміна метеоситуації – 39 (28,5% ) пацієнтів. В структурі супутньої патології у 118 (86,1%) пацієнтів відмічалася патологія ЛОР-органів. Патологічні процеси органів травлення відмічалися у 52 (37,9 %) дітей.
При аналізі даних спірографії виявлено зниження більшості показників ФЗД, що характеризували об'ємні та швидкісні параметри: у загостренні БА - ФЖЄЛ, ОФВ1 , МОШ50 , МОШ75 (р<0,05); у фазі ремісії - ЖЄЛ, ОФВ1 , МОШ25 , МОШ50 (р<0,05). При цьому, у періоді загострення показники ФЖЄЛ, МОШ75 були вирогідно нижче таких у періоді ремісії (р<0,05), що свідчило про виразність дихальних порушень і гіпоксичних впливів на ЦНС.
Аналіз етологічних протоколів показав, що у всіх обстежених дітей найбільш активними були мімічний, позний і жестовий канали комунікацій. Але виявлено особливості етологічної картини при БА: у фазі загострення захворювання найбільшою активністю відрізнявся мімічний канал комунікацій (р<0,001), а найменшою - жестовий (р<0,001); у фазі ремісії БА підвищення активності жестового каналу відбувалося на тлі зниження мімічної активності (р<0,001); в обох фазах захворювання відзначалося зниження активності каналу вокалу (р<0,05). Таким чином, клінічно при БА підвищення мімічної активності відбувалося на тлі зниження жестової активності й вокалу.
Кореляційний аналіз не виявив взаємозв'язку активності каналів з віком і тривалістю захворювання, але мімічна активність корелювала з тяжкістю перебігу захворювання (r=0,69; р<0,05). Підвищення відносної рухливості мімічного каналу (р<0,05), і зниження позної і маніпулятивної активності (р<0,05) відрізняло персистуючий перебіг БА від інтермітуючого. Адаптивний сенс поведінки при БА було спрямовано на збереження енергії в умовах гіпоксії.
Якісний аналіз етологічних ознак дозволив встановити, що в дітей з БА були частими еквіваленти АП (р<0,01), аутоАП (р>0,05), субмісії (р<0,05), тривоги (р<0,05), депресії (р<0,001), і зрідка відзначалися ознаки ДП (р<0,01), зміщеної активності (р<0,05), груминга (р<0,05). Більша частота елементів АП (р<0,05), депресивного стану (р<0,001) і зниження груминга (р<0,05) була більш виражена при загостренні БА і слугувала етологічним маркером персистуючого перебігу захворювання. При цьому, більш часті елементи АП і субмісії поєднувались з посиленням депресивних проявів. Дані зміни на тлі зниження вокалу відображали, на нашу думку, значний рівень психоемоціонального напруження у дітей з БА, як слідство порушення комунікацій, і являлися маркерами стресового стану. Еквиваленти
8-09-2015, 21:55